Загальна характеристика та класифікація рішень митних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет митної справи та фінансів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РІШЕНЬ МИТНИХ ОРГАНІВ

Дрофіч О.Ю. Аспірант, кафедра

публічного та приватного права

м. Дніпро

Анотація

У статті розкрито загальну характеристику рішень митних органів та наведено основні критерії класифікації рішень митних органів для поглиблення розуміння сутнісних та другорядних характеристик рішень митних органів у їх різноманітті. Методологічна основа статті включає аналіз, синтез та узагальнення, а також метод абстрагування та нормативно-догматичний метод. За підсумками дослідження визначено, що рішенням митних органів притаманні такі властивості: 1) видання на виконання повноважень митних органів щодо реалізації положень митного законодавства; 2) породження, зміна або припинення прав та обов'язків конкретних підприємств та фізичних осіб у митній сфері; 3) встановлення юридичних наслідків для конкретних підприємств та фізичних осіб; 4) вираження собою обраного митним органом шляху застосування митного законодавства у конкретному випадку та його одноразове застосування; 5) спрямованість на збалансоване одночасне досягнення фіскальних, безпекових та регуляторних цілей діяльності митних органів. Одночасно з цим, запропоновано класифікувати рішення митних органів, насамперед: 1) за походженням ініціативи щодо їх прийняття; 2) залежно від характеру впливу рішень митних органів на волю та поведінку підприємств чи фізичних осіб; 3) за характером впливу рішень митних органів на права та обов'язки підприємств чи фізичних; 4) за характером їх впливу на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб на: рішення митних органів публічно-сервісного спрямування, публічно-владні управлінські рішення митних органів неделіктного характеру (у тому числі дозвільного характеру, фіскального характеру, контрольного характеру та деліктні рішення митних органів). Стаття має теоретичний характер. Ключові слова: види рішень митних органів; вплив рішень митних органів на права та обов'язки підприємств та фізичних осіб; критерії класифікації рішень митних органів; поняття рішень митних органів; рішення митних органів.

Annotation

GENERAL FEATURES AND CLASSIFICATION OF DECISIONS OF CUSTOMS AUTHORITIES

Oleksii Drofich Graduate Student, Department of Public and Private Law, University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

The purpose of this article is to give a general description of the decisions of customs authorities and to outline the main ways of classifying the customs rulings in order to deepen the understanding of their essential and secondary features in their diversity. The methodological basis of the article includes analysis, synthesis and generalization, as well as the method of abstraction and the normative-dogmatic method. Bearing in mind the outcomes of the research, the author established that the decisions of customs authorities have the following properties: (1) their issuance within the powers of customs authorities to implement the provisions of customs legislation; (2) their aim to originate, change or terminate rights and duties of specific entities and individuals in the customs sphere; (3) establishment of legal consequences for specific entities and individuals; (4) reflection of a specific way of application of customs legislation in a specific case determined by a customs authority; (5) focus on balanced simultaneous achievement of fiscal, security and regulatory goals of customs rules and regulations. In addition, it is proposed to classify the decisions of customs authorities, first of all: (1) according to the origin of initiatives regarding their making; (2) depending on the nature of the impact of customs rulings on the will and conduct of entities and individuals; (3) by the nature of the influence of the decisions of customs authorities on the rights and obligations of enterprises or individuals on: 3-1) favorable; 3-2) unfavorable; 3-3) mixed; 3-4) neutral; (4) by the nature of their influence on the rights and obligations of enterprises or individuals on: 4-1) decisions of customs bodies of public service direction; 4-2) power management decisions of customs authorities of a non-tortious nature, including those of a permissive nature, fiscal nature and control nature; 4-4) delict decisions of customs authorities. The article is predominantly of theoretical nature. Key words: definition of customs rulings; customs rulings; classification criteria; impact of customs rulings on rights and duties of natural and legal persons; types of customs rulings.

