Загальний аналіз основних фондів АК "Золота Нива"

Размещено на http://allbest.ru/

ВСТУП

Закон України “Про підприємства в Україні” визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України та самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Але, ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого й очікуваного фінансово-економічного стану підприємства.

В сучасних умовах господарювання, нестачі фінансових ресурсів, банкрутства та ліквідації суб'єктів господарювання, а також враховуючи високий рівень морального й фізичного зносу обладнання підприємств, як ніколи постає проблема найбільш раціонального та ефективного використання їх основних фондів.

Тому актуальною проблемою є визначення ефективності використання основних засобів виробництва з урахуванням оцінки їх технічного стану, використання та виявлення резервів їх підвищення, а також виявлення найбільш важливих чинників, які впливають на зміну рівня використання основних фондів суб'єктами господарювання.

Методологічним фундаментом здійснення дослідження даної тематики стали праці науковців різних напрямів. Дослідженню актуальних проблем покращення використання основних фондів присвячено роботи В.А.Ткаченка, Е.Тарасенко, А.Поддерьогіної,Я. Манівчука, С. Мочерного, В.П. Вихрущ, І.В.Тирпак, В.О. Оваденко та інших.

Метою курсової є визначення понятійно-категоріального апарату теорії та структури основних фондів, ознак ефективного використання основних фондів, розкриття змісту та сучасних методичних підходів до оцінювання ефективності їх використання, визначення та надання характеристики основним чинникам, резервам та шляхам підвищення ефективності використання основних фондів.

Основними завданнями даної роботи є вивчення сутності основних виробничих фондів та резервів підприємства, загальний аналіз основних фондів АК “Золота Нива”, а також, визначення шляхів щодо їх підвищення.

Предметом дослідження у роботі виступають особливості аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів і резерви її підвищення в АК “Золота Нива”.

Об'єктом дослідження розрахункової роботи є платоспроможність кооперативу.

Об'єктом дослідження курсової роботи є ефективність використання основних виробничих фондів кооперативу.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

1.1 Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація

Для здійснення будь-якого виробничого процесу, крім самої праці як доцільної діяльності людей, потрібні предмети праці, тобто матеріально-технічні ресурси та засоби праці. Сукупність засобів праці, якими розпоряджається підприємство, складає його основні фонди.

Під терміном "основні фонди" розуміють матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів віддати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

Основні фонди підприємства повинні забезпечувати належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності торгового підприємства, забезпечення необхідного обсягу товарних запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, пакувальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією товарів, виконанням виробничих функцій, наданням послуг, праці та відпочинку працівникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективного господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних фондів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.

Оскільки натурально-речовий склад основних фондів підприємства дуже різноманітний, для їх обліку, аналізу та планування використовують різні ознаки класифікації.

Класифікація основних фондів підприємства. За характером використання виділяють основні виробничі та невиробничі фонди:

1. Основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства.

2. Основні виробничі фонди інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів (виробництвом продукції або наданням послуг), але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслуговуючі функції (в торговельних підприємствах до них відносять основні фонди таких сфер матеріального виробництва, як транспорт, будівництво, виробництво, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування тощо).

3. Невиробничі основні фонди, використання яких пов'язане з діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок та туризм, соціальне забезпечення тощо).

На відміну від основних виробничих фондів, які обслуговують господарську діяльність підприємства, створюють умови для її успішного здійснення, наявність у торговельного підприємства невиробничих основних фондів призначена для вирішення соціальних завдань: створення належних умов для проживання та відпочинку робітників підприємства та членів їх сімей, підтримки стабільності трудового колективу, покращення умов праиі та морального клімату.

Оскільки в торговельних підприємствах переважають жінки та молодь, рішення цих питань актуальне та злободенне.

За цільовим призначенням виділяють: будівлі та споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інвентар, інструменти.

1. Будинки--архітектурно-будівельні об'єкти, що забезпечують умови праці працівників торгівлі, зберігання, сортування та підготовку товару до продажу, продаж товарів, надання торговельних послуг населенню.

