Аналіз цінової політики підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

40

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра економіки

Курсова робота

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему: «Аналіз цінової політики підприємства»

Роботу виконала: Дмитренко Ю.М.

Перевірила: Мазна О. М.

Суми 2006

Зміст

Вступ

1. Сутність цінової політики підприємства на сучасному етапі розвитку України

1.1 Зміст процесу ціноутворення на підприємстві

1.2 Методи та стратегії ринкового ціноутворення

2. Фактори, що визначають рівень чутливості покупців до ціни та законодавчо-правове забезпечення процесу ціноутворення

2.1 Фактори, що визначають рівень чутливості покупців до ціни

2.2 Законодавчо-правове забезпечення процесу ціноутворення

3. Аналіз ціноутворюючих факторів підприємства на матеріалах ЗАТ "Бронідвері"

4. Шляхи підвищення ефективності ціноутворення на підприємстві

4.1 Перспективи виробничої діяльності підприємства при зміні методології ціноутворення

4.2 Організаційні питання зменшення витрат виробництва

Висновки

Література

Вступ

Метою даної роботи є розгляд основних факторів та методів утворення цін на підприємстві та надання певних пропозицій щодо ефективної організації процесу ціноутворення, а об'єктом являється цінова політика підприємства.

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки зростання ефективності підприємництва залежить від цінової політики підприємства і потребує підготовки висококваліфікованих підприємців (керівників, спеціалістів, менеджерів), здатних реалізувати у своїй діяльності вимоги ринкових відносин і відчувати кон'юнктуру ринку.

В таких важких умовах особливу увагу набуває проведення чіткої та продуманої цінової політики та розробка стратегії ціноутворення. Ціни та сам механізм їх утворення є невід'ємним елементом будь-якої господарської системи. В умовах ринкової економіки ціна набуває особливого значення, тому що вона визначає, що, як та в яких обсягах виробляти підприємствам щоб успішно працювати та отримувати певний прибуток. Правильна цінова політика на більшості підприємств України дала б змогу покращити наявний стан економіки та приборкати кризові явища в державі.

Вітчизняні підприємства опинилися в умовах жорсткої конкуренції з закордонними виробниками, тому правильна оцінка всіх умов ринку та можливостей підприємства у визначенні ціни на продукцію та послуги є основою виживання.

На мою думку політика підприємства у сфері ціноутворення є вирішальним елементом його господарської діяльності та одним з факторів, від яких залежить її ефективність.

Завданнями даної курсової роботи являються: розкриття змісту процесу ціноутворення на підприємстві, а також стратегії цінової політики; виділення основних факторів, що визначають цінова чутливість споживачів; розробка досконалого аналізу ціноутворюючих факторів на матеріалах ЗАТ «Броні двері» і надання рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства, а також його цінової політики. Предметом - вміння поєднувати теоретичні знання із практичними навичками формування цін на товари (послуги, вироби); врахування як зовнішніх, так і внутрішніх факторів у даному процесі. Зміна ринкової кон'юнктури - складний динамічний процес, який впливає на ціноутворення і зумовлює необхідність постійного аналізу ринку, досконалого володіння методикою розрахунку цін та знання існуючих принципів регулювання процесу ціноутворення в Україні.

1. Сутність цінової політики підприємства на сучасному етапі розвитку України

1.1 Зміст процесу ціноутворення на підприємстві

Ціна - один з найважливіших показників для підприємства. Ціна виступає грошовим вираженням вартості товару. Її основна функція складається в забезпеченні прибутку від продажу товарів. Вона має велике значення для споживачів товарів, дуже важлива для установлення відношень між підприємством і товарними ринками.

Ціноутворення - комплексний і суперечливий процес.

В ході якого потрібно враховувати велику кількість чинників і вдаватися до компромісів: враховувати задачі виробництва і маркетингових досліджень, фінансові результати, дії конкурентів, психологію споживачів, чинне законодавство. Процес ціноутворення повинний чітко регламентувати етапи збору і підготовки інформації, прийняття остаточного рішення. Його ефективність залежить від розробки діючих методів збору і перевірки інформації про конкурентів, спостереження над поведінкою споживачів, аналізу результатів внутрішньої діяльності.

Встановлення цін містить у собі такі етапи:

- постановка задач ціноутворення;

- визначення попиту;

- визначення витрат;

- аналіз цін і товарів конкурентів;

- вибір методу ціноутворення;

- встановлення остаточної ціни.

Головна ціль, що ставиться при ухваленні рішення про ціни, - збільшення прибутку.

Істотний вплив на політику ціноутворення робить тип ринку, на якому працює фірма.

Ринок чистої конкуренції складається з множини продавців якогось схожого товару. Жодний із продавців не робить великого впливу на рівень цін і укладання угод. Його прикладом є ринок продовольчих товарів, текстильних волокон.

Ринок монополістичної конкуренції складається з множини покупців і продавців, що укладають угоди в широкому діапазоні цін. На такому ринку виступають, як правило, фірма, що пропонують покупцям однорідні товари, що різняться варіантами і якістю виконання. Досить часто ці товари відрізняє навіть не якість, а торгова марка.

Олігополістичний ринок складається з невеличкого числа продавців, дуже дошкульних до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного. Олігополіст ніколи не відчуває впевненості, що може домогтися довгострокового успіху за рахунок зміни рівня цін.

Перед усіма комерційними та багатьма некомерційними організаціями постає завдання встановлення ціни на свої товари та послуги. В умовах ринку ціноутворення є досить складним процесом ,піддане впливу багатьох факторів. Фірми підходять до проблем ціноутворення по-різному. В малих фірмах ціни досить часто встановлюються вищим керівництвом. у великих компаніях проблемами ціноутворення звичайно займаються керівники по товарним асортиментам. Та й тут вище керівництво визначає мету політики цін та нерідко затверджує ціни, запропоновані керівниками нищих рівнів. В галузях діяльності ,де фактори ціноутворення грають вирішальну роль, фірми частіше затверджують у себе відділи цін, які або самі розробляють ціни, або допомагають це робити іншим підрозділам. Серед тих, чий вплив також відображається на політиці цін , керівники службою збуту , відповідальні за виробництво ,керуючі службою фінансів, бухгалтери.

Важко переоцінити те значення , яке мають ціни в умовах ринкової економіки. Саме ціни зумовлюють структуру виробництва, здійснюють вирішальний вплив на розподіл товарної маси, рівень життя населення. Для самостійних виробників , працюючих на ринок, незалежно від форм власності питання про ціни - це питання життя чи смерті.

Оптимальною ціною на продукцію є та ціна, яка дозволяє максимізувати різницю між валовою виручкою (TR) та валовими витратами (TC). Економісти зображують ці зв'язки шляхом моделювання графіку кривих валової виручки та валових витрат, показане на малюнку 1.1.

Не можливо продати велику кількість одиниць товару за однаковою ціною. Збільшення обсягу продаж призводить до насичення ринку та падіння платіжоспроможного спросу на продукцію. У визначений проміжок часу для того, щоб продавати більшу кількість товару, буде потрібно знизити ціну. При цьому валова виручка буде збільшуватися, але зі темпами приросту який буде знижуватись. Це показане на графіку 3-1: крива TR зображена у вигляді кривої зі спадаючим приростом по мірі росту обсягу продажу.

По мірі збільшення обсягу продаваїмої продукції виникають зміни і в сумі валових витрат (постійних та змінних) на виробництво та реалізацію продукції. Підприємство може за рахунок використання операційного важеля досягти зниження валових витрат на одиницю продаваїмої продукції. Необхідно враховувати ще одну тенденцію в динаміці валових витрат на одиницю продукції, а саме, що у визначений період росту обсягу виробництва та реалізації продукції відбувається зниження керованості процесом контролю над витратами та виникає потреба у значних додаткових витратах для розширення виробничих потужностей. Це приводить до того що у визначеній точці росту обсягу продажу тенденція зниження валових витрат на одиницю продукції змінюється тенденцією їх росту.

Вплив вказаних тенденцій в динаміці витрат показане на малюнку 3-1 у вигляді змін кривої TC.

Заштрихованому сегменту графіка відповідають різні значення обсягу продаж при яких реалізація продукції приносить компанії прибуток. Кожному конкретному значенню обсягу продажу на цьому відрізку відповідають конкретні значення валового прибутку та валових витрат. В цих умовах така точка обсягу продажу (Q0 ) при якій різниця між валовим прибутком (TR0) та валовими витратами (TC0) буде максимальною, і є точкою оптимального обсягу продаж.

Таким чином, обсяг продажу одиниць продукції в точці Qo є оптимальним. Ціна на цю продукцію повинна бути встановлена таким чином, щоб дозволити компанії продати вказаний обсяг продукції.

1.2 Методи та стратегії ринкового ціноутворення

Встановлення цін передбачає конкретну послідовність дій: визначення мети цінової політики; аналіз попиту; оцінка витрат; вивчення пропозиції та цін конкурентів; вибір методу ціноутворення; прийняття кінцевого рішення про визначення ціни.

Стратегії цінової політики:

Забезпечення існування фірми на ринках. Проблеми можуть виникнути через конкуренцію або зміни попиту. Нерідко, щоб продовжити бізнес та ліквідувати запаси, знижають ціни. При цьому прибуток може втрачати своє першоступеневе значення. Але доки ціна покриває витрати, виробництво може продовжуватися.

Максимізація прибутку. Більшість підприємців бажали б встановити на свій товар ціну, котра б забезпечувала б максимум прибутку. Для цього визначають можливий попит та майбутні витрати по кожному варианту цін. З альтернатив обирається та, котра принесе у короткостроковому періоді максимальний прибуток.

Максимальне розширення обороту. Ціну, направлену на максимізацію обороту, застосовують тоді, коли продукт виробляється корпоративно і важко визначити всю структуру та функції витрат. Реалізувати дану мету можливо через встановлення відсотка комісійних від обсягу збуту.

Оптимальне збільшення збуту. Підприємці, вважають, що збільшення обсягу збуту призведе до зниження витрат на одиницю продукції і до збільшення прибутку. Виходячи з можливостей ринку встановлюють ціну як більш можливо нижче, що іменується “цінова політика наступу на ринок”. Фірма знижує ціни на свою продукцію до максимально можливого рівня, підвищуючи долю свого ринку, досягає зниження витрат на одиницю товару.

“Зняття вершків” завдяки встановленню високих цін. Фірма встановлює на кожне своє виробниче нововведення максимально можливу ціну завдяки порівняльним перевагам нового товару. Коли збут за даною ціною скорочується, фірма знижує ціну, привертаючи до себе наступний шар клієнтів, досягаючи у кожному сегменті цільового ринку максимально можливого обороту;

Лідерство в якості. Фірма, спроможна закріпити за собою таку репутацію, встановлює високу ціну, щоб покрити високі витрати, зв'язані з підвищенням якості та необхідними для цього витратами.

Ціноутворення на нову продукцію.

Новий продукт являє собою найбільш важку проблему для ціноутворення за наявності багатьох невизначеностей. З метою зниження рівня невизначеності підприємство може провести маркетингові дослідження.

При встановленні ціни на нову продукцію використовуються дві цінові стратегії. Ці цінові стратегії відомі як “зняття вершків” та проникаюче ціноутворення.

Стратегія “зняття вершків” передбачає встановлення високої початкової ціни на нову продукцію з її прогресивним зниженням, доки ринок продукції переходить із стадії зародження в стадію зрілості. Метою вказаної цінової стратегії є максимізація короткострокового прибутку.

Стратегія проникаючого ціноутворення передбачає встановлення низької початкової ціни з метою швидкого масового прийняття продукції на етапі зародження його життєвого циклу. Вона припускає принесення в жертву визначених короткострокових прибутків заради досягнення більш міцних довгострокових позицій на ринку. Прийме фірма стратегію “зняття вершків” чи стратегію проникаючого ціноутворення - це залежить від того, що вона в дійсності намагається досягти.

Численні нові види продукції мають таку привабливість, яка робить попит на них повністю нееластичним по ціні. В таких випадках високі початкові ціни часто встановлюються та підтримуються до тих пір, доки конкуренти не створять конкуруючі товари, після якого почнеться зниження цін.

Одним з більш вагомих аргументів на користь стратегії “зняття вершків” є те що вона дозволяє захистити ціну та виробника від виникнення нових непередбачуваних витрат при виробництві та продажу продукції. У випадку, якщо буде потрібно знизити ціни в меншій мірі ніж очікувалося, компанія все - таки буде мати більш переважливі позиції, ніж у випадку їх вимушеного майбутнього підвищення. Навпаки, якщо ціна на нову продукцію встановлюється на базі проникаючої стратегії, а витрати неочікувано опинилися непередбачено високі, тоді компанія буде змушена підвищити ціну. Це буде нелегко зробити, особливо коли застосовується спроба досягти масового ринкового сприйняття товару.

Встановлення ціни на основі стратегії “зняття вершків” є найбільш ефективним на тих ринках, вхід на які ускладнений.

Існує дуже багато методів ціноутворення, Серед них можна виділити:

Затратні методи ціноутворення. Такі методи забезпечують розрахунок продажної ціни на товари та послуги

Формула “витрати-плюс-надбавка”

В ціноутворенні на стандартну продукцію головним є те, що ціна продажу повинна бути достатньою, щоб покрити всі витрати на виробництво, управління та реалізацію продукції (постійні та змінні), а також забезпечити прибуток на інвестиції.

При встановленні цін на стандартну продукцію, якщо припускається одержання довгострокового прибутку, повинні бути враховані всі витрати, що відносяться до процесу виробництва та реалізації продукції.

Метод повних витрат на виробництво припускає визначення базових витрат як суми всіх видів постійних та змінних витрат на виробництво одиниці продукції. Реалізаційні та адміністративні витрати, не враховані в базові витрати, враховуються у встановлюєму продажну ціну шляхом додання надбавки до базових витрат при встановленні продажної ціни. Надбавка повинна компенсувати ці витрати та забезпечити прибуток.

Форма калькуляції ціни - метод повних витрат на виробництво.

Витрати:

Прямі матеріальні

Прямі на оплату праці

Накладні - 250% від прямих витрат на оплату праці

Всі витрати на виробництво:

Надбавка на покриття реалізаційних та адміністративних витрат та очікуваного прибутку - 50% від суми витрат на виробництво:

Продажна ціна

Метод змінних витрат У відповідності до цього методу базові витрати складаються виключно із змінних витрат, що відносяться до виробу, а саме із змінних реалізаційних та адміністративних витрат, а також змінних витрат на виробництво. При цьому сума надбавки, що додається до базових витрат, містить суми постійних витрат та очікуваного прибутку в розрахунку на одиницю виробу.

