Економічна безпека підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ РИНКОВИХ ВІДНОСИН ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Економічна безпека підприємства

Студента (ки) 5 курсу, групи Е - 51

напряму підготовки 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальності 7.03050401 «Економіка підприємства»

Шахназарова Анна Михайловна

Керівник Сафронова І.В.

м. Севастополь - 2013 рік



Зміст

1. Безпека підприємства у фінансовій сфері

2. Тести

3. Задача

4. Технологічні заходи гарантування безпеки

Перелік літератури



1. Безпека підприємства у фінансовій сфері

Однією із найважливіших складових економічної безпеки є фінансова безпека, без якої практично неможливо вирішити жодне із завдань, що стоять перед державою. У цьому контексті доволі переконливим аргументом е слова М. Єрмошенка, який зазначає, що фінансова безпека е ґрунтовною складовою економічної безпеки держави, оскільки на фінансах базується будь-яка економіка, фінанси -- кров економічної системи держави. Вчений обґрунтовує необхідність забезпечення і підтримки фінансової безпеки держави, тому що вона стосується не лише держави в цілому, а й усіх галузей національного господарства, приватних підприємців, усього суспільства. Нехтування станом фінансової безпеки може призвести до катастрофічних наслідків: занепаду галузей, банкрутства підприємств і, зрештою, підриву системи життєзабезпечення держави з подальшою втратою її суверенітету.

Формування і практична реалізація дієвого механізму забезпечення фінансової безпеки передбачають, перш за все, з'ясування суті цього поняття, визначення факторів, що впливають на стан фінансової безпеки, дослідження взаємопов'язаності окремих складових цієї складної за внутрішньою будовою та ієрархічною декомпозицією структури.

Поняття фінансової безпеки так само широке, як, власне, і тлумачення фінансів як економічної категорії. На сьогодні відсутнє єдине усталене визначення поняття "фінансова безпека". Наявні формулювання відображають лише окремі аспекти фінансової безпеки і не можуть претендувати на її однозначне та виключне трактування. Фінансова безпека як дефініція розглядається під різними кутами, зокрема:

з позицій ресурсно-функціонального підходу, фінансова безпека -- захищеність фінансових інтересів суб'єктів господарювання на усіх рівнях фінансових відносин; забезпеченість домашніх господарств, підприємств, організацій і установ, регіонів, галузей, секторів економіки держави фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання відповідних зобов'язань;

з погляду статики, фінансова безпека -- такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, інвестиційної, митно-тарифної і фондової систем, які характеризуються збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю попередити зовнішню фінансову експансію, забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи і економічне зростання;

у контексті нормативно-правового регламентування фінансова безпека передбачає створення таких умов функціонування фінансової системи, за яких, по-перше, фактично відсутня можливість спрямовувати фінансові потоки в незакріплені законодавчими нормативними актами сфери їх використання і, по-друге, до мінімуму знижена можливість зловживання фінансовими ресурсами.

Таким чином, з позицій різностороннього підходу фінансова безпека -- захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин; певний рівень незалежності, стабільності і стійкості фінансової системи країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів, що складають загрозу фінансовій безпеці; здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та стале економічне зростання.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначають такі фактори:

рівень фінансової незалежності (при цьому велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угруповань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку);

характер фінансово-кредитної політики (як внутрішньої, так і зовнішньої), яку проводить держава;

політичний клімат у країні;

рівень законодавчого забезпечення функціонування фінансової сфери. Фінансова безпека держави має як внутрішній, так і зовнішній аспекти.

Щодо зовнішнього, то це, перш за все, фінансовий суверенітет країни, незалежність національної фінансової системи від впливу міжнародних фінансово-кредитних організацій і транснаціонального капіталу. Проте вести мову про абсолютну фінансову незалежність в умовах глобалізації некоректно. Адже на фінансовій безпеці України позначаються процеси фінансової глобалізації, що посилюються у світовому співтоваристві. Відтак проблема фінансової безпеки сьогодні виходить за національні межі. Зростає рівень інтеграції та консолідації фінансових ринків, зростають масштаби мобільності капіталу і посилюється інтенсивність його обігу. Як стверджують фахівці, "у світі сформувалися грандіозні потоки "світових грошей", що не підпорядковуються ні національним урядам, ні будь-яким іншим політичним інституціям. Вони не утворилися як вияв потреб виробництва, торгівлі, інвестування чи споживання. Головним їх джерелом є переважно торгівля грішми". Тому при розробці стратегії фінансової безпеки держави важливо скрупульозно аналізувати і враховувати поточну та ймовірну ситуацію на світових валютних ринках і ринках капіталу.

Безпека внутрішньої фінансової сфери України визначається досконалістю правової, організаційної та інституціональної бази, а також політичною стабільністю, рівцем ризиків ринкової кон'юнктури, масштабами тіньової економіки та рівнем корупції в державі.

Фінансова безпека є надзвичайно складною багаторівневою системою, яку утворюють ряд підсистем, кожна з яких має власну структуру і логіку розвитку. Фінансова безпека держави включає: бюджетну, податкову, боргову безпеку, фінансову безпеку банківської системи, валютну, грошово-кредитну, інвестиційну безпеку, фінансову безпеку страхового та фондового ринку.

Під поняттям бюджетна безпека слід розуміти стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів. У цілому бюджетна безпека держави зумовлюється розміром бюджету, рівнем перерозподілу ВВП через бюджет, розміром, характером та рівнем дефіциту бюджету, методами фінансування останнього, масштабами бюджетного фінансування, процесом бюджетотворення, своєчасністю прийняття та характером касового виконання бюджету, рівнем бюджетної дисципліни.

Податкова безпека держави визначається ефективністю податкової політики держави, яка має оптимально поєднувати фіскальні інтереси держави та індивідуальні, корпоративні інтереси платників податків. З позицій фіскальної достатності проблема податкової безпеки зводиться до забезпечення держави таким обсягом податкових надходжень, який є оптимально необхідним згідно з вимогами проголошеної економічної доктрини. При цьому варто пам'ятати, що на фіскальну безпеку держави впливають численні податкові, часто необгрунтовані, пільги. Разом з тим, податкова безпека держави передбачає оптимізацію рівня оподаткування, адже надмірне* підвищення норми оподаткування призводить до збільшення тіньової економіки, згортання легального бізнесу, масового ухилення від сплати податків, а відтак -- до скорочення податкової бази.

Боргова безпека держави -- певний рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, який дає змогу зберегти стійкість фінансової системи країни до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечити відносну незалежність держави, зберігаючи при цьому економічну можливість країни здійснювати виплати на погашення основної суми і відсотків без загрози втратити суверенітет, одночасно підтримуючи належний рівень платоспроможності та кредитного рейтингу.

Фінансову безпеку банківської системи в цілому та її окремих складових слід розглядати у двох аспектах. По-перше, з погляду фінансових наслідків її (їх) діяльності для країни загалом та окремих клієнтів і контрагентів. По-друге, з точки зору недопущення та відвернення реальних і потенційних загроз фінансовому стану усієї банківської системи країни, Національного банку України та банківським установам. Загалом сутність фінансової безпеки банківської системи полягає у забезпеченні найефективнішого використання ресурсного потенціалу, створенні сприятливих умов для реалізації економічних інтересів банківських установ, попередженні внутрішніх і зовнішніх загроз банківській системі, створенні умов її стабільного й ефективного функціонування.

Валютна безпека держави -- по-перше, ступінь забезпеченості держави валютними коштами, достатніми для дотримання позитивного сальдо платіжного балансу, виконання міжнародних зобов'язань, накопичення необхідного обсягу валютних резервів, підтримання стабільності національної грошової одиниці; по-друге, стан курсоутворення, який максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках і створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, широкомасштабного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграцїї України до світової економічної системи.

Грошово-кредитна безпека -- такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення. При цьому величина позичкового процента має бути достатньою для насичення трансакційного попиту на гроші й переходу до політики "довгих грошей", а розмір грошової маси повинен бути достатнім для обслуговування нею господарських оборотів.

