Прибутковість підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прибутковість підприємства

1. Поняття, функції та види прибутку

Засновники класичної школи А. Сміт, Дж. Ст. Міль добре розуміли і брали до уваги історичний і юридичний факт володіння тим чи іншим капітальним майном, землею або капіталом (засобами виробництва, матеріалами, коштами) як основу вирішення питання про походження прибутку.

Спочатку у політичній економіці, а потім і у фінансовій науці усі джерела доходів поділялися на фундирувані й не фундирувані, тобто пов'язані й не пов'язані з капітальним майном, отже, і розподіл доходів здійснювався за двома категоріями: доходи від капітального майна взагалі і доходи від праці, що не пов'язані з володінням капіталом. Дохід від капітального майна, у свою чергу, об'єднував земельну ренту і дохід від капіталу.

Д. Рікардо виявив протилежну залежність між прибутком та земельною рентою, між заробітною платою і прибутком. Яка частина продукту сплачується у формі заробітної плати - питання надзвичайно важливе при вивченні прибутку. Останній буде високий або низький у тій самій пропорції, в якій буде низькою чи високою заробітна плата, писав він.

А. Сміт і Д. Рікардо відокремили поняття прибутку в особливу економічну категорію, яку досліджували у тісному зв'язку із процесом накопичення капіталу, із факторами зростання суспільного багатства.

У різні часи Сміт трактував прибуток як:

1) закономірний результат продуктивності капіталу;

2) винагороду капіталістові за його діяльність і ризик;

3) вирахування з частини неоплаченої праці найманого робітника.

Пояснення джерел виникнення прибутку, яке зробив А. Сміт, набуло розвитку в різноманітних напрямках подальших теорій прибутку.

В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено притаманною капіталу тенденцією до самозростання. Прибуток називають об'єктивною економічною категорією товарно-грошових відносин, важливим фінансовим синтетичним показником діяльності підприємства, а також джерелом фінансових ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому забезпеченні підприємницької діяльності. Також прибуток відносять до складового елементу ринкових відносин що займає особливе місце в створенні ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів. Прибуток відіграє важливу роль в ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства здоланні кризових явищ.

Прибуток - найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найближча ціль підприємства, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці. [2]

Прибуток характеризує остаточний результат діяльності підприємства, його отримання - обов'язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та зміцнення його конкурентоспроможності на ринку. [2]

Прибуток - це форма грошових накопичень, економічна категорія, котра характеризує фінансовий результат виробничої та господарської діяльності підприємства. [3]

Також, можна сказати, що прибуток - фінансова категорія, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва, свідчить про обсяг і якість виробленої (реалізованої) продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. [9]

Основними функціями прибутку є такі:

* слугує мірилом, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства;

* є джерелом винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначається частка доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств);

* в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Функції прибутку

· прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві. Оскільки більшість рішень підприємства пов'язана з витрачанням ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), вони мають розглядатись з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їхньої реалізації;

· прибуток є основним важелем при формуванні надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання. [1]

Прибуток як економічний показник поєднує інтереси держави підприємства, господарюючого суб'єкта, працівника і власника.

Прибуток, як якісний показник, відображає зміни обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує всі сторони діяльності підприємства.

Діяльність підприємства можна поділити на звичайну та надзвичайну діяльність. Надзвичайна діяльність - операції або події, які відрізняються від звичайної діяльності, і не відбуваються регулярно (стихійне лихо, катастрофи, «техногенні» аварії). Звичайна діяльність - будь-яка діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. В свою чергу звичайна діяльність ділиться на операційну та іншу діяльність. Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, до якої належать операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Іншу діяльність підприємства можна розділити на фінансову та інвестиційну діяльність. Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позиковою капіталу підприємства. Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. [9] Згідно з цих видів діяльності підприємства - в наступному розділі даної роботи буде розглянуто механізм формування прибутків.

З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формування прибутку розрізняють такі види прибутку підприємства:

За видом діяльності:

- прибуток від звичайної діяльності (визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Величину податку на прибуток визначають, виходячи з суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування та діючої ставки податку на прибуток) [4]

- прибуток від надзвичайних подій

- валовий прибуток: П_в=ВР-ПДВ*АЗ-В_в (ВР - виручка від реалізації продукції підприємства, АЗ - акцизний збір, В_в - виробнича собівартість реалізованої продукції)

- прибуток від операційної діяльності: П_о=П_в+Д_опн-АВ-В_з-В_опн (Д_опн - інші операційні доходи, В_опн - інші операційні витрати, АВ - адміністративні витрати, В_з - витрати на збут)

За порядком разрахунку:

- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:

П_зо=П_о+Д_к+Д_ф+Д_ін - В_к-В_ф-В_ін (Д_к(В_к) - доход(витрати) від участі в капіталі, Д_ф(В_ф) - доход (витрати) фінансові, Д_ін(В_ін) - доход (витрати) інші)

- прибуток від звичайної діяльності: П_з=П_зо-ПП

- балансовий прибуток розраховується, як сума прибутку від реалізації продукції, прибуток від інших видів діяльності та прибуток від позареалізаційних операцій

- чистий прибуток: ЧП=П_з+НП-НЗ-ПНП (НП - надзвичайний прибуток, НЗ - надзвичайний збиток, ПНП - податок на надзвичайний прибуток)

За джерелами формування:

- прибуток від основної (операційної) діяльності

- прибуток від фінансової діяльності

- прибуток від інвестиційної діяльності

- інший прибуток [4]

Залежно від мети визначення:

- бухгалтерський прибуток характеризує кінцевий результат проведення всіх видів діяльності та є сумою отриманих прибутків (збитків)

- економічний прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого. При цьому враховуються поточні витрати як внутрішні так і зовнішні, перші не відбиваються бухгалтерським обліком та оцінюються по їх альтернативній вартості. Економічний прибуток підприємства завжди менше бухгалтерського на величину внутрішніх поточних витрат.

- прибуток як об'єкт оподаткування [4]

За методикою оцінки:

- номінальний прибуток характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід.

- реальний прибуток характеризує розмір номінально отриманої його суми, скоректований на темп інфляції у відповідному періоді

Залежно від розмірів:

- мінімальний прибуток.

- цільовий прибуток.

- максимальний прибуток [4].

А також, можна розподілити прибуток на види відповідно до діючої системи оподаткування:

Ш прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) - валовий прибуток.

Ш прибуток (збиток) від фінансово-інвестиційної діяльності.

Ш прибуток (збиток) від позареалізаційних операцій.

Ш загальний прибуток звітного періоду - балансовий прибуток.

Ш прибуток від інших позареалізаційних операцій.

Ш оподаткований прибуток.

Ш чистий прибуток. [9]

2. Механізм формування прибутку та його використання

Формування прибутку (збиток) підприємства:

ь Прибуток (збиток) від звичайної діяльності:

· Прибуток (збиток) від операційної діяльності:

§ від основної діяльності

§ від іншої операційної діяльності

· Прибуток (збиток) від фінансової діяльності:

· Прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності

ь Прибуток (збиток) від надзвичайних подій

Схема формування прибутку від надзвичайних подій така:

- відшкодування збитків від надзвичайних подій;

- витрати від стихійного лиха;

- витрати від технічних катастроф та аварій;

- інші надзвичайні доходи і витрати.

Схема формування прибутку підприємства від операційної діяльності:

o від основної діяльності:

- прибуток від реалізації продукції товарів, послуг, робіт.

o від іншої операційної діяльності:

- від реалізації оборотних активів.

- від реалізації іноземної валюти.

- доходи від операційної оренди.

- доходи від операційних курсових різниць.

- одержані пені, штрафи, неустойки.

- дохід від списання кредиторської заборгованості.

- відшкодування раніше списаних активів.

- одержані гаранти, субсидії.

- інші доходи від операційної діяльності. [9]

Таблиця 2.1. Визначення фінансового результату звичайної діяльності підприємства

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарі, робіт, послуг)
-
Податок на додану вартість
Акцизний збір
Інші збори або податки з обороту
Інші відрахування з доходу
=
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
-
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
=
Валовий прибуток (збиток)
+
Інші операційні доходи
-
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
=
Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток або збиток)
+
Дохід від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
Інші доходи
-
Фінансові витрати
Витрати від участі в капіталі
Інші витрати
=
Фінансовий результат - прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування
Прибуток
-
Податок на прибуток
=
Фінансовий результат від звичайної діяльності

Схема формування прибутку підприємства від фінансової діяльності:

- дохід від інвестицій в асоційовані дочірні підприємства.

- дохід від спільної діяльності.

- одержані дивіденди.

- відсотки одержанні за облігаціями та іншими цінним паперами.

- інші доходи від фінансових операцій.

Схема формування прибутку підприємства від іншої звичайної діяльності:

- від реалізації основних засобів.

- від реалізації нематеріальних активів.

- від реалізації фінансових інвестицій.

- від ліквідації необоротних активів.

- дохід від не операційних курсових різниць.

- дохід від безоплатно отриманих оборотних активів.

- уцінка необоротних активів.

- інші доходи від звичайної діяльності. [9]

Таблиця 2.2. Алгоритм розрахунку чистого прибутку

1	Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт і та послуг)
2	Вирахування з доходу: - податок на додану вартість; - акцизний збір; - інші відрахування з доходу.
3	Чистий дохід від реалізації продукції (товарів та послуг) (п. 1 - п. 2)
4	Собівартість реалізованої продукції (товарів та послуг)
5	Валовий прибуток (збиток) (п. 3 - п. 4)
6	Інші операційні доходи
7	Адміністративні витрати
8	Витрати на збут
9	Інші операційні витрати
10	Фінансовий результат від операційної діяльності п. 5 - (п. 6, п. 7, п. 8, п. 9)
11	Дохід від участі в капіталі
12	Інші фінансові доходи
13	Інші доходи
14	Фінансові витрати
15	Витрати від участі в капіталі
16	Інші витрати
17	Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування п. 10+/ - (п. 11, п. 12, п. 13, п. 14, п. 15, п. 16)
18	Податок на прибуток від звичайної діяльності
19	Фінансові результати від звичайної діяльності п. 17 - п. 18
20	Надзвичайні доходи (витрати)
21	Податки з надзвичайного прибутку
22	Чистий прибуток (Збиток) п. 19+/ - (п. 20, п. 21)

Отримання прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток входить до складу виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік) на основі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Проте окремі законодавчі акти по різному трактують настання моменту реалізації. Так, згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року, реалізацією визнається подія, що відбулася раніше: дата зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника в оплату товарів або дата відвантаження товарів. Згідно із Законом «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року (з наступними змінами до нього), реалізацією вважається зарахування коштів від покупця на банківський рахунок постачальника в оплату товарів, що підлягають реалізації.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізованої продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається на справді. Тобто, коли кошти від покупця надходять на розрахунковий рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і визначення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою призводить до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

На рис. 2.1 наведено структурно-логічну схему формування прибутку від реалізації продукції, а також названо основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництв продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Розподілення (використання) прибутку. План розподілення прибутку на майбутній період повністю входить складовою частиною до балансу доходів та витрат підприємства. Основою розподілення прибутку с чинне законодавство в державі. В даний момент таким документом є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Законом встановлюється порядок та норма сплати податку на прибуток, можливі інші обов'язкові салати. Тільки після оплати податків та обов'язкових сплат у підприємства залишається чистий прибуток, який підприємство має право самостійно розподіляти. [12]

Планування розподілу прибутку на підприємстві здійснюється у два етапи.

На першому етапі визначається потреба в прибутку за наступними напрямками його використання:

· для фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства;

· для фінансування власних оборотних коштів;

· для створення фінансових резервів;

· для погашення довгострокових та середньострокових кредитів банку та сплати відсотків за ними;

· для погашення інших видів кредитних зобов'язань підприємства та сплати відсотків за ними;

· використання прибутку для придбання кредитних зобов'язань, акцій інших підприємств;

· для фінансування діяльності об'єднань, асоціацій, концернів та інших горизонтальних структур, членом яких є дане підприємство;

· для забезпечення соціального розвитку підприємства та підвищення матеріальної зацікавленості робітників з урахуванням потреби в соціальних, культурних, житлових заходах та їх вартості;

· для забезпечення виконання податкових зобов'язань перед державою;

· для виплати дивідендів, якщо такі витрати передбачені установчими документами. [2]

На другому етапі порівнюється сума потреби в прибутку за всіма напрямками та її використання з можливостями підприємства по її отриманню.

Остаточне рішення за планованими напрямками використання прибутку приймається після затвердження плану прибутку з урахуванням можливостей його отримання. Якщо план прибутку більший або менший, ніж прогнозований розмір прибутку виходячи з потреби в ньому, то це дає підставу для уточнення розміру прибутку за відповідними напрямками його використання. [12]

Загальним для всіх підприємств незалежно від форм власності є розподілення прибутку відповідно до уставу, установчого або колективного договору на наступні цілі:

· сплати до бюджету;

· відрахування до позабюджетних фондів, створених за рішенням уряду або місцевих органів влади;

· формування фонду накопичення;

· формування фонду споживання;

· формування резервного фонду;

· благодійні цілі;

· інші цілі.

Фонд накопичення та фонд споживання - це фонди спеціального призначення.

Фонд накопичення створюється для фінансування виробничого розвитку підприємства:

· на фінансування капітальних вкладень;

· на розширення нових розробок;

· на погашення позичок та відсотків за ними;

· на утримування об'єктів, призначених для культурно-просвітительських робіт;

· на поповнення власних оборотних коштів та інше фінансування.

Фонд споживання - це джерело коштів, зарезервованих підприємством для здійснення заходів із соціального розвитку та матеріального заохочення робітників колективу. Він використовуйся на наступні цілі:

· на виплату одноразових винагород за підсумками роботи за рік;

· на виплату дотацій на оплату проїзду;

· на видачу безвідсоткових позичок;

· на встановлення надбавок працюючим пенсіонерам;

· одноразові заохочення робітникам;

· установлення трудових та соціальних пільг;

· на виплату дивідендів за цінними паперами.

Резервний фонд створюється підприємством на випадок припинення його діяльності для покриття кредиторської заборгованості. Резервний фонд, у випадку недостатності чистого прибутку для виплати відсотків за облігаціями, дивідендів за привілейованими акціями, може використовуватися на ці цілі. [2]

3. Характеристика показників прибутковості

прибуток рентабельність фінансовий результат

Прибутковість та дохідність підприємства є одним з найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою показників, які діляться на: абсолютні та відносні.

Абсолютний показник - це прибуток підприємства;

Відносний показник - це рентабельність підприємства.

В даному розділі ми будемо розглядати відносний показник прибутковості, тому що абсолютний показник винесений окремими (попередніми) розділами роботи.

Рентабельність характеризує прибутковість, дохідність підприємства.

Рентабельність - якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступінь використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів (робіт, послуг). [9]

Рентабельність виявляється у функціях:

виступає оціночним показником ефективності використання ресурсів і надає узагальнену оцінку роботи підприємства в цілому;

є показником, що відображає приріст вартості всього капіталу;

стимулює робітників до ефективної праці;

є важливим регулятором темпів розширеного відтворення основних засобів і т.д. [9]

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:

· показники рентабельності продукції;

· показники рентабельності капіталів (активів);

· показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових ричагів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів. [11]

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової «наличности», широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є признакою інтенсивного типа виробництва ознакою «здоров'я» економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використуємих ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку. [11]

Основні показники рентабельності:

· Рентабельність продукції;

· Рентабельність продаж;

· Рентабельність активів;

· Рентабельність текучих активів;

· Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

(3.1.)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції (В):

(3.2.)

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції. [11]

3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

 (3.3.)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу.

Рентабельність активів також можна представити як ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і активів (Оа):

(3.4.)

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

(3.5.)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

 (3.6.)

Рентабельність дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва. Однак слід ураховувати, що собівартість має відповідати витратам виробництва на основі рівноважних цін. В умовах адміністративно-командної економіки, коли ціни визначалися вольовим (суб'єктивним) шляхом, собівартість, як і ціни, не відображала стан економіки, а отже, не можливо було визначити фактичну рентабельність продукції. [6]

Відношення прибутку до основних виробничих фондів і оборотних засобів характеризує рентабельність підприємства, її можна визначити за формулою:

Рентабельність підприємства =(Прибуток/(Основні виробничі фонди+Оборотні засоби)*100%

Як випливає з формули, рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції (про що свідчить величина прибутку) та обернено пропорційний вартості використаних основних виробничих фондів й оборотних засобів. У зв'язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності виробництва відповідає інтересам як окремого підприємства, так і суспільств загалом. В умовах ринкової економіки підприємство в своїй господарській діяльності стикається з різноманітністю ринків товарів, ресурсів і послуг, які характеризуються різним станом кон'юнктури і конкуренції, де значну роль відіграють цінові фактори. Тому під час аналізу господарської і фінансової діяльності доцільно враховувати інфляційну складову прибутку та рентабельності.

Список джерел

1. Бондар Н.М., Загорулько В.М., Примак Т.О. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 341-355 с.

2. Бритченко Г.І., Протопопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2003. - 172-191 с.

3. Гребельный В.И. Финансы предприятия: учеб. Пособие - К.: Изд-во Европ. ун-та, 2003. - 27-41 с.

4. Гринькова В.М., О.І. Іванілов Економіка піприєства: навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2003 - 283-290 с.

5. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч. пос. - 3-є видання, перероблене. - Львів: «Новий Світ - 2000» 2004 - 344 с.

6. Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005, - 149-152 с.

7. Жнякін Б.О., Краснова В.В. Економіка піприєства: навч. посіб. - Донецьк: Альфа-прес, 2005. - 122-125 с.

8. Актуальні проблеми економіки. - Україна: 1 (91), 2009

9. Іванілов О.С., Міщенко В.Я., Оспіщев В.І. Фінанси підприємства: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 37-47 с.

10. Кондрашова А.В. Финансы предприятий в вопросах и ответах: учеб. пособие. - М.: ТК Велби, 2005 - 64-68 с.

11. Смернікова І.О., Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка піприєства: навч. посіб. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003 - 246-251 с.

12. Ткачук М.И., Криеева Е.Ф. Основы финансового менеджмента: учеб. пособие - Мн.: Интерпрессервис, 2002 - 169-182 с.

13. Чернякін В.К., Корольков І.І. Мікроекономіка: Основи теорії та практикум: навч. посіб. - Львів: Магнолія плюс, 2005 - 185-187 с.

14. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів - 2-е вид. - К: «Каравела», 2005 - 568 с.

15. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид 2-е, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000 - 528 с.

16. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К: Кондор, 2005 - 400 с.

Размещено на Allbest.ru

...