Інноваційні механізми в державному управлінні митною справою: наближення до європейських стандартів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут публічної служби та управління Національного університету “Одеська політехніка”

Інноваційні механізми в державному управлінні митною справою: наближення до європейських стандартів

Макарова Олена Олегівна аспірант кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій



Анотація

Проблеми державного управління у сфері митної справи неодмінно відображаються не тільки на виконанні фіскальної функції митними органами, а і на стані державної безпеки. Адже саме митна політика держави визначає рівень захищеності внутрішнього ринку, національного виробництва, безпеки довкілля, якості продукції, захисту від контрафактних товарів.

Особливо відчутні прогалини державного управління під час кризових явищ. Такими явищами для України вже була пандемія COVID-19, зараз наша держава потерпає від повномасштабного військового вторгнення. Саме ці події останніх років яскраво виявили недоліки в проведенні державної митної політики, коли митні органи через брак в організаційних механізмах та інституційній спроможності виявились неготовими протистояти кризовим явищам та швидко переорієнтовуватись в нових умовах.

Ці кризові явища потребують від державного управлінського апарату застосування новітніх механізмів управління митною справою, які здатні швидко підлаштовувати митну систему під нові умови. Ще більш важливими інновації стають в рамках євроінтеграційного процесу, коли митна система України має бути готовою стати складовою частиною єдиної європейської митної системи.

Тому розглянуті нами новітні механізми державного управління митною справою покликані не лише зміцнити інституційну спроможність митних органів швидко протидіяти викликам і загрозам, а і наблизити українську митницю до європейських і світових стандартів. Це дозволить перетворити українську митницю на сервісно орієнтований державний орган, який ефективно взаємодіє із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами, надаючи якісний сервіс та виконуючі покладені на нього завдання. Все це дозволить не тільки збільшити надходження від митних платежів до державного бюджету, а і підвищити рівень довіри суспільства до митниці як сучасного прозорого державного органу, вільного від корупційних проявів та тиску на вітчизняний бізнес.

Ключові слова: митна справа, механізми державного управління, інноваційні механізми, євроінтеграція, митниця, митні органи.



Abstract

Makarova Olena Olehivna PhD Student, Department of Local selfgovernment and Territories Development, Institute of Public Service and Administration of Odesа Polytechnic National University

INNOVATIVE MECHANISMS IN PUBLIC ADMINISTRATION OF CUSTOMS AFFAIRS: APPROACH TO EUROPEAN STANDARDS

Problems of public administration in the field of customs affairs are necessarily reflected not only in the performance of the fiscal function by customs authorities, but also in the level of state security. After all, it is the customs policy of the state that determines the level of protection of the domestic market, national production, environmental safety, product quality, and protection against counterfeit goods.

Gaps in public administration are especially noticeable during crisis periods. The COVID-19 pandemic was such a phenomenon for Ukraine, now our country is suffering from a full-scale military invasion. These events of recent years have clearly revealed shortcomings in the implementation of the state customs policy, when the customs authorities, due to a lack of organizational mechanisms and institutional capacity, proved to be unprepared to face crisis phenomena and quickly reorient themselves in new conditions.

These crisis phenomena require the state management apparatus to use the latest customs administration mechanisms, which are able to quickly adapt the customs system to the new conditions. Innovations become even more important within the framework of the European integration process, when the customs system of Ukraine must be ready to become an integral part of the unified European customs system.

Therefore, the latest mechanisms of public administration of customs affairs that we have considered are designed not only to strengthen the institutional capacity of customs authorities to quickly counter challenges and threats, but also to bring Ukrainian customs closer to European and world standards. This will make it possible to turn the Ukrainian customs into a service-oriented state body that effectively interacts with foreign economic activity subjects and citizens, providing high-quality service and fulfilling the tasks assigned to it. All this will allow not only to increase the revenue from customs duties to the state budget, but also to increase the level of public trust in customs as a modern transparent state body, free from corruption and pressure on national business.

Keywords: customs affairs, mechanisms of public administration, innovative mechanisms, European integration, customs, customs authorities.



Постановка проблеми

Механізми державного управління митною справою є динамічною категорією, яка потребує постійного оновлення та підтримки її в актуальному стані через те, що умови ведення зовнішньоекономічної діяльності постійно змінюються. А митні органі, які покликані сприяти міжнародній торгівлі та спрощувати процедури для полегшення ведення зовнішньоекономічної діяльності, перебувають у перманентному стані реформування, що негативно відображається на виконанні покладених на них завдань. Саме тому оперативна зміна механізмів державного управління на більш сучасні та ефективні покликана наблизити українську митницю до європейських і світових стандартів. митний контрафактний державний ринок

Аналіз останніх досліджень іпублікацій

Проблеми в управлінні діяльністю митних органів України в різних аспектах досліджували такі вітчизняні вчені: Мохнар І.В., Говтва Т.С., Лемеха Р., Фільварочний В., Горбань С.Ф., Табака І., Брендак А.І., Дорофеєва Л.М., Корнева Т.В., Монько Н., Бороденко Т.М., Микуляк О.В. При аналізі загальнонаукових механізмів державного управління ми використовували публікації вчених: Осадчук С.В., Миколайчука М.М., Н. Малиш, Колісніченко Н.М., Попова М.П., Тодорової О.Л.

Метою статті є огляд новітніх механізмів державного управління митною справою в контексті євроінтеграційних прагнень та протистояння кризовим явищам.

Виклад основного матеріалу

Враховуючи надважливу роль митних органів в наповненні державного бюджету, особливо під час дії воєнного стану, держава в особі Уряду України робить крок в напрямку покращення інституційної спроможності митних органів ефективно реалізовувати державну митну політику шляхом розроблення концепції розвитку митної справи і постановки стратегічних цілей. Всі ці зміни мають призвести до покращення сервісної функції митних органів, збалансування контролюючих функцій із функціями сприяння міжнародній торгівлі, покращення клімату для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а відтак збільшення податкових надходжень до бюджету від більш прозорих та якісних митних процедур.

Такі цілі вимагатимуть від державно-управлінського апарату застосування певних механізмів, які мають вплинути на подальшу організаційну та інституційну розбудову системи митних органів. Окрім «класичних» механізмів державного управління, таких як організаційні, фінансово-економічні, матеріально-технічні, управління митною справою, особливо в трансформаційний період, потребує залучення більш новітніх механізмів, щоб митні органи не тільки йшли у ногу із часом у своєму розвитку, а і могли оперативно реагувати на запити суспільства і економіки в питаннях сприяння міжнародній торгівлі, захисту довкілля, безпеки продуктів.

Саме тому ми пропонуємо розглянути інноваційні механізми, які застосовуються в управлінні Держмитслужбою. До таких механізмів можемо віднести:

Інституціональні механізми державного управління процесами адаптації митної системи України до європейських та міжнародних стандартів - це система дій, спрямована на пристосування національних норм, організаційної структури, кадрової політики у митній системі до європейських вимог та стандартів ЄС та Всесвітньої митної організації. Втім, як показує досвід зарубіжних країн, нівелювання правозахисної та безпекової функції української митної системи може мати негативні наслідки як для захисту національної економіки, так і для виконання покладених на митні органи завдань [1, с. 36].

Фінансування розвитку митної інфраструктури. Як слушно зазначила у своєму дослідженні науковиця Осадчук С.В., розвинена інфраструктура є головним елементом конкурентоспроможності громади. Якісні послуги, що надаються місцевою владою громаді та бізнесу, є головним елементом конкурентних переваг. Ефективне управління на місцевому рівні передбачає співпрацю зацікавлених сторін та тристороннє партнерство [2, с. 128]. Що, в свою чергу, призводить до пожвавлення транскордонного співробітництва і міжнародної торгівлі товарами та послугами, руху людських ресурсів і капіталу.

Досліджуючи вплив транскордонного співробітництва на розвиток регіонів, вітчизняні науковці М. Миколайчук та Н. Малиш наголошували на необхідності привести прикордонну інфраструктуру у відповідність до стану європейських країн. Особливо важливе значення це має для розвитку Карпатського Єврорегіону [3, c. 282].

Так, наприклад, за сприяння Міжнародної організації міграції, Місії ЄС в Україні та Місії EUBAM на території Одеської області вже реалізовується проєкт з модернізації інфраструктури пунктів пропуску на українсько- молдовському кордоні (пункти пропуску «Рені-Джюрджюлєшті», «Кучурган- Первомайськ», «Паланка»), запроваджується режим спільного контролю в цих пунктах пропуску з метою спрощення та прискорення здійснення митних процедур та проходження прикордонного контролю. Цей проєкт має сприяти транскордонному співробітництву територій, прискоренню міжнародної торгівлі та полегшенню прикордонної взаємодії [4, с. 26].

Оснащення митних органів новітніми технічними засобами митного контролю. Основним стримуючим чинником, на думку Мохнар І. В., впровадження сучасних митних технологій на державному кордоні є невпорядкованість пунктів пропуску. На сьогодні лише близько 15 відсотків пунктів пропуску відповідають встановленим нормативними документами вимогам, дві третини пунктів пропуску потребують суттєвої реконструкції та модернізації. Без поліпшення оснащеності митних органів сучасною технікою неможливо розв'язати завдання щодо прискорення митних операцій та скорочення часу огляду одиниці автотранспорту до кількох хвилин. У зв'язку з цим Стратегією розвитку митної служби передбачено вдосконалення технічного оснащення, фінансування розробки нових засобів митного контролю та програмних продуктів. Особлива увага приділяється обладнанню міжнародних автомобільних пунктів пропуску спеціальними установками, здатними сканувати вміст транспортних засобів та виводити інформацію про вантаж на монітор оператора, де техніка визначає не лише кількісні, а й якісні характеристики товару [5, c. 61].

Використання технічних засобів митного контролю суттєво збільшує питому вагу об'єктів, що фактично перевіряються під час переміщення через державний кордон, підвищує ефективність митного контролю і культуру процедур контролю і митного оформлення, зменшує можливість порушення митних правил [6, с. 219].

Станом на листопад 2023 року у митницях Державної митної служби України обліковується 6 806 одиниць технічних засобів митного контролю, з них у робочу стані - 4 959 одиниць обладнання (73 % від загальної кількості), із яких 1670 одиниць (33 %) морально застаріли та експлуатуються 10 та більше років [7, с. 67].

Такий стан справ в забезпеченості технічними засобами митного контролю свідчить про необхідність осучаснення вітчизняної технічної складової в діяльності митних органів. Адже постійно не працюючі сканери на українській стороні кордону призводять до виявлення порушень митних правил митниками суміжних країн (особливо країн ЄС), які мають більш сучасне обладнання, встановлене у всіх без винятку пунктах пропуску. Це сприяє формуванню негативного іміджу української митниці за кордоном з одного боку, а з іншого - знижує ефективність діяльності вітчизняних митних органів. Після вступу України в ЄС наша держава стане східною прикордонною країною, яка захищатиме зовнішні кордони ЄС. Тому здійснювати переоснащення новітніми технічними засобами митного контролю і навчати працювати з ними українських митників є першочерговою задачею вітчизняних управлінців.

Інформаційні. Тут йдеться про інформаційне забезпечення митної діяльності, автоматизацію управління ризиками, інформаційний обмін з суміжними країнами, обмін статистичними даними в сфері міжнародної торгівлі, посилення захисту даних (кібер-безпека), синхронізація митних інформаційних систем з ІТ-системами ЄС.

З 2016 року Всесвітня митна організація ввела термін «цифрова митниця». З цього часу митні органи повинні активно демонструвати використання інформаційних і комунікаційних технологій в цілях збору і забезпечення гарантії сплати митних зборів, здійснення контролю переміщення товарів, людей, транспортних і грошових коштів, а також з метою забезпечення безпеки транскордонної торгівлі. Можна стверджувати, що поява «цифрової митниці» було визначено об'єктивно існуючим, швидко змінюваним міжнародним економічним явищем під загальною назвою цифрова економіка [8, с. 191].

Автоматизація систем управління митними платежами є важливим напрямком у контексті реформування та модернізації митних органів, оскільки сьогодні вони вважаються ефективним засобом контролю та доброчесності митного адміністрування, що підвищує прозорість та підзвітність діяльності митних органів [9, с. 210].

Всі ті процеси з цифровізації митних формальностей, які на сьогоднішній день активно впроваджуються Державною митною службою України, мають на меті прискорення та покращення надання послуг митними органами. В той же час, такі новітні інформаційні технології дають змогу збільшити довіру суспільства і професійної спільноти до роботи митної служби, роблячи процес діяльності митниці більш прозорим і контрольованим, а державне управління митною справою більш ефективним і прогнозованим [10, с. 230].

Реалізація нової автоматизованої системи управління ризиками у поєднанні із електронною базою даних ризиків дозволить суттєво покращити якість управління ризиками, у тому числі підвищити точність націлення на ризикові зовнішньоекономічні операції, прискорюючи митний контроль та оформлення для законної міжнародної торгівлі [11, с. 16].

Згідно із останніми даними, Держмитслужба впровадила нову версію автоматизованої системи аналізу ризиків, до якої додано елементи штучного інтелекту. За заявою розробників, це має покращити ефективність митного контролю та дозволити швидше виявляти потенційні ризики.

Нова система використовує генеративні великі мовні моделі (LLM) для автоматизації перевірки імен та прізвищ у митних деклараціях. Штучний інтелект здатен за лічені секунди виконати те, на що у людини йдуть десятки хвилин. Завдяки ШІ система автоматично виділяє некоректні записи, залишаючи для ручної перевірки лише найбільш сумнівні варіанти.

Крім того, система вже проходить тестування на інших напрямках, таких як класифікація товарів та їх вартість, демонструючи високу ефективність у обробці великих обсягів даних. Цей підхід дозволяє значно розвантажити інспекторів і зменшити вплив людського фактора на процеси митного контролю [12].

Комунікаційні. Враховуючи стратегічну ціль Уряду з покращення іміджу Держмитслужби та налагодження діалогу з бізнесом, комунікаційний механізм буде надважливим в побудові двосторонньої комунікації і підвищення довіри суб'єктів ЗЕД і громадян до митних органів.

Досліджуючи позитивні зміни в комунікації митної служби з фізичними та юридичними особами, Лемеха Р. визначив актуальним напрямом удосконалення правового регулювання та адміністрування митних режимів в Україні розвиток сервісних служб та можливостей офіційного веб-порталу Державної митної служби України (створення інтерактивного сервісу щодо вибору митного режиму та поміщення в нього товарів з можливістю заповнення декларації онлайн та виконання інших митних формальностей, спостереження в режимі онлайн за переміщенням товарів через митний кордон тощо) [13, с. 130].

Механізми стратегічного планування. Зважаючи на наявність середньострокового планування (Національна стратегія доходів України до 2030 року), важливо розробити на державному рівні стратегічний план розвитку митної служби з урахуванням потенційної інтеграції української митної системи в загальноєвропейський простір.

Досліджуючи питання стратегічного планування в публічному управлінні, професор Н. Колісніченко зазначила, що у сучасних умовах один із основних принципів публічного управління полягає у використанні стратегічного планування та прогнозування для попередження можливих проблем. Ця концепція була використана у програмах реформування державного управління в країнах Заходу та США. Вона успішно застосовується в Україні для проведення реформ різного рівня. Особливої актуальності набувають інноваційні механізми стратегічного планування, які включають в себе використання новітніх технологій та методів і дозволяють ефективно прогнозувати та аналізувати ризики, визначати тенденції та планувати дії в умовах невизначеності та змін [14, с. 39-40]

Крім того, як показали постійні атаки ворога на об'єкти портової інфраструктури, які є життєво необхідними для функціонування експортних коридорів, стратегічне планування захисту і резервного забезпечення життєдіяльності об'єктів критичної інфраструктури має сьогодні ключове значення. Як слушно зазначили у своєму дослідженні Миколайчук М.М., Попов М.П., Тодорова О.Л. інфраструктура безпека вимагає комплексного підходу та включає в себе, прогнозування загроз та викликів, моніторинг та оцінку рівня безпеки об'єктів критичної інфраструктури, розробку та впровадження заходів щодо захисту інфраструктури від різних видів загроз, а також розробку планів/покрокових алгоритмів невідкладних заходів у випадку кризових ситуацій, проведення регулярних тренувань з виконання цих планів [15, с. 136].

Гармонізація національного мит ного законодавст ва з міжнародним. Як вже зазначалося нами раніше, серед вимог європейської інтеграції важливе місце посідає приведення національного законодавства (зокрема, положень Митного кодексу України) у відповідність до європейських стандартів. Без виконання цієї вимоги подальша інтеграція митних систем буде неможливою.

Важливим досягненням української сторони було внесення змін до Митного кодексу, оскільки вони забезпечують виконання значної частини пунктів Угоди про асоціацію з ЄС (близько 30% зобов'язань України). Ці зміни, на думку міжнародних експертів, забезпечать гармонізацію національного законодавства України з відповідними статтями Митного кодексу Євросоюзу [16, с. 14].

Численні скарги представників бізнесу свідчать про виникнення прикрих ситуацій, коли ухвалюються справді якісні європейські закони, але процес їх застосування залишається на минулому «радянському» профіскальному рівні. Проявом цього негативного явища є численні судові спори між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і митними органами, насамперед, з питань правильності визначення митної вартості, які складають чи не найбільшу питому вагу всіх спорів [17, с. 457].

Найбільшою проблемою в наближенні законодавства України з питань митної справи до Європейського законодавства є те, що традиційно, митна сфера сприймається як сукупність норм, стандартів та правил, які регулюють діяльність і організаційну структуру митних інституційі головним завданням яких є захист економічних інтересів держави. Водночас, коли в країнах Європейського Союзу, на першому місці стоять функції із забезпечення прав людини, а роль органів державної влади полягає перш за все у всеохоплюючому сприянні втілення відповідних прав на належному рівні. Зміна цих стереотипів є складним процесом, оскільки в його основі лежить необхідність впевненого подолання глибоко укорінених проблем митної системи, при якій інтереси держави панують над інтересами людей, тобто зміна ідеології у відносинах між державою та суспільством [18, с. 160].

Механізми міжнародного співробітництва та залучення міжнародних партнерів до співпраці. На початку червня 2022 року Кабінет Міністрів України створив Робочу групу з питань розвитку та розбудови пунктів пропуску «Відкритий кордон», яку очолив Міністр інфраструктури. Робоча група «Відкритий кордон» охоплює широке коло питань співробітництва в митній, прикордонній, транспортній та інших суміжних сферах, які стосуються функціонування пунктів пропуску. В рамках подолання кризових явищ, які на сьогоднішній день мають місце на західних кордонах України через закриття східного і північного напрямку, а також блокування більшості морських портів України, державою вживаються заходи щодо оптимізації діяльності західних пунктів пропуску з метою зменшення черг як легкових, так і вантажних автомобілів, особливо в умовах необхідності підтримки експортного потенціалу країни [19, с. 168].

Ще одним вдалим прикладом можна вважати скорочення контрольних процедур задля пришвидшення проходження товарів, виділення окремих смуг руху для переміщення товарів, здійснення перерозподілу особового складу, збільшення кількості митників, що працюють у пунктах пропуску, налагодження дієвої комунікації на рівні керівників постів та старших оперативних змін з представниками волонтерських організацій, з метою завчасного отримання інформації про надходження гуманітарної допомоги [20, с. 98].

Механізми запровадження спільного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Згідно пропозиції, розробленої Міністерством інфраструктури України у співпраці з Міністерством закордонних справ, митними та прикордонними службами, пропонують розширити сферу спільного контролю для усіх автомобільних пунктів пропуску на українсько- польському кордоні. Очікується, що успішний досвід такої співпраці вдасться поширити на контрольних пунктах пропуску з іншими державами-сусідами з ЄС. Окрім скорочення часу в черзі, розширення пунктів пропуску зі спільним контролем покращуватиме ефективність використання стаціонарних скануючих систем, а також зменшить корупційні ризики [21, с. 111-112].

Механізми повернення довіри до митних органів шляхом боротьби з корупцією та підвищення рівня доброчесності митників. Державна митна служба України офіційно стала партнером Програми ВМО з протидії корупції та сприяння доброчесності у митній сфері (A-CIP) завдяки фінансовій підтримці Уряду Королівства Норвегія, що є важливим поступом для посилення заходів в рамках діючої Антикорупційної програми на 2023-2025 роки. Програма A-CIP надає технічну допомогу та забезпечує підтримку в розбудові потенціалу для адміністрацій країн-членів Всесвітньої митної організації, які впроваджують ініціативи, пов'язані з доброчесністю. Тож таке партнерство наблизить Україну до світових стандартів боротьби з корупцією в митних органах.

Очікується, що участь України у Програмі сприятиме покращенню бізнесового та правоохоронного клімату для транскордонного співробітництва шляхом посилення доступу до антикорупційних інструментів, ресурсів та досвіду ВМО та 186 її членів. Невід'ємною складовою діяльності Держмитслужби в рамках Програми A-CIP буде проведення анонімного опитування щодо сприйняття доброчесності у митних органах співробітниками митниці та представниками приватного сектору. А отримана інформація зможе бути використана для націлювання та коригування заходів із протидії корупції та сприяння доброчесності відповідно до функціоналу Держмитслужби [22].

Окрім того, зменшити рівень корупції має допомогти впровадження проєкту з використання митниками в роботі індивідуальних портативних відеокамер, розширення повноважень митних органів за рахунок отримання статусу правоохоронного органу, а також питання лояльної корпоративної культури - впровадження гендерної політики та недискримінації. Це має наблизити діяльність Держмитслужби України до тієї, що провадиться в ЄС, дотримуючись принципів прозорості і контрольованості. Цей проєкт відбувається за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України [23].

Всі ці механізми, в разі їх вдалого застосування, мають перетворити українську митницю на дійсно відкритий сервісно-орієнтованй державний орган європейського рівня, який ефективно виконує покладені на нього завдання і функції.



Висновки

Проаналізовані нами новітні механізми, які вже застосовуються або можуть застосовуватись за прикладом зарубіжних колег, в державному управлінні митною справою покликані не лише вивести українську митницю на новий технічний і інформаційний рівень, а і сприяти підвищенню ефективності виконання завдань, покладених на митні органи відповідно до вітчизняного законодавства і взятих Україною міжнародних зобов'язань. Всі ці механізми, окрім іншого, сприятимуть пожвавленню зовнішньоекономічної діяльності, підвищенню рівня довіри у суспільства до митних органів, покращенню сервісної функції в діяльності Державної митної служби України, і, як наслідок, наблизять українську митницю до європейських і світових стандартів.



Література

1. Макарова О. Зарубіжний досвід державного управління митною справою. Формування конкурентоспроможності національної економіки: трансформації в умовах розвитку інновацій : матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 3-4 вересня 2021 р.). - Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2021. С. 32-37.

2. Осадчук С.В. Вдосконалення інструментів місцевого економічного розвитку територій. Актуальні проблеми державного управління. Том 1. № 82, 2021. С. 127-131.

3. M. Mykolaichuk, N. Malysh Cross-border cooperation in the context of the movement to the “blue ocean” (challenges for Ukraine). EU and its Neighbourhood: Enhancing EU Actorness in the Eastern Borderlands. Eurint 2020. Р. 268-284.

4. Макарова О. Вплив державного управління митною справою на конкурентоспроможність територій (на прикладі Одеської області) // Удосконалення економічних механізмів розвитку території : матеріали щорічної науково-практичної конференції (Одеса, 28 травня 2021 р.) / ОдеС. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2021. С. 25-28.

5. Мохнар І.В. Підвищення якості митного адміністрування як напрям покращення фінансової безпеки держави. «Молодий вчений». № 10 (110), 2022 С. 59-63.

6. Фільварочний В. Використання технічних засобів митного контролю у захисті економічних інтересів держави. Актуальні питання фінансової теорії та практики: збірн. матер. Десятої заоч.-дистанц. конф. студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 26 квіт. 2023 р.).

7. Ч. 1. Тернопіль: ЗУНУ, 2023. С. 217-219.

8. Говтва Т.С. Удосконалення технічних засобів митного контролю. Universum. № 8, 2024. С. 63-70.

9. Горбань С.Ф. Напрями реформування митної справи в Україні. Історія торгівлі, податків та мита : матеріали ХУІ Міжнародної наукової конференції. - Дніпро : Університет митної справи та фінансів, 2022. С. 184-194.

10. Табака І. Особливості автоматизації системи управління митними платежами розвинутих країн. Актуальні питання фінансової теорії та практики: збірн. матер. Десятої заоч.-дистанц. конф. студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 26 квіт. 2023 р.). Ч. 1. Тернопіль: ЗУНУ, 2023. С. 208-212.

11. Макарова О. Роль цифровізації митних процедур в підвищенні ефективності управління митною справою в Україні. Публічне управління: традиції, інновації, глобальні тренди : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції за міжнародною участю (Одеса, 8 жовтня 2021 р.) / ОдеС. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2021. С. 229-231.

12. Брендак А.І. Імплементація інформаційних технологій у контексті функціональної розбудови системи управління митними ризиками. Митна безпека: науковий журнал. 2020. Випуск 4. С. 10-19.

13. Нова автоматизована система аналізу ризиків на митниці використовує штучний інтелект. Офіційна сторінка Державної митної служби України у мережі Facebook. [Електронний ресурс].

14. Лемеха Р. Автоматизація та інформатизація митних процедур як пріоритетні напрями вдосконалення адміністрування митних режимів в Україні. Адміністративне право і процес. 2020. №11. С. 126-133.

15. Колісніченко Н. Інноваційні механізми стратегічного планування в сфері публічного управління. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2023. № 29. С. 38-46.

16. Миколайчук М.М., Попов М.П., Тодорова О.Л. Інфраструктурна безпека як складова системи національної безпеки: поняття, сутність, основні підходи. Наукові перспективи: журнал. 2023. № 3(33). С. 131-143.

17. Макарова О. Європейська інтеграція української митниці в рамках підготовки до членства в ЄС: досягнення та перспективи // Антикризове регулювання економіки у 2023 році: теорія та практика в умовах європейської інтеграції України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 лютого 2023 р.). - Львів- Торунь : Lina-Press 2023. С. 12-15.

18. Дорофеєва Л.М., Корнева Т.В. Виклики та співпраця на шляху Європейської інтеграції в сфері митної справи. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2023. Вип. 80. С. 455-461.

19. Монько Н. Діяльність органів управління митною справою в Україні та Європейському Союзі. Актуальні питання фінансової теорії та практики: збірн. матер. Десятої заоч.-дистанц. конф. студентів і молодих вчених (м. Тернопіль, 26 квіт. 2023 р.). Ч. 1. Тернопіль: ЗУНУ, 2023. С. 160-162.

20. Макарова О. Логістичний підхід до управління митною справою в умовах кризових явищ. Історія торгівлі, податків та мита : матеріали ХУІ Міжнародної наукової конференції. - Дніпро : Університет митної справи та фінансів, 2022. С. 167-169.

21. Бороденко Т.М. Митна політика України в умовах повномасштабної війни. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». № 27, 2023. С. 97-101.

22. Микуляк О.В. Митні відносини України та світу в умовах війни. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». № 17, 2022. С. 109-114.

23. Митниця України стала партнером програми ВМО з протидії корупції та сприяння доброчесності у митній сфері. Офіційна сторінка Державної митної служби України у мережі Facebook. [Електронний ресурс].

24. Пілотний проект з використання митниками бодікамер планується розширити на інші пункти пропуску. Офіційна сторінка Державної митної служби України у мережі Facebook. [Електронний ресурс].



References

1. Makarova, O. (2021). Zarubizhnyi dosvid derzhavnoho upravlinnia mytnoju spravoju [Foreign experience of public administration of customs affairs]. Formuvannia konkurentospromozhnosti nacionalnoi ekonomiky: transformaciji v umovah rozvytku innovacij - Formation of the competitiveness of the national economy: transformations in the conditions of the development of innovations: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 32-37) Zaporizhzhja: Klasychnyj pryvatnyj universytet [in Ukrainian].

2. Osadchuk, S.V. (2021). Vdoskonalennja instrumentiv miscevogo ekonomichnoho rozvytku terytorii [Improvement of tools of local economic development of territories]. Aktualni problemy derzhavnogo upravlinnja - Actual problems of public administration, Vol. 1, 82, (pp. 127-131) [in Ukrainian].

3. M. Mykolaichuk, & N. Malysh (2020). Cross-border cooperation in the context of the movement to the “blue ocean” (challenges for Ukraine). EU and its Neighbourhood: Enhancing EUActorness in the Eastern Borderlands, Eurint 2020. (pp. 268-284) [in English].

4. Makarova, O. (2021). Vplyv derzhavnogo upravlinnja mytnoju spravoju na konkurentospromozhnist terytorii (na prykladi Odes'koji oblasti) [The influence of public administration of customs affairs on the competitiveness of territories (on the example of Odesa region)]. Udoskonalennja ekonomichnyh mehanismiv rozvytku terytorij - Improvement of economic mechanisms of territory development : Proceedings of the Annual Scientific and Practical Conference (pp. 25-28) Odesa: ORIDU NADU [in Ukrainian].

5. Mohnar, I.V. (2022). Pidvyshchennja jakosti mytnogo administruvannja jak napijam pokrashchennja finansovoji bezpeky derzhavy [Improving the quality of customs administration as a direction of improving the financial security of the state]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 10 (110), 59-63 [in Ukrainian].

6. Filvarochnyi, V. (2023). Vykorystannja technichnych zasobiv mytnogo kontrolju u zahysti ekonomichnyh interesiv derzhavy [The use of technical means of customs control in the protection of the economic interests of the state]. Aktualnipytannja finansovoji teoriji tapraktyky - Current issues offinancial theory and practice: Proceedings of the X Conference of Students and Young Scientists, Vol. 1. (pp. 217-219) Ternopil: ZUNU [in Ukrainian].

7. Hovtva, T.S. (2024). Udoskonalennja tehnichnyh zasobiv mytnogo kontrolju [Improvement of technical means of customs control]. Universum, 8, 63-70 [in Ukrainian].

8. Horban, S.F. (2022). Naprjamy reformuvannja mytnoji spravy v Ukraini [Directions of customs reform in Ukraine]. Istorija torhivli, podatkiv ta myta - History of trade, taxes and customs: Proceedings of the XVI International Scientific Conference (pp. 184-194) Dnipro: Universytet mytnoi spravy ta finansiv [in Ukrainian].

9. Tabaka, I. (2023). Osoblyvosti avtomatyzaciji systemy upravlinnja mytnymy platezhamy rozvynutyh krajin [Features of the automation of the customs payment management system of developed countries]. Aktualnipytannjafinansovoi teorii tapraktyky - Current issues of financial theory and practice: Proceedings of the X Conference of Students and Young Scientists, Vol. 1. (pp. 208-212) Ternopil: ZUNU [in Ukrainian]

10. Makarova, O. (2021). Rol cyfrovizacii mytnyh procedur v pidvyshchenni efektyvnosti upravlinnja mytnoju spravoju v Ukrajini [The role of digitization of customs procedures in increasing the efficiency of customs management in Ukraine]. Publichne upravlinnja: tradyciji, innovaciji, globalni trendy - Public administration: traditions, innovations, global trends: Proceedings of the Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation, (pp. 229-231) Odesa : ORIDU NADU [in Ukrainian].

11. Brendak, A.I. (2020). Implementacija informacijnyh tehnologii u konteksti funkcionalnoji rozbudovy systemy upravlinnja mytnymy ryzykamy [Implementation of information technologies in the context of functional development of the customs risk management system]. Mytna bezpeka: naukovyi zhurnal - Customs Security: Scientific Journal, 4 (pp. 10-19) [in Ukrainian].

12. Nova avtomatyzovana systema analizu ryzykiv na mytnyci vykorystovuje shtuchnyi intelekt [The new automated system of risk analysis at customs uses artificial intelligence]. (n.d.).

13. Lemeha, R (2020). Avtomatyzacija ta informatyzacija mytnyh procedur jak prioritetni naprjamy vdoskonalennja administruvannja mytnyh rezhymiv v Ukraini [Automation and informatization of customs procedures as priority directions for improving the administration of customs regimes in Ukraine]. Administratyvne parvo i process - Administrative law and process, 11. (pp. 126-133) [in Ukrainian].

14. Kolisnichenko, N. (2023). Innovacijni mehanismy strategichnogo planuvannja v sferi publichnogo upravlinnja [Innovative mechanisms of strategic planning in the field of public administration]. Teoretychni ta prykladni pytannja derzhavotvorennja - Theoretical and applied issues of state formation, 29. (pp. 38-46) [in Ukrainian].

15. Mykolaichuk, M.M., & Popov, M.P., & Todorova, O.L. (2023). Infrastrukturna bezpeka jak skladova systemy nacionalnoi bezpeky: ponjattja, sutnist, osnovni pidhody [Infrastructural security as a component of the national security system: concept, essence, main approaches.]. Naukovi perspektyvy: zhurnal - Scientific perspectives: journal, 3(33). (pp. 131-143) [in Ukrainian].

16. Makarova, O. (2023). Evropejska integracija ukrainskoji mytnyci v ramkah pidgotovky do chlenstva v ES: dosjagnennja ta perspektyvy [European integration of Ukrainian customs in preparation for EU membership: achievements and prospects]. Antykryzove reguljuvannja ekonomiky u 2023 roci: teorija ta praktyka v umovah evropejskoi integracii Ukrainy - Anti-crisis regulation of the economy in 2023: theory and practice in the conditions of European integration of Ukraine: Proceedings of the Ukrainian Scientific and Practical Conference, (pp. 12-15) Lviv-Torun : Lina-Press [in Ukrainian].

17. Dorofeeva, L.M., & Korneva, T.V. (2023). Vyklyky ta spivpracja na shljahu Evropejskoji integraciji v sferi mytnoji spravy [Challenges and cooperation on the path of European integration in the field of customs affairs]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskogo Nacionalnogo Universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 80 (pp. 455-461) [in Ukrainian].

18. Monko, N. (2023). Dijalnist organiv upravlinnja mytnoju spravoju v Ukraini ta v Evropejskomu Sojuzi [Activities of customs administration bodies in Ukraine and the European Union.]. Aktualnipytannja finansovoi teorii tapraktyky - Current issues of financial theory and practice: Proceedings of the X Conference of Students and Young Scientists, Vol. 1. (pp. 160-162) Ternopil: ZUNU [in Ukrainian].

19. Makarova, O. (2022). Logistychnyi pidhid do upravlinnja vytnoju spravoju v umovah kryzovyh javyshch [Logistical approach to the management of customs affairs in the conditions of crisis phenomena]. Istorija torhivli, podatkiv ta myta - History of trade, taxes and customs: Proceedings of the XVI International Scientific Conference (pp. 167-169) Dnipro: Universytet mytnoi spravy ta finansiv [in Ukrainian].

20. Borodenko, T.M. (2023). Mytna polityka Ukrainy v umovah povnomashtabnoi vijny [Customs policy of Ukraine in conditions of full-scale war.]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Graal nauky» - International scientific journal "Grail of Science", 27 (pp. 97-101) [in Ukrainian].

21. Mykuliak, O.V. (2022). Mytni vidnisyny Ukrainy ta svitu v umovah vijny [Customs relations of Ukraine and the world in the conditions of war.]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Graal nauky» - International scientific journal "Grail of Science", 17 (pp. 109-114) [in Ukrainian].

22. Mytnycja Ukrainy stala partnerom program VMO z protydiji korupciji ta sprujannja dobrochesnosti u mytnij sferi [The Customs of Ukraine became a partner of the WMO program on combating corruption and promoting integrity in the customs sphere]. (n.d.).

23. Pilotnyi proekt z vykorystannja mytnykamy bodikamer planuetsja rozshyryty na inshi punkty propusku [The pilot project on the use of body cameras by customs officers is planned to be expanded to other checkpoints]. (n.d.).

Размещено на Allbest.ru

...