Організація пошуку та підрахунку резервів й обґрунтування їх величин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з курсу “Економічний аналіз”



Організація пошуку та підрахунку резервів й обґрунтування їх величин

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

- за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

- за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо-змінні простої тощо.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:

- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

- зміну трудомісткості продукції;

4. Зменшення прямих матеріальних витрат.

5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку.

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів.

Основними джерелами резервів збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізації її на більш вигідних ринках збуту і т.д. (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1 Резерви збільшення прибутку

Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок резервів збільшення обсягу реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв росту обсягу реалізації продукції помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:

Резерви збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції і послуг підраховуються в такий спосіб: попередньо виявлений резерв зниження собівартості кожного виду продукції збільшується на можливий обсяг її продажів з урахуванням резервів його росту:

Резерви збільшення рентабельності

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів може бути використана наступна формула:

де Р^R - резерв росту рентабельності;

R_в - рентабельність можлива;

Rф - рентабельність фактична;

R^П - резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

VРП_вi - можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його росту.

Задача 1

За даними таблиці проаналізувати ефективність використання основних фондів, тобто проаналізувати зміну фондорентабельності і фондовіддачі активної частини фондів під впливом різних факторів.

№	Показник	План	Факт
1	Обсяг випуску продукції, т. грн.	201600	211680
2	Прибуток від реалізації продукції, т. грн.	37590	40521,6
3	Середньорічна вартість, т. грн. А) основних виробничих фондів (ОЗ) Б) активної частини фондів (ОЗА) В) одиниці обладнання (Ц) (стр.3б/стр.8)	26701,5 16128 120	29400 17640 127,27
4	Питома вага активної частини фондів (коефіцієнт) (ЧА) (стр.3б/стр.3а)	0,604	0,6
5	Фондорентабельність, % (Роз) (стр. 2 / стр.3а)	140,8	137,8
6	Рентабельність продукції, % (Рпр)	39,16	40,19
7	Фондовіддача, грн. А) основних виробничих фондів (Фв) (стр.1 / стр.3а) Б) активної частини фондів (ФвА) (стр.1/стр. 3б)	7,55 12,5	7,20 12,0
8	Середньорічна кількість технологічного обладнання, шт. (К)	134,4	138,6
9	Відпрацьовано за рік всім обладнанням, т.годин (ФРЧ)(стр.6,2а стр.8)	1058,4	998,92
6,2	В тому числі одиницею обладнання: А) годин (ФРЧод) Б) змін (Зм) В) днів (Д)	7875 1050 525	7207 987 514,5
11	Коефіцієнт змінності (Кзм) (стр.6,2б/стр. 6,2в)	2,0	1,92
12	Середня тривалість зміни (Т), годин (стр.6,2а/стр.6,2б)	7,5	7,3
13	Виробіток продукції на 1 машино-годину (Вгод), т.грн.(ГВ) (стр.1/стр.9)	0,19	0,21

Рішення:

Розрахунки показників зведемо у таблицю:

№	Показник	План	Факт	Зміни
1	Обсяг випуску продукції, т. грн. (ВП)	201600	211680	+10080
2	Прибуток від реалізації продукції, т. грн.	37590	40521,6	+2931,6
3	Середньорічна вартість, т. грн. А) основних виробничих фондів (ОЗ) Б) активної частини фондів (ОЗА) В) одиниці обладнання (Ц)	26701,5 16128 120	29400 17640 127,27	+2698,5 +1512 +7,27
4	Питома вага активної частини фондів (коефіцієнт) (ЧА)	0,604	0,6	-0,004
5	Фондорентабельність, % (Роз)	140,8	137,8	-3,0
6	Рентабельність продукції, % (Рпр)	39,16	40,19	+1,03
7	Фондовіддача, грн. А) основних виробничих фондів (Фв) Б) активної частини фондів (ФвА)	7,55 12,5	7,20 12,0	-0,35 -0,5
8	Середньорічна кількість технологічного обладнання, шт. (К)	134,4	138,6	+4,2
9	Відпрацьовано за рік всім обладнанням, т. годин (ФРЧ)	1058,4	998,92	-59,48
6,2	В тому числі одиницею обладнання: А) годин (ФРЧод) Б) змін (Зм) В) днів (Д)	7875 1050 525	7207 987 514,5	-667,8 -63,0 -10,5
11	Коефіцієнт змінності (Кзм)	2,0	1,92	-0,08
12	Середня тривалість зміни (Т), годин	7,5	7,3	-0,2
13	Виробіток продукції на 1 машино-годину, т. грн. (ГВ)	0,19	0,21	+0,02

У нашому прикладі відбулося зниження фондовіддачі основних виробничих фондів (-0,35 грн.) та їх активної частини (-0,5 грн.). На фондовіддачу основних виробничих фондів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів. На основі вихідних даних зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ - фондовіддача; ПВ - питома вага активної частини засобів):

ДФВ_пит = (ПВ_ф-ПВ_пл.)ФВ^а_пл = (0,6-0,604) 12,5 = - 0,05 тис. грн.

ДФВ_акт = (ФВ^а_ф - ФВ^а_пл)ПФ_ф = (12-12,5) 0,6 = - 0,3 тис. грн.

Всього: -0,35 тис. грн.

Фондовіддача активної частини фондів безпосередньо залежить від його вартості (ВО), часу роботи і середньогодинного виробітку.

Для аналізу використаємо таку факторну модель:

Фв^А=(КФРЧ^одГВ)/ВО

Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці обладнання подати як добуток кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (К_зм) і середньої тривалості зміни (Т).

Середньорічна вартість активної частини фондів дорівнює добутку кількості (К) і середньої вартості його одиниці (Ц):

Фв^А = (К Д К_змТ ГВ) / (КЦ) = (ДК_змТГВ)/Ц

Розрахунок впливу факторів на приріст фондовіддачі обладнання можна виконати методом ланцюгової підстановки:

Фв^А₀ = (Д₀ К_зм0 Т₀ ГВ₀) /Ц₀ = (5252,07,50,19)/120=12,5

Для визначення першого умовного показника фондовіддачі необхідно замість базової взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання:

Фв^А_ум.1 = (Д₀ К_зм0 Т₀ ГВ₀) /Ц₁=(5252,07,50,19)/127,27 =11,75

Внаслідок зміни вартості обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,75 грн. (11,75-12,5).

Встановимо, якою буде фондовіддача за фактичної вартості обладнання і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за базової величини решти факторів:

Фв^А_ум.2 = (Д₁ К_зм0 Т₀ ГВ₀) /Ц₁=(514,52,07,50,19)/127,27 =11,52

Зменшення фондовіддачі на 0,23 (11,52-11,75) є результатом збільшення цілоденних простоїв обладнання.

Третій умовний показник фондовіддачі розраховують за його фактичною вартості, фактичною кількістю відпрацьованих днів, фактичним коефіцієнтом змінності і за базовим рівнем решти факторів:



Фв^А_ум.3 = (Д₁ К_зм1 Т₀ ГВ₀) /Ц₁=(514,51,927,50,19)/127,27 =11,06

За рахунок зменшення коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилася на 0,46 грн. (11,06-11,52).

При розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі залишається незмінним тільки рівень середньогодинного виробітку:

Фв^А_ум.4 =(Д₁К_зм1Т₁ГВ₀) /Ц₁ = (514,51,927,30,19)/127,27 =10,76

У зв'язку з тим, що тривалість зміни зменшилася на 0,5 год., фондовіддача зменшилася на 0,30 грн. (10,76-11,06).

При фактичному виробітку обладнання його фондовіддача становитиме:

Фв^А₁ = (Д₁ К_зм1 Т₁ГВ₁) /Ц₁ = (514,51,927,30,21)/127,27 =12,0

що на 0,50 менше, ніж при його виробітку в базовому періоді.

За рахунок збільшення середньогодинного виробітку фондовіддача збільшилася на 1,24 грн. (12,0-10,76).

