Рентабельність підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи оцінки рентабельності підприємства

1.1 Сутність показників рентабельності піприємства

1.2 Інформаційне забезпечення та завдання аналізу оцінки показників рентабельності

1.3 Методи розрахунку основних показників рентабельності

2. Оцінка показників рентабельності ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Загальний аналіз фінансового стану підприємства

2.3 Аналіз показників рентабельності підприємства

3. Визначення шляхів підвищення рентабельності підприємства

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

рентабельність фінансовий віддача витрати показник

В сучасних умовах господарювання показник рентабельності актуальний для великих підприємств, переважно виробничого характеру. Проблема полягає в тому, що ресурси підприємства обмеженні, а отже, виникає питання, як понісши найменші витрати, отримати найбільший прибуток.

В наш час ефективність діяльності підприємств характеризується відносною дохідністю чи прибутковістю, яка визначається показником рентабельності - тобто співвідношенням прибутку з понесеними витратами. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до зниження рентабельності підприємства.

Рентабельність - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції.

Метою роботи є визначення показників та методів оцінки рентабельності, а також шляхи її покращення.

Предметом дослідження є аналіз рентабельності підприємства.

Об'єктом роботи виступає відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Завданнями даної роботи є:

1) дослідження показників рентабельності ВАТ «Інтерпайп НТЗ»;

2) визначення сутності показників рентабельності, а також їх значення для підприємства:

3) аналіз рентабельності на підприємстві, а також дослідження факторів, які впливають на рентабельність підприємства;

4) вивчення проблем, які перешкоджають підвищенню рентабельності підприємства, і визначення шляхів усунення цих проблем, а також шляхів підвищення рентабельності підприємства.



1. Теоретичні основи оцінки рентабельності підприємства

1.1 Сутність показників рентабельності піприємства

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визичає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

При розрахунках показників рентабельності також виходять з різними величинами, складаючих прибуток, - балансовий прибуток, прибуток від реалізації, чистий прибуток.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства та групуються в співвідношенні з інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Наприклад:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Наприклад:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових рушіїв для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестуємий капітал; власників та засновників - доходність акцій.

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям. Розглянемо наступну залежність:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.

Розглянемо ще одну фактичну модель рентабельності:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Як бачимо рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змінений рівня рентабельності продукції, швидкість обороту сукупного капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу.

Вивчення цих залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки степені результатів своєї діяльності.

З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в складі сукупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "готівки", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше приоритетна, тому що операції з грошовими потоками є признакою інтенсивного типа виробництва ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Наприклад:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуємих ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Підприємство на сам перед звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової виробничості і стараються знизити роль зовнішнього фактору, або фінансової виробничості. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни за пропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на використовуємі ресурси, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за зміненням промислової виробничості, тобто за внутрішніми факторами: зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання.

1.2 Інформаційне забезпечення та завдання аналізу оцінки показників рентабельності

Основним джерелом інформації щодо оцінки рентабельності роботи суб'єктів господарювання є форми 1 та 2 фінансової звітності підприємства. У формі 2 «Звіт про фінансові результати» міститься інформація щодо чистого прибутку підприємства та витрат (за видами діяльності та елементами), які були здійсненні для отримання доходу та відповідного прибутку. Форма 1 «Баланс» містить дані щодо ресурсів підприємства, які використовуються для отримання доходу та прибутку. Співвідношення прибутку з витратами та ресурсами характеризує ефективність їх використання, тобто саме рентабельність.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

- оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

- вивчення динаміки показників;

- визначення факторів зміни їхнього рівня;

- пошук резервів зростання рентабельності;

- розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

- зміна структури та асортименту продукції;

- зміна собівартості продукції;

- зміна відпускних цін на продукцію.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю.

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

- зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

- зміна фондомісткості продукції;

- зміна оборотності оборотних коштів.

1.3 Методи розрахунку основних показників рентабельності

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: балансовий прибуток; прибуток від реалізації продукції^ (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартістю, яку можна визначати в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позичковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

Для розрахунку рентабельності галузей економіки береться загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки.