Метод змінних витрат дозволяє керівнику отримати верхній та нижній кордон продажної ціни. Верхнім кордоном є ціна, яку керівник бажає отримати і в дійсності повинен отримати від основної маси продажу за довгостроковий час. Однак у визначених кордонах керівник може знизити ціну до такого низького рівня, який дозволяє покрити суму понесених змінних витрат.

Умови за яких можливо приймати такі рішення:

Наявність вільних потужностей

Наявність несприятливих умов для здійснення господарської діяльності

Досягнення межі конкуренції по звичайним замовленням.

За наявності цих умов стає можливим підвищення загальної рентабельності шляхом встановлення продажної ціни на окремі види продукції або замовлень на рівні, перевищуючим змінні витрати, але нижче рівня, забезпечуючого отримання надбавки.

Форма калькуляції ціни - метод змінних витрат.

Витрати:

Прямі матеріальні

Прямі на оплату праці

Змінні накладні

Змінні реалізаційні та адміністративні

Всі витрати на виробництво:

Надбавка на покриття реалізаційних та адміністративних витрат та очікуваного прибутку - 100% від суми витрат на виробництво. Продажна ціна. У випадку використання методу повних витрат на виробництво формула відсоткової надбавки має такий вигляд:

Очікуваний прибуток на + Реалізаційні та адміністративні

Відсоткова = вкладений капітал витрати _ (1)

Надбавка(%) Кількість одиниць Витрати на виробництво

Реалізованої продукції * одиниці продукції

При використання методу змінних витрат формула матиме такий вигляд:

Очікуваний прибуток на + Постійні (фіксовані)

Відсоткова = вкладений капітал витрати _

Надбавка(%) Кількість одиниць Змінні витрати на (2)

Реалізованої продукції * одиницю продукції

Для того щоб зробити формули підходу “витрати-плюс-надбавка”, більш прийнятними для прийняття цінових рішень, керівники компанією здійснюють три корегування.

1. Вони рідко використовують ціну на продукт на рівні встановлюємо ціни по формулі “витрати-плюс-надбавка”. Витрати, що використовуються у формулі, є базою для встановлення цін на мінімальному рівні - дійсна продажна ціна може бути набагато вища за мінімальну ціну. Чинники, що не зв'язані з витратами, такі, як позиції серед конкурентів, стратегія просування товару, упаковка та інше, можуть дозволити керівнику встановити ціну, суттєво вищу за мінімальну. Оцінити діяльність спеціалістів, що встановлюють ціни, можливо за їх здібністю відчувати ринкову ситуацію та знати, коли необхідно здійснити корегування ціни.

Якщо такі спеціалісти відчувають, що конкурентні позиції компанії міцні, то вони можуть провести корегування цін у бік збільшення, якщо вони відчувають посилення позицій конкурентів, то вони повинні або знизити ціни, або діяти у напрямку індивідуалізації продукту.

2.Для досягнення бажаного рівня прибутку на інвестований капітал керівники повинні поступатися часткою прибутку для досягнення більш високого рівня оборотності капіталу.

3. Підприємства не встановлюють однакову надбавку на всі види продукції, вони диференціюють її розмір відповідно до потреб покупця та загальній практиці в тій чи іншій галузі промисловості.

Встановлення цін виходячи із витрат часу та матеріалів

У відповідності з цим методом ціна обраховується шляхом множення однієї з двох цінових ставок на величину прямих витрат часу чи матеріалів. У кожному випадку цінова ставка будується з врахуванням надбавки на реалізаційні та адміністративні витрати, на інші прямі витрати та на очікуваний прибуток.

Компонент часу. Компонент часу виражають у вигляді ставки за кожну годину прямих витрат праці. Ця ставка обраховується шляхом додання трьох складових: (1) прямих витрат по оплаті праці робітників, враховуючи заробітню платню та додаткові виплати; (2) пропорційної надбавки на реалізаційні та адміністративні витрати організації; (3) надбавки на очікуваний прибуток в розрахунку на одиницю робочого часу.

В деяких організаціях використовується однакова погодинна ставка незалежно від того, який робітник виконує роботу; в інших організаціях ставки диференціюються в залежності від категорії робітника.

Компонент матеріалів. Компонент матеріалів обраховується у вигляді помноження платні за навантаження, транспортування та зберігання матеріалів на ціну використаних для виконання роботи матеріалів. Плата за навантаження, транспортування та зберігання матеріалів повинна забезпечити покриття витрат по заказу, транспортуванню, зберіганню матеріалів на складі плюс прибуток, нарахований безпосередньо на матеріали.

ціновий політика ціноутворення

2. Фактори, що визначають рівень чутливості покупців до ціни та законодавчо-правове забезпечення процесу ціноутворення

2.1 Фактори, що визначають рівень чутливості покупців до ціни

При встановленні цін не можна обмежуватися тільки розрахунком економічної цінності, тому що він припускає, що всі потенційні покупці добре інформовано й діють раціонально. Це далеко не так. Більшість покупців схильне до «показного споживання», логіка якого була описана американським економістом Торстеном Вебленом.

Веблен вважав, що люди після задоволення своїх основних матеріальних потреб починають поводитися по «законі демонстративного марнотратства». Вони купують товари для того, щоб підкреслити свій успіх у житті. Особливо таке поводження характерно для найбільше багатих шарів суспільства. У приклад Веблен приводив жіночу моду на дорогі вироби ручної роботи. Ці вироби нітрохи не краще вироблених у масовому масштабі, але рідкі й тому задовольняють марнославство заможних жінок, готових переплачувати за ексклюзивність чималі гроші.

Розрахунок економічної цінності обов'язково повинен доповнюватися аналізом факторів, що впливають на сприйняття ціни покупцями. Можна виділити 8 основних факторів, що визначають цінову чутливість споживачів:

1. Ефект унікальності товару - чим уникальніше товар по своїх властивостях, тим менш дошкульніше покупці до рівня його ціни при порівнянні його з альтернативними товарами. Для створення в покупця відчуття унікальності товару проводяться спеціальні маркетингові заходи. Це значить, що товар не тільки повинен мати особливі властивості, а покупець повинен бути про цьому добре інформований. У цьому випадку покупець втрачає орієнтира на ціну байдужності, і його чутливість до ціни помітно знижується.

2. Ефект товарів, що заміняють. Оскільки на практиці покупець найчастіше погано орієнтується в товарах на ринку, він у своїх судженнях опирається на уривчасті відомості, які йому вдалося одержати тим або іншим способом. Ефект що заміняють товарів полягає в тому, що чутливість покупця до ціни тим вище, ніж вище рівень ціни на товар у порівнянні із цінами на товари, які покупцеві представляються аналогами. У силу своєї недосвідченості, невірогідності реклами й т.д., покупець може помилятися в тім, що товари по своїх властивостях є або не є замінниками. Тому продавці повинні прагнути підкреслювати особливі властивості свого товару по порівнянню зі схожими більше дешевими товарами, що претендують на роль замінників (але такими не є).

3. Ефект ускладнення порівнянь полягає в тім, що покупці менш чутливі до цін товарів широко відомих марок, якщо порівняння по властивостям і цінам ускладнено. При покупці продуктів покупці найчастіше намагаються не ризикувати, купуючи невідомі товари (особливо консервативні покупці), покладаючись на стабільність якості знайомих марок: зрівняти товари, не пробуючи їх, досить проблематично. Чим більше розвинений ринок, тим кращі засоби придумують фірми для ускладнення порівняння покупцями товарів. Це можуть бути різні по масі впакування (наприклад, якщо замість 250гр покупець зустрічає впакування в 300гр, йому складніше оцінити свою вигоду), «безкоштовні додатки» у вигляді додаткового обсягу товарів, що доповнюють, і т.п.

Допомагають орієнтуватися покупцям серед важко порівнюваних товарів спеціалізовані журнали й передачі, в яких споживчі властивості товарів аналізуються незалежними експертами.

4. Ефект оцінки якості через ціну - чим більшою мірою покупець сприймає ціну як сигнал про рівень якості, тим менш він чутливий до її рівня.

Виділяють 2 групи товарів, про якість яких покупець судить через ціну: іміджні й ексклюзивні.

Іміджними товари ще називають товарами престижного попиту. Наприклад, деякі марки автомобілів по співвідношенню «ціна - якість (економічність в експлуатації)» уступають більше дешевим моделям, але користуються попитом в певного кола покупців як традиційно престижні.

Висока ціна може бути позитивно оцінена покупцями й у випадку ексклюзивних товарів і послуг - вона обмежує коло бажаючих їх одержати покупців до найбільш заможних і зацікавлених.

5. Ефект витрат на перемикання. Суть ефекту витрат на перемикання полягає в тому, що покупець оцінює новий товар не тільки на основі його корисності й ціни, але й з обліком витрат, необхідних при перемиканні на цей новий товар. Цей ефект яскравіше всього проявляється на ринку важкотехнічних товарів. Наприклад, якщо фірма хоче перейти на нове, більше дешеве встаткування іншої марки, перехід, скоріше всього, зажадає час і витрати на перенавчання персоналу. Тому різниця в ціні повинна бути настільки істотна, щоб вона виправдала додаткові витрати й витрачений час фірми.

6. Ефект дорожнечі товару. Чутливість покупця до ціни тим більше, чим вище витрати на покупку у відсотках від доходів або по абсолютній величині. Це значить, що при виборі дорогих товарів покупець схильний виділяти більше уваги на розходження в ціні, тоді як при покупці дешевих споживчих товарів його зусилля по пошуку більше вигідної альтернативи не окупаються.

Також завищені ціни виправдують себе в престижних магазинах, тому що їх клієнтами є більше забезпечені громадяни, що бажають придбати все необхідне в одному місці, дорожачи своїм часом.

7. Ефект поділу витрат. Покупці тим менш чутливі до ціни, чим більшу частину витрат несуть треті особи. Наприклад, безглуздо вести цінову конкуренцію на ринку послуг для бізнесменів (авіаквитки, готель), тому що ці витрати компенсуються компанією. Або, наприклад, працівник, що робить покупки за доручення фірми, буде шукати більше дешеву альтернативу менш ретельно, чим якби витрачав власні засоби.

8. Ефект створення запасів. Чим більше продукт придатний для зберігання, тим сильніше покупці реагують на тимчасову зміну його ціни. Особливо чутливі люди до несподіваного зниження цін. Воно руйнує їх звичне поводження й спонукує робити запаси заради додаткової вигоди. Цей ефект також проявляється під час високої інфляції: роблячи запаси на майбутнє, покупець прагне захистити себе від росту цін.

2.2 Законодавчо-правове забезпечення процесу ціноутворення

Згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Закону України “Про економічну самостійність України” Україна самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення та застосування цін та тарифів та організацію нагляду за їх здійсненням на території держави.

Загальні положення:

Законодавство України про ціноутворення складається з даного Закону та інших актів законодавства України, що видаються у відповідності з ним.

Цей закон поширюється на всі підприємства та організації незалежно від форм власності, підлеглості та методів організації роботи та виробництва.

Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної та соціальної політики України та спрямована на забезпечення:

Рівних економічних умов та стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій та адміністративно-територіальних регіонів республіки;

Збалансованого ринку засобів виробництва, товарів та послуг;

Протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів та послуг, об'єктивних співвідношень в цінах на промислову та с/г продукцію, забезпеченні ефективності обміну;

Розширення сфери застосування вільних цін;

Підвищення якості продукції;

Соціальних гарантій, в першу чергу для малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку з підвищенням цін та тарифів;

Створення необхідних економічних гарантій для виробників;

Орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Рада Міністрів України:

- забезпечує існування державної політики цін;

- визначає перелік продукції, товарів та послуг, державне фінансування та регулювання цін та тарифів на які затверджуються відповідними органами державного правління;

- визначає повноваження органів державного правління в галузі встановлення та застосування цін (тарифів), а також по нагляду за цінами (тарифами).

У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи.

Вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за виключенням тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів.

Державне регулювання цін та тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін;

- граничних рівнів цін чи граничних відхилень від державних фіксованих цін та тарифів.

У випадку високого зростання цін, раніше виведених з під контролю по рішенню Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських Рад народних депутатів, припускається тимчасове повернення до державного регулювання цін та тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи встановлюються на ресурси, які здійснюють визначний вплив на загальний рівень та динаміку цін, на товари та послуги, які мають визначне соціальне значення, а також на продукцію, товари та послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, які займають монопольне положення на ринку.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих та регульованих цін та тарифів. При цьому у сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та виконання умов антимонопольного законодавства.

3. Аналіз ціноутворюючих факторів підприємства на матеріалах ЗАТ "Бронідвері"

Підприємство ЗАТ “Бронідвері” займається виготовленням металевих конструкцій на замовлення населення та організацій. Виручка від реалізації за 9 місяців 2005р. склала 567.8 тис. грн., балансовий прибуток 35.4 тис. грн., а нерозподілений прибуток склав 35.6 тис. грн. Протягом 9 місяців діяльності матеріальні витрати виробництва склали 278.5 тис. грн., витрати на оплату праці становили 91.8 тис. грн., відраховано на соціальні заходи 42.2 тис. грн.,була нарахована амортизація на суму 1.8 тис. грн.,інші витрати 23.1 тис. грн.. Фактичний обсяг виробництва продукції(робіт,послуг) склав 473.2 тис. грн., загальні платежі до бюджету становили 38.3 тис. грн..

починаючи аналіз фінансового стану підприємства необхідно в першу чергу розглянути показники платоспроможності, тобто готовності підприємства заплатити по боргам у разі одночасного пред'явлення вимог щодо платежів з боку всіх кредиторів. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів, достатніх для погашення боргів по всій короткостроковій заборгованості та одночасно для здійснення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

Головним показником платоспроможності є абсолютний показник платоспроможності. Формула для його розрахунку:

Ап.п.=А-(ДЗ+КЗ) ( 3 )

Де А - це сума активу балансу

ДК - довгострокові кредити

КЗ - короткострокова заборгованість

Згідно даних балансу:

Ап.п.1=23.6-57.1=-33.500

Ап.п.2=29.6-56.3=-26.700

Де Ап.п.1 та Ап.п.2 -абсолютний показник платоспроможності на початок та кінець року відповідно.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Ка.л.=(ГК+КФВ)/КЗ ( 4 )

ГК - грошові кошти

КФВ- короткострокові фінансові вкладення

КЗ - короткострокова заборгованість

Ка.л.1=(0+0)/57.1=0.000

Ка.л.2=(0.2+0)/56.3=0.004

Коєфіцієнт критичної оцінки (або проміжний коєфіцієнт ліквідності)

Кк.о.=(ГК+КФВ+ДЗ)/КЗ ( 5 )

ДЗ - дебеторська заборгованість

Кк.о.1=(0+0+6.4)/57.1=0.112

Кк.о.1=(0+0+5.6)/56.3=0.099

Коєфіцієнт покриття

Кп.=(ГК+КФВ+ДЗ+ТМЗ)/КЗ ( 6 )

ТМЗ - товароматеріальні запаси

Кп.1=(0+0+6.4+82.0)/57.1=1.548

Кп.2=(0+0+5.6+90.2)/56.3=1.702

Коєфіцієнт чистої виручки

Кч.в.=(ЧП+А)/ЧВ ( 7 )

ЧП - чистий прибуток

А - амортизація

ЧВ - чиста виручка

Кч.в.1=(29.4+0)/473.2=0.062

Кч.в.2=(35.6+0)/473.2=0.075

Коєфіцієнт чистих активів

Кч.а.=(ОК-КЗ-НЗ-БД)/ОК ( 8 )

ОК - оборотні кошти

НЗ - неліквідні запаси

БД - безнадійні дебітори

Кч.а.1=(82.0+6.4-57.1-0-0)/(82.0+6.4)=0.354

Кч.а.2=(90.2+5.6-56.3-0-0)/(90.2+5.6)=0.412

Розглянемо показники фінансової стійкості підприємства. Для цього необхідно відзначити, що фінансова стійкість показує стан фінансових ресурсів підприємства, їх структуру та використання, які забезпечують розвиток підприємства на базі зростання прибутку, капіталу при збереженні платоспроможності, кредитоспроможності на допустимому рівні.

Розрахуємо наступні коефіцієнти:

7) Коєфіцієнт автономії

Ка.=ВК/ЗСК (9)

ВК - власний капітал

ЗСК - залучена сума капіталу

Ка.1=54.9/112.0=0.490

Ка.2=69.1/125.4=0.551

8) Коєфіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів

Кс.=ПК/ВК ( 10 )

ПК - позичковий кошти

ВК - власні кошти

Кс.1=57.1/54.9=1.040

Кс.2=56.3/69.1=0.815

9) Коєфіцієнт забезпеченості матеріальних запасів

Кз.м.з.=ВОК/МВЗ ( 11 )

ВОК - власний оборотний капітал

МВЗ - матеріальновиробничі запаси

Кз.м.з.1=31.3/82.0=0.382

Кз.м.з.2=39.5/90.2=0.438

10) Коефіцієнт покриття запасів

Кп.з.=(ВОК+ККБ+КЗТ)/МВЗ ( 12 )

ККБ - короткострокові кредити банків

КЗТ - кредиторська заборгованість по товарним операціям

Кп.з.1=(31.3+0+30.2)/82.0=0.750

Кп.з.2=(39.5+0+19.3)/90.2=0.652

11) Коефіцієнт маневрування власного капіталу

Км.в.к.=ВОК/ВК ( 13 )

Км.в.к.1=31.3/54.9=0.570

Км.в.к.2=39.5/69.1=0.572

12) Індекс постійного активу

Іп.а.=Ір.а./Ір.п. ( 14 )

Ір.а. - 1-й розділ активу

Ір.п. -1-й розділ пасиву

Іп.а.1=26.3/54.9=0.479

Іп.а.2=29.6/69.1=0.428

13) Коефіцієнт накопичення амортизації.

Кн.=(Нарах.аморт.)/(Первісна вартість) ( 15 )

Кн.1=2.0/25.6=0.078

Кн.2=4.2/33.8=0.124

Таблиця №1 Аналіз фінансових показників та оцінка стану підприємства

Узагальнююча таблиця фінансових показників підприємства
Показник	Значення показника	Відхилення	Нормативне значення
	На поч. Року	На кін. Року
Показники платоспроможності та ліквідності
Абсолютний показник платоспроможності.	-33.500	-26.700
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0.000	0.004	+0.004	0.2-0.3
Проміжний коефіцієнт ліквідності	0.112	0.099	-0.013	1
Коефіцієнт покриття	1.548	1.702	+0.154	2-2.5
Коефіцієнт чистої виручки	0.062	0.075	+0.013
Коефіцієнт чистих активів	0.354	0.412	+0.058
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії	0.490	0.551	+0.061	>0.5
Коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів	1.040	0.815	-0.225
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів	0.382	0.438	+0.056	>0.5
Коефіцієнт покриття запасів	0.750	0.652	-0.098
Коефіцієнт маневрування власного капіталу	0.570	0.572	+0.002
Індекс постійного активу	0.479	0.428	-0.051
Коефіцієнт накопичення амортизації	0.078	0.124	+0.046	<0.25
Показники рентабельності та ділової активності підприємства
Коефіцієнт ділової активності (рентабельність активів)	0.301
Оборотність засобів	21.346
Рентабельність засобів та їх джерел	1.338
Рентабельність продажу	0.063
Рентабельність всього капіталу	4.783

Тепер перейдемо до детального аналізу кожного з показників таблиці.

Абсолютний показник платоспроможності в нашому прикладі демонструє, що сума активів менше ніж сума зобов'язань як на початок, так і на кінець року, тобто підприємство не може повністю відповідати по своїм зобов'язанням. На кінець року становище трохи краще ніж на початок.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності також вказує на нестачу грошових коштів підприємства та наявність короткострокової заборгованості. Значення цього показника як на початок, так і на кінець року вказує на неспроможність підприємства відповідати по короткостроковій заборгованості.

Коефіцієнт критичної оцінки (або проміжний коефіцієнт ліквідності) приймає дуже мале значення: 0.112 на початок та 0.099 на кінець періоду (його нормативне значення =1). Це зайвий раз свідчить про недостатню суму грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості, щоб перекрити всі короткострокові зобов'язання.

Коефіцієнт покриття - цей показник подібний до попереднього, але крім всіх ресурсів, що покривають короткострокові зобов'язання, він враховує також товароматеріальні запаси. Значення коефіцієнта трохи менше нормативного, але простежується тенденція до покращення ситуації.

Коефіцієнт чистої виручки - показує яка доля чистих доходів підприємства у виручки, тобто долю вільних грошових коштів у виручці. Цей показник дає змогу побачити перспективу платоспроможності підприємства. Значення цього показника потрібно підвищувати шляхом зниження витрат на виробництво, як постійних, так і змінних.

Коефіцієнт чистих активів - цей коефіцієнт показує, яка доля оборотних активів реально залишається підприємству для забезпечення його діяльності. В даного підприємства нема неліквідних запасів та безнадійних дебіторів тому цей показник не має практичного значення. В нашому випадку показник зростає-це добре, адже у підприємства збільшується реальні оборотні активи.

Тепер розглянемо показники фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт автономії зріс з 0.490 до 0.551 при нормативному значенні 0.5-0.7 та більше. Цей процес свідчить про зростання долі власного капіталу по відношенню до залученого. Тобто можна зробити висновок про нормативну залежність підприємства від позикового капіталу. Те ж саме підтверджує коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів-його значення коливається навколо одиниці: 1.040 на початок року та 0.815 на кінець року (залучені підприємством кошти приблизно дорівнюють його власним коштам). Зменшення цього показника на кінець року вказує на покращення стану фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів демонструє в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами. В нашому випадку його значення 0.382 та 0.438 на початок та на кінець року відповідно. Звісно це менше рекомендованого (0.5 та більше) проте становище на кінець року змінилося в кращий бік. Можна зробити висновок, що джерел коштів для покриття матеріально-виробничих запасів недостатньо.

Коефіцієнт покриття запасів демонструє в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами до яких додається ще й кредиторська заборгованість по товарним операціям. В нашому випадку значення цього коефіцієнта зменшилося на кінець періоду, тобто сталося зменшення покриття матеріальних запасів. Це зумовлене зменшенням кредиторської заборгованості по товарним операціям та одночасним збільшенням матеріальних запасів. Можна сказати що досить велика доля непрацюючого капіталу знаходиться у запасах.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу показує, яка частина власних засобів та коштів підприємства знаходиться у мобільній формі. Що до нашого підприємства, то ці показники є занизькі, що не гарантує стійкого фінансового стану.

Індекс постійного активу вказує на те, що чим більша доля активів підприємства сформована за рахунок власних коштів - тим менший ризик неплатоспроможності. В нашому випадку сума власних та прирівняних до них коштів(1-й розділ пасиву) майже в двічі більша за суму основних засобів та позаоборотних активів (1-й розділ активу), що свідчить про досить низький ризик неплатоспроможності.

Коефіцієнт накопичення амортизації-показує ступінь зносу ОФ. За результатом розрахунку можна сказати, що досить невелика доля амортизаційних відрахувань у первісній вартості основних фондів підприємства, що є в межах норми для даного коефіцієнта.

Аналіз рентабельності та ділової активності підприємства. Фактори прибутковості підприємства

Оборотність засобів

ОЗ=В/ОЗсер. ( 16 )

В- виручка від реалізації

ОЗсер.-середня величина основних засобів

ОЗ=567.8/26.6=21.346

Коєфіцієнт ділової активності (рентабельність активів)

Ра.=П/А ( 17 )

П - прибуток балансовий

А - середня сума активу

Ра.=35.8/118.7=0.301

Рентабельність засобів та їх джерел

РЗ=П/ОЗсер. ( 18 )

РЗ=35.6/26.6=1.338

Рентабельність продажу

РП=П/В ( 19 )

РП=35.6/567.8=0.063

РЗ=РП*Оз

Ця формула показує, що прибутковість ОЗ підприємства чи іх джерел зумовлена як ціноутворювальною політикою підприємства та рівнем витрат на виробництво, так і діловою активністю підприємства, вимірюваною оборотністю засобів. Формула вказує шляхи підвищення рентабельності ОЗ чи їх джерел (тобто ступеня прибутковості використання капіталу та його елементів і навпаки зумовлена тими чи іншими причинами низька ділова активність підприємства може бути компенсована тільки зниженням витрат на виробництво продукції або ростом цін на продукцію), тобто підвищенням рентабельності продажу.

Коефіцієнти рентабельності (R):

Рентабельність продажу

K1r=Pp/Np ( 20 )

Pp - прибуток від реалізації

Np - виручка від реалізації

К1r=35.6/567.8=0.063

Рентабельність всього капіталу

K2r=P/Bcp ( 21 )

P- прибуток від реалізації

Вср- середній рівень балансу

К2r=567.8/118.7=4.783

Рентабельність ОЗ та інших позаоборотних активів

К3r=P/РСР ( 22 )

РСР - середня за період величина ОЗ та інших позаоборотних активів по балансу.

К3r=567.8/26.6=21.346

K1r - показує скільки прибутку припадає на одиницю реалізованої продукції. Зростання К1r є наслідком зростання цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції (робіт послуг) або зниженням витрат на виробництво при постійних цінах. Зменшення K1r свідчить про зниження цін при постійних витратах на виробництво або про зростання витрат на виробництво при незмінних цінах, тобто про зниження попиту на продукцію підприємства.

K2r показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження К2r також свідчить про спадаючий попит на продукцію фірми та про перенакопичення активів.

K3r зображує ефективність використання основних засобів та інших позаоборотних активів, вимірювану величиною прибутку, припадаючого на одиницю вартості засобів. Зростання K3r при зниженні K2r свідчить про надлишкове збільшення мобільних засобів, що може бути наслідком утворення надлишків запасів товароматеріальних цінностей, готової продукції в результаті зниження попиту, надмірного зростання дебіторської заборгованості або грошових засобів.

Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)

Прибуток від реалізації товарної продукції у загальному випадку знаходиться під дією таких факторів, як зміна: обсягу реалізації; структури продукції; відпускних цін на реалізовану продукцію; цін на сировину, матеріали, паливо, тарифів на енергію та перевезення; рівня витрат матеріальних та трудових ресурсів.

В таблиці 2. наведені вихідні дані та цифровий приклад факторного аналізу прибутку від реалізації продукції.

Таблиця 2 Аналіз прибутку по факторам (тис. грн.)

Складові прибутку	По базису	По базису на фактично реалізовану продукцію	Фактичні дані по звіту	Фактичні дані з корегуванням на зміну цін та ін.
Реалізація продукції у відпускних цінах підприємства	158	212000	243853	212000
Повна собівартість продукції	125312	151682	171434	151524
Прибуток	32705	60318	72419	60476

Визначимо ступінь впливу на прибуток факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; вираховується різниця між виручкою від реалізації товарної продукції в діючих цінах та реалізацією у звітньому періоді в цінах базисного року. У нашому прикладі вона дорівнює 31853 тис. грн. (243853-212000). Додатковий прибуток (31853 тис. грн.) отримано переважно в наслідок інфляції. Аналіз даних

б) зміна цін на матеріали, тарифів на енергію та перевезення, тарифних ставок оплати праці; для цього використовують відомості про собівартість продукції. В даному випадку ціни на матеріали, тарифи на енергію та перевезення були підвищені на 10000 тис. грн., оплата праці - на 9910 тис. грн., що дало зниження прибутку в сумі 19910,0 тис. грн.

в) порушення господарської дисципліни; встановлюється за допомогою аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану міроприємств по охороні праці, техніки безпеки та ін. В даному прикладі не виявлено додаткового прибутку, отриманого за рахунок наведених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці за базисною повною собівартістю (саме обсягу продукції); обчислюють коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В нашому прикладі він дорівнює 1,210435(151682:125312).

Потім корегують базисний прибуток та віднімають від нього базисну величину прибутку: 32705*1,210435-32705=+6882 тис. грн.

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції; підрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці за базисною собівартістю. Результат розрахунку: 32705((212000/158017)-(151682/125312))=+4287,0 тис. грн.

е) зменшення витрат на 1грн. продукції: виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, обчисленої з урахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин, зв'язаних з порушенням господарської дисципліни. В нашому прикладі цей вплив виявився 158.0 тис. грн. (151682-151524);

ж) зміна собівартості за рахунок структурних зрушень у складі продукції; вираховується порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції: 125312*1,341628-151682=+16444 тис. грн.

Загальне відхилення від прибутку складає 39714 тис. грн. (72419-32705), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків представлені впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (тис. грн.):

Показники	Сума
Відхилення прибутку - взагалі	39714
1)зміна цін на продукцію	31853
2)зміна цін на матеріали та тарифів	-19910
3)порушення господарської дисципліни	-
4)зміна обсягу продукції	6882
5)зміна складу продукції	4287
6)зміна рівня витрат(режиму економії)	158
7)зміна структури витрат	16444

Аналіз витрат виробництва. Складові.

Таблиця №3 Порівняльна таблиця калькуляцій за 16.06.2005 та 19.01.2006 р. на виготовлення воріт гаражних для автобусних станцій на 1 комплект

Найменування	Од. вим	Норма	Ціна	Сума
		2005	2006	2005	2006	2005	2006
Сталь лист. 2,5мм	кг	240	240	0,62	0,74	148,80	177,60
Сталь уг.63Х63	кг	160	160	0,60	0,68	96,00	108,80
Сталь кр.Ш32	“	20	20	0,61	0,70	12,20	14,00
Сталь уг.100	“	280	280	0,62	0,72	173,60	201,60
Електроди	“	3	3	1,625	1,71	4,88	5,13
Всього	703	703			435,48	507,13
Транспортно-заготівельні витрати (10%)	43,55	50,71
Основна заробітна плата	156,02	156,02
Нарахування на заробітну плату (2005/47,5%), (2006/37,5%)	74,10	58,51
Цехові витрати (20%)	87,10	101,43
Разом	360,77	366,67
Всього	796,25	873,80
Планові накопичення (20%)	159,25	174,76
Разом з плановими накопиченнями	955,50	1048,56
ПДВ (20%)	191,10	209,71
Разом з ПДВ	1146,6	1258,27

На основі даної таблиці простежимо зміну ціни виробу в наслідок зміни цін на складові:

за рахунок того що подорожчали такі складові виробу

- сталь лист. (2.5мм) на 12коп.

- сталь уг. (63х63) на 8 коп.

- сталь кр. (32) на 9 коп.

- сталь уг. (100) на 10 коп.

- електроди на 8.5 коп

Собівартість одиниці готової продукції збільшилась на 71 гривню 65 коп.

- транспортно-заготівельні витрати у відсотках від собівартості не змінилися, але у грошовому виразі зросли за рахунок збільшення собівартості на 7.16 грн.

- заробітна плата основна лишилася незмінною

- сумарні нарахування на заробітну плату зменшились на 10% за рахунок відміни сплати цих 10% у Чорнобильський фонд. У грошовому виразі відбулося зменшення на 15.59грн.

- витрати цехові у відсотках від собівартості не змінилися, але у грошовому виразі зросли за рахунок збільшення собівартості на 14.33 грн.

- планові накопичення лишилися незмінними у відсотка, проте у грошовому вимірі зросли на 15.51грн.

- ПДВ у грошовому вимірі зріс на 18.61грн.

Всі ці зміни зумовили загальне зростання ціни виробу на 111,67грн.

Розрахуємо рентабельність виготовлення одиниці виробу:

На 16.06.2005

Р=(П/С)*100%

Р=(159.25/435.48)*100%=36.57%

На 19.01.2006

Р=(174.76/507.13)*100%=34.46%

Таким чином відбулося зниження рентабельності виготовлення одиниці виробу на 2.11% за рахунок впливу всіх перерахованих факторів.

4. Шляхи підвищення ефективності ціноутворення на підприємстві

4.1 Перспективи виробничої діяльності підприємства при зміні методології ціноутворення

Виконавши детальний аналіз показників фінансового стану підприємства ЗАТ “Бронідаері” необхідно надати рекомендації щодо його покращення та стратегії у політиці ціноутворення на даному підприємстві.

Головними задачами підприємства є:

Здійснення оптимізації обороту грошових коштів

Забезпечення фінансової стійкості підприємства

Забезпечення максимізації чистого прибутку

Мінімізація фінансових ризиків

Дуже важливим є такий елемент господарювання, як вибір правильної цінової стратегії та безпосередньо методу ціноутворення.

Щодо методу розрахунку ціни, то для даного підприємства пропонуємо використовувати метод змінних витрат. У відповідності до цього методу базові витрати складаються виключно із змінних витрат, що відносяться до виробу, а саме із змінних реалізаційних та адміністративних витрат, а також змінних витрат на виробництво. При цьому сума надбавкии, що додається до базових витрат, містить суми постійних витрат та очікуваного прибутку в розрахунку на одиницю виробу.

Метод змінних витрат дозволяє керівнику отримати верхній та нижній кордон продажної ціни. Верхнім кордоном є ціна, яку керівник бажає отримати і в дійсності повинен отримати від основної маси продажу за довгостроковий час. Однак у визначених кордонах керівник може знизити ціну до такого низького рівня, який дозволяє покрити суму понесених змінних витрат.

Стосовно покращення показників фінансового стану, то головним чином на підприємстві потрібно нарощувати власний капітал, тому що в даному періоді дуже низькі показники платоспроможності та ліквідності. Потрібно водночас збільшувати суму активів і зменшувати суму забов'язань. Деяку кількість грошових коштів можна отримати, прискоривши перетворення дебіторської зобаргованості у наявні грошові кошти підприємства. Потрібно знижувати витрати на виробництво для підвищення долі чистих прибутків у виручці даного підприємства. Також дуже важливо, щоб на підприємстві не було зосереджено великих коштів у матеріальних запасах. Потрібно мінімізувати запаси до розміру, необхідного лише для підтримки безперервного процесу виробництва. Потрібно проводити активну маркетингову політику для прискорення обороту, тобто збуту готової продукції.

Для даного підприємства пропоную обрати шлях оптимального збільшення збуту.

Ми вважаємо, що збільшення обсягу збуту призведе до зниження витрат на одиницю продукції і до збільшення прибутку. Виходячи з можливостей ринку встановити ціну як більш можливо нижче, що іменується “цінова політика наступу на ринок”. Фірма знижує ціни на свою продукцію до максимально можливого рівня, підвищуючи долю свого ринку, досягає зниження витрат на одиницю товара.

Таким чином підприємство одночасно зможе отримати вищий прибуток та підвищити конкурентоспроможність своєї продукції.

4.2 Організаційні питання зменшення витрат виробництва

Дуже важливим фактором успіху діяльності підприємства є внутрішній менеджмент та організація виробничого процесу, адже від цього залежить розмір як змінних, так і постійних витрат виробництва, які складають основу ціни будь-якої продукції підприємства.

Тому для удосконалення фінансового стану ЗАТ “Бронідвері” я пропоную деякі заходи, щодо покращення організації виробничого процесу, які наведені в таблиці 4.

Таблиця 4 Напрямки удосконалення фінансового стану ЗАТ “Бронідвері”

№ п/п	Напрямки
1	Активізація маркетингової діяльності. Пошук нових споживачів. Підтримка надійних зв'язків. Реклама.
2	Визначення оптимальних варіантів прискорення розрахунків за відвантажену продукцію ...

Подобные документы

• Дослідження цінової політики торгового підприємства

  Сутність, принципи цінової політики підприємства в умовах ринкової економіки, види ціноутворення. Організаційно-економічна характеристика діяльності комунального підприємства "Фармація". Метод мінімальних витрат, надбавки до ціни, цільового ціноутворення.
  
  курсовая работа [76,7 K], добавлен 20.09.2013
  

• Вдосконалення цінової політики як чинник підвищення ефективності господарювання підприємств

  Сутність цінової політики підприємства. Вплив цінової політики на формування доходів, фінансового результату та беззбитковості підприємства. Типи ефективності господарювання підприємства та фактори її зростання. Аналіз цінової політики підприємства.
  
  курсовая работа [261,7 K], добавлен 23.07.2011
  

• Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"

  Сутність ціни та цінової політики. Ціноутворення - важливий економічний інструмент формування показників підприємства. Оцінка й аналіз діючої цінової політики ТОВ "Медикор". Принципи формування цінової політики підприємств медичного обслуговування.
  
  дипломная работа [344,3 K], добавлен 29.11.2010
  

• Шляхи вдосконалення цінової політики на ВАТ "ХТЗ"

  Методи і види ціноутворення в умовах конкуренції, монополії та олігополії. Аналіз рентабельності і фінансової стійкості підприємства. Особливості технології виробництва і системи менеджменту на ВАТ "ХТЗ". Розрахунок продажної ціни на товари та послуги.
  
  дипломная работа [280,1 K], добавлен 08.11.2010
  

• Корпорації. Методи втановлення цін на продукцію

  Ціни і ціноутворення як важливі складові функціонування ринкового механізму, головний елемент маркетингового інструментарію по отриманню прибутку. Фактори, що впливають на визначення цін на продукцію підприємства, типові стратегії ціноутворення.
  
  контрольная работа [56,6 K], добавлен 28.11.2009
  

• Ціни на промислову продукцію. Загальна характеристика, методи встановлення і регулювання

  Аналіз основних блоків системи тарифів для окремої підприємницької структури. Розгляд методів та стратегій ("зняття вершків", проникнення, витіснення, вхідний бар'єр) ціноутворення. Дослідження ефективності проведення цінової політики на ВАТ "Скарлетт".
  
  курсовая работа [94,7 K], добавлен 22.01.2010
  

• Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП "Кіцманський хлібокомбінат")

  Поняття, сутність і функції ціни. Особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості, аналіз його впливу на ціну продуктів харчування. Загальна характеристика цінової політики та структури операційних витрат ВЗП "Кіцманський хлібокомбінат".
  
  контрольная работа [40,9 K], добавлен 09.09.2010
  

• Формування цін на міжнародному ринку

  Вивчення методів ціноутворення на міжнародному ринку. Аналіз факторів ціноутворення на експортовану продукцію. Розробка бізнес-процесу цінової політики на експортовану продукцію металургійного підприємства, оцінка економічного ефекту даних заходів.
  
  дипломная работа [816,2 K], добавлен 11.10.2014
  

• Цінова політика підприємства в сучасних умовах

  Дослідження існуючих методів встановлення ціни. Аналіз підприємства текстильної галузі ЗАТ "Піонтекс", рівень рентабельності виробництва основної продукції. Методика удосконалення цінової політики політики підприємства за допомогою маркетингових підходів.
  
  дипломная работа [889,3 K], добавлен 13.09.2010
  

• Монопольна влада і цінова дискримінація

  Реалізація монопольної влади на основі цінової стратегії монополії. "Витрати плюс" як принцип монополістичного ціноутворення. Приблизне правило ціноутворення. Показник "відносної націнки" - індекс Лернера. Види цінової дискримінації.
  
  реферат [11,5 K], добавлен 07.08.2007
  

• Розрахунок оптимальних цін на продукцію підприємства

  Методи ціноутворення та їх застосування. Визначення ціни на основі повних затрат. Визначення цін з врахуванням еластичності попиту. Стратегічна форма цінової політики та варіанти її здійснення. Підприємству доцільно застосувати стратегію низьких цін.
  
  курсовая работа [28,1 K], добавлен 04.06.2007
  

• Економіка підприємства

  Характеристика маркетингової діяльності на підприємствах ринкової орієнтації. Етапи здійснення політики ціноутворення. Визначення показника цінової еластичності. Цільовий ринок товару та методика його вибору. Головна мета та схема сегметування ринку.
  
  курсовая работа [197,8 K], добавлен 16.02.2014
  

• Амортизаційна політика та її вплив на фінансову діяльність підприємства

  Сутність та структура основних фондів як основа формування амортизаційної політики. Зміст та методи амортизаційної політики підприємства. Економічна характеристика підприємства, аналіз ефективності амортизаційної політики та шляхи її удосконалення.
  
  курсовая работа [48,3 K], добавлен 29.05.2012
  

• Методичні підходи до визначення ціни

  Встановлення ціни як один із найважливіших етапів цінової політики підприємства. Інформація про урядову політику та власне виробництво. Методи обліку ціни продукції в рамках витратного підходу. Методи визначення ціни на основі попиту споживачів.
  
  доклад [12,6 K], добавлен 10.11.2010
  

• Ціни та методи ціноутворення

  Ціна як важлива складова ринкової економіки та еквівалент обміну товарів. Попит і пропозиція у формуванні ціни. Основні види ринкових цін і їх структура. Принципи та методи ціноутворення. Державне регулювання сучасного ціноутворення в Україні.
  
  курсовая работа [67,6 K], добавлен 19.06.2008
  

• Оцінка ефективності дивідендної політики підприємства в умовах розвитку

  Сутність, поняття і види дивідендної політики, її значення для розвитку підприємства. Загальна характеристика підприємства ЗАТ "Барошник". Формування капіталу, фінансові показники діяльності, аналіз керування, удосконалення дивідендної політики.
  
  курсовая работа [170,3 K], добавлен 28.03.2011
  

• Прибутковість підприємства та шляхи її підвищення

  Сутність прибутку, його характеристика та роль у господарській діяльності. Аналіз прибутковості підприємства, формування цінової стратегії й оптимального обсягу виробництва. Пошук напрямків вдосконалення системи управління та використання прибутку.
  
  курсовая работа [41,7 K], добавлен 15.05.2011
  

• Закон вартості: сутність і основні функції

  Теорія вартості: трудова та неокласична. Сутність і роль закону вартості. Величина вартості товару та фактори, що її визначають. Функції закону вартості. Фактори економічного стимулювання розвитку продуктивних сил. Сутність ціни та механізм ціноутворення.
  
  курсовая работа [61,3 K], добавлен 06.12.2014
  

• Розроблення інноваційної політики підприємства

  Сутність поняття "інноваційна політика підприємства". Методичний підхід до оцінки ефективності інноваційної політики підприємства та напрямки її розробки. Основні техніко-економічні показники підприємства. Показники ефективності використання ресурсів.
  
  курсовая работа [69,3 K], добавлен 18.05.2014
  

• Обґрунтування рішення щодо рівня ціни на товар на основі аналізу беззбитковості на ТОВ "Варта"

  Аналіз техніко-економічних показників ТОВ "Варта". Фактори та методи ціноутворення. Дослідження процесу ціноутворення на підприємстві та його недоліки. Калькуляція собівартості продукції. Визначення ціни на товар на основі аналізу беззбитковості.
  
  курсовая работа [71,3 K], добавлен 03.12.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам