зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування - виробництво - розподіл - запровадження - експлуатація нової техніки);

дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;

створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень) [7, 118].

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

3.3 Способи ефективного використання основних фондів

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи: 1) збільшення екстенсивного завантаження; 2) підвищення інтенсивного навантаження.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах. По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими. По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15-20% загального його парку, а внутрішньозмінні простої становлять 10-15% робочого часу. Це спричиняється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи тих професій; перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами тощо.

Для підприємств ряду галузей індустрії, і передовсім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання знарядь праці. Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устаткування до раціонального рівня (1,7-1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30% [7, 119].

Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць), а також виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування та організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.

Вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці.

До важливих факторів, що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу, належать також запровадження нових технологій, інтенсифікація виробничих процесів. Підприємствам різних галузей властиві специфічні способи інтенсифікації технологій виготовлення продукції, виконання робіт або надання виробничих послуг (застосування, наприклад, киснево-конвертерного методу виплавляння сталі в чорній металургії; використання різних каталізаторів, високих температур і тиску - у хімічній промисловості; обробка металу тиском, точні методи литва - у машинобудуванні тощо). Широке використання природного газу та кисню разом зі збільшенням температури дуття й тиску під колошником домни забезпечує зростання виробництва чавуну майже на третину.

Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20-30% [7, 120].

Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати з допомогою освоєння у стислі строки проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження кількасот підприємств різних галузей промисловості та будівництва, середній фактичний період освоєння виробничих об'єктів становить 5-6 років. Проте технічно та економічно обґрунтовані розрахунки свідчать про реальну можливість досягнення проектних показників виробничих об'єктів на підприємствах добувної промисловості за півтора-два роки, а обробної - за один рік і навіть швидше.

За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває тільки на стадії становлення й розвитку.

Швидкому її запровадженню сприятимуть: реалізація програми роздержавлення та приватизації власності; широке акціонування підприємств, система їхнього оподаткування; побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва; більш у гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів, підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Задача 1

Визначити середньорічну і вихідну виробничу потужність, а також можливий обсяг випуску продукції, якщо виробнича потужність на початок планового періоду становила 370 млн. грн. Реконструкція, яка завершиться в травні, збільшить виробничу потужність на 24 млн. грн., а у вересні передбачено вивести фонди, що зменшить потужність на 17 млн. грн. Коефіцієнт використання виробничої потужності запланований на рівні 0,91.

Розв'язок:

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі (ВПвих) розраховується за формулою:

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив

де ВПвх - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПвив - виведена за плановий період виробнича потужність.

Таким чином, вихідна виробнича потужність, згідно умови задачі, дорівнює:

ВПвих = 370 млн. грн. + 24 млн. грн. - 17 млн. грн. = 377 млн. грн.

Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою:

ВПсер.р = ВПвх + ВПвв Ч к / 12 - ВПвив Ч (12 - к) / 12,

де к - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Таким чином, середньорічна виробнича потужність згідно умови задачі дорівнює:

ВПсер.р = 370 млн. грн. + 24 млн. грн. Ч 5 / 12 - 17 млн. грн. Ч (12 - 9) / 12 =

= 375,75 млн. грн.

Обсяг продукції можна розрахувати шляхом множення середньорічної виробничої потужності на запланований коефіцієнт використання виробничої потужності, тобто 375,75 млн. грн. Ч 0,91 = 341,9 млн. грн.

Задача 2

Визначити залишкову вартість машини і річну норму амортизації, якщо відомо, що її первісна вартість 10 000 грн., амортизаційний період 8 років, щорічні амортизаційні відрахування 820 грн., ліквідаційна вартість машини 260 грн.

Розв'язок:

Початкова вартість основних фондів з врахуванням зношення (залишкова вартість) розраховується за формулою:

В'п = Вп - t Ч А,

де t - кількість років експлуатації обладнання з моменту введення;

А - щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Вп - первісна вартість обладнання.

В'п = 10 000 - 8 Ч 820 = 3 440 грн.

Норма амортизації визначається за формулою:

На = [(Вп - Вл) / (Вп Ч Тсл)] Ч 100%,

де На - норма амортизації;

Вп - первісна вартість обладнання, грн.;

Вл - ліквідаційна вартість обладнання, грн.;

Тсл - термін служби основних фондів, років.

На = [(10000 - 260) / (10000 Ч 8)] Ч 100% = 12,175%.

Задача 3

Погодинник VI розряду відпрацював за місяць 184 год. Годинна тарифна ставка робітника VI розряду 2,06 грн. За діючим на підприємстві положенням за виконання місячного завдання виплачується премія в розмірі 8 %, а за кожен процент перевиконання завдання - 1,5 % заробітку робітника за тарифом. Завдання виконано на 106 %. Визначити заробіток робітника при погодинно-преміальній системі оплати праці.

Розв'язок:

При погодинно-преміальній системі оплати праці заробіток робітника (Зп.прем) розраховується за формулою:

Зп.прем = Зтар + Д,

де Зтар - сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.;

Д - сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці (Зтар) розраховується за формулою:

Зтар = Фміс Ч С,

де Фміс - фактично відпрацьований за місяць час, год./міс.;

С - годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

Зтар = 184 год. Ч 2,06 грн. = 379,04 грн.

Сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників (Д) розраховується за формулою:

Д = Зтар Ч (П1 + П2 Ч Ппл) / 100.

де П1 - процент доплат для виконання плану;

П2 - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп - процент перевиконання плану.

Д = 379,04 грн. Ч (8 + 1,5 Ч 6) / 100 = 64,44 грн.

Зп.прем = 379,04 грн. + 64,44 грн. = 443,48 грн.

Висновки

Отже, до основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.

Планування відтворення основних фондів, амортизації, використання резервів підвищення фондовіддачі зумовлюють необхідність організації обліку й оцінювання основних фондів. Облік основних фондів здійснюється у натуральних та вартісних показниках.

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємозв'язаних форм - ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів.

Нагромадження та оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей народного господарства здійснюється в процесі технічного переозброєння, реконструкції й розширення діючих або спорудження нових виробничих об'єктів (цехів, виробництв, підприємств у цілому).

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Вивчаючи стан основних фондів, визначають також і забезпечення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують потужність обладнання й те, наскільки ця потужність відповідає виробничій програмі підприємства.

Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню продуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Велике аналітичне значення мають показники структури основних фондів. Насамперед аналізують розподіл основних фондів підприємства на основні виробничі фонди головного виду діяльності, основні виробничі фонди інших видів діяльності (наприклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і фонди невиробничого призначення.

Аналізуючи використання виробничого обладнання в часі необхідно: перевірити забезпеченість підприємств обладнанням; порівняти за планом і за звітом календарний, режимний і фактичний фонди часу роботи обладнання; вивчити затрати часу на простої обладнання з технічних, технологічних і організаційних причин і виявити способи їх скорочення; визначити причини відхилень виробничих фондів для окремих технологічних груп обладнання; проаналізувати коефіцієнт екстенсивного навантаження обладнання; визначити вплив поліпшення використання обладнання в часі на обсяг випуску продукції

Розвиток нашої економіки на сучасному етапі і в найближчій осяжній перспективі обумовлює необхідність вдосконалення організації інтенсивного використання виробничих потужностей підприємств, що діють. Організація інтенсивного використання наявних виробничих потужностей є важливим чинником економічного зростання, при якому не тільки підвищується ефективність вживаних потужностних ресурсів, але і зростає її значення в прирості продукції, тобто коли головним джерелом збільшення випуску продукції стає економія цих ресурсів.

Розглянувши існуючі методики визначення та оцінки ефективності використання виробничих потужностей ми дійшли висновку, що єдино правильної методики не існує. Лише комплексний аналіз потужностей підприємства, усіма існуючими методами дозволить зробити якісний висновок щодо ефективності використання виробничих потужностей.

Об'єктом нашого аналізу стало ВКФ ТОВ «Істр». Підприємство засноване за радянських часів та не пристосоване до сучасних економічних відносин стало ідеальним об'єктом для аналізу.

Ми виявили, що фірма має річний економічний ефект у розмірі 497,8 тис грн.. Загалом же підприємство має незадовільні показники економічної ефективності.

Організація виробництва на підприємстві теж має незадовільні показники, зокрема по коефіцієнтам використання персоналу, площ та обладнання.

Провівши детальний аналіз виробничих потужностей ТОВ «Істр» ми виявили, що коефіцієнт використання потужностей склав у 2009 році склав 0,406, хоча відповідно до проведених розрахунків він має становити 0,70.

Таке значення показника викликане безліччю факторів і в першу чергу неефективною організацією виробництва на підприємстві.

У ході аналізу нами було виявлено одне вузьке місце на лінії Б та недовантажене устаткування на лінії А.

Для ліквідації даних проблем було запропоновано комплекс заходів, щодо їх ліквідації. До цих заходів ми віднесли: придбання сучасного верстату лазерного розкрою металу, продаж обладнання що не підлягає ремонту та введення в дію недіючого, впровадження другої зміни роботи та збільшення ефективного фонду роботи обладнання, та ін..

Усі вищеназвані заходи поліпшать використання виробничих потужностей на підприємстві «Істр» на 89,66% порівняно з існуючим.

Література

Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 248 с.

Бойчик І.М., Харів M.I. Економіка підприємств. - Львів: Сполом, 1998. - 212 с.

Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. Учебник. - М.: Имфра-М, 1999. - 392 с.

Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. Учебник, издание 2-е, стереотипное. - М.: Информационно-издательский дом "Филинъ", Рилант, 2000. - 328с.

Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі; новаторство і підприємництво / Пер. з англ. - К.: Україна, 1994.

Економіка підприємства: Навч. посіб. / А. В. Шегда, Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2002. - 335 с.

Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: В 2-х ч. Часть 2. Тактическое планирование / Под. Общей ред. А.И. Ильина. - Мн.: ООО "Новое знание", 2000. - 416 с.

Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятия / Под ред. Весилюнина Ф.П. - Минск: Высшая школа, 1991. - 270 с.

Организация планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. Под ред. Бухало С.М. - Киев, Вища школа, 1978. - 472 с.

Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.

Планування діяльності підприємства: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М.А. Белов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін.; За заг. ред. В.Є. Москалюка. - К.: КНЕУ, 2002. - 252 с.

Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование. Организация систем: пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 224с.

Совершенствование планирования на промышленном предприятии / Грещак М. Г., Минин Л.В., Белик Н.Г., Гончарук П.Д. - К.: Техника, 1983. - 184 с.

Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: "Каравела", 2003. - 432 с.

Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1998. - 156 с.

Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 1999. - 384 с.

Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: пер. с нем./ Под ред. и с предисл. Турчака А.А., Головача Л.Г, Лукашевича М.Л. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 800 с.

Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - З 88 с.

Шах А.Д., Погостин С.З., Альман П.А. Организация, планирование и управление предприятием химической промышленности: Учебник / Под ред. Н.П. Федоренко. 3-е изд., перероб. и доп. - М.: Высш. Школа, 1981. - 432 с.

Экономика и организация промышленного производства: Учеб. пособие / Ред. коллегия: М.Н. Тимохин и др. - М., Мысль, 1997.

Экономика предприятия: Пер. с нем. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 928 с.

Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О.И. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru

...