України В українській економіці світова фінансова криза має кілька проявів, але найбільш вразливими виявились банки. Світова криза призвела до кризи ліквідності у банківському секторі України. Останні роки вітчизняні банки активно розвивали кредитування населення за рахунок залучених із-за кордону коштів. Внаслідок впливу кризи закордонні банки згорнули свої кредитні програми, а українські банки опинились перед загрозою кризи ліквідності. Для повернення закордонних кредитів банки були змушені перекредитовуватись за значно вищими ставками. Нові залучені з-за кордона кошти стали значно дорожчими. Крім того, були значно посилені вимоги до фінансового стану позичальників. Кредити подорожчали на 5-7%.

До початку кризи стан банківської системи характеризувався такими показниками. Кількість діючих банків постійно зростала із 152 у 2002 році до 194 у 2010 році, із них значно зросла частка банків з іноземним капіталом. За рахунок кредитного портфеля банківської системи України, вона розглядається виключно як кредитоорієнтована, оскільки за 2005-2010 рр. розміри кредитного портфеля збільшились від 70% до 80%. Одночасно зросли зобов'язання, більш ніж в 4 рази, при цьому нарощувалися розміри власного капіталу.

З 2006 року в банківській системі України спостерігалося накопичення кризового потенціалу, що розпочалося з необґрунтованого збільшення ресурсної бази банків, яке не було забезпечене реальним сектором та відповідним зростанням грошової маси. Так за 2006-2009 рр. середньорічний приріст ресурсної бази банків становив 145,98 % і був на 18,25% вищим від середнього приросту грошової маси (М3) та на 25,05% вищим від середньорічного приросту номінального ВВП.

Першим симптомом кризових явищ був масовий відплив коштів із рахунків банків вкладників восени 2008 року, який значною мірою був спровокований рейдерською атакою на Промінвестбанк. Так, лише за жовтень 2008 року залишки коштів населення у банківських установах скоротилися на 8,9 млрд. грн., тобто тим самим було підірвано довіру населення до банківської системи України. Унаслідок масового відпливу депозитних коштів, а також накопичених швидкими темпами валютних та строкових дисбалансів між депозитною базою і кредитними вкладеннями з осені 2008 року перед значною кількістю банків постала проблема ліквідності. На мікрорівні дана ситуація була визвана проведеннями банками високо ризикової кредитної політики, за рахунок зовнішніх запозичень, так як вони були більш дешевшими.

Залучені кошти направлялися не на реальний розвиток економіки, а переважно на споживче кредитування населення. Головною проблемою стало те, що вони надавалися споживачам на тривалий строк - 5,7 років для придбання автомобілів і 20,30 років для купівлі нерухомості, а закордонні кредити вітчизняні фіну станови залучали на незначний строк - 3,5 років. При цьому наші банки розраховували перестраховуватися за кордоном на таких самих вигідних умовах і надалі. Але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром взагалі переставали надавати кредити.

Зовнішні зобов'язання банківського сектору України в 2008 році сягнули 39,4 млрд. грн., або 38,8 % від валового зовнішнього боргу країни, та 21,7% від ВВП. За значної залежності банків від іноземних кредиторів в умовах погіршення ситуації на світових ринках капіталів зросла загроза стабільності банків України.

Нестабільна ситуація з національною валютою і доларом спричинила відплив коштів із банківської сфери. За даними Національного банку України вже у жовтні 2008 року обсяг гривневих депозитів зменшився на 9.2 млрд., або на 2.7% і становив 330.9 млрд. грн. (у вересні було 340.1 млрд. грн.). Обсяги депозитів фізичних осіб зменшилися на 4.1%, депозитів юридичних осіб - на 0.6%. Цей факт є прямою ілюстрацією зростаючої недовіри до банків.

Таблиця 1. Динаміка окремих показників,що характеризують дисбаланси у банківській системі України в 2006-2008 роках [6, с.262]

Таблиця 2. Кількість зареєстрованих та діючих комерційних банків в Україні [7, c. 19]

Аналізуючи дані табл. 2, бачимо, що тенденція зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України на протязі 2008 року загальмувалась. В порівнянні з 2007 роком, коли частка іноземного капіталу збільшилася на 7,4%, у 2008 році його зростання склало лише 1,7%. Кількість банків з іноземним капіталом, в порівнянні з 2007 роком, зросла на 6 банків (при 12 у 2007 році). Слід відмітити, що нових банків із 100% іноземним капіталом на протязі 2008 року в банківській системі не з'явилось (табл.2).

Табл. 3. Приріст грошової маси та інфляція в економіці України у 2000-2008 рр.

4. Основні наслідки світової фінансової кризи для банків України Отже, до основних негативних наслідків світової фінансової кризи для банків України з середини 2007 по кінець 2008 року можна віднести наступні: зростання депозитних і кредитних ставок; розміщення депозитів, що залучаються, в довгострокові позики (обсяги іпотечного кредитування продовжували зростати); придбання ресурсів в іноземній валюті для кредитування на внутрішньому міжбанківському ринку у банках - нерезидентах; збільшення дисбалансу між обсягами активних і пасивних операцій в іноземній валюті. Проте замість реструктуризації напрямів своїй діяльності, обмеження залучень іноземного капіталу і скорочення обсягів довгострокових позичок, банки продовжували нарощувати кредитні портфелі в іноземній валюті, використовуючи короткостроковий спекулятивний іноземний капітал.

Зазначене вплинуло на процеси інтеграції: тенденція зростання питомої ваги іноземного капіталу в 2009 році змінилася - кількість іноземних банків зменшилась до 51 банку, а частка іноземного капіталу відповідно зменшилась до 34,5%. Суттєво погіршились показники діяльності банків за вісім місяців поточного року. Станом на 1 вересня 2009 року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 184 банки, у стані ліквідації перебуває 12 банків, з них 9 банків ліквідуються за рішеннями НБУ, 3 - за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

Зобов'язання банків за станом на 01.09.2009 становили 757,3 млрд. грн. (порівняно з початком поточного року зменшення склало 6,1%), з них кошти фізичних осіб складають 201,9 млрд. грн., або 26,7% загального обсягу зобов'язань, кошти суб'єктів господарювання - 115,0 млрд. грн., або 15,2%.

За станом на 01.09.2009 активи банків становили 881,2 млрд. грн., (порівняно з початком поточного року зменшення склало 9,5%) загальні активи - 970,8 млрд. грн., більшу частину загальних активів складають кредитні операції - 77,8%.

У 2009 році змінилася структура результатів фінансової діяльності банків: доходи склали 95,7 млрд. грн. (порівняно з початком поточного року зменшення склало 21,9%). Витрати банків склали 111,1 млрд. грн. (порівняно з початком поточного року зменшення склало 17,0%), з них: відрахування в резерви - 95,4 млрд. грн., (порівняно з початком поточного року вони збільшились майже в 2 рази). Зазначені зміни призвели до погіршення фінансових результатів та стійкості банківської системи України.

Незважаючи на збільшення регулятивного капіталу та його адекватності у поточному році значно зменшились доходи банків (-78,7%), збільшились витрати (1,5%), збиток склав 20,5 млрд. грн., що вплинуло на показники рентабельності.

Збільшення показників чистої процентної маржі та спреду свідчать про використання банками агресивної цінової політики (зростання процентів по активним операціям).

В той же час, необхідно відмітити, що основною причиною великих збитків банків України є існуючий порядок формування та відображення у фінансовій звітності страхових резервів, що формуються під можливі збитки від неякісних активних операцій. На мою думку, сучасні результати використання можливості включати зазначені резерви в склад валових витрат свідчать про необхідність удосконалення методик регулювання якості активів та визначення джерел формування цих резервів.

Рис.1. Наслідки впливу світової кризи на економіку України

Наслідки фінансової кризи могли бути ще більш серйозними, якби більшість великих українських банків не були у власності закордонних банків. Це дало їм змогу продовжувати залучати грошові ресурси із закордону, а також пропонувати кращі умови в порівнянні з іншими. Це підтверджує статистика виданих кредитів, згідно якої серед 5 лідерів ринку іпотечного кредитування в Україні, перші 4 є дочірніми компаніями закордонних фінансових груп, і мають загальну долю ринку в 56,6%.

Рис.2. Лідери іпотечного кредитування в Україні

5. Відмінності у кризах 1998 і 2008 років