На рівень рентабельності галузі впливатиме наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.

Основні показники рентабельності:

· Рентабельність продукції;

· Рентабельність продаж;

· Рентабельність активів;

· Рентабельність текучих активів;

· Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

(1)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції (В):

(2)

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

(3)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і заємного.

Рентабельність активів також можна представити як ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і оборачуваємості активів (Оа):

(4)

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

(5)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

(6)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.

В ринковій економіці придається велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками:

· По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

· По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;

· По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.

Для цієї мети розроблена система показників рентабельності, котра об'єднує три основним класи показників (табл. 1.)

1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу).

2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів.

3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів.



Таблиця 1. Система фінансових коефіцієнтів рентабельності

Основні класи показників рентабельності	Фінансові коефіцієнти рентабельності
1	2
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)	1.1 Коефіцієнт обмеженого рівня валового прибутку 1.2 Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку від основної (операційної) діяльності 1.3 Коефіцієнт обмеженого рівня прибутку всієї діяльності підприємства 1.4 Коефіцієнт обмеженого рівня чистого прибутку 1.5 Коефіцієнт критичної рентабельності
2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням виробничих активів	2.1 Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів 2.2 Коефіцієнт віддачі на інвестований капітал 2.3 Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал
3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків власних грошових коштів	3.1 Коефіцієнт рентабельності відбору 3.2 Коефіцієнт рентабельності совокупного капіталу 3.3 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 3.4 Коефіцієнт обслуговування боргу



2. Оцінка показників рентабельності ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

Підприємство спеціалізується на виробництві безшовних та зварних труб для видобутку та транспортування продуктів нафтогазодобувної галузі, труб спеціального призначення для машинобудування та енергетичної промисловості, труб спеціального призначення для використання в інших промислових сферах, а також коліс та бандажів для залізничного транспорту.

Продуктовий ряд:

- для нафтогазової промисловості: безшовні обсадні труби діаметром 140-340 мм з товщиною стінки 6,4-15,4 мм, труби для транспортування нафти та газу діаметром 42-377 мм з товщиною стінки 4,5-65 мм

- для машинобудування та енергетичної галузі: безшовні труби діаметром 33-377 мм з товщиною стінки 4-65 мм, у тому числі для заглибних електронасосів (ЗЕН) і заглибних електродвигунів (ЗЕД) діаметром 87-159 мм з товщиною стінки 3-8 мм; підшипникові труби діаметром 36-183 мм з товщиною стінки 3,6-38 мм; прецизійні труби діаметром 35-108 мм з товщиною стінки 3,5-18 мм, для інших промислових галузей: безшовні труби діаметром 33-377 мм з товщиною стінки 4-65 мм.

- суцільнокатані залізничні колеса для локомотивів, пасажирських та вантажних вагонів, вагонів метро діаметром від 650 до 1269 мм, бандажі діаметром від 690 до 1260 мм.

Підприємство сертифіковано на відповідність міжнародним стандартам:

- система управління якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 та API Q1

- система управління зовнішнім середовищем сертифікована згідно стандарту ISO 14001

- трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним та національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ГОСТ

- колісна продукція відповідає вимогам міжнародних та міждержавних стандартів: UIC - Merkblatt 812-3V, 812-2V, Sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ГОСТ 10791.

Виробничі потужності підприємства включають в себе:

1. Сталеплавильний цех:

- 4 мартенівські печі;

- позапічна обробка сталі в складі піч-ковша і вакууматора камерного типу.

2. Цех з виробництва безшовних труб на трубопрокатному агрегаті з автомат - станом (діаметр труб 73-168 мм):

- лінія первинної обробки і контролю труб

- лінія неруйнівного ультразвукового контролю

- лінія нарізки різьби на трубах і муфтах, гідроопресовки труб

- лінія нарізки фаски, гідроопресування труб

- лінія фарбування і упаковки труб.

