Митні відносини України та світу в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

МИТНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА СВІТУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Микуляк Олеся Володимирівна

канд. екон. наук, доцент, доцент

кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту

Анотація

Інструментами зовнішньоекономічної підтримки України світовою спільнотою у міжнародних відносинах є скасування мит з боку провідних країн світу, активність процедур спільного контролю у пунктах пропуску через кордон, приєднання України до митних конвенцій (Конвенції про процедуру спільного транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами) та міжнародного застосування системи NCTS, масштабна міжнародна допомога.

Ключові слова: скасування мит, спільний контроль, спільний транзит, спрощення формальностей у торгівлі товарами, система NCTS, "митний безвіз", гуманітарна допомога.

Виклад основного матеріалу

Падіння ВВП, майже повна відмова від експорту та зниження імпорту, нові фінансові борги, проблеми з курсовою стабільністю і галопуюча інфляція - головні економічні проблеми України, що накопичилися від початку активного російського вторгнення. Для світу ключовими побічними ефектами війни стали зростання цін на нафту, газ та електроенергію; подальше збільшення рівня споживчих цін; підвищена невизначеність і фінансовий стрес, що перешкоджає інвестиціям у бізнес після пандемії COVID, а також поступове припинення стимулювання монетарної політики Європейським центральним банком.

Завдяки відчайдушному протистоянню українського народу у війні та на підтвердження європейської солідарності у боротьбі з агресором 23 червня 2022 року Європейська Рада своїм рішенням надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Цей статус суттєво підвищує рівень відповідальності ЄС за процеси в політичній, економічній, соціальній і гуманітарній сферах нашої держави, а також за досягнення Україною суттєвого поступу в цих сферах.

Проаналізуємо тенденції розвитку митних відносин України та провідних країн світу у реаліях війни та визначимо можливості їхнього впливу на збереження економічної системи нашої держави.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень [1], протягом перших п'яти місяців 2022 р. вартісні обсяги зовнішньої торгівлі товарами України скоротилися на 19,9 % проти аналогічного періоду 2021 р. Експорт та імпорт скорочувалися майже рівномірно (експорт на 20,3 %, імпорт на 19,6 %). Варто зазначити, що за підсумками першого кварталу 2022 р. зафіксовано зменшення імпорту товарів на 6,7 %, тоді як експорт збільшився на 2,9 %, що свідчить про суттєве нарощування імпорту протягом квітня й травня 2022 р. Значною мірою така динаміка відбулася через зростання цін, адже фізичні обсяги зовнішньої торгівлі за вказаний період скоротилися на 32,3 % (рис. 1).

Рис. 1 Зовнішня торгівля України у січні-травні 2022 року [1]

міжнародний митний відносини економічний

Рівномірне скорочення експорту та імпорту призвело до збереження негативного показника сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 988 млн дол. США, хоча за підсумками першого кварталу 2022 р. сформовано позитивне сальдо 120 млн дол. США.

Експорт товарів у січні - травні 2022 р. проти аналогічного періоду 2021 р. скоротився на 5 млрд дол. США і становив 19,6 млрд дол. США. Зростання експорту протягом перших двох місяців року на 36,9 % не змогло компенсувати його скорочення в березні - травні на 50,3 %. В основі скорочення експорту - зменшення постачань на зовнішні ринки металів та виробів з них на 37,6 %, або на 2,1 млрд дол. США (за перші два місяці 2022 р. експорт товарів цієї групи збільшився на 35,3 %). Також скоротився експорт: мінеральних продуктів на 1,3 млрд дол. США (або на 38,4 %); продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції на 0,6 млрд дол. США (або на 6,4 %); машин, устаткування й транспорту на 0,4 млрд дол. США (або на 17,3 %). Водночас відбулося незначне зростання експорту паливно-енергетичних товарів (на 72 млн дол. США, або на 24,1 %), а також деревини та целюлозо-паперових виробів (на 24 млн дол. США, або на 2,6 %). Такі зміни спричинили зростання частки продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції в товарній структурі експорту України з 37,5 % до 44 % зі скороченням частки металів та виробів з них з 22,9 % до 17,9 %.