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих засобів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних виробничих засобів.

Зміна фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок:

- структури обладнання - -0,750,604 = -0,46

- цілоденних простоїв - -0,230,604 = -0,15

- коефіцієнта змінності - -0,460,604 = -0,28

- внутрішньо змінних простоїв - -0,300,604 = -0,20

- середнього динного виробітку - +1,240,604= + 0,74

Всього: - 0,35 тис.грн.

Задача 2

прибуток рентабельність витрата продукція

За тими ж даними розрахувати по групах однорідного обладнання зміну обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивних та інтенсивних факторів його використання (п'яти факторна мультиплікативна модель). Розрахунок провести методами ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць.

Рішення:

Обсяг виробництва продукції можна розрахувати за формулою:

ВП = ФРЧ К ГВ = (Д К_зм Т) К ГВ

Метод ланцюгових підстановок є найбільш універсальним методом елімінітування. Він використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделях: адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних.

В даному випадку ми маємо п'яти факторну мультиплікативну модель:

1. Будується ланцюг на основі моделі

ВП = (Д_п К_змп Т_п) К_п ГВ_п > (Д_ф К_змф Т_ф) К_ф ГВ_пф

Будуємо модель ланцюгових підстановок, для чого визначаємо умовні величини:

ВП_п = (Д_пК_змп Т_п) К_п ГВ_п = 5252,07,5134,40,19 = 201600 т. грн.

ВП_ум.1 = Д_фК_змпТ_пК_пГВ_п = 514,52,07,5134,40,19 =197074

ВП_ум.2 = Д_фК_змфТ_пК_пГВ_п = 514,51,927,5134,40,19 = 189191

ВП_ум.3 = Д_фК_змфТ_фК_пГВ_п = 514,51,927,3134,40,19 = 184146

ВП_ум.4 = Д_фК_змфТ_фК_фГВ_п = 514,51,927,3138,60,19 = 189900

ВП_ф= Д_ф х К_змф х Т_ф х К_ф х ГВ_ф=514,51,927,3138,60,21 = 211680 т. грн.

ДВП = ВП_ф - ВП_п = 211680 - 201600 = +10080 т. грн.

1. вплив зміни кількості відпрацьованих одиницею обладнання днів:

ДВП_Д = 197074 - 201600 = -4525 т. грн

2. вплив зміни коефіцієнта змінності:

ДВПк_зм = 189191 - 197074 = -7883 т. грн

3. вплив зміни середньої тривалості зміни:

ДВП_Т = 184146 - 189191 = -5054 т. грн

4. вплив зміни кількості обладнання:

ДВП_К = 189901 - 184146 = +5755 т. грн

5. вплив зміни виробітку продукції на 1 машино-годину:

ДВП_ГВ= 211680 - 189901 = +21779 т. грн

Разом: -4525-7883-5054+5755+21779 = +10080 т. грн

Спосіб абсолютних різниць застосовують для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних моделях і моделях мультиплікативно-адитивного типу. І хоча використання його обмежене, завдяки його простоті він широко застосовується в економічному аналізі.

Застосовуючи його, величину впливу факторів розраховують помноженням абсолютного приросту значення досліджуваного фактора на базовий рівень факторів, які стоять справа від нього, і на поточний рівень факторів, розташованих зліва від нього в моделі.

Алгоритм розрахунку для мультиплікативної п'ятифакторної моделі валової продукції є таким:



ВП = ДК_зм ТКГВ = 5252,07,5134,40,19 = 201600 т. грн.

ДВП_Д = ДДК_змпТ_п К_пГВ_п =(-10,5) 2,07,5134,40,19 = -4525 т. грн.

ДВПк_зм = Д_фДК_зм Т_пК_пГВ_п = 514,5(-0,08) 7,5134,40,19 = -7883 т. грн.

ДВП_Т = Д_фК_змф ДТ К_п ГВ_п = 514,51,92(-0,2) 134,40,19 = -5045 т. грн.

ДВП_К = Д_фК_змф Т_пф ДКГВ_п = 514,51,927,3(+4,2) 0,19 = +5755 т. грн.

ДВП_ГВ=Д_фК_змфТ_пфК_пфДГВ=514,51,927,3138,6 (+0,02) = +21779 т.грн.

Разом вплив факторів: +10080 т. грн.

За допомогою способу абсолютних різниць одержують ті самі результати, що й за допомогою способу ланцюгової підстановки. При цьому також необхідно пильнувати, щоб алгебраїчна сума приросту результативного показника за рахунок окремих факторів дорівнювала його загальному приросту.

Спосіб відносних різниць застосовують для виміру впливу факторів на приріст результативного показника тільки в мультиплікативних моделях. При цьому використовують відносний приріст факторних показників, виражений коефіцієнтом або процентом.

Розглянемо методику розрахунку впливу факторів цим способом для мультиплікативної моделі обсягу випуску продукції:

Показник	План	Факт	Відхилення від плану
Обсяг випуску продукції	201600	211680	+10080
Відпрацьовано одиницею обладнання днів (Д)	525	514,5	-10,5
Коефіцієнт змінності (Кзм)	2,0	1,92	-0,08
Середня тривалість зміни (Т), годин	7,5	7,3	-0,2
Середньорічна кількість технологічного обладнання, шт. (К)	134,4	138,6	+4,2
Виробіток продукції на 1 машино-годину, т. грн. (ГВ)	0,19	0,21	+0,02

Зміни результативного показника визначають у такий спосіб. За цим правилом для розрахунку впливу першого фактора необхідно помножити базову величину результативного показника на відносне приріст першого фактора, вираженого десятковим дробом. Щоб розрахувати вплив другого фактора, потрібно до базової величини результативного показника додати зміну його за рахунок першого фактора, а потім знайдену суму помножити на відносний приріст другого фактора.

Вплив третього фактора визначають аналогічно: до базової величини результативного показника додають його приріст за рахунок першого і другого факторів і отриману суму помножують на відносний приріст третього фактора і т. д.

ВП = ДК_змТКГВ =5252,07,5134,40,19 = 201600 т. грн.

ДВП_Д = 201600(-10,5)/525 = -4525 т. грн.

ДВПк_зм = (201600-4525) (-0,08)/2,0 = -7883 т. грн.

ДВП_Т = (201600-4525-7883)(-0,2)/7,5 = -5045 т. грн.

ДВП_К = (201600-4525-7883-5045)(+4,2)/134,4 = +5755 т. грн.

ДВП_ГВ = (201600-4525-7883-5045+5755)(+0,02)/0,19 = +21779 т.грн.

Разом вплив факторів = +10080 т. грн.

Спосіб відносних різниць зручно застосовувати тоді, коли потрібно розраховувати вплив великого комплексу факторів (8 - 6,2 і більше). На відміну від попередніх способів тут значно скорочується число обчислювальних процедур, що зумовлює його перевагу.

Хоча всі способи елімінування відрізняються методикою розрахунків, проте вони дають однакові результати, оскільки ґрунтуються на одному і тому ж самому принципі. У практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, найменш трудомісткий і надійний.

Список використаної літератури

1. Баканов М. Н., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 263 с.

2. Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. М. Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001.-540 с.

3. http://www.lib.academy.sumy.ua/BiblList.Asp?WhatAction=RefList&Pos=1&ResCount=20&SearchStr=&RefType=AvtList&RefValue=&BaseType=BookListЕкономічний аналіз: Навчальний посібник: Навчальне видання. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003.- 556 c

4. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчально-методичний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000.- 263 c.

5. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ За ред. проф. А.Г. Загороднього. - Львів: „Магнолія Плюс”,2006. - 428 с.

6. Ковальчук М. І. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004

7. Чебан Т.М., Калінська Т.А., Дмитрієнко І.О. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник: Навчальне видання. - К.: ЦНЛ, 2003.- 214 c.

Размещено на Allbest.ru

...