3. Цех з виробництва труб на трубопрокатному агрегаті з пільгер-станом (діаметр труб 168-377 мм):

- лінії первинної обробки і контролю труб

- лінія загартування і відпустки труб для нафтогазовидобутку та транспортування нафти і газу

- лінії неруйнівного контролю труб (ультразвуковий і магнітопорошковий контроль)

- лінії нарізки різьби на трубах і муфтах, гідроопресування труб, фарбування і упаковки труб

- лінії з виробництва та неруйнівного контролю муфт.

4. Цех з виробництва труб спеціального призначення на трубопрокатному агрегаті зі станом Асселя (діаметр труб від 76 до 203 мм):

- лінія первинної обробки і контролю труб

- лінії холодного волочіння труб спеціального призначення діаметром від 87 до 159 мм (ЗЕН, ЗЕД, труби з ребрами)

- лінія розточення гарячекатаних підшипникових труб

- лінії холодної прокатки труб спеціального призначення діаметром від 33 до 170 мм (підшипникові, прецизійні, котельні)

- лінії нормалізації та відпалу труб спеціального призначення

- лінія неруйнівного ультразвукового контролю.

5. Колісопрокатний цех:

- пресопрокатна лінія для виробництва коліс діаметром від 650 до 1269 мм

- пресопрокатна лінія для виробництва кілець і бандажів

- лінії механічної обробки коліс

- лінії термічної обробки коліс та бандажів

- лінії дробеструйного зміцнення коліс

- лінії неруйнівного контролю коліс та бандажів (ультразвуковий, магнітно-порошковий і твердомірний контроль)

- лінії остаточної обробки коліс.

2.2 Загальний аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей з потребами виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, платоспроможність.

Структура порівняльно-аналітичного балансу наведена у таблицях 2 та 3.

Таблиця 2. Актив порівняльного аналітичного балансу за 2010-2011 рр. (тис. грн)

Актив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	в абсолютних величинах	у питомій вазі	у % до величини на початок періоду	у % до зміни підсумку балансу
					(3 -- 2)	(5 -- 4)	(6 : 2) * 100	(6 : ?6) * 100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І. Необоротні активи	2647,1	2611,6	47,4	46,4	-35,5	-1,0	-1,3	-73,8
ІІ. Оборотні активи	2938,5	3021,9	52,6	53,6	83,4	1,0	2,8	173,4
У тому числі:	308,5	437,9	5,5	7,8	129,4	2,3	41,9	269,0
-- запаси
-- векселі одержані	-	-	-	-	-	-	-	-
-- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1482,4	1516,3	26,5	26,9	33,9	0,4	2,3	70,5
-- дебіторська заборгованість за розрахунками та інша	693,3	451,5	12,4	8,0	-241,8	-4,4	-34,9	-502,7
-- поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-	-	-
-- грошові кошти та їх еквівалент	1,9	202,0	0,0	3,6	200,1	3,6	10531,6	416,0
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	0,0	0,2	0,0	0,0	0,2	0,0	400,0	0,3
Баланс	5585,6	5633,7	100,0	100,0	48,1	0,0	0,9	100,0

Таблиця 3. Пасив порівняльного аналітичного балансу за 2010-2011 рр. (тис. грн)

Пасив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	в абсолютних величинах (3 -- 2)	у питомій вазі (5 -- 4)	у % до величини на початок періоду (6 : 2) * 100	у % до зміни підсумку балансу (6 : ?6) * 100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І. Власний капітал	3116,1	3106,4	55,8	55,1	-9,7	0,7	-0,3	-20,2
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів	16,6	20,1	0,3	0,4	3,5	0,1	21,1	7,3
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	49,4	1338,3	0,9	23,8	1288,9	22,9	2609,1	2679,6
ІV. Поточні зобов'язання У тому числі:	2403,5	1168,9	43,0	20,7	-1234,6	-22,3	-51,4	-2566,7
Короткострокові кредити банку	128,0	0,0	2,3	0,0	-128,0	-2,3	-100,0	-266,1
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	1143,6	8,0	20,5	0,1	-1135,6	20,4	-99,3	-2360,9
Векселі видані	1,4	0,4	0,0	0,0	-1,0	0,0	-71,4	-2,1
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	708,4	1070,6	12,7	19,0	362,2	6,3	51,1	753,0
Поточні зобов'язання за розрахунками і інші	422,1	89,9	7,6	1,6	-332,2	-6,0	-78,7	-690,6
V. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-
Баланс	5585,6	5633,7	100,0	100,0	48,1	0,0	0,9	100,0

Актив порівняльно-аналітичного балансу дає змогу оцінити реальний майновий стан підприємства та зміни, що в ньому відбулися.

