Міжнародна валютна система
Процес еволюції міжнародної валютної системи, її загальні елементи. Поняття котирування та валютного курсу, характеристика основних видів. Особливості Ямайської і Бреттон-Вудської валютних систем. Складові механізму світового валютного ринку, СПОТ-угоди.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.12.2012 |
Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат на тему:
«Міжнародна валютна система»
План
1. Еволюція міжнародної валютної системи
2. Валютні курси. Конвертованість валют
3. Світовий валютний ринок
Список використаної літератури
валютний система курс
1.Еволюція міжнародної валютної системи
Інтенсивний розвиток зовнішньоекономічної діяльності був би неможливим без утворення світової валютної системи, що відіграє дедалі важливішу і самостійну роль у міжнародних господарських зв'язках. Світова валютна система являє собою форму організації міжнародних валютних відносин, закріплену міждержавними угодами. Ця система складається з таких елементів:
- резервні валюти, міжнародні рахункові грошові одиниці (СДР; євро);
- уніфікований режим валютних паритетів;
- умови взаємної оборотності валют;
- регламентація режимів валютного курсу;
- міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності;
- режим світових валютних ринків та ринків золота;
- статус міжнародних організацій, що здійснюють валютне регулювання.
Міжнародна валютна система у своєму розвитку пройшла три етапи: золотий стандарт, золотодоларовий стандарт, паперово-валютний стандарт. Період класичного (повного, або золотомонетного) стандарту почався у XIX ст. і тривав до першої світової війни. Після цього настав період часткових форм золотомонетного стандарту та його розпаду. Відомо, що в деяких державах діяв золотозливковий стандарт, коли банкноти розмінювались не на золоті монети, а на великі золоті зливки вагою понад 12 кг. У більшості країн запроваджено золотодевізну систему. Не маючи достатньої кількості золота, вони розмінювали банкноти на іноземну валюту (девізу), яку в свою чергу міняли на золото. Роль таких валют виконували долар, фунт стерлінгів, франк.
За роки другої світової війни систему валютних відносин було повністю зруйновано. Світова економіка переходить до системи золотодоларового стандарту, або до Бреттон-Вудської системи. Нова міжнародна валютна система здобула своє юридичне оформлення у 1944 році на міжнародній фінансовій конференції в місті Бреттон-Вудс (США) (звідси і ця назва).
Головні принципи функціонування цієї системи були такими: валюти держав -- членів МВФ прикріплювалися до долара, який вважався повноправним представником благородного металу; долар, функціонуючи в режимі золотого стандарту, прирівнювався до золота за визначеним паритетом відповідно до ринкової ціни золота. Курси валют фіксувалися стосовно долара і не могли відхилятися більше ніж на 1% в обидві сторони без відповідної згоди МВФ.
На початку 70-х років Бреттон-Вудська система розпалася, після неї почала діяти сучасна Ямайська валютна система. Основи її були визначені у 1976 році на Ямайці. Вони полягають у такому: відмова від твердих паритетів і перехід до плаваючих валютних курсів; повна демонетизація золота у сфері валютних відносин. Золото перетворилося на звичайний товар, ціна якого визначається залежно від попиту та пропозиції; впровадження колективної міжнародної одиниці СДР як головного резервного активу та міжнародного засобу розрахунків.
2. Валютні курси. Конвертованість валют
Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях інших країн. Валютний курс -- це форма світової ціни кредитно-паперових грошей. Валютні курси встановлюються шляхом котирування іноземних валют. Котирування -- це визначення державними органами (національним банком або іншими фінансовими установами) ціни іноземної валюти.
Існують такі види валютних курсів:
1. Курс покупця. За цим курсом банк купує валюту.
2. Курс продавця. За ним банк продає валюту. Курси продавців вищі, ніж курси покупців. Різниця між курсами продавця та покупця складає прибуток банку у валютних операціях.
3. Середній курс.
4. Крос-курс. Це визначення співвідношення двох валют з допомогою їх курсу стосовно певної третьої валюти. Наприклад, при визначенні курсу фунта стерлінгів до швейцарського франка можна скористатися їх курсом до долара.
5. Фіксинг -- це визначення міжбанківського курсу послідовним зіставленням попиту та пропозиції щодо кожної валюти. Саме на цій основі встановлюються курс продавця та курс покупця.
У системі валютних відносин валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. Це насамперед подолання національної обмеженості валют окремих країн, зіставлення умов та результатів виробництва, порівняння національних цін на товари та послуги зі світовими.
Основою для визначення валютних курсів виступає в основному співвідношення купівельної спроможності (сили) національних валют, яке відбивається в кількості товарів та послуг, що її можна придбати за цю валюту порівняно з базовим періодом.
Співвідношення купівельної сили валют щодо визначеної групи товарів та послуг у двох країнах відображає паритет купівельної спроможності валют цих країн. Застосовується кілька методів визначення купівельної спроможності валют. Найпростіший з них -- зіставлення рівня цін стандартного набору товарів та послуг, тобто метод споживчого кошика. Другий метод грунтується на зіставленні витрат виробництва. Використовується також порівняння ціни золота у відповідних валютах.
Важливо відзначити чинники, що впливають на динаміку валютних курсів. Оскільки валютний курс є ціною грошової одиниці, то остання формується під впливом попиту та пропозиції, які встановлюються на валютному ринку. Значний вплив на величину валютного курсу має стан платіжного балансу держави. За активного платіжного балансу курс національної валюти підвищується, за пасивного -- знижується. Слід також враховувати рівень процентних ставок, що регулюють міграцію капіталів, стан внутрішнього ринку та інфляційні очікування.
Валютний курс надзвичайно чутливий до чинників політичної і соціальної стабільності окремих держав. Світова практика свідчить, що далеко не завжди валютні операції спрямовані на обслуговування торговельних та фінансових угод. Часто метою таких операцій є отримання спекулятивного прибутку. Саме тому спекулятивний фактор має дуже великий вплив на динаміку валютного курсу.
Складовою частиною валютної системи є регламентація режимів валютних курсів. Сучасна Ямайська валютна система дає можливість країні використати такі режими валютних курсів: фіксований, плаваючий, змішаний. Всупереч сподіванням, з впровадженням Ямайської валютної системи плаваючі курси не стали домінуючими у світовому господарстві. У режимі вільного плавання перебувають курси валют559 держав. Але країни, які заявили про застосування режиму вільного плавання, на практиці регулювали це плавання шляхом інтервенції. Використання цього режиму дає змогу країні, що його використовує, мати значну економічну свободу, тобто кожна держава має право не тільки не приєднуватись до будь-яких координаційних заходів, а й виходити з відповідних організаційних структур.
У цьому разі держава не бере участі в обміні національних грошей для міжнародних розрахунків. Валютний курс встановлюється під впливом попиту і пропозиції на національні гроші.
Другим "чистим" режимом валютного курсу є фіксований, постійний ВК. Як правило, він прив'язаний до певної опори, у ролі якої можуть виступати золото, резервна валюта окремої держави або колективні валюти (СДР, евро). Як відомо, Бреттон-Вудська валютна система віддала перевагу саме фіксованому курсу. Існує кілька різновидів фіксованого валютного курсу:
1) курс національної валюти фіксується стосовно однієї вибраної валюти. Курс національної валюти змінюється пропорційно базовій валюті. У ролі опорної валюти зазвичай виступають долар СІЛА, англійський фунт стерлінгів, французький франк. Така практика притаманна країнам, що розвиваються;
2) курс національної валюти фіксується до СДР;
3) "кошиковий" валютний курс. Курс національної валюти встановлюється на основі штучних комбінацій, створених з урахуванням кошика валют торговельних партнерів певної держави;
4) курс, розрахований на основі гнучкого паритету. Встановлюється фіксований курс до базової валюти, але динаміка курсових співвідношень коректується з урахуванням деяких економічних показників, зокрема, зростання цін.
