Розрахунок собівартості

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Особливості впливу на ринковий попит основних нецінових чинників

собівартість інвестиція рентабельність прибуток

На відміну від моделі рівноваги індивідуального попиту й пропозиції в мікроекономіці модель сукупного попиту і сукупної пропозиції (AD-AS) досліджує поведінку економіки в цілому. Вона пояснює причини коливання рівня цін та реальних обсягів національного виробництва, розкриває взаємозв'язок між ними та економічною політикою. Модель застосовується для дослідження й пояснення таких важливих явищ, як інфляція, безробіття, ділові цикли, для прогнозування впливу на економіку різноманітних факторів, для планування й координації заходів економічної політики в короткостроковому і довгостроковому періодах.

Модель AD-AS визначає рівноважні значення агрегованих обсягів попиту й пропозиції залежно від рівня цін товарів та послуг на внутрішньому ринку країни. Агрегування цін означає, що ціни на окремі товари та послуги усереднюються пропорційно обсягам виробництва останніх на внутрішньому ринку і характеризують рівень цін усієї сукупності товарів та послуг в економіці. Вимірником рівня цін у моделі AD-AS є дефлятор ВВП поточного періоду до певного базового періоду. Значення дефлятора відкладаються на вертикальній осі координат (Р) і вимірюють загальний рівень цін в економіці.

Сукупний попит і сукупна пропозиція агрегуються, відповідно, з рівноважних величин попиту і пропозиції на всіх ринках товарів та послуг. Вони характеризують реальний обсяг національного виробництва за певний період, точніше - вартість кінцевої продукції національного виробництва в цінах базового періоду, які вважаються постійними. Отже, сукупний випуск у моделі AD-AS - це реальний валовий внутрішній продукт країни. Значення реального ВВП відкладаються на горизонтальній осі (Y) і вимірюють реальний доход економічних агентів країни - домогосподарств, фірм та уряду (рис. 1.1).

Сукупний попит «Aggregate demand» (АD) - це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та

уряд країни, а також економічні агенти інших країн світу при певному рівні внутрішніх цін. Сукупний попит є сумою запланованих витрат економічних агентів:

витрат домогосподарств на споживання (С);

видатків підприємницького сектора на інвестиції (I);

видатків держави на закупівлю товарів, оплату послуг та праці (G);

перевищення видатків іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорту) над внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом) - чистого експорту країни (NX);

АD = С + І + G + NХ.

Рис. 1.1 - Крива сукупного попиту

Сукупний попит домогосподарств, фірм та уряду країни складається з попиту на вітчизняні й імпортні товари та послуги для задоволення власних потреб. Зовнішній попит на вітчизняні товари й послуги з боку іноземців (X) можна уявити як додатковий внутрішній попит на товари вітчизняного виробництва, але не для задоволення власних потреб, а з метою продажу іноземцям. Отже, сукупний попит на товари та послуги є сумою внутрішнього та зовнішнього попиту на вітчизняні товари і послуги. Він дорівнює сукупному доходу економічних агентів країни і може бути представлений як сума запланованих ними видатків на вітчизняні товари та послуги для забезпечення власних потреб та експорту.

Оскільки сукупний попит має грошову форму, тому зв'язок між рівнем цін та величиною сукупного попиту обумовлений, насамперед, загальними умовами грошового обігу, які встановлюються основним рівнянням кількісної теорії грошей:

М.V=Р.Y, (1.1)

де М - кількість грошей в обігу, або номінальні грошові залишки, V - швидкість обігу грошей; Р - рівень цін; Y - реальний обсяг національного виробництва (сукупний реальний доход).

Номінальний доход економічних агентів (Р.Y) дорівнює сумі угод, здійснених між ними протягом певного періоду і оплачених за допомогою грошей, які обертаються, переходячи від покупця до продавця. Обертаючись зі швидкістю V, запас грошей М збільшує одночасно як номінальний грошовий доход, так і номінальні грошові витрати економічних агентів країни на товари й послуги. Згідно з рівняннм обсяг сукупного попиту залежить від кількості грошей в обігу, швидкості їхнього обертання та рівня цін, за якими купуються товари і послуги.

Чим більше грошей знаходиться в розпорядженні економічних агентів, тим більше товарів та послуг можуть вони купувати один в одного при кожному можливому рівні цін. Відповідно, чим більше угод протягом періоду здійснюється за допомогою грошей, тим нижча швидкість обігу грошей і більший сукупний попит при кожному можливому рівні цін. Звичайно в кількісній теорії грошей швидкість обігу грошей вважається постійною. Крива сукупного попиту будується для даного обсягу пропозиції грошей в економіці, який вважається незмінним. Тоді, за інших рівних умов, величина сукупного попиту визначається рівнянням:

. (1.2)

При незмінній пропозиції і постійній швидкості обертання грошей величина сукупного попиту змінюється обернено рівню цін. При вищому рівні цін фірми та домогосподарства можуть придбати менше товарів і послуг, оскільки їхній номінальний сукупний доход залишатиметься постійним. На графіку сукупного попиту (рис. 4.1) зміна рівня цін проявляється у переході економіки до нової точки рівноваги на кривій сукупного попиту. Вищому рівню цін Р1 відповідає менший обсяг сукупного попиту Y1, внаслідок чого рівноважні умови сукупного попиту на кривій АD пересуваються з точки А в точку В.

В макроекономічній теорії спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом так званих цінових факторів: а) ефектом процентної ставки; б) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства); в) ефектом імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки. Якщо рівень цін зростає, то продаж і купівля попередньої кількості товарів вимагають більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується. При незмінній пропозиції грошей це веде до зростання процентних ставок. Підвищення процентних ставок скорочує інвестиції та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується.

Ефект реальних грошових залишків. Домогосподарства тримають певну частку активів у вигляді готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (наприклад, облігацій). Запас грошей є багатством, оскільки гроші мають певну купівельну спроможність. Розмір багатства залежить від кількості грошей та рівня цін і вимірюється величиною реальних грошових залишків (М/Р). Підвищення цін зменшує багатство, тому що купівельна спроможність запасу грошей зменшується. Крім того, підвищення цін призводить до підвищення процентних ставок, внаслідок чого вартість облігацій падає. Усвідомивши, що їхнє багатство зменшилось, люди починають більше заощаджувати і менше витрачати. Обсяг сукупного попиту скорочується.

Ефект імпортних закупівель. Підвищення рівня внутрішніх цін при незмінних світових цінах зменшує зовнішній і внутрішній попит на вітчизняні товари. Внутрішній попит на імпортні товари, навпаки, збільшується, тому що вітчизняні товари стають дорожчими за іноземні. Чистий експорт, сукупний доход і сукупний попит, таким чином, скорочуються.

На величину сукупного попиту впливають також фактори, що не пов'язані із зміною рівня цін. Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки - раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, викликані заходами економічної політики, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків або на обсяг чистого експорту країни. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву АD праворуч або ліворуч (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Нецінові фактори сукупного попиту

Зростання номінальних доходів, обумовлене, наприклад, збільшенням пропозиції грошей або рішеннями домогосподарств менше заощаджувати і більше витрачати, пересунуть криву сукупного попиту праворуч з АD0 до АD1. При кожному можливому рівні цін фірми й домогосподарства плануватимуть більші витрати на товари та послуги. Якщо ж під впливом нецінових факторів номінальні доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива АD0 пересунеться ліворуч на рівень AD2 і сукупний попит скоротиться.

Збільшення пропозиції грошей розширює сукупний попит завдяки неціновим ефектам багатства і процентних ставок. Реальні грошові залишки при збільшенні пропозиції грошей зростають, а процентні ставки - знижуються. Зниження процентних ставок збільшує ринкову вартість активів, що дають тверді доходи (облігацій, векселів, заставних, житла, офісних приміщень, земельних ділянок). Багатство економічних агентів зростає і стимулює збільшення споживчих витрат. Крім того, зниження процентних ставок збільшує планові інвестиції, і сукупний попит в цілому зростає.

Збільшення попиту на гроші для здійснення угод прискорює обертання грошей і приводить до розширення сукупного попиту. Якщо пропозиція грошей залишається при цьому незмінною, то процентні ставки зростають, а інвестиції скорочуються. Але в цілому сукупний попит збільшується.

Збільшення державних видатків на товари і послуги збільшує сукупний попит за рахунок додаткового попиту з боку держави і наступного розширення доходів та витрат у приватному секторі. Для збільшення видатків уряд, як правило, позичає гроші, створюючи додатковий попит на гроші. Процентні ставки через це підвищуються, а інвестиції приватного сектора зменшуються. Але в цілому завдяки мультиплікативному розширенню приватних витрат на споживання сукупний попит при збільшенні державних видатків зростає.

Зменшення податків збільшує використовуваний доход домогосподарств, який спрямовується на споживання та заощадження. Сукупний попит при цьому розширюється за рахунок зменшення заощаджень уряду і збільшення приватних видатків на споживання.

Збільшення трансфертів населенню (допомоги по безробіттю, пенсії, субсидії та ін.) повертає частину податків і збільшує використовуваний доход домогосподарств, внаслідок чого приватні видатки на споживання зростають.

Збільшення субсидій підприємствам збільшує доходи і витрати у приватному секторі. Дотації виробництву збільшують, переважно, видатки на споживання. Інвестиційні податкові пільги та прямі субсидії збільшують приватні інвестиції. Експортні субсидії стимулюють розширення сукупного попиту за рахунок зростання чистого експорту.

Автономне зростання витрат означає збільшення середньої схильності домогосподарств до споживання внаслідок незалежно прийнятих ними рішень про збільшення споживчих витрат. Головним фактором зміни схильності до споживання доходу є очікування. Як правило, оптимістичні очікування щодо майбутніх доходів, багатства та соціального забезпечення стимулюють людей менше заощаджувати і більше витрачати. В результаті при незмінному використовуваному доході сукупний попит зростає. Песимістичні очікування, навпаки, зменшують сукупний попит, і крива АD пересувається ліворуч. Винятком з цього правила є очікувана інфляція, яка стимулює зменшення грошових заощаджень і збільшення видатків на споживання. Інфляційні очікування прискорюють швидкість грошей в обігу, і сукупний попит збільшується. Оптимістичним сподіванням і розширенню сукупного попиту сприяє також зменшення кредиторської заборгованості домогосподарств.

Ефект вирівнювання доходів. Агрегована схильність до споживання і сукупний попит зростають при зменшенні економічної нерівності за допомогою соціальних трансфертів. Внаслідок перерозподілу доходу на користь бідніших верств населення частка домогосподарств з більшою схильністю до споживання в національному доході зростає, а частка забезпеченого населення з меншою схильністю до споживання зменшується.

Інфляція боргу. Несподіване підвищення рівня цін зменшує реальну вартість грошей і боргових зобов'язань. Реальний доход і багатство перерозподіляються від «заощадливих» кредиторів до «розтратливих» боржників. Оскільки схильність до витрачання доходу у боржників вища, агрегована схильність до споживання і сукупний попит зростають, а крива АD пересувається праворуч.

Автономне збільшення інвестицій. Незалежно від ставки процента, збільшенню інвестицій сприяють:

1) розвиток нових галузей виробництва та освоєння нових територій;

2) поява нових технологій і ефективніших зразків обладнання, які прискорюють моральне старіння капіталу і вимагають його модернізації;

3) зростання прибутковості капіталу;

4) зменшення товарних запасів і резервних потужностей виробництва;

5) зменшення традиційних джерел і подорожчання природних ресурсів;

6) оптимістичні сподівання та підприємницька ініціатива;

7) збільшення державних інвестицій або замовлень, які потребують додаткових приватних інвестицій.

Збільшення чистого експорту за незмінних внутрішніх цін. Сукупний попит зростає:

1) при зниженні курсу національної валюти;

2) підвищенні цін на імпортні товари;

3) збільшенні національного доходу країн - імпортерів вітчизняних товарів;

4) зниженні схильності фірм та домогосподарств країни до імпорту;

5) збільшенні державних закупівель вітчизняних товарів за рахунок скорочення державних імпортних закупівель;

6) збільшенні внутрішнього попиту на вітчизняні товари при здешевленні товарів «критичного імпорту» - життєво важливих благ, що не мають вітчизняних замінників за кількістю, якістю або ціною;

7) зменшенні імпортної залежності від зовнішніх ринків постачання та збуту продукції;

8) збільшенні імпортної залежності інших країн світу від товарів, що є предметом експорту країни;

9) скороченні пропозиції товарів, що є предметом вітчизняного експорту, на світовому ринку;

10) збільшенні зовнішнього попиту на товари вітчизняного виробництва внаслідок появи нецінових конкурентних переваг - вищої якості, популярності вітчизняних товарів, унікальних властивостей або вищої продуктивності нових зразків вітчизняних технологічних товарів, отримання виключних прав на виробництво та продаж таких товарів.

Зміни нецінових факторів сукупного попиту в напрямках, протилежних розглянутим, навпаки, зменшують сукупний попит і пересувають криву AD ліворуч.

Конкретні чинники розглядаються як цінові або нецінові фактори сукупного попиту залежно від причин, що викликають їхню зміну. Якщо, наприклад, швидкість грошей в обігу, державні витрати, процентні ставки або чистий експорт змінюються внаслідок зміни внутрішніх цін, - вони впливають як цінові фактори. В інших випадках вони впливають як нецінові фактори.

