Адміністрування митних платежів: аналіз сучасного стану та шляхи вирішення ключових викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністрування митних платежів: аналіз сучасного стану та шляхи вирішення ключових викликів

Т.М. Бороденко,

к.е.н., доцент кафедри фінансів ім. В Федосова, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

М.А. Гапонюк,

к.е.н., професор, професор кафедри фінансів ім. В. Федосова, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

А.І. Савченко,

Магістр економічних наук, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

У статті проведено аналіз сутності категорії "митні платежі". Встановлено, що основною функцією цих платежів є їх фіскальний характер, оскільки вони складають частину бюджету та збираються для задоволення матеріальних потреб суспільства. Крім того, визначено, що митні платежі також мають захисну та регулятивну функції.

Розглянуто різні підходи до трактування терміну "адміністрування митних платежів", існує консенсус серед науковців у тому, що це означає сукупність заходів, спрямованих на контроль, повноту, правильність і своєчасність сплати митних платежів митними органами України.

Оцінено вплив воєнного стану на динаміку митних платежів і проаналізовано структуру акцизного податку, ПДВ і податків на міжнародну торгівлю з урахуванням змін у динаміці митних платежів.

Аналізуючи збір митних платежів з 2018 року до першої половини 2023 року, зауважено, що ці платежі становлять значну частину податкових надходжень і складають третину доходів Державного бюджету України. У цей період вони демонструють тенденцію до зростання в загальній структурі бюджетних надходжень.

Найбільше фіскальне значення серед митних платежів має податок на додану вартість з імпортованих товарів та акцизний податок.

Визначено, що у 2022 році рівень митного навантаження знизився, що призвело до зменшення надходжень митних платежів від зовнішньоторговельних операцій і, відповідно, зменшення фіскальної ефективності митних платежів.

Серед проблем адміністрування митних платежів найбільш поширеними є корупційні схеми та порушення митного законодавства. З цієї причини важливо вживати заходів для оптимізації роботи працівників митних органів та використання сучасних автоматизованих систем для підвищення якості митного контролю та мінімізації впливу людського фактору під час проходження митних процедур.

Ключові слова: митні платежі, мито, акцизний податок, ПДВ, адміністрування митних платежів, доходи Державного бюджету України, податкові надходження

T. Borodenko, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Finance named after V.

Fedosov, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

M. Haponiuk, PhD in Economics, Professor, Professor of the Department of Finance named after V.

Fedosov, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman A. Savchenko,

Master of Economic Sciences, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

ADMINISTRATION OF CUSTOMS PAYMENTS: ANALYSIS OF THE CURRENT STATE AND WAYS TO ADDRESS KEY CHALLENGES

The article provides an analysis of the essence of the category "customs payments." It is established that the primary function of these payments is their fiscal nature, as they constitute a part of the budget and are collected to meet the material needs of society. Additionally, it is noted that customs payments also serve protective and regulatory functions.

Various approaches to interpreting the term "administration of customs payments" are considered, with a consensus among scholars that it entails a set of measures aimed at controlling, ensuring completeness, accuracy, and timeliness of customs payments by the customs authorities of Ukraine.

The impact of the state of war on the dynamics of customs payments is assessed, and the structure of excise tax, VAT, and taxes on international trade is analyzed, taking into account changes in the dynamics of customs payments.

Analyzing the collection of customs payments from 2018 to the first half of2023, it is observed that these payments constitute a significant portion of tax revenues and account for one-third of the revenues of the State Budget of Ukraine. During this period, they demonstrate a tendency to increase in the overall structure of budget revenues.

The VAT on imported goods and excise tax hold the highest fiscal significance among customs payments.

It is determined that in 2022, the level of customs workload decreased, leading to a reduction in the revenues from customs payments from international trade operations and, consequently, a decrease in the fiscal efficiency of customs payments.

The influence of various factors on the inflow of customs payments is investigated, and it is determined that customs payments depend on foreign trade relations and customs authorities' control over the correctness and completeness of payment, with changes in import volumes serving as an indicator. GDP and customs revenues are complementary economic indicators reflecting the necessity of legislative reforms, the development of foreign economic relations, and Ukraine's position in the international market.

Among the issues in the administration of customs payments, corruption schemes and violations of customs legislation are the most prevalent. Therefore, it is crucial to implement measures to optimize the work of customs officials and utilize modern automated systems to enhance the quality of customs control and minimize the human factor's influence during customs procedures.

