Організація виробництва продукції на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра «Економіки підприємства»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Організація виробництва»

на тему: «Організація виробництва продукції на підприємстві»

Виконала:

Студентка IIІ курсу ЕП-31і

Жовтюк Т.В.

Перевірив:

Василенко Ж.А.

Рівне - 2013

Вихідні дані

Кількість верстатів згідно паспорта підприємства, шт.

Шифр обладнання	Назва обладнання	Кількість, шт.
110 111 120 125 128 47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95	Токарний верстат Свердлильний верстат Агрегатний верстат Зварювальна установка Зварювальний напівавтомат Вальці для гнуття Напівавтоматична зварювальна лінія Прес гідравлічний Шліфувальний верстат Токарний напівавтомат Фрезерний верстат Продольно-строгальний верстат Установка для нанесення фарби Горизонтально-фрезерний верстат Вертикально-фрезерний верстат Протягувальний верстат Плоскошліфувальний верстат	12 6 11 3 14 12 6 10 23 7 10 10 16 16 8 23 14

Простоювання обладнання в ремонті, у відсотках від номінального фонду робочого часу - 3,1.

Виробництво продукції за проектом плану, шт.

Виріб 1	3451
Виріб 2	22458
Виріб 3	3130
Виріб 4	1288

Фактично підписані угоди про поставку продукції підприємства, шт.:

Виріб 1	4140
Виріб 2	25660
Виріб 3	3650
Виріб 4	1540

Залишки незавершеного виробництва на початок і на кінець року, шт.

	Початок року	Кінець року
Виріб 1	870	1047
Виріб 2	5132	5235
Виріб 3	584	900
Виріб 4	292	297

Ріст продуктивності праці - 108,8%

Чисельність працівників згідно проекту плану - 741 чол.

Фонд розвитку виробництва, науки і техніки - 429,4 тис. грн.

Середньорічна заробітна плата одного робітника - 1851 грн.

Вступ

Тема даної курсової роботи “Організація виробництва продукції на підприємстві” є досить актуальною на сьогодні, адже необхідно розробляти на підприємстві шляхи і методи організації високопродуктивної роботи, яка б забезпечила найбільш ефективне використання технічних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Курсова робота складається з таких розділів:

1. Виробнича потужність і виробнича програма підприємства.

2. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції.

3. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві та їх вплив на показники виробничої діяльності підприємства.

Виробнича потужність підприємства - це його здатність до випуску максимальної кількості продукції за одиницю часу до визначеної дати за допомогою сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнутому рівні їх удосконалення.

Основним завданням обчислення виробничої потужності є виявлення і використання резервів у сфері технічного прогресу і вдосконалення організації виробництва з метою збільшення випуску продукції. Для оцінки реального стану використання виробничих потужностей застосовують систему показників, яка дає змогу комплексно проаналізувати використання і розробити заходи щодо реалізації резервів виробничої потужності.

В сучасних умовах господарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємств є найдешевшим заходом, що різко впливає на ефективність роботи кожного з них.

Для виявлення резервів виробництва важливе значення для підприємства має розробка річного плану підприємства, а саме порядок розробки, який повинен дати можливість проявити свою ініціативу всіх працівників підприємства.

При написанні теоретичної частини курсової роботи використовували підручник Платкіна Я. Д. та Янушкевича О. К. “Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві”. У навчальному посібнику висвітлюються проблеми машинобудування - важливої галузі економіки, яка на сьогодні як ніколи потребує впровадження сучасних методів виробничого менеджменту: управління виробничим процесом, виробничими ресурсами, якістю і конкурентноздатністю продукції.

У розрахунковій частині курсової роботи будуть здійснені такі обчислення, як розрахунок виробничої потужності певного виду обладнання; визначення резерву виробничої потужності; трудомісткості додаткового обсягу продукції; визначення додаткової потреби в матеріальних ресурсах.

У першому розділі здійснено вибір організаційно-технічних заходів, які включаються до плану і впровадження цих заходів може вимагати або ж не вимагати додаткових капітальних вкладень. За рахунок цих заходів проводяться розрахунки економічної чисельності працівників та економію матеріалів (алюмінієвого прокату, труб, лаку і фарби).

Розділ 1. Виробнича потужність і виробнича програма підприємства

1.1 Виробнича потужність підприємства

Виробнича інформація про виробничі потужності підприємства є важливим фактором наукового управління їх діяльністю.

Здатність підприємства і їхніх підрозділів виготовляти максимальну продукцію перебуває у безпосередній залежності від кількості та досконалості засобів праці, якими вони озброєні. Засоби праці, насамперед їх активна частина - знаряддя праці, треба вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємства. При цьому зазначимо, що виробничу потужність мають не знаряддя праці, а відповідні виробничі одиниці, в яких перші організаційно функціонують.

Виробнича потужність підприємства (підрозділу) - це його потенційна здатність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу за визначений термін за допомогою організаційної сукупності наявних на підприємстві знарядь праці при досягнотому рівні їх досконалості і освоєння.

Особливості виробничої потужності є динамічність. Її величина встановлюється тільки на певний момент.

Основним завдання розрахунку виробничих потужностей є визначення потенційної можливості підприємства виготовляти максимальну кількість продукції, виявлення і використання резервів, пов'язаних з технічним прогресом й удосконаленням організації виробництва з метою збільшення випуску продукції.

Процес формування і використання виробничої потужності підприємства складний і залежить від багатьох взаємопов'язаних факторів. Різниця між ними полягає в тому, що одні фактори впливають на збільшення виробничих потужностей, а інші дають змогу оцінити рівень їх використання. Для вивчення факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, необхідний аналіз і класифікація їх відповідно до основних елементів процесу виробництва - засобів праці, предметів праці і самої праці. При класифікації вони можуть бути розділені на дві групи: фактори, що впливають на розширення фронту роботи, і фактори, які позначаються на підвищенні продуктивності технологічного устаткування і робочих місць. У загальному вигляді класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, зображена на рис. 1.1. Особливістю цих факторів є те, що для збільшення заходів, пов'язаних з ними, потрібні капітальні вкладення.

Рис. 1.1. Класифікація факторів, які позначаються на величині виробничої потужності підприємств

Цілком іншу природу мають фактори, які впливають на використання виробничих потужностей. Заходи, пов'язані з ними, спрямовані в основному на використання резервів, мають організаційний характер і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. Ці фактори можна розділити на соціально-економічні і організаційно-технічні.

