Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

Теоретичні засади лізингу, його функції. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин. Якісні переваги лізингу, його види та оцінка ефективності. Форми лізингових угод. Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України. Перспективи розвитку лізингу.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2013
Размер файла 95,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

План

  • Вступ
  • 1. Теоретичні засади лізингу
  • 1.1 Поняття та функції лізингу
  • 1.2 Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин
  • 1.3 Якісні переваги лізингу
  • 1.4 Види лізингу
  • 1.5 Форми лізингових угод
  • 2. Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України
  • 2.1 Ефективність лізингу
  • 2.2 Проблеми лізингових відносин
  • 3. Перспектива розвитку лізингу в Україні
  • Висновки
  • Список використаной літератури

Вступ

Із здобуттям у 1991 році незалежності Україна стала на шлях глибоких перетворень, де провідне місце посідають фінансово-кредитні відносини. Для структурної перебудови народного господарства Україна гостро потребує інвестицій. Так, згідно розрахунків Міністерства економіки, для успішного проведення реформ обсяги інвестицій треба щонайменше збільшити втричі.

Серед різних способів впливу на інвестиційну політику будь-якої держави важливе місце займають податки і амортизаційні відрахування: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава визначає галузі більш прибуткового вкладення капіталів, що призводить до розвитку економіки у потрібному їй напрямку.

В такій ситуації стає можливим застосування якісно нових методів оновлення матеріальної бази і модернізації основних фондів підприємств різних форм власності. Одним із найбільш ефективних таких методів є лізинг, під яким у загальному сенсі розуміється передача господарського майна в тимчасове користування на умовах певного терміну, зворотності та платності. Як вже зазначалось, нині лізингові операції розглядаються як новий вид фінансування. Цьому сприяють загальні тенденції економічного розвитку та інші вигоди, до яких належать:

1. зменшений обсяг ліквідних засобів у зв`язку з труднощами, що постійно створюються на грошовому ринку;

2. загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій, які дають можливість суттєво розширити ринок збуту за рахунок залучення в господарчий оборот малих і середніх фірм;

3. підтримка розвитку лізингових операцій з боку державних органів влади і фінансових ділових кіл у цілому, що стимулює зростання інвестиційної діяльності;

4. загальне збереження ліквідності підприємств;

5. створення міцної основи для здійснення розрахунків, що надає балансові переваги та страхові вигоди.

Всі вище викладені аргументи свідчать про те, що лізингова діяльність є, по суті, пільговою галуззю інвестиційної діяльності. Досвід іноземних країн підтверджує цю точку зору.

Світова практика здійснення лізингових операцій доводить, що в умовах економічної кризи, подібної до тієї, що склалася в Україні, коли практично зупинилося фінансування оновлення основних засобів у зв`язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування є найбільш доцільним і мобільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України. Міністерство економіки України дотримується тієї ж думки, вважаючи, що подоланню промислового спаду може сприяти саме лізинг обладнання.

Відомо, що гарантією та запорукою успішного розвитку будь-якої підприємницької діяльності є її надійне правове забезпечення. І навпаки, правова невизначеність відносин партнерів стає однією з причин, що стримує підприємницьку ініціативу. Лізинговий бізнес не є винятком.

Тому важливою умовою розвитку лізингових відносин є створення сучасного мобільного законодавства, що стимулюватиме ділову активність усіх учасників лізингових угод: лізингових фірм, банків, підприємств виробничої та сервісної сфери, потенційних лізингоодержувачів.

Таким чином, враховуючи повністю позитивний досвід здійснення лізингових операцій в іноземних країнах, а також необхідність і перспективність розвитку лізингу в Україні, враховуючи незначний досвід України у регулюванні лізингових відносин і більш досконале законодавство країн, що протягом десятиліть практикують лізинг, передбачаючи той факт, що вивчення і аналізування теоретичних питань лізингу та світового досвіду лізингових відносин, а також перспектив міжнародного лізингу в Україні полегшить подальше становлення лізингу в Україні і дасть можливість уникнути певних помилок у регулюванні цих відносин в подальшому.

Тому передусім потрібно з'ясувати, в чому ж сутність лізингу, які його природа та потенціал, принципи та організаційні форми. Лише повне пізнання економічного механізму та переваг, закладених в лізинговій системі, дозволить широко використовувати його в практичній підприємницькій діяльності.

1. Теоретичні засади лізингу

Незважаючи на те, що лізинг в багатьох країнах світу давно отримав широке розповсюдження та вважається найбільш доцільним способом організації підприємницької діяльності, в Україні все ще визначаються шляхи та форми його розвитку в багатоукладній економіці. В умовах фінансової кризи, коли більшість підприємств не взмозі здійснювати крупні капіталовкладення фінансових засобів в технічне оновлення та інтенсифікацію виробництва, стала очевидною необхідність значного зростання ролі лізингового бізнесу, який дозволяє залучати додаткові приватні інвестиції для розвитку виробничої сфери та підтримки вітчизняного виробництва всіх форм власності, в першу чергу тих, що займаються малим та середнім підприємництвом.

Успіх лізингового бізнесу в будь-якій галузі в більшості залежить від вірного розуміння його змісту та специфічних особливостей, їх адекватного відображення в методичних рекомендаціях та практичних рішеннях.

Тому перш за все потрібно вияснити, в чому сутність лізингу, які його природа та потенціал, принципи та організаційні форми. Лише всебічне пізнання економічного механізму та переваг, що закладені в системі лізингу, дозволить широко використовувати його в практичній підприємницькій діяльності.

1.1 Поняття та функції лізингу

Відносно економічної сутності лізингу досі ще не існує єдиної думки економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються по різному. Одні розглядають лізинг як одну з форм кредитування підприємницької діяльності, другі цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією з її форм, яка в свою чергу зводиться до відносин найму або підряду, треті вважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва або права користування чужим майном, а четверті інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням.

Сучасне розуміння лізингу сходить до класичних принципів римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу основані саме на можливості розподілу компонентів власності на два найважливіших повноваження - користування річчю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу та інших вигод, та саме право власності як правове панування особи над об'єктом власності. Багатовіковий досвід довів, що багатство в кінцевому рахунку полягає не просто в обладнанні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні.

Звідси перш за все випливає, що лізинг - це спосіб реалізації відносин власності, який відображає стан виробничих сил та виробничих відносин, з якими він знаходиться в тісному взаємозв'язку.

Лізинг в широкому значенні являє собою організаційну форму підприємницької діяльності, яка відображає відносини власності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різноманітні форми прояву.

Дивлячись на те, що лізинг відображає визначену взаємодію елементів виробничих сил та виробничих відносин, то він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму.

Соціально-економічний зміст лізингу визначається відносинами власності та спільної економічної діяльності по вертикалі та горизонталі (з власником, суспільством і т. і.), а також умовами трансформації власності. Матеріально-речова сторона лізингу характеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майна та умовами кредитування.

Вважається загальновідомим, що лізинг тісно пов'язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має більш широку, складну потрійну основу та містить в собі одночасно значні властивості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно взаємодіють, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу.

Лізинг відноситься до підприємницької діяльності більш високого рівня в порівнянні з орендною, банківською чи комерційною, так як він вимагає та передбачає широкий діапазон знань фінансового бізнесу, та положення в виробництві, на ринках обладнання та нерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.

Закон України Про лізинг дає наступне визначення терміну лізинг:

Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоотримувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоотримувачу періодичних лізингових платежів.

Таким чином, лізинг - це особливий вид підприємницької діяльності, який включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торгівельні, зміст кожної з яких окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.

1.2 Об'єкти та суб'єкти лізингових відносин

Визначення об'єкта лізингу є суттєвою умовою, без якої угода вважається недійсною.

Головною обов'язковою умовою лізингу є те, що об'єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей. Згідно з діючим законодавством об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

З урахуванням цього можна виділити наступні групи об'єктів (предметів) лізингу:

а) рухоме майно:

обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);

транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери та т. ін.);

будівельна техніка;

засоби телевізійного та дистанційного зв'язку;

оргтехніка, конторське обладнання;

ліцензії, ноу-хау, комп'ютерні програми і т. ін.;

б) нерухоме майно:

будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення;

споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).

Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не знищується в процесі виробничого циклу.

Суб'єкти лізингових відносин

Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізиногову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути:

банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачений цей вид діяльності;

лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов'язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації і т. ін.). Їхні переваги - оперативність, мобільність, добре знання ринку і ситуації на місцях;

брокерські лізингові фірми;

будь-яка виробнича або торгівельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів;

страхові та пенсійні фонди.

Другим учасником лізингової угоди є будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором лізингу, - лізингоотримувач. Це може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, котрий займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець.

Постачальником (продавцем) об'єкту лізингу може бути підприємство-виробник, торгівельна організація або інші суб'єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.

1.3 Якісні переваги лізингу

Широке розповсюдження в світовій практиці лізинг отримав завдяки перевагам, які надаються суб'єктам угоди. Розглянемо основні з них. З точки зору лізингоотримувача (орендаря) ці переваги такі:

можливе використання нової, дорогої техніки, високих технологій без значних одноразових витрат, оскільки при лізингу виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених витратах фінансових (а при міжнародному лізингу - валютних) засобів;

лізинг припускає 100% кредитування і, як правило, не потребує негайного початку платежів; при використанні звичайного кредиту підприємство повинно було б частину вартості покупки оплатити за рахунок власних коштів;

лізинг також дозволяє спочатку випробувати машини, а потім закупити їх, а обладнання в сезонних галузях орендувати лише на час його фактичної експлуатації;

лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов'язаним із моральним старінням машин і устаткування, і сприяє використанню найновіших об'єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоотримувача;

лізингові платежі в повному обсязі відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої лізингоотримувача, і відповідно знижують оподатковуваний прибуток;

майно за лізинговою угодою не зараховується на баланс лізингоотримувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно; його вартість не включається в залишок кредитної заборгованості. Це поліпшує фінансові показники підприємства-орендаря і відповідно дозволяє йому залучити додаткові кредитні ресурси (у зв'язку з цим сучасний лізинг часто класифікують як "позабалансове фінансування");

у багатьох країнах законодавче встановлені податкові пільги для лізингових операцій (так, прискорена амортизація дозволяє суттєво знизити оподатковуваний прибуток і термін лізингової угоди;

порядок здійснення лізингових платежів гнучкіший, ніж за кредитними угодами (лізингоотримувач може розрахувати надходження своїх доходів і разом із лізингодавцем розробити зручну схему платежів; платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.п.; сума платежів може бути постійною або ковзкою; при її визначенні може бути врахована сезонність використання предмета лізингу; платежі можуть здійснюватися із виручки від реалізації продукції, що вироблена на отриманому в лізинг обладнанні); при використанні компенсаційного лізингу лізингоотримувач здійснює платежі в товарній формі, використовуючи продукцію, що вироблена на лізингованому обладнанні;

лізинг доступний малим і середнім підприємствам, в той час як отримання банківських кредитів на сприятливих умовах для них проблематичне; деякі лізингові компанії не вимагають від лізингоотримувача ніяких додаткових гарантій, оскільки забезпеченням угоди є саме устаткування (при невиконанні орендарем своїх зобов'язань лізингова компанія забирає своє майно);

лізинг на відміну від кредиту дає змогу створити надійніші умови господарювання;

підвищується ліквідність підприємств-лізингоотримувачів, тобто покращується такий важливий для ринкової економіки показник, як здатність своєчасно сплатити майбутні борги;

перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоотримувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди;

при укладанні лізингової угоди орендар може розраховувати на отримання від лізингодавця додаткових інформаційних, консультативних і юридичних послуг;

міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод у підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити фактичні ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн (при застосуванні імпортного лізингу).

В умовах ринкових відносин лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам. Підприємству-виробнику лізинг вигідний тим, що за його допомогою підтримується тісний зв'язок між виробниками і споживачами техніки. Вся інформація про недоліки використовуваного устаткування надходить до підприємства-виробника, яке усуває їх, підвищуючи конкурентоспроможність своєї продукції та розширюючи можливості її збуту. Збуваючи продукцію за лізингом, виробник вирішує проблему отримання плати за неї, що зміцнює його фінансове становище.

Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить високий прибуток. Крім того, якщо лізингодавцем виступає банк, то він також має свої вигоди:

розширюється коло банківських операцій, росте число клієнтів і відповідно збільшуються отримувані доходи;

знижується ризик втрат від неплатоспроможності клієнтів. При здійсненні лізингових операцій банк (або його дочірня лізингова компанія) залишається власником майна, що передано в оренду, і, якщо порушуються умови угоди, може вимагати повернення майна. Дана обставина забезпечує можливість проведення лізингових операцій з клієнтами, у яких нестійке фінансове становище (малі підприємства, фермерські господарства, кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т. ін.);

банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, амортизаційні відрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джерелом засобів для придбання нового майна;

банк отримує доходи у вигляді комісійних за лізингом. Величина лізингових платежів може бути "вища, ніж процентна ставка за кредитами. Але в умовах економічної кризи, коли практично відсутнє середнє та довгострокове кредитування, лізинг може бути успішно використаний для вирішення питань капіталовкладень. Дане положення виправдовується також наданням клієнтові, крім позики, машин і устаткування, а також іншого майна, що особливо актуально в умовах існуючого в Україні великого морального і фізичного зносу практично всіх основних фондів.

Як бачимо, лізингові операції мають великі переваги. Традиційне уявлення про лізинг як примітивну довгострокову оренду майна безнадійно застаріло. В той же час слід відмітити ряд недоліків, що притаманні лізингу:

кількість учасників лізингової угоди більша, ніж при купівлі майна за рахунок позики, тому операції відрізняються досить складною організацією;

на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати, тому вважається, що ціна лізингу може бути нижчою або дорівнювати ціні позики тільки за наявності певних податкових пільг.

Законодавством США, наприклад, передбачається, що для отримання податкових пільг необхідно довести відповідність угоди до ряду ознак, які б свідчили про її належність до дійсної угоди. Податковим законодавством Німеччини, Франції та Італії не передбачаються додаткові пільги для лізингодавців чи лізингоотримувачів. У 1986-1987 р. р. в Англії та США почали діяти нові податкові законодавства, які фактично відмінили багато податкових пільг, пов'язаних з лізингом.

На лізингодавця лягає ризик морального старіння майна і отримання лізингових платежів, а вартість лізингу є вищою, ніж позики, оскільки ризики зносу устаткування лягають на лізингодавця; відповідно останній закладає це у вартість лізингу. Якщо науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, при фінансовому лізингу орендні платежі не припиняються до закінчення угоди.

Таким чином, розглянуті переваги і недоліки лізингових операцій дають можливість зробити висновки, що позитивних моментів, притаманних лізингові, набагато більше, і при державній підтримці, хоча б на період становлення, лізинговий бізнес стане ще більш привабливим.

На наш погляд, в умовах економічної кризи в Україні, коли практично зупинилося фінансування капіталовкладень в оновлення основних засобів у зв'язку з недостатністю прибутку підприємств і значним зменшенням виробництва, цей метод фінансування інвестицій є найбільш доцільним і може сприяти збереженню ліквідності більшості підприємств України.

лізинг україна лізингова угода

1.4 Види лізингу

Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширені види лізингу. Існує кілька критеріїв для їх розмежування: це і тип орендованого майна, і обсяг обов'язків лізингодавця, і термін використання об'єкта лізингу. Визначень фінансового та оперативного лізингу багато. Наведемо деякі з них.

Фінансовим називається лізинг, коли вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає співпадіння терміну повної амортизації майна і терміну договору). Для оперативного лізингу характерне часткове відшкодування вартості зданого в лізинг майна (термін амортизації довший від терміну договору).

Фінансовий лізинг являє собою лізинг майна з повною сплатою його вартості і характеризується тим, що термін, на який передається майно в тимчасове користування, наближається по тривалості до терміну експлуатації та амортизації всієї або більшої частини майна. Оперативний лізинг характерний тим, що термін договору лізингу коротший, ніж нормативний термін використання майна, і лізингові платежі не покривають повної його вартості.