Інвестиційна безпека -- досягнення рівня інвестицій, що дає змогу оптимально задовольняти поточні потреби економіки у капітальних вкладеннях за обсягом і структурою з урахуванням ефективного використання і повернення коштів, які інвестуються, оптимального співвідношення між розмірами іноземних інвестицій у країну і вітчизняних за кордон, підтримання позитивного національного платіжного балансу. Водночас, з погляду забезпечення фінансової безпеки держави, формування системи інвестиційної безпеки в Україні обов'язково слід здійснювати з урахуванням необхідності дотримання виваженої антиінфляційної політики, досягнення скорочення бюджетного дефіциту.

Фінансова безпека фондового ринку -- оптимальний обсяг його капіталізації (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру та рівень ліквідності), здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торговців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів і держави загалом. Оцінюючи безпеку фондового ринку в цілому, треба вести мову про безпеку ринку державних цінних паперів і ринку корпоративних цінних паперів, а також решти його сегментів: ринків акцій, облігацій, векселів, казначейських зобов'язань, ощадних сертифікатів, біржового та позабіржового ринків.

Під фінансовою безпекою страхового ринку в цілому і конкретного страховика зокрема слід розуміти такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм можливість у разі потреби відшкодувати обумовлені у договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування. Фінансова безпека ринку страхових послуг, що залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних, внутрішніх і зовнішніх чинників, перш за все визначається станом його розвитку, фінансовою результативністю та ефективністю діяльності. Водночас вона зумовлена і реальним фінансовим станом суб'єктів господарювання.

Враховуючи багатоаспектність поняття фінансової безпеки, складність взаємозв'язків і взаємозалежності різних її елементів, а також необхідність консолідації економічних і фінансових інтересів громадян, підприємств, регіонів і держави у напрямі забезпечення стійкого економічного розвитку, до складу фінансової безпеки (окрім перелічених вище) доцільно включити такі структурні компоненти:

фінансову безпеку людини/окремого громадянина і домогосподарства;

фінансову безпеку підприємства;

фінансову безпеку регіону.

У стратегічному плані рівні фінансової безпеки індивідуума, підприємства і держави неподільні, оскільки здійснення як індивідуальних відтворювальних процесів, так і процесу суспільного відтворення можливе лише за умови органічного об'єднання інтересів держави, суб'єктів господарювання та громадян. Зважаючи на те, що фінансовою основою існування держави як інституту є передусім надходження від податків і зборів до державного бюджету, то стає цілком очевидною зацікавленість держави у забезпеченні довгострокової фінансової безпеки підприємств і населення як платників податків.

Забезпечуючи фінансову безпеку держави, важливо, перш за все, акцентувати увагу на особистісній безпеці кожного громадянина. Згідно з теорією американського вченого А. Маслоу, потреба людей у безпеці (у тому числі фінансовій) посідає друге місце після простих фізіологічних потреб. Саме політика держави у забезпеченні цієї безпеки і відрізняє один тип держави від іншого. Фінансова безпека людини -- такий стан життєдіяльності громадянина, при якому забезпечується правовий та економічний захист його життєвих інтересів, дотримуються конституційні права, забезпечується гідний і якісний рівень життя незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз. При цьому функцією держави є забезпечення певних соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема мінімального розміру заробітної плати і пенсій на такому рівні, щоб працездатній людині достатньо було цих коштів на створення і утримання сім'ї, а пенсіонеру -- на достойну старість. Найсуттєвішими загрозами фінансовій безпеці громадян і держави в цілому є порушення прав споживача, невиплата пенсій і заробітної плати, безробіття, знецінення заощаджень, падіння реальних доходів населення і зубожіння, посилення диференціації доходів та майнового розшарування суспільства тощо. Фінансова безпека кожної людини багато в чому залежить від загального стану економіки та фінансової політики, що проводиться в державі.

Фінансова безпека підприємства -- забезпечення умов збереження комерційної таємниці, інтелектуальної власності та інформації; захищеність підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища, тобто здатність підприємства протистояти несприятливому зовнішньому впливові, а також здатність швидко реагувати на різноманітні зовнішні загрози. З позицій ресурсно-функціонального підходу фінансову безпеку підприємства розглядають як процес найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для уникнення загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства в поточному і майбутньому періоді. Фінансова безпека підприємства залежить від ефективності використання капіталу, якості корпоративного управління і фінансового менеджменту, оновлення технологій та інформаційної бази. Важливими умовами і елементами у забезпеченні нормального функціонування підприємства є оцінка і управління економічними ризиками та адаптація до змін ринкової кон'юнктури.

Стан фінансової безпеки держави в цілому визначається фінансовою безпекою окремих регіонів, їх тісною взаємозалежністю і забезпеченням стійкого розвитку усіх її регіонів. Фінансова безпека регіону -- фінансова самостійність (автономія), яка у першу чергу проявляється у здійсненні контролю над ресурсами регіону і визначається можливостями найбільш повно використовувати конкурентні переваги регіону; це стабільність регіональної економіки, яка передбачає надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування впливу дестабілізуючих факторів; здатність до розвитку і прогресу, тобто самостійно реалізувати і захищати регіональні економічні інтереси, здійснювати модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал регіону.

У контексті вищезазначеного варто зауважити, що синхронний безпечний рівень життя громадян, функціонування підприємств, організацій і установ, розвиток регіонів і окремих секторів економіки, а також держави в цілому може бути забезпечений лише в ідеалі. Реально ж критеріальні вимоги до фінансової безпеки одних суб'єктів часто не збігаються з іншими. Тобто те, що на цей момент є вигідним і безпечним для пересічного громадянина, конкретного підприємства, регіону, сектору економіки, не завжди є таким для держави.

Фінансова безпека є не лише національною проблемою, а й визначальною детермінантою сучасної глобальної економіки, що формується шляхом поглиблення і взаємодії транснаціоналізації і міжнародної регіональної економічної інтеграції. Ще у 1996 р. в економічному комюніке Ліонської зустрічі зазначалося, що глобалізація фінансових ринків може призвести до нових ризиків нестабільності і потребує від усіх країн проведення розумної економічної політики та структурних реформ, що у свою чергу приведе до скорочення зовнішніх дисбалансів і тим самим сприятиме міжнародній фінансовій стабільності. Відтак комплексний концептуальний підхід до дослідження поняття фінансової безпеки потребує виокремлення такої складової, як міжнародна фінансова безпека.

Міжнародна фінансова безпека -- комплекс міжнародних умов співіснування домовленостей та інституціональних структур, за яких кожній державі -- члену світової спільноти забезпечується можливість вільно обирати і здійснювати свою стратегію соціального, економічного і фінансового розвитку, не зазнаючи зовнішнього тиску і розраховуючи на невтручання, розуміння та взаємоприйнятну і взаємовигідну співпрацю з іншими державами. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграють партнерські угоди про вільний рух капіталів, товарів і послуг, врахування взаємних економічних інтересів, відмова від силового тиску, рівноправні відносини з менш розвинутими в економічному плані країнами. Тобто міжнародна фінансова безпека -- такий стан світової економіки, за якого забезпечується взаємовигідне співробітництво держав у вирішенні національних та інтернаціональних (глобальних) проблем господарювання, вільний вибір і реалізація ними своєї стратегії соціально-економічного розвитку і участі в міжнародному поділі праці. Тому основним питанням міжнародної економічної безпеки на сьогодні є створення умов для співпраці держав у розв'язанні не лише їхніх національних, а й глобальних проблем людства.

У цьому контексті зростає актуальність проблеми забезпечення фінансової безпеки як однієї з найважливіших складових національної економічної безпеки кожної держави та проблеми, що, долаючи національні кордони, прогресуючими темпами стає глобальною.

2. Тести

1. Захист власного товаровиробника незалежно від форм власності на засоби виробництва; регулювання державної податкової політики; сприяння виробництву, враховуючи економічні, територіальні та інші аспекти; сприяння виробництву продукції, яка ввозиться як критичний імпорт; державне замовленні на товари, які фінансуються за рахунок бюджету і скорочення імпорту на ці товари - це:

1) надійність постачальників;

2) безпосередні чинники виробництва;

3) державне економічне регулювання діяльності підприємства;

4) все зазначене.

Відповідь: 3.

2. Гарантування таємниці на науково-технічні досягнення, розроблення нових технологій, інтелектуальну власність, ноу-хау, в тому числі й комерційні таємниці - це:

1) надійний захист комерційної таємниці;

2) державне економічне регулювання діяльності підприємства;

3) компетентність керівництва підприємства;

4) зовнішня конкуренція.

Відповідь: 1.

3. Коли підприємству недостатньо власних обігових коштів, і воно залучає короткострокові кредити (крім середньо- та довгострокових позик) - це:

1) кризовий фінансовий стан і кризовий рівень фінансової безпеки;

2) критичний фінансовий стан і критичний рівень фінансової безпеки;

3) нестійкий фінансовий стан і нестабільний рівень фінансової безпеки;

4) все зазначене.

Відповідь: 2.

4. Найбільш небезпечний тип зловживань, що виникає там, де працівники можуть розпоряджатися значними сумами і самостійно ухвалювати важливі фінансові рішення - це:

1) систематичні розкрадання середнього розміру;

2) «внутрішнє підприємництво»;

3) дрібні разові розкрадання;

4) все зазначене.

Відповідь: 2.

5. Рівень відповідності застосовуваних на підприємстві технологій найкращим світовим аналогам за оптимізації витрат - це:

1) інтелектуальна безпека підприємства;

2) фінансова безпека підприємства;

3) техніко-технологічна безпека підприємства;

4) все зазначене.

Відповідь: 3.

6. Для оцінки рівня правової безпеки визначають:

1) співвідношення чисельності окремих категорій працівників;

2) співвідношення втрат підприємства внаслідок порушення трудових норм до загального розміру відвернених юридичною службою втрат;

3) відповідність кваліфікації працівників ступеню складності виконуваних ними робіт;

4) співвідношення власного та залученого капіталу.

Відповідь: 2.

7. До показників безпеки підприємства у політико-правовій сфері відноситься:

1) коефіцієнт платіжної дисципліни;

2) коефіцієнт якості юридичних послуг;

3) коефіцієнт юридичного менеджменту;

4) все зазначене.

Відповідь: 4.

8. За силову складову економічної безпеки на підприємстві відповідають:

1) служба з персоналу;

2) фінансова та економічна служба підприємства;

3) служба охорони підприємства;

4) все зазначене.

Відповідь: 3.

9. Основними напрямами діяльності при гарантуванні безпеки майна і капіталів підприємства є:

1) охорона майна (будівель, споруд, устаткування, транспорту), охорона перевезень, страхування майна та ризиків, гарантування безпеки інвестування;

2) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

3) створення умов функціонування з найменшою ймовірністю реалізації загроз безпеці інформаційних ресурсів і зумовлення різних видів збитку;

4) все зазначене.

Відповідь: 1.

10. Адміністративний рівень організації системи безпеки підприємства - це:

1) заходи забезпечення безпеки господарюючого суб'єкта специфічними засобами і методами;

2) управлінські рішення, необхідні для забезпечення безперебійного функціонування об'єкта;

3) використання сучасних технологій у сфері забезпечення всіх видів безпеки;

4) система фізичної безпеки, зокрема охорона фінансових, інтелектуальних і матеріально-технічних цінностей підприємства.

Відповідь: 2.

3. Задача

ТОВ «Квазар» має наступний баланс

Актив	Значення показника тис. грн.	Пасив	Значення показника тис. грн.
Необоротні активи Оборотні активи, зокрема грошові кошти короткострокові фінансові вкладення дебіторська заборгованість (тільки по покупцях) дебіторська заборгованість інша матеріально-виробничі запаси	704 3228 105 --- 795 2328	Власний капітал. Довгострокова кредиторська заборгованість. Короткострокова заборгованість по постачальниках. Короткострокова заборгованість по заробітній платі. Короткострокова заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами	2236 54 1203 118 321
ПІДСУМОК БАЛАНСУ	3932	ПІДСУМОК БАЛАНСУ	3932

Потрібно:

1. Розрахувати чистий оборотний капітал

2. Виконати експрес-аналіз ліквідності активів підприємства: розрахувати коефіцієнти поточної, термінової і абсолютної ліквідності

3. Порівняти розраховані значення показників ліквідності з нормативними значеннями і зробити висновки.

4. Зробити висновки та запропонувати практичні рекомендації щодо підвищення економічної безпеки підприємства.

1. Знайдемо чистий оборотний капітал ЧОК як різницю поточних активів ПА і поточних пасивів (ПП)

ЧОК = ПА - ПП = (ГК+ЧДЗ +ТМЦ)- (ККЗ+ЗЗП+ЗП)

де ГК - грошові кошти;

ЧДЗ- чиста дебіторська заборгованість по покупцях;

ТМЦ- товарно-матеріальні цінності;

ККЗ- короткострокова кредиторська заборгованість по покупцях;

ЗЗП - заборгованість по заробітній платі;

ЗП- заборгованість по податках.

ЧОК = (105+795+2328) - (1203+118+321) = 3228-1642 = 1586

2. Коефіцієнт поточної ліквідності

Кзаг.л = ЗА/КЗ

де ЗА - загальна сума активів;

КЗ- короткострокові зобов'язання.

Кзаг.л = 3228/1642 = 1,97

3. Коефіцієнт критичної ліквідності

Ктер.л=(ГК+КФВ+ДЗ) /КЗ

де КФВ - короткострокові фінансові вкладення;

ДЗ- дебіторська заборгованість;

КЗ - короткострокові зобов'язання.

Кпот.л = (( 105+795+2328)-2328) / 1642 = 0,55

4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кабс.л = ГК/КЗ

Кабс.л = 105 / 1642 = 0,06

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності на кінець періоду склало 0,06, що нижче нормативного значення і означає, що короткострокова заборгованість не може бути погашена. Нормативне значення = > 0,2

У теж час необхідно відзнач що, значення коефіцієнта поточної ліквідності склало 1,97 , що свідчить про недостатню роботу підприємства щодо стягнення дебіторської заборгованості. Коефіцієнт являє собою відношення всіх поточних активів, включаючи запаси і незавершене виробництво, до загальної суми короткострокових зобов'язань. Нормативне значення = > 2,0

Негативно вплинуло на коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності, який у звітному періоді 0,55. Нормативне значення = > 0,8. При проведенні аналізу коефіцієнтів ліквідності варто враховувати те що, простий аналіз статичних значень розглянутих коефіцієнтів може призвести до поверхневих висновків про оцінку ліквідності.

рекомендація економічна фінансова безпека

4. Технологічні заходи гарантування безпеки

Технологічна безпека України полягає у впровадженні новітніх технологій, досягненні технічного прогресу, збереженні такого рівня вітчизняного науково-технічного й виробничого потенціалу, який у разі погіршення внутрішніх і зовнішніх умов забезпечив би виживання національної економіки за рахунок використання власних інтелектуальних і технологічних ресурсів, збереження державної незалежності.

Технічний прогрес, який включає в себе, крім нових методів виробництва, ще й нові форми управління й організації виробництва, є найважливішим чинником, що впливає на підвищення продуктивності праці. Технології є одним з основних чинників, які зумовлюють здатність економіки до зростання.

Економічна могутність України визначається її промисловим потенціалом. Однак структура української промисловості є нині вкрай деформованою. Досвід розвинутих країн показує, що для успішного реформування економіки необхідно здійснювати активну промислову політику, що являє собою комплекс політичних, економічних, технологічних, організаційних факторів, спрямованих на зростання продуктивності вітчизняної промисловості.

Промислова політика повинна сприяти забезпеченню економічної незалежності та підтриманню високого рівня національної безпеки, створенню виробництв з новітніми технологіями, формуванню сприятливого інвестиційного клімату, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та життєвого рівня народу, покращанню економічної ситуації, інтеграції національної економіки в світове господарство.

Надзвичайно важливим завданням стратегії економічного розвитку і, зокрема, промислової політики є структурна перебудова економіки, яка повинна враховувати необхідність технологічних зрушень та модернізації промисловості. При цьому рівень технологій повинен відповідати світовим стандартам. Необхідні для розвитку новітніх технологій інвестиційні ресурси можна отримати за рахунок нарощування експортного потенціалу.

Державна політика повинна сприяти безперешкодному імпорту в Україну із західних країн новітніх технологій і водночас забезпечувати контроль за експортом технологій та не допускати, щоб він завдав шкоди власному економічному, технологічному чи військовому потенціалу.

Необхідно надавати перевагу у виробництві такої вітчизняної продукції, в складі якої переважають власні ресурси. Сюди відносяться такі традиційні галузі промисловості, як машинобудування, чорна і кольорова металургія, хімічна промисловість, суднобудування, агропромисловий комплекс.

Нині особливо актуальною стала необхідність формування і реалізації державної технічної політики як довгострокового стратегічного курсу держави, спрямованого на ефективне використання науково-технічного потенціалу і перетворення України в технологічно орієнтовану державу з високим рівнем розвитку національних галузей. У зв'язку з цим надзвичайно важливе значення має реалізація Національної програми України "Критичні технології", головними цілями якої є розвиток і своєчасне впровадження особливо пріоритетних з точки зору національної безпеки та економічного зростання технологій, які дадуть можливість вирішити першочергові критично важливі для держави проблеми, що безпосередньо впливають на обороноздатність, енергетичну незалежність, конкурентоспроможність, рівень життя народу.

Важливо збалансувати два напрями наукової діяльності: фундаментальних досліджень, яких вимагають стратегічні інтереси держави та прикладних досліджень, здатних забезпечити швидкий ефект.

Для забезпечення технологічної безпеки насамперед необхідно зосередити увагу на вирішенні таких питань:

розробці Концепції технологічної безпеки України;

виконанні Національної програми України "Критичні технології";

створенні державної системи розвитку і захисту критичних технологій;

припиненні відтоку з України "мізків" шляхом створення сприятливих умов для творчої діяльності;

забезпеченні надійного захисту науково-технічного потенціалу України, ширшому використанні передового досвіду інших країн.

Слід зазначити, що в сучасних умовах розвитку цивілізації економічна влада переходить від країн з багатими природними ресурсами до країн, які контролюють виробництво знань. Тому для країн з традиційною формою економічного розвитку існує небезпека потрапити в так званий інформаційно-технологічний колоніалізм.

Для того ж інформаційний етап в розвитку суспільства таїть у собі багато до кінця ще не усвідомлених небезпек, пов'язаних з формуванням нової людини. Інтенсивна комп'ютеризація та інформатизація сприяють розвитку суто утилітарного сприйняття життєвих, духовних і моральних цінностей. Ідеї комп'ютерного раціоналізму посилюють тенденцію дегуманізації суспільного та індустріального життя в капіталістичних країнах. Відбувається роботизація свідомості людини. Підживленню технократичних настроїв в Україні сприяє різкий поворот до ринку та схиляння перед західним раціоналізмом. Подоланню технократизму і духовного нігілізму сприятиме гуманізація сучасної науки.



Перелік літератури

Барановський О.І. Фінансова безпека / Ін-т екон. прогнозування.-К.:Фенікс, 1999.-338 с.

Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк В.С. та ін. Комп'ютерна злочинність. Навчальний посібник.- К. Атіка, 2002, 240

Браіловський М.М, Дорошко В.О., Чирков Д.В., Шелест М.Е . Захист економічної інформації: Навч. посібник / За ред. проф. В.О. Хорошка: - К.: НАУ, 2002. - 78 с.

Данільян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації: Навч. посібник. - X.: Фоліо, 2002. - 285с.

Економічна безпека підприємств, організацій та установ: Навч. посіб./ В.Л. Ортинський, І.С. Керницький, З.Б. Живко та ін. - К.: Правова єдність, 2009. - 544 с.

Кашик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. - 432 с.

Козаченко Г.В.,. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. - К.: Лібра, 2003. - 280с.

Основи зкономичєской безопасности: Учеб. пособие / Под ред. Е.А. Олейникова. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1997.-211 с.

Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія: Навч. посібник. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 196 с.

Попович В.М. "Тіньова" економіка як предмет економічної кримінології. - К.: Правові джерела, 1998.-448 с.

Расторгуєв С.П. Філософія інформаційної війни.- М.: Вуз. книга, 2001.- 468 с.

Стандарт вищого начального закладу "Система організації навчального процесу. Текстова і графічна документація"

Размещено на Allbest.ru

...