Кількісний вираз факторів, які впливають на поліпшення використання виробничих потужностей, виявляється у співвідношенні часу роботи і часу витрат у плановому періоді. Ці фактори діють у сфері організації функціонуванні засобів праці в часі. Тільки повному використанню виробничих потужностей сприяє скорочення часу непродуктивної роботи устаткування.

Аналіз суті й особливостей впливу факторів, що впливають на рівень використання виробничих потужностей, дає змогу функціонально їх класифікувати на зовнішні і внутрішні (рис. 1.2.) Така класифікація може бути застосована при оцінці внутрішньозаводських резервів використання виробничих потужностей. Керуючись нею, виявити резерви в їх сукупності, визначити питому вагу кожного з них, а також дати їх кількісну оцінку.

У класифікаціях на рис. 1.1, 1.2 фактори показані у загальному вигляді. Однак це не виключає їх подальшої диференціації.

Аналіз і класифікація факторів дають змогу чітко розмежувати такі поняття, як “випуск продукції”, “використання виробничої потужності”, “розвиток виробничої потужності”, а також сформулювати більш досконалі методологічні принципи обгрунтування величини виробничої потужності. Закономірність вияву і дію факторів на рис. 1.1, 1.2, що впливають на величину і рівень використання виробничих потужностей підприємств, не зазначає змін у зв'язку з переходом до роботи в ринкових умовах. Більше того, є методологічною передумовою виявлення ефетивного використання наявних резервів в обох аспектах (величини і рівня використання), оскільки саме в ринкових умовах мобілізація ринкових резервів збільшення і поліпшення використання виробничих потужностей підприємств виступає важливим фактором підвищення ефективності до роботи.

Рис. 1.2 Класифікація факторів, що впливають на рівень використання виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність підприємств є величиною змінною, вона залежить від умов діяльності підприємства і встановлюється тільки на певний момент часу. Виробнича потужність підприємства визначається в тих самих одиницях вимірювання, в яких обчислюється продукція, яку виготовляє підприємство.

Виробнича потужність визначається за формулою:

, (1.1)

де n - кількість провідного обладнання, шт.;

КФРЧ - корисний фонд робочого часу, год.;

КВН - коефіцієнт виконання норм виробітку;

ТЄ - трудомісткість обробки одиниці виміру, год.

Потужність може визначатися за іншою формулою:

, (1.2)

де Пн - нормативна годинна продуктивність одиниці обладнання, шт./год.

Якщо на підприємстві виготовляється декілька видів продукції, то виробнича потужність підприємства визначається за формулою:

,

де - максимально можливий випуск кожного виду продукції;

Ці - оптова (договірна) ціна одиниці продукції.

При розрахуну випуску продукції з діючих виробничих потужностей розраховують середньорічну виробничу потужність.

 , (1.3.)

де Пn.p. - виробнича потужність на початок року;

Пввед. - виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tввед. - кількість місяців функціонування введених виробничих потужностей;

Пвиб. - виробничі потужності, які вибули протягом планового періоду;

tвиб. - кількість місяців, протягом яких виробничі потужності не функціонують.

Оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників.

Кожний з показників, який входить до тієї чи іншої групи, має строго визначене призначення в системі аналізу і використання для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей.

До показників використання виробничих потужностей відносять:

1. Коефіцієнти використання потужностей розрізняють:

- Коефіцієнт використання проектної потужності, який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченої проектом (у грн., т, шт.), до величини проектної потужності в аналогічних дослідженнях. На основі отриманих за допомогою цього коефіцієнта відомостей можна оцінювати процес освоєння проектних потужностей, досягнуті техніко-економічні показники в межах нормативного строку, скорочення періоду введення в дію нових потужностей, тобто можна врахувати фактор часу при оцінюванні рівня використання нових потужностей.

- Коефіцієнт використання виробничого потужності, який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної. Цей коефіціент можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.

2. Ступінь прогресивності технічного процесу характеризується питомою вагою впроваджених нових технологій.

3. Ступінь прогресивності обладнання характеризується рівнем механізації та автоматизації виробництва.

4. Показник використання обладнання. Розрізняють:

- екстенсивне використання, яке визначає використання обладнання в часі, найчастіше характеризується коефіцієнтом змінності, а також залежить від величини внутрішньозмінного та цілозмінного простоювання обладнання. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання Кзм є ділення планового розрахункової або фактично трудомісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання в роботі в одну зміну

, (1.4)

де - сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції, маш./год.;

Свст - кількість одиниць встановленого обладнання;

Фд - дійсний фонд часу роботи обладнання в одну зміну, год.;

- інтенсивне використання характеризує використання обладнання по потужності (найчастіше характеризує продуктивність одиниці обладнання в натуральному виразі або обсягом виробленої продукції в розрахунку на одиницю потужності);

- інтегральний показник визначається як добуток екстенсивного та інтенсивного використання. Найчастіше в якості інтегрального показника використовується показник фондовіддачі.

В цехах, де основна робота виконується вручну і низький рівень механізації робіт, використання виробничої потужності визначається на основі використання корисної виробничої площі.

Під час аналізу використання виробничих потужностей підприємства обов'язково визначити ступінь використання різних груп обладнання. З цією метою розраховують коефіцієнт завантаження обладнання, який визначається як відношення трудомісткості виробничої програми завантаження певної групи обладнання (О) до пропускної здатності тієї ж групи обладнання за один і той же період часу (Р).

(1.5)

де Ni - кількість виробів кожного найменування, які обробляються на даній групі обладнання, шт.;

Тєі - трудомісткість обробки одиниці виробу, год/шт.

В результаті розрахунків можна отримати:

1. О=Р Кзав = 1 - це ідеальний випадок завантаження обладнання.

2. О>Р Кзав > 1 - “вузьке місце”, тобто пропускна здатність обладнання менша, ніж планове завантаження.

3. О<Р Кзав < 1 - “широке місце”, тобто існує недозавантаження обладнання.

Найбільш небезпечним для підприємства є другий варіант, оскільки така група обладнання буде спримувати завантаження всіх суміжних з нею груп обладнання.

Розрізняють такі основні шляхи ліквідації “вузьких місць”:

- збільшення коефіцєнта змінності роботи обладнання;

- зменшення або номенклатури виробів, або кількості виробів, які обробляються на певному обладнанні;

- зменшення трудомісткості обробки одного виробу;

- збільшення коефіцієнта виконання норм виробітку;

- збільшення корисного фонду робочого часу;

- зменшення простоювань обладнання в ремонті.

Раціонально побудована система машин підприємства і його підрозділів може стійко функціонувати протягом порівняно тривалого періоду. Однак можливі певні відхилення, насамперед у пропускній здатності окремих машин підсистем і системи на різних рівнях ієрархічної структурної побудови підприємства. При цьому одні з них мають мінімальну пропускну здатність для виконання заданого обсягу виробництва, а інші - мінімальну. В зв'язку з цим середній коефіцієнт завантаження устаткування знижується, що позначається на ефективності використання виробничих потужностей, а підприємство практично не має резервних потужностей для швидкого освоєння випуску нової продукції. Отже, йдеться про розв'язання такого комплексного завдання, як поліпшення використання виробничих потужностей підприємства шляхом залучення значних резервів недовантаження наявного устаткування і формування резервних потужностей для забезпечення освоєння випуску нових видів продукцції, що користуються підвищеним попитом у споживачів.

Наявність таких потужностей тісно пов'язане з формуванням комплектних резервів. Під комплектними резервами поліпшеня використання виробничих потужностей підприємств слід розуміти можливість збільшення випуску певного виду продукції однакової кількості усіма його підрозділами. При цьому величина комплектних резервів перебуває у прямій залежності від рівня пропорційності у виробничих потужностях, тобто від організаційної досконалості побудови системи машин.

Основна мета регулювання пропорцій у потужностях полягає в забезпеченні узгодженого функціонування системи машин і як наслідок - формування комплектних резервів, наявність яких дає змогу освоювати нові види продукції, домагатися рівномірного завантаження усіх ланок підприємства в межах визначеного режиму роботи.

Підприємства мають великі можливості для підвищення ефективності використання потужностей шляхом раціональної побудови систем машин за рахунок маневрувань наявними у них потужнісними ресурсами. Особливо значні резерви такого маневрування можна виявити в складі технологічного устаткування. Але в усіх випадках вони повинні бути використані для підвищення ефективності використання потужностей діючих підприємств.

1.2 Розробка різного плану виробництва на підприємстві

План виробництва та реалізація продукції є головною складовою річного виробничо-економічного плану підприємства. Він передбачає забезпечення виробництва потрібного суспільству продукцією при найкращому викоритсанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових резервів підприємства.

План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних чатсин:

1) виробнича програма;

2) розрахунок використання виробничих потужностей;

3) план реалізації продукції.

Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва продкції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості, строках та вартості запланованої до випуску продукції при досягнутому рівні використання виробничої потужності та відповідній структурі робіт.

Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреби підприємства в матеріальних, трудових та фінансових ресурсах.

Виробнича програма розраховується з метою:

- забезпечення високих та стійких темпів росту виробництва продукції;

- максимального використання виробничих потужностей підприємства;

- раціонального використання матеріальних ресурсів та палива;

- забезпечення росут продуктивності праці;

- оновлення асортименту та номенклатури продукції і підвищення її якості;

- розвитку спеціалізації виробництва та окремих виробничих підрозділів підприємства.

Під час розробки виробничої програми вирішують наступні завдання:

1. Визначають плановий обсяг та асортимент продукції, яку планується виробляти на підприємстві. Під асортиментом продукції розуміють номенклатуру продукції та питому вагу окремих видів продукції в загальному її обсязі. Обсяги та асортимент продукції, що планується виробляти на підприємстві, залежать, по-перше, від суспільних потреб та, по-друге, від наявності та використання виробничих потужностей підприємства.

2. Визначають шляхи покращення використання виробничих потужностей та можливості їх раціонального розширення. Оскільки обов'язковою умовою планування виробництва продукції є оновлення асортименту, або підвищення обсягів виробництва, то під час розробки виробничої програми розраховують організаційно-технічні заходи, які б забезпечували потрібне розширення виробничих потужностей, перехід до виготовлення нових видв продукції, а в деяких випадках реконструкцію, оновлення або капітальне будівництво нових виробничих потужностей.

3. Передбачають розподіл виробництва продукції в часі. Для того, щоб встановлені строки були реальними, необхідно забезпечити підготовку виробництва, виготовлення напівфабрикатів в заготівельних виробництвах, забезпечити ритмічність та обсяги матеріально-технічного постачання. Календарне планування виробництва предбачає, крім того, такий розподіл виготовлення продукції в часі, який забезпечував би дотриманння спеціалізації виробництва. Для цього передбачають обмеження кількості найменувань продукції, яка виготовляється в цехах підприємства в окремі відрізки планового періоду.

Під час планування виробництва продукції використовують як натуральні, так і вартісні показники. Вся система показників повинна забезпечувати можливість обліку та контролю виконання плану по виробництву продукції, виконання плану по асортименту, трудомісткості, а також забезпечувати можливість порівняння обсягів виробництва в різні періоди часу.

Натуральні показники є вихідними для визначення потреби підприємства в робочій силі, в паливі, матеріально-технічних ресурсах, обладнанні, виробничих площах. В цьому випадку продукція обліковується в штуках, тоннах, кіловатгодинах, метрах кубічних, кілометрах, умовних банках та ін. За допомогою натуральних показників найбільш чітко визначається обсяг виробництва та його динаміка. Але натуральні показники мають обмежене застосування, оскільки вони широко використовуються лише у виробництвах, які випускають одноманітну продукцію.

При визначенні обсягу виоробництва продукції в натуральних показниках розрізняють основну, супутну та побічну продукцію

До супутних відносять продукцію, яку отримують в процесі виробництва одночасно з основною продукцією внаслідок технологічного процесу та характеру використовуваної сировини.

Від супутньої продукції слід відрізняти побічну, тобто таку продукцію, яку отримують замість основної в результаті порушення технологічних процесів.

Під час планування продукції в натуральномі виразі розрізняютьтакож придатну продукцію та відходи.

Придатною є продукція, якій притаманні певні хімічні, фізичні, механічні та інші властивості, які відповідають вимогам стандартів та технічних умов.

Відходи виробництва - це частина сирих матеріалів, які залишились невикористаними при підготовці матеріалів до виробництва, або відходи, отримані безпосередньо в процесі виробництва. Відходи бувають зворотніми та безворотніми.

Іноді в якості показника обсягу виробництва продукції використовують показник норм, годин, тобто показник затрат нормованого робочого часу на виготовлення продукції.

Основним недоліком цього показника є те, що він в основному характеризує фонд часу роботи обладнання (людино-годин), але не надає повної характеристики виготовлених споживчих вартостей.

До вартісних показників виробництва продукції відносять товарну, валову та чисту продукцію.

Під товарною продукцією розуміють всю готову продукцію основного, допоміжного та обслуговуючого виробництв, що вироблена в плановому періоді та призначена для реалізації на сторону. Товарна продукція визначається в діючих (договірних) цінах. До складу товарної продукції не входять некомплектна продукція, брак, роботи по виправленню браку, вартість реалізованих відходів.

Валова продукція - це категорія, яка характеризує загальний обсяг виробництва продукції підприємством у вартісному виразі за певний період часу. Валова продукція визначається в діючих та співставлених цінах. До складу валової продукції входить товарна продукція та зміна залишків незавершеного виробництва.

Чиста продукція - це категорія, яка характеризує знову створену працею працівників даного підприємства вартість. Чиста продукція відображає затрати лише живої праці. Вона більш точно, ніж валова або товарна продукція, визначає обсяг робіт, виконаних підприємством, оскільки не включає прямі матеріальні затрати, а, отже, позбавлена впливу матеріалоємності продукції.

Під незавершеним виробництвом розуміють продукцію, виробництво якої в підрозділах підприємства ще не завершені, яка знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та підлягає подальшій обробці на даному підприємстві.

Незавершене виробництаво в натуральному виразі називається заділом.

Величина заділу на підприємстві повинна бути мінімальною, тому що його збільшення призводить до потреби в додаткових обротних засобах.

Незавершене виробництво створюється з метою:

1. Забезпечити безперебійний хід виробничого процесу. Для цього необхідно мати залишки незавершеного виробництва на окремих стадіях виробничого циклу - на робочих місцях, при транспортуванні між ними, на час технологічного контролю та на час міжопераційного пролежування. Такий залишок незавершеного виробництва називається цикловим заділом.

2. Забезпечити ліквідацію невдповідності продуктивності окремих дільниць у складі цеху. Для цього потрібно мати залишок незавершеного виробництва в обороті між різними дільницями. Такий залишок називається оборотним і його особливістю є періодичне утворення, втрачання і наступне відновлення.

3. Забезпечити ліквідацію наслідків поломки обладнання та устаткування на підпрємстві. Такий залишок незавершеного виробництва називається гарантійним або справним.

Розмір незавершеного виробництва залежиь від тривалості виробничого циклу і випуску продукції в одиницю часу. Але порядок розрахунку величини незавершеного виробництва за цими даними буде визначатись з урахуванням методу організації виробництва на конкретній виробничій дільниці.

Для характеристики величини незавершеного виробництва на підприємстві використовується коефіцієнт наростання витрат, який харктеризує рівень витрат, який здійснило підприємство на весь обсяг незавершеного виробництва. Коефіцєнт наростання витрат визначається як відношення вартості виробів у незавершеному виробництві до повної її собівартості.

До складу виробничої програми основного циклу входить:

- номенклатура продукції (послуг, робіт), яку плануєтья виробляти в цеху;

- кількість продукції (робіт, послуг);

- трудоємність або вартсіть цієї продукції.

В цехах з довготривалим виробничим циклом (більше двох місяців) ці показники доповнюються даним про заділ на початок та на кінець планового періоду.

Цехові виробничі складаються на рік з розбивкою по кварталах та на квартал з розбивкою по місяцях. Складають цехові виробничі програми по окремих цехах в послідовності, зворотній до напрямку технологічного процесу, тобто починаючи із складальних цехів, далі - по обробних цехах, і насамкінець - по заготівельних цехах.

Вихідними даними для складання цехових виробничих програм є:

1. Виробнича програма підприємства;

2. Підписані угоди;

3. Прийняті до виконання наряди-замовлення;

4. Розрахунки тривалості виробничих циклів.

5. Розміри партій деталей;

6. Інтервали запуску та заділів;

7. Технічні паспорти підприємства.

На зміст і структуру виробничої програми цеху впливає технологія виробництва.

Найчастіше спочатку розраховують потреби цеху в сировині та напівфабрикатах, включаючи величину беззворотніх втрат під час переробки. Потім визначають планові витратні коефіцієнти, складають баланс сировини, напівфабрикатів і комплектуючих деталей і на основі цих даних визначають випуск готової продукції.

Під ча складання цехових виробничих програм враховують також номеклатуру напівфабрикатів, які доцільно отримувати зі сторони та ті їх види, виробництво яких можна організувати на власному підприємстві.

1.3 План організаційно-технічних заходів на підприємстві

Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві являється однією з умов успішного досягнення всіх запланованих техніко-економічних показників ПБП. Виконання наміченого комплексу предбачає вирішення завдань, які заключаються в забезпеченні отримання запланоаного прибутку, обсягу випуску і реалізацію продукції, створення необхідних передумов для вчасного, рівномірного і якісного виконання замовлень при найбільш ефективному використанні наявних ресурсів.

В умовах ринкової економіки різко зростає значення плану технічного розвитку і вдосконаленння організації виробництва (на малих і середніх підприємствах план організаційно-технічних заходів).

Розробку даного розділу виробничого бізнес-плану рекомендують здійснювати, виходячи із стратегії розвитку підприємства (фірми).

Виробничі і функціональні підрозділи підприємства висувають пропозиції по покращенню техніки і технології підприємства, удосконаленню організації виробнцтва, праці і управління.

Конкретний зміст цих пропозицій на кожному підприємстві визначається його специфікою, величиною і джерелами виявлених резервів.

Всі отримані пропозиції, виходячи із конкретного їх змісту, необхідно об'єднати по групах, а саме:

- удосконалення нормативної бази;

- підвищення якості, надійності і довговічності продукції;

- впровадження прогресивної техніки і технології, механізації і автоматизації процесів, зниження трудоємності виробів;

- покращення використання виробничих потужностей;

- наукова організація праці, виробництва й управління;

- покращення використання обротних засобів, ліквідація зайвих товарно-матеріальних цінностей;

- удосконалення використання основних фондів, ліківдація залишків обладнання;

- підвищення ефективності інвестицій і програми розвитку підприємства.

Для забезпечення органічного зв'язку між планом технічного розвитку і удосконалення організації виробництва (оргтехпланом) і іншими розділами виробничого бізнес-плану необхідний розрахунок ряду показників, які харктеризують ефективність включених в нього заходів. Такими показниками можуть бути:

- ріст продуктивності праці з врахуванням кількості звільнених працівників;

- ріст обсягу випуску і реалізації продукції ;

- зниження собівартості продукції;

- строк окупності капітальних інвестицій.

Включаючи, що в умовах ринкової економіки ці показники часто різнонаправлені, можна орієнтуватись на цільову функцію: збільшення суми прибутку як результат зростання обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості і підвищення якості продукції (в випадку встановлення надбавки до ціни).

Крім визначення основних техніко-економічних показників ефективність заходів оргтехплану може бути підтверджена й іншими: покращення умов праці, а саме:

Виявляти якість використовуваних нормативів і технічно обгрунтованих норм потрібно за даними статистичного обліку виконання норм на досліджуваних операціях, хронометражних спостереженнях, за раціональністю фактичниих прийомів виконання робіт, кваліфікації робочих, за рівнем екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання.

Потрібно також вивчити якість дослідно-статистичних норм, відповідність їх фактичним затратам праці на виробництво продукції. Дослідити можливості їх покращення і заміни техніко обгрнутованими нормами.

Корисно провести аналіз динаміки виконання техніко-обгрунтованих і дослідно-статистичних норм, середнього відсотка перевиконання норм в цілому по підприємству і по виробничих підрозділах; чисельності робітників, які не виконують норм виробітку із аналізом причин невиконання. Потрібно проаналізувати діючі системи оплати праці і положення про преміювання, ефективність їх здійснення з точки зору стимулювання підвищення виробітку, розробити пропозицію по їх удосконаленню в умовах ринкових відносин.

План оргтехзасобів підприємства повинен містити завдання по зниженню норм витрат матеріальних ресурсів; трудоємності виготовлення продукції; по підвищенню якісних показників виготовленої продукції, виконуваних робіт; наданих послуг; зниженню строків введення в дію основних фондів; строків досягнення проектної потужності, введених в дію виробничих об'єктів і т. ін.

Зниженням травматизму; числа професійних захворювань; підвищенням культури виробництва; прискоренням документообігу і т. ін.

Здійснені розрахунки і дані впровадження являються основою для визначення впливу плану виробництва на місячні, квартальні, річні результати роботи дільниці, цеху, підпрємства в цілому.

Техніко-економічні норми і нормативи тісно пов'язані з планом технічного розвитку і вдосконаленням організації виробництва і містять дані про норми витрат матеріальних ресурсів; про нормативи і норми трудових витрат (живої праці); про нормативи якості і надійності продукції.

Нерідко на підприємстві ототожнюють поняття «норма» і «норматив». Норматив харктеризує сукупність використання засобів праці і предметів праці, затрат живої раці.

Норма - це максимально-допустима абсолютна величина витрат сировини, матеріалів, а також живої праці (трудоємність) на виготовелння одиниці продукції, робіт, послуг.

Необхідно ретельно вивчати постанову нормування праці і якості використовуваних норм і нормативів. З цією метою треба дослідити: ступінь охоплення робітників технічним нормуванням; кількістю діючих і питому вагу технічно обгрунтованих норм і темпи заміни застарілих і занижених норм виробітку новими, які відповідають досягнутому рівню оснащення виробництва і застосуванню технології, якість норм, різницю в їх напруженості, встановленої на основі даних про виконання норм виробітку по професіях і розрядах робітників.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства

Для того, щоб розрахувати виробничу потужність необхідно використовувати формулу:

ВП=(n•КФРЧ•Кв.н.) / Те , (2.1)

де n - кількість одиниць встановленого обладнання, шт.

КФРЧ - корисний фонд робочого часу в розрахунку на одиницю обладнання

Кв.н. - коефіцієнт виконання норм виробітку

Те - трудоємність обробки одного виробу, год.

Корисний фонд робочого часу визначається з врахуванням простоювання обладнання в планово-попереджувальному ремонті і визначається:

КФРИ=НФРЧ - Тпр, (2.2)

де Тпр - час простою обладнання.

Номінальний фонд робочого часу (НФРЧ) обладнання в рік становить 4060 год., а простоювання обладнання в ремонті складає 3,1% від НФРЧ.

Отже, КФРИ=4060-(4060•0,031)=3934,14 год.

Розрахунок виробничої потужності доцільно представити у вигляді таблиці.

Таблиця 2

Розрахунок виробничої потужності

Шифр обладнання	Назва обладнання	Кількість одиниць обладнання по паспорту, шт.	Фонд часу роботи обладнання, год.	Виробнича потужність, шт.
			Номінальний	Корисний
110 111 120 125 128	Виріб 1 Токарний верстат Свердлильний верстат Агрегатний верстат Зварювальна установка Зварювальний напівавтомат	12 6 11 3 14	4060 4060 4060 4060 4060	3934 3934 3934 3934 3934	4311 5389 4892 4437 4724
47 51 54 62 163 168 174 180 77 79 84 95	Виріб 2 Вальці для гнуття Напівавтоматична зварювальна лінія Прес гідравлічний Шліфувальний верстат Виріб 3 Токарний напівавтомат Фрезерний верстат Продольно-строгальний верстат Установка для нанесення фарби Виріб 4 Горизонтально-фрезерний верстат Вертикально-фрезерний верстат Протягувальний верстат Плоскошліфувальний верстат	12 6 10 23 7 10 10 16 16 8 23 14	4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060 4060	3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934 3934	27027 32348 27983 28532 3772 4287 3998 3875 1591 1620 1658 1731

На підставі розрахованих виробничих потужностей дільниць визначаємо резерв виробничих потужностей підприємства, який характеризує недовикористання потужностей різних видів обладнання по виробництву відповідної продукції (таблиця 2.2).

Виробничу потужність розраховуємо, використовуючи формулу (2.1), значення Кв.н. і Те беруться з таблиці 1 довідкової інформації.

Приклад розрахунку виробничої потужності по виробу 1:

ВП№токар =(12·3934·1,10) / 12,045=4311 шт.

ВП№свердл=(6·3934·1,10) / 4,818=5389 шт.

ВП№агрег=(11·3934·1,05) / 9,288=4892 шт.

ВП№звар. уст.=(3·3934·1,08) / 2,873=4437 шт.

ВП№звар=(14·3934·1,08) / 12,592=4724 шт.

Визначення виробничої потужності по інших виробах проводиться аналогічно до розрахунку по виробу 1.

