Бюджет домогосподарства, його структура

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКООПСПІЛКА

Львівська комерційна академія

Реферат

на тему:

«Бюджет домогосподарства, його структура»

Виконала:

Студентка

361 групи

Гуран Т.Р.

Львів 2012

ПЛАН

Вступ

1. Домогосподарство як суб'єкт економічних відносин

2. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства

3. Структура доходів та витрат

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Домогосподарство донедавна залишалося однією з найменш досліджених економічних одиниць. Проте з огляду на ріст економічної самостійності домашніх господарств набувають особливого значення питання формування наукової парадигми фінансів домогосподарств та визначення основних пріоритетів їх розвитку в сучасних умовах.

Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (стаття 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»).

Вагомий внесок у розвиток теорії домогосподарств зробили представники різних течій та шкіл економічної та фінансової науки, зокрема Г. Беккер, Дж.М. Кейнс, Ф. Кене, Т. Мальтус, А. Маслоу, П. Самуельсон, Ж.Б. Сей, та інші. В Україні дослідження різних аспектів економічної поведінки домогосподарств проводять С. Юрій, Т. Кізима, В. Вітлінський, В. Опарін, Е. Шубна, М. Карлін та інші. Однак сфера фінансів домогосподарств залишається малодослідженою.

1. ДОМОГОСПОДАРСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Визначальною умовою переходу до ринкової економіки є формування суб'єктів ринкових відносин. Надзвичайно важливе місце у ринковій системі належить домашнім господарствам.

Під домашнім господарством мають на увазі економічний суб'єкт, який складається з одного або більшої кількості індивідів, що спільно здійснюють господарську діяльність і мають спільний бюджет.

Домашні господарства країни - це сукупність усіх приватних господарств, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб.

Становище домогосподарств, їх роль в системі економічних відносин постійно змінюється, адже їх розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом з останніми, вони активно впливають на розвиток економічної системи через свої потреби та інтереси. Водночас у певній історичній системі економічних відносин домогосподарства займають різне становище, що зумовлює характер їхньої діяльності, їхні інтереси.

В умовах ринкових відносин роль домашніх господарств у економічному розвитку суспільства значно зростає. Це визначається такими чинниками:

- по-перше, домогосподарства беруть активну участь в кругообігу ринкової економіки як самостійні незалежні суб'єкти господарювання, які мають власні потреби та інтереси. Приватна власність надає домогосподарствам право користуватись і розпоряджатись ресурсами, укладати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані ресурси і реалізувати вироблювану продукцію, виходячи з власних інтересів;

- по-друге, домогосподарства одночасно діють як виробники (продавці) і як споживачі (покупці). На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю і підприємницькі здібності, землю, капітал. На ринку споживчих благ вони визначають свій попит на них;

- по-третє, задоволення потреб домогосподарств у різноманітних товарах та послугах є метою національного виробництва, а попит на них цього економічного суб'єкта є одним із найвагоміших компонентів сукупного попиту;

- по-четверте, частина доходу, що залишається невикористаною домогосподарствами при витратах на поточні споживчі потреби, накопичується і може стати потужним джерелом формування фінансових ресурсів держави.

Отже, домогосподарства як суб'єкти ринкових відносин проявляють три основних види економічної діяльності: пропонують чинники виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.

Сутність домогосподарств розкривається через функції, які вони виконують в економічному розвитку суспільства. Головні з них такі: споживання, постачання чинників виробництва та заощадження.

Насамперед у національній економіці домашні господарства є постачальниками на ринок ресурсів, серед них послуги чинників виробництва. Насамперед - це людських ресурсів, послуг чинника "праця". Кожна людина є власником робочої сили, носієм знання, виробничого досвіду. Вона має вільно розпоряджатися своєю продуктивною силою, використовувати її цінності у власних інтересах.