Фінансовий лізинг - це угода, яка передбачає протягом своєї дії виплату лізингових платежів, котрі покривають повну вартість амортизації обладнання або більшу його частину, додаткові витрати і прибуток орендодавця. Оперативний лізинг - це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.

Фінансовий лізинг - основний вид лізингових операцій, при яких засоби виробництва лізингуються на тривалий термін, близький до терміну амортизації, з можливим у подальшому придбанням лізингоотримувачем майна, що лізингується. Оперативний лізинг - коротко чи середньострокова оренда, як правило, з неповною амортизацією лізингового майна.

У практиці країн з розвиненою ринковою економікою правові особливості регулювання лізингових операцій стoсуються, як правило, фінансового лізингу, хоча замість обов'язкового характеру переходу власності у договорі мають бути зафіксовані умови такого переходу.

Основою для їх розмежування фактично служить термін оренди з амортизаційним періодом і не передбачена обов'язковість переходу права власності при здійсненні фінансового лізингу.

1.5 Форми лізингових угод

Міжнародна практика напрацювала наступні форми лізингових угод.

Стандартний лізинг. При цій формі лізинга виробник обладнання продає його лізинговій компанії, яка здає це обладнання в лізинг споживачеві. При цьому між виробником та лізингоотримувачем не виникають правові відносини. Технічне обслуговування здійснює за окремою домовленістю виробник, а лізингодавець не втручається в питання технічного обслуговування.

Зворотній лізинг. Ця форма використовується у випадку, коли фірма відчуває гостру нестачу коштів. Сутність цієї операції полягає в тому, що власник обладнання продає лізинговій компанії обладнання, а потім бере його в лізинг, тобто продавець обладнання перетворюється в лізингоотримувача.

"Мокрий лізинг". Цей різновид лізингу передбачає додаткові послуги лізингдавця лізингоотримувачу. Лізингодавець здійснює утримання обладнання, ремонт, страхування, інколи управління виробництвом.

"Чистий лізинг". В даному випадку всі обов`язки, пов`язані з експлуатацією обладнання, виконує лізингоотримувач. Він сплачує податки, здійснює страхування та несе всі витрати, пов`язані з використанням обладнання. Лізингоотримувач зобов`язаний утримувати обладнання в робочому стані, обслуговувати його та після закінчення строку лізингу повернути його в доброму стані з урахуванням нормального зносу лізингодавцю. Лізингодавець не відповідає за дії, пов`язані з використанням лізингоотримувачем майна. Але він несе відповідальність, пов`язану з можливими діями влади чи інших організацій країни, де використовується обладнання.

Лізинг на залишкову вартість обладнання. Використовується по відношенню до обладнання, що вже знаходилось в користуванні. Така форма лізингу діє на протязі 1-4 років.

Лізинг з повним обслуговуванням. Подібний до "мокрого" лізингу, але угода передбачає виконання лізингодавцем деяких додаткових послуг. Наприклад, лізингодавець проводить дослідження, що передують придбанню обладнання, здійснює поставку необхідних сировинних матеріалів для роботи даного обладнання, надає кваліфікованих спеціалістів для роботи з обладнанням та надає деякі інші послуги.

Лізинг постачальнику. Ця форма лізингу схожа з типом "ліз-бек". Постачальник обладнання виступає в подвійній ролі: продавця та основного лізингоотримувача, який не є користувачем обладнання. Лізингоотримувач зобов`язаний знайти суборендаторів та здати їм обладнання в суборенду. Для цього не потрібна згода лізингодавця, здача обладнання в суборенду є обов`язковою.

Оновлений лізинг. Характерним для цієї форми є те, що відбувається періодична зміна раніше зданого в лізинг обладнання більш сучасним. Ця модель досить розповсюджена при лізингу ЕОМ.

Вендор-лізинг. У цьому випадку в ролі лізингової компанії виступає асоціація фірм-виробників спільно з лізинговою компанією чи банком. Ця модель використовується при просуванні на ринок особливо дорогого обладнання. При цьому виробник бере на себе пошук партнерів та технічне обслуговування обладнання об`єкту лізингу, а лізингова компанія - організаційну розробку проектів, вирішення адміністративних питань, надання консультаційних послуг.

2. Стан лізингу в сучасних умовах розвитку економіки України

2.1 Ефективність лізингу

Широке розповсюдження лізингового бізнесу на формуючому вітчизняному ринку лізингових послуг в значній мірі залежить від рівня ефективності лізингових операцій.

Визначення ефективності лізингу необхідно, по-перше, для обозначення вигідності лізингу в порівнянні з іншими формами фінансово - господарських операцій, по-друге, для глибокого економічного аналізу відновлень доходів від проведення лізингової угоди к єдиночасовим і поточним затратам на їх одержання.

Ефективність лізингових операцій визначається впливом більшого числа факторів. Фактори ефективності наводяться в Таблиці №1.

Многогранність лізингу як економічної категорії, вплив значної більшості факторів на його ефективність, в теперішній час ускладнює задачу визначення економічної вигідності лізингу.

Якщо після закінчення договору можна з достатньою точністю визначити сумарний ефект і ефективність лізингової операції то в початковій стадії, на етапі прооботки альтернативних варіантів субєктами лізингу буде ускладнено.

Методика визначення ефективності лізингових операцій повинна носити науково - прикладний характер.

Основою економічного механізму взаємивигідних відносин між лізингодавачем і лізингоодержувачем являється розмір лізингових платежів.

Лізингові платежі виплачуються в період дії лізингової угоди і включають в себе амортизаційні відрахування на повне відтворення переданого в лізинг майна і лізинговий відсоток.

Лізинговий відсоток повинен покривати лізингодавцеві накладні витрати по лізингової угоди, а також забезпечити лізингодавцю прибуток Джерело виплати лізингового відсотка - сукупний дохід лізингоотримувача, який зявляється в періоді використання майна.

Крім того, по визначенню фактичного розміру лізингових платежів необхідно враховувати коефіцієнт дисконтування - очікувану норму доходу від капітальних вкладень в лізингову операцію в розглядаємому році:

бt=1/ (1+і) ?

і - розрахунковий розмір ставки дисконту

n - поточний рік, по якому роблять коректировку

Таким чином, закінченому вигляді реальна сума лізингового платежу за весь період дії лізингового договору буде:

Т

Пл=? (Аt+Лпрt) Иtбt

t=0

Пл - загальна сума лізингового платежу, грн.

Аt - річна сума амортизованих відрахувань на повне відтворення обєкту, грн.

Лпрt - річна величина лізингового відсотку, грн.

Иt - індекс інфляції в році t

Т - період дії лізингового договору

Інтегральний економічний ефект лізингодавця від реалізації конкретної лізингової операції визначається:

Т

Эл=Пл - ? (Реt+РТt+Нt - Вt) бt

t=1

Пл - загальна сума лізингових платежів за період дії лізингового договору приведена к першому року лізингу

Реt - єдиночасові витрати лізингодавця в році t, грн.

РТt - поточні витрати лізингодавця в році t, грн.

Нt - податки виплачувані лізингодавцем в році t, грню

Вt - виручка від реалізації майна, що повертається лізингодавцю в році t, грн.

Інтегральний економічний ефект лізингодавця від реалізації конкретної лізингової операції визначається:

Т

Эл=Пл - ? (Реt+РТt+Нt - Вt) бt

t=1

Пл - загальна сума лізингових платежів за період дії лізингового договору приведена к першому року лізингу

Реt - єдиночасові витрати лізингодавця в році t, грн.

РТt - поточні витрати лізингодавця в році t, грн.

Нt - податки виплачувані лізингодавцем в році t, грн.

Вt - виручка від реалізації майна, що повертається лізингодавцю в році t, грн.

Ефективність лізингової операції для лізингодавця можна визначити шляхом зіставлення загальної суми, виплачуваної по лізинговій угоді, з ціною придбання майна в кредит чи ні. Вираховується це за формулою:

Т

Сл=Пл+? (ПДВt - Нлt) бt

t=1

Пдвt - сума ПДВ, що нараховується лізингоотримувачем в t році, грн.

Нлt - податкові пільги лізингоотримувача в році t, грн.

Використання на практиці запропонованих методичних підходів при визначенні ефективності лізингу дозволить правильно визначати ефективність лізингу, як методу інвестування.

2.2 Проблеми лізингових відносин

В міжнародній практиці в правовому відношенні лізинг отримав оформлення 10 років тому в Оттаві. В ній прийняли участь 44 держави включаючи Росію та Україну. Прогнозуючи, що до кінця століття, доля лізингу в обсязі світового експорту - імпорту тільки в машинотехнічній продукції досягає 20%. Так, наприклад, в Японії щорічний приріст обсягу лізингових платежів складає 25-40%, а річний обсяг лізингових договорів Китаю перевищує 1 млрд. дол. До 25% загального обсягу інвестицій в США, Японії та інших країн фінансується на умовах лізингу; в країнах, що розвиваються, темпи росту операцій по лізингу досягають 50% і більше.

Жорстка економічна криза, в якій перебуває Україна, посилення фіскальної функції податків, штучна стабілізація гривні, призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження платоспроможності населення. У свою чергу це не тільки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки - ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном поки що не дає бажаного результату. Невпевненість у стабільності політики держави, висока корумпованість усіх рівнів влади, та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції, то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розвязано Відомо, що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільярдів доларів. Необхідно шукати і внутрішні джерела. Ця проблема може бути розвязана впровадження нової форми фінансових відносин - лізингу. Справді, основні фонди на наших підприємствах спрацьовані, на них практично неможливо виготовляти якісну і конкурентоздатну продукцію. Так, по групі великих машинобудівних підприємств спрацювання основних фондів становить 40-55%, а по найважливішій для виробництва третій групі - робочі й силові машини та обладнання - ще більше: 64-87%. Ці підприємства збиткові та малорентабельні і через це вони не можуть оновити основні виробничі фонди.

Так, спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того, що підприємства позбавлені можливостей нарощування своїх виробничих потужностей, тобто для вирішення цієї проблеми необхідно переходити на систему лізингових відносин.

Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані. На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле, 40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40% -від 10-20 років. Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить, що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства не обійтись. Для модернізації неефективних виробництв, за різними оцінками, потрібно від 170-300 млрд. доларів.

Таким чином, враховуючи нестабільність у визначенні строків амортизації, не можна брати строки за основу для визначення виду договорів фінансового чи оперативного лізингу. Тому пропонується обрати більш стабільну та економічно обгрунтовану ознаку і виходити з того, яка сторона договору несе ризики втрати об?єкта лізингу протягом дії договору. Така практика поширена в розвинутих країнах і визначається Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг. Також необхідно надати лізингоотримувачу право вирішувати, чи бажає він придбати об?єкт фінансового лізингу по залишковій вартості після закінчення дії угоди. Така пропозиція базується на тому, що в момент закінчення строку ринкова ціна об?єкту лізингу може змінитися настільки, що ??залишкова вартість?? буде більшою ніж ринкова нового подібного майна.

Отже, краще не вимагати від лізингоотримувача обов?язкового викупу об?єкту, а залишити за ним право на відмовлення.

Також необхідні доповнення до закону ??Про лізинг??. Так, згідно з статтею №3, тільки суб?єкти підприємницької діяльності можуть укладати

угоди фінансового та оперативного лізингу. Незрозуміло, чому такі види юридичних осіб, як органи законодавчої та виконавчої влади і бюджетні установи, що не є суб?єктами підприємницької діяльності, не можуть укладати договори лізингу з метою придбання високовартісних основних фондів (легкових, вантажних автомобілів, устаткування для лікарень, меблів та обладнання для навчальних закладів) з поступовою виплатою вартості такого майна. Тобто потребується розширення кола суб?єктів лізингу, дозволивши його необмежене використання фізичними та зареєстрованими юридичними особами. Таке розширення надасть рівних прав щодо використання можливостей та переваг фінансового й оперативного лізингу підприємствами різних видів та різних форм власності.

Інша проблема, яка не дає підняти економіку, так це, дуже низька роль банків у сфері лізингового бізнесу.

Розвиток лізингу в Україні стримується через багато причин загального характеру.

Насамперед даються взнаки відсутність державної програми розвитку лізингу, низька кваліфікація спеціалістів, які обслуговують ринок цих послуг. Лізингові компанії фінансово слабкі, оскільки цілковито залежать від засновників, їм нерідко бракує коштів для придбання саме того обладнання, яке зацікавить виробників як потенційних лізингоотримувачів. Так, засоби транспорту десятки тисяч доларів США за одиницю, обладнання для харчової промисловості (наприклад, млин) - 200-700 тисяч доларів, лінія для виробництва скляної тари - 8 млн. дол. і т.д.

Для більшості вітчизняних бізнесменів, які працюють у даній галузі, це астрономічні ціни.

Механізм реєстрації та вилучення обєктів лізингу недосконалий, встановлено надто низькі норми амортизації майна, не сформовано вторинний ринок обладнання (а це гальмує розвиток оперативного лізингу), не налагоджено облік статистичних форм лізингових операцій. До цього слід додати, що не спрямовані на підтримку цієї справи податкове, митне та валютне законодавство.

3. Перспектива розвитку лізингу в Україні

На сьогоднішній час, враховуючи відсутність у підприємств власних засобів і їх тяжке фінансове становище, розвиток лізингу являється практично єдиною можливістю придбання необхідного обладнання машин і інших основних засобів. Важливо, що сфера лізингового законодавства активізує розширення збуту продукції, а не напівфабрикатів або сировини.

Найголовніше завдання на теперішньому етапі і в майбутньому для субєктів лізингової діяльності - це створити потребу в лізингових послугах, тобто сформувати кон'юнктуру лізингу.

Лізинг потрібен Україні з багатьох міркувань:

можливість одержати додаткові інвестиції від іноземних партнерів;

лізингові операції залучають великі кошти банків, АТ, тощо;

привабливий для споживача - через оренду основних засобів господарських товариств.

Однак у законі "Про лізинг" зовсім не знайшла відображення проблема сублізингу, що стримує реалізацію міжнародних лізингових проектів. Світовий лізинговий бізнес не може ефективно впроваджуватися в Україні шляхом договорів з українськими лізинговими компаніями, які потім самі могли б виступати по лізингованих об'єктах лізингодавцями.

Така схема була поширена на початковому етапі розвитку лізингу в сусідніх країнах, наприклад, у Білорусі. І це правильна схема, оскільки лізингові компанії, що виникають на пострадянській території, нечисленні, малопотужні й не володіють достатньою мірою технікою лізингування. Вітчизняним лізинговим компаніям також потрібна операція сублізингу, оскільки при відсутності замовлень лізингоотримувач змушений сам вдаватися до сублізингу.

Впровадження лізингу завжди супроводжується багатьма труднощами. Однак без упровадження лізингових схем український споживач може залишитися взагалі без можливості придбати нову техніку - транспортну, сільськогосподарську чи будь-яку іншу.

Тепер спробуємо перерахувати лише деякі виграшні для української економіки проекти, які можна було б здійснити за допомогою лізингу.

По-перше, лізинг виступає як комерційний кредит, тобто кредит в натуральній формі, що дає можливість купувати сучасніше устаткування та технології, а також нарощувати збут виготовленої продукції і ставати ефективним важелем маркетингу для виробників.

Україна могла б брати в лізинг казеїнові, олійножирові, маргаринові, шкіропереробні та інші заводи під гарантії уряду. В Україні такою справою вже зайнялися приватні фірми, які пропонують казеїнові заводи на так званих компенсаційних умовах (угодах).

Ще потрібно зазначити, що за спостереженнями спеціалістів, фінансовий лізинг в Україні недієздатний. Ефективніший і перспективніший оперативний лізинг.

На думку більшості фахівців, сьогодні розвиток лізингових економічних взаємовідносин у нас блокується ще й відсутністю чіткої узгодженості в діях різних відомств і служб у плані регулювання цього процесу: різні законодавчі акти передбачають різні моменти лізингу, митна служба має при цьому свої інтереси, податкова - свої і т.д. Без досягнення такої узгодженості перспективи широкого розвитку лізингу в Україні досить сумнівні.

Висновки

Україна стала на шлях глибоких соціально - економічних перетворень, неодмінною умовою успішного здійснення яких є розвиток виробничої сфери. Усім відомо, що нині виробничо-технічна база нашої держави перебуває в стадії занепаду: процес заміни застарілих та зношених машин та обладнання, по суті припинено.

Безперечно, що в Україні ще не скоро буде створено політичні, економічні й організаційні умови, які могли б залучити ефективні іноземні інвестиції в потрібних обсягах та формах. Внутрішні ж накопичення переважної більшості діючих підприємств різних форм власності, доведених до глибокого кризового стану, мізерні й продовжують з року в рік зменшуватися. Довгострокове кредитування виробництва комерційними банками є високоризиковим і майже припинилося.

Тому необхідно використовувати альтернативні методи фінансування витрат на оновлення матеріальної бази і модифікацію виробництва. Однією з таких альтернатив може стати лізинг - ефективний інструмент оновлення основних фондів без значних одноразових витрат капіталу.

Активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної перебудови економіки.

Незважаючи на економічні переваги впровадження лізингу, в Україні він не дуже поширений. Можна назвати багато факторів, що стримують його розвиток, але головним з них є відсутність нормативно - правової бази, яка б досконало регулювала б лізингову діяльність. Закону України ??Про лізинг??, прийнятого Верховною Радою у грудні 1997 року, недостатньо для стимулювання розвитку лізингового бізнесу.

Список використаной літератури

Банківська справа, ж, №4 1999 р. стор. 19 - 20

Бизнесс Информ, ж, №2 1998г. стр .75,83 - 84

Бизнесс Информ, ж, №11-12 1999 г. стр. 70 - 74

Вісник НБУ, ж, червень, №6 1999 р. стор 62

Закон Украины "О лизинге" от 16 декабря 1997 года // Резюме вновь принятых законодательных и нормативных актов по предпринимательской деятельности на Украине. - 19 - 25 января 1998 года. - № 4 (218).

Лизинг и коммерческий кредит. - М.: Ист. - Сервис, 1993. - 100 с.

Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков /Под ред. Грязновой А., Молчанова А. и др. - М.: ДеКА, 1995. - С.18-56.

Про лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 року // Закон України. - Т.3. - К., 1998. - С.144-151

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97 р. № 283/97 - ВР

Основы банковского дела / Под ред. Мороза А. - К.: Либра, 1994. - С. 208.

Урядовий Кур'єр, ж, №4-5 1998р. стор. 4-7

Белов А. Финансовый лизинг и его возможности // Внешняя торговля. - 1990. - №1

Васильев Н.М. Лизинг: организация, нормативно-правовая основа, развитие. - М.: 1997

Внукова Н. Новые возможности лизинга в Украине // Укр. деловые новости. - 1996. - № 23.

Горемыкин В.А. Лизинг: практическое учебно-справочное пособие. - М.: 1997

Губина И. Лизинг надо узаконить и обеспечить ему государственную поддержку // Україна Вивіпезв. - 1996. - №№ 34 - 36. - С.7.

Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. - 1998. - №11 Ковбасюк М., Дерен М. Облік операцій, пов'язаних з орендою майна // Бухгалт. облік і аудит. - 1994. - №4. - С.

18. Кравченко И. Лизинг в капиталистических странах // Мировая экономика и международные отношения. - 1986. - №12

Лещенко М.И. Лизинговый "бум" уже запланирован // ИТО. - 1996. - №2

Ляшенко В., Барановский А., Толмачева А. Методические рекомендации по развитию лизинга как формы финансовой поддержки малого бизнеса. - Донецк.: ЦЭП АН Украины, 1993. - С.35.

Мішенко В.І., Луб'яницький О.Г., Слав'янська Н.Г. Основи лізингу. - К.: Знання, 1997. - 136с.

Николенко Ю.В., Діденко М.М., Шегда А.В. "Основи економічної теорії”, Підручник: У 2 кн. Кн 2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві, К: Либідь, 1998р., 272с., стор.37-40

Осипов Ю.М. Основы предпринимательского дела. - М. 1992. - С.179

Пересада А.А., "Основы инвестиционной деятельности”, Киев: Либра, 1996г 1. - 330с.

Прилуцкий Л. Лизинг: Правовые основы лизинг. деятельности в Российской Федерации. - М.: Ось-89, 1996. - 126 с.

Рейзвіх Е.П. "Інвестиційна діяльність”, Посібник. Кіровоград, КІСМ, 1997р., 165с., стор.100-103

Смирнов А. Лизинговые операции. - М.: Консалт-банкир, 1995. - 136 с.

Шевчук В.А., Рогожин П.С., "Основи інвестиційної діяльності” Київ: Генеза, 1997р., 384с., стор.330-334

Шпиттлер Х.И. Практический лизинг. - М. 1991. - С.7.

31. Brigham E., Gapenski L. Financial Management: Theory and Practice. - Chikago; New York; Dryden Press; 1988. - 421 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія виникнення лізингу і початок його застосування на Україні. Лізингові правовідносини. Поняття та функції лізингу. Об’єкти та суб’єкти лізингових відносин. Види лізингу. Якісні переваги і вади лізингу. Необхідність лізингу для розвитку економіки.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 24.10.2006

  • Об'єкти і суб’єкти лізингу відповідно до законодавства України. Порівняльна характеристика лізингу й оренди. Особливості лізингу за участі багатьох сторін. Угода зворотного лізингу. Структура договорів фінансового лізингу за видом обладнання в Україні.

    реферат [31,5 K], добавлен 21.04.2011

  • Використання лізингу для фінансування придбання і використання устаткування. Переваги та недоліки лізингових операцій для підприємств. Організація лізингу в різних країнах світу, та його стан в Україні. Основні організаційні форми управління лізингом.

    реферат [64,3 K], добавлен 22.04.2011

  • Сутність, значення та особливості лізингу як інструменту відтворення основних фондів підприємств. Види здійснення лізингових операцій. Зв’язок ефективності лізингових послуг зі складом їх учасників. Перспективи розвитку індустрії лізингу в Україні.

    реферат [37,2 K], добавлен 20.12.2006

  • Лізинг як одна з найцікавіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес оновлення виробництва. Знайомство з перевагами та недоліками лізингу для різних суб’єктів господарства. Розгляд етапів розвитку ринку лізингових послуг в Україні.

    дипломная работа [74,1 K], добавлен 01.12.2014

  • Поняття, економічна сутність, учасники, види і функції лізингу, його порівняння з орендою. Аналіз діяльності та джерел фінансування українських лізингових компаній упродовж 2005-2006 рр. Стан та напрями вдосконалення системи лізингових відносин в Україні.

    реферат [92,9 K], добавлен 06.03.2010

  • Лізинг як економічна категорія. Організаційно-економічний механізм лізингу, його сутнісні елементи. Угода фінансового лізингу як фінансова операція, її основні характеристики. Основні моменти розпорядження лізинговим майном. Базові категорії лізингу.

    реферат [30,5 K], добавлен 22.04.2011

  • Характеристика та особливості діяльності світових лізингових асоціацій. Аналіз структури узятого в лізинг устаткування в європейських країнах. Оцінка загальних обсягів лізингових угод і їхньої частки в постачаннях устаткування по інших розвитих країнах.

    контрольная работа [25,3 K], добавлен 17.08.2010

  • Методика визначення лізингових платежів. Компенсація залишкової вартості майна після закінчення терміну лізингу. Ставки лізингового відсотка. Розрахований обсяг лізингових платежів. Оцінка ефективності лізингових проектів та графік погашення платежів.

    практическая работа [44,2 K], добавлен 22.04.2011

  • Лізинг у сфері міжнародної торгівлі. Класифікація сучасних видів міжнародного лізингу. Послідовність укладання угоди. Теоретичні засади міжнародних лізингових відносин. Опціон у системі управління валютними ризиками. Біржові та позабіржові опціони.

    контрольная работа [88,7 K], добавлен 28.09.2009

  • Сутність та види лізингових відносин, головні тенденції їх розвитку у світі та в Україні, правове регулювання. Розробка механізму використання ПІІ "Інтертехнологія" ТОВ міжнародного лізингу для фінансування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

    дипломная работа [305,2 K], добавлен 23.01.2011

  • Теоретичні основи, народногосподарське значення і механізм надання лізингового кредиту, його особливості в зарубіжних країнах. Економічна сутність, функції, інституційно-правове забезпечення, перспективи розвитку і напрями вдосконалення лізингу в Україні.

    дипломная работа [685,5 K], добавлен 06.03.2010

  • Банківські кредити як джерело фінансування протягом поточного періоду. Становлення нової інфраструктури, що призводить до виникнення складніших кредитних інструментів. Фінансове забезпечення лізингу. Кредитна структура і джерела повернення кредиту.

    реферат [30,6 K], добавлен 22.04.2011

  • Техніко-технологічний стан підприємства та показники його оцінки. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва. Розрахунок собівартості і ціни нового виробу. Визначення економічного ефекту. Паушальний та змішаний платіж (комбінований спосіб).

    курсовая работа [458,8 K], добавлен 21.04.2013

  • Поняття та економічна суть підприємництва, його ознаки та функції. Суб’єкти підприємництва, їх види та форми організації. Проблеми розвитку підприємництва в Україні та роль держави у даному процесі, перспективи та можливі строки вирішення цих питань.

    курсовая работа [52,6 K], добавлен 04.05.2010

  • Лізингова плата як економічна категорія, властива товарно-грошовим відносинам, її специфіка та механізм формування рівня ціни. Загальна сума лізингових платежів, джерело виплати лізингової плати. Схема руху лізингового капіталу за методологією К. Маркса.

    реферат [31,0 K], добавлен 22.04.2011

  • Еволюція суспільного виробництва, етапи його розвитку. Натуральне й товарне виробництво як форми суспільного. Товарна форма виробництва як умова становлення сучасних факторів виробництва. Проблеми та перспективи розвитку товарного виробництва в Україні.

    курсовая работа [316,1 K], добавлен 16.05.2010

  • Розгляд завдань та аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності. Особливості інвестиції в інноваційну діяльність підприємства. Обґрунтування джерел капіталовкладення та вибір інвестора. Фінансування венчурним капіталом та посередництвом лізингу.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 22.11.2014

  • Теоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства в сучасних умовах. Визначення та розв’язання його проблем в Україні. Характеристика і функції суб’єктів соціального партнерства, форми взаємодії й характер відносин між ними.

    контрольная работа [31,7 K], добавлен 11.07.2010

  • Значення бурякоцукрового виробництва в господарському комплексі України та його стан, проблеми розвитку і сучасне становище. Перспективи розвитку галузі та шляхи подолання проблем роботи. Дослідження ринку цукру, необхідність державного регулювання.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 01.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.