Визначаємо провідне обладнання по виробах:

по виробу 1 провідним обладнанням є токарний верстат ВП=4311 шт.

по виробу 3 - фрезерний верстат ВП=4287 шт.

по виробу 2 і 4 провідне обладнання визначаємо за методом потокового виробництва, суть якого полягає в тому, що провідним є обладнання, на якому випускається мінімальна кількість продукції.

Отже, по виробу 2 провідним є вальці для гнуття ВП=27027 шт.;

по виробу 4 - горизонтально-фрезерний верстат ВП=1591 шт.

Обчислимо резерв виробничої потужності. Розрахунки, які необхідні при цьому представлені в таблиці 2.2, колонки якої заповняються, виходячи з визначення провідного обладнання, вихідних даних.

Таблиця 2.2

Визначення резерву виробничої потужності

Види продукції	Виробнича потужність згідно паспорта підприємства, шт	Виробництво продукції за проектом плану, шт.	Резерв виробничої потужності, шт.
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	4311 27027 4287 1591	3451 22458 3130 1288	860 4569 1157 303

Резерв виробничої потужності визначається як різниця виробничої потужності згідно паспорта підприємства та виробництва продукції за проектом плану в натуральному виразі.

2.2 Визначення обсягу додаткового виробництва продукції

Розраховуємо обсяг випуску продукції. Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Визначення розрахунку обсягу випуску продукції

Види продукції	Виробництво продукції згідно фактично підписаних угод, шт.	Зміна залишків незавершеного виробництва за рік,шт.	Розрахункова валова продукція підприємства, шт.	Розрахунковий додатковий обсяг виробництва продукції, шт.
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	4140 25660 3650 1540	177 103 316 5	4317 25763 3966 1545	866 3305 836 257

Зміну залишків незавершеного виробництва за рік визначаємо за формулою:

?Нв=Нвк.р.-Нвп.р., (2.3)

де Нвк.р. - залишки незавершеного виробництва на кінець року, шт.

Нвп.р. - залишки незавершеного виробництва на початок року, шт.

?Нв№=1047-870=177 шт. ?Нві=900-584=316 шт.

?НвІ=5235-5132=103 шт. ?Нв =297-292=5 шт.

Розрахункова валова продукція підприємства обчислюється за формулою:

ВП=ТП+(Нвк.р.-Нвп.р.) або ВП=ТП+?Нв, (2.4)

де ТП - товарна продукція, в якості якої в даному випадку виступає виробництво продукції згідно з фактично підписаними угодами, шт.

Отже, ВП№=4140+177=4317 шт.

ВПІ=25660+103=25763 шт.

ВПі=3650+316=3966 шт.

ВП =1540+5=1545 шт.

Розрахунковий додатковий випуск продукції визначається як різниця між валовою продукцією і виробництвом продукції за проектом плану (п.3 вихідних даних).

Отже, ДВ№розр.=4317-3451=866 шт.

ДВІрозр.=25763-22458=3305 шт.

ДВірозр.=3966-3130=836 шт.

ДВ розр.=1545-1288=257 шт.

Після затвердження обсягів виробництва по видах продукції в натуральному виразі необхідно розрахувати валову продукцію підприємства у вартісному виразі. Формування річного планового обсягу валової продукції відображаємо в табличній формі (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Формування річного плану виробництва продукції

Види продукції	Резерв виробничої потужності, шт.	Додатковий випуск продукції, шт.	Затверджений плановий обсяг валової продукції
		розрахунковий	затверджений	шт.	тисяч гривень
					в співставних цінах	в поточних цінах
Виріб 1	860	866	860	4311	6690,67	7113,15
Виріб 2	4569	3305	3305	25763	71260,46	77340,53
Виріб 3	1157	836	836	3966	11909,90	12564,29
Виріб 4	303	257	257	1545	3898,04	4094,25
Разом					93759,06	101112,21

Значення резерву виробничої потужності беруться з таблиці 2.2, а розрахункового додаткового випуску продукції, шт. - з таблиці 2.3. Якщо ці значення менші чи рівні за величиною за резерв виробничої потужності, то затверджений додатковий випуск продукції приймаємо рівним розрахунковому, якщо ж більші - то в межах резерву виробничої потужності.

Затверджений плановий обсяг валової продукції в шт. визначається як сума затвердженого додаткового випуску продукції в шт. і виробництва продукції згідно проекту плану, шт. (п. 3 вихідних даних).

Для визначення затвердженого планового обсягу валової продукції в тис. грн. в співставних і поточних цінах необхідно використати значення цих цін з таблиці 4 довідкової інформації і помножити на затверджений обсяг валової продукції в шт.

Розраховуємо коефіцієнти використання паспортної потужності підприємства:

- на основі обсягів виробництва продукції згідно проекту плану;

- на основі затвердженого планового обсягу валової продукції.

Результати розрахунків відображаємо в таблиці (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Оцінка рівня використання виробничої потужності підприємства

Види продукції	Коефіцієнт використання виробничої потужності
	при виробництві продукції згідно проекту плану	при виробництві продукції згідно затвердженого плану
Виріб №1	0,80	1,00
Виріб №2	0,83	0,95
Виріб №3	0,73	0,93
Виріб №4	0,81	0,97

Отже, рівень використання виробничої потужності при виробництві продукції згідно затвердженого плану більший у порівнянні з рівнем потужності при виробництві продукції згідно проекту плану.

2.3 Розрахунок забезпечення додаткового обсягу виробництва продукції трудовими та матеріальними ресурсами

Необхідно розрахувати потребу в додатковій чисельності робітників. Для цього спочатку розраховуємо трудомісткість додаткового випуску продукції (таблиця 2.6). За додатковий випуск продукції, шт. приймаємо значення додаткового затвердженого випуску продукції з таблиці 2.4; трудомісткість одиниці виробу, людино-годин використовуємо з таблиці 4 довідкової інформації.

Таблиця 2.6

Розрахунок трудомісткості додаткового випуску продукції

Вироби	Додатковий затверджений обсяг виробництва продукції, шт.	Трудомісткість, люд-год.
		одиниці виробу	додаткового обсягу
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	860 3305 836 257	16,3 7,6 11,4 3,8	14018 25118 9530,4 976,6
Разом	49643

Трудомісткість додаткового випуску продукції визначається за формулою:

Тдв=Тод·ДВ, (2.5)

де Тод - трудомісткість одиниці виробу, люд.-год.

