Інноваційна діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Теоретична частина

1.1 Концепція керування регіональною інноваційною діяльністю

1.2 Товарний розріз ринку нововведень

1.3 Керування науково-технічними і технологічними нововведеннями

2. Практична частина

2.1 Економічне обґрунтування доцільності впровадження інноваційного проекту

Висновки

1. Теоретична частина

1.1 Концепція керування регіональною інноваційною діяльністю

Процеси ефективного формування та успішного функціонування цілісного регіонального інноваційного поля потребує чіткого планування, узгодження та координації всіх стратегічних програм, та їх складових - цільових програм тактичного плану, контролю за їх виконанням, оперативного внесення змін та уточнень тощо. Тобто повного спектру управлінської діяльності.

Існуючі схеми управління регіоном, на даний час, практично, нездатні виконувати функції управління у такій специфічній галузі ринкової економіки, як інноваційна діяльність, з причини сильних авторитарно-командних тенденцій у структурах державної влади.

Тому, організації інноваційного процесу повинно передувати управлінське нововведення у вигляді принципово нової конфігурації органів управління цим процесом. Нова система повинна іманентно вплестись у існуючі схеми здійснення державної політики у регіоні, принести до них нові демократичні методи управління та створити передумови функціонування структур державного управління у післятрансформаційний період розвитку української ринкової економіки.

З цією метою пропонується створити цілісний регіональний інноваційний мегакомлекс (РІМК), який стане науково-дослідним полігоном та демонстраційним проектом для удосконалення та розповсюдження методів управління як інноваційною діяльністю, так і іншими сферами соціально-економічного життя регіону.

Засади управління.

В умовах формування інноваційної діяльності та низького рівня детермінації взаємовідносин держави та ринкових структур є допустимим застосування ситуаційного підходу, який є достатньо гнучким та забезпечує максимальне пристосування структури до змін зовнішнього середовища. Разом з тим, цей підхід потребує жорстких професійних та особистих вимог до керівництва, особливо вищих ланок. Для успішного функціонування організації на принципах ситуаційного підходу. в першу чергу, необхідна висока інформаційна культура, нехарактерна для сьогоднішньої України. Інший негативний фактор - схильність більшості управлінців до надмірної формалізації принципів і методів управління, що спричиняє неготовність до прийняття неформальних, творчих рішень.

Тому, як альтернатива ситуаційному, розглядається системний підхід, який у меншій мірі потребує високих особистих якостей управлінського персоналу, а в силу духу техногенності є більш прийнятним для більшості управлінців. Крім того, цей метод дозволяє окремим елементам системи здійснювати саморегуляцію.

В той же час, ситуаційний підхід є оправданим при процесах реорганізації розвинутих структур, забезпечених високопрофесійним управлінським персоналом та розвинутими інформаційно-аналітичними системами.

Використання жодного з методів та підходів жорстко не обмежується, так як вибір диктується цілями та завданнями структури та загальною соціально-економічною ситуацією. Тому, в ролі пріоритетних можуть бути використані і інші підходи.

Механізми управління.

1. Механізми планування.

1.1. Механізми стратегічного планування:

1) оцінка і коригування комплексу цілей організації на основі результативності здійснення попередньої стратегії;

2) аналіз зовнішнього середовища;

3) визначення варіантів стратегії;

4) вибір стратегії на основі аналізу;

5) внутрішня координація.

1.2. Механізми поточного планування:

1) вироблення тактики і процедур;

2) вироблення правил виконання окремих процедур.

Управління за цілями як елемент механізму планування:

1) визначення цілей структурно-функціональної одиниці;

2) розробка планів досягнення цілей.

2. Механізми контролю і оцінки.

2.1. Механізми попереднього контролю:

1) контроль фінансового стану окремих структурних одиниць та всієї структури;

2) перевірка ефективності вертикальних та горизонтальних зв`язків;

3) перевірка ефективності каналів зворотнього зв`язку.

2.2. Механізми поточного контролю:

1) контроль діяльності кожної структурної одиниці;

2) перевірка професіоналізму та ефективності роботи персоналу;

3) оцінка діяльності структурної одиниці на основі:

a) порівняння результатів та встановлених норм;

b) аналіз відповідності діяльності та встановлених цілей.

1.2 Товарний розріз ринку нововведень

Ринок інновацій це ринок, що пов'язаний з реалізацією інноваційного попиту через інноваційну пропозицію на конкурентних засадах для зростання науково-технологічного рівня виробництва. Ринок інновацій має суб'єкти, об'єкти та рушійні сили розвитку. Ринок інновацій, дякуючи тому, що він «ринок», дозволяє собі формувати свої власні тенденції розвитку, не надіючись на державну підтримку, а ще й допомагаючи державним органам забезпечувати виконання ними своїх, не зрозумілих з точки зору стратегічного менеджменту, місій, виписаних у законодавчих та виконавчих документах при їх створенні.