Фіксований валютний курс має свої переваги і недоліки. До переваг слід віднести сприяння інтеграційним процесам у світовому господарстві, бо стабільні валюти зближують економічні показники держав, які пов'язані валютними угодами. Це насамперед стосується вирівнювання цін в окремих країнах, зближення темпів інфляції та синхронізації економічної кон'юнктури, координації та узгодження країнами своєї економічної політики. Значна вада фіксованого курсу -- складність підтримки встановленого курсового співвідношення, особливо в умовах нестабільності економіки.
Фіксований валютний курс, як правило, застосовують країни, що розвиваються. Вони прив'язують курси своїх валют до сильнішої валюти або визначають його шляхом гнучкого паритету. Розвинуті країни мають курси валют, які перебувають у чистому або груповому плаванні.
Особливістю режимів змішаних ("гібридних") валютних курсів є те, що вони перебувають у груповому плаванні. Це означає, що валюти країн, які входять до певних регіональних союзів або укладають валютні угоди, фіксуються з певною амплітудою взаємних коливань. Водночас вони перебувають у режимі вільного плавання щодо грошових одиниць країн, які залишаються поза межами союзів. Наприклад, для країн ЕВС (Європейський валютний союз) було встановлено два режими валютних курсів: внутрішній -- для операцій всередині спільноти, і зовнішній -- для операцій з іншими країнами. З запровадженням євро її курс перебуває у режимі вільного плавання до будь-якої іншої валюти, що не входить у систему ЕВС.
До цієї категорії валютних режимів належить і режим спеціального курсу в країнах ОПЕК, які прив'язали курси своїх валют до ціни нафти.
У перші роки розбудови ринкової економіки постсоціалістичні країни зберігали успадковану від командно-адміністративної системи практику застосування множинних валютних курсів. Це означає, що у країні на різних ринках можуть діяти різновиди плаваючого, фіксованого курсів і валютний контроль. Таке становище ускладнювало експорт, активізувало нелегальні валютні ринки.
Відтепер у більшості країн з перехідною економікою встановлено режим гнучкого валютного курсу -- вільно плаваючого, або керованого плаваючого, якщо країна має достатній рівень іноземних валютних резервів. Наявність останніх дозволяє продавати іноземну валюту на валютному ринку, щоб забезпечити стабільність національних грошей. Таке кероване плавання, яке здійснювала певний час і Україна, можливе у тому разі, коли країна має валютні резерви, нагромаджені шляхом інтенсифікації та експорту або за рахунок позик міжнародних організацій.
Динаміка валютного курсу в Україні відзначалася нестабільністю і непослідовністю. Протягом 1993 року зберігався подвійний обмінний курс -- офіційний та аукціонний. У травні цього ж року було запроваджено єдиний обмінний курс, який проіснував недовго, після чого країна знову повернулася до системи множинних курсів.
У вересні 1993 року в Україні запроваджується фіксований валютний курс. В умовах фіксованого валютного курсу валюта, яку отримували резиденти в обов'язковому порядку, мала продаватися за офіційним курсом у такому співвідношенні: 40% -- від надходжень на валютному тендері, 10% -- обов'язковий продаж, 50% залишалося у розпорядженні підприємств, але єдиним покупцем цієї частки заробленої валюти міг бути тільки НБУ.
Застосування фіксованого валютного курсу в цей період з усією повнотою продемонструвало вади цього режиму. Протягом 1993--1994 років знизилася ефективність експорту, скоротились надходження в іноземній валюті і зросла кількість бартерних операцій, збільшився зовнішній борг України та від'ємне сальдо платіжного балансу, погіршилися макроекономічні показники.
У жовтні 1994 року відбулися лібералізація обмінного курсу і зниження курсу національної валюти. Ці події позитивно вплинули на економіку країни: збільшилися надходження валюти з-за кордону, зросли експорт та іноземні інвестиції.
Наступний 1995 рік позначився інфляційними процесами, але у 1996 році їх вдалося призупинити, і протягом 1996-- 1997 років обмінний курс гривні був стабільний. До запровадження плаваючого валютного курсу в Україні курсоутворення відбувалося у межах валютного коридору щодо долара США.
У 1998 році валютний коридор змінювався три рази. На початку 1998 року -- з 1,75--1,95 грн. до долара; під час фінансової кризи -- з 1,8--2,25 до 2,5 -- 3,5. На початку 1999 року межі валютного коридору ще більше розширилися -- з 2,5-- 3,5 до 3,4--4,6 грн. за долар.
З 2000 року в нашій країні було запроваджено режим плаваючого обмінного курсу, що свідчить про лібералізацію валютного ринку. Цей режим відповідає політиці інтеграції України у світову економіку, збалансовує попит на іноземну валюту з її пропозицією, сприяє підтримці конкурентоспроможності українських товаровиробників, збереженню валютних резервів.
У перші місяці 2003 року збільшилися надходження іноземної валюти, що створило умови для систематичного викупу Національним банком і зарахування до валютних резервів надлишкової пропозиції. Саме це джерело надходжень дало можливість зберегти валютні резерви від зменшення в умовах відсутності кредитів міжнародних фінансових організацій та здійснення Україною значних виплат зовнішніх боргів (з початку року -- понад 340 млн. дол.). На початку 2000 року значно збільшилася пропозиція іноземної валюти, яка перевищила попит більше ніж на 600 тис дол. за день.
У системі валютного регулювання особливе місце належить здійсненню комплексу заходів щодо забезпечення конвертованості валют. Конвертованість -- це гарантована державою можливість обміну національної валюти на іноземну. Розрізняють повну та часткову конвертованість. За умов повної конвертованості немає будь-яких валютних обмежень. Всі юридичні та фізичні особи, у яких є валюта певної країни, мають право здійснювати всі валютні операції -- як поточні, так й інвестиційні. Тепер понад 100 держав мають конвертовані валюти. Однак тільки 7 з них можна вважати повністю конвертованими (долар США, фунт стерлінгів, японська ієна, французький франк, шведська крона, німецька марка, канадський долар).
Слід зазначити, що список валют, які мають повну конвертованість, не є стабільним і відображає зміни у валютному законодавстві окремих країн. Часткова конвертованість передбачає певні валютні обмеження, проте вони не стосуються поточних платежів: короткострокових кредитних операцій, платежів за результатами зовнішньої торгівлі, платежів щодо погашення позик і процентів, переказів прибутків від інвестицій. Відомо, що ст. VIII Статуту МВФ передбачає ліквідацію валютних обмежень щодо поточних міжнародних операцій. Проте, враховуючи ту обставину, що багато країн ще не готові виконати ці вимоги, Статут МВФ у ст. XIV передбачає певні винятки для країн, які переживають труднощі перехідного періоду. Такі країни зобов'язані обгрунтувати своє рішення стосовно ст. XIV або формально взяти на себе обов'язки відповідно до ст. VIII, як це зробила Україна.
Яке значення має конвертованість гривні для нашої країни?
Конвертованість забезпечить українським підприємствам доступ до іноземних валют. Це дає змогу їм вибирати між купівлею вітчизняних товарів і закордонних. Конвертованість сприятиме залученню іноземного капіталу; зарубіжні компанії зможуть за гривні купувати українські товари; наша економіка стане відкритою для міжнародної конкуренції.
3. Світовий валютний ринок
Необхідною ланкою міжнародної валютної системи є валютний ринок. Нині він являє собою розгалужену систему механізмів, призначених забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземної валюти з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.
Наприклад, американський універмаг закуповує партію японських комп'ютерів для продажу в США. У цьому разі покупець може заплатити за товар доларами, але продавцеві необхідні ієни для розрахунків з працівниками та постачальниками. Отже, реалізація цієї угоди потребує обміну першої валюти на другу (доларів на ієни), аналогічно обміну товару на гроші. Інший приклад: інвестор із США бажає купити акції будь-якої британської фірми. Щоб здійснити таку покупку, вкладникові коштів доведеться обміняти долари на англійські фунти, в яких обчислюється ціна акцій британської корпорації.
Механізм валютного ринку становлять такі елементи: конкуренція, валютний ризик, система інституційних регуляторів, взаємний інтерес контрагентів, валютний дохід.
Слід зазначити, що валютний ринок -- це найбільший фінансовий ринок у світі. Щодня на ньому укладаються угоди на десятки і сотні мільярдів доларів. Зовнішній валютний ринок має мережу численних установ, а дилери та брокери, які беруть участь у ринковому процесі, підтримують зв'язок між собою з допомогою телексів, телефонів, телефаксів. Найзначніші ринки валют розташовані в Лондоні, Нью-Йорку, Франкфурті-на-Майні, Токіо, Сінгапурі.
У валютних операціях, що здійснюються на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб'єктів, кожна з них намагається задовольнити свій власний комерційний інтерес. Це продавці валюти, покупці валюти та посередники. Більш конкретний склад суб'єктів ринку, що розглядається, має такий вигляд:
1. Фірми, організації та фізичні особи, які зайняті в різних сферах зовнішньоекономічної діяльності.
2. Комерційні банки, що обслуговують валютні операції. Це головні суб'єкти валютного ринку, які часто виконують функції дилерів у ринковому процесі. При цьому банки підтримують позицію двох або більше валют, тобто тримають депозити, виражені саме у цих валютах. Іноді комерційні банки виступають у ролі брокерів і не підтримують позицію щодо певних валют, а є лише посередниками між продавцями та покупцями.
3. Небанківські дилери та брокери.
4. Державні установи, головне місце серед яких належить центральним банкам та державній скарбниці окремих країн.
Необхідно підкреслити, що 90% загального валютного обороту припадає на світові транснаціональні банки. Вони формують попит на валютні ресурси, внаслідок чого валютні курси визначаються, як правило, в ході здійснення міжбан-ківських операцій. Більша частина валютних операцій (2/3 загального обсягу) -- це операції з доларами США. У практиці функціонування валютного ринку використовується кілька видів валютних операцій.
СПОТ (від англійського "spot" -- місце) -- строкові операції, що здійснюються на міжбанківському ринку (форвардні операції та СВОП-угоди) (від англійського "swop" -- міняти, обмінюватись) біржові строкові операції (опційні та ф'ючерсні контракти, валютний арбітраж).
Розглянемо кожну з цих операцій докладніше. При СПОТ-угоді валюта поставляється негайно (не пізніше ніж через два робочі дні після укладання угоди). Головними суб'єктами СПОТ-ринку виступають комерційні банки, що укладають відповідні угоди з підприємствами різних форм власності, іншими комерційними банками, центральними банками країн, брокерами. Характерна особливість цього виду угоди полягає у тому, що момент укладання угоди практично збігається з моментом її виконання. Такі угоди становлять близько 55% загального обсягу операцій міжбанківського ринку.
Друга група угод на валютному ринку -- строкові угоди. Вони передбачають поставку валюти на строк, більш ніж З дні, з моменту укладання угоди. Виконуються строкові контракти через 1, 3, 6 і 12 місяців. Строкові контракти мають такі види: СВОП-угоди, форвардні операції, ф'ючерсні угоди, опціони та численні похідні від перелічених угод. Слід зазначити, що СВОП-операції та форвардні угоди зазвичай здійснюють комерційні банки, а опціонами та ф'ючерсами торгують на біржовому валютному ринку.
Головними строковими операціями, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку, є форвардні контракти та СВОП-угоди. Розглянемо особливості кожної з них.Форвардні операції -- вид строкових валютних угод, за яких під час укладання угоди фіксуються сума, валютний курс та стандартний термін поставки валюти за контрактом купівлСпродажу, але до настання обумовленого терміну платежі не здійснюються. Істотна особливість форвардних операцій -- наявність певного інтервалу часу між укладанням і виконанням угоди, а також те, що курс купівлі-продажу встановлюється під час укладання угоди. Термін форвардних угод коливається від 3 днів до 5 років, але найпоширенішими термінами є: 1,3,6 і 12 місяців.
СВОП-операція поєднує СПОТ-купівлю з одночасним продажем на строк (або навпаки). Часто такі операції називають валютним бартером. СВОП-угоди найбільше поширилися на початку 80-х років і здійснюються на термін від одного дня до 6 місяців, значно рідше трапляються СВОП-угоди з терміном виконання до 5 років.
За операціями СВОП готівкова угода здійснюється за курсом СПОТ, яка у контругоді коректується з урахуванням премії або дисконту в залежності від зміни валютного курсу.
Отже, ми розглянули валютні операції, що здійснюються на міжбанківському валютному ринку. Але, як уже зазначалося, існують також строкові біржові операції -- ф'ючерсні та опціонні контракти.
Ф'ючерсні операції подібні до форвардних угод. Вони здійснюються з поставкою валюти на термін, більший ніж З дні, з моменту укладання угоди. При цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладання угоди. Особливість ф'ючерсних контрактів полягає у тому, що це торгівля стандартними контрактами, у яких докладно регламентовано всі умови: термін, сума, метод розрахунку. Головна мета таких угод -- хеджування (страхування) та спекуляція. Саме тому майже 99% угод завершується зарахуванням зворотними угодами. Згідно з ф'ючерсною угодою сторони дістають і право, і зобов'язання обміняти певну стандартизовану суму визначеної валюти на іншу у встановлені строки в майбутньому за курсом, визначеним на момент укладання угоди.
Різновидом термінових біржових операцій є опціонні угоди. Опціон -- це цінний папір, що дає право її власникові купити або продати (option put) валюту за фіксованою в момент укладання угоди ціною у майбутньому. В укладанні угоди беруть участь продавець і покупець опціона. Покупець набуває права купити або продати певний актив у майбутньому за ціною, зафіксованою у момент укладання угоди. Продавець опціона бере на себе зобов'язання купити (або продати) актив за попередньо визначеною ціною.
Оскільки продавець опціону ризикує щодо зміни валютного курсу набагато більше, ніж покупець з метою компенсації цього ризику покупець опціона в момент укладання угоди сплачує продавцю премію. Якщо покупець відмовляється від реалізації свого права щодо опціона, то премія повертається.
Особливий вид валютних угод -- валютний арбітраж. Він полягає у використанні різниці в котируванні на міжнародних та національних валютних ринках, тобто в тому, щоб купити валюту в одному місці дешевше, а в іншому продати дорожче.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. - Новосибирск: 000 «Издательство ЮКЭА», 1998.
2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.: НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.
4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Верчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Атіка, 2001.
5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2т. - М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)
6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для України). - К.: Основи, 1996.
7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995.
8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг. ред. С. Будаговської. - К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Валютний ринок - важлива складова грошового ринку. Поняття валютного ринку, валюти, валютних цінностей. Міжнародна валютна ліквідність України. Валютні курси – основа валютної політики країни. Поняття і завдання валютного регулювання, валютного контролю.
курсовая работа [335,0 K], добавлен 20.03.2009Функціонування золотого стандарту. Забезпечення рівноваги. Переваги і недоліки золотого стандарту. Фіксація обмінних курсів на основі валютних пріоритетів. Проблеми і протиріччя Бреттон-Вудської валютної системи. Найближчі перспективи євро.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 03.05.2003Національна валютна система як форма організації валютних відносин та складова частина грошової системи країни. Заходи щодо поліпшення використання системи прямих валютних обмежень в Україні для стабілізації обмінного курсу гривні в момент її знецінення.
статья [21,6 K], добавлен 06.12.2010Валютна політика як складова державного регулювання. Поняття валютний курс та види котирування. Особливості режимів фіксованого та плаваючого курсів. Критерії вибору оптимального режиму валютного курсу та оптимальний режим для України в сучасних умовах.
реферат [590,5 K], добавлен 09.10.2013Сутність валютного ринку та його структура. Поняття національної валютної системи. Валютний курс та основні фактори, що на нього впливають. Поняття валюти, валютний курс і конвертованість валют. Валютна політика держави, її форми та окремі обмеження.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 20.06.2012Ознайомлення з ціною однієї валюти по відношенню до іншої та з поняттями обмінного (валютного) курсу. Роль валютного курсу в економіці країни. Поняття відносної ціни. Дослідження впливу змін курсу гривні на економічний розвиток сучасної України.
реферат [26,7 K], добавлен 30.08.2010Суть та складові елементи економічної системи. Класифікація економічних систем за типом власності. Характеристики економічних систем та їх функцій. Особливості становлення економічної системи в Україні. Економічна політика України на сучасному етапі.
курсовая работа [78,9 K], добавлен 17.03.2012Сутність системи принципів і правил, законів і закономірностей економічних відносин. Сукупність основних форм зовнішнього прояву закономірностей ринку та інструменти їх реалізації. Межі та мета дії ринкового механізму, завдання ринкового регулювання.
контрольная работа [356,1 K], добавлен 10.12.2010Теоретические основы формирования валютного курса. Сущность валютного курса как экономической категории. Факторы, влияющие на формирование валютного курса. Режим валютного курса, его эволюция в России. Методы государственного валютного регулирования.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.12.2010Понятие и основные причины изменения валютного курса, влияние конъюнктурных и структурных (долгосрочных) факторов на его динамику. Политика валютного регулирования в период валютно-финансового кризиса в Украине. Негативные последствия валютного коридора.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 17.10.2012изучение основных этапов становления мировых валютных систем и их основные характеристики. Государственное регулирование валютного курса. Специфика российского валютного рынка и анализ его современного состояния. Значение евро как резервной валюты.
курсовая работа [57,3 K], добавлен 30.12.2013Поняття "економічна рівновага", її формування та дослідження в економіці. Характеристика економічного циклу та його фази: криза, депресія, пожвавлення та підйом. Причин циклічності в економіці та основи методики кон’юнктурних досліджень світового ринку.
лекция [78,7 K], добавлен 20.06.2011Трактування змісту економічних систем. Характеристика ринкової моделі економічної системи. Основні характеристики змішаної та перехідної економічної системи. Загальні особливості формування та основні ознаки економічної системи України на сучасному етапі.
реферат [56,1 K], добавлен 25.10.2011Особливості поняття соціально-економічної системи. Види інноваційного математичного моделювання. Субстанції нематеріальних, логічних і математичних систем. Властивості системи, що характеризують методологію цілеполягання і параметри функціонування.
реферат [27,4 K], добавлен 04.02.2011Понятие и формы валютного курса, факторы, его определяющие, роль в развитии экономики. Специфика российской политики валютного курса. Обзор состояния внутреннего рынка. Спрос физических лиц на наличную иностранную валюту. Пропорции обмена денежных единиц.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 08.04.2014Зміст і складові елементи економічної системи суспільства. Власність в економічній системі суспільства. Класифікація економічних систем суспільства. Національні моделі ринкової економічної системи та адміністративно-командної економіки.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 26.05.2006Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.
статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017Понятие валюты и валютных операций. Классификация валют. Понятие валютного курса. Классификация видов валютных курсов. Факторы, определяющие динамику валютного курса и механизм их влияния. Макроэкономические последствия колебаний валютного курса.
контрольная работа [38,9 K], добавлен 04.01.2009Сущность валютного рынка и его классификация. Особенности валютного курса. Графики, отображающие соотношение доллара, евро и рубля. Динамика стоимости бивалютной корзины. Динамика среднемесячных реальных курсов. Валютная политика и валютный контроль.
контрольная работа [2,3 M], добавлен 15.11.2013Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015