Аналіз беззбитковості підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаціний університет

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи бізнесу»

Виконав:

студент 404 групи ФМЛ

Кирила

Перевірив:

Теплінський Г.В.

Київ - 2012

1. Аналіз беззбитковості підприємства на підставі вартісної структури виробництва продукції

беззбитковість матеріальний витрата

Аналіз беззбитковості діяльності підприємства використовують, щоб здійснити оцінку:

- початкового періоду функціонування нової компанії;

- рівня прибутковості нового виду послуг або нової предметно-цільової спеціалізації продукції, товару;

- рівня прибутковості інвестицій при нарощуванні величини постійного капіталу.

Використовування методу розрахунку беззбитковості підприємства на підставі вартісної структури виробництва продукції як одного з зазначених методів під час визначення оптимального обсягу виробництва припускає таки припущення:

- підприємство виробляє і реалізує тільки один товар;

- метою підприємства є максимізація прибутку в цьому періоді часу;

- оптимізуються тільки ціна реалізації продукції і обсяг виробництва.

Передбачається, що всі інші параметри діяльності підприємства залишаються незмінними, а обсяг виробництва в цей період часу дорівнює обсягу реалізації продукції.

Результати аналізу беззбитковості підприємства відповідають на такі питання.

1. Чи зростає можливість беззбиткової роботи підприємства або вона зменшується з часом?

2. Чи покриє збільшення обсягу продажів продукту витрати на проведення програми маркетингових досліджень ринку?

3. Чи збільшиться прибутковість підприємства після надходження на ринок нового продукту?

4. Чи окупиться модернізація технологічної бази виробництва підприємства?

Величина критичного обсягу виробництва, при якому досягається беззбитковість, залежить від трьох головних параметрів діяльності підприємства:

- продажної ціни продукту, що виробляється;

- змінних витрат виробництва, реалізації і управління;

- постійних (фіксованих) витрат виробництва.

За даними про ціну реалізації, змінні витрати на одиницю продукції, постійні витрати і обсяг виробництва продукту, можна розрахувати прогноз величини одержаного валового прибутку і доходу підприємства. При цьому вважається, що ціна реалізації одиниці продукції, та середні змінні витрати не залежать від обсягів виробництва, оскільки підприємство працює у прийнятому релевантному діапазоні виробництва.

Розрахункові дані про одержаний валовий прибуток подаю у вигляді табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Розрахунок показників діяльності підприємства

Показники	Сума, грн	Відсоток від обсягу продажів
Обсяг продажів S	9000	100,0%
Змінні витрати VC	2000	22,2%
Прибуток покриття CM	7000	77,8%
Постійні витрати FC	1100	12,2%
Доход D	5900	65,6%

У точці критичного обсягу виробництва продукції чистий прибуток дорівнює нулю при рівності виручки від продажу продукції величині сукупних витрат, тобто виручка від запланованих обсягів продажу продукції покриває тільки змінні та постійні витрати підприємства. Прибуток покриття в точці критичного обсягу C_Mb виробництва, розрахований у вигляді різниці між сумою виручки від продажу продукції і змінними витратами, дорівнює постійним витратам:

C_Mb = F_C (1.1)

C_Mb = 1100 грн.

де F_C - сума постійних витрат;

C_Mb - прибуток покриття в точці критичного обсягу виробництва продукції підприємства.

Щоб виразити величину критичного обсягу продажів товарів у точці беззбитковості, необхідно встановити співвідношення між обсягом продажів у гривнях і фізичним обсягом продажів:

S = P Q, (1.2)

S =9000 грн.

де P - продажна ціна за одиницю продукції, грн.;

Q - обсяг продажів продукції в натуральному виміру.

Для визначення критичного обсягу продажів необхідно також подати в натуральному виразі суму змінних витрат V_C на одиницю продукції або середні змінні витрати A_VC. Зв'язок між змінними і середніми змінними витратами визначають так:

V_C = A_VС Q. (1.3)

V_C = 2000 грн.

Обсяг продажів в натуральному виміру в точці критичного обсягу виробництва визначають, використовуючи співвідношення:

Q_b = F_C /(P - A_VC), (1.4)

Qb = 15,71 шт.