В сучасних умовах інновації перетворюються на найважливіший і найвагоміший ресурс соціально-економічного і технологічного розвитку країни. Тому створення ефективного внутрішнього ринку інновацій та систематичний аналіз його стану є невід'ємною складовою стратегії інноваційного розвитку країни.

Структура асортименту запропонованих інноваційних видів товарів та послуг має такий вигляд:

нові технології, з них права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки; ліцензії на використання зазначених об'єктів;

машини, обладнання, установки, інші основні фонди;

послуги з виробничого проектування, інших видів підготовки виробництва для випуску нових продуктів, впровадження нових методів їх виробництва;

наукові послуги з досліджень та розробок;

послуги з маркетингу та реклами;

комп'ютерні послуги та інше.

Розробка інноваційного товару та його комерціалізація завжди впливають на ринкові позиції фірми. Революційні товари таким же чином впливають і на ринок, однак потребують заміни виробничої бази та створення принципово нової маркетингової концепції товару. Нішові товари суттєво не впливають на техніко-технологічну базу виробника, однак вимагають від маркетингових служб створення системи партнерських відносин зі споживачами та організації моніторингу тенденцій розвитку «ніші» як вузького сегмента ринку. Консервативні товари, хоча і є інноваційними за природою, консервують існуючий ринковий статус підприємства та параметри виробничої бази. Нейтральні інноваційні товари не вносять позитиву ані в ринкові позиції, ані в розвиток підприємства.

За рівнем інноваційності товари доцільно поділяти на піонерні, унікальні та ринкової новизни. Піонерні товари відкривають перед споживачем можливість задоволення зовсім нової потреби (1886 - автомобіль). Унікальний товар не має аналогів, але така його ринкова позиція зберігається недовго. Товар ринкової новизни піднімає на новий якісний рівень задоволення звичайної, відомої потреби або дає змогу більш широкому колу споживачів задовольняти на визначеному рівні відому потребу.

Регіональні межі потенційної комерціалізації поділяють товари на локальні (що створені і можуть продаватися на внутрішньому ринку), регіональні (для певних географічних регіонів світу, наприклад, зон із високою або низькою температурою, пустель тощо), та глобальні, які можуть продаватися в переважній більшості країн світу. Визначення потенціалу реалізації є виключно важливим з огляду на можливість виходу підприємства на світовий ринок.

Проведення ефективної товарної політики фірми тісно повґязано з рішеннями фірми щодо ефективного планування товарного портфеля, своєчасного виведення на ринок нових товарів для заміни ними товарів, випуск яких необхідно припинити. Фірмі потрібно планувати, аналізувати і постійно поліпшувати товарну стратегію для забезпечення стійкості асортименту, постійного збуту та стабільного прибутку.

1.3 Керування науково-технічними і технологічними нововведеннями

Розв'язання стратегічних завдань розвитку організації забезпечується створенням динамічної і гнучкої системи управління, яка спирається на широке делегування повноважень тим рівням менеджменту, що можуть продукувати інноваційні ідеї і втілювати їх у життя. А координація усіх робіт із залучення інновацій у практику роботи підприємства чи їх створення власними силами здійснюється підсистемою Інноваційним менеджментом.

Управління інноваціями - це підсистема загального менеджменту, метою якої є управління інноваційними процесами в організації.

Вона покликана забезпечувати реалізацію стратегічних цілей організації. ІІ завданням є ефективне управління процесом розроблення, упровадження, виробництва та комерціалізації інновації з узгодженням відповідних управлінських рішень із системою операційного (виробничого), маркетингового фінансового і кадрового менеджменту. Згідно із Законом об'єктами інноваційної діяльності є:

- інноваційні програми і проекти;

- нові знання та інтелектуальні продукти;

- виробниче обладнання та процеси;

- інфраструктура виробництва і підприємництва;

- організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;

- сировинні ресурси, засоби їх видобування і перероблення;

- товарна продукція;

- механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Управління інноваціями як система - сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів, методів і форм управління інноваційною діяльністю організації з метою оптимізації економічних результатів її господарської діяльності.

Управління інноваціями як система є сукупністю дій, які стосуються обґрунтування, прийняття, реалізації управлінських рішень щодо створення та впровадження новацій в організації і спрямовані на визначення стратегічних інноваційних цілей, адекватних загально-корпоративній стратегії; формування інноваційної стратегії та інноваційної політики; оптимізацію організаційно-структурних форм управління інноваціями; розроблення технології обґрунтування і прийняття інноваційних рішень; вибір методів впливу на поведінку учасників інноваційного процесу з метою формування взаємовигідних економічних відносин.

Отже, завданням системи управління інноваціями є ефективне управління інноваційною діяльністю організації, що сприяє її здатності брати участь в інноваційних процесах, створювати чи залучати інновації, які забезпечують її поступальний, пропорційний розвиток, економічну стійкість, міцні конкурентні позиції, тривале і успішне функціонування на ринку.

Управління інноваційною діяльністю - складова менеджменту сучасного підприємства, що охоплює планування, організування та стимулювання інноваційної діяльності, реалізації інноваційних проектів, розрахованих на отримання конкурентних переваг і зміцнення ринкових позицій підприємства.

З огляду на масштабність і різноплановість зазначених завдань управління інноваційною діяльністю охоплює стратегічні й оперативні аспекти.

Стратегічне управління інноваційною діяльністю. Воно полягає у прогнозуванні глобальних змін в економічній ситуації та пошуку і реалізації масштабних інноваційних проектів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування і розвитку організації у тривалій перспективі Стратегічна інноватика має своїми завданнями визначення основних напрямів науково-технічної і виробничої діяльності організації у сферах розроблення і впровадження нової продукції; вдосконалення і модифікацію продукції, яку виготовляє підприємство; зняття з виробництва застарілої продукції; залучення у виробничу діяльність нових ресурсів і нових технологій, освоєння нових методів організації виробництва та праці тощо.

Реалізація цих завдань передбачає:

формування інноваційної стратегії організації в контексті її загальної стратегії;

розроблення концептуальних засад і принципів формування інноваційної політики, адекватної інноваційній стратегії;

розроблення планів і програм інноваційної діяльності;

обґрунтування і вибір масштабних інноваційних проектів, що розширюють чи диверсифікують діяльність організації;

визначення джерел ресурсного забезпечення реалізації інноваційних програм і проектів;

формування організаційної структури, чутливої і сприйнятливої до інноваційних змін.

Оперативне управління інноваційною діяльністю. Сутність його полягає у складанні календарних планів-графіків виконання робіт і контролюванні їх виконання; вивченні економічних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, що впливають на здатність організації здійснювати інноваційну діяльність; розробленні ефективних організаційно-економічних форм організування інноваційної діяльності.

Оперативне календарне планування конкретизує виробничі завдання у просторі і часі, даючи змогу менеджерам середнього і нижчого рівнів ставити перед підлеглими чіткі цілі та завдання, забезпечувати їх необхідними матеріальними та інформаційними ресурсами, координувати їхні дії відповідно до загальних термінів реалізації проекту, розробляти коригуючі заходи у разі відхилення від запланованого графіка робіт.

Важливим завданням керівництва вважають стимулювання позитивного сприйняття інноваційних змін усіма працівниками організації з метою уникнення прихованого опору частини працівників. Йдеться про розроблення механізму стимулювання творчого пошуку, винахідництва, ініціювання дослідницьких проектів щодо перспективних напрямів діяльності організації.

Тому оперативне управління інноваційною діяльністю організації передбачає розроблення системи стимулювання з метою заохочення ініціативи, участі в інноваційних змінах, обговоренні проблем, що виникають у процесі впровадження новації, тощо. Це завдання слід розв'язувати з огляду на мотиваційні преференції персоналу фірми, соціально-психологічні фактори, що супроводжують творчу працю, дієвість та ефективність певних організаційно-управлінських прийомів впливу на персонал з метою підвищення його зацікавленості в організаційних змінах. Ефективна система стимулювання інноваційної діяльності забезпечує зміщення акцентів у системі мотивації персоналу: від простої соціалізації і прагнення задовольнити матеріальні інтереси - до реалізації власних здібностей через участь у проекті, здобуття визнання завдяки його успішному впровадженню тощо. Активне залучення до інноваційної діяльності працівників організації підвищує потенціал її розвитку, створює нові інноваційні можливості, оскільки впровадження нових ідей здійснюється не під тиском вищого керівництва, а на основі розуміння важливості і за безпосередньої участі у генеруванні ідей та створенні новинок всього персоналу.

Важливо забезпечити оптимальний взаємозв'язок інноваційної і виробничої діяльності, розширюючи за допомогою інновацій виробничі можливості. Якщо ж вектор інноваційних зусиль підприємства «впирається» в межу виробничої діяльності, то рівнодійна виробничого та інноваційного потенціалів буде зменшуватись, що спричинятиме обмеження можливостей розвитку підприємства, неповного використання його виробничого потенціалу.

2. Практична частина

2.1 Економічне обґрунтування доцільності впровадження інноваційного проекту

Вихідні дані для розрахунків:

Підприємство "L&М" випускає однотипну продукцію - альбом на 40 аркушів. Діяльність підприємства характеризується наступними даними:

Ціна одиниці товару становить 7 грн. і щорічно планується її збільшення на 3,2 %.

Обсяг продажу продукції складає 170000 шт. Підприємство планує щороку збільшувати частку ринку і завдяки цьому підвищувати обсяги продажу на 11%.

витрати на сировину, матеріали та комплектуючі - 300 000 грн..,

витрати на енергію - 15 000 грн..,

витрати на оплату праці - 190 000 грн..;

щорічні амортизаційні відрахування - 9000 грн..;

інші операційні витрати - 4 500 грн..

За прогнозами в зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва щорічно буде спостерігатися збільшення витрат:

матеріальних - на 7%;

на оплату праці - на 9%;

інших - на 1%.

З метою підвищення прибутку підприємство хоче впровадити нову технологічну лінію, розглядаючи при цьому 2 альтернативних варіанти впровадження інновацій. При впровадженні нової технологічної лінії підприємство надає суттєво нових якісних характеристик своїй продукції, тобто здійснює поліпшуючу продуктову інновацію.

Умови реалізації першого інноваційного проекту.

Для впровадження 1-го інноваційного проекту потрібно придбати устаткування вартістю 700000 грн.. на термін 5 років. Після закінчення цього терміну ринкова вартість устаткування складе 5% від капітальних витрат на його придбання, а вартість ліквідації - 11% від ринкової вартості. Фінансування проекту на 35% здійснюється за рахунок банківського кредиту, решта - за рахунок інвесторів через передплату акцій. В результаті відбудеться зменшення витрат на енергію на 15%, збільшення витрат на оплату праці на 17%, зменшення інших операційних витрат на 11%. Ціна одиниці продукції зросте на 42%. Рівень систематичного ризику для проекту - 1,5.

Умови реалізації другого інноваційного проекту.

Впровадження 2-го інноваційного проекту потребує придбання устаткування на суму 730000 грн.. на термін 5 років. Через 5 років ринкова вартість складе 7% капітальних витрат на устаткування, витрати на його ліквідацію - 16% від ринкової вартості. Джерелами капіталу для здійснення інвестицій на 38% є банківський кредит, на 62% - акції підприємства. В результаті здійснення проекту витрати сировини та матеріалів зменшаться на 20%, витрати на енергію зростуть на 27%, на оплату праці - на 9%, інші операційні витрати зменшаться на 13%. Ціна одиниці продукції зросте на 45 % порівняно з базовою. Рівень систематичного ризику для 2-го проекту - 2.

На підприємстві використовується метод прямолінійного нарахування амортизації. Нарахування за кредитами здійснюється за схемою складних відсотків на непогашений залишок із річною ставкою 17%. Безризова ставка для підприємства становить 13%, середньо ринкова дохідність акцій - 30%.

Визначити, який із двох альтернативних інноваційних проектів доцільно впроваджувати для даного підприємства.

Обґрунтування впровадження технологічної інновації

Для вибору інноваційного проекту з кількох альтернативних необхідно встановити цінність проекту, яка визначається як різниця між позитивними результатами (вигодами) та негативними (витратами ).

Для цього потрібно оцінити всі результати проекту і встановити, чи перевищують вигоди від нього затрати на його здійснення.

Визначення цінності проекту проводиться в наступній послідовності:

1. Оцінюється зміна вигод в результаті здійснення інноваційного проекту;

2. Оцінюється зміна витрат в результаті здійснення проекту;

3. Визначається цінність проекту як різниця між зміною вигід витрат.

1. Оцінка зміни вигод від впровадження проектів

1.1. Зміна вигід в результаті реалізації проекту розглядається як зміна виручки від реалізації після впровадження інновації.

Виручка від реалізації продукції обчислюється за формулою

, (1.1)

де - ціна, за якою підприємство реалізовує одиницю продукції, грн..

- обсяг випуску продукції, шт..

Враховуючи, що ціни на продукцію демонструють тенденцію до щорічного зростання на 3,2% і наміри підприємства щороку збільшувати обсяги випуску продукції на 11%, зробимо розрахунок виручки від реалізації без впровадження інновацій на підприємстві в динаміці за 5 років, який відображений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Виручка від реалізації без здійснення інновацій

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Обсяг випуску, шт.	0	170 000	188 700	209457	232497	258072
Ціна реалізації, грн.	0	7	7,22	7,45	7,69	7,94
Виручка від реалізації, грн.	0	1190000	1362414	1560455	1787902	2049092

Встановимо вигоди від реалізації першого інноваційного проекту.

Впровадження першого інноваційного проекту за рахунок покращення якісних характеристик продукції дозволить збільшити її ціну на 42%, що призведе до зростання виручки від реалізації (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Виручка від реалізації для 1-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Обсяг випуску, шт.	0	170 000	188 700	209457	232497	258072
Ціна реалізації, грн.	0	9,94	10,26	10,59	10,93	11,28
Виручка від реалізації, грн.	0	1689800	1936062	2218150	2541192	2911052

Зміни вигод в результаті впровадження проекту розраховуються в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Зміна вигод в результаті здійснення 1-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Виручка від реалізації без здійснення проекту, грн.		1190000	1362414	1560454,7	1787901,9	2049091,7
Виручка від реалізації після здійснення проекту, грн.	0	1689800	1936062	2218149,6	2541192,2	2911052,2
Зміна виручки від реалізації, грн.	0	499800	573648	657695	753290	861960

Встановимо вигоди від реалізації другого інноваційного проекту.

Впровадження другого інвестиційного проекту дозволить збільшити ціну на 45%. Враховуючи вказані вище тенденції, динаміка виручки від реалізації в за цим проектом відображена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Виручка від реалізації для 2-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Обсяг випуску, шт.	0	170 000	188 700	209457	232497	258072
Ціна реалізації, грн.	0	10,15	10,47	10,81	11,16	11,52
Виручка від реалізації, грн.	0	1725500	1975689	2264230	2594667	2972989

Зміни вигод в результаті впровадження проекту розраховуються в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Зміна вигод в результаті здійснення 2-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Виручка від реалізації до без здійснення проекту, грн.		1190000	1362414	1560455	1787902	2049092
Виручка від реалізації після здійснення проекту, грн.	0	1725500	1975689	2264230	2594667	2972989
Зміна виручки від реалізації, грн.	0	535500	613275	703776	806765	923898

Графічно залежність виручки від того, який варіант розвитку обере підприємство - дотримання існуючої технології, здійснення інноваційного проекту 1 чи інноваційного проекту 2 зображена на рис. 2.1.

Рис 2.1 - Залежність виручки від технології

Оцінка зміни витрат від впровадження проектів 1 і 2.

Розрахунок витрат без здійснення інноваційного проекту.

Для досягнення поставлених цілей підприємство в процесі своєї діяльності здійснює різноманітні види витрат, які можна згрупувати у три основних блоки:

А) витрати, що пов'язані з інвестиційною діяльністю;

Б) витрати, що пов'язані з фінансовою діяльністю;

В) витрати, що пов'язані з операційною діяльністю.

А) Витрати пов'язані з інвестиційною діяльністю матимуть місце під час одноразового вкладення підприємством капіталу на переобладнання виробництва по новій технології на довгостроковий період. Після впровадження нової технології протягом 5-річного терміну не передбачається вдосконалення чи зміна технологічного процесу.

Б) Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю включають сплату відсотків іншим юридичним та фізичним особам за отримані від них фінансові кошти в вигляді кредитів та позик.

В) Операційні витрати - витрати, пов'язані з основним видом діяльності підприємства. Операційні витрати підприємства, відповідно до їх економічного змісту, групуються за такими економічними елементами:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

амортизаційні відрахування;

інші операційні витрати.

1) В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість витрачених у виробництві сировини і основних матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектуючих, палива і енергії, що були витрачені як на технологічні цілі, так і на обслуговування виробництва. Із суми витрат матеріальних ресурсів виключається вартість повернених із виробництва відходів.

2) Витрати на оплату праці: заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

3) Відрахування на соціальні заходи: відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

Відрахування на соціальні заходи обчислюємо за наступною формулою:

, (2.1)

де - витрати на оплату праці;

- коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні заходи. Даний коефіцієнт приймаємо в розмірі 0,375 (Здійснення нарахувань у Пенсійний фонд (33,2 %); ФСС з тимчасової втрати працездатності (1,4%); ФСС на випадок безробіття (1,6%); ФСС від нещасного випадку на підприємстві (2,03%)).

4) Амортизація: сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

На підприємстві використовується метод прямолінійного (рівномірного) нарахування амортизації, за яким протягом усього корисного терміну використання обладнання (5 років) його вартість, що амортизується, рівномірно списується на поточні витрати підприємства.

Щорічна сума амортизаційних відрахувань знаходиться за формулою:

(2.2)

де - початкова вартість обладнання, грн..;

- ліквідаційна вартість обладнання, грн..;

- термін корисного використання, роки.

5). Інші операційні витрати: платежі на обов'язкове страхування майна і окремих категорій працівників, оплата відсотків за короткострокові кредити і позики, плата за оренду, втрати від браку.

До впровадження інноваційних проектів підприємство не здійснювало довгострокових вкладень капіталу і не отримувало позик чи кредитів, отже не здійснювало інвестиційну та зв'язану з цим фінансову діяльність. Тому його витрати будуть складатися лише з витрат, пов'язаних зі здійсненням операційної діяльності.

Витрати на сировину матеріали та комплектуючі = 300000, витрати на енергію =15000 грн..

Матеріальні витрат становлять собою суму витрат на сировину, матеріали, комплектуючі та енергію:

.

Інші елементи витрат визначаємо згідно умови.

Враховуючи тенденції збільшення обсягу виробництва, і, відповідно щорічного збільшення матеріальних витрат на 7%, витрат на оплату праці на 9%, інших операційних витрат на 1%, робимо розрахунки операційних витрат в динаміці за 5 років і зводимо їх в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6 - Операційні витрати без здійснення інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Матеріальні витрати, грн.	0	315000	337050	360643,5	385888,6	412900,7
2	Витрати на оплату праці, грн.	0	190 000	207100	225739	246055,5	268200,5
3	Відрахування на соціальні заходи, грн.	0	71 250	77 663	84 652	92 271	100 575
4	Амортизаційні відрахування, грн.	0	15 000	15 000	15 000	15 000	15 000
5	Інші операційні витрати, грн.	0	4500	4545	4590,5	4636,4	4682,7
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн.	0	595 751	641 360	690 628	743 855	801 364

Розрахунок загальної суми витрат без здійснення інноваційного проекту відображений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Витрати без здійснення інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Витрати, пов'язані з інноваційною діяльністю, грн..	0	0	0	0	0	0
2	Витрати, пов'язані з оплатою відсотків по інвестованим сумам на інновації, грн..	0	0	0	0	0	0
3	Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн..	0	595 751	641 360	690 628	743 855	801 364
Загальна сума витрат, грн..	0	595 751	641 360	690 628	743 855	801 364

Розрахунок витрат для першого інноваційного проекту.

Інвестиційні витрати для даного проекту становитимуть собою капітальні витрати на впровадження нової технологічної лінії, які розраховуються за формулою:

, (2.3)

де - витрати на купівлю нового обладнання, грн..;

- витрати на монтаж обладнання (20% від його вартості), грн..;

- складські витрати (5% вартості обладнання), грн..;

- витрати на транспортування обладнання (5% його вартості), грн..

Отже, для першого проекту капітальні витрати становитимуть

грн..

Ліквідаційна вартість обладнання розраховується за формулою:

, (2.4)

де ринкова вартість устаткування після закінчення терміну його корисного використання, грн.;

- витрати на ліквідацію обладнання, грн.;

- норма податку на прибуток (0,25)

Знайдемо ліквідаційну вартість через 5 років:

грн..

Визначена ліквідаційна вартість залишається на підприємстві і розглядається із знаком «мінус» якщо оцінка витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю розглядається із знаком «плюс».

Інвестиційні витрати на встановлення технологічної лінії в динаміці за 5 років відобразимо в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю для 1-го проекту

Витрати	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, грн.	910000	0	0	0	0	-30371,25

Для здійснення інвестиційної діяльності підприємству необхідно залучити фінансові кошти у обсязі, що дорівнюють капітальним витратам на устаткування. Нарахування здійснюється за схемою складних відсотків на непогашений залишок.

Для першого проекту 80% капітальних витрат фінансується за рахунок кредиту банку з річною ставкою 15%, решта - за рахунок інвесторів через купівлю акцій.

Здійснення будь-якої інновації представляє не аби який ризик. Тому фактор ризику слід враховувати при обґрунтуванні інноваційного процесу.

У разі прийняття інвестиційних рішень найпоширенішим є метод урахування ризику через збільшення ставки дисконтування. Оскільки ризик в інвестиційному процесі виявляється у вигляді ймовірного зменшення реальної віддачі від капіталу, порівняно з очікуваною, то можливим методом обліку ризику є додавання премії до процентної ставки, що характеризує дохідність за безризиковими вкладеннями.

Найбільш використовуваний у практиці закордонних фірм метод обґрунтування ставки дисконтування - це визначення середньозваженої ціни капіталу підприємства (Weighted Average Cost of Capital - WACC). Вартість капіталу для фінансування проекту - це середньозважена величина вартості за кожним джерелом фінансування.

, (2.5)

де - частка відповідного джерела в загальному обсязі інвестицій.

- відповідно відсоткова ставка за кредит і необхідна дохідність акцій.

Необхідна дохідність звичайних акцій розраховується за формулою:

, (2.6)

де - безризикова ставка;

- середньо ринкова доходність акцій;

- рівень систематичного ризику проекту.

Для даного проекту

Повернення основної суми здійснюється в кінці кожного року рівними частками, які становлять:

грн..

Отже, відсотки по кредитам становитимуть:

1 рік: грн..

2 рік: грн..

3 рік: грн..

4 рік: грн..

5 рік: грн..

Відсотки по кредиту становлять фінансові витрати по проекту, які відображені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю для першого проекту

Витрати	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю, грн.	0	182000	145600	109200	72800	36400

З впровадженням нової технології відбуваються зміни і в операційних витратах. Використання нової технології зменшує енергомісткість робіт, раціоналізує і збільшує ефективність використання енергоносіїв і дозволяє зменшити затрати на виробництво продукції за рахунок економії за цією складовою елементу «матеріальні витрати».

грн..

В зв'язку з введенням на підприємстві інноваційної технології виникає необхідність залучення висококваліфікованих спеціалістів, що призводить до збільшення витрат на оплату праці на 17%:

грн..

З цього випливає і зміна відрахувань на соціальні заходи:

грн..

Щорічна сума амортизаційних відрахувань для першого проекту визначається наступним чином:

грн..

За рахунок використання нової технологічної лінії зменшуються витрати від браку, що дозволяє зменшити розмір інших операційних витрат на 10%:

грн..

Таблиця 2.10 - Операційні витрати для 1-го інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Матеріальні витрати, грн.	0	427500	457425	489444,75	523705,9	560365,3
2	Витрати на оплату праці, грн.	0	222300	242307	264114,63	287884,95	313794,59
3	Відрахування на соціальні заходи,грн.	0	83362,5	90865,13	99042,99	107956,86	117672,97
4	Амортизаційні відрахування, грн.	0	175925,8	175925,8	175925,8	175925,8	175925,8
5	Інші операційні витрати, грн.	0	4050	4090,5	4131,41	4172,72	4214,45
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн.	0	913139,3	970615,43	1032662,58	1099650,22	1171978,11

Загальна сума витрат для першого інноваційного проекту розраховується в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 - Витрати для 1-го інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, грн.	910000	0	0	0	0	-30371,25
2	Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю, грн.	0	182000	145600	109200	72800	36400
3	Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн.	0	913139,3	970615,43	1032662,58	1099650,22	1171978,11
Загальна сума витрат, грн.	910000	1076833,8	1116215,43	1141862,58	1172450,2	1178006,85

Зміна витрат в результаті 1-го інноваційного проекту розраховується в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12 - Зміна витрат в результаті здійснення 1-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати без здійснення проекту, грн.	0	595 751	641 360	690 628	743 855	801 364
Витрати після здійснення проекту, грн.	910000	1076833,8	1116215,43	1141862,58	1172450,2	1178006,85
Зміна витрат, грн.	910000	481082,8	474855,43	451234,58	428595,2	376642,85

Розрахунок витрат для 2-го інноваційного проекту

Розрахунки витрат для 2-го інвестиційного проекту аналогічні першому. Інвестиційні витрати для даного проекту становитимуть:

грн..

Ліквідаційна вартість обладнання через 5 років:

грн..

Інвестиційні витрати на встановлення технологічної лінії для 2-го інноваційного проекту в динаміці за 5 років відобразимо в таблиці 2.8

Таблиця 2.13 - Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю для 2-го проекту

Витрати	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, грн.	949000	0	0	0	0	-41850,9

Для отримання інвестиційних коштів підприємство залучає фінансові кошти у розмірі 949 000 грн..

Необхідна дохідність звичайних акцій для 2-го проекту розраховується за формулою:

Вартість капіталу для фінансування проекту:

Повернення основної суми здійснюється в кінці кожного року рівними частками, які становлять:

грн..

Відсотки по кредитам для 2-го проекту складуть:

1 рік: грн..

2 рік: грн..

3 рік: грн..

4 рік: грн..

5 рік: грн..

Фінансові витрати по другому проекту показані в таблиці 2.9

Таблиця 2.14 - Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю для 2-го проекту

Витрати	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю, грн.	0	246740	197392	148044	98696	49348

Зміни, що відбуваються у операційних витратах з впровадженням 2-го інноваційного проекту, розраховані нижче.

грн..

грн..

грн..

грн..

грн..

Враховуючи тенденції збільшення обсягу виробництва, і, відповідно щорічного збільшення матеріальних витрат на 7%, витрат на оплату праці на 9%, інших операційних витрат на 1%, робимо розрахунки операційних витрат в динаміці за 5 років і зводимо їх в таблицю 2.15.

Таблиця 2.15 - Операційні витрати для 2-го інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Матеріальні витрати, грн.	0	259050	277183,5	296586,35	317347,39	339561,71
2	Витрати на оплату праці, грн.	0	207100	225739	246055,51	268200,51	292338,55
3	Відрахування на соціальні заходи,грн.	0	77662,5	84652,13	92270,82	100575,19	109626,96
4	Амортизаційні відрахування, грн.	0	181429,82	181429,82	181429,82	181429,82	181429,82
5	Інші операційні витрати, грн.	0	3915	3954,15	3993,7	4033,63	4073,96
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн.	0	729158,32	772960,6	820339,18	871590,53	927036

Розрахунок загальної суми витрат для другого інноваційного проекту в динаміці за 5 років наведений в таблиці

Загальна сума витрат для 2-го інноваційного проекту розраховується в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 - Витрати для 2-го інноваційного проекту

№ п/п	Витрати	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, грн.	949000	0	0	0	0	-41850,9
2	Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю, грн.	0	246740	197392	148044	98696	49348
3	Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, грн.	0	729158,32	772960,6	820339,18	871590,53	927036
Загальна сума витрат, грн.	949000	975898,32	970352,6	968383,18	970286,53	934533,1

Зміна витрат від здійснення 2-го інноваційного проекту розраховується в таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 - Зміна витрат в результаті здійснення 2-го проекту

Показники	Роки
	0	1	2	3	4	5
Витрати без здійснення проекту, грн.	0	595 751	641 360	690 628	743 855	801 364
Витрати після здійснення проекту, грн.	949000	975898,32	970352,6	968383,18	970286,53	934533,1
Зміна витрат, грн.	949000	380147,32	328992,6	277755,18	226431,53	133169,1

Графічно залежність загальної суми витрат підприємства за умов продовження діяльності без впровадження інновацій, здійснення 1-го та 2-го проекту зображена на рис. 2.1.



Рис 2.2- Залежність витрат від технології

інноваційний технологічний нововведення

Визначення цінності проектів та показників їх економічної ефективності

На основі проведених вище розрахунків можна визначити цінність проектів і показники ефективності інноваційних проектів.

Результати від впровадження 1-го інноваційного проекту.

Для цього в першу чергу потрібно визначити чистий грошовий потік для проекту.

Таблиця 2.18 - Чисті грошові потоки для 1-го інноваційного проекту

№	Показники	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	Зміна виручка від реалізації, грн.	0	499800	573648	657695	753290	861960
2	Зміна загальної суми витрат, грн.	-910000	-481082,8	-474855,43	-451234,58	-428595,2	-376642,85
3	Цінність проекту (прибуток) до відрахування податків, грн..	-910000	18717,2	98792,57	206460,4	324694,8	485317,15
4	Податок на прибуток, грн.	0	4679,3	24698,14	51615,11	81173,7	121329,29
5	Чистий прибуток, грн..	0	14037,9	74094,43	154845,3	243521,1	363987,86
6	Амортизація, грн..	0	175925,8	175925,8	175925,8	175925,8	175925,8
7	Амортизація до здійснення проекту, грн.	0	9000	9000	9000	9000	9000
8	Додаткова річна сума амортизації ДА, грн..	0	166925,8	166925,8	166925,8	166925,8	166925,8
7	Чистий грошовий потік (сума прибутку і ДА) , грн.	-910000	180963,7	241020,23	321771,12	410446,9	530913,66
8	Кумулятивний грошовий потік	-910000	-729036,3	-488016,1	-166244,9	+244201,9	+775115,61

Однією з ознак будь-якого проекту є його тривалість у часі, тобто те, що між моментом первинних інвестицій і моментом отримання останнього результату проходить певний проміжок часу, протягом якого вартість грошей постійно змінюється. А, отже, порівнювати вигоди і витрати різних років без приведення їх до єдиного зіставного вигляду некоректно. Вартість грошей в майбутньому зменшується. Для того, щоб привести грошові потоки різних років до зіставного вигляду використовується процедура дисконтування.

Дисконтування - процес визначення теперішньої вартості грошового потоку шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування.

Дисконтований грошовий потік знаходиться за формулою:

, (3.1)

де - чистий грошовий потік, грн.

- норма дисконту, що згідно умови становить 17%

- час, роки

Продисконтуємо чисті грошові потоки для першого проекту за допомогою таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Дисконтовані грошові потоки для 1-го проекту

№ п/п	Показники	Роки
		0	1	2	3	4	5
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Чистий грошовий потік, грн.	-910000	180963,7	241020,23	321771,12	410446,9	530913,66
2	Ставка дисконту	0,17	0,17	0,17	0,17	0,17	0,17
3	Дисконтований чистий грошовий потік, грн.	-910000	154670	176069	200904,4	219035	242155,6

Сума дисконтованого чистого грошового потоку за період реалізації інновації складе:

грн..

Зробимо розрахунок показників економічної ефективновності для 1-го інноваційного проекту.

При наявності інформації про грошові потоки за період реалізації інновації розрахунок економічної ефективності можна зробити по формулам.

Найбільш відомим і найчастіше застосовуваним у практиці прийняття інвестиційних рішень є показник чистої теперішньої вартості (net present value - NPV). Цей показник відображає приріст цінності фірми в результаті реалізації проекту, оскільки він являє собою різницю між сумою грошових надходжень, які виникають при реалізації проекту і приводяться (дисконтуються) до їх теперішньої вартості, та сумою дисконтованих вартостей усіх витрат, необхідних для здійснення цього проекту.

Для розрахунку цього показника використовується формула:

, (3.2)

грн..

NPV набуває позитивного значення, отже внаслідок реалізації проекту цінність фірми зросте, тому за цим критерієм п...