При цьому треба мати на увазі, що внесок домогосподарств у ресурсний потенціал національної економіки не обмежується людською працею. Домогосподарства можуть мати у своєму розпорядженні засоби виробництва (господарські будівлі, житлові будинки, землю, машини та виробниче обладнання, комп'ютери, транспортні засоби, сировину, матеріали тощо) і використовувати їх на свій розсуд. Застосовуючи це майно з метою виробництва товарів та послуг, домогосподарства ставлять на службу інтересам національної економіки такий важливий ресурс, як капітал і здібності до підприємництва.

Домогосподарства можуть постачати національному виробництву, крім трудових ресурсів та капіталу, і грошові кошти. Вони вносять гроші в банки, купують акції та облігації акціонерних товариств і банків.

Провідною функцією домогосподарств виступає споживання. Вони є первинним осередком споживання, що утворює найважливішу складову частину ефективного попиту. Зростання попиту домогосподарств стимулює збільшення обсягу національного виробництва нових товарів та послуг.

Сутність функції заощадження виражається в тому, що домогосподарства для того, щоб придбати нові споживчі блага, повинні певну частку отриманих доходів заощаджувати.

2. БЮДЖЕТ ДОМОГОСПОДАРСТВА, ЙОГО СТРУКТУРА. СУКУПНІ РЕСУРСИ І СУКУПНІ ВИТРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВА

Бюджет домогосподарства - баланс фактичних доходів і витрат домогосподарства за визначений період часу (квартал, місяць, рік) та фінансова база життя, що надає домогосподарству власного стилю споживання та життєдіяльності.

За своїм матеріальним змістом бюджет домогосподарства - форма утворення і використання фондів грошових коштів, що об'єднує сукупні доходи і витрати, забезпечуючи особисті потреби домогосподарства.

Типовий бюджет домогосподарства має такий вигляд (табл. 1).

Таблиця 1 - Доходи та витрати домогосподарства

У межах бюджету домогосподарства, крім загальних, можуть формуватися і відокремлені грошові фонди (як індивідуальні чи спільні, так і фонди споживання або нагромадження). Індивідуальні грошові фонди, на відміну від спільних, призначених для купівлі предметів спільного вжитку, використовуються для придбання різних товарів, оплати медичних та освітніх послуг окремих членів домогосподарства. Грошові фонди нагромадження створюються з метою фінансування майбутніх капітальних та поточних витрат, включаючи купівлю об'єктів нерухомості, формування первинного капіталу для заняття підприємницькою діяльністю чи відпочинку, оплати медичних послуг або забезпечення гідного життя у старості.

У складі бюджету домогосподарства виділяють постійні та змінні доходи і витрати. Постійні доходи, як і постійні витрати, є як у теперішньому, так і майбутніх фінансових періодах. Прикладом постійного фінансового доходу може бути заробітна плата за основним місцем роботи, довічна рента тощо. Дохід або витрати, які у майбутньому можуть зникнути, є змінними доходами та витратами.

Формування і використання ресурсів домогосподарств залежить від двох основних видів чинників: зовнішніх і внутрішніх. Зовнішній вплив на формування ресурсів домогосподарств здійснюється державою та окремими юридичними особами через систему пенсійного забезпечення, виплату стипендій, безоплатне або пільгове навчання, медичне обслуговування, надання путівок тощо. Внутрішнім чинником, що впливає на доходи домогосподарств, є господарська діяльність домогосподарства, яка включає виконання домашньої роботи, роботу в особистому підсобному господарстві, роботу за межами домогосподарства і діяльність домогосподарства як самостійної одиниці на ринку товарів і послуг. Зовнішній вплив на використання ресурсів домогосподарств здійснює політика держави і місцевих органів влади щодо сплати податків, зборів та надання пільг і виплати допомоги з відповідних фондів грошових коштів. Внутрішній вплив на використання ресурсів домогосподарств здійснюють пріоритети членів сім'ї у цей період часу.

Домогосподарства є важливою складовою фінансової системи країни, тому з метою самовідтворення і розвитку отримують певні доходи: від найманої праці, підприємницької діяльності, власності, трансферти та ін. Величина цих доходів є однією з найважливіших характеристик рівня життя населення. Сукупні доходи характеризують обсяг матеріальних та інших благ, які надходять у розпорядження домогосподарства в результаті розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Водночас рівень доходів, а також обсяг і структура споживання слугують показником соціального статусу людини, ц становища у суспільстві.

Грошові доходи домогосподарства складаються із суми грошових та натуральних (у грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за винятком податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань у соціальні фонди); доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості; доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів; надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, сільськогосподарської продукції з особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель; пенсій, стипендій, соціальних допомог (включаючи пільги та субсидії готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, для відшкодування витрат населення на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого палива, компенсаційних виплат за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо); грошових допомог від родичів та інших осіб; а також інших грошових доходів.

Загальні доходи домогосподарств включають грошові доходи, а також вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за мінусом матеріальних затрат на її виробництво), вартість подарованого майна від родичів чи інших осіб, суми безготівкових пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, санаторно-курортних путівок, послуг міського транспорту та зв'язку.

Сукупні ресурси домогосподарств складаються із загальних доходів, а також використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством та повернутих домогосподарству. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарств незалежно від джерел їхнього походження. Структура сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств в Україні має певні відмінності (табл. 2).

Таблиця 2 - Структура сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств України, %

Основним первинним доходом домашніх господарств є заробітна плата - винагорода у грошовій або натуральній формі, яка виплачується роботодавцем найманому працівнику за виконану роботу. Номінальна заробітна плата - нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу (тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки тощо). Вона включає обов'язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Індекс реальної заробітної плати характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на споживчі товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої до виплати номінальної заробітної плати (без урахування податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до фондів соціального страхування) на індекс споживчих цін за той самий період.

Доходи від власності - первинні доходи, які одержують власники фінансових та інших активів (землі, майнових прав та ін.) від надання їх у користування іншим інституційним одиницям. Вони включають: доходи, дивіденди на акції, відсотки згідно з внесками та договорами оренди земельних ділянок і майна, доходи населення від власності на землю, відсотки за вкладами, отримані від банківських установ фізичними особами.

Соціальні допомоги - один з основних видів поточних трансфертів, які домогосподарства одержують у грошовій формі для забезпечення потреб, Що виникли у зв'язку з певними подіями або обставинами (наприклад, хворобою, безробіттям, виходом на пенсію, житловими умовами, здобуттям освіти або сімейними обставинами).

Соціальні трансферти у натуральній формі визначаються вартістю товарів та послуг, які надаються домашнім господарствам органами загального державного управління і некомерційними організаціями, що обслуговують домашні господарства.

Витрати домогосподарства - сукупність платежів, які здійснюються домогосподарством з метою забезпечення його життєдіяльності, що включають витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, інвестиційні витрати, податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти. Сукупні витрати включають фактично сплачеш грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій. Оцінка натуральних надходжень здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів. Основними складовими сукупних витрат домогосподарств є споживчі і неспоживчі витрати.

Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також вартості спожитих домогосподарством продуктів, отриманих з особистого підсобного господарства, суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних послуг, суми безготівкових пільг на оплату послуг зв'язку, проїзд у транспорті окремих категорій громадян, безготівкових пільг та дотацій на путівки для лікування, оздоровлення та відпочинку, на оплату ліків, медичних послуг тощо.

Неспоживчі сукупні витрати включають грошові та негрошові витрати домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, придбання акцій, сертифікатів, валюти, відкриття вкладів у банківських установах, виплату аліментів, сплату податків та інших обов'язкових платежів, суми повернених домогосподарством боргів.

Основним видом витрат домогосподарств є витрати на придбання товарів та послуг, які визначаються як вартість продукції, придбаної населенням за рахунок власних коштів, одержаної в натуральній формі у результаті підприємницької діяльності або отриманої у вигляді соціальних трансфертів від органів державного управління. Найбільшу частку у витратах вітчизняних домогосподарств на придбання товарів і послуг займають витрати на харчування. Згідно з класифікацією ООН 60 % витрат сімейного бюджету на харчування свідчать про рівень злиденності.

3. СТРУКТУРА ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ

Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства у І півріччі 2011 р. склали 3550 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 3696 грн., сільське - 3221 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1371 грн. на місяць, у міських домогосподарствах - 1461 грн., у сільських - 1193 грн.

Слід зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася порівняно з І півріччям 2010 р. у 1,2 рази і склала 23% (середньомісячний розмір прожиткового мінімуму за цей період зріс на 8%). Серед мешканців міст ця група становила 19% населення (у січні - червні 2010 р. - 23%), серед селян - 30% (38%).

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у І півріччі 2011 р. склали 3361 грн., що на 14% більше, ніж у відповідному періоді 2010 р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 3519 грн., сільське - 3007 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 1298 грн. на місяць, у міських домогосподарствах - 1391 грн., у сільських - 1114 грн.

Серед усіх сукупних витрат домогосподарств 91% становили споживчі витрати (у І півріччі 2010 р. - 90%).

Найбільш вагомою статтею (55%, як і у І півріччі 2010 р.) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом).

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направили третину усіх витрат, що на 0,7 в.п. більше, ніж у січні-червні минулого року.

Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,4% та 2,0% сукупних витрат домогосподарств (у січні-червні 2010 р. - 1,6% та 1,8%).

Частка неспоживчих сукупних витрат зменшилася на 0,7 в.п. і склала 9% усіх витрат домогосподарств.

Вартість харчування у І півріччі 2011 р. у середньому на одну особу становила 24 грн. на добу проти 21 грн. - у І півріччі 2010 р.

Відбулися деякі зміни у структурі харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах яєць на 5%, м'яса та м'ясопродуктів - на 2%. Скоротилося споживання фруктів, ягід, горіхів і винограду - на 5%, картоплі - на 4%, молока і молочних продуктів - на 2%, хліба та хлібних продуктів - на 1% (додаток 4). Залишилося на рівні I півріччя 2010 р. споживання риби та рибопродуктів, олії та інших рослинних жирів, цукру, овочів і баштанних.

Сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 61% проти 53%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі - у 1,7 рази, хліба і хлібних продуктів - у 1,3 рази, овочів і баштанних - у 1,2 рази, цукру - на 10%.

Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 55% свого бюджету, що на 0,8 в.п. більше, ніж у січні-червні 2010 р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи становила 20грн. проти 17 грн. у І півріччі минулого року. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 рази.

У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито менше, ніж у січні - червні 2010 р., риби і рибопродуктів та олії й інших рослинних жирів - на 7% кожного, фруктів, ягід, горіхів і винограду - на 6%, хліба і хлібних продуктів та молока й молокопродуктів - на 1% кожного. Залишилося на рівні І півріччя минулого року споживання яєць, цукру, м'яса та м'ясопродуктів, а також овочів і баштанних.

Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,5-1,2 рази меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.

На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували третину сукупних витрат. На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало кожну десяту гривню, на оновлення гардеробу - 5%, на інші напрями споживання (на транспорт, охорону здоров'я, зв'язок, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, відпочинок і культуру, освіту) від 4% до 1% сукупних витрат.

Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств у 1,6 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на транспорт, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на охорону здоров'я (медикаменти та медичні послуги) та одяг і взуття - у 1,7-1,2 рази; на відпочинок і культуру, освіту та зв'язок - у 3,7-1,9 рази більше.

Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 34% сукупних витрат, що на 1,5 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей.

У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 9% або 299 грн. на місяць (у січні - червні 2010 р. - 8% або 244 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 352 грн., сільське - 180 грн.

Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 26 грн. на місяць, у т.ч. серед міських домогосподарств - 28 грн., сільських - 20 грн.

Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства у І півріччі 2011 р. склали 3665 грн., міського - 3815 грн., сільського - 3327 грн. і зросли порівняно з січнем - червнем 2010 р. у цілому по Україні та у міських поселеннях - на 12%, у сільській місцевості - на 15% . У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 1415 грн., 1508 грн. та 1232

Сукупні ресурси домогосподарств

домогосподарство бюджет дохід витрата

Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з І півріччям 2010 р. зменшилася на 0,8 в.п., в основному за рахунок зменшення з 6% до 4,5% частки доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості.

Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили більше чверті сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель - 8%. Частка допомоги від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%.

Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.

Доходи від зайнятості становили 59% сукупних ресурсів міських домогосподарств (їх частка порівняно з I півріччям минулого року зменшилися на 0,9 в.п.), чверть - пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою (зменшилися на 0,2 в.п.), 2%, як і у січні-червні 2010 р. складали доходи від особистого підсобного господарства.

У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості становила 36%, що на 0,3 в.п. менше, ніж у І півріччі минулого року. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 29% (у січні-червні 2010 р. - 30%). Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств збільшилася на 0,6 в.п. і склала 24% сукупних ресурсів сільських домогосподарств.

У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 27% ресурсів формувалася за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель становили 12% їх ресурсів.

ВИСНОВКИ

В економічному плані домогосподарство це - окрема господарююча одиниця, що складається з однієї або групи осіб, об'єднаних місцем проживання і спільним бюджетом. Проте найповніше функції домогосподарств можуть бути реалізовані у сім'ї.

Домогосподарства виконують ряд функцій: важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме сімейні домогосподарства виступають основним споживачем товарів і послуг. Не менш важливою є постачальницька функція домогосподарства. Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб'єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям.

Основними видами доходів домогосподарства є: заробітна плата; доходи від власності; державні трансфертні платежі; підприємницький дохід, який здебільшого, отримують сім'ї капіталістів; доходи з інших джерел.

Структура доходів населення за джерелами досить різноманітна і залежить від структури суспільних відносин країн, рівня розвитку продуктивних сил. Сукупний сімейний дохід неповинен бути нижчим за прожитковий мінімум.

Витрати домогосподарств як економічна категорія - це сукупність грошових коштів та матеріальних благ, які витрачаються в процесі виконання ними економічних функцій з приводу витрачання яких між членами сім'ї з одного боку, різними гілками державної влади, фінансово-кредитними інститутами з другого боку формуються відносини приватної та неприватних типів власності в окремих сферах суспільного відтворення.

СТИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Башнянин Г.І. Фінансові системи в економіці держави / Г.І. Башнянин // Фінанси України. - 1999. - №10. - С.51-55.

2. Белозёров С.А. Сущность и функции финансов домашних хозяйств / С.А. Белозёров // Вестник СПбГУ. - 2006. - №5. - С.30-40.

3. Белозёров С.А. Финансы домашних хозяйств как элемент финансовой системы / С.А. Белозёров // Дайджест-финансы. - 2007. - №8. - С.17-24.

4. Василик О.Д. Теорія фінансів / О.Д. Василик- К.: НІОС, 2000. - 416 с.

5. Єгоров В.О. Ресурси фінансової системи і стратегія економічного зростання / В.О. Єгоров // Фінанси України. - 2007. - №9. - С.133-142.

6. Карлін М.І. Фінансова система України: навч. посіб. / М.І. Карлін. - К.: Знання, 2007. - 324 с.

7. Кізима Т.О. Фінанси домогосподарств: сучасна парадигма та домінанти розвитку / Т.О. Кізима; [вст. слово С.І. Юрія]. - К.: Знання, 2010. - 431 с.

8. Кириленко О.П. Фінанси: теорія та вітчизняна практика / О.П. Кириленко - Тернопіль: Астон. 2002. - 212 с.

9. Котировки золота. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: - http://fxcommodities.ru/category/gold/.

10. Литвак М.Л. Домогосподарство в умовах перехідної економіки інверсійного типу / Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К, 2005. - 16 с.

Размещено на Allbest.ru