Згідно із розрахунками наведеними у (табл. 2) можна зазначити, що загальна кількість необоротних активів зменшилась на 35,5 тис. гривень, на 1% в порівнянні з початком звітного періоду.

В структурі оборотних активів помітне зростання на 83,4 тис. гривень, завдяки зростанню запасів, дебіторської заборгованості та обсягу грошових коштів.

В пасиві порівняльно-аналітичного балансу відображено капітал підприємства та зміни, які в ньому відбулися за звітний період.

З даних наведених у (табл. 3) бачимо, що сума власного капіталу зменшилась на 9,7 тис. грн., майбутні витрати і платежі зросли на 3,5 тис. грн.

Довгострокові зобов'язання значно зросли, з 49,4 тис. грн. до 1338,3 тис. грн., що може свідчити про залучення підприємством довгострокових кредитів. Поточні зобов'язання зменшились на 1234,6 тис. грн., завдяки погашенню короткострокових кредитів та поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Отже з даних наведених вище можна сказати, що підприємство проводить досить активну господарську діяльність.

Джерелами формування майна підприємства є власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Аналіз структури власного капіталу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» наведено у (табл. 4) та (табл. 5).



Таблиця 4. Склад та структура власного капіталу 2010 рік (тис. грн)

Показники	Статутний капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року:
- в тис.грн.	100	36,9	1621,4	20	1185,8	2964,1
- у %	3,37	3,11	54,70	0,67	40,01	101,87
Переоцінка активів (тис. грн)	0	0	0	0	0	0
Чистий прибуток (тис. грн)	0	0	0	0	-259	-259
Виплата дивідендів (тис. грн)	0	0	0	0	0	0
Залишок на кінець року:	0	0	0	0	0	0
- в тис. грн.	100	37,1	1769	20	1190	3116,1
- у %	3,21	3,12	56,77	0,64	38,19	101,93
Відхилення:
- абсолютне (тис. грн)	0	0,2	147,6	0	4,2	152
- відносне %	0,00	0,54	9,10	0,00	0,35	5,13
- за питомою вагою %	-0,16	0,01	2,07	-0,03	-1,82	0,06

Таблиця 5. Склад та структура власного капіталу 2011 рік (тис. грн)

Показники	Статутний капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року:
- в тис. грн.	100	37,1	1769,1	20	1190,1	3116,3
- у %	3,21	3,12	56,77	0,64	38,19	101,93
Переоцінка активів (тис. грн)	0	0	0	0	0	0
Чистий прибуток (тис. грн)	0	0	0	0	-26,5	-26,5
Виплата дивідендів (тис. грн)	0	0	0	0	0	0
Залишок на кінець року:	0	0	0	0	0	0
- в тис. грн.	100	37,1	1535,9	20	1413,4	3106,4
- у %	3,22	2,62	49,44	0,64	45,50	101,43
Відхилення:
- абсолютне (тис. грн)	0	0	-233,2	0	223,3	-9,9
- відносне %	0,00	0,00	-13,18	0,00	18,76	-0,32
- за питомою вагою %	0,01	-0,49	-7,33	0,00	7,31	-0,50

За результатами наведеними в (табл. 4) та (табл. 5) бачимо, що в 2010 році підприємство залучало більше коштів ніж у 2011. Це свідчить про зменшення ділової активності, в основному через зменшення частки іншого додаткового капіталу.

2.3 Аналіз показників рентабельності підприємства

Рентабельність - це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність - відносний показник, який порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами використаними, для досягнення цього ефекту.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використовуваного в розрахунках. Найчастіше використовуються чотири різні показники: валовий прибуток (ряд. 50 форми № 2), операційний прибуток (ряд. 100 форми № 2), прибуток до оподаткування (ряд. 170 форми № 2), чистий прибуток (ряд. 220 форми № 2).

Залежно від того , з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продажів;

- рентабельність виробництва.

Рентабельність інвестицій (капіталу)

У цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основні коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу.

Рентабельність сукупного капіталу (ROA) - це коефіцієнт, який розраховується так:

В 2010 р. = -3,66, 2011р. = 0,31.

Цей показник становить інтерес насамперед, для інвесторів.

Рентабельність власного капіталу (ROE) розраховується за формулою:

В 2010 р. = -8,31, 2011р. = -0,85.

Цей показник становить інтерес, для існуючих і потенційних власників та акціонерів. Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

Він є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.

Рентабельність продажів

При оцінці рентабельності продажів на підставі показників прибутку й виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності, для всієї продукції в цілому або для окремих її видів. Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.

Валова рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:

В 2010 р. = 10,33, 2011р. = 13,37.

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційна рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:

В 2010 р. = -1,97, 2011р. = 2,13.

Операційний прибуток - це прибуток, що залишається після вирахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво та збут товарів.

Показник операційної рентабельності є одним з кращих інструментів визначення, операційної ефективності й показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до вирахування затрат, які не стосуються операційної ефективності. При розгляді цього показника разом з показником валової рентабельності можна скласти уявлення про те, чим викликано зміни рентабельності.

Чиста рентабельність реалізованої продукції розраховується за формулою:



В 2010 р. = -5,53, 2011р. = -0,42.

У вітчизняній практиці найчастіше використовується саме показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Незмінність протягом будь-якого періоду показника операційної рентабельності з одночасним зниженням показника чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат і одержання втрат від участі в капіталі інших підприємств, або про підвищення суми сплачуваних податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу та фінансування компанії на її рентабельність.

Рентабельність виробничої діяльності

Тут можна виділити два основні показники - чиста рентабельність виробництва та валова рентабельність виробництва. За цими показниками визначають, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції.

Валова рентабельність виробництва розраховується за формулою:

В 2010 р. = -11,5, 2011р. = -15,4.

Валова рентабельність виробництва являє собою відношення валового прибутку до собівартості продукції й показує, скільки гривень валового прибутку припадає на гривню витрат, що формують собівартість реалізованої продукції.

Чиста рентабельність виробництва розраховується за формулою:



В 2010 р. = 6,17, 2011р. = 0,49.

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку припадає на гривню реалізованої продукції.

Як і стосовно інших показників рентабельності, щодо цих можна сказати, що бажаною є їхня позитивна динаміка.

Для підприємства, що аналізується, розрахунок коефіцієнтів рентабельності зведемо в (табл. 6).

Таблиця 6. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності

Показники	2010 рік, %	2011 рік, %	Зміна %
Рентабельність сукупного капіталу	-3,66	0,31	3,97
Рентабельність власного капіталу	-8,31	-0,85	7,46
Валова рентабельність продажів	10,33	13,37	3,04
Операційна рентабельність продажів	-1,97	2,13	4,10
Чиста рентабельність продажів	-5,53	-0,42	5,11
Валова рентабельність виробництва	-11,50	-15,40	-3,90
Чиста рентабельність виробництва	6,17	0,49	-5,68

Як видно з розрахунків, показники рентабельності капіталу перебувають на досить низькому рівні. Позитивним є їх зростання в динаміці. Задля збільшення рентабельності власного капіталу підприємстві доводиться жертвувати своєю фінансовою незалежністю. У зв'язку з цим слід зазначити, що для підприємства дуже важливим є вибір оптимального стану: точки рівноваги між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу.

Що стосується показників рентабельності продажів, то судити про їх значення, не маючи даних про значення аналогічних показників по галузі, немає сенсу. На підставі розрахунків зроблених у в (табл. 6) доцільно проаналізувати лише зміну цих показників у динаміці. Як бачимо, спостерігається зростання валової, операційної та чистої рентабельності продажів. Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про економію на постійних витратах (адміністративних витратах, витратах на збут, інших операційних витратах).

Також спостерігається зниження показника валової рентабельності виробництва та чистої рентабельності виробництва на 3,9 і 5,68 % відповідно. Це свідчить про те, що темпи зростання валового й чистого прибутку, відповідно, відстають від темпів зростання собівартості продукції. Що, у свою чергу може свідчити про таке: підприємство отримало збитки від фінансового та інвестиційного прибутку або ж збільшення частки податку на прибуток у структурі виручки (збільшення податкового тиску).

I. Визначення шляхів підвищення рентабельності підприємства

Міру прибутковості функціонування підприємства найбільш точно визначають показники рентабельності, які характеризують рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг. Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Адже в умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Тому для підвищення рентабельності підприємства потрібно збільшувати прибуток. А це можна зробити наступними методами:

1) нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

2) здійснювати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

3) зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто знижувати її собівартість;

4) з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є в розпорядженні підприємства, в тому числі і фінансові ресурси;

5) кваліфіковано, зі знанням справи здійснювати цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

6) грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, посередниками, покупцями;

7) вміти найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Останні три напрями чималою мірою залежать від сумлінності, кваліфікації економістів, бухгалтерів, фінансистів.

При укладанні угод з покупцями дуже важливо домовитись про оптимальні ціни на товари, роботи, послуги, строки їх перегляду у зв'язку з інфляційними процесами, змінами на ринку.

Важливо при визначенні показників прибутковості підприємства враховувати фактор інфляції. Адже періоди зростання інфляції створюють несприятливі умови для інвестиційної діяльності. Ймовірність прийняття помилкових інвестиційних рішень в цей період різко зростає. І передусім тому, що в умовах високих темпів інфляції значно спотворюється звітна бухгалтерська інформація підприємства. Використовуючи цю інформацію, інвестори та інші користувачі бухгалтерської звітності підприємства проводять його фінансовий аналіз, в тому числі і аналіз показників рентабельності, ризикуючи отримати помилкові результати і далеку від реальної картину фінансового стану підприємства. Щоб уникнути впливу інфляції на розрахунок фінансових коефіцієнтів прибутковості підприємства, які є одними з найзначущіщих показників при проведенні фінансового аналізу, і для визначення їх реального значення необхідно виконати:

коригування бухгалтерської звітності за поточним рівнем цін;

розрахунок реальних фінансових коефіцієнтів на основі скоригованої за рівнем інфляції бухгалтерської звітності;

порівняння фінансових коефіцієнтів, розрахованих до і після коригування.

Проте коригування бухгалтерської звітності підприємства має значення тільки в умовах високих темпів інфляції. При низькій інфляції спотворення незначні і ними можна нехтувати.

Рентабельність використання фінансових ресурсів може бути підвищена, якщо підприємство досягає того ж обсягу прибутку, але зменшує при цьому суму коштів, які вкладені в основні і оборотні засоби.

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників періоду, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних.

Планування прибутку беруть участь - при організаційній відповідальності за цю справу фінансової служби - всі виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план буде правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріалів, трудових і фінансових ресурсів.

Важливе значення як на стадії планування прибутку, так і в ході повсякденного контролю за виконанням плану прибутку має виявлення зайвих для підприємства запасів товарно-матеріальних ресурсів у вигляді непрацюючого устаткування, машин, приладів, понаднормативних запасів сировини, матеріалів, інструменту й інших цінностей. Фінансові ресурси, вкладені в такі активи, уповільнюють обіговість коштів підприємства, і природно знижують рентабельність виробництва.

Для підприємства важливо, щоб воно мало систематичну оперативну інформацію про хід виконання наміченого плану прибутку. Маючи щоденні дані про одержаний прибуток (а вони, як правило, досить точно показують дійсний стан справ і уточнюються за даними бухгалтерського обліку після закінчення поточного місяця), керівництво підприємства має змогу:

1) оперативно впливати на цей процес;

2) оперативно планувати найбільш раціональне використання прибутку з точки зору потреб підприємства.

Отже, підприємства повинні активно шукати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва, підвищення конкурентоспроможності власної продукції, що повинно сприяти зростанню рентабельності підприємства.



Висновки

Отже, рентабельність безпосередньо зв'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Основне завдання підприємства на сучасному етапі - виробництво високоякісної, конкурентоспроможної продукції, яка буде користуватися попитом серед споживачів, реалізація цієї продукції і отримання максимально можливого рівня прибутку.

Для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, щознаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Підприємство ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може збільшити свої доходи за рахунок нарощення обсягів реалізації металопродукції, і таким чином збільшити рентабельність основної діяльності. Важливого значення набуває забезпечення рентабельності фінансової діяльності, яка для більшості підприємств металургійної галузі є збитковою. Для цього потрібно збільшувати інші фінансові доходи або проводити діяльність в результаті якої можливе отримання доходів від участі в капіталі. Оскільки металургійна галузь України є експортно-орієнтованою і на світовому ринку чорних металів очікується пожвавлення ділової активності основних його споживачів, то для підприємств потрібно вжити ряд заходів, які забезпечать його конкурентоспроможність. Для стимулювання продажу металопродукції за кордоном важливу роль повинна відіграти держава, оскільки третина всього експорту України належить підприємствам металургійної галузі.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у нього та раціональність їхнього використання. Підприємство є рентабельним, якщо суми виручки від реалізації продукції досить не тільки для покриття витрат на виробництво та на реалізації, а й на утворення прибутку.

Список використаної літератури

1. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз . Підручник / Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна. - К., Центр учбової літератури, 2009.

2. Костирко Р. О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / Р.О. Костирко. - X.:Фактор, 2010.

3. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. пос. - К.: КНЕУ, 2008. - 592 с.

4. Аналіз фінансової звітності / О. Кононенко, Я. Клиженко. - Вид. 3-тє, перероб і доп. - Х.: Фактор, 2012. - 208 с.

5. Чумаченко, М.Г. Економічний аналіз: навч. посібник / М.А. Болюх [та ін.]; ред. М.Г. Чумаченко; Київський національний економічний ун-т. - 2. вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2010. - 555 с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2009.

7. Економічний аналіз: Навч. посібник/ Під. ред. Чумаченка М.Г. - К., 2008 - 556 с.

8. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2010.

9. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.:Кондор, 2009.

10. Савицька Г.В. Єкономічний аналіз: підр. - Вид. 11-те, перероб. і доп. - М.: Новое знание, 2010. - 651 с.

11. Купалова, Г.Л. Теорія економічного аналізу: навч. посібник / Г.І. Купалова. - К: Знання, 2009. - 639 с.

12. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2010. - 496 с.

13. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Київ: ЦУЛ, 2008. - 360 с.

14. Васильєв В.В. Шляхи підвищення результативності українських підприємств / В.В. Васильєв // Фондовий ринок. - 2009. - № 12.

15. Економічний аналіз: Навч. посібник/ Під. ред. Чумаченка М.Г. - К., 2007 - 556 с.

16. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник / Литвин Б.М., Стельмах М.В. - К.: Хай-Тек Прес, 2008 - 336 с.

17. Шморгун Н.П., І.В. Головко. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / - К.: ЦНЛ, 2012.

18. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2009. - 328 с.

19. Бухгалтерський фінансовий облік / За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця - Житомир: ПП “Рута”, 2009.

20. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни - X.: ВД «ІНЖЕК», 2011.

21. Діденко В.М., Попова В.Д., Прядко В.В. Загальна теорія фінансів: Підручник. - Чернівці: Ратуша, 208. - 640 с.

22. Тарасюк Г.М. Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: „Каравела”, 2011. - 432 с.

23. Савчук В.П., Москаленко О.В. Вплив інфляції на оцінку показників прибутковості підприємства//Фінанси України. - 2008. - № 1.

24. Чуй І.Р. Фінансовий стан підприємства і механізм його стабілізації // Фінанси України. - 2009. - № 11.

Размещено на Allbest.ru

...