Наприклад, чистий експорт країни може збільшитись на певну величину як внаслідок зниження рівня внутрішніх цін, так і внаслідок зниження курсу її валюти. У першому випадку матиме місце вплив цінового фактора: збільшення сукупного попиту буде пов'язане з переходом вниз по кривій АD на нижчий рівень цін. У другому випадку спостерігатиметься вплив нецінового фактора: сукупний попит зростатиме внаслідок переміщення кривої АD праворуч. Однозначний вплив на сукупний попит чинять лише остаточні зміни в чистому експорті, а не окремі фактори.

Коли курс національної валюти країни знижується або світові ціни зростають, товари вітчизняного виробництва стають дешевшими від іноземних. Попит на них зростає, а попит на імпорт, як правило, скорочується. Чистий експорт і сукупний попит країни в результаті збільшуються. Але знецінення валюти або підвищення зовнішніх цін матимуть протилежні наслідки, якщо видатки на імпортні товари та послуги, від яких країна не може відмовитись (паливо, електроенергія, обладнання, окремі продовольчі, медичні й побутові товари, міжнародні транспортні послуги), зростуть у підсумку більше, ніж доходи країни від експорту.

2. Розрахунок собівартості виготовлення лікарського препарату

Якість лікарських засобів вітчизняного виробництва достатньо висока. Але всі вони не відповідають потребам споживачів через незручну, неякісну упаковку. Це відноситься до багатьох лікарських препаратів та засобів, які найчастіше використовуються населенням України. В рівній мірі це відноситься і до лікарського препарату «Сонорин».

Упаковка, що використовується вітчизняним підприємством - це скляна баночка на 50 таблеток. Саме ця упаковка дуже впливає на рішення покупця: придбати ліки чи відмовитись.

Підприємство з виготовлення лікарських засобів придбало автомат для виготовлення упаковки РК-557, але не використовувало його на повну потужність. Це було пов'язано з відсутністю необхідного пакувального матеріалу.

Враховуючи потреби споживачів лікарських засобів, конкуренцію та витрати на упаковки підприємством була знайдена можливість для закупівлі пакувальних матеріалів. Було укладено угоду на поставку полівінілхлоридної плівки за ціною 7,0 грн. за 1 кг. Норма витрати плівки на 50,0 тис. таблеток становить 1,34 кг. Фольга алюмінієва друкована лакована буде поставлятися з Росії (м. Санкт-Петербург) за ціною 18,0 грн./кг. Норма витрати на 50,0 тис. таблеток складе 0,29 кг.

Необхідно визначити повну собівартість виготовлення 50,0 тис. таблеток «Сонорин» (калькуляційна одиниця) до та після заміни старої упаковки на нову, більш зручну.

Дані з витрат на стару та запропоновану упаковку й витрати на виготовлення препарату наведені в таблицях 2.1-2.3.

Таблиця 2.1. Вихідні дані за старою упаковкою на 50 тис. таблеток

Таблиця 2.2. Дані про нову упаковку на 50 тис. таблеток

Таблиця 2.3. Витрати на виготовлення препарату «Сонорин» на 50 тис. таблеток

Методичні рекомендації

Розрахунок треба провести у такій послідовності:

- визначення повної собівартості виготовлення 50 тис. таблеток «Сонорин» із старою та новою упаковкою;

- порівняти витрати на виготовлення 50 тис. таблеток препарату по цих упаковках (старою та запропонованою);

- розрахувати розмір прибутку, який буде отримано з кожної калькуляційної одиниці (50 тис. таблеток) за умови, що ціни продажу - 80 коп. за 10 штук таблеток;

- визначити рівень рентабельності препарату «Сонорин», порівняти та зробити відповідні висновки.

Розв'язання

1. Визначимо повну собівартість виготовлення 50 тис. таблеток «Сонорин» із старою та новою упаковками.

Результати розрахунків наведемо в таблиці 2.4

Таблиця 2.4. Собівартість виготовлення «Сонорин» (стара упаковка)

Таблиця 2.5. Собівартість виготовлення «Сонорин» (нова упаковка)

Таким чином, можемо зазначити, що виготовлення нової упаковки значно відіб'ється на зменшенні повної собівартості виробництва таблеток «Сонорин». Так як, собівартість виготовлення нової упаковки для 50 тис. таблеток на 259,77 грн. менш ніж собівартість виготовлення старої упаковки. Значні витрати при виробництві старої упаковки приходяться на закупівлю банок, кришок та коробок.

2. Розрахуємо витрати на виготовлення самого препарату «Сонорин» в обсязі 50 тис. таблеток.

Таблиця 2.6. Витрати на виготовлення препарату «Сонорин» на 50 тис. таблеток

Таким чином, повна собівартість виготовлення препарату «Сонорин» становить:

зі старою упаковкою = 3242,07+412,8 = 3654,87 грн.

з новою упаковкою = 3242,07 + 39,12 =3281,19 грн.

Виробництво препарату «Сонорин» з новою упаковкою на 10,22% дешевше, ніж зі старою.

3. Розрахуємо розмір прибутку, який буде отримано з кожної калькуляційної одиниці (50 тис. таблеток) за умови, що ціни продажу - 80 коп. за 10 штук таблеток.

Результати розрахунків наведемо в таблиці 2.7

Таблиця 2.7. Прибуток від виробництва препарату «Сонорин» зі старою та новою упаковкою

При виробництві препарату з новою упаковкою прибуток підприємства в два рази буде більший, ніж при виробництві зі старою упаковкою.

Розрахуємо рентабельність виробництва препарату «Сонорин» зі старою та новою упаковкою. Результати розрахунку представимо у вигляді таблиці 2.8

Таблиця 2.8. Рентабельність виробництва препарату «Сонорин»

Таким чином, робимо висновок про те, що виробництво препарату «Сонорин» потрібно перевести на нову упаковку, бо собівартість її виготовлення значно менше, ніж виготовлення старої, а прибуток та рентабельність значно вищі.

Висновок

На величину попиту впливають не тільки ціна або тариф, а й не-цінові чинники. Одним з нецінових чинників зміни величини попиту на товар є ефект заміщення.

Ефект заміщення пов'язаний з існуванням взаємозамінних товарів (товарів-субститутів), наприклад, пепсі-коли і мінеральної води. Взаємозамінні товари - це такі пари товарів, для яких збільшення ціни одного товару приводить до збільшення величини попиту на інший товар. Так, підвищення ціни на пепсі-колу приведе до збільшення попиту на мінеральну воду. Попит на мінеральну воду зміниться без зміни ціни на цей товар. Отже, згідно з ефектом заміщення споживач купуватиме більше тієї продукції, ціна якої знижена, і замінить нею інші товари, які при цьому відносно дорожчають.

Ще одним неціновим чинником, що впливає на зміну величини попиту, є ефект доходу споживача. Те, що споживач заплатив за товар або послугу, - це його витрати. Сума, яку він зекономив при купівлі, становить його дохід, або споживчий надлишок. Споживчий надлишок - це різниця між максимумом ціни, яку споживач готовий заплатити за певний товар, і тією реальною ціною, що він заплатив фактично. Якщо для задоволення спраги в спекотний день є тільки пепсі-кола за ціною однієї склянки 10 гр. од., то за дві склянки випитої пепсі-коли потрібно заплатити 20 гр. од. Та коли є альтернатива у вигляді мінеральної води по 4 гр. од. за склянку, то на 2 склянки води буде витрачено 8 гр. од. Різниця 20 - 8 = 12 гр. од. і становитиме споживчий надлишок. Споживчий надлишок є стимулом ринкової діяльності споживача, стимулом для формування пропозиції товарів. Отже, дія ефектів доходу споживача і заміщення пояснює збільшення попиту у разі зниження цін і скорочення попиту - у разі їх підвищення. Все залежить від впливу кожного з цих ефектів на споживчий вибір, у результаті якого споживач отримує на ринку то дохід, то збитки, що приводить до споживчої рівноваги.

Література

1. Закон України «Про підприємства в Україні». К.: Україна, 1991. - 32 с.

2. Закон України «Про власність». К.: Україна, 1991. - 16 с.

3. Закон України «Про підприємництво». К.: Україна, 1991. - 30 с.

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №47 - С. 1351-1359.

5. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 1994. - 280 с.

6. Горфинкель В.Я., Купрякова Е.М. Экономика предприятия. - М.: Юнити, 1996. - 368 с.

7. Лепейко Т.І. Методологія управління інвестиційними ресурсами фінансового ринку: Монографія. - Харків, 2001. - 304 с.

8. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. Учебник, 2-е изд., - М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. - 624 с.

9. Экономика предприятия: Учебн. пособие. [П.А. Орлов и др.]; Под общей редакцией П.А. Орлова. - Харьков: Изд. ХГЭУ, 2000. - 400 с.

10. Экономика предприятия / Под ред. В.М. Семенова. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 184 с.

11. Экономика предприятия / Под ред. Грузинова В.П. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ. 1998. - 320 с.

12. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И. Волкова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 520 с. - (Серия «Высшее образование»).

13. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. Ф.К. Беа, Э. Дихтла, М. Швайтцера. Пер. с нем. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 928 с.

14. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КДЕУ, 2000. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru