Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет водного господарства і природокористування

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Організація виробництва продукції на підприємстві”

Виконав: ст. 3 курсу

ЕФ, групи ЕП-32

Бакунець В. І.

Перевірив: Солодкий В. О.

РІВНЕ -2003

Зміст

Вихідні дані

Вступ

Розділ 1. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

1.1 Виробнича потужність підприємства

1.2 Розробка річного плану виробництва на підприємстві

1.3 План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Розділ 2. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції

2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства

2.2 Визначення обсягу додаткового виробництва продукції

2.3 Розрахунок забезпечення додаткового обсягу виробництва продукції трудовими та матеріальними ресурсами

Вихідні дані (варіант №2):

Кількість верстатів згідно паспорта підприємства, шт.

Шифр обладнання	Кількість штук
110 111 120 125 128 47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95	12 4 10 3 14 16 7 13 27 3 4 4 6 13 6 16 10

2.Простоювання обладнання в ремонті, процентів від номінального фонду часу: 4,8%.

3.Виробництво продукції за проектом плану, шт.

Виріб №1 - 3213

Виріб №2 - 28870

Виріб №3 - 1273

Виріб №4 - 986

4.Фактично підписані угоди на поставку продукції підприємства, шт.

Виріб №1 - 3420

Виріб №2 - 30800

Виріб №3 - 1390

Виріб №4 - 1110

5. Залишки незавершеного виробництва відповідно на початок та на кінець року, шт.

Вироби	Початок року	Кінець року
№1 №2 №3 №4	581 4620 278 160	1009 4748 463 190

6.Ріст продуктивності праці, % - 107,0

7.Чисельність працівників згідно проекту плану, чол. - 771.

8.Фонд розвитку виробництва, науки і техніки, тис. грн. - 328,4.

9.Середньорічна зарплата 1-го робітника, грн. - 1885.

Вступ

Засоби праці, насамперед їх активна частина-знаряддя праці, треба вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємства. Виробничу потужність мають не знаряддя праці, а відповідні виробничі одиниці, в яких ці знаряддя організаційно функціонують.

Метою даної курсової роботи є освоєння загальних принципів та положень організації та планування виробництва.

Основне завдання курсової роботи - вивчення прояву економічних закономірностей в організації і плануванні виробництва, при створенні і освоєнні нової продукції, в організації виробничого процесу, в нормуванні та оплаті праці, управлінні виробництвом.

Розділ 1. Виробнича потужність та виробнича програма підприємства

1.1 Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність підприємства (підрозділу)- це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу у визначений термін з допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх досконалості й освоєння.

Особливістю виробничої потужності є динамічність. Їх величина встановлюється тільки на певний момент.

Основним завданням розрахунку виробничих потужностей є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов'язаних з технічним прогресом й удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Фактори, які впливають на величину і використання виробничих потужностей.

Процес формування і використання виробничої потужності підприємства складний і залежить від багатьох взаємопов'язаних факторів. Різниця між ними полягає в тому, що одні фактори впливають на збільшення виробничих потужностей, а інші дають змогу оцінити рівень її використання. Для вивчення факторів, що впливають на величину виробничої потужності, необхідний аналіз і класифікація їх відповідно до оновлених елементів процесу виробництва-засобів праці, предметів праці і самої праці. При класифікації вони можуть бути розділені на дві групи: фактори, які впливають на розширення фронту роботи, і фактори , які позначаються на підвищенні продуктивності технологічного устаткування і робочих місць.

Розширення фронту роботи залежить насамперед від кількості технологічного устаткування і виробничих площ. Їх збільшення створює умови для розширення виробництва в просторі. Устаткування і робочі місця потрібно добирати так, щоб їх структура відповідала структурі трудомісткості виробів, які виготовляються, тобто щоб був досягнутий максимальний рівень узгодженості продуктивності устаткування і пропускної здатності різних робочих місць. Певне співвідношення повинно існувати між виробничими потужностями дільниць і цехів підприємства. Отже, виробнича потужність не відображає сумарної енергетичної потужності підприємства і не складається із сум потужностей окремих робочих машин. Вона залежить від рівня пропорційності, який визначається відповідністю структури устаткування і робочих місць структурі трудомісткості виробів, що виготовляються.

Фактори підвищення продуктивності машин (робочих місць) пов'язані, головним чином, з поліпшенням якісного складу технологічного устаткування. Продуктивність машин і устаткування також залежить від якості предметів праці. Чим вища якість заготовок, напівфабрикатів , тим менш потрібно часу для їх обробки, тим більше зможе підприємство виготовити продукції, а отже, тим вища його виробнича потужність.

Значний вплив на збільшення продуктивності машин має удосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дає змогу інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний так і загальний час виготовлення виробу. Збільшення продуктивності машин залежить також від рівня удосконаленості конструкції виробів, які виготовляються.

Кваліфікація працівників також впливає на продуктивність машин. Систематичне підвищення загальної і технологічної освіти, удосконалення виробничих навичок працівників підприємства і на цій основі підвищення рівня їх кваліфікації створює сприятливі соціальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці.

Отже, фактори збільшення виробничої потужності підприємства пов'язані з усіма основними елементами процесу виробництва. Із засобами праці цей зв'язок виявляється в кількісному і якісному аспектах, з предметом праці та самою працею-тільки в якісному.

У загальному вигляді класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, зображена на схемі 1.1. Особливістю цих факторів є те, що для здійснення заходів, пов'язаних з ними, потрібні капітальні вкладення.

Схема 1.1.

Розрахунок виробничої потужності.

Для розрахунку виробничої потужності підприємства користуються такими вихідними даними:

- номенклатура та асортимент продукції;

- трудомісткість кожного виду продукції;

- наявність, стан та склад обладнання і виробничих площ;

- продуктивність кожного виду обладнання;

- строки вибуття та введення обладнання виробничих площ;

- корисний фонд робочого часу обладнання;

- заходи по модернізації, автоматизації обладнання, впровадження в дію нових технологій та методів наукової організації праці.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основних цехів, дільниць чи агрегатів. Основними визнають ті цехи, дільниці чи агрегати, де виконуються основні технологічні процеси та операції по виготовленню виробів чи напівфабрикатів. До розрахунку виробничої потужності включається все обладнання, яке не діє внаслідок поломок, ремонту чи модернізації. Враховується також монтаж чи на складі і призначене до введення в експлуатацію у плановому періоді. В розрахунок виробничої потужності не включається обладнання, яке знаходиться на випробуваннях.

Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю основних цехів; потужність цехів-за потужністю виробничих дільниць; потужність дільниць - за потужністю основного обладнання.

Потужність виробничої дільниці визначається за формулою:

,

n - кількість одиниць основного обладнання;

КФРЧ - корисний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.;

Квн - коефіцієнт виконання норм;

Тм - трудомісткість виготовлення одиниці виробу, год.

Або потужність дільниці можна визначити:

,

де t_н- норма часу на виготовлення одиниці продукції.

Якщо підприємство виготовляє декілька видів продукції, то потужність визначається:

,

Ц - договірна (оптова) ціна одиниці виробу, грн.;

N_і - максимально можливий випуск і-того виду продукції.

Для розрахунку випуску продукції з діючих потужностей визначають середньорічну виробничу потужність:

,

П_пр - потужність на початок року;

П_{введ .}- потужності, які планується ввести в плановому періоді;

t_введ - період часу, протягом якого будуть працювати введені потужності, які вибудуть на протязі планового періоду;

t_виб.- період часу, протягом якого вибувші потужності не будуть працювати, міс.

Показники використання виробничих потужностей.

Оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників.

Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного з показників, які входять до тої чи іншої групи і системи в цілому.

Серед показників першої групи виділяється коефіцієнт використання проектної потужності, який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом ( у крб., т., шт.), до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.

Зовсім інше значення має коефіцієнт використання виробничої потужності. Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділі.

Рівень використання середньо-розрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом нормативної величини потужності Кн.

,

де М_н - розрахункова нормативна величина виробничої потужності

За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна оцінити резерви її поліпшення, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства.

Об'єктивну оцінку резервів можна отримати за допомогою групи показників, які характеризують рівень використання обладнання. До них належать коефіцієнти змінності роботи та завантаження обладнання і показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання. К_зм є ділення планової розрахункової або фактичної трудомісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну:

,

де - сумарна розрахункова планова або фактична трудомісткість продукції, люд-год;

С_вст - кількість одиниць встановленого обладнання;

Ф_д- дійсний фонд часу роботи обладнання в одну зміну, год.

Для оцінки використання реального фонду роботи обладнання використовується коефіцієнт завантаження обладнання К_з. Він показує відношення сумарної трудомісткості до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів:

,

де Р-режим роботи заводу, цеху, дільниці.

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи.

Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання пропонується коефіцієнт пропорційності К_пр.

Він визначається як відношення кількості обладнання , який зайнятий у виготовленні продукції до загальної кількості встановленого обладнання С_вст.

Якщо С_пр =С_вст, то коефіцієнт пропорційності = коефіцієнтові завантаження обладнання.

Коефіцієнт пропорційності характеризує рівномірність в роботі парку машин. За допомогою цього показника можна визначити яка кількість встановленого обладнання у виробничому підрозділі може одночасно працювати при повній структурі парку машин і структурі трудомісткості заданої виробничої програми. Водночас, він показує, на скільки масштаб роботи відповідає встановленому обладнанню у певний момент.

Найбільш доцільно використовувати таку робочу формулу визначення К_пр.

,

К_зм.вст. - коефіцієнт змінності роботи встановленого устаткування.

К_зм.н. - нормативний коефіцієнт змінності

Важливе місце в аналізі рівня використання виробничої потужності посідають інтегральні вартісні показники. Вони дають змогу оцінити вплив використання виробничої потужності на ефективність виробництва. Одним із таких показників є фондовіддача.

Він має прямий зв'язок з показниками, які вказують на рівень завантаження обладнання.

Вплив завантаження обладнання на фондовіддачу можна визначити за такою формулою:

,

де - приріст фондовіддачі за рахунок підвищення завантаження обладнання, крб/крб;

К_з.з. і К_з.б- коефіцієнти завантаження обладнання відповідно у звітному і базовому періодах._.

Ф_б - фондовіддача у базовому періоді, крб/крб.

Резерв підвищення фондовіддачі Р_ф можна обчислити за формулою:

,

К_пр.ф- проектне значення фондовіддачі, грн/грн;

К_м- фондовіддача, обчислена за прийнятою потужністю, , крб/крб .

Дуже важливим показником є коефіцієнт, що характеризує ефективність використання заводських виробничих площ. Цей показник застосовується при оцінці рівня використання виробничої потужності тих підрозділів, величина потужності яких залежить насамперед від величини виробничих площ.

Наведена система показників дає змогу отримати інформацію, на основі якої можна провести комплексний аналіз використання виробничої потужності підприємства і його підрозділів, встановити черговість проведених заходів щодо поліпшення використання виробничої потужності та розробити ефективні шляхи реалізації резервів виробничої потужності.

Резерви виробництва.

Резерви виробництва представляють собою можливості покращення використання ресурсів підприємства в результаті вдосконалення техніки та технології, організації праці та виробництва, а також приведення в дію не використовуваних раніше виробничих ресурсів.

В залежності від виду ресурсів, використання яких планується покращити, розрізняють наступні види резервів виробництва:

а). Резерви використання засобів і знарядь праці;

б). Резерви економії предметів праці (матеріалів, палива та енергії);

в). Резерви економії робочого часу;

г). Загальновиробничі резерви, під якими розуміють резерви, пов'язані з організацією виробничого процесу на підприємстві в цілому і не можуть бути віднесені ні до одного з вищенаведених видів; до них відноситься: скорочення тривалості виробничого циклу, скорочення розмірів незавершеного виробництва, а також запасів матеріалів, палива та готової продукції;

д). Невиробничі резерви, до них відносяться такі можливості покращення використання виробничих ресурсів, які залежать від невиробничих факторів ліквідації штрафів, пені, неустойок.

1.2 Розробка річного плану виробництва на підприємстві

виробничий потужність трудовий матеріальний

Порядок розробки проектів річних планів, який склався на підприємствах, надає необмеженості можливості для виявлення і мобілізації резервів виробництва. Загальний порядок цього процесу такий.

Економічна служба підприємства розробляє варіант плану на наступний рік. Скоригувавши його відповідно до зауважень, економічна служба дає завдання на розробку проекту плану виробничим підрозділам і службам підприємства. Одержавши від них пропозиції, вона вносить відповідні зміні в свій варіант або повертає їх на доопрацювання як такі, що забезпечують досягнення передбачених показників.



Рис. 1.2.1. Взаємозв'язок виробничих підрозділів і служб підприємства з розробки проекту плану: 1-зв'язки першого рівня (прямі і зворотні); 2- зв'язки другого рівня (прямі і зворотні).

З точки зору розробки планових техніко-економічних показників діяльності підприємства найсуттєвішим є взаємозв'язок економічної служби, виробничих підрозділів, технічної служби і служби матеріально-технічного постачання по розробці проекту плану на наступний рік (1.2.1.)

Традиційно до виробничих підрозділів доводять техніко-економічні показники з обсягу виробництва, праці та собівартості. Технічним службам дають завдання, покликані забезпечити досягнення запланованих показників виробничими підрозділами, зниження трудомісткості виготовленої продукції, норм витрачання матеріальних ресурсів, нарощування виробничих потужностей.

План виробництва та реалізації продукції є головною складовою річного виробничо-економічного плану підприємства. Цей план передбачає забезпечення максимальної кількості потрібної суспільству продукції високої якості при найкращому використанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів. План виробництва та реалізації продукції складається з 3 основних частин:

Виробничої програми

Розрахунку використання виробничої потужності

Плану реалізації продукції.

Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва продукції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості, строках та вартості запланованої до випуску продукції при досягнутому рівні використання виробничої потужності та відповідній структурі робіт.

Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреби в матеріальних та фінансових ресурсах.

Виробнича програма розраховується з метою:

а). Забезпечити високі та стійкі темпи росту виробництва продукції;

б). Забезпечити максимальне використання виробничої потужності підприємства;

в). Забезпечити раціональне використання матеріальних та енергетичних ресурсів;

г). Досягти високих темпів росту продуктивності праці;

д). Оновлення номенклатури та асортименту продукції та підвищення її якості;

е). Розвитку спеціалізації підприємства та його виробничих підрозділів.

Річна виробнича програма планується по кварталах для забезпечення роботи підприємства. Під час розробки виробничої програми передбачається максимально можливе завантаження зобов'язань у відповідності із підписаними угодами.

Виробничі програми складають по окремих цехах в послідовності, зворотній до напрямку технологічного процесу.

Вихідними даними для складання цехових програм є виробнича програма підприємства, підписані угоди, прийняті до виконання наряди-замовлення, розрахунок тривалості виробничого циклу , величина партії деталей та технічні паспорти підприємства.

1.3 План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Одним з основних розділів плану технічного розвитку підприємства є план організаційно-технічних заходів. Це комплексний план заходів по збільшенню випуску продукції, підвищенні праці, зменшенні питомих норм витрат матеріалів, палива, енергії, підвищенні якості і зниженні собівартості продукції, покращенні використання основних і оборотних засобів.

План організаційно-технічних заходів (ОТЗ) розробляється при активній участі робітників та інтенсивно-технічного персоналу і служить засобом виявлення і використання резервів виробництва.

Розробка плану ОТЗ проводиться на підприємствах систематично і не може обмежуватися короткостроковою компанією. Підготовка до розроблення плану заходів починається з аналізу діяльності цехів, дільниць та служб підприємства.

На основі матеріалів аналізу і задач, що стоять перед підприємством в плановому році, дирекція підприємства визначає найважливіші питання розвитку техніки і організації виробництва.

У відповідності із загальними задачами розвитку виробництва апарат заводоуправління під керівництвом головного інженера готує більш конкретні задачі для кожного цеху, дільниці щодо вдосконалення техніки, технології і організації виробництва і можливі шляхи їх розв'язання. Вся робота по складанні плану ОТЗ здійснюється в декілька етапів.

На 1-му етапі увагу керівництва підприємств і цехів, а також комісій концентруються на визначенні кожній з ланок підприємства конкретних задач і доведенні цих задач до робітників даної ланки.

На 2-му етапі, коли колективи цехів і дільниць безпосередньо включаються в розробку заходів, вирішальна роль належить комплексним бригадам. Останні безпосередньо організовують розробку ОТЗ на дільниці.

На 3-му етапі роботи здійснюється збір робочих пропозицій, перевірка їх доцільності та ефективності, призначення виконавців та строків реалізації заходів. Всі подані пропозиції відносяться на розгляд комплексних бригад дільниць і цехових комісій та затвердження начальником дільниці, цеху.

Всі заходи, що не потребують особливої підготовки, як правило, втілюються негайно або найближчим часом. Для заходів, пов'язаних з проектуванням та виготовленням пристосувань, придбанням обладнання та іншого оснащення, проведенням експериментальних робіт і т.д. , строки реалізації встановлюються в залежності від обсягу підготовки. При підготовці та втіленні складних пропозицій може бути встановлено декілька відповідальних осіб і декілька строків по етапах підготовки і реалізації.

Всі ОТЗ, включені в план, зводяться в декілька однорідних груп по ознаці їх економічної ефективності. Заходи, спрямовані на збільшення обсягу виробництва, включають в одну групу, на підвищення продуктивності праці-в другу, на покращення якості продукції та зниження браку- в третю, на зниження собівартості продукції - в четверту, на покращення умов праці і техніки безпеки - в п'яту групу і т.д.

Результати розробки плану ОТЗ дають можливість визначити, як забезпечується виконання запланованих техніко-економічних показників ОТЗ; вони дозволяють також визначити шляхи подальшого технічного і організаційного вдосконалення виробництва.

Ступінь покращання кількісних і якісних показників виробництва в результаті втілення технічних чи організаційних заходів складає ефективність заходів.

Форми прояву економічної ефективності ОТЗ досить багатоманітні. Вони можуть бути виражені в покращанні використання виробничої потужності в збільшенні випуску продукції і підвищенні її якості, в зменшенні трудомісткості виробництва і зростанні продуктивності праці, зниженні норм витрат сировини і підвищенні коефіцієнта її використання, зниженні собівартості продукції і підвищенні рентабельності підприємства , в покращанні умов праці і т.д.

Розділ 2. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції

Основним завданням розрахунку виробничих потужностей є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов'язаних з технічним прогресом й удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства

Обчислюючи виробничі потужності, потрібно дотримуватись єдиного принципу структурної організації потужніших ресурсів. Для машинобудівних підприємств вона може бути представлена в такій послідовності : робоче місце - група потужніших ресурсів (робочих місць, верстатів) - лінія - дільниця - цех - підприємство.

Для розрахунку виробничої потужності підприємства користуються такими вихідними даними:

- номенклатура та асортимент продукції;

трудомісткість кожного виду продукції;

- наявність, стан та склад обладнання і виробничих площ;

- продуктивність кожного виду обладнання;

- строки вибуття та введення обладнання виробничих площ;

- корисний фонд робочого часу обладнання;

- заходи по модернізації, автоматизації обладнання, впровадження в дію нових технологій та методів наукової організації праці.

Величина потужності технологічно однорідного обладнання визначається за формулою:



де n- к-сть одиниць однорідного обладнання, шт.

КФРЧ - корисний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.

Квн - коефіцієнт виконання норм виробітку.

Тє - трудомісткість обробки одиниці виробів, год.

Корисний фонд робочого часу одиниці обладнання залежить від режиму роботи підприємства та часу роботи обладнання і визначається за формулою:

де НФРЧ - номінальний фонд робочого часу одиниці обладнання, год.

- час простоювання у планово-попереджувальних ремонтах, год.

Результати розрахунків зводимо в табличну форму (табл.2.1.).

Визначаємо паспортну виробничу потужність(табл.2.1.)

Визначаємо корисний фонд робочого часу:

=4060-(4060Ч4.8)=3865.12 (год.).

Таблиця 2.1 Розрахунок виробничої потужності

Шифр обл.	Назва обладнання	К-сть одиниць обл. згідно паспорта, шт.	Фонд часу роботи обладнання, год.	Виробнича потужність, шт.
			Номінальний	Корисний
1	2	3	4	5	6
110 111 120 125 128	Дільниця №1 Токарний верстат Свердлильний верстат Агрегатний верстат Зварювальна установка Зварювальний напівавтомат	12 4 10 3 14	4060 4060 4060 4060 4060	3930,08 3930,08 3930,08 3930,08 3930,08	8972,785 8075,507 8441,548 8864,225 9101,106
47 51 54 62	Дільниця №2 Вальці для гнуття. Напівавтоматична зварювальна лінія. Прес гідравлічний. Шліфувальний верстат.	16 7 13 27	4060 4060 4060 4060	3930,08 3930,08 3930,08 3930,08	24750,5 23295,75 24038,35 23546,06
163 168 174 180	Дільниця №3 Токарний напівавтомат Фрезерний верстат Продольно-строгальний верстат Установка для нанесення фарб	3 4 4 6	4060 4060 4060 4060	3930,08 3930,08 3930,08 3930,08	4306,937 4710,712 4393,382 4113,276
77 79 84 95	Дільниця №4 Горизонтально-фрезерний верстат Вертикально-фрезерний верстат Протягу вальний верстат Плоскошліфувальний верстат	13 6 16 10	4060 4060 4060 4060	3930,08 3930,08 3930,08 3930,08	993,3169 1011,418 1080,258 1111,651

Для розрахунку виробничих потужностей дільниць використовують п.1, п.2 вихідних даних та довідкову інформацію.

Покажемо розрахунок виробничої потужності:

Визначаємо провідне обладнання для кожного виробу. Для виробу №1- токарний верстат, для виробу №3- фрезерний верстат, а для виробу №2 і №4 за методом потокового виробництва є те, що випускає мінімальну кількість продукції - шліфувальний і плоскошліфувальний верстати відповідно.

На підставі розрахованих виробничих потужностей дільниці визначимо резерв виробничих потужностей підприємства, який характеризує недовиконання потужностей різних видів обладнання по виробництву відповідної продукції. Отримані результати зводимо в табл.2.2.

Таблиця 2.2 Визначення резерву виробничої потужності

Види продукції.	Виробнича потужність згідно паспорта підприємства, шт.	Виробництво продукції за проектом плану, шт.	Резерв виробничої потужності, шт.
Виріб №1 Виріб №2 Виріб №3 Виріб №4	4235,747945 32074,98046 1684,672478 1133,228901	3213 28870 1273 986	1022,748 3204,98 411,6725 147,2289

2.2 Визначення обсягу додаткового виробництва продукції

В курсовій роботі моделюється ситуація визначення планового обсягу виробництва продукції. Передбачається, що на основі даних звітного року та попередніх домовленостей із замовником в планово-економічному відділі підприємства сформований проект плану виробництва продукції, тобто прогнозований обсяг валової продукції, яку повинно виготовити підприємство. Умовно визнаємо, що підприємство забезпечене відповідними виробничими потужностями: робочою силою, матеріальними ресурсами та коштами для виконання робіт в обсязі проекту плану.

Під час затвердження планових завдань, на ринку відбулись зміни у попиті на продукцію даного підприємства:

1. Фактично підписані угоди із замовниками на поставку продукції підприємства дещо відрізняються від попередніх домовленостей.

2. Відповідно до змінених умов поставки продукції змінюються залишки незавершеного виробництва на підприємстві.

Отже, потрібно визначити який обсяг продукції по кожному виробу потрібно виготовляти, щоб забезпечити випуск товарної продукції та наявність на кінець року відповідного залишку незавершеного виробництва на підприємстві.

Визначаємо розрахунковий обсяг валової продукції по кожному виробу в натуральному виразі:

де,

Так як на підприємстві вже розроблений проект плану річного виробництва продукції, то потрібно визначити розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції по кожному виду виробів, необхідний для забезпечення планового обсягу товарної продукції. Розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції по різних видах виробів визначаємо за формулою:

(4.)

Результати зводимо в табл.2.3.

Таблиця 2.3. Визначення додаткового обсягу виробництва продукції

Види продукції.	Виробництво продукції згідно фактично підписаних угод, шт.	Зміна залишків незавершеного виробництва за рік, шт.	Розрахункова валова продукція підприємства, шт.	Розрахунковий додатковий обсяг виробництва продукції, шт.
Виріб №1 Виріб №2 Виріб №3 Виріб №4	3420 30800 1390 1110	428 128 185 30	3848 30928 1575 1140	635 2058 302 154

Для визначення та затвердження плану виробництва продукції необхідно порівняти розрахунковий обсяг додаткового виробництва по кожному виду виробів з відповідним резервом виробничих потужностей. При цьому можливі два випадки:

- якщо розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції менше або дорівнює резерву виробничої потужності, то у річному плані виробництва продукції затверджується саме такий обсяг додаткового виробництва.

- якщо розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції перевищує резерв виробничої потужності, то у річному плані виробництва продукції затверджується додатковий обсяг виробництва продукції, що дорівнює резерву виробничої потужності.

Далі визначаємо плановий обсяг виробництва продукції підпр-м, який може бути затвердженим:

(5.)

Формування річного планового обсягу валової продукції відображаємо в табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Формування річного плану виробництва.

Види продукції	Резерв виробничої потужності, шт.	Додатковий обсяг виробництва продукції, шт.	Затверджений плановий обсяг валової продукції.
		Розрахунковий	Затверджений	Шт.	тис. грн.
					в співставних цінах	в поточних цінах
Виріб №1 Виріб №2 Виріб №3 Виріб №4	1022,747945 3204,980461 411,6724782 147,2289005	635 2058 302 154	635 2058 302 147,2289	3848 30928 1575 1133,229	2126,02 8242,312 1576,575 933,214	2501,2 9364,998 1833,3 1072,669
Разом	-	-	-	-	12878,12	14772,17

Оцінимо як формування та затвердження річного планового обсягу валової продукції позначиться на рівні використання виробничої потужності підприємства. Розрахуємо коефіцієнти використання паспортної потужності:

- на основі обсягів виробництва продукції відповідно проекту плану;

- на основі затвердженого планового обсягу валової продукції.

Результати розрахунків відображаємо в табл.2.5.

Таблиця 2.5 Оцінка рівня використання виробничої потужності підприємства

Види продукції	Коефіцієнт використання виробничої потужності
	При виробництві продукції згідно проекту плану.	При виробництві продукції згідно затвердженого плану.
Виріб №1 Виріб №2 Виріб №3 Виріб №4	0,807413483 0,96025 0,825086192 0,979502022	0,908458 0,964241 0,9349 1

На основі розрахунків табл.2.5. можна зробити висновок, що формування і затвердження річного планового обсягу валової продукції позначиться позитивно6на рівні використання виробничої потужності підприємства - він зросте, рівень використання виробничої потужності по всіх видах продукції покращиться.

2.3 Розрахунок забезпечення додаткового обсягу виробництва продукції трудовими та матеріальними ресурсами

Визначений затверджений плановий обсяг валової продукції складається з двох частин:

1. Випуск продукції згідно проекту плану, виробництво якої забезпечене на підприємстві необхідними ресурсами - обладнанням, матеріальними та трудовими ресурсами.

2. Додатковий обсяг продукції - виробництво забезпечене лише необхідним обладнанням.

Необхідно розрахувати потребу в трудових ресурсах, визначимо трудомісткість додаткового затвердженого обсягу виробництва продукції(табл.2.6.)

Таблиця 2.6. Розрахунок трудоємкості додаткового обсягу виробництва продукції

Види продукції	Додатковий обсяг виробництва продукції	Трудоємкість, люд.-год.
		Одиниці виробу	Додаткового обсягу
Виріб №1 Виріб №2 Виріб №3 Виріб №4	635 2058 302 147,2289	16,3 7,6 11,4 3,8	10350,5 15640,8 3442,8 559,4698
Разом	---	---	29993,57

Потреба в додатковій чисельності становить:



Розраховуємо потребу в додаткових матеріальних ресурсах, які забезпечували б виробництво запланованого обсягу продукції.

Для виготовлення продукції на підприємстві використовуються наступні види матеріалів:

1. Виріб №1- алюмінієвий прокат;

2. Виріб №2- алюмінієвий прокат та пиловник;

3. Виріб №3- труби, лаки, фарби та пиловник;

4. Виріб №4- труби, лаки, фарби.

Результати розрахунків зводимо в табл.2.7.

Після визначення додаткової потреби кожного виду матеріальних ресурсів розраховуємо їх вартість:

- алюмінієвий прокат: В=46356,4Ч8.3=384758,12 грн.

- труби: В=35266,43Ч1.65=58189,6095 грн.

- лаки та фарби: В=32163,47Ч6=192980,82 грн.

- пиловник: В=50992,6Ч120=6119112 грн.

Загальна вартість:

ЗВ= 384758,12 + 58189,6095 + 192980,82 + 6119112 = 6755040,5495 грн.

Таблиця 2.7 Розрахунок додаткової потреби в матеріальних ресурсах

Види продукції	Додатковий обсяг виробництва продукції, шт.	Алюмінієвий прокат	Труби	Лаки та фарби	Пиловник
		Норма витрат на одиницю продукції, кг	Потреба на додатковий обсяг, кг	Норма витрат на одиницю продукції, кг	Потреба на додатковий обсяг, кг	Норма витрат на одиницю продукції, кг	Потреба на Додатковий обсяг, кг	Норма витрат на одиницю продукції,	Потреба на додатковий обсяг,
В. №1 В. №2 В. №3 В. №4	635 2058 302 147,2289	38 10,8 - -	24130 22226,4 - -	- - 69 98	- - 20838 14428,43	- - 48 120	- - 14496 17667,47	- 2,4 5,3 -	- 49392 1600,6 -
Разом	-	-	46356,4	-	35266,43	-	32163,47	-	50992,6

Размещено на Allbest.ru

...