де Q_b -- обсяг продажів в натуральному виразі в точці критичного обсягу виробництва.

Для розрахунку прибутку покриття в точці критичного обсягу виробництва використовують співвідношення

C_Mb = P Q_b - A_VС·Q_b, (1.5)

C_{Mb =} 1100 грн.

Відношення прибутку покриття до обсягу продажів незалежно від того, чи знаходиться прибуток покриття у точці критичного обсягу виробництва, визначають за рівнянням:

C_M = а S, (1.6)

C_M = 7000 грн.

де S - обсяг продажів в точці критичного обсягу виробництва;

а - постійний коефіцієнт у вигляді відношення прибутку покриття до обсягу продажів продукції.

Підставивши формулу прибутку покриття, одержану зі співвідношення (1.6) у вираз (1.1), одержують:

а S_b = F_C або а = F_C / S_b (1.7)

а = 0,778

Обсяг продажів у грошовому виразі в точці критичного обсягу виробництва розраховують за формулою

S_b = P Q_b. (1.8)

S_b = 1414 грн.

Змінні витрати визначають за формулою

V_Cb = S_b - F_C, (1.9)

V_Cb = 314 грн.

де V_Cb - сума змінних витрат підприємства в точці критичного обсягу виробництва.

На підставі розглянутих співвідношень (1.4)-(1.9) заповнюю зведену таблицю (табл. 1.2), враховуючи, що суму постійних витрат на одиницю продукції визначають за формулою:

F_C = P - A_VC.

F_C = 70 грн.

Таблиця 1.2. Вартісні показники в точці критичного обсягу виробництва

Показники	На одиницю продукції, грн.	У натуральному виміру, од.	Всього, грн./
Обсяг продажів Qb	90,0	16	1440,0
Змінні витрати VCb	19,6	16	314,3
Прибуток покриття CMb	68,8	16	1100,0
Постійні витрати FC	70,4	16	1125,7
Доход D	0,0	16	0

На підставі одержаних даних з табл. 1.2 будую графік критичного обсягу виробництва (рис. 1.1), на якому зображую:

1) суму постійних витрат і суму прибутку покриття в гривнях, при яких має бути досягнута беззбитковість виробництва продукту підприємства;

2) обсяг продажів в точці критичного обсягу виробництва, при якому прибуток покриття буде дорівнювати сумі постійних витрат;

3) величину прибутку покриття, яка покриє суму постійних та змінних витрат.

Рис. 1.1. Беззбитковий обсяг виробництва підприємства

Прибуток покриття CM, що покриває постійні та змінні витрати в точці критичного обсягу виробництва, і обсяг продажів S в гривнях, при якому прибуток покриття покриває всі витрати підприємства, розраховують так:

СМ = а S, S = FC /( а - b ), (1.10)

С_М = 1421 грн.

де b - коефіцієнт відношення змінних витрат до обсягу продажів:

b = VC / S. (1.11)

b = 0,16

Використовуючи значення прибутку покриття й обсяг продажів, будую графік обсягу продажів у точці критичного обсягу виробництва в натуральних одиницях з урахуванням узагальненої суми змінних витрат в розрахованому обсязі продажів (табл. 1.2) у точці критичного обсягу виробництва (рис. 1.2).

Рис.1.2. Беззбитковий обсяг виробництва в натуральних одиницях

Аналіз беззбитковості виробництва здійснюється на першому етапі при постійній ціні реалізації продукту. Якщо ціна реалізації продукту змінюється, то необхідно застосувати видозмінену формулу (1.6):

а = C_M / S = ( P - A_VC ) / P. (1.12)

а = 0,77

Зі співвідношення (1.12) видно, що коефіцієнт а залежить від продажної ціни продукту і від величини змінних витрат на одиницю продукту. У разі зміни продажної ціни продукту змінюється також співвідношення прибутку покриття і обсягу продажів:

а = ( A_VC / P ) (p / ( P - p )), (1.13)

?а = 0,06

де p - величина зміни продажної ціни продукту.

Для розрахунку показника а для всіх варіантів курсової роботи припускаємо, що ціна реалізації продукту зменшилася на p, причому p = A_VC.

?p=20 грн.

Дані про зміну співвідношення прибутку покриття до обсягу продажів у разі зміни ціни реалізації продукту подаю у вигляді табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Показники діяльності підприємства у разі зміни продажної ціни продукту

Показники	Сума, грн..	Відсоток від обсягу продажів
Обсяг продажів S	7000	100,0%
Змінні витрати VC	2000	28,6%
Прибуток покриття CM	5000	71,4%
Постійні витрати FC	1100	15,7%
Доход D	3900	55,7%

Під час заповнення табл. 1.3 враховую, що для визначення обсягу продажів S підприємства використовується співвідношення:

S = Q (P - AVC).

S = 7000 грн.

Змінні витрати VC визначають за формулою

VC = Q AVC

V_C = 2000 грн.

Для розрахунку прибутку покриття CM підприємства використовують формулу

CM = S - VC.

C_M = 5000 грн.

Доход підприємства визначають за формулою

D = CM - FC

D = 3900 грн.

На підставі виконаних розрахунків необхідно підраховую новий обсяг продажів в точці критичного обсягу виробництва в грошовому (формула (1.6) або (1.10)) і натуральному виміру (формула (1.4)) з урахуванням зміни ціни реалізації одиниці товару на величину p.

Для аналізу чутливості зміни співвідношення прибутку покриття й обсягу продажів у разі зміни ціни реалізації розраховую величину а.

Q_b = F_C /(P - ?p A_VC)

Qb = 22 шт.

S_b = (P - ?p) Q_b

S_b = 1540 грн.

Результати розрахунку показників критичного обсягу виробництва в грошовому S_b і натуральному Q_b вимірах, а також показника а, що характеризує чутливість зміни критичних співвідношень прибутку покриття і обсягу продажів, заношу в табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Показники діяльності підприємства у разі зміни продажної ціни товарів в точці критичного обсягу виробництва

Назва показника	Величина показника
Обсяг продажів Qb, од.	22,00
Обсяг продажів Sb, грн.	1540
Співвідношення прибутку покриття до обсягу продажів ?а	0,06

Досліджую три види відхилення.

1. Відхилення ціни реалізації д(Р). Воно відбувається через пониження продажної ціни продукту. Виражається в падінні доходів від продажів продукції при первинному фізичному обсязі продажів у точці беззбитковості виробництва.

Відхилення ціни - це різниця між новою (P - p) і старою P цінами продукту, помножена на первинний обсяг продажів Q_b у точці беззбитковості:

д(Р) = ((P - p) - P) Q_b.

д(Р) = -320 грн.

2. Відхилення кількості продукту д(Q). Під ним розуміють приріст доходів від продажів продукції в результаті необхідного збільшення фізичного обсягу продажів продукції Q_b, в точці критичного обсягу виробництва за новою продажною ціною (P - p):

д(Q) = (F_C / (P - p - A_VC) - F_C / (P - A_VC)) (P - p)

д(Q) = 440 грн.

3. Відхилення витрат на виробництво продукту д(С). Це збільшення змінних витрат через необхідне збільшення обсягу продажів у точці беззбитковості.

Відхилення витрат - різниця між новим і старим обсягом фактичних продажів в точці беззбитковості виробництва, помножена на змінні витрати на одиницю продукції:

д(С) = (F_C / (P - p - A_VC) - F_C / (P - A_VC)) A_VC.

д(С) = 126 грн.

Результати розрахунку відхилень подаю у табл.1.5.

Таблиця 1.5. Відхилення, що впливають на обсяг продажів у точці беззбитковості

Показники	Сума, грн.	Відсоток від первинного обсягу продажів
Цінове відхилення д(Р)	-320	-22,22%
Кількісне відхилення д(Q)	440	30,56%
Відхилення витрат д(С)	126	8,73%

На підставі виконаних розрахунків і побудованих графіків можна зробити такі висновки про вплив зміни продажної ціни виробів, змінних і суми постійних витрат на обсяг продажів у точці критичного обсягу виробництва:

· зменшення ціни продажу на 20 грн. вплинуло на загальний обсяг продажів у вартісному виразі. А саме, обсяг продажів у вартісному виразі зменшився на 2 000 грн. Змінився також постійний коефіцієнт у вигляді відношення прибутку покриття до обсягів продажу продукції. Він знизився на 6%.

· проведений аналіз відхилень в точці критичного обсягу виробництва показав, що відхилення ціни реалізації привело до зменшення доходів від продажів продукції на 320 грн., відхилення кількості продукту спричинило збільшення доходів від продажу продукції шляхом збільшення фізичного обсягу продажів в точці критичного обсягу виробництва на 440 грн., відхилення витрат привело до збільшення змінних витрат через необхідне збільшення обсягу продажів в точці беззбитковості на 126 грн.

З вищесказаного можна зробити висновок, що зменшення ціни на 20 грн. призвело до збільшення фізичного обсягу продажів в точці беззбитковості, і тим самим спричинило збільшення змінних витрат і обсягів продажу в вартісному виразі на 126 грн.

2. Визначення оптимального обсягу виробництва і реалізації продукції

Вирішення задачі визначення оптимального обсягу виробництва, що забезпечує максимізування прибутку підприємства, можливе з використанням методу зіставлення валових показників і методу зіставлення граничних показників.

Використовування цих методів під час визначення оптимального обсягу виробництва базується на таких припущеннях:

- підприємство виробляє і реалізує тільки один товар;

- метою підприємства є максимізації прибутку в цьому періоді часу;

- оптимізуються тільки ціна реалізації продукції та обсяг її виробництва; обсяг виробництва товару підприємства в цей період часу дорівнює обсягу реалізації товару.

Указані припущення ґрунтуються на тому, що ціна товару (послуги), що випускається, і обсяг реалізації товару здійснюють найбільший вплив на економіку підприємства при незадоволеному попиті на цей товар. Визначення оптимального обсягу виробництва і реалізації продукції здійснюється з урахуванням ціни, що склалася на ринку і дорівнює Р (див. додаток). Постійні витрати F_C на виробництво продукту встановлюються на підставі збільшення їх величини за допомогою множника 10³. Розрахунок змінних витрат V_Ci для певного обсягу реалізації товару підприємства здійснюють за формулою

V_Ci = [(Q_i A_VC)² (i +10· 8)] / 5_. 10⁴, (2.1)

Валові витрати Т_{С i} підприємства розраховую як суму встановлених значень постійних і змінних витрат.

Результати розрахунків, що характеризують загальну структуру витрат підприємства на виробництво товару, заношу у таблицю (табл.2.1.).

Таблиця 2.1 Структура витрат на виробництво товару

Порядковий номер i	Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Постійні витрати FС i, тис. грн.	Змінні витрати VC i, тис. грн.	Валові витрати ТС i, тис. грн.
1	0	1150	0	1150
2	30	1150	590,4	1740,4
3	60	1150	2390,4	3540,4
4	90	1150	5443,2	6593,2
5	120	1150	9792	10942
6	150	1150	15480	16630
7	180	1150	22550,4	23700,4
8	210	1150	31046,4	32196,4
9	240	1150	41011,2	42161,2
10	270	1150	52488	53638
11	300	1150	65520	66670

2.1 Метод зіставлення валових показників

Метод зіставлення валових показників припускає розрахунок прибутку при різних значеннях обсягу виробництва і реалізації продукції на підставі показників валових витрат і валової виручки (доходу) (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Зіставлення валових показників

Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Ціна P, грн..	Валовий доход, ТRi, тис. грн..	Валові витрати ТС i, тис. грн..	Прибуток TPR i, тис. грн..
0	125	0	1150	-1150
30	125	3750	1740,4	2009,6
60	125	7500	3540,4	3959,6
90	125	11250	6593,2	4656,8
120	125	15000	10942	4058
150	125	18750	16630	2120
180	125	22500	23700,4	-1200,4
210	125	26250	32196,4	-5946,4
240	125	30000	42161,2	-12161,2
270	125	33750	53638	-19888
300	125	37500	66670	-29170

Використовуючи дані з табл. 2. 2, будую графік валових показників(рис.2.1):

Рис.2.1. Зіставлення валових показників

Досліджуючи графічне відображення кривих валової виручки і валових витрат, можна зробити висновки про обсяги виробництва і реалізації продукції:

· Рис.2.1 відображає криві валових витрат і валових доходів, а також області прибутків та збитків.

· Графік показує, що обсяг виробництва до 20 тисяч одиниць є збитковим для підприємства, починаючи з 20 тисяч одиниць підприємство отримує прибуток.

· Розмір прибутку зростає і на відмітці 180 тисяч одиниць досягає найбільшого значення. Далі прибуток починає зменшуватися.

2.2 Метод зіставлення граничних показників

При оптимізації обсягу виробництва і реалізації продукції за допомогою методу зіставлення граничних показників використовують економічні категорії граничних витрат і граничного доходу. Вважається, що до тих пір, поки граничний доход (додатковий доход, обумовлений випуском однієї додаткової одиниці продукції) перевищує величину граничних витрат (додаткові витрати, обумовлені випуском однієї додаткової одиниці продукції), збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції буде рентабельним.

На підставі значень валових витрат при різних показниках обсягу виробництва і реалізації продукції, що характеризує діяльність підприємства (табл. 2.1), розраховую граничні витрати M_C. В умовах цього ринку граничний доход M_R при різних показниках обсягу виробництва і реалізації залишається однаковим і дорівнює ринковій ціні продукту Р гривень за одиницю.

Використовуючи дані граничного доходу і граничних витрат заповнюємо таблицю(табл. 2.3):

Таблиця 2.3 Зіставлення граничних показників

Інтервал обсягів реалізації Q, тис. од.	Граничний доход MR, грн..	Граничні витрати MC, грн..	Граничний прибуток MPR, грн..
0	125	20	105
30	125	60	65
60	125	102	23
90	125	145	-20
120	125	190	-65
150	125	236	-111
180	125	283	-158
210	125	332	-207
240	125	383	-258
270	125	434	-309

Будую графік зіставлення граничних показників (рис. 2.2):



Рис. 2.2. Зіставлення граничних показників

В умовах ринкової економіки товаровиробнику необхідно знати величину мінімально допустимої ціни реалізації товару. Відповідно до розрахункових даних, наведених у табл. 2.1, передбачається, що ринкова ціна вироблюваної продукції і, відповідно, ціна реалізації становить 125 гривень за одиницю товару. При такій ціні виробництво товару буде рентабельним.

У разі зниження ринкової ціни нижче мінімально допустимої ціни підприємство не може стабільно працювати, оскільки воно зазнаватиме збитки протягом довгого часу. Тому в довгостроковій перспективі ціна реалізації вироблюваної продукції повинна бути не нижчою за величину середніх валових витрат A_TC.

У короткостроковій перспективі підприємство вимушене мати постійні витрати навіть у разі тимчасового припинення виробництва і збуту продукції. Тому з економічної точки зору підприємству необхідно мати хоча б незначну одиничну величину покриття, ніж повністю позбутися її. Під одиничним покриттям у цьому випадку розуміють різницю між ціною реалізації одиниці товару і середніми змінними витратами.

У випадках тимчасового зниження ринкової ціни товару мінімально допустима ціна для товаровиробника повинна дорівнювати середнім змінним витратам, що забезпечує мінімальне покриття витрат підприємства.

На підставі даних, наведених у табл. 2.1, розраховую показники середніх валових витрат A_TC, середніх змінних витрат A_VC, і зводжу їх у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Середні валові і середні змінні витрати підприємства

Обсяг реалізації, Q, тис. од.	Ціна реалізації Р, грн..	Середні валові витрати ATC, грн..	Середні змінні витрати AVC, грн..	Одинична величина покриття
0	125	0	0	125
30	125	58	19,68	105,32
60	125	59	39,84	85,16
90	125	73	60,48	64,52
120	125	91	81,6	43,4
150	125	111	103,2	21,8
180	125	132	125,28	-0,28
210	125	153	147,84	-22,84
240	125	176	170,88	-45,88
270	125	199	194,4	-69,4
300	125	222	218,4	-93,4

Використовуючи дані, наведені в табл. 2.4, розраховую значення одиничної величини покриття, які необхідні для визначення оптимального обсягу виробництва і реалізації продукції підприємства.

У разі зниження ринкової ціни реалізації товару Р на величину Р = A_VC при будь-яких обсягах виробництва, наведених у табл. 2.4, оптимальний обсяг виробництва буде дорівнювати тому обсягу продукції, при якому A_TC мають мінімальне значення, а одинична величина покриття, розрахована як різниця між новою ціною реалізації і середніми змінними витратами A_VC, забезпечить максимальне покриття постійних витрат підприємства.

На підставі розрахованих у табл. 2.3 значень показника граничного прибутку M_PR можна зробити висновки про доцільність збільшення обсягів виробництва:

- Розрахувавши граничні витрати та граничні доходи, ми зможемо дати відповідь на запитання: починаючи з якого обсягу виробництва кожна додаткова одиниця продукції буде збитковою для підприємства?

- Зробивши відповідні розрахунки і побудувавши на їх основі графік зіставлення граничних показників, можна сказати, що підприємству вигідно збільшувати обсяги виробництва до 180 тисяч одиниць. Кожна наступна одиниця буде збитковою для підприємства.

- Оптимальний обсяг виробництва і реалізації продукції на основі граничних показників 256 тисяч одиниць.

2.3 Визначення оптимального обсягу виробництва і реалізації продукції в умовах монопольного ринку

Методи зіставлення валових і граничних показників можуть використовуватися підприємством-монополістом для розрахунку обсягу виробництва і ціни реалізації своєї продукції на рівні, що забезпечує йому максимальний прибуток.

При вирішенні цих завдань потрібно використовувати вихідні дані, що характеризують заплановані у наступному році обсяги виробництва і реалізації, витрати по певному товару (табл. 2.5).

При формуванні ціни товару Р у табл. 2.5 слід використовувати вираз

Р_i+1 = [Р - (8 + k_i)].

Постійні витрати підприємства-монополіста F_C на виробництво товару встановлюють на підставі збільшення їх вихідної величини (див. додаток) за допомогою множника 0,80_. 10³.

Розрахунок змінних витрат V_C для певного обсягу реалізації товару підприємства-монополіста здійснюють за формулою

V_Ci = [(Q_i A_VC)² (i +15 8)] / 5_. 10⁴ (2.1)

Для дослідження впливу обсягу виробництва і ціни товару на отримання прибутку підприємства методом зіставлення валових показників необхідно на підставі даних, наведених у табл. 2.5, розраховую величину валових витрат T_C і прибутку при різних обсягах виробництва і реалізації.

Таблиця 2.5 Характеристика виробництва і реалізації товару підприємства

Порядковий номер i	Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Ціна Рi, грн..	Постійні витрати FС i, тис. грн..	Змінні витрати VC i, тис. грн..	Валові витрати ТС i, тис. грн..
1	0	125	920	0	920
2	30	115	920	878,4	1798,4
3	60	105	920	3542,4	4462,4
4	90	95	920	8035,2	8955,2
5	120	85	920	14400	15320
6	150	75	920	22680	23600
7	180	65	920	32918,4	33838,4
8	210	55	920	45158,4	46078,4
9	240	45	920	59443,2	60363,2
10	270	35	920	75816	76736
11	300	25	920	94320	95240

Результати розрахунків T_R, T_C і прибутку T_PR заношу у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Обсяг реалізації товару і витрати підприємства

Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Ціна P, грн..	Валовий доход, ТRi, тис. грн..	Валові витрати ТС i, тис. грн..	Прибуток TPR i, тис. грн..
0	125	0	920	-920
30	115	3450	1798,4	1651,6
60	105	6300	4462,4	1837,6
90	95	8550	8955,2	-405,2
120	85	10200	15320	-5120
150	75	11250	23600	-12350
180	65	11700	33838,4	-22138,4
210	55	11550	46078,4	-34528,4
240	45	10800	60363,2	-49563,2
270	35	9450	76736	-67286
300	25	7500	95240	-87740

За результатами таблиці 2.6. будую графік, в якому зображується динаміка валових показників в умовах монополії (рис. 2. 3.):

Рис. 2.3. Зіставлення валових показників в умовах монополії

При дослідженні методом зіставлення граничних показників характеристик виробництва і реалізації продукції підприємства слід використовувати заплановані для товару підприємства показники обсягу реалізації і витрат, наведені в табл. 2.6, дати визначення і розкрити суть показників M_R, M_C, збуту D і граничного прибутку підприємства.

Розраховую і заношу в табл. 2.7 відповідні значення показників валової виручки T_R, валових витрат T_С, граничного доходу M_R, граничних витрат M_C і граничного прибутку M_PR.

Таблиця 2.7 Зіставлення граничних показників

Обсяг реалізації Qi, тис. од.	Р,	TR, тис. грн..	TC, тис. грн..	MR, тис. грн..	MC, грн..	MPR, грн..
0	125	0	920	115	29,28	85,72
30	115	3450	1798,4	95	88,8	6,2
60	105	6300	4462,4	75	149,76	-74,76
90	95	8550	8955,2	55	212,16	-157,16
120	85	10200	15320	35	276	-241
150	75	11250	23600	15	341,28	-326,28
180	65	11700	33838,4	-5	408	-413
210	55	11550	46078,4	-25	476,16	-501,16
240	45	10800	60363,2	-45	545,76	-590,76
270	35	9450	76736	-65	616,8	-681,8

Вважається, що зниження ціни і збільшення обсягу виробництва ефективне, якщо крива граничного доходу MR розміщується вище кривої граничних витрат MC, а оптимальна ціна реалізації товару при певному обсязі виробництва обчислюється за тою точкою на кривій збуту D, яка знаходиться на вертикалі над точкою перетину кривих MR і MC.

Точка на кривій збуту D, яка фактично є кривою попиту на продукцію підприємства-монополіста, визначає його оптимальну ціну реалізації товару, називається точкою монополії.

Використовуючи дані табл. 2.7 графічно відображаю значення граничних показників (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Зіставлення граничних показників в умовах монополії

На підставі виконаних розрахунків і побудованих графіків можна зробити такі висновки:

- Проведені розрахунки дозволяють зробити певні висновки і прийняти відповідні рішення щодо наближення підприємства-монополіста до точки монополії на ринку.

- Зіставлення валових показників показало, що підприємство буде отримувати максимальний прибуток при оптимальному обсязі виробництва і реалізації продукції 153 тисячі одиниць. Зіставлення валових показників показало, що підприємство буде отримувати прибуток з кожної додаткової одиниці продукції до обсягу виробництва 63 тисячі одиниць. Саме в цій точці пряма граничних витрат перетинається з прямою граничних доходів. Провівши перпендикуляр з прямої збуту до осі абсцис через точку перетину прямих граничних доходів і граничних витрат, ми отримаємо точку монополії - 63 тисячі одиниць продукції.

- На монопольному ринку підприємству буде вигідно збільшити обсяги виробництва до 153 тисяч одиниць продукції.

3. Управління витратами підприємства на постачання матеріальних ресурсів

Основною функцією управління процесом постачання матеріальних ресурсів виробничого підприємства є забезпечення наявності необхідних матеріалів у проміжок часу, коли в них згідно з планом виробництва і реалізації продукції виникає потреба.

У реальному промисловому виробництві практично неможливо забезпечити такий ступінь координації постачальницьких, виробничих і збутових планів, щоб матеріали, сировина та комплектуючі вироби надходили виключно в той момент, коли вони включаються в процес виробництва, а виробничий цикл закінчувався саме тоді, коли згідно з контрактом готова продукція повинна бути відправлена замовнику. Тому необхідно своєчасно планувати створення запасів сировини і матеріалів, комплектуючих виробів (виробничий запас) і запасу готової продукції.

При визначенні менеджерами підприємства оптимальної величини партії матеріальних ресурсів, що закуповуються, використовують показник середньорічного виробничого запасу, що розраховують за формулою:

Z = ((R + R_O) / 2) / 8.

У розрахунках потрібно умовно вважати, що запас матеріального ресурсу на підприємстві в кінці року дорівнює нулю, тобто R_O = 0.

При розрахунку витрат уважається, що більш великій партії матеріальних ресурсів, що закуповується, відповідатиме більший середньорічний запас і відповідно будуть більш великі витрати підприємства на складування. Вихідні дані по варіантах закупівлі ресурсів підприємством наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Ціна	Витрати на складування ресурсу за рік, %	Витрати на обслуговування закупівель партії ресурсу, грн..
24	28%	1320

Якщо підприємство не має великих витрат, пов'язаних з розміщенням замовлення на поставки ресурсів і доставкою партії, що закупляється, то економічно ефективно закупляти матеріальні ресурси дрібними партіями, щоб мінімізувати витрати на складування ресурсів. На практиці підприємству доводиться зазнавати витрати, пов'язані з розміщенням замовлення, транспортуванням та прийманням ресурсів, що закупляються, контролем за проходженням рахунків і т.д. Сума подібних витрат на обслуговування закупівель з розрахунку за одну партію буває приблизно однаковою. Це стимулює підприємство закупляти ресурси більш крупними партіями.

Під час управління виробничим постачанням необхідно вирішувати задачу визначення величини партії ресурсів, що закупляється, і кількості партій, що закупляються в розрахунковий період часу, при яких сума витрат на складування і обслуговування закупівель матеріальних ресурсів виявилася б найменшою.

На підставі даних табл. 3.1 складаю табл. 3.2 і розраховуються показники, що визначають річні витрати на складування і обслуговування однієї партії ресурсу, що закупляється, за рік.

Таблиця 3.2 Визначення оптимальної партії ресурсу, що закупляється за рік

Показники	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Величина партії ресурсу К, кг	18600	9300	6200	4650	3720	3100	2657	2325	2067	1860
Середньорічний запас ресурсу, кг	9300	4650	3100	2325	1860	1550	1329	1163	1033	930
Вартість середньорічного запасу ресурсу, грн..	223200	111600	74400	55800	44640	37200	31886	27900	24800	22320
Витрати на складування ресурсу РС, грн..	62496	31248	20832	15624	12499	10416	8928	7812	6944	6250
Витрати на обслуговування закупівель ресурсу РО, грн..	1320	2640	3960	5280	6600	7920	9240	10560	11880	13200
Витрати на складування і обслуговування закупівель, грн..	63816	33888	24792	20904	19099	18336	18168	18372	18824	19450

При збільшенні кількості партій витрати на складування ресурсу поступово скорочуються, а витрати на обслуговування закупівель зростають. Розрахунок витрат на складування ресурсу здійснюється на підставі величини витрат на складування, заданої у вигляді відсотка (частки одиниці) від вартості середньорічного запасу.

Результати розрахунків потрібно проілюструю за допомогою графіка у координатах “витрати - кількість партій” (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Постачальницькі витрати підприємства

Під час визначення оптимальної величини партії ресурсу Q*, що закуповується, можна використовувати формулу Вільсона:

.

Q* = 2703

Оптимальна кількість партій = 7

Таким чином, використовуючи графічний метод, вдалося визначити оптимальну кількість і розмір партії. Як показує графік, оптимальною кількістю є 7 партій за рік. Беручи до уваги дані таблиці, можемо сказати, що розмір кожної закупки буде дорівнювати 2650 кг. Для того, щоб підтвердити графічний метод визначення оптимальної партії, ми скористалися формулою Вільсона. У результаті ми отримали розмір оптимальної партії 2703 кг і 7 закупок за рік. Тобто, щоб задовольнити річну потребу в 18600 кг матеріалу при мінімальних затратах на обслуговування закупки і складування матеріалів, нам необхідно здійснити 7 закупок за рік з оптимальним розміром партії 2650 кг.

Список використаної літератури

1. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика. - К.: Лібра, 2002. - 72 с.

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: Знання, 2005. - 662 с.

Размещено на Allbest.ru

...