Вступ

Посилення значення законодавчого та інституційного компонента системи митного адміністрування та її ефективності у частині забезпечення своєчасного та повного надходження митних платежів в умовах масштабних кризових явищ в економіці, викликаних збройною агресією, а також у світлі прагнення України до набуття повноправного членства у Європейському Союзі та активізації її співробітництва із міжнародними інституціями навколо отримання фінансових запозичень вимагає, серед іншого, досягнення якомога більш високого рівня якості правового регулювання та правозастосування з питань митного контролю та митного оформлення й інших напрямів діяльності митних органів. Спрямовані на це комплексні законодавчі та організаційні нововведення у митній сфері мають ґрунтуватись на максимально наближеному до досконалості науковому фундаменті, який, зокрема, охоплює ключові сутнісні, матеріально-правові та процедурні аспекти рішень митних органів. Насамперед, має бути віднайдена визначеність щодо визначальних характеристик рішень митних органів. Також, для поглиблення розуміння сутнісних та другорядних характеристик рішень митних органів у їх різноманітті, у тому числі для градації рішень митних органів з точки зору їх значення для виконання завдань митного адміністрування й митно-тарифного регулювання, а також окреслення їх специфічних правових властивостей, необхідною є їх класифікація за притаманними їм основними ознаками.

Огляд літератури

Теоретичною основою для виконання цих завдань є наукові праці, у яких наводиться визначення рішень митних органів та адміністративного акту як основного опорного доктринального поняття, необхідного для пізнання рішень митних органів як поняття (категорії) митного права, а також наводяться підходи до групування адміністративних актів за їх ключовими ознаками.

Зокрема, візьмемо до уваги напрацювання А. М. Турчак, яка, зокрема, пропонує визначати адміністративний акт як рішення або юридично значущу адресну дію індивідуального характеру, що має зовнішній вплив та видається (приймається) уповноваженим суб'єктом публічного адміністрування, спрямована на реалізацію матеріальних норм адміністративного права та досягнення певних юридичних результатів для конкретних суб'єктів - встановлення, зміна або припинення їх прав та обов'язків [1, с. 43-44]. Автори підручнику Загальне адміністративне право за загальною редакцією I. С. Гриценка вказують на те, що адміністративний акт - це рішення (юридичний акт) індивідуальної дії, прийняте суб'єктом публічної адміністрації, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків фізичної або юридичної особи (осіб). Спрямованість адміністративного акта на створення, зміну чи припинення прав та обов'язків особи (осіб) дозволяє відрізняти від адміністративного акта офіційні документи, які не мають таких юридичних наслідків (наприклад, різного роду довідки) [2, с. 245]. Для адміністративних актів, на думку Т О. Коломоєць, характерним є індивідуальний, правозастосовчий характер, а їх ознаками є: а) індивідуальність (конкретність); б) акт уповноваженого на реалізацію повноважень публічної адміністрації органу, тобто обов'язкова прив'язка до специфіки повноважень суб'єкта прийняття; в) зовнішня дія акту (прямий вплив на приватних осіб), що і дозволяє відмежувати їх від внутрішньо спрямованих актів (стосовно організаційної структури органу) [3, с. 234].

На основі здобутків доктрини адміністративного права, зокрема, дотримуючись підходів до класифікації адміністративних актів, запропонованих О. О. Мандюком [4, с. 7-8], Д. В. Приймаченком [5, с. 360], О. В. Роєм [6] та А. М. Турчак [1, с. 45-46] найбільш важливо дійти правильного розуміння шляхів класифікації рішень митних органів за такими критеріями: 1) походження ініціативи щодо їх прийняття (за значенням волі підприємств чи фізичних осіб); 2) зв'язок рішень митних органів із напрямом діяльності (функцією) митних органів; 3) юридична форма вираження; 4) походження (митний орган, уповноважений на прийняття рішення); 5) характер впливу рішень митних органів на волю та поведінку підприємств чи фізичних осіб; 6) характер впливу рішень митних органів на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб.

Мета та завдання

Метою цієї статті є загальна характеристика рішень митних органів та наведення основних шляхів класифікації рішень митних органів для поглиблення розуміння сутнісних та другорядних характеристик рішень митних органів у їх різноманітті, у тому числі для градації рішень митних органів з точки зору їх значення для виконання завдань митного адміністрування й митно-тарифного регулювання, а також окреслення їх специфічних правових властивостей.

Методи дослідження

Характеризуючи рішення митних органів та визначаючи критерії їх класифікації, слід послуговуватись оптимальною комбінацією методів наукового пізнання, які включають аналіз, синтез та узагальнення наукових положень та висновків, а також дефінітивних законодавчих положень з питань сутності та визначальних ознак адміністративних актів та рішень митних органів як їх різновиду. Крім того, основоположне значення має метод абстрагування та нормативно-догматичний метод, які стануть основою виокремлення прикладів конкретних різновидів рішень митних органів, які пропонуватиметься включити до тих чи інших їх класифікаційних груп.

Результати

Розпочинаючи дослідження, перш за все, звернемось до основоположних актів адміністративного законодавства та ознайомимось із судовою практикою.

Так, адміністративний акт у положеннях п. 3 ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України та у п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначається як рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб) [7; 8].

У практиці Верховного Суду індивідуально-правові акти розуміються як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах (Постанова Верховного Суду від 16 жовтня 2018 р. у справі № 9901/415/18) [9].

Законодавче визначення рішення митного органу значною мірою відображає вищевикладені характеристики адміністративних (індивідуально-правових / ненормативних) актів, передбачаючи, що рішенням митного органу є акт митного органу (посадової особи або осіб митного органу), що стосується застосування законодавства України з питань митної справи у конкретному випадку та що має юридичні наслідки для заінтересованої особи чи заінтересованих осіб (п. 51-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу (МК) України) [10].

Витлумачивши ці законодавчі положення, зазначимо, що за їх змістом рішення митного органу характеризуються такими ознаками:

- являє собою рішення або юридично значущу дія індивідуального характеру;

- виражає собою обраний митним органом шлях застосування митного законодавства у конкретному випадку (конкретній життєвій ситуації) та розрахований на одноразове застосування;

- має юридичні наслідки для конкретних (персоніфікованих) підприємств та фізичних осіб (адресоване ним);

- мають зовнішній прояв у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Осмисливши вищевикладені положення законодавства та взявши до уваги викладені у судовій практиці та наукових працях висновки щодо сутності та визначальних ознак адміністративних актів та рішень митних органів як одному з їх різновидів, маємо підстави стверджувати про те, що рішенням митних органів притаманні такі властивості:

- видання на виконання повноважень (компетенції, функціональних обов'язків) митних органів щодо реалізації положень митного законодавства;

- породження, зміна або припинення прав та обов'язків конкретних підприємств та фізичних осіб у митній сфері (обов'язкових наслідків для них, що пов'язані із повноваженнями митних органів керувати їх поведінкою у встановлених законом межах та настання яких забезпечується застосуванням державного примусу);

- встановлення юридичних наслідків для конкретних (персоніфікованих) підприємств та фізичних осіб (адресний характер);

- вираження собою обраний митним органом шлях застосування митного законодавства у конкретному випадку (конкретній життєвій ситуації) та розрахований на одноразове застосування;

- спрямованість на збалансоване одночасне досягнення фіскальних (захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки), безпекових (захист внутрішнього ринку) та регуляторних цілей (регулювання зовнішньої торгівлі) діяльності митних органів;

- зовнішній прояв у письмовій (документальній), в усній (вербальній) або фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Викладаючи модель класифікації рішень митних органів на основі огляду напрацювань вчених-адміністративістів та аналізу положень митного законодавства, перш за все, зазначимо, що за походженням ініціативи щодо прийняття рішень митних органів (за значенням волі підприємств та фізичних осіб для прийняття рішень митних органів) вони поділяються на:

1) рішення митних органів, які приймаються за ініціативою митних органів, незалежно від волі підприємств та фізичних осіб;

2) рішення митних органів, які приймаються за згодою підприємств та фізичних осіб:

- про призначення дослідження проб та зразків товарів під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації (ст. 23-1 МК України);

- про проведення планової виїзної перевірки у приміщенні митного органу (ч. 2 ст. 346 МК України);

3) рішення митних органів, які приймаються за зверненням підприємств та фізичних осіб:

- про продовження строку використання рішень щодо зобов'язуючої інформації (ст. 23-2 МК України);

- про надання авторизації на застосування спрощення (ст. 13 МК України)

- про виконання митних формальностей поза місцем розташування цих органів та/або поза робочим часом (ч. 7 ст. 247 МК України) та деякі інші.

Осмисливши ці міркування, маємо підстави констатувати, що рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, щодо класифікації товарів для митних цілей та з питання підтвердження країни походження товару заслуговують на особливу увагу як такі, що мають визначальне значення для нарахування митних платежів й виконання митними органами завдань за іншими основоположними напрямами їх діяльності.

Залежно від характеру впливу рішень митних органів на волю та поведінку підприємств чи фізичних осіб можна виокремити:

а) рішення митних органів примусового характеру:

1) не пов'язані із протиправними діями - рішення про проведення особистого огляду (ч. 3 ст. 340 МК України) тощо;

2) пов'язані з фактом вчинення порушення митних правил;

б) рішення митних органів, що ґрунтуються на переконанні:

1) у вигляді рекомендації - запит щодо додаткових документів та відомостей, необхідних для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (п. 2 ч. 5 ст. 52 МК України) тощо;

- у вигляді заохочення - щодо авторизації авторизованого економічного оператора, про надання авторизації на застосування спрощення (ст. 13 МК України) тощо.

За характером впливу рішень митних органів на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб вони можуть бути:

а) сприятливими (надають або підтверджують права чи переваги, які мають юридичне значення, тобто приймаються на користь приватної особи) - рішення про відстрочення або розстрочення сплати митних платежів (ч. 1 ст. 304 МК України) тощо;

б) обтяжуючими (погіршують правове становище підприємств та фізичних осіб шляхом покладення на них обов'язків, застосування обмежень, встановлення заборон чи відмов у наданні певних благ) - рішення про відмову у митному оформленні (ст. 256 МК України), податкове повідомлення-рішення (ст. 354 МК України) тощо;

в) такими, що можуть бути як сприятливими, так й обтяжуючими - рішення про коригування заявленої митної вартості товарів (ст. 55 МК України) тощо;

г) нейтральними (не впливають на права та обов'язки підприємств та фізичних осіб) - визнання митної декларації недійсною (ч. 6 ст. 269 МК України) тощо.

Сучасні тенденції розвитку правил митного оформлення та митного контролю підкреслюють необхідність поділу рішень митних органів за характером їх впливу на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб на:

а) рішення митних органів публічно-сервісного спрямування (видаються у зв'язку із наданням адміністративних послуг підприємствам та фізичним особам):

- щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів, визначення країни походження товарів (ст. 23 МК України);

- консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи (ст. 21 МК України);

- узагальнення консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи (ч. 4 ст. 21 МК України);

- про надання авторизації на застосування спрощення (ст. 13 МК України);

б) публічно-владні управлінські рішення митних органів неделіктного характеру:

1) дозвільного характеру (щодо реєстрації гаранта, дозволу на здійснення митної брокерської діяльності тощо);

2) фіскального характеру:

- вимога про сплату митних платежів (ч. 2 ст. 317-1 МК України);

- про коригування заявленої митної вартості товарів (ст. 55 МК України);

- щодо класифікації товарів для митних цілей (ст. 69 МК України);

- про відстрочення або розстрочення сплати митних платежів (ч. 1 ст. 304 МК України);

1) контрольного характеру:

- запит про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження (ч. 2 ст. 43 МК України);

- про необхідність проведення огляду (інспектування) товарів (ст. 319 МК України);

- дозвіл на пропуск товарів через митний кордон України за результатами попереднього документального контролю (ч. 4 ст. 319 МК України);

в) деліктні рішення митних органів (видаються у зв'язку з притягненням фізичних і юридичних осіб до відповідальності за порушення митних правил) - постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил (ст. 542 МК України) тощо.

Дискусія та висновки

митний оформлення контроль тарифний

Рішенням митних органів притаманні такі властивості: 1) видання на виконання повноважень митних органів щодо реалізації положень митного законодавства; 2) породження, зміна або припинення прав та обов'язків конкретних підприємств та фізичних осіб у митній сфері; 3) встановлення юридичних наслідків для конкретних підприємств та фізичних осіб; 4) вираження собою обраного митним органом шляху застосування митного законодавства у конкретному випадку та його одноразове застосування; 5) спрямованість на збалансоване одночасне досягнення фіскальних, безпекових та регуляторних цілей діяльності митних органів.

Рішення митних органів можна класифікувати, насамперед: 1) за походженням ініціативи щодо їх прийняття на 1-1) рішення митних органів, які приймаються за ініціативою митних органів, незалежно від волі підприємств та фізичних осіб; 1-2) рішення митних органів, які приймаються за згодою підприємств та фізичних осіб; 1-3) рішення митних органів, які приймаються за зверненням підприємств та фізичних осіб; 2) залежно від характеру впливу рішень митних органів на волю та поведінку підприємств чи фізичних осіб на: 2-1) рішення митних органів примусового характеру; 2-2) рішення митних органів, що ґрунтуються на переконанні у вигляді рекомендації або у вигляді заохочення; 3) за характером впливу рішень митних органів на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб на: 3-1) сприятливі; 3-2) обтяжуючі; 3-3) як сприятливі, так й обтяжуючі; 3-4) нейтральні; 4) за характером їх впливу на права та обов'язки підприємств чи фізичних осіб на: 4-1) рішення митних органів публічно-сервісного спрямування; 4-2) публічно-владні управлінські рішення митних органів неделіктного характеру, у тому числі дозвільного характеру, фіскального характеру; 4-3) контрольного характеру; 4-4) деліктні рішення митних органів.

Бібліографічний список

1. Turchak, A. M. (2022). Nulifikatsiia administratyvnoho aktu: administratyvno-protsesualnyi aspekt. [Nullification of an administrative act: administrative and procedural aspect]. Candidate's thesis. Dnipro [In Ukrainian].

2. Hrytsenko, I. S. (Ed.). (2014). Zahalne administratyvne pravo [General administrative law]. Kyiv: Yurinkom Inter [In Ukrainian].

3. Kolomoiets, T. O. (2011). Administratyvne pravo Ukrainy. Akademichnyi kurs [Administrative law of Ukraine. Academic course]. Kyiv: Yurinkom Inter [In Ukrainian].

4. Mandiuk, O. O. (2017). Indyvidualni administratyvni akty: teoriia ta praktyka zastosuvannia [Individual administrative acts: theory and practice of application]. Extended abstract of Candidate's thesis. Lviv [In Ukrainian].

5. Pryimachenko, D. V. (2007). Administrative activities of customs authorities in the sphere of implementation of state customs policy [Administratyvna diialnist mytnykh orhaniv u sferi realizatsii mytnoi polityky derzhavy]. Doctor's thesis. Dnipro [In Ukrainian].

6. Roi, O. V. (2019). Pravovi akty subiektiv vladnykh povnovazhen yak predmet publichno-pravovoho sporu [Legal acts of subjects of power as a subject matter of a public legal dispute]. Candidate's thesis. Kyiv [In Ukrainian].

7. Pro administratyvnu protseduru: Zakon Ukrainy vid 17 liutoho 2022 roku № 2073-IX [On administrative procedure: Law of Ukraine of 17 February 2022 No. 2073-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text [In Ukrainian].

8. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 6 lypnia 2005 roku No. 2747-IV [Gode of Administrative Litigation of Ukraine: Law of Ukraine of July 6, 2005 No. 2747-IV]. rada.gov.ua. Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n11352 [in Ukrainian].

9. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 16 zhovtnia 2018 roku u spravi № 9901/415/18 [Judgment of the Supreme Court of Ukraine of 16 October 2018, case no. 9901/415/18]. reyestr.court.gov.ua. Retrieved from https://reyestr. court.gov.ua/Review/77654117 [In Ukrainian].

10. Mytnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13 bereznia 2012 roku № 4495-VI [Customs Code of Ukraine: Law of Ukraine of 13 March 2012 no. 4495-VI]. rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449517#Text [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru