Аналіз використання основних засобів на прикладі ВАТ "Червона зірка"

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра аудиту та оподаткування

Курсова робота

з аналізу господарської діяльності

на тему:

Аналіз використання основних засобів на прикладі ВАТ “Червона зірка”

Кіровоград - 2011

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І Теоретичні аспекти аналізу основних засобів

1.1 Економічна сутність основних засобів

1.2 Класифікація та оцінка основних засобів

1.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів як об'єкту економічного аналізу

РОЗДІЛ ІІ Аналіз використання основних засобів ( на прикладі ВАТ “Червона Зірка”)

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ “Червона Зірка”

2.2 Аналіз складу, структури та технічного стану основних засобів

2.3 Аналіз забезпеченості виробництва основними засобами

2.4 Аналіз ефективності використання основних засобів

ІІІ Розділ. Методика та організація аналізу використання основних засобів в умовах програмного забезпечення на ВАТ “Червона Зірка”

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше року (або операційного циклу, якщо він більший за рік). Основні засоби слугують матеріально-технічною базою виробництва, фундаментом його вдосконалення і розвитку. Цей процес відбувається шляхом нарощування потенціалу основних засобів (екстенсивно) і через підвищення інтенсивності їх використання (інтенсивно). Мета економічного аналізу основних фондів - визначення забезпечення основними засобами за умови найбільш інтенсивного їх використання та пошуку резервів підвищення їх віддачі[10].

Враховуючи принцип систематичного підходу, в процесі економічного аналізу на різних рівнях менеджменту виділяють такі завдання:

аналіз обсягу та структури основних засобів і їх відповідності вимогам технічного прогресу та оптимальним параметрам виробництва

визначення технічного стану основних засобів, темпів, форм і методів їх оновлення

виявлення внутрівиробничих резервів поліпшення використання основних засобів

розрахунок кінцевих виробничо-фінансових результатів поліпшення використання основних засобів.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ВАТ “Червона Зірка”.

Джерела цифрових даних, використані для аналізу основних фондів наведені в додатках в кінці курсової роботи.

Для аналізу основних засобів використані метод порівняння та метод ланцюгових підстановок.

Актуальність теми. Економічні перетворення, які здійснюються в Україні протягом останніх років спрямовані на реформування господарського механізму адекватного ринковій економіці. Крім того, окремі аспекти їх обліку, аудиту і аналізу за національними стандартами безпосередньо на підприємствах галузі недостатньо висвітлені в економічній літературі. Отже, дослідження обліку, аудиту і аналізу наявності, руху і технічного стану основних засобів на окремо взятому підприємстві є актуальним.

Завданням курсової роботи є: вивчення класифікації та оцінки основних засобів, дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку, розглянути методи нарахування амортизації основних засобiв, розглянути аналіз ефективності використання основних засобів, дослідити організаційно-економічну характеристику діяльності ВАТ „Червона Зірка ”, визначити порядок обліку та документування основних засобів на ВАТ „Червона Зірка”, проаналізувати основні засоби ВАТ „Червона Зірка ”, внести пропозиції щодо автоматизації основних засобів на ВАТ „Червона Зірка”, обґрунтувати й запропонувати методику нарахування амортизації, за якої оновлення основних засобів буде найбільш повним, своєчасним, раціональним.

Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ВАТ „ Червона Зірка ”.

Предметом дослідження курсової роботи є аналіз використання основних засобів на ВАТ „Червона Зірка” та дослідження шляхів удосконалення їх обліку та аналізу.

Стисла інформація про зміст і результати курсової роботи. Було розглянуто такі підрозділи: теоритичні та методологічні аспекти обліку та аналізу основних засобів, особливості обліку та аналізу основних засобів на ВАТ „Червона Зірка”, автоматизація та шляхи удосконалення обліку основних засобів на ВАТ „ Червона Зірка ”.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

основний засіб автоматизація

1.1 Методологічне значення основних засобів

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами , яке відноситься до категорії основних засобів, та від їх використання. Основні засоби -- це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Термін корисного використання (експлуатації) основних засобів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік).[6]

Розвиток виробництва є невіддільним від проблеми ефективного використання основних виробничих засобів. [1]

Основні засоби підприємства -- це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом. [2]

Починати аналіз основних засобів слід з ознайомлення зі складом у цілому на підприємстві і за окремими групами. При цьому виявляється рух і напрямок зміни основних засобів, питома вага промислових основних засобів, виробничих основних засобів в інших галузях і невиробничих основних засобів. [1]

Вивчаючи зміну структури засобів у вартісному виразі, з'ясо-вують, за рахунок чого вона сталася -- зміни складу будівель і споруд чи складу машин, основних засобів та інших груп основних засобів. Важливою умовою раціональної зміни складу будівель і споруд є зростання виробничої площі як порівняти з невиробничою, зокрема виробничої площі цехів, де відбуваються виробничі процеси. [1]