Російська військова агресія завдає не лише фізичного руйнування Україні, а також спричиняє значні економічні втрати. Для підтримки та розвитку міжнародних економічних відносин провідні країни світу, окрім прямої фінансової допомоги, пільгових міжнародних кредитів, впроваджують ліберальні заходи регулювання зовнішньої торгівлі з нашою державою.

4 червня 2022 року набуло чинності Рішення Європейського союзу щодо скасування мит на українські товари терміном на рік. Це рішення доповнило можливості, які українські експортери мають відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тарифи, прописані в Угоді, будуть тимчасово призупинені. Йдеться про мита для промислової продукції, призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів, овочів та усіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції. Крім того, на рік призупиняються всі антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України та застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів. Лібералізація торгових відносин також передбачає, що Україна буде дотримуватися європейських правил щодо походження товарів і відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію, утримуватиметься від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС та забезпечуватиме повагу до демократичних принципів, прав людини й основних свобод, верховенства права, боротьби з корупцією.

На думку фахівців Мінекономіки України, ці нові правила допоможуть українським виробникам та експортерам витримати навантаження війни, зміцнити свої позиції на європейському ринку. Наразі ЄС є найбільшим торговельним партнером України, на якого торік припадало 39% від загального обсягу торгівлі України. Обсяг товарообігу зріс на 35% і становив 62,5 млрд доларів. Найбільше Україна експортує до ЄС чорні метали, руди, електромашини, олію та зерно.

Україна і Велика Британія вже підписали угоду про скасування ввізних мит, тарифних квот у двосторонній торгівлі. Вона діятиме 12 місяців, але може бути продовжена за домовленістю між сторонами на новий термін. Згодом усі мита на українські товари на рік скасувала й Канада. США на рік призупинили стягнення 232 мит на українську сталь і вироби з неї, щоб підтримати металургійну галузь - одну з найважливіших у промисловості України.

На початку липня 2022 року уряд Австралії також оголосив про скасування мит для українського експорту. Товари, вироблені в Україні, зможуть безперешкодно заходити на австралійський ринок, що сприятиме нарощенню експортної активності. Це рішення передбачає зниження тарифної ставки з 5% до нуля на товари, вироблені в Україні, протягом 1 року. Лібералізація не торкнеться акцизних зборів, які застосовуються до палива, алкоголю та тютюнових виробів - вони діятимуть для української продукції і далі. Австралія є перспективним торговельним партнером України з потужним експортним потенціалом. У 2021 році вартість імпортованих до Австралії українських товарів становила близько 22 млн австралійських доларів ($83 млн) [2].

Скасування мит для України відкриє нові можливості для українських експортерів, дасть змогу наростити товарообіг між країнами та посилить взаємовигідне партнерство.

Одним з багатьох способів підтримки для України з боку сусідньої Польщі є спільний контроль на автомобільних пунктах пропуску. На сьогодні спільний прикордонно-митний контроль вже проводиться на чотирьох пунктах пропуску для пасажирського та легкового автомобільного транспорту на українсько-польському кордоні. Згідно пропозиції, розробленої Міністерством інфраструктури України у співпраці з Міністерством закордонних справ, митними та прикордонними службами, пропонують розширити сферу спільного контролю для усіх автомобільних пунктів пропуску на українсько - польському кордоні. Очікується, що успішний досвід такої співпраці вдасться поширити на контрольних пунктах пропуску з іншими державами-сусідами з ЄС. Окрім скорочення часу в черзі, розширення пунктів пропуску зі спільним контролем покращуватиме ефективність використання стаціонарних скануючих систем, а також зменшить корупційні ризики.

7 липня 2022 року на 187-му засіданні робочої групи EU-CTC ухвалено рішення запросити Україну до Конвенції про процедуру спільного транзиту та до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, що є результатом розгляду висновків фінальної оцінювальної місії ЄС. Наступними процедурними кроками мають бути: рішення об'єднаних комітетів країн-учасниць конвенцій, направлення Україні офіційних запрошень, прийняття Верховною Радою України законів щодо приєднання до конвенцій. Після цього Україна має подати офіційні переклади конвенцій у європейський репозиторій, і зможе розпочати міжнародне застосування NCTS, за оптимістичними прогнозами, наприкінці 2022 року.

NCTS - це технологія, яка лежить в основі європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Приєднання до цієї Конвенції є однією з необхідних умов вступу України до ЄС. Водночас реалізація Конвенції дасть змогу українському бізнесу користуватися перевагами та спрощеннями спільного транзиту, які має бізнес у 35 -ти країнах Конвенції, а також під час переміщення товарів у режимі спільного транзиту працювати за принципом митного безвізу.

Конвенція, після завершення процедури приєднання України до неї, стане частиною митного законодавства, її положення матимуть пріоритет над національним законодавством.

Приєднання будь-якої країни до цих конвенцій - це довгий і непростий шлях, який потребує серйозних трансформацій транзитних та гарантійних процедур, наявності на ринку мережі надійних гарантів, імплементації законодавства, запровадження відповідного програмного забезпечення і можливості його комунікації з програмним забезпеченням митних органів 35 країн світу, підготовка митних фахівців і гарантів до роботи з NCTS, згода бізнесу витрачати додатковий час, брати участь у запровадженні повністю нового процесу.

Війна та необхідність пришвидшення наповнення країни товарами виявили недосконалість цілої низки процесів на кордоні. На думку багатьох міжнародних експертів, міжнародне застосування NCTS для України є саме тим інструментом, який зможе, з одного боку, пришвидшити проходження товарів через кордон та їхнє митне оформлення, а з іншого - зберегти вектор на євроінтеграцію і навіть виконати частину своїх зобов'язань. Головними аргументами експертів є те, що після приєднання до NCTS можливим стане [4]:

переміщувати товари на підставі однієї транзитної декларації та однієї гарантії між 36 країнами світу (між Україною та країнами ЄС, Великою Британією, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією);

- для авторизованих відповідно до правил ЄС підприємств - отримувати й відправляти товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали як транзитне спрощення для переміщень між цими країнами;

- міжнародне застосування системи NCTS пожвавить і ринок фінансових послуг, оскільки з приєднанням України до неї українські фінансові гарантії почнуть діяти ще у 35 країнах світу. Це відкриває нові можливості для наших банків, страхових та інших фінансових компаній.

З точки зору ведення міжнародної торгівлі, війна розірвала цілу низку логістичних шляхів та заблокувала майже всі ділянки кордону України, окрім кордону з країнами ЄС. З одного боку, це наносить суттєві втрати економіці. З іншого, якщо дивитися з точки зору пошуку зон зростання та можливостей, така ситуація змусила перезавантажувати певні процеси на кордоні і поширювати європейські правила контролю за транскордонними переміщеннями товарів.

Українські правила митного контролю є достатньо ліберальними. Водночас навіть щодо таких ліберальних правил бізнес постійно висловлював своє невдоволення ще до війни. Через значну частину послаблень контролю без врівноваження їх стримуючими від зловживань механізмами такі ліберальні правила є несумісними з правилами ЄС, що блокує як розширення обміну митною інформацією та посилення за рахунок цього системи аналізу ризиків, так і визнання українських форм митного контролю митними органами інших країн.

Необхідно відзначити, що міжнародне застосування NCTS у комплексі із запровадженою раніше програмою авторизованого економічного оператора (АЕО), а також митними спрощеннями, які планується реалізувати для підприємств без статусу АЕО, відкриває для українського бізнесу навіть більші можливості порівняно із відносними втратами від запланованого скасування існуючої процедури ІМ40ЕА та експорту без заїзду на митний термінал.

Серед зазначених перспектив Україна отримує такі переваги: розвиток мережі комерційних, логістичних або торгівельних мереж; розвиток переробної та виробничої галузей для потреб внутрішнього ринку споживання товарів за рахунок використання режиму кінцевого споживання (передбачається застосування знижених ставок мита); розширення спектра послуг для брокерських, експедиторських, фінансових компаній через підвищення попиту на загальну фінансову гарантію (у тому числі загальну фінансову гарантію із зменшенням рівня її забезпечення гарантією фінансової установи аж до звільнення від такого забезпечення).

Це має пожвавити, зробити мобільнішою та стійкішою до зовнішніх викликів сферу торгівлі товарами (особливо Інтернет-торгівлю), а також заохотити більшу частину бізнесу до планування й оптимізації фіскальних платежів, прискіпливішого планування й контролю за грошовими потоками.

Разом з цим можливість розвитку логістичної мережі має стати найбільш зваженим рішенням в умовах критичного стану митної інфраструктури, недоцільності її розбудови в контексті приєднання до єдиного митного простору ЄС та, відповідно, перспективи скасування митного контролю на кордоні з ЄС.

Тренди світової економіки рухаються вперед. Україна не зможе відновити свою економіку, якщо не знайде місця для свого бізнесу в світовій економіці, з урахуванням її трендів і векторів змін. Досвід, наприклад, Туреччини, з якою Україна має схоже географічне положення та різноманіття пунктів пропуску, показує, що на базі системи спільного транзиту і системи європейських спрощень можна вибудувати потужну основу для розвитку торгівельного бізнесу.

За даними Державної митної служби України, станом на липень 2022 року в Україні розгорнуто необхідний технічний функціонал, передбачений режимом спільного транзиту, проведено підготовку персоналу. У системі вже зареєстровано більше 1100 трейдерів, близько 4,5 тисяч працівників митниці, подано більше 5500 декларацій. 13-ти компаніям присвоєно статус фінансового гаранта. Розпочато надання українським підприємствам спеціальних транзитних спрощень. Детальніше про нові можливості застосування системи спільного транзиту, а також як стати її учасником, можна ознайомитися на сайті Держмитслужби України [3].

Ще одним кроком у напрямку допомоги Україні є те, що Європейська комісія надала дозвіл країнам-членам ЄС тимчасово скасовувати митні платежі на ввезення з третіх країн продуктів харчування, ковдр, палаток, електрогенераторів та іншого рятівного обладнання, призначеного для українців, які потерпіли від війни. Скасування митних платежів застосовуватиметься заднім числом з 24 лютого і буде чинним до 31 грудня 2022 року. Звільнення від сплати митних платежів поширюється на товари, які ввозять державні організації і благодійні фонди, затверджені компетентними органами держав-членів ЄС.

За оцінками Єврокомісії, внаслідок несправедливого російського вторгнення в Україну понад 14 мільйонів осіб, або 30% населення України, були переміщені. Більше 6,2 млн українців приїхали до країн ЄС, і майже 8 млн були змушені залишити свої домівки, однак залишилися в Україні.

Це спричиняє суттєвий вплив на держави-члени, оскільки необхідно надавати гуманітарну допомогу великій кількості людей, а також підтримувати внутрішньо переміщених осіб з України, яким загрожує голод і хвороби.

Війна проти України принесла невимовні страждання, масові вбивства мирного українського населення, значні економічні втрати і водночас показала, що провідні країні світу здатні проявити солідарність, у різний спосіб підтримуючи українців та розвиваючи міжнародне демократичне суспільство.

Список використаних джерел

1. Зовнішня торгівля товарами України у січні-травні 2022 року / Національний інститут стратегічних досліджень. Вилучено з: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ mizhnarodni-vidnosyny/zovnishnya-torhivlya-tovaramy-ukrayiny-u-sichni-travni-2022.

2. Офіційний сайт Міністерства економіки України. Вилучено з: https://www.me.gov.ua/ ?lang=uk-UA.

3. Офіційний сайт Державної митної служби України. Вилучено з: https://customs. gov.ua/.

4. Як отримати «митний безвіз» під час війни - український досвід. Вилучено з: https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytics-and-forecasts/yak-otrimati-mit nij-bezviz-pid-chas-vijni-ukrainskij-dosvid.htm.

Размещено на Allbest.ru