Главная Коллекция "Revolution" Экономика и экономическая теория Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд

Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд

Розрахунок капітальних витрат на купівлю, доставку та монтаж електроустаткування підприємств. Організація та планування технічного обслуговування і ремонту електроустаткування. Визначення фонду оплати праці. Розрахунок річних експлуатаційних витрат.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2013
Размер файла 30,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ

Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств та цивільних споруд

1. Розрахунок капітальних витрат на купівлю, доставку та монтаж електроустаткування

електроустаткування експлуатаційний монтаж

Капітальні витрати на купівлю, доставку та монтаж електроустаткування „К” визначаються за допомогою формули

К = Со + См + Стр-з, (1.1)

де Со - вартість електроустаткування, грн.;

См - вартість монтажних робіт, грн..;

10-20% від вартості електроустаткування;

Стр-з - транспортно-заготівельні витрати, грн.;

7-12% від вартості електроустаткування.

2. Організація та планування технічного обслуговування і ремонту електроустаткування

2.1 Розрахунок часу роботи електроустаткування та персоналу, який виконує роботи по його техобслуговуванню й ремонту

Річний дійсний фонд робочого часу (годин) електроустаткування „Fд” визначається за допомогою формули

Fд = ((Fк - Пр - Вых) Ксм Дсм) (1 - Кпот), (2.1)

де Fк - календарний фонд робочого часу, 365 днів;

Пр - кількість святкових днів за календарем, 10;

Вых - кількість вихідних днів (при 5 денному робочому тижні - 104);

Ксм - кількість змін роботи електроустаткування;

Дсм - тривалість зміни, 8 годин;

Кпот - коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу на ремонт та заплановані втрати (0,05-0,15).

Річний дійсний робочого часу персоналу „Fд” (чол./годин) визначається за допомогою формули

Fд = ((Fк - Пр - Вых) - Отп - Б - Д/об) Дсм, (2.2)

де Fк - календарний фонд робочого часу, 365 днів;

Пр - кількість святкових днів за календарем, 10;

Вых - кількість вихідних днів (при 5 денному робочому тижні - 104);

Отп - кількість відпускних днів за рік, 24 дн.;

Б - втрати через хвороби, 3-5 дн.;

Д/об - втрати через виконання держ. обов'язків, 1-2 дн.;

Дсм - тривалість зміни, 8 год.

2.2 Визначення структури та періодичності робіт з технічного обслуговування й ремонту електроустаткування

2.2.1 Визначення структури ремонтного циклу

Роботи з технічного обслуговування й ремонту виконуються у визначеній послідовності, при цьому утворюючи повторювальні цикли. Для ремонту електроустаткування використовується двовидова структура ремонтного циклу, тобто виконуються тільки поточні та капітальні ремонти, у той час як над механічною частиною обладнання окрім поточного та капітального ремонту здійснюється й середній ремонт. У випадку аварій устаткування проводяться непланові ремонти.

Кількість ремонтів, їх вид й послідовність виконання в залежності від виду обладнання наведені в [табл. 1.3].

Структура ремонтного циклу

Для металорізального устаткування класу точності Н

категорія:

до 10 т. КР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

від 10 т. до 100 т. КР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

більш ніж 100 т. КР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

класу точності П,В,С,А

категорія:

до 10 т. КР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

від 10 т. до 100 т. КР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

більш ніж 100 т КР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-ТР-КР

2.2.2 Визначення тривалості ремонтного циклу

Тривалість ремонтного циклу „Т(цр)ч” визначається у годинах, відпрацьованих устаткуванням, згідно з [1, стр.44-46 табл. 1.4] окремо для:

- електроапаратури та проводки;

- електродвигунів.

Тривалість ремонтного циклу для електроапаратури та проводки у годинах визначається за допомогою формули

Т(цр)ч а = 16800 Ком Кми Ктс Ккс Кв Кд; (2.3)

Тривалість ремонтного циклу для електродвигунів, комплектуючих металорізального устаткування у годинах визначається за допомогою формули

Т(цр)ч д = 12000 Ку Кро, (2.4)

де Ком - коефіцієнт оброблюваного матеріалу (сталь - 1, інші - 0,75);

Кми - коефіцієнт матеріалу застосованого інструменту (метал - 1, абразив - 0,8);

Ктс - коефіцієнт класу точності устаткування (Н-1, П-1,5, В, А,С- 2,0);

Ккс- коефіцієнт категорії маси (до 10т - 1, от 10т до 100т - 1,35, св.100т - 1,7);

Кро - коефіцієнт ремонтних особливостей (для електродвигунів у закритому виконанні - 1, у відкритому та захищеному - 0,6);

Ку- коефіцієнт умов експлуатації (для електродвигунів у сухому та чистому приміщені - 1, у сухому брудному - 0,9; у гарячому та брудному - 0,7);

Кв - коефіцієнт віку (до 10 років -; більш ніж 10 років - 0,9 - 0,7);

Кд - коефіцієнт (1).

Для визначення тривалості ремонтного циклу у місяцях для електроапаратури та проводки „Т (цр)м а” використовується формула

Т(цр)м а = , (2.5)

де Т(цр)ч - тривалість ремонтного циклу електроапаратури та проводки у годинах;

Fд - дійсний фонд робочого часу (річний) у годинах;

12 - кількість місяців року

Для визначення тривалості ремонтного циклу у місяцях для електродвигунів „Т (цр)м д” використовується формула

Т(цр)м д = , (2.6)

де Т(цр)ч д - тривалість ремонтного циклу електродвигунів у годинах;

Fд - дійсний фонд робочого часу (річний) у годинах;

12 - кількість місяців року

2.2.3 Визначення тривалості міжремонтних періодів

Тривалість міжремонтних періодів для електроапаратури та проводки „Т(мр) а” у місяцях визначається за допомогою формули

Т(мр) а = , (2.7)

де Т(цр)м а - тривалість ремонтного циклу для електроапаратури та проводки (міс.).;

n - кількість внутрішньоциклових ремонтів (тобто n + 1 - кількість міжремонтних періодів).

Тривалість міжремонтних періодів для електродвигунів „Т(мр) д” у місяцях визначається за допомогою формули

Т(мр) д = , (2.8)

де Т(цр)м д - тривалість ремонтного циклу для електродвигунів (міс.).;

n - кількість внутрішньоциклових ремонтів (тобто n + 1 - кількість міжремонтних періодів).

Примітка. Для електродвигунів усі внутрішньоциклові ремонти здійснюються одночасно з ремонтом всього обладнання. Тому тривалість міжремонтних періодів для електродвигунів повинна бути такою ж як і для електроапаратури та проводки, не дивлячись на те, що тривалості ремонтних циклів можуть не збігатись.

Для електродвигунів слід відкоректувати структуру ремонтного циклу, визначену в п. 2.2.1 таким чином, щоб:

- тривалість ремонтного циклу була рівною величині, визначеній у п.2.2.2.;

- тривалість міжремонтних періодів збігалася з тривалістю міжремонтних періодів для електроапаратури та проводки, визначеної у п. 2.2.3.

Для електродвигунів „n” (кількість поточних ремонтів) находиться із формули

; (2.9)

де Т(цр)м д - тривалість ремонтного циклу для електродвигунів в місяцях;

Т (мр) - тривалість міжремонтного періоду в місяцях для електродвигунів.

2.2.4 Складання календарного плану-графіку ремонту електроустаткування

Відомості пунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, необхідно звести до таблиці 2.1

Таблиця 2.1 - Відомості про структуру та тривалість ремонтного циклу електрообладнання

Вид електроустаткування

Тривалість ремонтного циклу, місяці.

Тривалість міжремонтного періоду, місяці.

Кількість поточних ремонтів

Електроапаратура

Електродвигуни

На підставі відомостей цієї таблиці та терміну введення електроустаткування у експлуатацію (див. вхідні відомості) слід здійснити для всіх ремонтів визначити строки їх проведення.

Календарні плани-графіки ремонту слід скласти окремо для:

- електроапаратури та проводки;

- електродвигунів.

2.3 Визначення трудомісткості технічного обслуговування та ремонту електроустаткування

2.3.1 Визначення ремонтоважкості електроустаткування

Трудомісткість технічного обслуговування та ремонту електроустаткування визначається на підставі його ремонтоважкості. Електрична частина верстатів та машин складається з електроапаратів, приладів та проводки, ремонтоважкість яких визначають як Rа, а також електродвигунів, ремонтоважкість яких визначають як Rд.

Таким чином, ремонтоважкість електроустаткування „RЕ” визначається за допомогою формули

RЕ = RА + RД, (2.10)

Таким чином, ремонтоважкість електроапаратури „RA” визначається за допомогою формули (2.8)

RA = RE - RД (2.11)

Для серійних моделей устаткування ремонтоважкість можна визначити по довідниковим таблицям [1, стр.252-607].

2.3.2 Визначення трудомісткості капітального ремонту

Трудомісткість капітального ремонту „Т(кр)” визначається окремо для:

- електроапаратури та проводки

Т(кр)а = t кр • Rа, (2.12)

- електродвигунів

Т(кр)д = t кр • Rд, (2.13)

де t кр - норма часу на капітальний ремонт на 1 одиницю ремонтоважкості, t кр = 12,5 н/ч;

Rа - ремонтоважкість електроапаратури та проводки;

Rд - ремонтоважкість електродвигунів.

Трудомісткість капітального ремонту всього електроустаткування визначається за допомогою формули

Ткр = Т(кр)а + Т(кр)д, (2.14)

2.3.3 Визначення трудомісткості поточного ремонту

Трудомісткість поточного ремонту „Т(Тр)” визначається окремо для:

- електроапаратури та проводки

Т(тр)а = t тр • Rа, (2.15)

- електродвигунів

Т(тр)д = t тр • Rд, (2.16)

де t тр - норма часу на поточний ремонт на 1 одиницю ремонтоважкості, t тр = 1,5 н/год;

Rа - ремонтоважкість електроапаратури та проводки;

Rд - ремонтоважкість електродвигунів.

Трудомісткість поточного ремонту всього устаткування визначається наступним образом

Ттр = Т(тр)а + Т(тр)д, (2.17)

2.3.4 Визначення середньорічної кількості капітального та поточного ремонтів

Кількість капітальних ремонтів на рік „n(кр)” визначається окремо для:

- електроапаратури та проводки

n (кр)а = , (2.18)

де Т(цр)м а - тривалість ремонтного циклу в місяцях для електроапаратури та проводки.

- електродвигунів

n (кр)д = , (2.19)

де Т(цр)м д - тривалість ремонтного циклу в місяцях для електродвигунів.

Кількість поточних ремонтів на рік „n (тр)” визначається окремо для

- електроапаратури та проводки

n (тр)а = , (2.20)

де Т(цр)м а - тривалість ремонтного циклу в місяцях для електроапаратури та проводки.

n - кількість внутрішньоциклових ремонтів.

- електродвигунів

n (тр)д = , (2.21)

де Т(цр)м д - тривалість ремонтного циклу в місяцях для електродвигунів;

n - кількість внутрішньоциклових ремонтів

2.3.5 Визначення трудомісткості середньорічного капітального ремонту

Трудомісткість середньорічного капітального ремонту „Т(ср.кр)” визначається окремо для:

- електроапаратури та проводки

Т(ср.кр)а = Т(кр)а • n (кр)а, (2. 22)

де Т(кр)а - трудомісткість капітального ремонту апаратури та проводки;

n (кр)а - кількість капітальних ремонтів апаратури та проводки на рік.

- електродвигунів

Т(ср.кр)д = Т(кр)д • n (кр)д, (2.23)

де Т(кр)а - трудомісткість капітального ремонту апаратури та проводки;

n (кр)а - кількість капітальних ремонтів апаратури та проводки на рік.

Трудомісткість середньорічного капітального ремонтів всього електроустаткування визначається за допомогою формули

Т(ср.кр) = Т(ср.кр)а + Т(ср.кр)д, (2.24)

2.3.6 Визначення трудомісткості середньорічного поточного ремонту

Трудомісткість середньорічного поточного ремонту „Т(ср.тр)” визначається окремо для:

- електроапаратури та проводки

Т(ср.тр)а = Т(тр)а • n (тр)а, (2. 25)

де Т(кр)а - трудомісткість поточного ремонту апаратури та проводки;

n (кр)а - кількість поточних ремонтів апаратури та проводки на рік.

- електродвигунів

Т(ср.тр)д = Т(тр)д • n (тр)д, (2.26)

де Т(кр)а - трудомісткість поточного ремонту електродвигунів;

n (кр)а - кількість поточних ремонтів електродвигунів на рік.

Трудомісткість середньорічного капітального ремонтів всього електроустаткування визначається за допомогою формули

Т(ср.тр) = Т(ср.тр)а + Т(ср.тр)д, (2.27)

2.3.7 Визначення середньорічної трудомісткості непланових ремонтів електроустаткування

Трудомісткість непланових ремонтів електроустаткування „Т(ср. нр)” планується у розмірі 5% від трудомісткості капітального та поточного ремонту

Т(ср. нр) = 0,05 • (Т(ср.кр) + Т(ср.тр)) (2.28)

2.3.8 Визначення середньорічної трудомісткості технічного обслуговування електроустаткування

Трудомісткість техобслуговування (середньорічна) „Тто” визначається для всього обладнання в цілому

Тто = • Fд • RЕ, (2.29)

де tто - норма часу на техобслуговування 1 одиниці ремонтоважкості за 1000 годин, відпрацьованих обладнанням. Для металорізального и деревооброблюваного обладнання tто = 1,33 н/год;

Fд - дійсний фонд часу роботи устаткування (річний), годин;

RЕ - ремонтоважкість електроустаткування.

2.3.9 Визначення загальної середньорічної трудомісткості ремонтів та техобслуговування електроустаткування

Загальна річна трудомісткість ремонтів та техобслуговування „Тзаг” визначається за допомогою формули

Тзаг = Т(ср.кр) + Т(ср.тр) + Т(ср. нр) + Тто, (2.30)

де Т(ср.кр) - трудомісткість середнього капітального ремонту електроустаткування;

Т(ср.тр) - трудомісткість середнього поточного ремонту електроустаткування;

Т(ср. нр) - середньорічна трудомісткість непланових ремонтів електроустаткування;

Тто - середньорічна трудомісткість технічного обслуговування електроустаткування.

Відомості про середньорічну трудомісткість ремонтів та техобслуговування звести у таблицю 2.2

Таблиця 2.2 - Середньорічна трудомісткість ремонтів і техобслуговування електроустаткування

Найменування електрообладнання

Загальна, н/год

У тому числі

Трудомісткість ремонтів

Технічне обслуговування

Всього н/год

По усіх видах ремонту

капітальний н/год

поточний н/год

неплановий н/год

1 електроапаратура

2. електродвигуни

-

-

-

-

-

-

-

-

Всього

2.4 Визначення чисельності робітників, зайнятих техобслуговуванням та ремонтом електроустаткування

Чисельність електриків, зайнятих техобслуговуванням й ремонтом електроустаткування „Ч” визначається за допомогою формули

Ч = , (2.31)

де Тзаг - загальна річна трудомісткість ремонтів та техобслуговування, н/годин;

Fд - річний дійсний фонд робочого часу 1 чол./годин.;

Кн коефіцієнт виконання норм, Кн = 1,1 - 1,2.

2.5 Визначення фонду оплати праці

Розрахунок ФОП визначається на підставі

· прийнятої системи оплати праці та преміювання;

· графіків роботи устаткування й робітників;

· трудомісткості техобслуговування й ремонту обладнання.

Для роботи обладнання з п'ятиденним робочим тижнем та двома вихідними днями, коли функції по техобслуговуванню й ремонту виконують ті ж самі робітники, розрахунок ФОП здійснюється в наступній послідовності.

2.5.1 Розрахунок основної заробітної плати

Основну заробітну плату „ФОЗ” розрахувати окремо для робіт по техобслуговуванню і ремонту за формулою

- техобслуговування

ФОЗто = С(ср.час) • Тто • Кпр, (2.32)

де С(ср.час) - середньогодинна тарифна ставка, яка відповідає розряду робіт по техобслуговуванню, грн.;

Тто - трудомісткість робіт по техобслуговуванню, н/ч;

Кпр - коефіцієнт премій та інших регламентованих доплат.

- ремонт

ФОЗрем = С(ср.час) • Трем • Кпр, (2.33)

де С(ср.час) - середньогодинна тарифна ставка, яка відповідає розряду робіт по ремонту, грн.;

Тто - трудомісткість робіт по ремонту, н/ч;

Кпр - коефіцієнт премій та інших регламентованих доплат;

Кпр - 1,25-1,4.

Загальна основна заробітна плата „ФОЗ” розраховується за формулою

ФОЗ = ФОЗто + ФОЗрем, (2.34)

де ФОЗто - основна заробітна плата по техобслуговуванню, грн;

ФОЗрем - основна заробітна плата по ремонту, грн;

2.5.2 Розрахунок додаткової заробітної плати

Додаткова заробітна плата „ФДЗ” визначається за допомогою формули

ФДЗ = ФОЗ • Кфдз, (2.35)

де ФОЗ - основна заробітна плата, грн.;

Кфдз - коефіцієнт, який враховує розмір додаткової заробітної плати, Кфдз = 0,095-0,11

2.5.3 Розрахунок фонду оплати праці

ФОП робітників, зайнятих техобслуговуванням й ремонтом устаткування визначається як сума їх основної та додаткової заробітної плати

ФОП = ФОЗ + ФДЗ, (2.36)

2.5.4.Визначення середньомісячної заробітної плати

Середньомісячна заробітна плата робітників, зайнятих техобслуговуванням та ремонтом устаткування „Зпл(ср.мес)” визначається за допомогою формули

Зпл(ср.мес) = (2.37)

де ФОП - фонд оплати праці, грн..;

Ч - чисельність працюючих, чол..;

12 - кількість місяців року.

2.5.5 Розрахунок відрахувань на соціальні потреби

Відрахування (Відрах) на соціальні потреби від ФОП

- фонд соціального страхування - 1,5%;

- фонд зайнятості - 1,3%;

- пенсійний фонд - 33,2%;

- фонд страхування від нещасних випадків - 0,8%.

2.6 Визначення витрат на матеріали та запчастини для техобслуговування й ремонту електроустаткування

Витрати на матеріали та запчастини для техобслуговування й ремонту електроустаткування „С(мат)” визначаються за допомогою формули

С(мат) = С(мат)а + С(мат)д, (2. 38)

де С(мат)а - витрати на матеріали та запчастини для техобслуговування й ремонту електроапаратури та проводки;

С(мат)д - витрати на матеріали та запчастини для техобслуговування й ремонту електродвигунів.

С(мат)а = 1,05? (N (к)а•Rа • n (кр)а + N (т)а•Rа•n (тр)а) + N (то)а•Rа,

С(мат)д = 1,05? (N (к)д•Rд•n (кр)д + N (т)д•Rд•n (тр)д) + N (то)д •Rд,

де N (к)а, N (к)д - норма витрат на матеріали та запчастини для капітального ремонту електроапаратури та проводки і електродвигунів;

N (т)а, N (т)д - норма витрат на матеріали та запчастини для поточного ремонту електроапаратури та проводки і електродвигунів;

N (т)а = 0,42 •N (к)а (2.39)

N (т)д = 0,13 • N (к)д (2.40)

N (то)а, N (то)д - норма витрат на матеріали та запчастини для техобслуговування електроапаратури та проводки і електродвигунів;

N (то)а = 0,13 • (N (к)а + N (т)а) (2.41)

N (то)д = 0,58 • (N (к)д + N (т)д) (2.42)

де Rа, Rд - ремонтоважкість електроапаратури та проводки та електродвигунів;

n (кр)а, n (тр)а - кількість капітальних та поточних ремонтів електроапаратури та проводки на рік;

n (кр)д, n (тр)д - кількість капітальних та поточних ремонтів електродвигунів на рік.

Примітка. Норми витрат на матеріали прийняти самостійно таким чином, щоб загальна сума витрат на матеріали та запчастини складала 100 - 150% від ФОП робітників, зайнятих техобслуговуванням та ремонтом електроустаткування.

3. Розрахунок річних експлуатаційних витрат

3.1 Визначення витрат на техобслуговування й ремонт електроустаткування

Витрати на техобслуговування й ремонт електроустаткування „Срем” визначаються за допомогою формули

Срем = ФОП + Відрах + Смат + Нв, (3.1)

де ФОП - фонд оплати праці;

Відрах - відрахування на соціальні потреби;

С(мат) - витрати на матеріали та запчастини для техобслуговування й ремонт електроустаткуваня;

Нв- накладні витрати.

Примітка. Накладні витрати визначити у розмірі 150-180% від основної заробітної плати.

Розрахунок витрат на техобслуговування й ремонт електроустаткування звести у таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Витрати на техобслуговування й ремонт електроустаткування

Найменування витрат

Сума, грн.

1. ФОП робітників, зайнятих техобслуговуванням й ремонтом електроустаткування

2. Відрахування на соціальні потреби

3. Вартість матеріалів для техобслуговування й ремонту електроустаткування

4. Накладні витрати

3.2 Розрахунок вартості електроенергії

До річних експлуатаційних витрат враховується лише вартість втрат електроенергії

Річні втрати електроенергії „Wn” розраховуються за допомогою формули

Wn = Pn • Fд, (3.2)

де Pn - втрати потужності, кВт;

Fд - річний дійсний фонд робочого часу устаткування, год.

Втрати потужності „Pn” визначаються за формулою

Pn = , (3.3)

де Р - активна потужність, кВт;

з - ККД електроустаткування (0,7 - 0,85).

Вартість електроенергії „Сэл” визначається за формулою

Сэл = С(1кВт/ч) • Wn, (3.4)

де С(1кВт/ч) - вартість1 кВт/год електроенергії, грн.,

С(1кВт/ч) = 0,48 грн;

Wn - втрати електроенергії, кВт/год.

3.3 Визначення амортизаційних відрахувань на відновлення електроустаткування

Річні амортизаційні відрахування визначаються у розмірі 15% від загальної суми витрат на капітальні витрати на купівлю, доставку та монтаж електроустаткування.

3.4 Визначення річних експлуатаційних витрат електроустаткування

Річні експлуатаційні витрати „Зэксп” розраховуються за формулою

Зэксп = Срем + Сэл + Агод, (3.5)

4. Техніко-економічні показники

Основні техніко-економічні показники записати у таблицю 4.1

Таблиця 4.1 - Техніко-економічні показники

Показники

Значення показника

1. Витрати на купівлю, доставку, монтаж електроустаткування, грн.

2. Трудомісткість техобслуговування та ремонту електроустаткування, н/год.

3. Чисельність обслуговуючого персоналу, чол.

4. Середньомісячна заробітна плата робітника, грн

5. Річні експлуатаційні витрати, грн.

5.1 Витрати на ремонт та техобслуговування електроустаткування, грн.

5.1.1 ФОП обслуговуючого персоналу, грн.

5.1.2 Відрахування на соціальні потреби, грн.

5.1.3 Матеріали на запчастини для техобслуговування та ремонту електроустаткування, грн.

5.1.4 Накладні витрати, грн.

5.2 Електроенергія, грн.

Структуру річних експлуатаційних витрат зобразити у вигляді кругової діаграми.

Перелік літератури

1. Типовая система технического обслуживания и ремонта металло- и деревообрабатывающего оборудования - М.,: Машиностроение, 1988.

2. Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного - К., 2001.

3. Бойчик I.М. Економіка підприємства - К., 2002

4. Економіка підприємства / За ред. А.В. Шегди - К., 2003.

5. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій / За ред. С.Ф. Покропивного - К., - 2000.

6. Сафронов Н.А. Экономика предприятия - М., - 2001.

7. Шепеленко Г.И. Экономика, организация и планирование производства предприятия - Ростов-на- Дону, 2001.

8. Організація виробництва / В.Л. Дикань, О.Г.Дейнека - Х.,2002.

Додаток А

Годинні тарифні ставки електриків, грн.

Професія

розряд

4

5

6

Електрики

6,50

7,46

9,56

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены