Сутність амортизації та її характеристика

2. У бухгалтерському обліку відмовитися від використання податкового методу нарахування амортизації, оскільки даний метод не спрощує бухгалтерський облік та не призводить до поєднання бухгалтерського податкового обліку амортизації. Більше того, податкове законодавство передбачає норми амортизації, які є економічно необґрунтованими. Проте для потреб податкового обліку даний метод можна застосовувати й надалі, але з переглядом груп основних фондів та норм амортизації.

3. Виключити із законодавства вимогу про обов'язкове створення спеціальних (цільових) фондів, зокрема амортизаційного. Це надасть змогу підприємствам вільно розпоряджатися своїми коштами. Рішення про створення будь-якого фонду, зокрема і амортизаційного, повинно прийматися виключно керівництвом підприємства, враховуючи конкретні умови господарювання даного підприємства, його фінансове становище, рівень забезпеченості основними засобами тощо.

4. Амортизаційна політика повинна формуватися на двох рівнях: 1) на державному, шляхом встановлення груп основних засобів та граничних термінів використання основних засобів у межах групи; 2) на рівні підприємства, шляхом надання права підприємствам обирати методи нарахування амортизації та термінів корисного використання в межах, встановлених законодавством.

5. Законодавче врегулювати визначення терміну «амортизація», визначивши його виключно як процес розподілу вартості необоротних активів, що амортизуються, на весь строк їхньої експлуатації і не більше того.

Вказані пропозиції, на мою думку, дадуть змогу порівнювати показники фінансової діяльності різних підприємств та мати об'єктивні дані про стан основних засобів та рівень їхнього зносу як на рівні підприємства, так і на рівні держави. Ці показники важливі не лише для формування більш досконалої амортизаційної політики, а й для планування та прогнозування розвитку як окремого підприємства, так і держави загалом. Адже лише знаючи реальне фінансове становище підприємств, можна правильно планувати свою діяльність та прогнозувати можливі зміни на конкурентному ринку. Надання підприємствам права самостійного розпорядження власним прибутком зробить їх більш конкурентоспроможними, що призведе до збільшення доходів даного підприємства і, як наслідок, до збільшення доходів державного бюджету. А відмова від застосування у бухгалтерському обліку норм амортизації, передбачених податковим законодавством, дасть змогу при визначенні фінансового результату та складанні фінансової звітності підприємства керуватися виключно економічними методами та категоріями, що сприятиме об'єктивності фінансових та економічних показників діяльності підприємств.

ВИСНОВКИ

Отже, основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальний) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко - експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості - економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів випивають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове від шкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного від шкодування. Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації передовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

На сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних нематеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку " "Основні засоби", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Три останні є методами прискореної амортизації. Крім того, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Але. на жаль, поки що на практиці підприємства змушені застосовувати лише методи нарахування амортизації, передбачені п.26 Положення (стандарту) " "Основні засоби": "підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством". Тому, що навряд чи на підприємстві підуть сьогодні на ризик нараховувати амортизацію одним із інших п'ять методів, оскільки використання їх не передбачено податковим законодавством.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 1997 року № 283/97 - ВР із змінами і доповненнями, вт. ч. Внесеними Законом України від 24.12.2002 року № 349 - ІV

2. Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.: "Каравела", 2003. - 432 с.

3. Кантор Е.Л. Экономика предприятия. - СПб., 2002. - 352 с.

4. Борисенко З.Н. Амортизационная политика. - Киев, 1993. - 136 с.

5.Пелих А.С. Экономика предприятия и отрасли промышленности. - Ростов-на-Дону., 1999. - 608 с.

6. Жариков В.Д. Прогнозирование потребности объединений в оборудовании. - М., 1986. - 172 с.

7.Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

8.Економіка підприємства: підручник/Швиданенко Г.О., Васільков В.Г., Гончарова Н.П. -К.:КНЕУ,2009.-598 с.

9. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. - К.: “ Хрещатик ”,1999. - с.650 - 651 10. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посіб. Для самост. Вивчення дисципліни. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287с. 11.Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2002. - 152с. 12.Гриньова В.М., Колода В.О. Фінанси підприємств: Навч.посіб. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424с. 13. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. М.Г. Чумаченка. - вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556с. 14. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

15.Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В. Амортизаційна політика підприємств//Фінанси України. - 2002. - №12. - с. 20-24. 16.Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів:"Магнолія Плюс". - 2004. - 367 с. 17. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. - 336с.

18. Орлова В.К. Сенчішак С. В. Зв'язок амортизаційної політики з дивідендною політикою на підприємстві // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Ч.І: Вип. 4. -Кіровоград: КДТУ.2003. -С.357-363.

19. Косова Т. Д. Амортизація як інвестиційний ресурс підприємства // Економіка підприємства, 2003, №9. - С. 157-166.

20. Шудра В.Ф. Механизм восстановления парка промышленного оборудования. - К., 1990.-143 с.

Размещено на Allbest.ru