Вплив ціни на попит та прибуток підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 1

Вихідні дані:

Ціна (Р0)	Попит (D)	Пропозиція (S)
50	2	20
45	4	18
40	6	16
35	8	14
30	10	12
25	12	10
20	14	8
15	16	6
10	18	4
5	20	2

1. Побудуємо криві попиту (a-bx) та пропозиції (c + dx).

Размещено на http://www.allbest.ru/

2. Визначимо ринкову рівновагу, рівноважну ціну та обсяг випуску продукції.

Ринкова рівновага - в точці перетину кривих S і D.

Звідси:

- рівноважна ціна - на перетину кривих S і D, рівна 27,5;

- обсяг продукції при цій ціні рівний 11.

3. Визначимо, як зміниться ситуація на ринку, якщо ціна на даний товар буде:

а) на 5 грн. вищою за рівноважну: Якщо ціна на даний товар буде на 5грн. вищою за рівноважну (тобто складе 32,5грн.), то попит впаде до значення 9, а пропозиція зросте до 13 (вироблятиметься більше, ніж споживатиметься).

б) на 10 грн. нижчою за рівноважну: Якщо ціна на даний товар буде на 10 грн. нижчою за рівноважну (тобто складе 17,5 грн.), то попит зросте до значення 15, а пропозиція зменшиться до 7 (утвориться дефіцит товару).

4. Визначимо, які чинники впливають на зміни ситуації на ринку і що необхідно здійснювати для усунення можливих негативних наслідків.

Порушення ринкової рівноваги може бути викликано різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру.

До таких факторів можна віднести наступні: зміна ринкових параметрів; встановлення державою граничних рівнів цін (максимальних - «потолку» та мінімальних - «полу» цін); встановлення розмірів податків та дотацій; здійснення імпорту продукції,що виробляється і в середині країни; встановлення імпортного мита та ін.

Стан ринку може піддаватися впливам ринкового і неринкового характеру.

До впливу неринкового характеру відносяться зміна детермінант попиту чи пропозиції;

До детермінантів попиту відносять:

- ринкову ціну товару;

- кількість покупців на ринку;

- смаки і переваги покупців;

- доходи споживачів;

- рівень цін на сполучені товари.

До детермінантів пропозиції відносяться:

а) ринкова ціна товару;

б) кількість продавців даного товару на ринку;

в) рівень податків і дотацій;

г) ціни на економічні ресурси;

д) ціни на сполучені товари.

Результатом впливу зміни детермінант попиту та пропозиції може бути встановлення нової ринкової рівноваги чи рівноваги руйнування ринку, коли рівновага не може установитися.

Для усунення негативних наслідків існує державне регулювання.

Встановлення «потолку» ціни на рівні нижче рівноважної P0 застосовується як міра захисту споживача товару нееластичного попиту. Встановлення «пола» (нижньої границі) ціни на рівні, що перевищує рівноважну ціну Р0, застосовується як міра захисту виробника товару. Призводить до виникнення надлишку товару.

Размещено на http://www.allbest.ru/

5. Визначимо, як зміниться рівноважна ціна і рівноважні обсяги продукції на ринку, підвищиться, зменшиться при наступних ситуаціях на ринку:

а) знизяться доходи покупців, а даний товар - звичайний, якісний:

Знизиться попит, отже, крива попиту зміщується ліворуч.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}v

б) очікується зростання ціни даного товару:

Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч. Виробники - навпаки - вже сьогодні скоротять пропонування, розраховуючи продати свій товар згодом дорожче. Крива пропонування зміститься ліворуч.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}

залишається сталим, якщо попит і пропозиція змінюються рівномірно.

в) очікується зниження ціни даного товару:

навпаки; крива попиту <, крива пропозиції >.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}

залишається сталим, якщо попит і пропозиція змінюються рівномірно.

г) зросте число покупців даного товару:

попит зростає, крива попиту йде праворуч.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}^

д) зменшиться число покупців даного товару:

попит зменшується, крива попиту йде ліворуч

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}v

е) зросли ціни на ресурси:

виробляється менше продукції, крива пропозиції зміститься ліворуч.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}v

ж) знизились ціни на ресурси:

можна виробити більше продукції, крива пропозиції зміститься праворуч.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}^

з) держава ввела податок на продаж даного товару:

скоротиться пропозиція, крива пропозиції йде ліворуч

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}v

и) держава надала дотації виробникам даного товару:

покриються частина витрат на виробництво, отже, пропозиція збільшиться, графік пропозиції вправо.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}^

к) на підприємствах галузі, введено нову, більш прогресивну технологію:

пропозиція зросте, крива пропозиції вправо.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}^

л) фірми галузі змушені перейти на стару технологію:

пропозиція зменшиться, крива пропозиції вліво.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}v

м) підвищились ціни на інші товари:

пропозиція зменшиться, т.я. вигідніше виробляти інші товари, крива пропозиції вліво.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}v

н) знизились ціни на інші товари:

пропозиція товару зросте (невигідно виробляти інші товари), крива пропозиції вправо

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}^

о) кількість продавців даного товару зросла:

пропозиція збільшиться, графік пропозиції вправо.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}^

п) кількість продавців даного товару зменшилась:

пропозиція зменшиться, крива пропозиції вліво.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}v

р) даний товар став модним:

попит зросте, крива попиту йде праворуч

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}^

с) даний товар вийшов з моди:

попит зменшується, крива попиту йде ліворуч

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}v

т) зросте ціна на товари замінники:

це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м'ясо і риба: з підвищенням ціни м'яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч:

попит збільшиться, крива попиту >.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}^

у) знизиться ціна товарів, доповнюючи даному товару:

це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.

Збільшиться попит, крива попиту >.

Р_{рівноваж.} ^, Q _{рівноваж.}^

ф) зростуть доходи покупців, а даний товар - товар нижчої категорії (неякісний товар):

Попит зменшиться, крива попиту <.

Р_{рівноваж.} v, Q _{рівноваж.}v

6. За даними ціни - Р та величини попиту (D) розраховуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту для всіх інтервалів цін і встановити відрізки еластичного попиту та нееластичного попиту на кривій попиту.

Еластичність - міра реагування однієї змінної величини на зміну іншої; точніше - це число, яке показує відсоткову зміну однієї змінної внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної. Яскравим прикладом є цінова еластичність попиту, яка відображає зміну величини попиту на певний товар зі зміною його ціни.

Ступінь цінової еластичності або нееластичності попиту вимірюється за допомогою коефіцієнта Еп, обчисленого за такою формулою:

(1.1)

Оскільки відсоткова зміна змінної є абсолютною зміною змінної, поділеної на початковий рівень змінної, то еластичність попиту за ціною можна також визначити за формулою:

(1.2)

Коефіцієнт на відрізку ціни 45-50.

ЕП = (4-2)/2 : (50-45)/50 = 10

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 40-45:

ЕП = (6-4)/4 : (45-40)/45 = 4,5

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 35-40:

ЕП = (8-6)/6 : (40-35)/40 = 2,64

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 30-35:

ЕП = (10-8)/8 : (35-30)/35 1,7

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 25-30:

ЕП = (12-10)/10 : (30-25)/30 = 1,2

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 20-25:

ЕП = (14-12)/12 : (25-20)/25 = 0,8

Отже, попит не еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 15-20:

ЕП = (16-14)/14 : (20-15)/20 = 0,6

Отже, попит не еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 10-15:

ЕП = (18-16)/16 : (15-10)/15 = 0,4

Отже, попит еластичний.

Коефіцієнт на відрізку ціни 5-10:

ЕП = (20-18)/18 : (10-5)/10 = 0,22

Отже, попит не еластичний.

Отже, на проміжку цін від 5 до 25 попит є не еластичним, а на проміжку від 25 до 50 - еластичним.

7. За даними ціни та величини попиту розраховуємо дохід (ТR) - фірми при кожній ціні.

Доход (ціна 50) = 50х2=100

Доход (ціна 45) = 45х4=180

Доход (ціна 40) = 40х6=240

Доход (ціна 35) = 35х8=280

Доход (ціна 30) = 30х10=300

Доход (ціна 25) = 25х12=300

Доход (ціна 20) = 20х14=280

Доход (ціна 15) = 15х16=240

Доход (ціна 10) = 10х18=180

Доход (ціна 5) = 5х20=100

8. Побудуємо криву доходу, попиту фірми і встановимо залежність динаміки доходу від еластичності попиту та характеру кривих попиту та доходу.



9. Визначимо, при якій ціні фірма максимізує прибуток і якої еластичності попит при цьому?

Отже, максимальну суму коштів підприємство отримає, встановивши ціну 25-30. Еп при цьому дорівнює 1,2.

10. Визначимо, що вигідніше, підвищувати чи знижувати ціну фірмі:

а) на 5 грн. вищою за рівноважну;

Якщо ціна буде становити 32,5, то попит знизиться до 9 одиниць, отже підприємство отримає 32,5*9 = 292,5 од. гр. коштів.

б) на 10 грн. нижчою за рівноважну:

При ціні 17,5 попит буде рівним 15 одиниць і дохід буде становити 17,5*15 = 262,5 од. гр. коштів.

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що вигідніше на 5 грн. підвищити ціну. В такому разі фірма отримає на 30 од. гр. коштів більше.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 2

ЗАВДАННЯ 1

Показники, що використовуються в задачі:

(Q) - обсяг виробництва продукції;

(Р_о) - ціна одиниці продукції;

(TR = Р х Q) - валовий дохід (валова виручка);

(AR = TR/Q) - середній дохід (середня виручка);

(MR = ?TR /?Q) - граничний дохід (гранична виручка);

(ТС = TFC + TVC) - валові (сукупні) витрати;

(TFC) - валові (сукупні) постійні витрати;

(TVC) - валові змінні витрати;

(АТС = ТС /Q) - середні витрати (собівартість);

(AVC = TVC/Q) - середні змінні витрати;

(AFC = TFC/Q) - середні постійні витрати;

(МС = ?TС /?Q) - граничні витрати.

Змінний ресурс Q (L).	TVC	TFC	Ро	TR	AR	MR	ТС	АТС	AVC	AFC	МС	TR-ТС
	грн.
0	0	50	55	0	100	-	50	-	-	-	-	-50
1	5	50	50	50	100	50	55	55	5	50	5	-5
2	15	50	45	90	100	40	65	32,5	7,5	25	10	25
3	30	50	40	120	100	30	80	26,67	10	16,67	15	40
4	50	50	35	140	100	20	100	25	12,5	12,5	20	40
5	75	50	30	150	100	10	125	25	15	10,0	25	25
6	105	50	25	150	100	0	145	24,17	15,83	8,33	20	15
7	140	50	20	140	100	-10	160	22,86	15,71	7,14	15	-20
8	180	50	15	120	100	-20	170	21,25	15	6,25	10	-50
9	225	50	10	90	100	-30	175	19,44	13,89	5,56	5	-85
10	275	50	5	50	100	-40	180	18	13	5	5	-30

Побудуємо графік кривих середніх, граничних витрат та граничного доходу.

Крива попиту

Крива граничної виручки (MR)

Крива граничних витрат (MС)

Крива середніх витрат (АТС)

Отже, підприємство може функціонувати при обсягах виробництва від 1 до 6 одиниць, причому найбільший прибуток воно отримує випускаючи 3 або 4 одиниці товару при ціні відповідно 40 і 35 гр.од. Починаючи з 7одиниць, підприємство отримує збитки, які зі збільшенням кількості одиниць зростають.

ЗАВДАННЯ 2

Припустимо, що Ви збираєтесь відкрити мале підприємство з виробництва столярних виробів. Придбання необхідного устаткування обійдеться вам у 50 тис. грн. власних коштів, які за альтернативного їх використання можуть щорічно давати вам 5 тис. грн.. доходу. Устаткування розраховано на 10 років роботи. Вам необхідно найняти 10 робітників, місячний фонд оплати яких становитиме 2100 грн. Крім того, за оренду виробничого приміщення ви щорічно сплачуватимете 4 тис. грн., а на закупівлю сировини та матеріалів і оплату електроенергії витрачатимете 15 тис. грн.. За вашими підрахунками річний доход підприємства від продажу столярних виробів після сплати податків становитиме 69,3 тис. грн.. На аналогічному малому підприємстві вам пропонують зайняти вакантну посаду менеджера з річним доходом 4200 грн. Розрахуйте розмір бухгалтерського та економічного прибутку, які отримуватиме мале підприємство, виходячи з наведених вище даних.

Рішення:

Використовуючи наведені дані, визначимо, що загальний виторг фірми становить 69,3 тис. грн. Грошові витрати - зарплата найманих працівників, вартість оренди, придбаної сировини та матеріалів і оплата електроенергії - дорівнюють 40 тис. грн. Різниця між виторгом і явними витратами у сумі 29,3 тис. грн. становить бухгалтерський прибуток.

Для організації власного діла він використав 50 тис. грн. своїх заощаджень, які за альтернативного їх використання можуть щорічно давати 5 тис. грн. Ці 5 тис. грн. є неявними витратами. Для залучення капіталу саме сюди, а не в інший проект, власник капіталу має отримати цей утрачений дохід (нормальний прибуток). Якщо, на аналогічному малому підприємстві пропонують зайняти вакантну посаду менеджера з річним доходом 4200 грн. Це - неявні витрати у вигляді втраченої заробітної плати.

Звідси:



Загальний виторг:	69300 грн.
а) за вирахуванням явних витрат:
Зарплата	21000 грн.
Вартість сировини і матеріалів, оплата електроенергії	15000 грн.
Оренда виробничого приміщення	4000 грн.
Бухгалтерський прибуток:	29300 грн.
б) за вирахуванням неявних витрат:
Утрачений доход	5000 грн.
Утрачена зарплата	4200 грн.
Економічний прибуток:	20100 грн.

Отже, з наведених даних видно, якщо із загального виторгу вирахувати явні та неявні витрати, в тому числі нормальний прибуток, то залишиться економічний прибуток у сумі 20100 гривень.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 3

ЗАВДАННЯ 1

попит ціна прибуток корисність

Споживач розподіляє частину місячного бюджету, що виділена для купівлі м'яса (115 грн.), на свинину, яловичину і баранину. Сукупну корисність, яку він отримує від споживання різних видів м'яса, наведено в таблиці:

Одиниця товару	Свинина (А)	Яловичина (В)	Баранина (С)
	Uc	MUc	MUc/Pc	Uя	MUЯ	MUЯ/PЯ	UБ	MUБ	MUБ/PБ
1	105			80			50
2	195			150			95
3	270			210			135
4	330			260			170
5	375			300			200
6	405			330			225
7	420			350			245

а) обчисліть граничні корисності:

б) обчисліть значення зваженої граничної корисності, якщо Pc = 15 грн., PЯ = 10 грн., PБ = 5 грн.:

в) який набір м'яса максимізує його корисність? Яка буде при цьому сукупна корисність?

г) якщо частина бюджету, виділена на м'ясо, зросте на 30 грн., то який набір тобі буде максимізувати корисність? Яка буде при цьому сукупна користь?

Рішення:

Гранична корисність товару X (MUx) - це приріст сукупної корисності при вживанні додаткової одиниці товару Х. Вона показує яку споживач отримує корисність від вживання однієї додаткової одиниці товару Х.

Гранична корисність товару Х обчислюється так:

МU x = Ux - U x-1. (3.1)

Зважена корисність товару Х - це гранична корисність товару Х в перерахунку на 1 гривню, тобто зважена корисність це:

MUx / Px (3.2)

де Рх - ціна товару Х.

Визначимо граничну та зважену корисності товарів А, Б, В при умові, якщо Pc = 15 грн., PЯ = 10 грн., PБ = 5 грн.:

Одиниця товару	Свинина (А)	Яловичина (Б)	Баранина (В)
	Uc	MUc	MUc/Pc	Uя	MUЯ	MUЯ/PЯ	UБ	MUБ	MUБ/PБ
1	105	-	-	80	-	-	50	-	-
2	195	90	6	150	70	7	95	45	9
3	270	75	5	210	60	6	135	40	8
4	330	60	4	260	50	5	170	35	7
5	375	45	3	300	40	4	200	30	6
6	405	30	2	330	30	3	225	25	5
7	420	15	1	350	20	2	245	20	4

Дивлячись на таблицю ми бачимо, що вигідніше потратити 5 грн. на покупку першої і другої одиниці товару С, так як гранична корисність в розрахунку на 1 грн. відповідно = 9 кор. та 8 кор., що вище відповідної граничної корисності товарів А і В. Далі все рівно яку продукцію купувати, так як гранична корисність третьої одиниці товару В = граничній корисності другої одиниці товару Б. Для отримання максимальної корисності слід купити і одну і другу продукцію. При такій комбінації товарів останній потрачений грн. приносить однакову граничну корисність. Проте це ще не означає, що даний набір представляє собою максимальну корисність, яка нам доступна. Подивившись в таблицю ми бачимо, що нам необхідно затратити наступних 5 грн. на купівлю п'ятої одиниці товару В, так як її гранична корисність в розрахунку на 1 грн. складає 6 кор., третьої одиниці товару В, яка складає також 6 кор. та другої одиниці товару А - 6 кор.

Отже, комбінація товарів, яка максимізує корисність, яка досягається нами, представляє собою 6 одиниць товару С, 4 одиниці товару Б, три одиниці товару А. Сумуючи показники граничної корисності, які представлені в таблиці, ми знаходимо, що реалізуємо 39 кор. задоволення від 6 одиниць товару В, 22 кор. від 4 одиниць товару Б та 15 кор. від 3 одиниць товару А. Отже, 115 грн. доходу, витрачені оптимальним чином, приносять нам в сукупності 76 кор. задоволення потреби.

Звідси, рівняння рівноваги повністю підтверджується:

60/15=40/10=20/5.

Таким чином, прийнявши оптимальне рішення, споживач знаходиться у стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою. Якщо частина бюджету, виділена на м'ясо, зросте на 30 грн., споживач має стимул до зміни структури споживання. Він почне перерозподіляти бюджет на користь товару, при збільшенні споживання якого гранична корисність буде зростати до відновлення рівноваги. При цьому сукупна корисність нового набору товарів зросте, тобто комбінація товарів, яка максимізує корисність, представить собою 6 одиниць товару С, 4 одиниці товару Б, 4 одиниці товару А. Сумуючи показники граничної корисності, знаходимо, що новий набір товару приносить нам в сукупності 79 кор. задоволення потреби.

Отже, рівновага у споживанні максимізує добробут споживача.

ЗАВДАННЯ 2

В таблиці наведені дані про величину валового продукту ТP, ресурсів - L, капітал - К. Обидва ресурси є змінними і купуються на конкурентному ринку. Товар (продукт) реалізується також на конкурентному ринку. Ціна одиниці ресурсу праці (L) складає 2 гривні, ресурсу капіталу (К) 3 гривні, одиниці товару (продукту) - 50 коп.

Обсяг ресурсу, праця QL	ТРL	МРL	АРL	Обсяг ресурсу, праця QK	ТРK	МРK	АРK
1	10			1	21
2	18			2	39
3	24			3	54
4	29			4	66
5	33			5	75
6	36			6	81
7	38			7	84

Визначити:

а) скільки одиниць праці і капіталу повинна використати фірма, щоб виробити з мінімальними витратами 99 одиниць продукції (товару), та яка величина цих витрат?

б) скільки одиниць праці і капіталу повинна використати фірма, щоб одержати максимальний прибуток?

в) загальний обсяг продукту (ТР), при якому фірма одержить максимальний прибуток, валовий дохід (ТR) при цьому, валові витрати (ТС) та величину максимального прибутку.

Рішення:

Дані про величину граничного продукту, середню продуктивність, граничну та середню капіталоозброєність праці наведено в таблиці:

Обсяг ресурсу, праця QL	ТРL	МРL	АРL	Обсяг ресурсу, праця QK	ТРK	МРK	АРK
1	10	-	10	1	21	-	21
2	18	8	9	2	39	18	19,5
3	24	6	8	3	54	15	18
4	29	5	7,25	4	66	12	16,5
5	33	4	6,6	5	75	19	15
6	36	3	6	6	81	6	13,5
7	38	2	5,43	7	84	3	12

Для виробництва 99 одиниць продукції (товару) необхідний обсяг праці буде становити 18/10*1 = 1,8 годин

1,8*2 = 3,6 гривень.

При виробництві такого обсягу продукції, сума необхідного капіталу буде становити 1/21*99 = 4,7 години.

4,7*3 = 14,1 грн.

Тобто, для зниження і мінімізації витрат підприємству бажано застосовувати лише капіталоозброєну працю.

Покажемо доходи, витрати і прибуток в таблиці:

Доходи, витрати і прибуток

Витрати на оплату праці, грн.	Дохід від реалізації	Прибуток	Витрати на оплату користування капіталом	Дохід від реалізації	Прибуток
2	5	3	3	10,5	7,5
4	9	5	6	19,5	13,5
6	12	6	9	27	18
8	14,5	6,5	12	33	21
10	16,5	6,5	15	37,5	22,5
12	18	6	18	40,5	22,5
14	19	5	21	42	21

Таким чином, щоб отримати максимальний прибуток підприємству слід виробляти продукції при обсязі капіталу і праці 5 од.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Винер Дж. Концепция полезности в теории ценности и ее критики // Теория потребительского поведения и спроса / Под ред. В.М. Гальперина. - СПб.: Экономическая школа, 2003. - 354 с.

2. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. Навчальний посібник. - К.: Основи, 2004. - 258 с.

3. Долан Э.ДЖ., Линдсей Д. Микроэкономика: Пер. с англ. В. Лукашевича и др. /Под общ.ред. П. Лисовика, В. Лукашевича. - СПб, 2004. - 410 с.

4. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка. / Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004. - 415 с.

5. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд. - М.: Республика, 1992. - 548 с.

6. Нуреев Р.М. Основы экономической теории: Микроэкономика. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 2006. - 320 с.

7. Щетинин А.И. Микроэкономика. Доступно и конкретно. / Учебное пособие. - Днепропетровск, 1999. - 348 с.

Размещено на Allbest.ru

...