Размещено на http://www.allbest.ru/

Севастопольський інститут банківської справи

УАБС НБУ

на тему:"Будівельний комплекс України"

Севастополь 2012

Зміст

• Вступ
• 1. Сутність, структура, роль в народогосподарському комплексі України та сучасний стан комплексу
• 2. Промисловість будівельних матеріалів України: структура, особливості розміщення і розвитку
• 3. Будівництво України: особливості розміщення і розвитку
• 4. Сучасний стан будівельного комплексу
• Висновок
• Література

Вступ

Мета моєї роботи - розповісти про сутність та структуру, будівельного комплексу, визначити його значення для господарства країни, висвітлити його сучасний стан.

1. Сутність, структура, роль в народногосподарському комплексі України та сучасний стан комплексу

Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво.

До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва:

· будівництво,

· промисловість будівельних матеріалів,

· виробництво будівельних конструкцій і деталей.

У ряді наукових досліджень структура будівельного комплексу розуміється більш широко: до нього включається також будівельне і дорожнє машинобудування, спеціальна інфраструктура (науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, вищі і середні спеціальні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські установи, які фінансують будівництво; організації по матеріально-технічному забезпеченню підприємств, які входять до комплексу; спеціалізований транспорт).

Будівництво охоплює всі регіони країни. Потужні будівельні організації створені у великих містах. Так, у Києві діють холдингова компанія "Київміськбуд", спеціалізовані будівельні організації по монтажних роботах, транспортному, нафтогазовому, водогосподарському будівництву. Великий обсяг різноманітних будівельних робіт виконують енергетики: створені проектно-пошукові інститути галузевого профілю (чорної металургії, хімії та ін.).

Нині виробництво будівельних матеріалів більше ніж наполовину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організацій. Таким чином, будівельна індустрія і промисловість будівельних матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення.

Значення будівельного комплексу

Сучасне життя суспільства неможливе без ефективного функціонування будівельного комплексу.

1. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей народного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів.

2. Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей).

3. Від розвитку цієї галузі залежить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо.

4. Будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і диференційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність будівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обсягів робіт з капітального будівництва.

2. Промисловість будівельних матеріалів України: структура, особливості розміщення і розвитку

будівництво залізобетон цегла цемент

Необхідність постійного здійснення капітального будівництва визначає велике значення промисловості будівельних матеріалів. Найбільш важливими її підгалузями є:

· виробництво стінових матеріалів,

· цементна промисловість

· видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних матеріалів

· склоробна промисловість

· виробництво облицювальних оздоблювальних матеріалів

· виробництво санітарно-технічних виробів.

Для більшості підгалузей основною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з котрих зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості - доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва викликало необхідність індустріалізації будівельного виробництва з виготовленням на спеціалізованих заводах складних залізобетонних конструкцій і деталей.

Фактори розміщення:

Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається переважно обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами.

Розповсюдженість сировинних ресурсів, дешевизна і вантажомісткість сировини і готової продукції, масовість і повсюдність їх використання обумовлюють одночасне тяжіння виробництва і до сировини, і до споживача.

Значення сировинного і споживного факторів для різних галузей, стадій технологічного процесу і типів підприємств є неоднаковим. З цієї точки зору можна розрізняти:

* галузі переважно сировинної орієнтації - перш за все це первинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового каменю та ін.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;

* галузі з орієнтацією переважно на споживача - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Видобуток будівельних матеріалів, їх транспортування, виробництво будівельних металів і, нарешті, саме будівництво є джерелом забруднення повітря (наприклад, пил і гази при виробництві цементу) і порушення землі (відкриті розробки). Тому у великих центрах розміщення галузі (особливо цементної) є потреба у проведенні системи заходів з охорони навколишнього середовища. Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Цементна промисловість

Цемент використовують як основний в'яжучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону та шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено в 1896 р. в Донбасі (Амвросіївка). У 1913 р. в Україні працювало 12 цементних заводів, які виробляли 269 тис. т цементу. У 1998р. виробництво цементу становило 5591 тис. т.(табл. 39). Цементні заводи розміщені у районах видобутку сировини. На виробництво 1 т клінкеру (напівфабрикату цементу) потрібно 1,5т карбонатних порід (мергелю, доломіту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини. У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України - Амвросіївський цементний комбінат (до нього належать п'ять заводів і чотири кар'єри), Краматорський, Єнакіївський. За виробництвом цементу на першому місці в Україні Донецька область, потім Дніпропетровська й Харківська (Балаклія). Найбільші цементні заводи в Кривому Розі, Дніпродзержинську й Дніпропетровську. Вони виробляють портланд-цемент і шлакопортландцемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів. Це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України - Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Подільський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.

Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій

Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва.

В країні діє 25 виробничих об'єднань по виготовленню комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське. Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях країни (найбільш потужні комбінати зосереджені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі).

Виробництво будівельної цегли

Оскільки сировина для її виготовлення є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.

В будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фаянсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріалами (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість. У табл. 47 наведені дані про обсяги виробництва в Україні найбільш важливих будівельних матеріалів.

3. Будівництво України: особливості розміщення і розвитку

Будівництво характеризується тривалим виробничим циклом, важкими територіально закріпленими об'єктами, які зводять промислові будинки, жилі будинки, електростанції, трубопроводи тощо, а також високою залежністю виробництва від географічних умов.

У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промислове, транспортне, житлове, водогосподарське, оборонне та ін. При розміщенні об'єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва - це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об'єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, ґрунти і ґрунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.

Чисельність зайнятих у будівництві України досягла більше ніж млн. чол. Капітальні вкладення складали в 1995 р. 16,1 млрд. грн., 1996 р. - 12,6 млрд. грн., причому близько 60% з них припадає об'єкти виробничого призначення, а решта - на невиробничі об'єкти. У структурі капітальних вкладень переважають будівельні та монтажні роботи - близько 60%, більше 30% - устаткування, інструмент і інвентар, решта - інші капітальні роботи і витрати. Найбільші капітальні вкладення припадають на промисловість і житлове господарство.

Обсяг капітальних вкладень і відповідно будівельних та монтажних робіт є диференційованим по областях України, що видно з даних, наведених у табл. У будівництві ринкові відносини розвиваються активніше, ніж промисловості. В 1995 р. у недержавному секторі економіки перебували 73% загальної кількості будівельних організацій, якими виконано 71% обсягу підрядних робіт, у тому числі акціонерними товариствами - 48%.

4. Сучасний стан будівельного комплексу

Зараз перебуває у кризовому стані, та посідає третє місце за небезпечністю інвестувань по країні. Криза нерухомості переходить в активну фазу. Зараз починає простежуватися перша стадія згортання виробництва в результаті повної відсутності попиту на продукцію галузі. Враховуючи, що будівництво є виробником нерухомості, то головна проблема знаходиться в збуті цього товару кінцевому споживачу. Навіть по зниженим цінам вже неможливо реалізувати ті обсяги товару, які були заплановані до реалізації на поточні півроку. Як наслідок - затоварювання і приписка виробництва практично за всіма напрямками. Наступним етапом в цьому сегменті можуть стати структурні зміни у галузі: масове банкрутство дрібних будівельних компаній, об'єднання середніх компаній і скорочення персоналу і відповідних витрат крупними гравцями. У подібній ситуації говорити про яке-небудь вигідне або надійне розміщення капіталу в такому ринку неможливо. Тому зараз у рейтингу найбільш ризикованих інвестицій в Україні на початок 2009 року будівельний ринок посідає третє місце, наступне, відповідно, після ринку нерухомості [2]. Аналіз причин, які призвели до появи фінансової кризи на Заході, показує, що головними факторами кризи стали:

1. штучне збільшення доступності іпотечних кредитів за рахунок зниження вимог до платоспроможності позичальників і якості кредитних продуктів;

2. стійка тенденція до зниження цін на житло.

Що стосується ситуації на інвестиційно-будівельному ринку, особливо в секторі житлового будівництва, то тут діє ряд факторів, які створюють різноспрямовані тенденції, які несуть в собі погрозу як для розвитку будівельного комплексу, так і для економіки країни в цілому. До цих факторів можна віднести:- дисбаланс між (платоспроможним) попитом і пропозицією в бік попиту;- виникнення у девелоперів проблем з кредитуванням будівельних проектів з боку банків;- зростання собівартості будівництва.

Вищезазначені фактори і спричинили появу такого стану на будівельному ринку. Особливо криза торкнулась житлового будівництва: не тільки людей, що безпосередньо працюють на будівельних майданчиках і підприємств, які постачають будівельні матеріали, а і десятки тисяч сімей, які інвестували кошти в будівництво власного житла. Так відбулось тому, що будівництво житлових об'єктів за гроші інвесторів-фізичних осіб рівноправне будівництву фінансової піраміди. Так, на вітчизняному будівельному ринку міцно впровадились схеми, які не характерні для первинного житла розвинених країн. Адже, якщо мова йде про житло, то в основному його будують за кошти індивідуальних замовників. Це піраміда. Сьогодні будують за гроші, які прийшли вчора, завтра будуть будувати за кошти, які надійшли сьогодні, і так далі. В якийсь момент це джерело припиняє свою дію, і тоді все зупиняється, що в даний час і спостерігається. Для запобігання впливу фінансової кризи на діяльність будівельного ринку необхідно створити відповідні способи і шляхи її подолання. Спочатку розглянемо закордонний досвід боротьби з кризою.

Розглянемо досвід найближчого нашого сусіда - Росії. Експерти Асоціації будівельників Росії розробили комплекс заходів з підтримки житлового сектору економіки і сфери нерухомості, розроблених Асоціацією будівельників Росії. У його основу повинні бути покладені:

- концентрація державних фінансів на стратегічних напрямках, які забезпечують максимальну ефективність в плані мінімізації наслідків світової фінансової кризи і стабільний розвиток будівельного комплексу;

- стимулювання активності населення в плані збільшення його платоспроможного попиту;

- прискорення вирішення задач, поставлених,але не вирішених в попередній період, дійсним чином, які впливають на стабілізацію ситуації і динаміку виходу будівельного комплексу з кризи;

- стимулювання розвитку інфраструктурних проектів, які забезпечують модернізацію економіки і збільшують потенціал внутрішнього російського ринку товарів, робіт і послуг;

- стимулювання розвитку російського фінансового ринку шляхом формування довгострокових джерел ліквідності і впровадження інвестиційних інструментів і механізмів в реальний сектор російської економіки.

Взагалі деякі експерти ринка виокремлюють декілька основних заходів, які можуть сприяти подоланню кризової ситуації в будівельній галузі. До них належать:

- замороження тарифів монополій;

- кредитна підтримка компаній галузі (в першу чергу тих, які займаються будівництвом масового житла);

- збільшення обсягів фінансування будівельних проектів за рахунок коштів федерального і регіональних бюджетів;

- податкові послаблення для підприємств галузі;

- спрощення доступу до необхідних ресурсів (земельні ділянки, енергія, кредити) [4].

В Україні також створюються заходи з запобігання кризи. Одним з таких заходів є прийняття Закону "Про запобігання впливу фінансової кризи на будівельну галузь і житлове будівництво". Даним Законом передбачається:

– викуп у забудовників і фінансових установ нереалізованого житла в об'єктах, які будувались із залученням коштів фізичних осіб;

– держпідтримка громадянам на будівництво/придбання доступного житла;

– отримання житла в оренду з викупом;

– надання пільгових кредитів на житлове будівництво і компенсаційні ставки по ним;

– викуп державою іпотечних кредитів, отриманих фізичними особами.

Заплановано збільшення статутного капіталу держбанків і Державної іпотечної установи. Але слід відмітити, що реалізація даного закону буде ускладнюватися, оскільки у держави відсутні кошти. За прогнозами через різке падіння виробництва бюджет 2009 р. вже у найближчий час буде переглянутий у бік скорочення витрат і на підтримку будівельної галузі. Крім того, в Україні нараховується 379 недобудованих будівель, які будуються за рахунок державного бюджету, загальною житловою площею 1,1 мільйона квадратних метрів, за даними Мінрегіонбуду. Кошторисна вартість будівництва цих об'єктів складає 3,1 мільярда гривень, а сума коштів, необхідних для їх добудови і здачі в експлуатацію, - 734,8 мільйона гривень. Дані кошти державі знайти, звісно, буде складно.

Отже, для виведення галузі з кризи і забезпечення громадян житлом необхідно розробити і втілити в життя комплекс заходів. Держава повинна виконати свої обов'язки перед громадянами, які мають право на безкоштовне отримання житла відповідно до державних програм,- військовослужбовці, чорнобильці та ін. Також було би доцільним з залученням державних коштів завершити будівництво тих будівель, які мають будівельну готовність більше 70 відсотків і можуть бути зданими в експлуатацію в першому кварталі 2009.

Висновок

Будівельний комплекс - важлива галузь народного господарства. Без його розвитку неможливий розвиток інших сфер виробничої діяльності країни.

Література