Тіньовий ринок пального України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тіньовий ринок пального України

Романенко Є.О., Збройні Сили України, Малахов Р.В., Головне управління розвідки Міністерства оборони України

Вступ

До початку повномасштабної війни через роботу тіньового ринку нафтопродуктів держава недотримувала 20 млрд. гривень на рік у вигляді податків. Головними проблемами паливного ринку ще два роки тому були; контрабанда палива, а також сурогатне пальне котре виготовляли на міні-НПЗ, нелегальні АЗС або бочки.

Влада знала про такі схеми та за 2021 рік двічі оголошувала війну нелегальному ринку нафтопродуктів. І обидва рази, подолати схеми на паливному ринку не вдалося. Хоча на ринку в той час популярною була думка про те, що активізація боротьба з нелегальним ринком нафтопродуктів стала наслідком компромісу між урядами та великим паливним бізнесом. Уряд хотів стримати ціни на пальне в розпал кризи викликаної COVID-19, а великі трейдери хотіли прибрати не чистих на руку конкурентів.[1]

Виконати свою частину зобов'язань Уряду не вдалося, тому щоб стримати ціни на пальне в Кабміні вирішили встановили державну регуляцію на маржу операторів АЗС: ціни на АЗС з травня 2021 року визначав Кабмін за розрахунками Міністерства економіки.

Виклад основного матеріалу

За різними оцінками ринок нелегального палива в Україні в 2021 році становив 10-15% від загального ринку нафтопродуктів. Страждають від цієї проблеми теж багато хто. Бізнес, який працює "у білу", програє у конкурентній боротьбі через дешевші ціни у нелегальних продавців, держава втрачає надходження до бюджету на десятки мільярдів гривень, українському водію "бодяга" відверто низької якості може зашкодити автомобілям. [2]

А ще є проблема для екології, оскільки основну шкоду довкіллю у містах завдають саме викиди автомобільних газів. Через це з кінця 80-х років минулого століття в Євросоюзі запровадили стандарти, що регулюють вміст шкідливих речовин у вихлопних газах. І саме нелегальні продавці палива підтвердити відповідність свого продукту стандартам Євро-5 та Євро-6 не можуть.

Контрабанда нафтопродуктів в Україну має досить багату історію і були випадки, коли обсяги нелегального ввезення вражали масштабом. Організатором однієї із таких схем був одіозний олігарх Сергій Курченко. Його компанії ввозили нафтопродукти в Україну нібито транзитом без розмитнення та сплати мит, а потім у дорозі їх "втрачали". Згодом це паливо цілком нормально продавалося на українських АЗС. При цьому компанії Курченка возили нафтопродукти не лише залізницею з Росії та Білорусі, але й примудрялися ввозити транзитом танкера.

Після Революції гідності конфісковане паливо Курченка рішенням суду було передано компанії "Укройлпродукт" Сергію Тищенку. А ще у 2014-2015 рр. була суттєва активізація постачання палива на півдні України. Його возили суднами через малі порти. У сезон навігації вона, за словами учасників ринку, доходила до 10-15 тис. тонн на місяць. Як це відслідковувалося? За пропозиціями на ринку. З'являлися пропозиції на 2 гривні дешевше, ніж середньоринкова ціна. А якщо паливо купували за готівку, надавалися додаткові бонуси.

Коли політична ситуація більш-менш стабілізувалася, влада намагалася боротися з контрабандою, але приблизно з 2017 року донедавна нелегальне паливо знову почали завозити через малі порти. А 12 березня 2021 року СБУ і митниця все ж таки припинили таку схему на одній із Дунайських перевалок в Ізмаїлі. Слідство вважає, що за 2019-2020 орієнтовна сума ухиляння від податків становить 240 млн. гривень.

Ще одним аспектом нелегального ринку можна вважати діяльність малих нафтопереробних заводів чи міні-НПЗ. Проте зарахувати їх до нелегального ринку можна цілком умовно, оскільки діяльність таких підприємств є цілком легальною. Вони офіційно зареєстровані та навіть сплачують податки. Переважно такі підприємства зареєстровані як виробники різних фракцій, лакофарбових компонентів та розчинників. Проте насправді вони щорічно виробляли без сплати податків 300 тис. тонн палива. При цьому втрати держбюджету за такої діяльності становлять близько 4 млрд. гривень.

З таких НПЗ нафтопродукти стандарту Євро-3 (екологічний стандарт, запроваджений у 1999 році Євро-4) та Євро-4, які за підробленими товарними кодами під виглядом непідакцизної продукції (розчинників, лакофарбових компонентів, омивачів) здійснюються роздрібною АЗС та вже реалізуються там кінцевим споживачам. За інформацією консалтингової групи "А-95", у 2020 році в Україні з різною ефективністю працювало 24 такі підприємства. Якщо загальний тіньовий ринок бензину становив 488 тис. тонн, то з них 335 тис. тонн це виробництво бензину на міні-НПЗ. Загалом втрати держбюджету від несплачених тіньовим ринком податків та акцизів знизилися з 20,6 млрд. гривень до 18,8 млрд. гривень. Причому зниження відбулося саме через зниження цін на бензин.

Основним постачальником сировини для міні-НПЗ є приватні нафтовидобувні компанії. На місяць вони видобували близько 30-35 тис. тонн газового конденсату, який є сировиною для виробництва бензинів. На відміну від великих виробників типу Кременчуцького або Шебелінського НПЗ, міні-НПЗ не має дорогого обладнання, тому на виході виробництва у них вийдуть низькооктанові компоненти. З цього компонента можна приготувати бензин, якщо додати потрібні присадки або інші компоненти правильно змішати (при певній температурі та тиску).

Для підвищення октанового числа продукції міні-НПЗ часто використовуються суміш октанопідвищуючих компонентів -- метіл-трет-бутилового-ефіру, метанолу та інших спиртів. За інформацією "А-95", новим трендом на ринку нелегального палива є ввезення суміші таких компонентів у вигляді розчинників для лакофарбової промисловості. Окремо ці компоненти оподатковувались за максимальною акцизною ставкою для бензинів - 213 євро за 1 тис.л, але суміші під виглядом розчинників в'їжджали без акцизу.

"У 2020 році в Україну було імпортовано 77,4 тис. т розчинників, що на 15% більше, ніж у 2019 році, коли імпорт становив 67,3 тис.т. Основний обсяг надходив з Росії та Білорусі. У січні-лютому 2021 року імпорт продовжив зростання: 9,2 тис.т проти 8 тис. т (+15%) за аналогічний період минулого року", - кажуть у "А-95". [2]

Однак є міні-НПЗ, які справді вміють майстерно готувати бензини. Змішувати у певній пропорції бензини за ГОСТом, додавати компоненти та правильні присадки та на виході отримувати бензин, який майже не відрізняється від зробленого на великому НПЗ. А бензини найнижчої якості та міні-НПЗ йдуть не на заправки, а в поле. В Україні досить багато сільгосппідприємств зі старою технікою, які можуть споживати бензини дуже низької якості і до того ж їм вкрай вигідно купувати паливо за готівку.

Третьою складовою нелегального ринку нафтопродуктів є нелегальні заправки. Часто вони є невигадливими, архаїчними конструкціями, які хоч і можуть заправляти автомобілі, але мало схожі на сучасні АЗС. Цим вони і заслужили назву "бочки". Також часто такі АЗС працюють без дозвільної документації, без дотримання заходів безпеки та не сплачуючи податків.

За інформацією Нафтогазової Асоціації України, у 2018 році в країні нелегально працювало понад 1,5 тис. заправок та їхня кількість постійно зростала. Обсяг реалізації палива через такі заправки у 2018 році перевищував 1,2 млн. тонн. Тіньовий ринок тоді становив 30-50%, залежно від регіону та виду палива, і цей відсоток стрімко зростав.

Нелегальні точки продажу розміщувалися та експлуатувалися без належного оформлення землекористування, без дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки; реалізовували паливо без застосування РРО, що створювало великі обсяги неврахованої готівки, яка використовувалася для корупції, працювали без оформлення трудових відносин із працівниками, спотворювали сумлінну конкуренцію на ринку та створювали загрозу для оточуючих, на нелегальних АЗС неодноразово фіксували випадки пожеж, розливу нафтопродуктів та зрідженого газу.

Нафтогазова Асоціація України Асоціація вирішила висвітлити масштаб проблеми та у грудні 2018 року представила інтерактивну карту, за допомогою якої споживачі самі могли інформувати органи влади про наявність місць, де розташовані нелегальні заправки. Також у 2019 році було ініційовано запровадження ліцензування діяльності з виробництва, оптової, роздрібної торгівлі та зберігання нафтопродуктів для паливного ринку, модернізацію СЕАРТ та контроль фактичного обороту палива в країні.

Таким чином, з'явилися необхідні законні підстави для ефективної та швидкої ліквідації нелегального ринку палива у країні. І на початку 2020 року влада розпочала активну боротьбу з нелегальними АЗС та НПЗ. У результаті із 862 АЗС, зазначених на карті з ознаками "нелегальності", залишилося 65. [2]

Однак при запровадженні карантину стався розквіт нелегального сегмента у дещо зміненій формі своєї незаконної діяльності. На початку 2021 року в Україні спостерігалося стрімке розширення тіньового ринку, що виявляється як у обсягах виробництва, що ростуть, на міні- НПЗ, так і в торгівлі паливом з грубим порушенням законодавства.

40% АЗС продавали паливо без реєстрації через РРО, накопичували великі суми неврахованої готівки, за які закуповували нелегальне паливо у міні-НПЗ або "продають" документи на паливо реальному сектору економіки з метою мінімізації ПДВ. Втрати держбюджету від таких махінацій за різними оцінками варіюються від 10,9 до 14,6 млрд. грн. За результатами моніторингу інтерактивної карти, в країні продовжували функціонувати 103 місця роздрібної торгівлі паливом, які працювали з грубими порушеннями законодавства, які створюють потенційні ризики для життя та здоров'я людей та навколишньої інфраструктури. Крім того, на ринку продовжували працювати понад 600 АЗС, які отримали ліцензії на роздрібну торгівлю паливом, проте вони експлуатувалися з грубими порушеннями містобудівного та інших законодавств.[2]

Іншою проблемою були податкові махінації. Найпоширенішою була схема, коли пальне продавалося за готівку в одне місце, а документи на це пальне - в інше. Покупець документів на паливо міг внести це паливо собі на баланс, збільшити видатки та зменшити чистий прибуток у своїй фінансовій звітності, а з іншого боку ПДВ з цього пального можна було оформити як податковий кредит та знизити власні податкові забов'язання. Пальне, а точніше документи на нього, було найбільш ліквідним товаром для оптимізації податків - за оцінками експертів за рахунок таких схем держава втрачала до 10 млрд гривень щорічно, а в самих оборудках з продажу податкового кредиту брало участь 40% паливного ринку.[3]

На початку березня 2021 року, на доручення прем'єр- міністра, у всіх регіонах України відновилася робота щодо боротьби з нелегальним ринком нафтопродуктів. Функція перевірки саме якості палива лежить на Державній екологічній інспекції. Ця функція перейшла відомству від Держпродспоживслужби у 2019 році. В 2020 року Держекоінспекція провела 848 перевірок. Було ухвалено 979 рішень щодо застосування обмежувальних заходів, видано 233 постанови про застосування адміністративно- господарських санкцій, а також розраховано збитків навколишньому середовищу на 7,57 млн. грн. Якщо порівнювати з 2019 роком, то тоді провели 313 перевірок, ухвалили 424 рішення та нарахували 1,65 млн. грн збитків. Тобто, за статистикою, результати зросли на 359%. [2]

Після російського вторгнення у лютому 2022 року Україна зіткнулася з жорстким дефіцитом пального. До повномасштабної війни основним постачальником палива в Україну були Росія та Білорусь. Тож після початку війни трейдери були змушені переорієнтувати поставки палива зі сходу на захід. Через дефіцит ціни на пальне злетіли догори. При цьому в сегменті оптових продажів на відміну від торгівлі на АЗС цінове регулювання не діяло. Тож майже все паливо в країні реалізовувалось для комерційних клієнтів, а на АЗС були ліміти та черги.[3]

Щоб вийти з кризи Уряд спочатку пішов на зниження акцизу та ПДВ на пальне, а вже потім скасував цінове регулювання. Крім цього було легалізовано виробництво та торгівлю пальним екологічного стандарту нижчого ніж “Євро-5”. Ці заходи дозволили не лише наповнити ринок пальним та подолати паливну кризу, але вивели з тіні значну частину паливного ринку. Через низьку ставку ПДВ паливним трейдерам стало невигідно торгувати податковим кредитом.

Голова “Нафтогазової” асоціації України Ярослав Старовойтенко вважає, що проблема з тіньовим ринком нафтопродуктів нікуди не поділась від початку повномасштабної війни, хоча експерти й відзначають зниження цього сегменту до 11%.

“Проблеми лишились ті ж самі: виготовлення контрафактного пального на міні-НПЗ, продаж пального на АЗС за готівку без надання фіскальних чеків або надання фіктивних чеків, тобто “поза касою” та скруточні схеми із ПДВ. Нажаль, фахівці відзначають тенденцію до зростання тіні. Після зниження ПДВ в травні 2022 року до 7% обсяг скручувань значно зменшився”, - каже Старовойтенко.

Голова асоціації розповідає, що станом на квітень 2023 року на підконтрольній території України з ознаками порушення чинного законодавства працює більше 330 місць роздрібної торгівлі пальним, що показує зростання у порівнянні з 2021 роком. Географія нелегальних АЗС - вся Україна, найбільша концентрація - Львівський та Київський регіони.

“Неконкурентна перевага нелегалів над білим бізнесом полягає в тому, що вони можуть давати значно нижчу ціну для покупця за рахунок, в першу чергу, несплати податків, а також, за рахунок нехтування вимогами містобудівного законодавства, пожежної безпеки та законодавства з питань охорони праці”, - говорить Старовойтенко.

Він також каже, що за інформацією НАУ, в Україні працюють близько 20 міні-НПЗ, та вважає, що держава має звернути увагу на такі об'єкти: яку продукцію та якої якості вони виготовляють, наявність відповідних дозволів та ліцензій, повнота сплати податків.

“Обсяг виробництва пального на цих об'єктах оцінюється експертами в 50 тис.тонн. Від їх махінацій лише через несплату акцизу Держбюджет втрачає близько 250 млн. гривень кожного місяця”, - говорить Старовойтенко.

Малі нафтопереробні заводи зараз працюють в достатньо правовому полі, та сплачують акциз оскільки держава дозволила продавати пальне нижче екологічного стандарту Євро-5. А зниження податків на паливо зробило невигідними податкові махінації. Хоча не виключені ситуації, коли декларується виробництво 500 літрів пального і з цього обсягу сплачується акциз, а насправді виготовлено і реалізовано 1000 літрів. Але це все не так масово, як було раніше

При ставці ПДВ в 7% скрутки робити практично нереально. Цим можуть займатися лише дуже великі гравці на ринку, котрі зароблять відчутні суми за рахунок об'ємів. Взагалі чим ПДВ менший, тим більше мороки з податковими схемами.

Багато хто з раніше нелегальних АЗС, або так званих “бочок” також здобув ліцензію на торгівлю пальним до 2024 року, що дозволило вивести з тіні і цей сегмент ринку.[3]

3 грудня, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про встановлення граничної ціни про на нафту і нафтопродукти та оливи, що походять з Росії, на рівні 60 доларів США за барель. 5 лютого набуло чинності європейське ембарго на імпорт російських нафтопродуктів. Дисконти на російське пальне сягають $200/т, або 25% від альтернативних варіантів, що спонукає багато несумлінних трейдерів шукати шляхи для його постачання в Україну.

Попри чисельні санкції, заборони та ембарго паливо російського походження, нафта, нафтопродукти потрапляли в країни ЄС, Туреччину інші країни, а звідти й на наш ринок як ресурс невизначеного походження. За даними учасників ринку такий ресурс реалізується з дисконтом, що робить економічно невигідним альтернативні маршрути постачання ресурсу походження non russian, які ринок активно вибудовував долаючи дефіцит минулоріч. Це спричиняло значний ризик дестабілізації паливного ринку.[4]

Кабінет Міністрів України 9 травня 2023р. Постановою № 459[5] доповнив Постанову №1147 від 30 грудня 2015р. [6] з метою заблокувати потрапляння російського палива, нафти та нафтопродуктів в Україну.

Заборона стосуватиметься таких видів товарів:

- нафта й нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), сирі нафта і нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих;

- продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас.% або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти;

- гази нафтові й інші вуглеводні в газоподібному стані;

- паливо моторне альтернативне, в іншому місці не зазначене;

- біодизель та його суміші, що не містять або містять менш як 70 мас.% нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід. [5]

Прийняття Постанови приведе до знищення диверсифікованої системи постачань моторних палив та підриву енергетичної безпеки країни. Тобто це ризик сісти на паливну голку від країни агресора, яку вона забере у зручний для неї час, спровокувавши різкий дефіцит та стрімке зростання цін. Не кажучи вже про те, що купувати пальне в країни-агресора під час війни із нею та підтримувати тим самим її економіку.

Постанова, скоріше за все, не зачепить автогаз і з сертифікатами походження Казахстану, це близько 10% імпорту. Автогаз із казахстанським сертифікатом може бути перероблений на заводі російського «Газпрому» в Оренбурзі. Урядова постанова містить також лазівку. У переліку заборонених до імпорту товарів нема бутану. Завозитимуть пропан і бутан і змішуватимуть в Україні. Це може стосуватися 2-3% ринку, але обсяг може збільшуватися. [7]

Російське пальне після початку повномасштабної війни приїжджало до України за схемами реекспорту. Зокрема через Польщу та країни Балтії до нас надходив значний обсяг російського автогазу. До прикладу, раніше Литва майже не імпортувала з Росії скраплений газ, а зараз імпортує 60 тис. тонн на місяць. Там цей газ змішується з європейським та потім потрапляв до України як литовський газ. Так само, з південного напрямку до України потрапляло дизельне пальне.

Раніше імпортер просто декларував країну походження пального, а зараз він мусить довести, що пальне котре він завозить не російське. Щоб на митниці впевнилися що пальне не з Росії там вимагатимуть сертифікат походження. Це документ, котрий є стандартизованим у всьому світі. У нас такі сертифікати видають в Торгово-промисловій палаті, а от у сусідній Польщі цей документ можна отримати в ТІШ, на митниці, в порту та на заводі, котрий виробляє продукцію

Іншою лазівкою є країни як Туреччина, Єгипет чи інші країни Північної Африки, куди росіяни зараз активно постачають своє пальне. Туреччина щомісяця імпортує 1,5 млн. тонн дизелю з Росії. Також значні обсяги російського пального йдуть до Єгипту, Марокко та Об'єднаних Арабських Еміратів. Звідти пальне можуть спокійно експортувати до України з місцевими сертифікатами. Так в Єгипті російське пальне в певній пропорції можуть змішати з американським і країна походження російського палива буде вже Єгипет, а не Росія. З тими сертифікатами, які надаватимуть європейські органи буде легше оскільки там є сильні регуляторні органи та все можна буде відслідкувати. А от в країнах Північної Африки рівень корупції значно вищий ніж в Україні й там все можна купити та продати.

Уряд України навряд чи захоче сваритися з урядами Туреччини, Індії чи Єгипту та не вводитиме ембарго на поставки палива звідти. Але навіть якщо це трапиться, це лише зробить цепочку довшою - російське паливо з Туреччини буде продаватися до Греції і до нас надходитиме вже грецьке пальне.

В Україну можуть завозити нафтопродукти та пропан- бутан із Білорусі. До нашої держави може потрапляти паливо з Мозирського нафтопереробного заводу (НПЗ). Чому в нас така увага тільки до нафтопродуктів російського походження, а білоруські. Якщо спитати, де дівається мозирський бензин, якого 1 млн. тонн на рік в Україну раніше імпортували, то відповіді немає. В принципі нічого не змінилося, крім логістики. Білоруський продукт можуть перевозити з НПЗ у Мозирі до Усть-Луги в Росії (порт), а далі піднімати на кораблі й розвозити по півночі Європи. Так, зокрема, ці обсяги потрапляють до України.

Кабмін вніс зміни до постанови № 1147 "Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації", які унеможливлюють потрапляння російського палива, нафти й нафтопродуктів в Україну. однак він стосується лише РФ, білоруський продукт до списку не входить.[10]

Наприкінці березня цього року голова парламентського комітету з податкової та митної політики Данило Гетьманцев заявив, що з 1 липня в Україні відновлять акциз в 20% на пальне.

Коли ставка цього податку буде не 7%, а 20% схеми знову запрацюють. З'явиться попит на податковий кредит з боку аграріїв, транспортних компаній та переробних підприємств, котрим мінімізувати власні податкові забов'язання. Через значний попит торгувати податковим кредитом почнуть і великі компанії як це було до повномасштабної війни. Тоді деякі великі національні оператори АЗС були великими постачальниками податкового кредиту. Разом з цим повернуться і корупційні схеми: перевірки, обшуки силовиків, кришування та підкупи судів.

З 1 липня у всіх операторів АЗС виникне проблема через різницю між сплаченим ПДВ за пальне, що раніше було ввезено в країну за 7% та реалізовано при ставці ПДВ у 20%. Для компенсації різниці в ПДВ починаючи з 15 червня оператори АЗС мусітимуть підвищити ціну. Щоб це не стало шоком, оператори різатимуть маркетингові знижки й дещо підвищать ціни на стелі. Підвищуватимуть ціну поступово і в результаті великі мережі як ОККО торгуватимуть дизпаливом за 50 грн/л, а я за 45 грн/л. За прогнозами операторів ринку бензин здорожчає на 11 грн/л, дизпаливо на 8 грн/л, а скраплений газ на 3 грн/л. Проте головною проблемою, котра постане перед ринком після 1 липня буде повернення податкових схем. Компанії не платитимуть ПДВ у 20%, а намагатимуться “скрутити” його до нуля, але разом з тим різницю у відсотковій ставці перекладуть на плечі споживача - ціни зростуть, а казна не отримає заплановані кошти.

В Офісі Президента розглядаються варіанти підвищення акцизів проводити у комплексі з покращенням адміністрування податків. Але щоб ця система запрацювала, нам потрібно перевести розрахунки за підакцизні товари (пального, сигарет та алкоголю) виключно в безготівковий формат, тобто в оплату карткою. Такий формат уже вдалося випробувати під час паливної кризи навесні 2022 року. Всі постачальники пального перевели клієнтів на оплати картками й на оплати через застосунок. Дискомфорт тривав тиждень-два. Далі всі адаптувалися. Це дозволило обілити обіг пального.[9]

Висновки

До початку повномасштабної війни через роботу тіньового ринку нафтопродуктів держава недоотримувала 20 млрд. гривень на рік у вигляді податків. Головними проблемами паливного ринку ще два роки тому були нелегальні АЗС або бочки, контрабанда палива, сурогатне пальне котре виготовляли на міні-НПЗ а також податкові махінації. Після російського вторгнення у лютому 2022 року Україна зіткнулася з жорстким дефіцитом пального. До повномасштабної війни основним постачальником палива в Україну були Росія та Білорусь. Тож після початку війни трейдери були змушені переорієнтувати поставки палива зі сходу на захід. Через дефіцит ціни на пальне злетіли догори. При цьому в сегменті оптових продажів на відміну від торгівлі на АЗС цінове регулювання не діяло.

Заходи на котрі держава пішла, щоб подолати паливну кризу дозволили вивести з тіні значну частину паливного ринку. Через суттєве зниження податків на пальне працювати легально стало вигідно усім. Зараз же ринок готується до підвищення податків з 1 липня після чого за оцінками експертів та учасників ринку тіньові схеми повернуться. Компанії не платитимуть ПДВ у 20%, а намагатимуться “скрутити” його до нуля, але разом з тим різницю у відсотковій ставці перекладуть на плечі споживача.

нафтопродукт паливо тіньовий ринок

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Захист фінансової системи України від дій Росії, яка здійснює збройну агресію проти України // Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXVII Міжнародної науково-практичної конференції /за ред. І.В. Харченко, Є.О. Романенка. м. Ліон (Франція): ГО «ВАДНД», 07 грудня 2022 р. - с.291-301

2. "Масштабы впечатляют". Как Украина теряет миллиарды гривен из-за черного рынка топлива

3. Повернення до старих схем. Як зараз живе тіньовий ринок пального та що чекає на нього після 1 липня

4. Уряд заборонив імпорт пального невизначеного походження - Міненерго 10 травня 2023

5. Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації: Постанова Кабінету Міністрів від 09 травня 2023 р. № 459

6. Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації: Постанова Кабінету Міністрів від 30 грудня 2015 р. № 1147

7. «Ти не пройдеш!». Уряд заборонив ввозити в Україну російське пальне. Чому це вірогідно не зупинить ресурс з РФ і наскільки зростуть ціни

8. Уряд заборонив імпорт пального невизначеного походження. Чи виростуть ціни на АЗС?

9. Немає світла -- немає горілки. У Офісі президента обговорюють заборону купівлі пального, цигарок та алкоголю за готівку

10. Розкрито схему ввезення бензину та автогазу з Білорусі в Україну

Размещено на Allbest.ru