Витрати виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Короткострокові валові, постійні і змінні витрати

2. Середні та граничні короткострокові витрати

3. Криві короткострокових витрат виробництва

Висновок

Література

Вступ

Більшість економістів користуються положенням про те, що люди роблять здебільшого раціональний вибір, систематично зіставляючи рівень задоволення потреб з тими «жертвами», які вони мають принести. Таким чином, вважається що і підприємства систематично намагаються зважувати доходи і видатки, щоб максималізувати свій прибуток.

Витрати виробництва - це вартість факторів виробництва, використаних для створення певного обсягу продукції. В економічній теорії існують різні підходи до визначення категорії «вартість». Так, прихильники трудової теорії вартості ( А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) вважали, що вартість - це втілена у товарі праця. Однак сьогодні більш поширеною в економічній теорії і, зокрема, в мікроекономіці є концепція альтернативної вартості. З позиції цієї концепції і будуть розглядатися витрати виробництва.

Витрати в економіці пов'язані безпосередньо з відмовою від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг. Це означає, що економічні витрати, або альтернативна вартість, будь-якого ресурсу дорівнюють його вартості, або цінності, за найкращого з усіх можливих варіантів його використання.

Витрати, які підприємство або галузь несе в процесі виробництва певного обсягу продукції, залежать від можливості зміни кількості зайнятих ресурсів. Чимало ресурсів, зокрема більша частина праці, сировини, палива, енергії тощо, можуть бути змінені легко і швидко. Інші ресурси вимагають багато часу на залучення.

Оскільки на зміну кількості необхідних для виробничого процесу ресурсів затрачається різний час, слід розрізняти короткостроковий і довгостроковий періоди. Короткостроковий період - це період часу, якого замало, щоб підприємство встигло змінити свої виробничі потужності, але достатньо для зміни інтенсивності використання цих фіксованих потужностей.

У межах короткострокового періоду виробничі потужності підприємства залишаються незмінними, але обсяг виробництва може бути змінений шляхом застосування більшої кількості праці, сировини та інших ресурсів. У межах короткострокового періоду існуючі виробничі потужності можуть використовуватися дещо інтенсивніше.

Важливо відзначити, що короткостроковий і довгостроковий періоди відрізняються один від одного швидше концептуально, ніж за тривалістю. У галузях легкої промисловості зміна виробничих потужностей може відбутися і за одну добу. Часто малі підприємства можуть збільшити свої виробничі потужності за декілька днів. Але у важкій промисловості для цього потрібні місяці, а то і роки.

1. Короткострокові валові, постійні і змінні витрати

змінний витрати беззбитковість виробництво

У короткостроковому періоді деякі чинники виробництва залишаються незмінними, хоча решта може змінюватися для того, щоб збільшити випуск продукції. Валові (загальні) витрати (ВВ) на виробництві будь - якого товару складаються із двох компонентів: постійних витрат (ПВ), величина яких не залежить від обсягу випуску продукції, і змінних витрат (ЗВ), величина яких змінюється разом з обсягом випуску продукції. Постійні витрати - це рентні платежі, амортизаційні відрахування, страхові внески та заробітна плата адміністративного та керівного персоналу.

Змінні витрати включають видатки на заробітну плату і сировину - вони зростають у міру зростання випуску продукції. Постійні витрати можуть коригуватися у довгостроковому періоді, але вони не змінюються із зміною випуску продукції в короткостроковому періоді (ці витрати оплачуються навіть тоді, коли продукція зовсім не випускається).

Щоб вирішити, скільки випускати продукції, керівникам підприємства необхідно знати, як зростуть змінні витрати із зміною випуску продукції. Для цього слід визначити деякі додаткові критерії вимірювання витрат. Дані, наведені в табл.1, стосуються підприємства з постійними витратами у розмірі 50 грн.

Таблиця 1. Короткострокові витрати підприємства

Із даних табл. 1 видно, що змінні витрати зростають разом із випуском, як і валові витрати. Останні являють собою суму постійних (стовпчик 2) і змінних (стовпчик 3) витрат. Дані стовпчика 3 і 4 дають змогу визначити додаткові змінні витрати, пов'язані зі зміною обсягу.

2. Середні та граничні короткострокові витрати

Граничні витрати (ГВ) - це додаткові витрати на виробництво ще однієї одиниці продукції. Оскільки постійні витрати не міняються із зміною обсягу випуску продукції підприємства, то граничні витрати визначаються зростанням лише змінних витрат на випуск додаткової одиниці продукції, що виражається за допомогою формули:

ГВ = ? ЗВ / ? Об

Граничні витрати показують, скільки коштує для фірми збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю. У табл. 1 граничні витрати можна обчислити, виходячи як із змінних витрат у стовпчику 3, так і з валових витрат у стовпчику 4. Наприклад, граничні витрати за умови збільшення обсягу випуску з двох до трьох одиниць складають 20 грн., бо змінні витрати підприємства зростають з 78 до 98 грн. Валові витрати виробництва зростуть також на 20 грн. - з 128 до 148 грн. Валові витрати відрізняються від змінних тільки постійними витратами, які не міняються, коли міняється обсяг випуску продукції.

Середні витрати - це витрати на одиницю випуску продукції. Існує три види середніх витрат: середні постійні, середні змінні, середні валові (загальні) витрати. Середні постійні витрати (СПВ) являють собою постійні витрати, поділені на обсяг випуску продукції:

СПВ = ПВ / Об

Наприклад, середні постійні витрати для чотирьох одиниць обсягу випуску продукції дорівнюють 12,5 грн. (50 / 4). Оскільки постійні витрати не змінюються, то середні постійні витрати знижуються в міру збільшення обсягу випуску продукції.

Середні змінні витрати (СЗВ) - це змінні витрати, поділені на обсяг випуску продукції:

СЗВ = ЗВ / Об

Середні змінні витрати виробництва п'яти одиниць продукції дорівнюють 26 грн. (130 / 5). І, нарешті, середні валові витрати (СВВ) - це валові витрати, поділені на обсяг випуску продукції:

СВВ = ВВ / Об

Таким чином, середні валові витрати виробництва за обсягу випуску - 5 одиниць складають 36 грн. (180 / 5). У цілому середні валові витрати являють собою витрати на виробництво одиниці продукції. Порівнюючи середні валові витрати з ціною продукції, можна визначити, чи прибуткове виробництво.

Середні валові витрати (СВВ) за будь - якого обсягу продукції знаходять як відношення валових витрат (ВВ) до обсягу випуску продукції (Об), або як суму середніх постійних витрат (СПВ) та середніх змінних витрат (СЗВ):

СВВ = ВВ / Об = СПВ + СЗВ

Із даних табл.1 видно, що змінні та валові витрати зростають разом із випуском продукції. Швидкість зростання залежить від природи виробничого процесу, і, зокрема, від того, чи досягло виробництво того рівня, коли воно підлягає дії закону спадної віддачі щодо змінних чинників.

Як нам уже відомо, закон спадної віддачі виражається в тому, що, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання кожної наступної одиниці змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного, фіксованого ресурсу (наприклад, капіталу або землі) дає спадний додатковий, або граничний, продукт з розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Іншими словами, якщо кількість робітників, що обслуговує машинне устаткування, буде збільшуватися, то зростання обсягу виробництва буде поступово уповільнюватися пропорційно кількості нових робітників.

Цей закон найяскравіше проявляється в сільськогосподарському виробництві та у видобувних галузях промисловості. Дещо меншою мірою він проявляється і в інших сферах суспільного виробництва. Щоправда, цей закон ґрунтується на припущенні, згідно з яким усі одиниці змінних ресурсів якісно однорідні. Тобто припускається, що, наприклад, кожний додатковий робітник має такі ж розумові здібності, освіту, кваліфікацію, трудові навички тощо. Граничний продукт починає зменшуватися не тому, що найняті пізніше робітники виявилися менш кваліфікованими, а тому, що за незмінної величини наявних капітальних фондів зайнята більша кількість робітників.

Згідно з цим законом, валовий продукт підприємства (ВП) при додаванні додаткових одиниць змінного ресурсу (праця) до незмінної кількості інших ресурсів (земля, капітал) зростатиме щораз повільніше і, досягнувши максимуму, почне знижуватися. Середній продукт (СП) або продуктивність праці одного робітника зростає, коли загальний продукт збільшується зростаючим темпом, тоді граничний продукт (ГП) зростає. Із уповільненням темпу зростання загального продукту граничний продукт є додатнім, але зменшується. Коли загальний продукт досягає максимальної величини, граничний продукт дорівнює нулю. Коли загальний продукт зменшується, то граничний продукт стає від» ємним. Коли граничний продукт більший за середній продукт, то середній продукт зростає, а там, де граничний продукт менший за середній, останній зменшується.

Якщо праця - єдиний змінний чинник, тоді для збільшення випуску продукції підприємство повинно найняти більше робітників. Якщо граничний продукт праці швидко знижується в міру збільшення трудовитрат (унаслідок дії закону спадної віддачі), то для прискорення випуску продукції доведеться збільшувати затрати. Як наслідок, змінні та валові витрати швидко зростають одночасно із збільшенням обсягу випуску продукції. З другого боку, якщо граничний продукт знижується повільно із збільшенням трудовитрат , то витрати зростатимуть теж повільно.

Якщо припустити, що ставка заробітної плати фіксована, то існує обернена залежність між середніми змінними витратами і середнім продуктом праці. Із зниженням середнього продукту праці значно зростає кількість використовуваних чинників виробництва для отримання граничного обсягу продукції , тобто середні змінні витрати виробництва зростають. Однак із збільшенням середнього продукту праці зменшується потрібна кількість чинників виробництва , тобто середні змінні витрати виробництва зменшуються.

Як змінні, так і середні змінні витрати тісно пов'язані з продуктивністю чинників і витратами виробництва. Змінний і середній продукти говорять про фактичний зв'язок між затратами і результатами виробництва. Зіставлення показників витрат дозволяє робити висновок про бюджетні видатки на підставі одержаної виробничої інформації.

3. Криві короткострокових витрат виробництва

Зміщення кривих витрат відбувається під впливом змін у цінах на ресурси або технології. Підвищення цін на постійні або змінні ресурси змістить відповідні криві вгору, а падіння цін змістить їх вниз. Застосування більш ефективної технології виробництва знижує показники витрат і зміщує криві витрат вниз.

Граничні і середні витрати являють собою важливі поняття. Вони відіграють вирішальну роль при виборі підприємством обсягу виробництва. Знання короткострокових витрат особливо важливе для підприємств, які діють в умовах відчутних коливань попиту. Якщо підприємство здійснює випуск продукції в такому обсязі, коли граничні витрати різко зростають, то невизначеність щодо збільшення попиту в майбутньому може примусити підприємство змінити виробничий процес і, можливо, спонукати до додаткових затрат сьогодні, щоб уникнути вищих витрат завтра.

Висновок

Змінні витрати безпосередньо залежать від об'єму виробництва продукції. Різні складові змінних витрат по різному впливають на їх загальну величину. Так, за наявності безробіття і знаходженні на ринку праці робітників відповідної кваліфікації легко збільшити об'єм виробництва за рахунок маси живої праці. Подібна ситуація може мати місце при використанні додаткових ресурсів сировини або енергії. Звичайно, що при цьому необхідно враховувати специфіку виробництва. Так, приріст об'єму продукції (наприклад, у виробництві меблів за індивідуальним замовленням) можна легко отримати шляхом залучення додаткових робітників. Але складається зовсім інакша ситуація коли необхідно розширити виробничі потужності, площі виробничих приміщень і т. п. Тут необхідний час вимірюється місяцями, а іноді, в важкому машинобудуванні або металургії - роками.

Із цього випливає, що при економічному аналізі необхідно розрізняти короткостроковий і довгострокові періоди. З точки зору економіки, різниця між ними складається з можливості зміни виробничих потужностей. В межах короткострокового періоду не можливо ввести в роботу нові виробничі потужності, але можливо підвищити ступінь їх використання. В межах довгострокового періоду можна розширити виробничі потужності. Звичайно, рамки цих періодів для різних виробництв різні. Розподіл на два періоди має велике значення під час визначення стратегії і тактики фірми для максимізації прибутку.

Для діяльності фірми вирішальними є наступні моменти. Поки граничні витрати менші середніх витрат, має місце зменшення середніх витрат, яке буде продовжуватись до тих пір, поки останній приріст граничних витрат буде меншим, за всі попередні. В точці, де перетинаються криві граничних витрат (ГВ) і середніх витрат (СВ), має місце мінімум середніх витрат (СВ). З права від цієї точки валові витрати починають зростати. Звідси випливає, що в цій точці ринкова ціна рівна середнім валовим витратам. Ця точка називається точкою беззбитковості, тобто критичного об'єму виробництва. При падінні ринкової ціни нижче цієї точки підприємці почнуть покидати галузь (або дане виробництво). Продовжувати працювати за таких умов можна, якщо перехід на випуск іншої продукції пов'язаний з більшим ризиком або аналіз перспектив дозволяє зробити висновок про можливість за короткий час підвищення ціни на продукцію в силу зростання попиту або погіршення становища конкурентів.

Значно гірше положення фірми, якщо вона опинилась в точці, де продажна ціна рівна тільки змінним витратам. В цьому випадку продаж продукції не дозволяє вимістити всі витрати на її виробництво. Керівництву фірми не залишається нічого іншого, як припинити виробництво даної продукції. Не виключений при цьому варіант оголошення фірми банкрутом.

Література

1. Дзюбик С.Д., Ривак О.С. Основи економічної теорії: навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 481 с.

2. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2006. - 211с.: іл.

3. Тимко Є.В. мікроекономіка: Навч. посіб. Для самостійної роботи студентів НМетАУ. - Дніпропетровськ - Кривий Ріг.: НМетАУ, 2008. - 66 с.

Размещено на Allbest.ru