Статистика продукції промисловості

Теоретичні засади поняття про продукцію промисловості, характеристика її видів за ступенем готовності. Особливості обліку продукції промислового підприємства. Система вартісних показників обсягу продукції та статистика якості промислової продукції.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.11.2012
Размер файла 303,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та

природокористування

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота

З дисципліни «Статистика» на тему:

«Статистика продукції промисловості»

Рівне 2010

ЗМІСТ

Вступ

1 Теоретична частина

1.1 Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності

1.2 Облік продукції промислового підприємства

1.3 Система вартісних показників обсягу продукції

1.4 Статистика якості промислової продукції

2 Розрахункова частина

2.1 Завдання 1

2.2 Завдання 2

2.3 Завдання 3

2.4 Завдання 4

2.5 Завдання 5

2.6 Завдання 6

2.7 Завдання 7

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

У забезпеченні сталого економічного зростання в Україні роль промисловості - наймасштабнішого сектору національної економіки ? залишається провідною.

Достатньо нагадати, що нині в ньому виробляється близько 40% загальноукраїнського випуску товарів і послуг, 80% їх експорту, створюється понад 30% валової доданої вартості. У промисловості сконцентровано приблизно третину основних засобів і зайнятих в економіці. При всій складності сьогоднішньої ситуації промислове виробництво є одним з основних джерел оплати праці найманих працівників, прибутків підприємців, податкових і валютних надходжень держави.

Статистика продукції промисловості - це завжди актуальна тема, тому що основою життя і розвитку суспільства є виробництво матеріальних благ. Суму матеріальних благ, вироблених суспільством за певний період часу у галузях виробничої сфери, називають сукупним суспільним продуктом, матеріальна частина якого створюється у таких галузях, як сільське господарство, будівництво, лісове господарство і, особливо, промисловість, на яку припадає біля двох третіх його загального обсягу.

Завдання промисловості - провідної галузі матеріального виробництва - забезпечення особистих і суспільних потреб своєю продукцією.

Обсяги і структура промислової продукції визначають економічну могутність держави, здатність забезпечити певний рівень добробуту її народу.

Промисловість ділиться на добувну і обробну галузі. Обробна промисловість в свою чергу поділяється на важку, легку і харчову. До важкої промисловості відносяться металургійні, коксівні, машинобудівні підприємства та інші. До легкої промисловості - ткацькі, швейні, взуттєві, трикотажні та інші підприємства. До харчової промисловості відносяться кондитерські фабрики, хлібокомбінати, м'ясокомбінати та інші.

Виробництво промислової продукції здійснюється промисловими і непромисловими підприємствами і організаціями (незалежно від форм власності), а також підприємцями.

В обсяг промислової продукції входить продукція промислових підприємств, підприємств та виробництв з переробки сільськогосподарський продуктів і сировини, а також продукція підсобних промислових підприємств, які є на балансі промислових організацій.

Промислова продукція, як результат промислової діяльності може виступати в декількох видах: основна, побічна і зв'язана. Основна продукція - це результативна діяльність підприємств без врахування відходів. Продукція, яка випускається разом з основною і має самостійну цінність, називається побічною.

Якщо при виробництві з одного виду сировини одночасно получають декілька видів виробів, то таку продукцію називають зв'язаною.

Отже, як галузь економіки промисловість являє собою сукупність окремих самостійних промислових підприємств (закладів), виробничих об'єднань, призначення яких - виробництво матеріальних благ.

Як вже було зазначено, що статистика продукції промисловості є актуальною темою, тому необхідно відмітити мету та завдання курсової роботи.

Метою моєї курсової роботи є формування та закріплення знань і умінь проведення статистичного дослідження продукції промисловості.

Завданням є визначення обсягу продукції у поточних та фіксованих цінах, склад та її якість. У своїй роботі я представлю методи визначення обсягу (натуральні та умовні, вартісні) та якості (вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий, традиційні, експертні та соціологічні ). Про це детальніше описано в даній роботі. Також я розглянула такі питання як:

- види продукції за ступенем готовності;

- методи вимірювання продукції промислового підприємства.

Найголовнішою частиною курсової роботи є її практична частина. Оскільки саме тут проводяться всі необхідні розрахунки статистики продукції промисловості для визначення економічно вигідного виробництва товарів і послуг.

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Поняття продукції промисловості, її види за ступенем готовності

Промисловість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств по виробленню електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробці продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Промислова продукція - це прямий результат промислово-виробничої діяльності підприємства (фірми), виражений у формі продуктів, товарів або у формі виробничих послуг. Вона, як правило, виражена у речовій формі. Щодо послуг, то вони не створюють матеріальних благ, а лише відновлюють або підвищують їх споживну вартість (наприклад, ремонт устаткування, хромування окремих деталей).В той же час не вся вироблена на даному підприємстві продукція може належати до неї. До промислової продукції відносять вироби, які є результатом праці на даному підприємстві, в його цехах, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці. Закуплена сировина, яка приймала участь у виробництві продукції, не може зараховуватися до складу продукції даного підприємства.

По-друге, промислова продукція - це результат лише основної промислово-виробничої діяльності. Тому до промислової продукції не належить продукція непромислових, хоча і виробничих підрозділів підприємства, наприклад, транспортного цеху, будівельного підрозділу чи підсобного с / г виробництва (теплиці). Продукція цих підрозділів відноситься до відповідних галузей н / г - вантажного транспорту, капітального будівництва чи підсобного виробництва (с / г).

По-третє, промислова продукція - це прямий результат основної діяльності, тому побічні результати виробництва - відходи, не можуть бути промисловою продукцією, навіть якщо вони і реалізовані.

Звідси випливає, що продукція - це:

- результат діяльності підприємства, тому сировина та матеріали, які не оброблялися на ньому, не можуть бути віднесені до продукції;

- результат виробничої діяльності підприємства, а отже, результати діяльності непромислових цехів не є промисловою продукцією;

- корисний результат діяльності, через це брак не є продукцією;

- безпосередній результат діяльності, тому побічні результати (відходи, покидьки) не є продукцією. Але побічні продукти, які додатково оброблялись або мають самостійне значення і їх було вироблено за планом (макуха, патока), відносять до продукції.

Продукція має форму продукту або послуги.

Продукт - це уречевлений результат виробничої діяльності.

Виробнича послуга - це результат діяльності, спрямованої на відновлення втраченої споживчої вартості або збільшення раніше створеної такої вартості.

Основним регулюючим документом, що визначає категорію «промислова продукція», є Типова інструкція до складання звітів промислових підприємств усіх форм власності по продукції, затверджена 20.07.92 за номером 123, до якої періодично згідно з наказами Держкомстату України вносяться зміни й доповнення.

Залежно від ступеня готовності промислова продукція може виступати у вигляді готових виробів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва.

Готові вироби - це продукція, що не вимагає подальшої обробки на даному підприємстві. Тобто це стандартна, сертифікована, укомплектована продукція, яка пройшла відділ технічного контролю і передана на склад готової продукції. Їх особливістю є те, що вони призначені для відпуску на сторону, тобто іншим підприємствам, збутовим організаціям, а також своїм непромисловим підрозділам - власному капітальному будівництву, підсобному сільському господарству чи установам культури і побуту та іншим. Наприклад, для машинобудівного заводу готовим виробом будуть верстати, для комбайнового - готові комбайни.

Напівфабрикати - це продукція, яка виготовлена в одних цехах і потребує зборки чи доробки в інших цехах. Деяка частина їх може відпускатися на сторону. За своїм економічним призначенням такі напівфабрикати не відрізняються від готових виробів і справа лише в організаційно-виробничій структурі підприємства та фірми. Наприклад, на текстильному комбінаті із завершеним виробничим циклом напівфабрикатами є пряжа і сирова тканина; з пряжі, виробленої на прядильних і ткацьких фабриках виготовляють сирову тканину, а з неї в оброблювальній фабриці - готову тканину. Водночас на самостійних прядильних і ткацьких фабриках пряжа і сирова тканина виступають уже не напівфабрикатами, а готовими виробами, оскільки на цих підприємствах вони не вимагають подальшої обробки.

Крім того, до готової продукції та напівфабрикатів належать також продукти підсобних і допоміжних цехів, які забезпечують нормальну роботу основних цехів підприємства і лише незначна їх частина відпускається на сторону. Це виготовлена тара в підсобних цехах чи інструменти, форми штампів - в допоміжних. За своєю натурально-речовою формою - це готові вироби і напівфабрикати неосновного виробництва та роботи промислового характеру.

Незавершене виробництво - предмети, обробка яких почата в даному цеху, але не закінчена в звітному році. Це, зокрема, всі види виробів, які ще не набули закінченого товарного вигляду (наприклад, заготовка, яка обробляється на металорізальному верстаті і т. ін.).

Поділ на незавершене виробництво і напівфабрикати залежить від організаційної структури підприємства. При без цеховій структурі управління, що характерна для невеликих підприємств, напівфабрикатів немає. Всі незавершені обробкою предмети праці вважаються незавершеним виробництвом. При об'єднанні цехів продукти, які раніше вважалися напівфабрикатами, будуть враховуватися в складі незавершеного виробництва, а при роз укрупненні цехів частина предметів праці, яка раніше вважалася незавершеним виробництвом, враховуватиметься в складі напівфабрикатів.

У процесі вивчення виробництва та збуту промислової продукції статистикою розв'язуються такі завдання:

- визначення обсягу промислової продукції в натуральних, умовно-натуральних та вартісному вираженні;

- характеристика відвантаженої продукції;

- статистичне вивчення якості та асортименту промислової продукції;

- статистичне вивчення ритмічності виробництва і поставок промислової продукції;

- розрахунок індексів фізичного обсягу та цін на вироблену промислову продукцію.

1.2 Облік продукції промислового підприємства

При статистичному обліку обсягу продукції існують три основні методи його вимірювання: в натуральних, умовних, вартісних показниках.

Вивчення обсягу промислової продукції, виявлення закономірностей його зміни в часі та ступеня задоволення населення окремими її видами здійснюється на основі обліку продукції в натуральних одиницях. Такий облік є основою для здійснення інших способів обліку продукції. Облік продукції в натуральному виразі характеризує обсяг виробництва у прийнятих для неї фізичних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і т. ін.). Відповідний вимір відбиває кількість споживних вартостей, вироблених за звітний період.

Наукова організація обліку продукції в натуральному виразі потребує нині розв'язання методологічних проблем. Зокрема, це проблема номенклатури продукції, яка підлягає обліку в натуральних одиницях та вибір її виміру. Номенклатура продукції, що виробляється промисловістю, нараховує понад 110 млн. назв. Вести такий облік надзвичайно важко, тому в статистиці облік продукції в натуральному виразі здійснюється в згрупованому вигляді, за номенклатурою найважливіших видів продукції, яка затверджується відповідними державними відомствами. Ця номенклатура доводиться до промислових підприємств і згідно з нею у звіті цих підприємств наводять дані про випуск продукції в натуральному виразі незалежно від того, яка її питома вага у загальному обсязі.

Важливе значення для правильної організації натурального обліку має також вибір одиниці виміру, яка повинна найповніше відбивати споживні властивості продукції. Одиниці виміру виробів включаються в номенклатуру і є обов'язковими для всіх підприємств. Цим забезпечується тотожність підходу до обліку продукції по всій території України і можливість визначення загального її обсягу за кожним видом згідно з затверджуваною номенклатурою.

Для більш повного відбиття споживних вартостей окремих видів продукції при її обліку використовують не одну, а дві одиниці. Так, стальні труби обліковуються у тоннах і метрах погонних, папір - у тоннах і квадратних метрах, електродвигуни - в штуках і кіловатах потужності.

При всій важливості натурального обліку продукції слід враховувати і його обмеженість, яка дещо звужує можливості його використання, особливо при визначенні узагальнюючих показників. Натуральний облік у фізичних одиницях виміру характеризує обсяг виробництва лише конкретного виду продукції чи його підвиду. Проте, практика постійно вимагає визначення показників обсягу продукції, яка складається з кількох різновидів однієї і тієї ж споживної вартості або з кількох різних видів продукції. Як же визначити обсяг продукції в кожному з цих випадків?

У першому разі використовують умовні одиниці виміру, які дозволяють дещо розширити межі натурального обліку, будучи його різновидом. Суть цього методу полягає в тому, що одна з різновидностей продукції приймається за умовну одиницю, а інші приводяться до основного вимірника за допомогою відповідних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти для перерахування у взятий за еталон продукт визначаються співвідношенням споживчої вартості даного продукту, взятого за умовну одиницю.

Цей метод може бути використаний лише відносно продукції, яка має різновиди виробів, об'єднаних основною споживною ознакою. Наприклад, потужність у двигунах різного типу, теплотворність вугілля в його різних сортах, процент жирності в милі різних видів і т. п.

При визначенні перевідних коефіцієнтів перерахунку за умовну одиницю беруть один з різновидів продукції, а всі інші споріднені види порівнюють з нею. При цьому слід мати на увазі, що умовно-натуральні показники продукції не заміняють, а доповнюють натуральні і в економічному аналізі їх слід використовувати разом.

Звичайно, використання названих методів обліку полегшує обчислення показників обсягу продукції. Однак, чим більша номенклатура різнойменної продукції, тим складніше визначити узагальнюючі показники.

Натуральні і умовно-натуральні показники продукції не дають можливості безпосередньо визначити узагальнюючі показники, які характеризують обсяг всієї виробленої продукції як окремого підприємства, так і галузі загалом. Ця обставина зобов'язує залучати інші одиниці виміру, зокрема, вартісні.

На відміну від натурального вартісний облік охоплює не лише готові вироби і напівфабрикати, а й продукцію, незавершену виробництвом, і роботи промислового характеру. Враховує він також і якість продукції. Таким чином, поруч з натуральним обліком продукції існує об'єктивна необхідність її обліку у вартісному виразі.

Суть вартісного методу обліку полягає в тому, що обсяг промислової продукції визначається за допомогою цін.

У Типовій інструкції сказано, що «обсяг продукції визначається в оптових цінах підприємства без податку на додану вартість і акцизного збору - у діючих оптових цінах та в порівнянних цінах». Може бути використана й роздрібна ціна. слід звернути увагу на те, що називають такі ціни неправомірно, оскільки порівнюється продукція, обсяг якої визначають з їх допомогою, а не самі ціни, що зафіксовані на певний момент, і тому їх називають фіксованими.

1.3 Система вартісних показників обсягу продукції

Вартісний облік промислової продукції дозволяє обчислювати ряд показників її обсягу на будь-якому рівні: починаючи від цеху і закінчуючи галуззю загалом. Цього не може забезпечити облік в натуральних вимірниках, при якому різнойменна продукція не може підсумовуватись. Неможливо у цьому випадку складати і елементи продукції, які перебувають на різних стадіях її готовності: напівфабрикати і незавершене виробництво - це продукти, які розрізняються рівнем кристалізованої в них праці, здатністю задовольнити потреби суспільства.

Вартісними показниками обсягу промислової продукції промислового підприємства є: валовий оборот, валова продукція, товарна продукція, реалізована продукція, чиста продукція.

Кожен із цих показників має певний економічний зміст, методику обчислення, а загалом вони становлять систему взаємопов'язаних вартісних показників. Всі ці показники, крім валового обороту, можуть бути розраховані заводським чи галузевим методами. На практиці найширше застосовуються показники обсягу продукції, що обчислені заводським і об'єднаним методами. Це зумовлено тим, що саме вироблена ними продукція включається в народногосподарський оборот. Розглянемо методику цих показників.

Валовий оборот (ВО) - вартість всього обсягу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.

Складові елементи валового обороту продукції промисловості:

Рисунок - Складові елементи валового обороту продукції промисловості

Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) - вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього ж підприємства і цьому періоді.

До складу ВЗО відносять:

- вартість напівфабрикатів свого виробництва, використаних для виробничих і господарських цілей підприємства;

- вартість витраченого інструмента й усіх видів енергії власного вироблення;

- послуги заводського транспорту й ремонтних цехів.

Залежність показника валового обороту від організаційної структури робить проблематичним використання його для характеристики діяльності підприємства.

Валова продукція (ВП) - це вартість кінцевого результату промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період. Вартість валової продукції визначається заводським методом, суть якого полягає у тому, що до складу валової продукції включають суму всієї виробленої продукції, яка призначається для відпуску на сторону, тобто за межі основного виробництва, або для виробничого споживання на тому ж підприємстві у наступні за звітним періодом місяці у вигляді зміни залишків напівфабрикатів, інструментів чи оснастки і незавершеного виробництва.

ВП = ВО - ВЗО, (1)

Якщо поділити величину валового обороту на валову продукцію, то одержимо коефіцієнт виробничого комбінування, який виражає скільки в середньому цехів проходить послідовно оброблюваний предмет праці на даному підприємстві.

Це один із найважливіших показників, який дає змогу характеризувати виробництво, зокрема, обсяг продукції, рівень продуктивності праці, фондовіддачі і ін.

Товарна продукція (ТП) - у загальному виді включає вартість промислової продукції підприємства, що буде випущена в плановому періоді й підготовлена до реалізації.

Не включається в товарну продукцію:

- послуги заводського транспорту;

- капітальний ремонт будинків і споруджень;

- відходи, реалізовані на сторону;

- роботи з усунення дефектів продукції, виявлені після поставки замовникові;

- вартість конструкційних робіт, виконаних на сторону;

- дослідницькі роботи, не оформлені документально із замовниками;

- відпустка пари й електроенергії отриманої ззовні.

Розраховується таким чином:

ТП = ВП - НТЧ, (2)

де НТЧ - нетоварна частина валової продукції

Таким чином, обсяг товарної продукції відрізняється від валової на величину внутрішньозаводських елементів (вартість зміни залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструментів власного виробництва), яка є складовою валової продукції. Ці елементи валової продукції називаються нетоварними елементами.

Товарна продукція планується і обліковується в оптових цінах підприємства, які закладені в план, і фактично діючих.

Основну частину товарної продукції переважної більшості промислових підприємств (крім ремонтних заводів) становлять закінчені виробництвом готові вироби, які передані в склад і можуть бути відпущені на сторону. Проте у зв'язку з різними причинами виготовлені в звітному періоді готові вироби не завжди відвантажуються замовнику. У даному періоді можуть бути відвантажені готові вироби, які виготовлені в цьому періоді, нерідко відвантажуються в наступні періоди. Тому для характеристики обсягу товарної продукції, яка відвантажена на адресу замовника, обчислюється показник відвантаженої продукції.

Відвантажена продукція (ОП) - вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження.

Реалізованою продукцією (РП) називають вартість продукції промислового підприємства, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти. Вона розраховується за формулою:

РП = ОП - (Зоп неспл.к - Зоп неспл.п), (3)

де Зоп неспл.к, Зоп неспл.п - залишки відвантаженої, але несплаченої продукції відповідно на кінець і початок періоду.

Реалізована продукція може бути представлена такою залежністю:

РП = ВО * Кв * Ктов * Квідв * К реал, (4)

де Кв ? коефіцієнт, що характеризує співвідношення валової продукції та валового обороту, який показує скільки гривень валової продукції припадає на 1 грн. валового обороту;

Ктов ? коефіцієнт товарності, що відображає, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1грн. виробленої валової продукції;

Квідв ? коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 грн. виробленої товарної продукції (чим більше, тим швидше відбувається відвантаження готової продукції споживачам);

К реал ? коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки гривень реалізованої продукції припадає в даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції.

На відміну від товарної продукції, що вироблена і підготовлена для її включення в народногосподарський оборот, реалізована продукція вже вступила в цей оборот. Водночас вона ідентична товарній продукції за сукупністю тих елементів, що її становлять. В обсяг реалізованої продукції за звітний період входять вартість: готових виробів; напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на стороні; продукція допоміжних і побічних цехів, що реалізована на сторону; робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони і оплачених у звітному періоді.

Продукція вважається реалізованою з моменту її оплати, а інколи і після оформлення її відповідними документами. Вартість модернізації, капітального і середнього ремонтів власного устаткування і транспортних засобів, а також робіт промислового характеру, виконаних для власного підприємства, включається у реалізовану продукцію з моменту відбиття їх на рахунку «Реалізація». Арифметично реалізована продукція дорівнює відвантаженій продукції мінус зміна залишків відвантаженої, але неоплаченої продукції. Це заводський метод визначення реалізованої продукції.

Під чистою продукцією (ЧП) розуміють ту частину виробленої продукції, що відповідає заново створеній вартості.

ЧП = ВП - С1, (5)

де С1 - вартість матеріальних витрат.

Крім чистої продукції, зустрічається показник НЧП (нормативно-чистої продукції), це продукція, яка розраховується за допомогою нормативів. НЧП обчислюється через оптову ціну виробу, яка включає з / п і відрахування на соціальне страхування.

НЧП - це продукція, яка обраховується тільки вартістю затрат, що пішли на виробництво за мінусом вартості сировини і матеріалів.

Велике значення для вивчення закономірностей випуску промислової продукції мають показники динаміки виробництва, темпи зростання або спаду промислового виробництва.

Для окремого підприємства індивідуальний індекс обсягу продукції в натуральних вимірниках має вигляд:

Iq = q0 / q1, (6)

де q1 і q0 - виробництво даного виду продукції у натуральному виразі відповідно у звітному і базисному періодах.

Індекс фізичного обсягу продукції, що застосовується у вітчизняній статистиці, має такий вигляд:

Iq = ?q1po / ?qopo, (7)

де p0 - фіксована оптова ціна підприємства за одиницю відповідного виду продукції.

Цей індекс буде відображати реальний темп зростання або спаду обсягу продукції, якщо ціни за період, що аналізується будуть однакові, тобто в базовому і наступному періоді. Але як доводить практика таке може бути дуже рідко. Тоді використовують систему взаємозв'язків між індексами, зокрема:

індекс вартості продукції:

Iqp = ?q1p1 / ?qopo, (8)

індекс цін на цю продукцію:

Iqp = ?p1q1 / ?poq1, (9)

Якщо поділити перший індекс на другий, то одержимо індекс фізичного обсягу у порівняних цінах.

Наприклад, обсяг продукції у фактично діючих цінах зріс в порівнянні з базисним на 3%, а ціни за цей період зросли на 2%, тоді індекс фізичного обсягу продукції становитиме: 1,0098 (1,03: 1,02). Отже обсяг продукції в цінах базисного періоду збільшиться лише на 0,98%.

Серед показників обсягу виробництва розрізняють, зокрема, умовно-чисту продукцію, нормативну вартість обробки, нормативну трудомісткість та нормативну заробітну плату. Кожен з названих показників розрізняється ступенем повноти складу суспільно необхідних затрат живої і раніше уречевленої праці.

Показник умовно-чистої продукції складається із заробітної плати з нарахуванням амортизаційних відрахувань за рік та прибутку і відрізняється від показника нормативно-чистої продукції лише методом її визначення, а не сукупністю елементів, які входять до її складу. НЧП розраховується на основі встановлених нормативів затрат на одиницю продукції.

У ряді галузей використовується показник обсягу виробництва, який обчислюється на основі нормативної собівартості обробки (НСО). Суть його в тому, що кожний виріб входить до його складу не за повною вартістю, а лише за нормативною собівартістю його обробки, що складається із нормативних затрат на заробітну плату, цехових і загальновиробничих затрат.

Показник обсягу промислової продукції в нормативах собівартості обробки був введений на підприємствах швейної і поліграфічної промисловості в 1957 р., в консервній, бавовноочисній - з 1962 р., у взуттєвій - з 1964 р.

Серед інших показників обсягу виробництва слід назвати показник нормативної трудомісткості, при розрахунку якого кожний виріб включається в загальну суму залежно від того, яку кількість живої праці слід затратити на виготовлення цього виробу. Якщо позначити кількість одиниць кожного виду продукції через q, а нормативну трудомісткість через tн, то сума їх добутку і буде загальною нормативною трудомісткістю. Цей показник відбиває обсяг виконаної роботи робітниками, тому ним широко користуються при вимірюванні обсягу виробництва і його динаміки в цехах, де виробляють різнорідну продукцію, на яку не розроблені цінники.

Нормативна заробітна плата визначається стосовно тільки основних робітників і не виражає затрат праці інших категорій робітників так само, як і не вбиває створення живою працею додаткового продукту. Тому нормативна заробітна плата як і нормативна трудомісткість лише приблизно, а не повністю характеризує обсяг виробництва. І тому цей показник не знайшов широкого застосування у практиці роботи підприємств.

1.4 Статистика якості промислової продукції

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Це один із основних факторів, що сприяє збільшенню обсягів реалізації продукції.

Якість продукції - сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її здатність задовольняти певні потреби споживачів.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників.

Показник якості - кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, складових її якості.

Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні та дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Одночасно береться до уваги матеріаломісткість і трудомісткість виробництва продукції, його собівартість.

Серед численних показників можна виділити такі як узагальнюючі, індивідуальні та непрямі.

Узагальнюючі показники характеризують якість усієї продукції незалежно від її виду та призначення. Сюди входять:

- питома вага нової продукції в загальному її випуску

- питома вага сертифікованої та не сертифікованої продукції

- питома вага продукції вищої категорії кості

- питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам

- питома вага продукції, що експортується

Індивідуальні (одиничні) характеризують одну із властивостей продукції.

Показники:

- корисність (жирність молока, попільність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білків у продуктах харчування)

- марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів)

- сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості)

- надійність (довговічність, безвідмовність у роботі)

- технологічність. що характеризує ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність)

- естетичність виробів

- вміст корисних або шкідливих домішок (% до загального обсягу)

- призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність продуктів, теплотворність палива тощо)

Непрямі - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції. втрати від браку тощо:

- гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів у розрахунку на один вибір

- наявність рекламацій. їх кількість і вартість

- відповідність тенденціям

- наявність і рівень попиту на даний виріб тощо

Аналіз якості продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:

- оцінка технічного рівня продукції;

- аналіз динаміки перерахованих показників, виявлення відхилення їх рівня за окремими виробами порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

- визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції, дохід від реалізації, валовий прибуток;

- вивчення динаміки браку за абсолютною сумою та питомою вагою у загальному випуску продукції, визначення втрат від браку і втрат товарної продукції;

- виявлення факторів, що стримують зростання технічного рівня продукції, обґрунтування можливостей підвищення якості продукції, скорочення браку і втрат.

Під технічним рівнем продукції розуміють відносну характеристику якості продукції, що базується на порівнянні значень показників, які характеризують технічну довершеність продукції, оцінюваної відповідно до базових значень..

Якість продукції оцінюють методами прикладної кваліметрії. Кваліметрія - наука про вимірювання і оцінювання якості продукції. Розрізняють кваліметрію теоретичну і прикладну. Теоретична кваліметрія абстрагується від конкретних об'єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності та математичні моделі, пов'язані з оцінюванням якості. Отже, об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські та методичні проблеми кількісної оцінки якості. Завданням практичної кваліметрії є розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінювання якості конкретних об'єктів різного виду і призначення.

Для отримання значень показників якості продукції використовують дві групи методів: за способами і джерелами одержання інформації.

Залежно від способу одержання інформації розрізняють методи вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.

Вимірювальний метод (найпоширеніший) ґрунтується на використанні інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів.

Реєстраційний метод базується на використанні інформації, яку отримують підсумовуванням кількості як подій, предметів або обсягів витрат на створення та експлуатацію продукції, так і частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цим методом визначають показники уніфікації, патентно-правові та ін.

Органолептичний метод ґрунтується на використанні інформації, отриманої за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому показники якості визначають шляхом аналізу отриманих відчуттів (з урахуванням попереднього досвіду) і виражають у балах. Точність і достовірність отриманих показників залежать від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, які їх визначають. Метод не виключає можливості використання окремих технічних, але не вимірювальних і не реєструвальних засобів. Цим методом визначають показники якості харчових продуктів, виробів легкої промисловості, особливо естетичні.

Розрахунковий метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цей метод використовують здебільшого при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень або випробувань, а також для визначення продуктивності, довговічності, ремонтопридатності виробу.

Залежно від джерела інформації методи розрахунку показників якості продукції поділяються на традиційні, експертні та соціологічні

При традиційному методі показники якості визначають спеціалісти лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо шляхом випробування виробів.

При експертному методі показники якості визначають групи спеціалістів-експертів, які, як правило, використовують експертний метод одержання інформації про якість продукції. До цього методу вдаються також тоді, коли показники якості неможливо отримати іншими, об'єктивнішими методами.

При соціологічному методі показники якості визначають, вивчаючи попит фактичних або потенційних споживачів продукції за допомогою усних опитувань або спеціальних анкет.

У разі потреби показники якості знаходять, використовуючи одночасно кілька розглянутих методів.

Визначення показників якості, а також базових і відносних показників є однією з найважливіших операцій оцінювання рівня якості продукції і, як правило, потребує використання статистичних методів.

Для узагальненої оцінки виконання якості продукції використовуються різні способи.

При бальному способі оцінки визначається середньозважений бал якості продукції і шляхом порівняння фактичного та запланованого його рівня знаходиться відсоток виконання з якості.

За продукцією, якість якої характеризується ґатунком, розраховується частка продукції кожного ґатунку у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна продукції. При оцінці виконання програми за першим показником фактичну частку кожного ґатунку в загальному обсязі продукції порівнюють з запланованою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності розраховується як відношення вартості продукції усіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту.

Ксорт = (?ОВі * Ці) / (ОВі * Ц1 сорту), (10)

де ОВ - обсяг виробництва (у натуральному вираженні),

Ц - ціна за одиницю продукції

Для розрахунку впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна також використовувати способи, що застосовуються при аналізі структури виробництва продукції.

Для вивчення динаміки браку за абсолютною сумою і питомою вагою у загальному випуску продукції та визначення втрат від браку і втрат товарної продукції використовуються дані бухгалтерського обліку.

Браком у виробництві є вироби, напівфабрикати, деталі, вузли тощо, а також роботи, що не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після проведення додаткових робіт з їх виправлення.

Рівень браку ? це, передусім, показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, а також, є показником порушення ритмічності виробництва, погіршенням організації та контролю за виробничим процесом.

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Завдання 1

Відомі такі дані (табл. 1) про роботу 20 верстатобудівних заводів у звітному році

Таблиця 1

Номер п-ства

Вироблено деталей, штук

Затрати праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.

Чисельність робітників, чол.

Фонд оплати праці, тис. грн.

1

200

1,68

346

409

2

212

1,83

367

323

3

218

1,37

261

149

4

250

1,95

284

273

5

230

1,03

364

395

6

58

4,23

299

183

7

117

2,25

277

187

8

256

1,15

357

350

9

84

3,65

253

191

10

69

3,87

228

166

11

145

2,65

160

191

12

285

1,39

398

471

13

179

2,53

369

372

14

95

3,15

287

311

15

155

2,39

145

159

16

210

1,98

162

186

17

360

0,59

265

238

18

110

2,23

202

157

19

170

2,43

137

82

20

227

1,63

241

231

Разом

3630

43,98

5402

5024

Завдання.

1. Побудувати ряд розподілу за затратами праці, виділивши 4 групи з рівними інтервалами. По кожній групі підрахувати: і

- кількість і питому вагу підприємств;

- чисельність робітників;

- виробництво деталей (всього і на 1 робітника);

- фонд оплати праці (всього і на 1 робітника).

Розрахунки представити в табличній формі (табл. 2). Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки.

Відобразити ряд за допомогою графіка.

Виконати групування заводів за двома ознаками (табл. З.). Розрахувати для кожної групи техніко-економічні показники. Написати назву таблиці. Зробити короткі висновки.

Розв'язання.

Необхідно знайти ширину інтервалу за формулою:

i = (X max - X min) / n, (1)

де X max, X min ? найбільше та найменше значення ознаки у сукупності;

n - кількість груп.

Отримаємо:

i = (4,23 - 0,59) / 4 = 0,91 (люд. / год.)

Результати групування представимо в табл.2.

Висновки: За результатами групування встановлюємо, що найбільша кількість заводів - 8 (займають 40%) знаходиться в межах 1,5-2,41 люд - год. В цій групі найвища чисельність працівників, а саме 2024 чол., виробництво деталей становить 1481 тис. шт.

Також в цій групі присутній фонд оплати праці в розмірі 1925 тис. грн., що є найвищим показником з-поміж інших груп, проте оплата праці на одного робітника становить лише 951,1 грн.

Таблиця 2 - Ряд розподілу заводів за затратами праці

Групування заводів за затратами праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.

Кількість заводів

Чисельність робітників, чол.

Виробництво деталей

Фонд оплати праці

Всього

В % до підсумку

Всього, тис. шт.

Всього, тис. грн.

На 1 робітника, грн.

0,59-1,5

5

25

1645

1349

1603

974,5

1,5-2,41

8

40

2024

1481

1925

951,1

2,41-3,32

4

20

953

589

956

1003,1

3,32-4,23

3

15

780

211

540

692,3

Разом

20

100

5402

3630

5024

930

Зобразимо графік, де по осі - групи заводів за затратами праці на виробництво 1 деталі, а по осі - кількість заводів відповідної групи. Виконаємо групування заводів за двома ознаками: за чисельністю робітників та за затратами праці на виготовлення 1 деталі (табл. 3).

Таблиця 3 - Комбінаційне групування

Групи заводів за чисельністю робітників, чол.

Підгрупи заводів за затратами праці на виробництво 1 деталі, люд.-год.

Кількість заводів

Чисельність робітників

Вироблено деталей

Фонд оплати праці

Всього тис. шт.

на 1 робітника, шт.

Всього тис. грн.

на 1 робітника шт.

137-267

0,59-1,5

2

526

578

1099

387

735,7

1,5-2,41

4

750

702

936

733

977,3

2,41-3,32

2

297

315

1061

273

919,2

3,32-4,23

2

481

153

318

357

742,2

267-398

0,59-1,5

3

1119

771

689

1216

1086,7

1,5-2,41

4

1274

779

611

1192

935,6

2,41-3,32

2

656

274

418

683

1041,2

3,32-4,23

1

299

58

194

183

612,0

Разом

-

20

5402

3630

672

5024

930,0

Здійснимо розрахунок на дві групи заводів за чисельністю робітників та по чотири підгрупи для кожної групи за затратами праці на виробництво 1 деталі:

i = (398 - 137) / 2=130 чол. - за чисельністю робітників

і = (4,23-0,59) / 4 = 0,91 люд / год - за затратами праці

Висновки: кількість заводів у обох групах однакова - по 10, виробництво деталей на одного робітника в першій групі більший порівняно з другою (267-398 чол.). Фонд оплати праці переважає там, де чисельність робітників є більшою, а затрати праці на виробництво однієї деталі є меншими.

2.2 Завдання 2

Використовуючи ряд розподілу за затратами праці (табл. 2) обчислити:

а) середні затрати праці на виготовлення однієї деталі в розрахунку на одне підприємство;

б) моду даного ряду;

в) медіану;

г) середнє лінійне відхилення

Розв'язання:

Таблиця 4

Затрати праці на виготовлення 1 деталі, люд / год

X

Кількість заводів, шт. (f)

хf

0,59-1,5

1,05

5

5,25

1,27

6,33

1,5-2,41

1,96

8

15,68

0,36

2,84

2,41-3,32

2,87

4

11,48

0,56

2,20

3,32-4,23

3,78

3

11,34

1,47

4,40

Разом

-

20

43,75

-

15,79

Знаходимо середні затрати праці на виготовлення однієї деталі в розрахунку на одне підприємство за формулою середньої арифметичної зваженої:

де (1)

x - це затрати праці на виготовлення 1 деталі (люд.-год.);

f - чисельність робітників (чол.).

Звідси

(люд / год)

Знаходимо моду даного ряду за формулою:

де (2)

- нижня межа модального інтервалу;

- величина модального інтервалу;

- частота модального інтервалу;

- частота інтервалу, попереднього від модального;

- частота інтервалу наступного за модальним.

За даним таблиці 2 модальний інтервал даного ряду 1,5-2,41, тому

(люд / год)

Знаходимо медіану за формулою:

де (3)

- медіана;

- сума частот інтервалів, що передують медіанному;

- нижня межа медіанного ряду;

- розмір медіанного ряду

- сума частот ряду

- частота медіанного інтервалу

Звідси

(люд / год)

Знаходимо середнє лінійне відхилення за формулою:

(4)

Звідси

(люд / год)

2.3 Завдання 3

На основі даних про виробництво деталей (завдання 1) визначте:

а) розмах варіації;

б) дисперсію;

в) середнє квадратичне відхилення;

г) коефіцієнт варіації.

Пояснити економічний зміст розрахованих показників.

Розв'язання.

Таблиця 5

Затрати праці на виготовлення 1 деталі, люд-год.(x)

Кількість заводів, шт. (f)

1

1,05

5

5,25

1,27

1,60

8,00

2

1,96

8

15,68

0,36

0,13

1,01

3

2,87

4

11,48

0,56

0,31

1,23

4

3,78

3

11,34

1,47

2,51

6,44

Разом

20

43,75

-

16,68

Знаходимо розмах варіації за формулою:

де (5)

- розмах варіації;

- останній інтервал ряду розподілу;

- перший інтервал ряду розподілу.

Тому

(люд / год).

Розрахуємо дисперсію за формулою:

Виходячи з формули отримаємо, що

Знаходимо середнє квадратичне відхилення:

Звідси (люд / год)

Обчислимо коефіцієнт варіації:

Для розрахунку необхідно знайти :

Звідси

Висновок: сукупність неоднорідна, оскільки коефіцієнт варіації > 33% (41,55%).

2.4 Завдання 4

1. Використовуючи вихідні дані (завдання 1) побудуйте кореляційну таблицю для дослідження зв'язку між кількістю вироблених деталей та затратами праці.

2. Знайдіть рівняння регресії.

3. Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.

4. Обчисліть лінійний коефіцієнт кореляції і кореляційне співвідношення.

5. Перевірити істотність зв'язку за допомогою F - критерію з рівнем істотності = 0,05.

Пояснити економічну сутність обчислених показників.

Розв'язання.

1. Побудуємо кореляційну таблицю для дослідження зв'язку між кількістю вироблених деталей та затратами праці.

Таблиця 6

№ п / п

Затрати праці на виробництво 1 деталі, люд.-год. (X)

Вироблено деталей, тис шт. (Y)

1

1,68

200

2,82

336,00

18,5

342,25

220,0

38,5

1484,9

0,27

2

1,83

212

3,35

387,96

30,5

930,25

208,9

27,4

751,9

0,14

3

1,37

218

1,88

298,66

36,5

1332,25

243,0

61,5

3783,0

0,69

4

1,95

250

3,80

487,50

68,5

4692,25

200,0

18,5

343,3

0,06

5

1,03

230

1,06

236,90

48,5

2352,25

268,2

86,7

7516,9

1,37

6

4,23

58

17,89

245,34

123,5

15252,25

31,1

150,4

22626,2

4,12

7

2,25

117

5,06

263,25

64,5

4160,25

177,8

3,7

13,7

0,00

8

1,15

256

1,32

294,40

74,5

5550,25

259,3

77,8

6054,1

1,10

9

3,65

84

13,32

306,60

97,5

9506,25

74,1

107,4

11543,8

2,10

10

3,87

69

14,98

267,03

112,5

12656,25

57,8

123,7

15312,6

2,79

11

2,65

145

7,02

384,25

36,5

1332,25

148,2

33,3

1111,7

0,20

12

1,39

285

1,93

396,15

103,5

10712,25

241,5

60,0

3602,9

0,66

13

2,53

179

6,40

452,87

2,5

6,25

157,1

24,5

597,8

0,11

14

3,15

95

9,92

299,25


Подобные документы

  • Поняття промислової продукції і завдання її вивчення. Розробка системи вартісних показників обсягу продукції. Аналіз статистики якості промислової продукції. Підготовка напівфабрикатів. Розрахунок індексів фізичного обсягу та цін на вироблену продукцію.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 16.08.2010

  • Загальні відомості про легку промисловість. Ступені готовності, вартісні і натуральні показники продукції легкої промисловості. Кореляційне дослідження, типологічний розрахунок. Зведення та групування статистичних даних. Ряди розподілу та динаміки.

    курсовая работа [343,0 K], добавлен 16.08.2010

  • Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012

  • Поняття якості та конкурентоспроможності продукції. Аналіз основних показників діяльності підприємства "ВКФ С-КОРТ". Оцінка цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції фірми. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції компанії.

    курсовая работа [294,0 K], добавлен 13.04.2014

  • Сутність статистичного дослідження валової продукції промисловості України. Джерела статистичної інформації по підприємствах. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості. План її структурно-інноваційної перебудови.

    курсовая работа [164,7 K], добавлен 07.12.2011

  • Лінійно-функціональна структура підприємства. Функції відділу бухгалтерського обліку. Аналіз виробництва продукції. Модель факторної системи обсягу продукції, ритмічність випуску по декадам. Напрями удосконалення процесу планування реалізації продукції.

    курсовая работа [113,6 K], добавлен 25.03.2012

  • Поняття якості продукції, оцінка її рівнів. Універсальна схема та категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві. Стандартизація та сертифікація продукції. Шляхи підвищення якості продукції на підприємстві.

    курсовая работа [104,8 K], добавлен 06.05.2010

  • Показники ефективності розвитку машинобудівної галузі, індекси обсягу промислової продукції. Аналіз виробничої потужності підприємства, собівартість продукції, використання основних фондів. Заходи по підвищенню ефективності і рентабельності виробництва.

    курсовая работа [130,8 K], добавлен 08.10.2010

  • Поняття собівартості промислової продукції. Рівень собівартості тракторів на "ДП ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова". Причини збитковості виробництва тракторів на підприємстві. Шляхи зниження собівартості промислової продукції підприємства та їх використання.

    дипломная работа [105,1 K], добавлен 27.08.2011

  • Теоретичні основи визначення собівартості продукції підприємства: поняття, структура, шляхи формування, методика аналізу витрат на виробництво. Аналіз основних техніко-економічних показників на ВАТ "ЦГЗК". Шляхи зменшення резервів собівартості продукції.

    дипломная работа [589,7 K], добавлен 08.06.2011

  • Знайомство з характеристиками статистичного спостереження за змінами цін виробників промислової продукції. Індекс цін як показник, який характеризує зміну цін у часі або в просторі. Особливості побудови індексу цін виробників промислової продукції.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 28.04.2015

  • Огляд показників обсягу, складу продукції рослинництва в натуральному виразі, методів їх обчислення. Дослідження динаміки показників ефективності виробництва продукції тваринництва. Аналіз завдань і соціально-економічного значення статистичного вивчення.

    курсовая работа [108,5 K], добавлен 17.09.2011

  • Економічна сутність якості продукції, методи забезпечення та особливості її оцінки. Проблеми вдосконалення контролю за якістю продукції в Україні. Фінансовий стан ПАТ "Черкасикровля", управління рівнем якості продукції, пропозиції щодо його покращення.

    дипломная работа [546,9 K], добавлен 06.03.2013

  • Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.

    курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010

  • Планування асортименту і структури реалізованої продукції на прикладі підприємства ТОВ "Анастасія". Формування асортименту продукції як сукупності їх видів, різновидів і ґатунків, поєднаних за певною ознакою. Структура випуску продукції підприємства.

    курсовая работа [181,8 K], добавлен 07.05.2014

  • Вироблена продукція як конкретний продукт праці. Класифікація продукції за економічним призначенням. Натуральні та вартісні показники обсягу продукції. Номенклатура та асортимент продукції. Чинники, які впливають на зміни асортиментної політики фірми.

    курсовая работа [249,8 K], добавлен 31.08.2015

  • Оцінка фінансового стану ТОВ "Перлина". Показники рентабельності власного капіталу, оборотних активів, витрат, реалізації продукції. Фактори забезпечення конкурентоспроможності продукції промислового підприємства та розробка заходів щодо її підвищення.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 19.02.2014

  • Теоретичні засади формування стратегії розвитку підприємства. Класифікації стратегій. Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості. Діагностика діяльності провідних виробників кондитерської продукції.

    дипломная работа [570,4 K], добавлен 22.04.2013

  • Аналіз особливостей таких видів економічного аналізу, як ретроспективний, внутрішній, перспективний, зовнішній, маржинальний. Обчислення матеріаломісткості продукції. Оцінка впливу на зміну обсягу товарної продукції у звітному році порівняно з плановим.

    контрольная работа [42,3 K], добавлен 09.02.2011

  • Поняття собівартості та її структура. Характеристика підприємства ТОВ "Срібне плесо". Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності. Техніко-економічні чинники та резерви зниження собівартості продукції підприємства.

    курсовая работа [70,5 K], добавлен 21.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.