2. Споруди--інженерно-будівельні об'єкти, потрібні для здійснення виробничих та торгово-технологічних процесів.

3. Передавальні засоби, за допомогою яких здійснюється передача енергії, тепла, а також рідких та газоподібних речовин.

4. Машини та устаткування, до яких належать силові машини, робочі механізми та устаткування, торговельні автомати, механічне устаткування, підйомно-транспортне устаткування; контрольно-касові апарати, вимірювальні прилади, апарати та устаткування для виготовлення і продажу безалкогольних напоїв, фасувально-пакувальне устаткування, інше торгово-технологічне устаткування, теплове устаткування.

5. Механізований інструмент, немеханізовані засоби праці та закріплені до машин інструменти.

6. Виробничий інвентар та приладдя, предмети виробничого призначення; устаткування з охорони пращ, ємності для зберігання рідких та сипучих товарів тощо.

7. Транспортні засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажу.

8. Господарський інвентар -- предмети конторського та господарського призначення.

9. Багаторічні насадження.

Залежно від участі у виробничому процесі розрізняють пасивні та активні основні фонди:

1. Пасивна частина--будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підприємства.

2. Активна частина--машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці.

У галузях виробничої сфери вирішальну роль має стан та технічний рівень активної частини основних фондів. Він визначає можливість підприємства щодо збільшення виробничих потужностей та виробничої програми, рівень продуктивності пращ основного виробничого персоналу. Це вимагає першорядної уваги до збільшення питомої ваги активної частини основних фондів у їх загальному обсязі.

Для торговельних підприємств велике значення мають розміри, стан та місцезнаходження пасивної частини основних фондів--торгових та складських приміщень. Вони визначають імідж підприємства, обсяги товарообігу та його товарного забезпечення (зберігання товарних запасів), інтенсивність потоків покупців, й, відповідно, рівень продуктивності праці робітників торговельного підприємства.

Стан активної частини основних фондів визначає рівень продуктивності пращ тільки окремих категорій робітників, які виконують виробничі функції--фасувальників, вантажників, наладчиків. Для інших категорій персоналу активна частина основних фондів забезпечує належні умови праці, підвищує комфортність та якість обслуговування покупців.

Залежно від форм власності розрізняють власні основні та орендовані основні фонди:

1. Власні основні фонди.

2. Орендовані основні фонди, передані у використання підприємству на основі угоди про оренду приміщень, споруд або лізинг машин, обладнання на визначений часовий термін за визначену плату з правом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу.

Вартісна оцінка власних основних фондів, а також фондів, взятих у фінансову оренду, вартість цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, взятих в оренду, відображаються у балансі підприємства.

Вартість окремих інвентарних об'єктів основних фондів, взятих в оперативну оренду (крім приміщень) обліковується на позабалансовому рахунку "Орендовані основні фонди", виходячи з експертної оцінки їх вартості, відображеної в угоді про оренду (лізинг).

Залежно від джерел фінансування виділяють основні фонди, що внесені до статутного фонду підприємства; ті, що придбані за рахунок власних коштів; придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів, а також безоплатно отримані основні фонди:

1. Основні фонди, внесені до статутного фонду підприємства його засновниками (передані в порядку оплати акції).

2. Основні фонди, придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів.

3. Основні фонди, придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів.

4. Безоплатно отриманні основні фонди (в порядку спонсорської, безплатної фінансової допомоги тощо).

Наведена класифікація має суттєве значення для оцінки можливостей впливу підприємства на склад основних фондів.

Залежно від стану фактичного використання основні фонди поділяють на ті, що використовуються в основній господарській діяльності; здані в оперативну або фінансову оренду (лізинг); такі, що тимчасово не використовуються: 1. Основні фонди, які фактично використовуються в господарській діяльності підприємства.

2. Основні фонди, здані в оренду (оперативну чи фінансову).

3. Основні фонди, що тимчасово не використовуються у зв'язку з переходом на нові види продукції, проведенням планового ремонту, сезонними коливаннями в обсязі попиту.

4. Основні фонди, подальше використання яких у діяльності підприємства не планується.

Характеристика основних фондів підприємства за станом їх використання дозволяє визначити коло завдань, що потребують вирішення:

-- щодо основних фондів, що використовуються в господарській діяльності підприємства, основним завданням управління є підвищення ефективності їх використання;

-- за орендованими -- вибір оптимальних умов оренди та підбір орендаторів;

- за фондами, зданими в оренду--контроль за зберіганням та дотриманням правил експлуатації, визначення оптимальних умов оренди, підбір орендаря, контроль за своєчасністю сплати орендної платні;

- щодо фондів, які тимчасово не використовуються -- скорочення періоду їх простою та якнайшвидше включення до виробничого процесу (за рахунок скорочення термінів монтажу, наладки, ремонту).

Якщо підприємство має зайві основні фонди, що тимчасово не використовуються, то основним завданням є пошук можливостей їх альтернативного використання шляхом перепрофілювання, здавання в оренду або продажу, максимізації отриманих унаслідок цього доходів.

Розглянута класифікація основних фондів використовується для аналізу їх стану, планування відтворення, складання державної звітності, проведення переоцінок та інвентаризацій.

Структура основних фондів підприємства характеризується питомою вагою їх різних груп у загальному обсязі основних фондів. її аналіз дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фондів, дати характеристику змінам в їх складі.

Усі основні фонди, що знаходяться у розпорядженні підприємства, незалежно від порядку їх формування, а також сукупність його обігових фондів (сировини, палива, матеріалів та інших матеріальних ресурсів) прийнято називати матеріально-технічною базою підприємства.

виробничий фонд фінансовий економічний

1.2 Методика дослідження ефективності використання основних виробничих фондів

Теоретичною та методологічною основою досліджень є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з питань використання виробничих ресурсів. В економічній науці прийнято використовувати наступні методи дослідження ефективності використання основних виробничих фондів:

1) абстрактно-логічний - цей метод допомагає вирішувати різні логічні економічні питання і проблеми за допомогою понять, категорій, теорій та гіпотез, розробляє висновки і на основі них дає рекомендації; його використовують для теоретичного узагальнення тенденцій і обґрунтування способів більш повного й ефективного використання основних фондів;

2) індексний - це відносна величина, яку одержують у результаті порівняння складних економічних явищ, утворених з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню; використовують для аналізу динаміки показників рівня забезпечення та ефективності використання основних фондів;

3) нормативний - передбачає розробку різних економічних нормативів витрат матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень, що використовуються при плануванні і прогнозуванні виробництва, аналізі його фактичного стану; використовують для визначення потреби в основних фондах залежно від стану кон'юнктури ринку;

4) кореляційно-регресійного аналізу - називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це така залежність, коли будь - якому значенню однієї змінної величини може відповідати декілька різноманітних значень іншої змінної. Вона відображає закон множини причин і наслідків і є вільною неповною залежність; його використовують для виявлення впливу чинників на ефективність використання основних фондів;

5) соціологічний - система логічних і послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур для отримання наукових знань просоціальне явище, процес; використовують для виявлення можливостей альтернативного використання основних фондів;

6) економіко-математичний - це науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів й способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об'єкта шляхом виявлення та визначення взаємозв'язку і змін його параметрів, кількісного та якісного вимірювання впливу окремих факторів й їх сукупності на ці зміни; використовують для визначення оптимальної структури основних фондів при різній кон'юнктурі ринку;

7) монографічний - використовується для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення причинно-наслідкових зв'язків їх розвитку. Він є незамінним при детальному дослідженні окремих спостережень, вибраних як об'єкт спеціального дослідження; цей метод використовують для виявлення типових проблем ефективності використання основних фондів.



РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

2.1 Фінансово-економічна характеристика підприємства

Агрокооператив “Золота Нива” здійснює виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, надає послуги сільськогосподарським товаровиробника, може займатися будь-якою діяльністю, не забороненою чинним законодавством як на території України, так і за кордоном. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства України та Статуту підприємства.

Структуру і штат заводу встановлює начальник підприємства.

Підприємство здійснює виробничо-фінансову діяльність відповідно до затверджуваних керівником агрокооперативу планів, знаходиться на внутрішньогосподарському розрахунку, має окремий баланс, що входить в зведений баланс підприємства.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установі банку, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити.

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, широкої демократії і гласності, активної участі всіх членів Кооперативу у розв'язанні всіх питань його діяльності. Вищим органом управління Кооперативу є загальні збори. До органів управління належить Правління Кооперативу. У разі потреби кооператив створює спостережну раду. Для підготовки окремих питань Загальні збори, а в період між ними - правління Кооперативу можуть утворювати спеціальні комісії з членів Кооперативу із залученням як консультантів найманих працівників.

Голова Кооперативу очолює Правління і обирається строком на 5 років.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошей, пайових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів одержаних від реалізації та іншої діяльності, передбаченої Статутом Кооперативу, а також іншого майна, придбаного на підставах не заборонених законом.

Кооператив відповідно до Статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування і реалізацію.

Місцезнаходження підприємства: с. Чуків, Немирівського району, Вінницької області.

2.2 Забезпеченість господарства виробничими фондами

Людські потреби вимагають постійного задоволення. У середовищі немає достатньої кількості благ для задоволення даних потреб, оскільки їх потрібно виробляти, використовуючи при цьому здібності людини та природні ресурси.

Одним з важливих економічних факторів, які характеризують можливості підприємства - рівень забезпеченості виробничими ресурсами підприємств.

Виробничі ресурси - це ресурси, які використовуються у процесі виробництва підприємства (капітал, праця, земля). Земля - всі природні ресурси, які використовуються у виробничому процесі (ліси, землі). Праця - фізичні здібності людей, вживані при виробництві товарів і послуг. Сюди входить безліч об'єктів: машини і механізми, сировина, паливо, інструменти, та різні види праці, що застосовуються у виробництві. Виробничі ресурси поділяються на:

- матеріальні ресурси (природні та матеріальні об'єкти, які використовуються у виробництві);

- людські ресурси (чинники виробництва, які пов'язані з

властивостями людини).

В Україні існує багато сільськогосподарських підприємств, які мають застарілі та зношені виробничі фонди, які у свою чергу потребують своєчасного доброго оновлення.

Для забезпечення оновлення та відтворення засобів виробництва одне із важливих значень має вивчення їхнього стану та використання, що у свою чергу є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

Визначимо і проаналізуємо склад та структуру основних фондів. Для виконання завдання нам необхідно скористатись статистичною формою №5 “Примітки до річної фінансової звітності”.

Таблиця 2.1 Склад та структура основних засобів в АК “Золота Нива”

Склад основних засобів	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення 2011р. до 2009р.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн	%	тис.грн.	%
Будинки, споруди та передавальні пристрої	11808		10632,4		10473,9		88,7
Машини та обладнання	22323		2235,6		2159,2		96,7
Транспортні засоби	114,4		314,4		240,1		21
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	19,3		19,3		19,3		100
Довгострокові біологічні активи:
З них: робоча і продуктивна худоба	647,3		795,3		-		122,9
-багаторічні насадження	15,8		15,8		-		100
Інші основні засоби	236		316,4		312,8		132,5
Разом:	16634,6		15273,1		13518,1		81,3

Далі розрахуємо та проаналізуємо показники технічного стану та руху основних засобів на підприємстві. Для виконання завдання нам необхідно скористатись статистичною формою №5 “Примітки до річної фінансової звітності”.



Таблиця 2.2 Показники руху основних виробничих фондів в АК “Золота Нива”

Показники	По господарству	Відхилення
	2009р.	2010р.	2011р.
Первісна вартість основних засобів на початок року, тис.грн.	16634,6	15273,1	13518,1	81,3
Вартість зносу, тис.грн.	10273,6	9703,2	9524,9	92,7
Надійшло за рік основних фондів, тис.грн.	300,6	451,3	120,9	40,2
Вибуло за рік основних фондів, тис.грн.	1662,1	1395,2	433,7	26,1
Первісна вартість основних фондів на кінець року, тис.грн.	15273,1	14329,2	13205,3	86,5
Річна сума амортизації основних фондів, тис.грн.	313,9	246,5	219,8	70

Розрахуємо технічний стан та ефективність відтворення основних фондів.

Таблиця 2.3 Технічний стан та ефективність відтворення основних фондів в АК “Золота Нива”

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011р. до 2009р.
					%
Коефіцієнт вибуття основних фондів	0,1	0,1	0,03	30
Коефіцієнт оновлення основних фондів	0,02	0,03	0,01	50
Термін оновлення (швидкість обороту)	55,3	33,8	111,8	202,2
Коефіцієнт зростання основних фондів	0,9	0,9	1	111,1
Коефіцієнт приросту основних фондів	-0,1	-0,01	-0,02	20
Коефіцієнт зносу основних фондів	0,7	0,7	0,7	100
Коефіцієнт придатності основних фондів	0,3	0,3	0,3	100
Коефіцієнт сукупного відтворення основних фондів	0,01	0,02	0,01	100
Коефіцієнт інтенсивного оновлення основних фондів	5,5	3,1	3,6	65,4
Швидкість обороту основних фондів



Для характеристики технічного стану та відтворення основних засобів використовують показники, наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Показники для характеристики технічного стану та відтворення основних засобів в АК “Золота Нива”

Показники	Формула розрахунку	Характеристика
Коефіцієнт вибуття основних фондів		Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів, ступінь втрати основних фондів
Коефіцієнт оновлення основних фондів		Показує частку введених нових основних фондів у загальній вартості основних фондів, ступінь оновлення основних фондів
Термін оновлення (швидкість оновлення)		Середній період повного оновлення всіх основних фондів
Коефіцієнт зростання основних фондів		Показує ступінь зростання основних засобів протягом календарного року
Коефіцієнт приросту основних фондів		Показує ступінь збільшення основних фондів у звітному періоді
Коефіцієнт зносу основних фондів		Показує ступінь зносу та відшкодування витрат на формування основних фондів
Коефіцієнт придатності основних фондів		Відображає частину основних фондів, придатних для експлуатації в процесі господарської діяльності, можливість подальшого використання
Коефіцієнт сукупного відтворення основних фондів		Вказує на те, яка частка нововведених основних засобів використана на просте відтворення, а яка - на розширене.
Коефіцієнт інтенсивного оновлення основних фондів		Вказує на інтенсивність оновлення основних засобів на підприємстві
Швидкість обороту основних фондів		Вказує на те, яка частина вартості основних засобів перенесла свою вартість за рік на новостворену продукцію

Де ОФ_виб - вартість вибулих за рік основних фондів; ОФ_пр - вартість основних фондів на початок року; ОФ_над - вартість основних фондів, що надійшли протягом року;ОФ_кр - вартість основних фондів на кінець року; З_оф - сума зносу основних засобів; К_з - коефіцієнт зносу основних засобів; Оф_ср - середньорічна вартість основних фондів; А_р - річна сума амортизації основних фондів.

В результаті зменшення основних фондів у 2011 році, зменшився і коефіцієнт оновлення.

Одночасно збільшилася в 2011 році вартість виведених основних засобів, що зумовило суттєве зростання коефіцієнта вибуття (+0,03). Вибуття основних засобів позитивно впливає на підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення простоїв застарілого устаткування на підприємстві.

Підсумовуючи викладене, відзначимо незадовільний стан основних засобів, адже їх знос становить 70 % (в 2011 році він склав 0,7). Отже, придатними до використання в 2010 році є лише 3%.

Основні засоби на підприємстві поступово оновлюються. Однак, негативним є перевищення вартості виведених основних засобів від вартості введених.

2.3 Ефективність використання виробничих фондів господарства

Ефективність використання основних виробничих фондів та їх вплив на кінцеві результати виробництва значно залежать від характеру руху цих фондів як авансованої вартості в умовах конкретного підприємства, а також від їх фізичного стану. Кількісно характер руху основних виробничих фондів визначається за допомогою низки показників. Найважливішим серед них є коефіцієнт (швидкість) обороту, що визначається як відношення річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх середньорічної вартості або період обороту як зворотне співвідношення цих величин.

Швидкість обороту основних виробничих фондів з розвитком науково-технічного прогресу і впровадженням його результатів у виробництво має тенденцію до підвищення. Незважаючи на те, що можливості для прояву цієї тенденції в сільському господарстві (порівняно з іншими галузями народного господарства) звужені, все ж чимало аграрних підприємств досягають високої швидкості руху авансованих ресурсів, що позитивно позначається на результатах їх господарювання. Адже маса продукту, виробленого за певний період, дорівнює його розміру, одержаному протягом одного обороту, помноженому на число таких оборотів.

Аграрним підприємствам важливо своєчасно скористатися досягненнями науково-технічного прогресу у фондоутворюючих галузях першої сфери АПК, результатом якого є створення нової техніки з більш коротким строком експлуатації як важливої умови врахування темпів її морального зношення. Швидкість обороту основних фондів, таким чином, з переходом до нових конструкцій у фондоутворюючих галузях із кожним черговим циклом технічного переозброєння має тенденцію до зростання. Скорочення тривалості вказаних циклів веде до збільшення швидкості обороту основних фондів, а отже, до швидшого перетворення цих авансованих ресурсів у спожиті, тобто втілення їх в заново створений продукт.

Розрахуємо і дамо оцінку показникам забезпеченості господарства основними засобами. Визначимо і проаналізуємо показники економічної ефективності використання основних засобів в досліджуваному господарстві. Для виконання даного завдання нам необхідно скористатись статистичними формами №1 “Баланс”, №2 “Звіт про фінансові результати”, №5 “Примітки до річної фінансової звітності”, №50-сг “Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства”.

Таблиця 2.5 Забезпеченість основними фондами в АК “Золота Нива”

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення 2011р. до 2009р.
Площа сільськогосподарських угідь, га	2838,9	2761,6	2719,6	95,8
Середньорічна чисельність працюючих, осіб	246	220	206	83,7
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	15953,8	14801,1	13361,7	83,7
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	3309,6	3530,6	3417,8	103,3
Річна сума амортизації, тис. грн.	313,9	246,5	219,8	70
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	3387,5	4545,9	4728,2	139,6
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	29,4	47,3	628,8	2138,8

Для дослідження забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів використовують показники наведені у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Показники для визначення ефективності використання основних виробничих фондів в АК “Золота Нива”

Показники	Формула розрахунку	Характеристика
Фондоозброєність		Показує величину основних фондів на одного середньооблікового працівника
Фондооснащеність		Показує величину основних фондів на один гектар сільськогосподарських угідь
Фондовіддача		Характеризує ефективність використання основних фондів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних фондів
Фондомісткість		Характеризує забезпеченість підприємства основними фондами
Рентабельність основних фондів	%	Визначає ступінь використання основних фондів підприємства
Умовний строк окупності основних фондів		Вказує на той проміжок часу, за який відшкодується повна вартість основних фондів. Якщо підприємство веде виробництво збитково, цей показник не розраховують
Коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів		Характеризує ефективність використання основних фондів з врахуванням швидкості обороту цих фондів
Інтегральний показник фондовіддачі		Характеризує рівень ефективності використання основних засобів



Де ВП - валовий прибуток; Ч - середньооблікова чисельність працівників; S - площа сільськогосподарських угідь; П_оп - прибуток від операційної діяльності.

Таблиця 2.7 Ефективність використання основних виробничих фондів в АК “Золота Нива”

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення 2011р. до 2009р.
Фондооснащеність, тис. грн. на 1 га	1,2	1,3	1,2	100
Фондоозброєність, тис. грн. на 1 чол.	13,4	16	16,8	125,4
Фондовіддача, грн.:
- за доходом (виручкою) від реалізації	2,1	1	1,2	57,1
- за валовим прибутком	0,009	0,01	0,2	2222,2
Фондомісткість, грн.
- за доходом (виручкою) від реалізації	0,5	1	0,9	180
- за валовим прибутком	112,6	74,6	5,4	0,05
Рентабельність основних фондів, %	0,9	1,3	18,4	2044,4
Умовний строк окупності	1	0,8	0,7	70
Коефіцієнт віддачі спожитих основних фондів	0,09	0,2	2,9	3222,2

Фондоозброєність працюючих підприємства протягом досліджуваного періоду збільшилась з 13,4 тис. грн. на особу у 2009 році до 16,8 грн. у 2011 році, що є позитивним моментом і є результатом збільшення середньорічної вартості основних засобів.

У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів визначається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної частини основних засобів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні засоби. По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для заміщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Економічним мірилом фізичного зносу (поступова втрата первісної споживчої вартості) є коефіцієнт зносу. Він характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Коефіцієнт зносу розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів на кінець року.

Основні засоби на підприємстві поступово оновлюються. Однак, негативним є перевищення вартості виведених основних засобів від вартості введених.

Поліпшення використання основних виробничих фондів означає, що за тієї самої їх величини збільшується виробництво продукції, зростає маса чистого прибутку або коли темпи збільшення цих видів ефекту випереджають подальше підвищення фондооснащеності виробництва.

Важливим напрямком поліпшення використання виробничих ресурсів є встановлення оптимального співвідношення між основними й оборотними фондами з урахуванням виробничого напряму підприємств, ступеня розвитку головної галузі і досягнутого ними рівня фондооснащеності основними виробничими фондами.

Нестача оборотних фондів, особливо кормів, пального, добрив, отрутохімікатів, запасних частин тощо знижує ефективність використання основних фондів, негативно відбивається на кінцевих результатах господарювання. З іншого боку, недостатній рівень забезпеченості знаряддями праці не дає змоги раціонально використовувати предмети праці, що також погіршує результати виробництва.

Істотного підвищення фондовіддачі можна досягти завдяки вдосконаленню структури основних виробничих фондів. Збільшення вартості більш активних засобів у розрахунку на одиницю вартості менш активних (пасивних) засобів до оптимального рівня значно підвищує ефективність використання знарядь праці. Важливо встановити раціональне співвідношення між силовими і робочими машинами. При нестачі сівалок, плугів , культиваторів, борін, інших робочих машин і знарядь неможливо раціонально використовувати тракторний парк, так само як неможливо ефективно використовувати і названу техніку, коли підприємство недостатньо забезпечене силовими машинами.

Кращих результатів досягають ті підприємства, які своєчасно технічно переозброюють виробництво, замість застарілої, впроваджують нову техніку, більш продуктивну й економічну. Особливе значення для поліпшення використання основних виробничих фондів і підвищення ефективності виробництва має застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, утримання худоби і переробки сільськогосподарської сировини. Необхідно поглиблювати спеціалізацію і комбінування виробництва, впроваджувати прогресивні форми організації й оплати праці, підвищувати кваліфікацію кадрів та їх відповідальність за раціональне використання закріпленої за ними техніки.

На сучасному етапі із становленням організаційних форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної власності, створено об'єктивні умови для раціональнішого використання основних засобів. Справжній власник не допустить, щоб його техніка, будівлі, споруди, транспорт використовувалися нераціонально. В цих умовах для подальшого поліпшення використання основних засобів, насамперед техніки, важливо створити добре розвинуту систему технічного обслуговування на базі дилерських пунктів, проводити ремонтно-обслуговуючі роботи лише на основі об'єктивної оцінки фактичного технічного стану машин та їх вузлів, здійсненої в процесі їх періодичного діагностування.

З виникненням у результаті аграрної реформи значної кількості аграрних формувань відносно малих розмірів (фермерських господарств, ТОВ, особистих господарств з приєднаними земельними ділянками (паями), що функціонують без створення юридичної особи) важливо розвивати міжгосподарське використання технічних засобів, які є одноосібною чи спільною власністю. Завдяки такій формі використання техніки зростає рівень її завантаженості і як наслідок зменшуються постійні витрати на одиницю робіт. Це економічно вигідно власнику техніки, оскільки, крім додаткового джерела доходу за надану в користування техніку, знижується собівартість механізованих робіт у його господарстві. Економічно вигідно це і користувачам техніки, оскільки малим підприємствам значно дорожче обходиться купівля і використання власних технічних засобів порівняно з їх підрядом чи орендою.

Размещено на Allbest.ru

...