Вивчаючи стан основних засобів, визначають також і забезпечення ними підприємства. Для цього спочатку аналізують потужність основних засобів й те, наскільки ця потужність відповідає виробничій програмі підприємства. [2]

Якнайповніше та якнайраціональніше використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: зростанню про-дуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень. [1]

Завдання аналізу стану та ефективності використання основних виробничих засобів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня засобів виробничій програмі підприємства; [2]

б) визначення рівня використання основних засобів і факторів, які впливають на нього;

в) установлення належної комплектності наявного парку основних засобів;

г) з'ясування ефективності використання основних засобів в часі та за потужністю; [2]

д) розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг продукції;

е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів. [1]

Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є: паспорт підприємства; план економічного та соціального розвитку; план технічного розвитку; форма 1 «Баланс підприємства»; форма 4 «Звіт про власний капітал»; форма 1-П «Звіт підприємства (об'єднання) з продукції»; форма 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)». [3]

1.2 Класифікація та оцінка основних засобів

Основні засоби, що складають основу матеріально-технічної бази виробництва досить різноманітні за своїм призначенням і використанням. Тому для правильної організації аналізу їх класифікують за певними однорідними ознаками. [3]

Рис. 1.1. Класифікація основних засобів

Основні засоби поділяють на дві групи (рис. 1.1.): [2]

виробничі, тобто такі, що беруть безпосередню участь в процесі виробництва або створюють йому необхідні умови;

невиробничі, тобто ті, що участі в процесі виробництва не беруть, а використовуються для обслуговування працівників виробництва. [6]

За використанням основні засоби поділяються:

діючі (беруть участь в процесі виробництва);

недіючі (знаходяться в запасі або на консервації);

запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). [5]

За натурально-речовими ознаками основні засоби поділяються на окремі види: будівлі, споруди, передавальне обладнання, машини і устаткування, які, в свою чергу поділяються на силові і робочі машини і устаткування, вимірюючі і регулюючі прилади і лабораторне устаткування, облікову техніку, інші машини і устаткування (транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар), робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження і т.д. [7]

Класифікація основних засобів за наведеним групуванням є основою синтетичного обліку. [3]

За речовим складом:

інвентарні (мають натуральне, речове вираження);

неінвентарні (до них відносяться капітальні вкладення на роботи по розкорчовуванню пнів, докорінному поліпшенню лугів і пасовищ, і т. ін.).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на:

власні засоби, що можуть складатися зі статутного (пайового, акціонерного) капіталу, допоміжного фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, коштів амортизації;

орендоване обладнання, що показуються в балансі орендодавача, тим самим запобігається можливість подвійного врахування одних і тих же засобів.

Всі основні засоби виробничого і невиробничого призначення групуються по відповідним галузям народного господарства (промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок і т. ін.), а в межах галузі, виходячи з їх призначення і характеру виконання функцій, по відповідним видам. [8]

Одиницею обліку основних засобів є окремі інвентарні об'єкти, подані у таблиці 1. [2]

На кожну класифікаційну групу основних засобів відводиться певна кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипним об'єктам, які можуть надійти пізніше. Інвентарні номери чотири- і п'ятизначні. Вони в обов'язковому порядку наводяться в первинних документах та регістрах з обліку основних засобів, що є основою для обліку руху окремих об'єктів.

Таблиця 1.1.

Класифікація основних засобів за цільовим призначенням

Група основних засобів	Об'єкти аналітичного обліку
1	2
Будівлі	Кожна окремо споруджена будівля, включаючи всі комунікації всередині неї (системи опалення, каналізації тощо)
Споруди	Споруда з усіма пристроями, що є з нею одним цілим
Машини та обладнання	Кожна окрема машина (якщо вона не є частиною іншого інвентарного об'єкта), включаючи пристосування, прилади, індивідуальне огородження і фундамент (якщо об'єкт змонтований на окремому фундаменті)
Передавальне устаткування	Електрична лінія від розподільного устаткування електростанції чи від клеми генератора до роз-подільного устаткування приймальних підстанцій і трансформаторних приміщень; повітряна лінія трансмісії; трубопроводи сільськогосподарських, протипожежних чи ін. спеціальних водопроводів і каналізацій
Транспортні засоби	Окремий об'єкт з усіма пристосуваннями до нього, наприклад, вантажний автомобіль, включаючи запасне колесо (з камерою і покришкою) та комплект інструментів
Обчислювальна тех-ніка, інструменти, ви-робничий і госпо-дарський інвентар, вимірювальні і регулючі прилади, лабораторне обладнаня	Предмети, які входять до складу того чи іншого об'єкта і мають самостійне призначення
Продуктивна і робоча худоба	Тварини певного виду і групи
Багаторічні насадження	Насадження кожного парку, саду, території, тощо не-залежно від кількості, віку, породи. Одиницею обліку є площа, зайнята насадженнями
Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд)	Окремі ділянки поля, де проводять відповідні роботи (планування, корчування, очищення від каміння і ва-лунів, зрізування горбів тощо). Одиницею обліку є площа, на якій виконані роботи
Інші основні засоби	Роботи по поліпшенню окремого об'єкта орендованих основних засобів

Номер, присвоєний інвентарному об'єкту, зазначається на ньому шляхом прикріплення ярлика, нанесення незмивною фарбою, випалюванням чи іншим способом. Виняток становлять багаторічні насадження, капітальні витрати на поліпшення земель та інше нерухоме майно. [8]

Інвентарний номер, присвоєний об'єкту основних засобів, зберігається за ним протягом усього періоду перебування на даному підприємстві. Інвентарні номери вибулих, переданих безкоштовно, реалізованих, ліквідованих із різних причин об'єктів не присвоюються іншим. [6]

Основні засоби -- матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). [10]

Рис. 1.2. Способи оцінки основних засобів, що використовуються
в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7

Первісна вартість -- історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. [5]

Первісна вартість включає:

суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;

суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

сплачені мито, податки та інші платежі, пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;

винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об'єкт основних засобів;

витрати з страхування ризиків, пов'язаних із доставкою основних засобів;

витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан. [16]

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. [10]

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками. [9]

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. [8]

Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта із включенням різниці до витрат звіт-ного періоду. [11]

Первісна вартість об'єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. [10]

Справедлива вартість -- сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. [8]

1.3 Показники стану та ефективності використання основних засобів як об'єкту економічного аналізу

Основні напрями аналізу використання основних засобів та послідовність його проведення показано на рис. 3. [8]

Аналіз основних засобів починають із визначення забезпеченості ними підприємства. Для цього необхідно з'ясу-вати, чи достатньо в підприємства основних засобів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан, яким є рівень виробництва та його організація. [7]

Велике аналітичне значення мають показники структури основних засобів. Насамперед аналізують розподіл основних засобів підприємства на основні виробничі засоби головного виду діяльності, основні виробничі засоби інших видів діяльності (на-приклад, закладів торгівлі та громадського харчування у складі промислового підприємства) і засоби невиробничого призначення. [6]

Рис. 1.3. Аналіз використання основних виробничих засобів основного виду діяльності

Аналіз складу і структури основних виробничих засобів забезпечить керівництво підприємства інформацією про склад основних засобів і співвідношення між їхніми групами, уможливить виявлення тенденції зміни структури основних засобів за групами. Порівняння із середніми та найліпшими показниками дасть змогу вжити відповідних заходів для відновлення оптимальної питомої ваги машин і обладнання як найактивнішої частини основних засобів, а також визначити міру впливу цих змін на показники використання основних засобів. [10]

Постійно змінюється і обсяг основних засобів підприємства. Передовсім він збільшується за рахунок уведення в дію основних виробничих будівель, верстатів, машин та іншого обладнання, їх реконструкції і модернізації. Крім того, підприємство може отри-мувати основні засоби від інших підприємств у порядку безоплат-ного передавання. [8]

Отже, зміни обсягу основних засобів підприємства обумовлюються їхнім надходженням і їхнім вибуттям. [6]

Аналізуючи основні засоби, треба брати до уваги те, що збільшення обсягу продукції, яка виробляється, залежить від частки в цих фондах нових, досконаліших засобів праці. Аналіз повинен розкрити причини вибуття основних засобів як щодо всього їх складу, так і за окремими видами або об'єктами. [12]

Проаналізувавши динаміку та структуру основних засобів, необхідно розглянути технічний стан засобів, що від нього також значною мірою залежить збільшення випуску продукції. [10]

Для характеристики технічного стану основних засобів використовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допоміжних) коефіцієнтів. [9]

Розрізняють два види зносу -- фізичний і моральний. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми. [12]

Фізичний знос -- це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльності -- під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є використання основних засобів, то швидшим буде їх фізичний знос. [17]

Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного стану основних засобів. Ці методи використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та переоцінки основних засобів. [14]

Моральний знос -- це знецінення об'єктів основних засобів унаслідок нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин. [16]

Суму морального зносу першої форми можна визначити за даними переоцінки основних засобів як різницю між первісною і відновною вартістю об'єкта основних засобів. За морального зносу другої форми, визначаючи відновну вартість, необхідно враховувати продуктивність об'єкта основних засобів, тривалість міжремонтних періодів, споживання енергії та інші показники засобів праці сучасної конструкції. Найшвидше і найбільше морально зношуються активні основні форми. [10]

Фізичний знос основних засобів частково компенсується ремонтами. На практиці (згідно з існуючою методикою) сума зносу основних засобів характеризується сумою нарахованої амортизації. [10]

Амортизаційні відрахування -- частина вартості основних засобів, яку перенесено на виготовлену продукцію. Для визначення суми амортизації здійснюють допоміжні розрахунки або беруть відомості про використання аналогічних видів основних засобів. [12]

На практиці суму амортизації визначають на основі норм амортизації. При цьому припускають, що основні засоби зношуються рівномірно протягом усього періоду функціонування. Норми амортизації диференційовано за групами й видами основних засобів, тобто за строками служби, конструктивними особливостями тощо, і виражено у відсотках. Норми амортизації періодично переглядаються та вдосконалюються. [15]

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, які передбачені податковим законодавством.

Підприємство може самостійно вибирати метод амортизації: (1) прямолінійний метод; 2) метод зменшення залишкової вартості; 3) метод прискореного зменшення залишкової вартості 4) кумулятивний метод; 5) виробничий метод з урахуванням очикуваного способу отримання економічних вигід від його використання, а також цей метод може переглядатися. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації. [10]

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12 згідно з П(С)БО. [11]

Для науково обґрунтованого планування відтворення основних засобів необхідні дані про їхній стан, який характеризують коефіцієнти зносу і придатності засобів праці. [9]

Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності -- частку не перенесеної на створюваний продукт вартості. [19]

Коефіцієнт зносу основних засобів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних засобів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводить до неконкурентоспроможності продукції підприємства. [21]

Загальними показниками ефективності використання основних засобів є фондовіддача -- виробництво продукції на 1 гривню основних засобів [відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством, цехом або дільницею (ОП), до середньорічної вартості основних виробничих засобів ()]. Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою:

ФВ = ОП : . (1.1)

Фондомісткість -- показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню. Щоб охарактеризувати використання окремих частин основних засобів, величину у формулі відповідно змінюють (наприклад, на вартість активної частини основних засобів). [18]

Часткові показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, основних засобів, виробничої площі (серійний випуск продукції в натуральному виразі на одиницю основних засобів за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі та ін.). [17]

Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за допомогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі. [15]

Фондовіддачу розраховують або у вартісних, або в натуральних (тонни, метри, штуки і т.д.) вимірниках. [15]

Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на дільницях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондовіддачі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників Т і про-дуктивності їхньої праці П, а вартість основних засобів -- через добуток чисельності Т і фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фз, то матимемо відношення:

ФВ = ТП : ТФг = П : Фз. (1.2)

Отже, фондовіддача основних засобів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно -- від її фондоозброєності. [12]

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності. [15]

У процесі аналізу вивчається динаміка показників виконання плану, проводяться міжгосподарські порівняння. Показник фондовіддачі визначається для всіх основних засобів виробничого призначення та для активної їх частини. Вихідні дані для розрахунку фондовіддачі приводять до порівнянного вигляду. Обсяг продукції коригують на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних засобів -- на їхню переоцінку. [10]

Якщо план підприємства містить планово-розрахункові параметри кількісних і якісних характеристик використання основних виробничих засобів (у тому числі розрахунки фонду верстато-го-дин експлуатації і простоїв на профілактичних оглядах, поточних, серійних і капітальних ремонтах, коефіцієнта змінності роботи), то виконується факторний аналіз стосовно додержання цих планових параметрів і їхнього впливу на кінцевий результат -- фондовіддачу основних виробничих засобів. [15]

Висновок до розділу 1

Таким чином ми виявили, що ефективне використання основних засобів сприяє зростанню про-дуктивності праці та фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень. Для цього необхідно з'ясу-вати, чи достатньо в підприємства основних засобів, яка їхня динаміка, склад, структура, технічний стан, яким є рівень виробництва та його організація

ІІ Розділ. Аналіз використання основних засобів

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ Червона Зірка

Завод "Червона Зірка" є одним з найстаріших підприємств з випуску сільгоспмашин. Заснований в 1874 році англійцями-братами Робертом і Томасом Ельворті. У 1877 році був побудований перший виробничий корпус, в якому розпочато виготовлення сівалок та інших машин. Розгорнулося активне будівництво заводу. У вісімдесяті роки дев'ятнадцятого століття завод Ельворті (так називався завод до 1922 року), був першим і єдиним не тільки в Російській імперії, а й у всій Європі. У дореволюційний період завод, наряду з сівалками випускав молотарки, олійниці, просорушки та інші с/г машини. Завод інтенсивно розширювався, нарощував потужності. Наприкінці 1917 року на заводі працювало понад 7 тисяч осіб. Націоналізований завод Ельворті в квітні 1919 року. Вже до 1925 року завод виготовив в 2,5 рази більше машин ніж у 1913 році. У 1927-28 роках завод почав експортувати сівалки в країни ближнього Сходу.

Реквізити підприємства.

ПОВНА ТА СКОРОЧЕНА НАЗВА: Відкрите Акціонерне Товариство по виробництву с/г техніки “Червона Зірка” (ВАТ “Червона Зірка “).

ЮРИДИЧНА АДРЕСА: 25006 Україна, м. Кіровоград, вул. Медведева, 1.

ФОРМА ВЛАСНОСТІ: приватна.

ВАТ «Червона зірка» разом з підприємствами ЗАТ «Белинсксельмаш» (Пенза, Росія) і ВАТ «Грунтопосівмаш» (Кіровоград, Україна) входить до складу групи компаній «Ельворті Групп».

Структура підприємства. ВАТ “Червона Зірка“ має в своєму складі 2 промислових та 2 допоміжних цехів, а саме:

-Основні:

1)Ливарний;

2)Метизний,;

-Допоміжні:

1)корпус 90, в якому міститься продуктова команда зернових машин;

2)корпус 91, в якому розташована продуктова команда орних машин;

Цілі підприємства. Місією підприємства є виробництво посівної та грунтообробної техніки високого технічного рівня на основі нових технологій з метою максимального задоволення потреб споживачів, забезпечення гармонійного розвитку Акціонерного Товариства в інтересах персоналу, акціонерів та регіону. [10]

Основні види діяльності підприємства. [18]

Предметом діяльності товариства є:

виготовлення посівної, ґрунтообробної та збиральної техніки для агропромислового комплексу;

виготовлення сівалок для посіву зернових і орних культур, культиваторів для суцільної і міжсмугової обробки ґрунту;

За основу у створенні нових машин на підприємстві прийнято курс на проєктування техніки світового рівня, що признчається для роботи із застосуванням надсучасних технологій обробки ґрунтів, самме тому під час такого створення використовуються найновіші комп'ютерні системи проєктування. Сьогодні конструкторське бюро передає щороку у виробництво не менше 2 нових і сучасних машин. У теперішній час діє система дилерів з повноваженнями сервісних центрів, причому не тільки в Україні, а й у Біларусі, Російській Федерації, Казахстані, Молдові, Болгарії, Румунії, Литві та Чехії. За останні роки свого розвитку завод «Червона зірка» став провідним підприємством з виробництва посівної техніки на пострадянському просторі -- його доля ринку в СНД складає приблизно 45 %.[16]

Майно ВАТ “Червона Зірка“ складається з основних засобів, позаоборотних активів та обігових коштів, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі. [10]

Товариство є власником:

1)майна, переданого йому засновником у власність;

2)продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.

Товариством створюються фонди:

1.резервний (страховий);

2. споживання;

3. нагромадження;

4. дивідендів;

5. інші.

Основні показники діяльності ВАТ “Червона Зірка” за період 2010-2011 роки наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.1.

Основні показники діяльності підприємства

Показники	2009	2010
Обсяг реалізації (Без ПДВ)	2264	4363
Чистий прибуток	260	302,6
Обсяг власних і прирівняних до них коштів	10903,8	10743,6
Власні оборотні кошти	519,6	657,5
Товарно-матеріальні запаси	236,1	193,6
Сума господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства	11374,1	11104,3

Як видно з таблиці практично всі основні показники діяльності ВАТ “Червона Зірка” мають тенденцію до зростання. Але для того, щоб дати характеристику фінансового стану підприємства, результатів його діяльності, а також визначити можливості розвитку на перспективу, необхідно розрахувати показники оцінки фінансово-господарської діяльності на основі даних фінансового обліку. Дані розрахунку зведені у таблиці 3.

Таблиця 2.2

Основні показники фінансового стану ВАТ “Червона Зірка”

Показники	1.01.2009	1.01.2010
1. Коефіцієнт фінансової залежності	1,04	1,03
2. Коефіцієнт заборгованості	0,04	0,03
3. Маневреність функціонуючого капіталу	0,03	0,03
4. Коефіцієнт рентабельності всіх активів	-	0,004
5. Доля товарно-матеріальних запасів у поточних активах	0,239	0,190
6. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції	-	0,030
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)	0,035	0,055

Основні фактори, що визначають фінансовий стан ВАТ „Червона Зірка”, - це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності обігових коштів. Сигнальним показником, в якому проявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки, згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. [16]

Фінансовий стан товариства ВАТ „Червона Зірка” залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Чим вищі показники виробництва і реалізації продукції та послуг, нижча собівартість, тим вища рентабельність і більший прибуток, як наслідок - кращий фінансовий стан товариства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з надання послуг відбувається підвищення собівартості послуг та продукції, зменшення суми прибутку, звідси - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. [14]

Як видно з отриманих даних, частка позикових коштів у фінансуванні підприємства незначна, але за 2010 рік трохи збільшилась. Коефіцієнт заборгованості свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості. Маневреність функціонуючого капіталу (власних оборотних коштів) в 2010 році порівняно з 2009 не змінилась. [13]

Коефіцієнт рентабельності всіх активів має позитивну тенденцію до збільшення. [12]

Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції свідчить про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням товарно - матеріальних запасів. На ВАТ “Червона Зірка” цей показник має тенденцію до зростання. [16]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) вкрай низький. Так на 1.01.11 року підприємство змогло б терміново погасити лише 0,8% поточних зобов'язань. [15]

2.2 Аналіз складу , структури та технічного стану основних засобів

У процесі аналізу руху та технічного стану основних засобів перевіряється виконання плану впровадження нової техніки, уведення в дію нових об'єктів, ремонту основних засобів. Визначається частка прогресивних основних засобів в загальній його кількості і за кожною групою окремо, а також частка автоматизованих основних засобів. Для характеристики вікового складу та морального зносу основних засобів групується за тривалістю використання (за строками служби) -- до 5 років, 5--10 років, 10--15 років і т.д. -- і розраховується питома вага кожної групи в загальній кількості основних засобів.

Оптимальним віком для основних засобів є 7 років, оптимальні строки експлуатації інших видів засобів залежать від їх особливостей. [13]

У таблиці 2.3. подано класифікацію структури основних засобів підприємства за віком. [16]

Так, основні засоби, що експлуатується протягом 10 років і менше, становить 40 % (43,2 + 36,8), у тому числі металорізальне -- 38,9 % (772 + 310 : 3294 · 100), ковальсько-пресувальне -- 43,8 % (104 + 124 : 544 · 100).

Понад 15 років експлуатується 26,4 % основних засобів, у тому числі металорізальне -- 25,2 % (830 : 3294 · 100) і ковальсько-пре-сувальне -- 26,5 % (144 : 544 · 100). Отже, для підвищення ефективності використання основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілих основних засобів, використовуючи нові види верстатів і машин (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

Таблиця 2.3.

Аналіз вікового складу та структури основних засобів

Вікова група, роки	Металорізальне	Ливарне	Ковальсько-пресу-вальне	Підйомно-транс-портне	Дерево- обробне	Інше	Разом	Питома вага, %
До 5 років	772	96	114	192	54	56	1284	21,6
Від 5 до 10	510	100	124	256	48	54	1092	18,4
Від 10 до 15	1182	140	162	354	90	74	2002	33,7
Понад 15	830	130	144	312	80	70	1566	26,3
Усього	3294	466	544	1114	272	254	5944	100
Питома вага, %	55,4	7,8	9,2	18,7	4,6	4,3	100

Технічний стан основних засобів залежить від своєчасного і якісного їх ремонту (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.

Аналіз виконання плану ремонту основних засобів

Показник	План, тис. грн	Фактично, тис. грн	Відхилення від плану (), тис. грн	Виконання плану, %
1. Витрати на ремонт (усього на підприємстві)	1782	1750	-32	98,2
1.1. Витрати на ремонт основних промислово-виробни-чих засобів	1502	1490	-12	99,2
1.1.1 Витрати на ремонт машин і основних засобів	1240	1260	+20	101,6

Як видно з таблиці 2.4., в цілому план з ремонту на нашому умовному підприємстві виконано тільки на 98,2 %, а з ремонту основних промислово-виробничих засобів -- на 99,2 %. Водночас план витрат на ремонт машин і основних засобів перевиконано на 1,6 %. Залучивши додаткові дані, необхідно з'ясувати конкретні причини відхилень (наприклад, дефіцит запчастин тощо). Щоб проаналізувати виконання плану ремонту за конкретними видами основних засобів, застосовують дані відділів головного механіка та головного енергетика. Особливу увагу звертають на строки виконання ремонтних робіт та їхню якість. [14]

Технічний стан і відповідність основних засобів науково-тех-нічним досягненням формується в процесі їх відновлення. Форми і темпи відновлення основних засобів обумовлені доцільністю реконструкції, заміни, модернізаціїї груп і видів основних засобів. [12]

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду. [15]

Коефіцієнт оновлення (Кон):

,(2.1)

де ОЗв -- вартість основних засобів, які вибули; ОЗп -- вартість основних виробничих засобів на початок періоду.

Коефіцієнт вибуття доцільно розраховувати для всіх основних засобів, промислово-виробничих засобів, активної їх частини, окремих груп промислово-виробничих основних засобів і основних видів основних засобів.

Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття засобів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим їх технічний стан. Це стосується і нашого умовного підприємства (Кон = 0,129, Квиб = 0,072).

Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період.

Коефіцієнт приросту (Кп):

,(2.2)

де ОЗпр -- вартість приросту основних засобів; ОЗп -- вартість основних засобів на початок періоду. [19]

2.3 Аналіз забезпеченості виробництва основними засобами

Наявність, рух та динаміку основних засобів можна простежити, склавши таблицю за зразком табл. 2.5.

Для підвищення ефективності виробництва темпи зростання активної частини основних засобів мають випереджати темпи зростання пасивної їх частини, а зростання кількості машин і обладнання -- темпи зростання інших видів активної частини основних засобів. [13]

Методом порівняння звітних даних у таблиці 6 , які показують вартість основних засобів на початок і кінець планового періоду, проводять аналіз засобів. Відношенням окремих видів основних засобів до загальної вартості визначається їх структура. Порівнюванням структури основних засобів на початок і кінець звітного періоду можна виявити динаміку її змін і відхилень. [12]

Так, за даними таблиці 13.18 вартість основних засобів на підприємстві зросла на 260 тис. грн (4162 - 3902), або на 7 %, у тому числі основних виробничих засобів -- на 320 тис. грн (3962 - 3642), або на 9 %. Збільшилась частка основних виробничих засобів у загальній кількості на 2,6 % і відповідно зменшилась частка невиробничих засобів (наприклад, відбулася приватизація житлового фонду), а також значно збільшилась питома вага активної частини засобів (від 48,84 % до 53,0 %).[12]

Таблиця 2.5.

Наявність, рух та динаміка основних засобів

основних засобів	Наявність на початок звітного періоду	Надходження за звітний період	Вибуття за звітний період	Наявність на кінець звітного періоду (гр. 1 + гр. 2 - - гр. 3)	Відхилення, тис. грн (гр.7 - гр.1)
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Промислово-виробничі основні фонди	1821	93,3	250	92,6	90	64,3	1981	95,2	160
у тому числі:
-- активні фонди	953	48,84	225	83,3	75	53,5	1103	53,0	44
Виробничі основні фонди інших галузей	--	--	--	--	--	--	--	--	--
Невиробничі основні фонди	130	6,7	20	7,4	50	35,7	100	4,8	-30
Усього	1951	100	270	100	140	100	2081	100	130

Так, на підставі даних табл. 2.6. можна розрахувати і коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності (на певному умовному підприємстві).

Коефіцієнт зносу (Кзн):

, (2.3)

де Зн -- сума зносу основних засобів; ОЗп -- первісна вартість основних засобів на початок періоду.

Коефіцієнт придатності (Кприд):

,(2.4)

де ОЗз -- залишкова вартість основних засобів; ОЗп -- початкова вартість основних засобів. [17]

Таблиця 2.6.

Аналіз зносу основних засобів

Показник	Одиниця виміру	На початок періоду	На кінець періоду	Зміна (±)
Первісна вартість основних засобів	тис. грн.	3905	4162	+ 260
Знос основних засобів за час їх експлуатації	тис. грн.	1400	1524	+ 124
Рівень зносу основних засобів	%	35,88	36,62	+ 0,74
Рівень придатності основних засобів	%	64,12	63,38	- 0,74

Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 260 тис. грн, то їх знос за час експлуатації збільшився на 124 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності) основних засобів на 0,74 %, що свідчить про погіршання їх технічного стану. [13]

2.4 Аналіз ефективності використання основних засобів

Аналіз ефективності використання основних засобів передусім визначається показником фондовіддачі. Тому проведемо аналіз цього показника.

Розрахунок фондовіддачі подано в табл. 8. Аналіз даних цієї таблиці показує, що фактична фондовіддача проти планової -- зменшилась щодо основних засобів на 0,6 грн, а активної їх частини -- на 1,1 грн.

Таблиця 2.7.

Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі

Показник	План	Факт	Відхилення від плану (±)
Обсяг випуску продукції, тис. грн	16800	17000	+200
Середньорічна вартість, тис. грн:
а) основних виробничих засобів	2240	2362	+122
б) активної частини	1344	1416	+72
в) одного верстата	23	23,6	+0,6
Питома вага активної частини засобів	0,6	0,59	-0,1
Фондовіддача, грн.:
а) основних виробничих засобів	7,5	7,2	-0,3
б) активної частини	12,5	12,0	-0,5
Середньорічна кількість верстатів	116	120	+4
Відпрацьовано за звітний період усіма верстатами, тис. год.	370	344	-26
У тому числі одиницею основних засобів:
а) годин	6379,4	5733,4	-646
б) змін	862	796,4	-65,4
в) днів	473,6	577	+103,4
Коефіцієнт змінності роботи основних засобів	1,82	1,38	-0,44
Середня тривалість зміни, год.	7,4	7,2	-0,2
Випуск продукції на 1 верстато-годину, грн	90,8	98,8	+8

Випереджальне зростання випуску обсягу продукції, робіт, послуг проти зростання вартості основних засобів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі, що свідчить про ефективність виробництва. У нашому прикладі сталося навпаки: зростання вартості основних виробничих засобів на +122 тис. гривень і активної частини на +72 тис. гривень і невідповідно мале зростання обсягу виробництва призвели до зниження фондовіддачі основних виробничих засобів (-0,3 грн) і активної їх частини (-0,5 грн). [16]

На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів. [18]

На основі даних таблиці 8 зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ -- фондовіддача; ПВ -- питома вага активної частини засобів):

тис. грн;

тис. грн

Фондовіддача активної частини засобів (технологічного основних засобів) залежить від його структури, часу роботи та середньогодинного виробітку. [26]

Для аналізу застосуємо факторну модель:

(2.5)

де ФВа -- фондовіддача активної частини; к -- середньорічна кількість верстатів; Чод.о. -- час, відпрацьований одиницею основних засобів (у годинах); ВГ -- виробіток продукції за 1 машино-годину; ОВФа -- середньорічна вартість основних виробничих засобів активної частини. [21]

Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці основних засобів подати у вигляді кількості відпрацьованих днів, коефіцієнта змінності та середньої тривалості зміни. [19]

Середньорічну вартість технологічного основних засобів можна подати як добуток кількості та середньої вартості його одиниці в порівнянних цінах, після чого кінцева факторна модель набере такого вигляду:

(2.6)

де ФВа -- фондовіддача активної частини; к -- середньорічна кількість верстатів; Д -- час роботи одиниці основних засобів в днях; Кзм -- коефіцієнт змінності роботи основних засобів; Т -- середня тривалість зміни; ВГ -- виробіток продукції за 1 машино-годину; О -- середня вартість одиниці основних засобів. [19]

Використавши спосіб ланцюгової підстановки, можемо розрахувати вплив факторів на приріст фондовіддачі основних засобів:

Щоб визначити перший умовний показник фондовіддачі, необхідно замість планової величини взяти фактичну середньорічну вартість одиниці основних засобів, яка за однакових цін може змінитись тільки за рахунок зміни структури цього основних засобів:

За рахунок зміни структури основних засобів рівень фондовіддачі зменшився на 0,64 грн . [25]

На наступному етапі потрібно визначити, якою була фондовіддача за фактичної структури основних засобів і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за планової величини інших факторів:

(2.7)

Отже, вона буде вищою на 5,762 грн (30,302 - 24,54).

Для визначення третього умовного показника фондовіддачі розрахунок проводять виходячи з фактичної структури, фактичної кількості відпрацьованих днів, фактичного коефіцієнта змінності, але з використанням планового рівня інших факторів:

За рахунок зниження коефіцієнта змінності роботи основних засобів його фондовіддача знизилась на 7,632 грн (22,67 - 30,302). [24]

Для розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановим залишають тільки рівень середньогодинного виробітку:

Оскільки фактична тривалість зміни нижча за планову на 0,2 год., фондовіддача зменшилась на 0,614 грн (22,056 - 22,37).

На наступному етапі з урахуванням фактичного виробітку основних засобів фондовіддача становитиме:

Отже, вона буде на 1,944 грн (24,0 - 22,056) вищою за планову.

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих засобів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини основних засобів у загальній сумі основних виробничих засобів:

(2.8)

Зміна фондовіддачі основних засобів за рахунок:

структури основних засобів -0,64 · 0,59 = -0,3776;

цілоденних простоїв +5,762 · 0,59 = +3,39958;

коефіцієнта змінності-7,632· 0,59 = -4,50288;

внутрішньозмінних простоїв-0,614 · 0,59 = -0,36226;

середньогодинного виробітку+1,944 · 0,59 = +1,14696

Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів -- на плановий рівень фондовіддачі основних засобів. [32]

Висновок до розділу 2. Проаналізувавши знос основних засобів,фондовіддачу, наявність, рух та динаміку основних засобів,виконання плану ремонту основних засобів,віковий склад та структуру основних засобів порівняв,як змінився той чи інакший показник, для того щоб визначити подальшу внутрішню політику підприємства.

ІІІ Розділ. Методика та організація аналізу використання основних засобів в умовах програмного забезпечення

До методики економічного аналізу за умов автоматизації висуваються такі вимоги: системність, комплексність, оперативність, точність, прогресивність, динамічність. Аналітичний процес з використанням ПЕОМ можна зобразити в такій послідовності: постановка задачі та її формалізований опис; накопичення інформації; обробка інформації; аналіз; використання результатної інформації. [36]

Автоматизоване розв'язування аналітичних задач з економічного аналізу основних засобів здійснюється на базі комплексу програмних засобів (ПЗ). Базовими ПЗ для створення АРМ аналітика є табличні процесори, текстові процесори й текстові редактори, програмні засоби для автоматизації робіт зі створення баз даних, пошуку інформації для підготовки різноманітних документів (системи управління базами даних -- СУБД). Найпоширенішим програмним продуктом є програма електронних таблиць -- Excel, яка функціонує в середовищі операційної системи Windows. [39]

Формування баз даних для аналітичних розрахунків -- це дуже складний процес. Раціональне групування та обробку первинної інформації на великих підприємствах, як правило, покладають на професіонала-програміста. Користувач визначає, яка конкретна інформація і з якої БД має бути використана, як її згрупувати; яку результатну інформацію, в якому вигляді і за яким алгоритмом треба одержати. [31]

Збирання, реєстрація зовнішньої інформації та формування бази даних відбуваються за такими напрямками:

збирання даних у вигляді паперових документів і формування їх в електронній формі;

збирання даних (текстових або структурованих) на машинних носіях, які розповсюджуються спеціальними інформаційними службами. Вони перезаписуються в базу даних підприємства і підтримуються в актуальному стані;

використання комп'ютерних мереж, баз і банків даних спеціального призначення (СВІТ, RELCOM Ukraine, Internet) для автоматизованого формування в базі даних підприємства зовнішньої статистичної та комерційної інформації, результатів аналі-тичних досліджень. [31]

Сформована на різних рівнях внутрішня інформація може накопичуватися в центральній (інтегрованій) базі даних на файл-сервері або зберігатися в базах даних відповідних АРМ спеціалістів (розподілені БД). Дані використовуються багатьма спеціалістами для виконання функцій управління. Вони дають змогу всебічно проаналізувати виробничу, постачальницько-збутову та фінанс...