Keywords: Customs payments, customs duty, excise tax, value-added tax (VAT), administration of customs payments, revenues of the State Budget of Ukraine, tax revenues.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ У ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ТА ЇЇ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ЧИ ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ

адміністрування митний платіж

У сучасних умовах глобалізації та швидкого розвитку міжнародної торгівлі, митні платежі стають важливим джерелом доходів для державного бюджету. Ці платежі визначаються як суми, що сплачуються при ввезенні чи вивезенні товарів через державний кордон, і вони грають важливу роль у формуванні економічної політики та стабілізації фінансових потоків країни.

Митна та податкова політика на сьогодні є одним із найважливіших важелів, що утворюють дієву економічну політику країн світу. За допомогою податкових надходжень формується постійне надходження та перерозподіл частин бюджету, звідки кошти можуть бути вкладені в цільові програми соціально-економічного розвитку держави.

Митні платежі є одними з найвпливовіших податкових платежів та основною їх метою є здійснення безпосереднього впливу на процеси зовнішньоекономічної діяльності, а саме контроль та налагодження процесів імпорту й експорту товарів. За допомогою митних платежів держава може лімітувати експорт чи імпорт товарів, тим самий захищаючи вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних виробників.

Аби визначити місце митних платежів у доходах Державного бюджету України необхідно розглянути дефініцію «митні платежі».

Економічна література стверджує, що «під митними платежами, які складають основу митних доходів країни, розуміють сукупність грошових внесків, що формуються в результаті справляння або стягнення митних платежів, а також виручка від реалізації конфіскованих предметів контрабанди, від грошового стягнення пені та штрафів» [1, с. 145].

Податковий кодекс Україні трактує митні платежі як «податки, що відповідно до цього Податкового кодексу України або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» [2, ст. 14].

Провідним документом, який регулює відносини, пов'язані зі справлянням митних платежів є Митний кодекс України. Проте визначення «митних платежів» не зазначається в Митному кодексі України, проте надається їх перелік, а саме [3, ст.4]: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Виходячи зі складу та функцій митних платежів, вони мають на меті вирішувати ряд завдань зовнішньоекономічної політики країни, такі як [4]: захист національної економіки від пагубного впливу конкуренції іноземних товаровиробників; створення умов для оперативної інтеграції до світового економічний простору; баланс між імпортом й експортом товарів, валютними надходженнями; сприяння поступовій трансформації структури виробництва і споживання товарів; раціоналізувати структуру ринку експорту та імпорту.

Паралельно з метою митних платежів важливо розглянути їх функції для вірного розуміння їх сутності. Першою та найважливішою функцією є фіскальна, оскільки митні платежі становлять складову частину бюджету та збираються для забезпечення матеріальних потреб суспільства. Виходячи з фіскальної функції, важливим є раціональне наповнення бюджетів на різних рівнях для цільового використання зібраних коштів. Це визначає розподільчу функцію, метою якої є ефективне розподілення та перерозподілення ВВП між суб'єктами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність [5].

Іншими важливими функціями є захисна та регулятивна. Ми рекомендуємо використовувати їх сумісно, оскільки захисна функція полягає в захисті внутрішніх виробників від зовнішньої конкуренції, а при виникненні нерівноваги в соціальних витратах держава може збільшувати митні ставки для стабілізації позицій національного виробника та, наслідок, стимулювання внутрішнього виробництва. Отже, завданням регулятивної функції є відображення та корекція структури міжнародного обміну товарами, що дозволяє державі контролювати обсяги та склад зовнішньої торгівлі. За допомогою цих двох функцій держава може обмежувати взаємодію з певними країнами або, навпаки, налагоджувати міжнародні відносини.

Отже, митні платежі - це визначені митним законодавством платежі, які справляються під час переміщення товарів через митний кордон України, сутність, розмір і сплата яких врегульована митним і податковим законодавством. Головними завданнями митних платежів є захист національного товаровиробника і збільшення доходів Державного бюджету України і, як наслідок, розвиток економіки держави, як основа формування самостійності та збереження національних особливостей внутрішнього ринку України.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

У вітчизняній і зарубіжній науковій літературі представлена велика кількість науковців, що проводили ґрунтовні дослідження в області адміністрування митних платежів. Роль та тлумачення митних платежів розглядали такі вчені як С. Д. Герчаківський [1], А. А. Дубініна [5], С. В. Сорокіна [5], О. І. Зельніченко [5], Т. В. Фоміна [6], О. П. Гребельник [4], О. Є. Найденко [6], Т. М. Бороденко [10, 24], О. О. Маслак, Х. С. Передало [7], І. В. Мохнар [8],; питанням ефективності діяльності митних органів присвятив свої роботи А. І. Крисоватий; досліджували аспекти митного контролю С. В. Степаненко [9], І. Гуцул, М. Г. Шульга.

Зокрема Найденко О. Є. зображає склад митних платежів як трактується в Митному кодексі України, а саме: ПДВ, акцизний податок, мито. Останнє у свою чергу поділяється на ввізне, вивізне, сезонне та особливі види мита до яких входять: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне та додатковий імпортний збір [6]. Лише мито підпадає під юрисдикцію Митного кодексу України, тоді як ПДВ та акцизний податок регулюються Податковим кодексом України. У цьому контексті, слід зауважити, що податок на додану вартість та акцизний податок стягуються з імпортованих товарів на територію України, оскільки таке тлумачення, як зазначено в роботі, викликає втрату сутності категорії "митні платежі".

Із появою «митних платежів» виникає потреба у їх контролі, збиранні та обліку, що формує поняття «адміністрування митних платежів». Аналіз цього поняття розглядають у своїй роботі Маслак О. О., Передало Х. С., Маслак Т. О. [7]. Аналізуючи різні підходи до трактування терміну «адміністрування митних платежів», можна спостерігати єдність думки різних науковців у тому, що «адміністрування митних платежів» - це сукупність заходів, спрямованих на контроль, повноту, правильність і своєчасність сплати митних платежів, що покладені на митні органи України. Оскільки Митний кодекс України не надає трактування наведенного терміну, то є неможливим виокремлення одного поняття як єдиного.

Аналізуючи працю І. В. Мохнар можна стверджувати про важливість автоматизованого декларування товарів і ТЗ, що збільшує ефективність митного адміністрування. Окремої уваги заслуговує система управління ризиками , у якій виділено ряд переваг [8, с. 62]. С. В. Степаненко виділяє такі новітні технології у сфері адміністрування митних платежів [9, с. 51]: взаємодія декларантів з митними органами за механізмом «єдиного вікна»; єдина міжвідомча автоматизована система збору, зберігання і обробки інформації; митний контроль після випуску товарів і/або транспортних засобів; система попереднього інформування митних органів; митне оформлення та митний контроль товарів в місцях, наближених до кордонів.

Отже, проблема управління митними платежами є актуальною сьогодні, оскільки процес оптимізації почався недавно і є недосконалим. Подальше реформування митних платежів має бути спрямоване не лише на автоматизацію всіх етапів перетину митного кордону України, а також на встановлення різних ставок митних зборів і платежів, розподіл обов'язків митних органів, залучення висококваліфікованих спеціалістів для виявлення найбільшого обсягу митних порушень, посилення контролю за "зеленими" коридорами та цільовий розподіл митних надходжень.

ФОРМУЛЮВАННЯ ЦІЛЕЙ СТАТТІ (ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ)

Митні платежі виступають ключовою складовою бюджетної системи будь - якої країни. Вони допомагають забезпечити стабільність фінансових потоків, сприяють реалізації державних програм та проектів, а також забезпечують контроль за зовнішньоекономічною діяльністю.

Мета статті - дослідження теоретичних засад адміністрування митних платежів, аналіз сучасних тенденцій надходження митних платежів до Державного бюджету України та розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо його удосконалення.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Однією з основних місій держави є забезпечення адекватного рівня життя для свого населення. Для досягнення цієї мети використовуються стабільні джерела фінансування, які забезпечують достатність коштів для покриття витрат бюджету, спрямованих на задоволення потреб суспільства. Реалізація бюджетної політики уряду визначає можливість нагромадження необхідних ресурсів, оскільки ефективне управління фінансовими потоками, їх розподіл та контроль дефіциту бюджету визначають загальну суму надходжень до Державного бюджету. В умовах геополітичного нестабільності, світової економічної кризи, викликаної пандемією Covid-19 та конфлікту між Україною та росією, метою країни є реалізація політики, спрямованої на збереження фінансової стабільності через систематичні надходження до державного бюджету [10, с. 84]. Основою державних надходжень є податкові надходження, значну частину яких займають митні платежі, тому розглянемо надходження митних платежів у розрізі доходів Державного бюджету України (Табл. 1).

1. Надходження митних платежів до Державного бюджету України протягом 2018 - І півріччя 2023 рр.

Джерело: сформовано на основі [11].

Можна помітити, що доходи Державного бюджету України мають тенденцію до зростання, при цьому частка податкових надходжень до нього становить близько 80%. Однак у 2022 році спостерігається зниження цього показника до 53,1%, що призвело до відповідного зменшення частки митних платежів на 20,4% порівняно з 2021 роком, коли вона складала 18% (або 321 млрд грн). Це зменшення обсягів імпорту та прийняття значної кількості митних пільг. В результаті сталося зниження надходжень кожної групи митних платежів:

-- доходи від сплати ПДВ із ввезених на митну територію України склали 253,1 млрд грн, а їх частка в державному бюджеті зменшилася на 15,2% відносно звітного періоду 2021 р. та на 17,6% відносно 2018 р.;

— доходи від акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів становити 41,7 млрд грн, частка якого є на 3,8% меншою в доходах ДБУ відносно 2021 р. та на 0,6% відносно 2018 р.;

— доходи від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції також мали тенденцію до скорочення, а саме їх частка в ДБУ зменшилася на 1,4% відповідно до 2021 р. та ідентичних було відносне відхилення й до 2018 р..

Для оцінки впливу воєнного стану на динаміку митних платежів необхідно провести аналіз структури акцизного податку, ПДВ і податків на міжнародну торгівлю не лише у контексті доходів державного бюджету, але й з урахуванням змін у динаміці митних платежів. Зауважимо, що переважну частину митних платежів складають надходження від ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, яка у 2022 році становила 78,8% від загальної суми митних платежів. Варто відзначити, що спостерігалася невелика тенденція до зменшення частки цього податку у структурі митних платежів протягом 2018 -2021 років. Однак у 2022 році частка ПДВ зросла з 76,4% до 78,8%, проте спостерігається зниження обсягу надходжень від ПДВ із ввезених на митну територію України товарів упродовж 2022 року з 380,7 млрд грн до 253,1 млрд грн (або на 33,5%). Це зумовлено введенням ставки оподаткування ПДВ на пальне на рівні 7% [12].

Водночас, за рахунок встановлення нульової ставки акцизного податку на пальне та автомобілі [13] відбулося значне зменшення надходження від акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів, а саме із 79,6 млрд грн до 41,7 млрд грн (або на 47,6%), проте через загальне зменшення надходження митних платежів у 2022 р. (на 177,5 млрд грн або на 35,6%) у відсотковому співвідношенні у структурі митних платежів акцизний податок зменшився всього на 3%, зате у першому півріччі 2023 р. відбувається помітне збільшення надходжень від даного податку до відсоткового показника 2021 р. (16% від питомої ваги митних платежів), що викликане частковим відновленням правил оподаткування акцизним податком у вересні 2022 р.

Аналізуючи динаміку податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції 2018 - 2021 рр. спостерігається приріст їх надходження (з 27,1 млрд грн до 38,2 млрд грн), але в 2022 р. відбувається помітне зменшення податків на міжнародну торгівлю, що викликане застосуванням пільг визначених Законом 2142 від 24.03.2022 року.

Дана тенденція спостерігається у всій структурі митних платежів на міжнародну торгівлю, а особливе зменшення було помічено у сфері ввізного мита, яке склало 23,3 млрд грн. Це на 13,5 млрд грн (або на 36,7%) менше порівняно з надходженнями у 2021 році та на 3,2 млрд грн (або на 12,2%) менше у порівнянні з 2018 роком. Це зменшення є результатом ухвалення Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України з метою вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану". Зазначений закон передбачав звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що пересилаються на митну територію України підприємствами для вільного обігу, за винятком алкогольних та тютюнових виробів, а також легкових автомобілів, причепів до них і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажу, що ввозяться громадянами для вільного обігу [13].

Подібна ситуація склалася і з акцизним податком із ввезених на митну територію товарів. Надходження від акцизного податку із ввезених на митну територію України протягом 2018 - 2021 рр. мали тенденцію до збільшення, проте в 2022 р. відбулося істотне зменшення даного показника на 37 939,1 млн грн (або на 47,8%) відносно 2021 р. та на 6054,8 млн грн (або на 12,7%) менше відносно 2018 р. За період 2022 року відбулося зменшення кожного складника структури акцизного податку відносно 2021 р. Найбільше питоме зменшення акцизному податку із ввезених на митну територію України відбулося:

— із ТЗ на 11 387,66 млн грн (або на 69,56%) відносно 2021 р. завдяки звільнення від оподаткування акцизним податком із 01.04.2022 р.;

— із пального на 32178,3 млн грн (або на 67,27%) завдяки встановленню нульової ставки до вересня 2022 р .

Акцизоутворюючими товарами протягом 2022 р. були спритні напої та тютюн, оскільки ці товари не були віднесені до пільгових.

Аналізуючи отримані кошти від митних платежів за період з 2018 року до першої половини 2023 року, можна зазначити, що ці платежі є значним джерелом податкових надходжень та становлять третину доходів Державного бюджету України. За цей період вони мають тенденцію до зростання у загальній структурі бюджетних надходжень.

Найбільше фіскальне значення у складі митних платежів має податок на додану вартість з імпортованих товарів, що ввозяться на митну територію України, а також акцизний податок, який є регулюючим і важливим податком.

У 2022 році спостерігалося помітне зниження митних надходжень, що було пов'язано зі здійсненням пільгових заходів, спрямованих на найважливіші митні платежі з метою відновлення зовнішньоторговельного балансу. Проте в першій половині 2023 року відбулося помітне зростання митних надходжень, що свідчить про ефективність податкової політики та адаптацію бізнесу до воєнно-економічного стану.

У досліджені динаміки, ролі та ефективності митних платежів є вагомим визначення макроекономічних факторів впливу на них із метою оперативної мінімізації їх впливу на обсяги та повноту митних надходжень або навпаки -- посилення ролі факторів із позитивним впливом. Як зазначав Дж. Стігліц, є помилковим виокремлення одного найвпливовішого чинника, аніж кількох менш впливових [14], тому виділимо ряд основних факторів впливу на результативність митних надходжень, а саме: динаміка експорту та імпорту, реального ВВП, рівня інфляції та валютного курсу.

Митні платежі є одним із фіскальних ресурсів, які наповнюють Державний бюджет України, і мають значний вплив на його фінансове забезпечення. Подібно до інших видів податкових надходжень, вони підпорядковані макроекономічним чинникам. Митні платежі збираються з товарів та послуг, що перетинають митний кордон України, тому основним чинником, який впливає на їх обсяги, є зовнішньоторговельний оборот, зокрема обсяги експорту та імпорту.

Рівень експорту та імпорту протягом 2018 - 2020 рр. мав сталий характер. У 2021 р. відбулася адаптація економічних процесів до пандемії спричиненою Covid-19 та відбулося збільшення обсягів зовнішньої торгівлі на третину за рахунок збільшення експорту до Китаю на 12,7%, до Польщі на 59,7%, до Туреччини на 70% та збільшення імпорту товарів із Китаю на 31,9% та із Німеччини на 17,7% [15]. Але у 2022 р. відбулося істотне зменшення зовнішньої торгівлі, а саме, обсяги експорту зменшилися на 35,2%, обсяги імпорту - на 24,1%, що викликане активними воєнними діями на території України.

Враховуючи зміни в імпортно-експортному обсязі протягом останніх років, викликаного нестабільною економічною ситуацією розрахуємо зовнішньоторговельний оборот та експортно-імпортне сальдо (Табл. 2).

Отже, обсяги експорту та імпорту у 2022 р. зросли відносно 2018 р., однак по факту відбулось зменшення цих показників, що можна пояснити зміною валютного курсу, а саме девальвації гривні [17] протягом 2022 р., що відобразилося на показниках у національній валюті. Обсяги експорту в національній валюті у 2022 р. склали 1 840 563 млн грн, що на 231673 млн грн більше відносно 2018 р. та на 384 141 млн грн менше відносно 2021 р. Тим часом, експорт у іноземні валюті за аналогічний період становить 44 135,6 млн дол. США, що на 23 936,7 млн дол. США менше відносно 2021 р. та на 3 199,4 млн дол. менше відносно 2018 р. Подібна ситуація помітна й з обсягами імпорту в 2022 р. У 2022 р. обсяги імпорту склали 2 712 325 млн грн., що на 797432 млн грн більше відносно 2018 р. та на 426 258 млн грн більше відносно 2021 р. Аналізуючи обсяги імпорту в іноземній валюті, можна побачити, що їх величина також зменшилася відносно 2018 р. на 1891,9 млн дол. США й на 17 547,4 млн дол. США відносно 2018 р.

Таблиця 2. Динаміка експортно-імпортного балансу України протягом 2018 - 2022 рр., млн грн

Джерело: сформовано на основі [16].

Рис. 1. Навантаження митних платежів на зовнішньоторговий оборот

України протягом 2018 - 2022 років

Джерело: сформовано на основі [18].