Аналіз чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління прикордонного загону в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління прикордонного загону в умовах воєнного стану

Віктор Залож кандидат військових наук, доцент, доцент кафедри національної безпеки та управління факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Максим КОВАЛЬЧУК начальник відділу забезпечення навчального процесу, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

У статті сформовано сукупність чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління прикордонного загону в умовах воєнного стану, проведено 'їх аналіз і ранжування. За результатами аналізу та узагальнення досвіду участі підрозділів прикордонного загону у виконанні завдань, що пов'язані з відбиттям збройного вторгнення, визначено перелік завдань, що покладені на систему управління загону, для забезпечення ефективного управління силами і засобами під час ведення операцій (бойових дій). В умовах, що досліджуються, під впливом багатьох чинників система управління прикордонного загону функціонує “неідеально”, тобто її ефективність залежить від ступеня відповідності умовам обстановки, здатності до функціювання із заданою ефективністю з урахуванням впливу зазначених чинників, що потребує оцінювання спроможності системи управління до функціонування в умовах воєнного стану. Виконання цього завдання вимагає виявлення сукупності чинників та оцінювання ваги 'їх впливу. Чинники, які здійснюють вплив на функціонування системи управління у статті поділені на два великих класи - зовнішні (визначають вплив зовнішнього середовища на процес функціонування системи управління) та внутрішні (визначаються особливостями організації і функціонування самої системи управління). Вони можуть бути корисними (сприяти успішному веденню операції (бойових дій) або шкідливими (протидіяти успіху). Чинники, які впливають на функціонування системи управління прикордонного загону, узагальнено, доповнено і конкретизовано відносно сучасних поглядів на управління та змісту виконання завдань у складі Сил оборони. Для оцінювання величини впливу зазначених чинників на функціонування системи управління загону було проведено експертне оцінювання. Результати ранжирування зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність функціонування системи управління, є інформаційною основою для розроблення науково-методичного забезпечення оцінювання її спроможності до функціонування в умовах воєнного стану. За результатами проведеної роботи запропоновано також методичний підхід до оцінювання спроможності системи управління прикордонного загону до функціонування в умовах воєнного стану.

Ключові слова: прикордонний загін; система управління; воєнний стан; функціонування; ефективність; вплив; сукупність чинників; аналіз; ранжування; спроможність; оцінювання; методичний підхід.

Zalozh V., Kovalchuk М. ANALYSIS OF FACTORS INFLUENCING THE EFFICIENCY OF THE BORDER GUARD DETACHMENT MANAGEMENT SYSTEM UNDER MARTIAL LAW

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз та узагальнення досвіду участі підрозділів прикз та інших військових формувань ДПСУ у виконанні завдань, що пов'язані з відбиттям збройного вторгнення, дозволяють окреслити перелік завдань, що покладені на їх СУ. Зокрема система управління прикз 39 виконує ряд важливих завдань для забезпечення ефективного управління силами і засобами в умовах ведення операцій (бойових дій). Основні завдання СУ включають:

планування та координація (визначення мети та завдань, розроблення планів операції (бойових дій), координація дій взаємодійних сил і засобів, використання сучасних технологій для автоматизації та вдосконалення процесів управління);

комунікація (збір, аналіз і розповсюдження розвідувальної та іншої інформації для прийняття обґрунтованих рішень, забезпечення надійного та безперебійного обміну інформацією між всіма рівнями організаційної структури, використання сучасних технологій і засобів зв'язку для передавання даних та інформації);

розвідка (забезпечення збирання та аналізування розвідувальної інформації, використання розвідувальних засобів і систем збору інформації в інтересах операції (бойових дій);

управління вогнем (планування та контроль вогневої підтримки, керівництво вогневою підтримкою сил і засобів під час операції (бойових дій);

управління маневрами сил і засобів (координація маневрів, розгортання та переміщення для досягнення цілей операції (бойових дій);

логістика та забезпечення (організація постачання та забезпечення сил і засобів матеріально-технічними ресурсами, керування ресурсами, медичним обслуговуванням, транспортуванням та іншими аспектами забезпечення операції (бойових дій);

управління особовим складом (організація та контроль за підготовкою й ефективністю особового складу, розвиток і вдосконалення навичок особового складу та підрозділів через систематичне тренування і навчання, прийняття рішень щодо розподілу кадрів тощо);

адаптація до змін (швидке реагування на зміни в обстановці та внесення коректив у тактику дій сил і засобів);

забезпечення безпеки та кіберзахист (забезпечення фізичної та інформаційної безпеки, захист від кібератак та інших загроз).

Саме ці завдання дозволяють СУ ефективно реалізувати свої функції, забезпечити успішне ведення силами і засобами дій, опти- мізувати використання ресурсів і досягти загальної мети операції (бойових дій).

Результати аналізу досвіду виконання завдань, що покладені на СУ прикз в різних умовах обстановки, дозволяють стверджувати, що на ефективність її функціонування істотно впливають умови, в яких їй доводитися вирішувати свої завдання. Під умовами функціонування СУ розуміємо сукупність чинників, що створюють конкретну обстановку. Тому удосконалення науково-методичного забезпечення оцінювання спроможності СУ до функціонування в умовах воєнного стану вимагає виявлення сукупності чинників та їх ранжування. Під чинником у статті розуміємо причину, рушійну силу, що визначає характер процесу функціонування СУ [12].

Чинники, які здійснюють вплив на функціонування СУ прикз, автори поділлили на два великих класи - внутрішні та зовнішні.

Зовнішні чинники - це такі чинники, які визначають вплив зовнішнього середовища на процес функціонування СУ Вони можуть бути корисними (сприяти успішному проведенню операції (бойових дій) або шкідливими (протидіяти успіху). Внутрішні чинники - це такі, що визначаються особливостями функціонування самої СУ Як правило, ці чинники належать до керованих (слабокерованих).

Зазначені чинники здійснюють вплив на елементи системи управління (органи управління (далі - ОУ), пункти управління (далі - ПУ), систему зв'язку, автоматизовану систему управління (далі - АСУ) та в цілому на сам процес управління. Вони можуть бути як стримувальними, так і сприятливими, але за змістом, формою та характером прояву ці чинники різні. Якщо зовнішні чинники мають воєнно-політичну та соціально-економічну природу, то природа внутрішніх чинників - організаційно-технічна, соціально-економічна та функціонально-організаційна [13].

З розвитком форм і способів збройної боротьби, технічних засобів управління, використанням нових форм, методів і способів ведення операцій (бойових дій), змінами умов обстановки тощо з'являються нові чинники, які необхідно врахувати під час оцінювання ефективності функціонування СУ прикз в умовах воєнного стану. Для того щоб визначити сукупність чинників і виявити ступінь впливу кожного з них, потрібно провести їх систематизацію та детальний аналіз.

В умовах воєнного стану під впливом багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників СУ прикз функціонує “неідеально”, тобто її ефективність залежить від ступеня пристосованості до умов обстановки, здатності до функцію- вання із заданою ефективністю з урахуванням впливу зазначених чинників.

Чинники, які впливають на функціонування будь-якої складної системи, під час проведення досліджень, як правило, визначаються з використанням логічних методів аналізу. У роботі перелік чинників, що впливають на порядок функціонування СУ прикз, узагальнено, доповнено і конкретизовано відповідно до сучасних поглядів на управління та змісту виконання завдань у складі Сил оборони.

Результати аналізу досвіду участі підрозділів прикз у відбитті збройного вторгнення дозволяють сформувати сукупність зовнішніх чинників, що впливатимуть на ефективність функціонування СУ прикз. До них автори статті зараховують:

стан політичної ситуації всередині держави (політичні рішення та стратегії влади можуть визначати цілі операцій (бойових дій), обирати модель застосування Сил оборони тощо);

стан економіки держави (економічна стійкість і ресурси країни впливатимуть на здатність фінансування операцій (бойових дій) і забезпечення ресурсами прикз та його СУ);

стан соціальної структури суспільства регіону (відношення суспільства до армії, правоохоронних органів, рівень рекрутингу, готовність громадян до служби та громадська підтримка впливають на спроможності прикз та його СУ. Водночас місцеве населення, яке має негативне ставлення, буде заважати пересуванню техніки під час переміщення ПУ Часові показники збільшуються, відповідно знижуються показники безперервності та оперативності управління тощо);

динаміка ведення бойових дій противником (ворожа активність, вогневе ураження елементів СУ, атаки та інші дії противника ускладнюють обстановку, формують велике коло завдань, що покладаються на прикз, способи їх виконання. Зазначене зумовлює збільшення обсягу інформації, необхідної для вирішення завдань, і вимагає гнучкості та швидкості реакції СУ у відповідях на ситуації);

можливості противника щодо вогневого ураження (інтенсивність вогневого ураження противника може призвести до знищення (виведення з ладу) основних елементів СУ (ПУ, вузлів зв'язку та інших елементів, що забезпечують обмін інформацією);

рівень міжнародної підтримки (рівень підтримки від інших країн чи союзів держав визначатиме доступ до ресурсів, технологій і допомоги в управлінні кризовими ситуаціями);

активність ведення противником інформаційно-психологічних операцій (далі - ІПСО) (активність впливу через дезінформацію, кібератаки та інші методи інформаційної війни впливають на здатність СУ отримувати достовірну інформацію та приймати обґрунтовані рішення);

стан гуманітарної ситуації у районі (наявність гуманітарних криз, епідемій або природних катастроф впливає на доступ до ресурсів і стан готовності особового складу СУ до виконання службових обов'язків);

рівень технологічного розвитку військово-промислового комплексу держави (далі - ВПК) (розвиток і доступність сучасних технологій військового спрямування впливає на ефективність та спроможність військових формувань, зокрема прикз та його СУ);

стан навколишнього середовища регіону (фізико-географічні особливості місцевості впливатимуть на форми і способи застосування сил і засобів прикз, можуть обмежувати чи полегшувати рух (маневр), екстремальні по- годні умови впливатимуть на здатність прикз та його СУ функціонувати та виконувати завдання, властивості ландшафту впливатимуть на можливості для маскування, можуть ускладнювати встановлення ефективних засобів комунікації та зв'язку).

Зазначені зовнішні чинники є динамічними і можуть змінюватися залежно від гео- політичних, економічних, соціокультурних та інших змін. Ефективна СУ прикз має бути гнучкою та адаптованою до змін у зовнішньому середовищі. Аналіз та врахування цих зовнішніх чинників є важливим для розроблення ефективних стратегій управління в умовах воєнного стану.

Ефективність функціонування СУ прикз залежить також від впливу багатьох внутрішніх чинників, які можуть містити технічні, організаційні, людські та інші аспекти. До них автори статті зараховують:

технічні можливості СУ (наявність сучасних технологій для передавання інформації, оброблення даних і забезпечення зв'язку, автоматизованих систем управління, систем підтримки рішень (спеціального програмного забезпечення) та оснащення сучасними засобами управлінської праці зменшують цикл управління, покращують оперативність управління та підвищують обґрунтованість рішень, що приймаються, рівень контролю за діями створеного угруповання);

рівень організації системи управління (тип побудови організаційної структури управління, зокрема її відповідність умовам воєнного стану, рівень централізації і децентралізації управління, стан норм керованості тощо впливають на здатність СУ швидко адаптуватися до змін в обстановці й оперативно реагувати на нові виклики. Масштаб операції (бойових дій) іноді потребує створення допоміжних ПУ і виділення додаткових сил та засобів управління, що може призвести до порушення закону збереження пропорційності й оптимального співвідношення елементів СУ);

людський фактор (лідерство, патріотизм, рівень мотивації, моральна і стресостійкість; компетентність (професійні знання і навички) особового складу ОУ, його вишкіл, досвід, творчі та організаторські здібності, вміння працювати в команді і відповідність вимогам сучасної війни та інші формують здатність отримувати інформацію про противника, критично мислити під час її аналізу для підготовки та прийняття управлінських рішень);

стан логістики (ефективна логістика забезпечує СУ необхідними ресурсами, істотно впливає на готовність СУ до роботи і подальше виконання нею поставлених завдань);

рівень оперативної підготовки ОУ (рівень оперативної підготовки ОУ безпосередньо впливає на правильність визначення порядку застосування сил та засобів прикз. Крім виконання завдань щодо планування, вироблення замислу майбутніх дій, управління силами та засобами у ході операції (бойових дій), ОУ мають бути здатними визначати потрібний для виконання завдань склад сил та засобів, їхнє всебічне забезпечення, використовуючи необхідний математичний апарат тощо. І навпаки, відсутність чіткої злагодженості в роботі ОУ, комунікації зі взаємодійними ВФіПО суттєво вплине на функціювання СУ, значно знизить оперативність і якість управління та може призвести до зриву виконання завдань);

стан фортифікаційного облаштування, маскування, охорони й оборони районів розміщення ПУ (впливає на рівень захисту СУ від випадкового або навмисного втручання в нормальний процес функціонування ПУ та їх вузлів зв'язку, активність протидії засобам розвідки та ураження противника тощо);

стан захисту СУ від засобів радіоелектронного придушення (застосування противником засобів радіоелектронної боротьби може зменшити здатність СУ до управління, взаємодії та координації дій);

стан укомплектованості ОУ (недостатня кількість особового складу може призвести до перевантаження персоналу елементів СУ, зменшення здатності швидко реагувати та адаптуватися до нових умов обстановки та зниження ефективності управління);

рівень сумісності СУ з системами управління взаємодійних ВФіПО (сумісність методологічних основ, спеціалізації управління, технічних засобів є важливою умовою ефективного функціонування СУ. Поняття сумісності містить: по-перше, це технічна сумісність (пропускна здатність, параметри вхідних і вихідних сигналів, транспортна база, виключення перешкод та ін.); по-друге, сумісність АСУ; по- третє, інформаційна сумісність (єдина класифікація інформації, єдина система формалізації даних, документів тощо); по-четверте, програмна сумісність; по-п'яте, сумісність структурних форм та методів роботи ОУ з підготовки операцій (бойових дій) та під час управління силами і засобами під час їх ведення);

рівень мобільності СУ (мобільність СУ має суттєвий вплив на її ефективність у різних умовах обстановки, а саме: здатність швидко переміщатися дозволяє оперативно реагувати на зміни у ситуації на полі бою, оперативно відповідати на зміни в тактиці дій, підвищити живучість; покращити мобільність у забезпеченні зв'язку через використання різноманітних засобів, таких як супутникові комунікації, мобільні мережі, радіостанції тощо; уникати прогнозованих атак і вогневого ураження противника та підтримувати постійну готовність СУ до роботи).

Отже, на підставі проведеного аналізу автори визначили сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на функціонування СУ в умовах воєнного стану. Зазначені чинники взаємодійні визначають відповідність організації СУ вимогам, що до неї висувають, загальну спроможність СУ та ефективність її функціонування у визначених умовах на конкретний момент.

З метою остаточного визначення переліку чинників, що впливають на ефективність функціонування СУ прикз в умовах воєнного стану, автори провели експертне оцінювання. Для виконання цього завдання було проведено анкетування управлінського персоналу прикз, який має досвід участі у виконанні завдань, що пов'язані з обороною держави, науково-педагогічного складу кафедри прикордонної безпеки, національної безпеки та управління, воєнного мистецтва Національної академії ДПСУ, які брали участь у веденні бойових дій. Склад групи - 25 осіб, експертне оцінювання проводилось методом номінальної групи, таємно, експерти не пов'язані службовими відносинами.

Робота групи здійснювалась за такими етапами. На першому етапі опитування експертам було запропоновано визначити універсальний перелік зовнішніх і внутрішніх чинників, що мають вплив на функціонування СУ прикз, провести аналіз кожного чинника за такою схемою: залишити чинник у списку; уточнити чинник або переформулювати; об'єднати з іншим чинником; викреслити чинник з переліку (у разі повної згоди всіх членів групи). У результаті проведеної роботи у списку залишились чинники, що наведені у таблиці 1.

Для визначення величини впливу зазначених чинників на функціонування СУ прикз на другому етапі експертного оцінювання експертам було запропоновано провести їх ран- жування. Результати експертного оцінювання наведено на рис. 1, 2.

За результатами досліджень коефіцієнт кон- кордації знаходився у межах 0,794-0,831, що підтверджує вірогідність експертного оцінювання.

Ранжування зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ефективність функціонування СУ прикз, стане в подальшому дослідженні інформаційним базисом для розробки науково-методичного забезпечення оцінювання її спроможності до функціонування в умовах воєнного стану.

Під спроможністю СУ розуміємо її здатність виконувати визначені завдання (забезпечувати досягнення визначених цілей силами і засобами прикз) за певних умов обстановки, ресурсного забезпечення та відповідно до встановлених стандартів. Відповідно до зазначеного, одним з основних напрямків удосконалення СУ є розвиток її спроможності. Перевірка набуття спроможності СУ до функціонування має передбачати її аналіз і оцінювання щодо можливості досягнення цілей на всіх етапах циклу управління, який за стандартами НАТО передбачає такі етапи [14]: планування (отримання результатів), підготовка (до виконання планів), виконання (планів) і (здійснення) моніторингу та оцінювання.

Сукупність чинників, що впливають на функціонування спроможностей систем управління прикордонних загонів в умовах воєнного стану