ДВ - додатковий випуск, шт.

Таким чином, підставивши дані з таблиці у формулу, маємо:

Т№дв=16,3·860=14018 люд.-год.

ТІдв=7,6·3305=25118 люд.-год.

Тідв=11,4·836=9530,4 люд.-год.

Т4 дв=3.8·257=976,6 люд.-год.

Тоді потреба в додатковій чисельності робітників:

Ч=? Тдв / КФРЧ, (2.6)

де КФРЧ - корисний фонд робочого часу одного робітника в рік становить 2000 люд.-год. (довідкова інформація п.3).

Отже, Ч=49643 / 200025 чол.

Оскільки, виникає потреба додаткового випуску продукції, то потрібні також додаткові матеріальні ресурси. Розрахунок потреби в яких представлений в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Розрахунок додаткової потреби в матеріальних ресурсах

Види продукції	Додатковий затверджений обсяг виробництва продукції, шт.	Алюмінієвий прокат	Труби	Лаки і фарби	Пиловник
		Нв, кг	Пдв, кг	Нв, кг	Пдв, кг	Нв, кг	Пдв, кг	Нв, мі	Пдв, мі
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 3 Виріб 4	860 3305 836 257	25 6	21500 19830	51 68	42636 17476	30 88	25080 22616	11 2,1	36355 1755,6
Разом	-	-	41330	-	60112	-	47696	-	38110

В таблиці 2.7 значення додаткового випуску продукції беруться з таблиці 2.6. Норми витрат на одиницю продукції (Нв), кг - з таблиці 5 (довідкової інформації).

Потреба на додатковий випуск обчислюється:

Пдв=ДВ·Нв, (2.7)

де ДВ - додатковий випуск продукції, шт.;

Нв - норма витрати, кг

Отже, П№дв.алюм=860·25=21500 кг

ПІдв.алюм=3305·6=19830 кг

Підв.труби=836·51=42636 кг

П дв.труби=257·68=17476 кг

Підв.л.ф.=836·30=25080 кг

П дв.л.ф.=257·88=22616 кг

ПІдв.пилов=3305·11=36355 мі

Підв.пилов=836·2,1=1755,6 мі

Визначаємо вартість додаткових матеріальних ресурсів:

Вмр=?ПдвіЦ, (2.8)

де ?Пдві - сума потреби на додатковий випуск і-го виду ресурсу

Ц - ціна подана в таблиці 5 довідкової інформації у грн/кг і грн/мі.

Отже, Валюм.прокату=41330·9,3=384369 грн

Втруб=60112·8,65=519968,8 грн

В лаків і фарб=47696·16=763136 грн

Впиловочника=38110,6·220=8384332 грн

Отже, загальна потреба в додаткових матеріальних ресурсах у вартісному виразі:

Взаг=10051805,8 грн

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПЛАНУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ І ЙОГО ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Розробка плану організаційно-технічних заходів

План організаційно-технічних заходів являє собою забезпечення планового росту продуктивності праці на потреби в матеріальних і трудових ресурсах для забезпечення додаткового випуску продукції.

Розділ І плану організаційно-технічних заходів повинен забезпечити економію чисельності в кількості, достатній для досягнення планового росту продуктивності праці.

Умовне вивільнення працівників (економія) чисельності визначається за формулою:

Ч=(ПП·Чпр.пл.) / (100+ПП), (3.1)

де ПП - приріст продуктивності праці в плановому році (п. 6 вихідних даних);

Чпр.пл. - чисельність працівників за проектом плану (п. 7 вихідних даних).

Отже, підставивши дані у формулу, визначимо економію чисельності:

Ч=(8,8·741) / (100+8,8)=59 чол.

Розділ ІІ плану організаційно-технічних заходів повинен забезпечити додаткову потребу в матеріальних ресурсах, а також потребу в додатковій чисельності.

Розділ ІІ плану організаційно-технічних заходів розраховується одночасно з таблицями 3.2. та 3.5.

Таблиця 3.1

План організаційно-технічних заходів

Організаційно-технічні заходи	Економія чисельності, чол.	Зниження норм витрат, %	Додаткові капітальні вкладення, тис. грн
		алюмінієвий прокат	труби	лаки і фарби	пиловник
Розділ І. Організаційно-технічні заходи для забезпечення планового росту продуктивності праці
1. Механізація основного виробництва	8	-	-	-	-	44,0
2. Впровадження прогресивної технології (в. 1)	5	-	-	-	-	34,7
3. Механізація обладнання (в. 1)	7	-	-	-	-	43,0
4. Механізація допоміжного виробництва	6	-	-	-	-	43,4
5. Впровадження групових методів обробки	9	-	-	-	-	-
6. Підвищення норм обслуговування обладнання	6	-	-	-	-	-
7. Скорочення втрат робочого часу	2	-	-	-	-	-
8. Впровадження нових засобів контролю	4	-	-	-	-	5,0
9. Вдосконалення оперативно-виробничого планування	3	-	-	-	-	-
Комплексна механізація виробничого процесу	4	-	-	-	-	31,0
11. Вдосконалення системи управління	5	-	-	-	-	6,0
Разом	59	-	-	-	-	207,1
Розділ ІІ. Організаційно-технічні заходи для забезпечення додаткового випуску продукції
Впровадження прогресивної технології: варіант ІІ варіант ІІІ	3 4	2,0 -	1,5 -	- 4,7	- -	69,3 34,8
Модернізація обладнання: варіант ІІ варіант IV	2 -	1,0 -	1,0 1,5	1,0 -	1,0 -	28,1 3,5
Впровадження прогресивного інструменту: варіант І варіант ІІ варіант ІІІ варіант V	2 - - -	- 1,5 - -	2,0 - 1,5 -	4,0 - - -	- - - 1,5	- 3,0 2,8 2,5
Заміна натуральних матеріалів штучними: варіант І варіант ІІІ варіант V варіант VI	- - - -	- 1,0 - -	- - 3,0 -	- 2,0 - 1,0	3,0 - - -	- 30,0 23,8 -
Впровадження технічно обґрунтованих норм: варіант І варіант ІІ варіант ІІІ	- - -	1,5 - -	- 1,5 -	- - 1,5	- - -	- - -
Скорочення браку	-	2,0	2,5	2,5	2,0	-
Вдосконалення матеріально-технічного забезпечення	-	4,0	3,5	-	-	-
Підвищення кваліфікації кадрів	3	-	-	-	3,5	-
Вдосконалення матеріального стимулювання	2	2,5	1,5	3,0	2,5	-
Покращання конструкції виробів: варіант І варіант ІІ варіант ІІІ варіант IV	- - - -	0,5 - - -	- 0,5 - -	- - 0,5 -	- - - 0,5	7,0 2,9 4,4 10,1
Разом	16	16 <...

Подобные документы

• Організація виробництва продукції на підприємстві

  Виробнича потужність та програма підприємства. Використання виробничої потужності підприємства та організація додаткового виробництва продукції. Розробка плану організаційно-технічних заходів на підприємстві, їх вплив на показники діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [80,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Організація і планування виробництва кондитерських виробів на підприємстві

  Поняття виробничої програми підприємства, її календарний розподіл та економічна оцінка. Організація виробництва як форма забезпечення ефективності діяльності підприємства. Планування виробничої програми. Аналіз випуску продукції, майна підприємства.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 06.05.2014
  

• Аналіз обсягу, структури та якості виробництва продукції

  Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.
  
  курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012
  

• Аналіз виробничої програми і її впливу на фінансові результати діяльності підприємства на прикладі Костопільського військового лісгоспу

  Загальна характеристика підприємства та його організаційно правова структура. Аналіз виробничої програми, асортименту продукції (товарів, робіт, послуг ). Аналіз впливу факторів на зміну обсягів виробництва продукції. Аналіз обсягів виробництва продукції.
  
  курсовая работа [85,4 K], добавлен 14.12.2008
  

• Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництва циклогексанолу

  Загальна характеристика і організаційна структура підприємства. Розрахунок виробничої потужності і обсягу виробництва, чисельності працівників і фонду оплати праці, собівартості продукції. Зведені техніко-економічні показники підприємства, що вивчається.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 24.10.2014
  

• Аналіз діяльності підприємства

  Розрахунок і аналіз показників виробництва та реалізації продукції на підприємстві. Розрахунок чисельності трудового персоналу та аналіз його виконання. Вплив змін у обсягу продукції на кількість основних робітників, розрахунок основної заробітної плати.
  
  курсовая работа [222,3 K], добавлен 25.10.2009
  

• Планування діяльності підприємства

  Визначення призначення і розкриття вмісту поточного планування на підприємстві. Аналіз плану виробництва і системи стимулювання збуту продукції. Розрахунок рентабельності підприємства і обґрунтування необхідності залучення додаткових оборотних коштів.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 02.01.2014
  

• Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

  Економічне обґрунтування розміщення підприємства. Визначення складу устаткування, його потужності, площі, чисельності робітників цеху. Розрахунок собівартості продукції, капітальних витрат та ціни продукції. Визначення порогу рентабельності виробництва.
  
  курсовая работа [190,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Аналіз виробництва продукції рослинництва та оплати праці

  Організація оплати та методи визначення міри праці на підприємстві. Аналіз впливу факторів на виробництво продукції рослинництва, зміну її собівартості, оплату праці, матеріальні витрати. Резерви підвищення ефективності виробництва в галузі рослинництва.
  
  курсовая работа [115,6 K], добавлен 11.05.2009
  

• Показники ефективності (продуктивності) виробництва

  Основні напрямки підвищення ефективності виробництва. Розрахунок середньомісячної заробітної плати на підприємстві. Визначення трудових ресурсів і ефективності їх використання. Складання собівартості товарної продукції і визначення ії структури.
  
  курсовая работа [356,8 K], добавлен 15.11.2010
  

• Організація виробництва деталі "Штуцер ежектора" в умовах серійного виробництва

  Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху. Визначення необхідних витрат на проведення робіт, калькуляція собівартості продукції з врахуванням всіх витрат. Аналіз річного випуску продукції, реалізації виробничої програми запуску.
  
  курсовая работа [326,9 K], добавлен 25.04.2014
  

• Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

  Аналіз випуску продукції у натуральному та вартісному виразі, оцінка впливу факторів на зміну обсягу виробництва. Значення і задачі аналізу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг. Методика аналізу виконання плану з номенклатури і асортименту.
  
  реферат [62,2 K], добавлен 18.07.2010
  

• Економічна ефективність виробництва макаронів "Екстра" на підприємстві ВАТ "Чернігівська макаронна фабрика"

  Організація основного виробництва. Визначення потреби у робочій силі і площах. Розрахунок загальних витрат на виробництво. Калькуляція собівартості і розрахунок ціни. Визначення очікуваного прибутку. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [194,9 K], добавлен 27.09.2010
  

• Планування економічних показників машинобудівного підприємства

  Показники ефективності розвитку машинобудівної галузі, індекси обсягу промислової продукції. Аналіз виробничої потужності підприємства, собівартість продукції, використання основних фондів. Заходи по підвищенню ефективності і рентабельності виробництва.
  
  курсовая работа [130,8 K], добавлен 08.10.2010
  

• Виробнича програма підприємства (на прикладі ЗАТ "Красень")

  Аналіз господарської діяльності підприємства. Динаміка і структура реалізованої продукції. Розрахунок обсягу виробництва виробів. Реалізація маркетингу як засобу формування оптимальної виробничої програми. Шляхи збільшення випуску і реалізації продукції.
  
  курсовая работа [216,9 K], добавлен 30.03.2014
  

• Моніторинг виробничої програми підприємства

  Оцінка відповідності виробничої програми наявним на підприємстві потужностям по виготовленню обумовленого виду продукції. Розрахунки чисельності працівників та управлінського персоналу. Аналіз виробництва в системі "витрати-обсяги виробництва-прибуток".
  
  контрольная работа [56,3 K], добавлен 06.10.2010
  

• Аналіз обсягу виробництва продукції (надання послуг)

  Аналіз обсягу виробництва продукції (надання послуг) у натуральному та вартісному виразі: цілі, завдання та методи аналізу, основні показники. Розрахунок показників фінансової стійкості та коефіцієнта структури довгострокових вкладень підприємства.
  
  контрольная работа [40,5 K], добавлен 18.11.2009
  

• Планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві

  Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010
  

• Аналіз виробництва та реалізації продукції

  Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Собівартість продукції та її вплив на прибуток

  Собівартість продукції як показник ефективності виробництва, її структура, методика визначення та взаємозв’язок з прибутком. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Енергія". Аналіз впливу зміни собівартості продукції на формування прибутку.
  
  дипломная работа [123,3 K], добавлен 20.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам