Оцінка стану оборотних засобів та ефективність їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Оборотні засоби, їх класифікація, фактори, що впливають на їх розмір

2. Правове та нормативне регулювання оборотних засобів

3. Стисла організаційно-економічна характеристика

4. Оцінка стану оборотних засобів та ефективність їх використання

4.1 Оцінка стану, динаміки й структури оборотних засобів

4.2 Оцінка ефективності використання оборотних засобів

4.3 Оцінка джерел формування оборотних засобів

5. Шляхи покращення ефективності використання оборотних засобів

Висновки та пропозиції

Література

Додатки

Вступ

Майно кожного підприємства складається з основних фондів та оборотних засобів, а також інших матеріальних та нематеріальних цінностей, які вказані на власному самостійному балансі підприємства. Кожне підприємство, починаюче господарчу діяльність, повинно мати певну грошову суму. Оборотні засоби повинні забезпечувати підприємству безперервний їх кругообіг для того, щоб забезпечити та задовольнити потреби підприємства в матеріальних та грошових ресурсах, забезпечити своєчасність та повноту розрахунків, підвищити ефективність використання оборотних засобів.

Мета курсової роботи: розробити шляхи покращення використання оборотних засобів на підприємстві.

Предмет курсової роботи: оборотні засоби підприємства.

Об'єктом аналізу було обране Відкрите акціонерне товариство «Південтрансенерго» (ВАТ «Південтрансенерго»), в тому числі результати його роботи в 2010-2011 роках.

Задачі курсової роботи наступні:

вивчення поняття оборотних засобів, їх класифікації та факторів, що впливають на їхній розмір;

вивчення правового та нормативного регулювання оборотних засобів;

вивчення об'єкта аналізу та його особливостей;

оцінка складу, динаміки й структури оборотних засобів на підприємстві;

оцінка ефективності використання оборотних засобів на ВАТ «Південтрансенерго»;

оцінка джерел формування оборотних засобів;

розробка шляхів покращення ефективності їх використання.

В даній роботі використовувались методи логічного аналізу, індукції та дедукції, метод порівняльного аналізу, графічний метод.

Актуальність теми: безліч підприємств на території України нераціонально використовують оборотні засоби, що на фоні обмеженості ресурсів стає глобальною проблемою. В першу чергу, це пов'язано з докорінно невірним плануванням: хоч в сучасних умовах об'єм виробництва тісно зв'язаний з попитом на продукцію, багато підприємств планують свої нормативи, виходячи з повного завантаження промислових потужностей, і за тим же критерієм оцінюють запаси. Це призводить до нераціонального використання оборотних засобів та їх втрати. Проблема ефективного господарювання підприємств включає краще використання власних фондів, і в першу чергу - оборотних засобів. Наявність у підприємства достатньої кількості оборотних засобів є необхідною умовою для його успішного функціонування в умовах ринкової економіки.

Основну долю в оборотних засобах займають засоби, авансовані в товарно-матеріальні цінності, тобто виробничі запаси (сировина, основні матеріали та покупні напівфабрикати, малоцінні та швидкозношуваний інвентар), товари та ін.

Деяка частина оборотних засобів може знаходитися в розрахунках. Це заборгованість покупця за реалізовані їм товари (за розрахунковими документами, переданими в банк); заборгованість населення за товари, продані їм в кредит; суми по претензіям; різноманітна дебіторська заборгованість та ін. Як правило, дебіторська заборгованість виникає внаслідок порушень фінансової та платіжної дисциплін і слабкої роботи по збереженню власності, що потребує підвищеної уваги за сторони керівників.

Розділ 1. Оборотні засоби, їх класифікація, фактори, що впливають на їх розмір

оборотний засіб правовий

Для нормального функціонування підприємству необхідно скорочувати час перетворення коштів, що знаходяться в запасах сировини, готової продукції та дебіторської заборгованості на грошові кошти на розрахунковому рахунку. Зусилля щодо зменшення періоду обігу оборотних коштів (за умов зацікавленості підприємства в продовженні строку сплати кредиторської заборгованості) можуть обернутися зведенням його фінансово-експлуатаційних потреб до нуля або навіть перетворенням на від'ємну величину, коли в підприємстві залишиться більше коштів, ніж їх потрібно для безперервної роботи.

В цьому разі необхідно визначитися з поняттям оборотних коштів підприємства та відрізняти їх від оборотного капіталу. Отже, під оборотними коштами слід розуміти предмети праці, які повністю беруть участь у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (наданих послуг) протягом одного виробничого циклу, як правило, менше за 365 днів. [1] Також під оборотними засобами розуміють сукупність грошових засобів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. [2] Оборотний капітал - це фінансові ресурси, внесені в об'єкти, використання яких проводиться протягом одного виробничого циклу (як правило, менше 1 року). Оборотний капітал, який вноситься в виробництво та реалізацію продукції, використовується повністю і обновлюється після завершення виробничого циклу через реалізацію товару. [3]. Оборотні активи, згідно П(с)БО №2 «Баланс» - грошові засоби та їх еквіваленти, що не обмежені в використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або вживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. [9]

В практиці обліку та законодавства поняття оборотного капіталу прирівнюється до поняття оборотних засобів. Оборотні кошти поруч з основними - найважливіші елементи виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними засобами гальмує його нормальну діяльність та погіршує фінансовий стан. [3]

Оборотні кошти постійно знаходяться в безупинному русі і утворюють сукупність виробничих оборотних фондів та фондів обігу. [1]

За характером участі у виробничо-торговельному обороті оборотні виробничі фонди і фонди обігу залежать одне від одного і постійно переходять із сфери обігу в сферу виробництва і навпаки. Тому доцільно розглядати їх як єдиний оборотний кругообіг, який відбувається за такою схемою (рис. 1.1):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Модель кругообігу оборотних коштів підприємства

Прийнято виділяти 3 стадії кругообігу:

Оборотні кошти виступають у грошовій формі (ГК1) і використовуються для створення виробничих запасів (ВЗ).

Виробничі запаси споживаються в процесі виробництва, утворюючи незавершене виробництво (НВ) і перетворюючись на готову продукцію (ГП).

Готова продукція реалізується (РП), у результаті чого підприємство отримує необхідні кошти (ГК2), частина яких формує прибуток підприємства (йде на матеріальне стимулювання праці, формує фонд накопичення), а частина (ГК1`) - йде на поповнення виробничих запасів.

Кругообіг повторюється, й у такий спосіб постійно створюються передумови для продовження процесу виробництва. [1]

Відтак, оборотні засоби можна класифікувати за сферами обігу.

Виробничі оборотні фонди - це предмети праці, які споживаються протягом одного виробничого циклу і повністю переносять свою вартість на виготовлену продукцію. Фонди обігу - це засоби підприємства, залучені до обслуговування процесу обігу товарів [1]; це частина оборотних засобів у вигляді товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері обігу, забезпечуючи безперервність процесу виробництва. [2]

За призначенням у виробничому процесі (за елементами) оборотні кошти можна класифікувати в такі групи:

1. Виробничі запаси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами. [2] Виробничий запас формується у транспортних, складських (підготовчих та поточних) і страхових запасах. [1]

До виробничих запасів належать:

основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, які безпосередньо братимуть участь у процесі виробництва і саме з яких виготовлятиметься продукція; [2]

допоміжні матеріали, конструкції, деталі, які на відміну від основних не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу. До них належать мастильні матеріали, приводні паси, паливо, запасні інструменти до устаткування тощо; [2]

малоцінний інвентар та інструменти, що швидко зношуються. За характером практичного застосування вони поділяються на малоцінний інвентар та інструмент і на господарський та конторський інвентар. Ці засоби праці об'єднуються в одній групі, незважаючи на різне призначення тому, що вони мають невелику вартість (приблизно до 255 грн за одиницю) і відносно невеликий строк служби (до одного року). До цієї групи відносять також спецодяг, спецвзуття та інші захисні пристосування, незалежно від строку їх експлуатації та вартості. [2]

2. Засоби у витратах на виробництво включають:

незавершене виробництво - це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено підприємством. Воно є лише на тих підприємствах, де тривалість виробничого циклу більша за один день. У вартісному виразі незавершене виробництво охоплює витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату та інші грошові кошти, необхідні для завершення виробничого циклу, але на кінець звітного періоду такий цикл не встигає бути завершеним. [2]

витрати майбутніх періодів. До них належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді. [2]

напівфабрикати власного виготовлення - предмети праці, обробка яких завершена в одному з підрозділів підприємства, але вони підлягають подальшій обробці в інших підрозділах підприємства, зокрема литтю, куванню, штампуванню тощо. [1] До них належать заготовки, напівфабрикати, які виготовлені на підприємстві і не є його основною продукцією, але забезпечують основне виробництво. [2]

3. Готова продукція - це виготовлена кінцева продукція, яка пройшла випробування і приймання, повністю укомплектована відповідно до договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і вимогам. До цієї групи оборотних коштів відносять готову продукцію на складі підприємства, а також відвантажену, але не оплачену продукцію.

4. Грошові кошти і розрахунки (засоби розрахунку) включають дебіторську заборгованість перед підприємством, дохідні активи (від вкладень в цінні папери), а також грошові кошти та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті.

Дебіторська заборгованість представляє собою:

- заборгованість перед підприємством покупців або замовників за надані їм товари, роботи чи послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем);

- заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету;

- сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів;

- сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті, що підлягають надходженню;

- заборгованість взаємопов'язаних сторін;

- заборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками. [1]

дохідні активи - це короткострокові (на термін не більше 1 року) вкладення підприємства в цінні папери (ринкові високоліквідні цінні папери), а також надані іншим господарюючим суб'єктам позики. [1]

грошові кошти та їх еквіваленти - кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти у національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.[1]

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємством при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також внаслідок використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті підприємства - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платні та ін.)

Залучені оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.[4]

За джерелами фінансування (джерелами формування) оборотні кошти розділяють на власні, залучені та прирівнювані до власних. [1]

Джерелами власних оборотних коштів є:

уставний капітал;

додатковий капітал;

резервний капітал;

резервні фонди;

фонди накопичення;

цільове фінансування і надходження;

орендні зобов'язання;

нерозподілений прибуток;

амортизаційні відрахування.

Джерелами залучених (довгострокових і короткострокових) оборотних засобів є:

довгострокові кредити;

довгострокові запозичення;

довгострокова оренда основних фондів;

короткострокові кредити;

короткострокові запозичення;

аванси покупців і замовників;

кредиторська заборгованість.

Джерелами прирівнюваних до власних оборотних засобів є:

заборгованість підприємства перед працівниками по заробітній платні;

заборгованість бюджету з відрахувань від заробітної плати.[1]

За джерелами формування оборотні кошти підприємства поділяються на:

власні;

залучені.

Співвідношення між окремими групами, елементами оборотних фондів

і загальними їх обсягами, виражене в частках одиниці чи відсотках, є структурою оборотних фондів. Структура оборотних фондів формується під впливом:

- характеру і форми організації виробництва;

- типу виробництва;

- тривалості технологічного циклу;

- умов постачань паливно-сировинних ресурсів;[1]

- видів продукції;

- територіального розміщення виробництва та ін. [4]

У середньому на промислових підприємствах України в загальному обсязі оборотних фондів частка виробничих запасів складає близько 70%, а незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва - 25%.

В різних галузях народного господарства співвідношення та структура оборотних засобів має свою специфіку. Це пояснюється особливостями організації виробництва, поставки, збуту та системи розрахунку. Для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації виробленої продукції необхідно досягти оптимального співвідношення оборотних засобів в сферах виробництва та обігу.

Процес визначення економічної зумовленості розміру оборотних засобів підприємства, необхідних для нормальної діяльності, називається нормуванням оборотних засобів. Таким чином, нормування оборотних засобів полягає в розробці та установленні норм оборотності оборотних засобів по їх елементам та їх нормативам. [5]

По особливостям планування та принципам організації оборотні кошти діляться на нормовані та ненормовані. До нормованих відносять всі оборотні фонди та готову продукцію на складах підприємства, до ненормованих - відгружена, але ще не оплачена готова продукція, товари на складі та в дорозі, грошові засоби на розрахункових рахунках та в незавершених розрахунках, готівка в касі. [6]

Прискорення обороту та раціонального використання оборотних засобів в промисловості має важливе народно-господарче значення: зменшується потреба в оборотних засобах промисловості для виконання планів виробництва та реалізації продукції, створюється можливість використання наявних оборотних засобів для додаткового випуску продукції або висвободження частини їх для потреб народного господарства. [7]

На розмір оборотних засобів в промисловості в цілому впливають:

собівартість продукції та коефіцієнт нарощування витрат;

тривалість циклів виробництва та обігу продукції.

З однієї сторони, чим нижча собівартість продукції та менша тривалість циклів виробництва та обігу, тим менша сума оборотних засобів. Одночасно з цим, чим більша частина витрат приходиться на початок виробничого процесу, тим більша сума оборотних засобів підприємства. З іншої сторони, розмір оборотних засобів залежить від швидкості протікання процесів виробництва та обігу (від моменту закупки матеріалів до моменту реалізації продукції). Тому зменшення розміру оборотних засобів і, відповідно, висвободження коштів з обороту досягається за рахунок:

зменшення витрат матеріальних цінностей та праці на одиницю продукції (без скорочення обсягу виробництва), тобто зниження собівартості випускаємої продукції;

скорочення часу, необхідного для процесів виробництва та обігу.[8]

Економічний ефект від прискорення оборотності оборотних засобів, від скорочення циклів виробництва та обігу проявляється в зниженні виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва, залишків готових виробів на складах та відгружених товарів. Прискорити оборотність оборотних засобів та покращити їх використання можна наступним чином:

розвиток концентрації, спеціалізації та кооперування;

комплексна механізація та автоматизація виробництва, запровадження передової техніки та технології;

повне використання робочого часу та підвищення продуктивності праці;

зменшення витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції;

зниження виробничих запасів, заділів незавершеного виробництва та залишків готових виробів відносно кожної гривні виробленої та реалізованої продукції;

організація ритмічної роботи підприємства;

підвищення якості виробів та вдосконалення асортименту продукції.

Оборотні кошти - один із найважливіших факторів (елементів) виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними засобами паралізує його діяльність та призводить до погіршення його фінансового стану, тому ефективність управління оборотними коштами підприємства впливає на результати його фінансово-господарчої діяльності. Головною метою управління оборотними засобами являється максимізація прибутку на вкладеній капітал при забезпеченні достатньої платоспроможності підприємства. Таким чином, підприємство у випадку ефективного управління оборотними коштами може досягти раціонального економічного положення, збалансованого за ліквідністю та доходністю.[8]

Розділ 2. Правове та нормативне регулювання оборотних засобів

Нормативне регулювання оборотних коштів підприємства здійснюється згідно П(С)БО №2 «Баланс», П(С)БО №9 «Запаси» та П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість». Правове регулювання здійснюється, виходячи з наступних правових актів:

План рахунків та Інструкція до застосування плану рахунків.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства”, “Про податок на додану вартість”, “Про платіжні системи та переказування грошей в Україні”, "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг"

Положення № 637. «Положення про ведення касових операцій в національній валюті».

Інструкція № 492 “Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній та іноземній валюті”, інструкція № 22 “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, інструкція № 99 «Про порядок реєстрації повернених та використаних доручень на отримання цінностей», інструкцією № 291 для відображення інформації про наявність та рух запасів.

Указ № 436 - Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки."

Методичні рекомендації № 356 - Методичні рекомендації з застосування реєстрів бухгалтерського обліку.

Постанова № 121 "Про термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з застосуванням реєстрів розрахункових операцій" і т. д.

Згідно вказаних вище нормативно-правових актів, на підприємстві регулюються наступні сторони в функціонуванні та обліку оборотних засобів:

правила оподаткування доходів та прибутку підприємства;

правила застосування платіжних систем та переказування грошей в Україні;

правила застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг;

правила ведення касових операцій;

правила щодо відкриття, використання та закриття рахунків в банках;

правила безготівкових розрахунків;

штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та ін.

Згідно П(С)БО №2 «Баланс», оборотні активи - грошові засоби та їх еквіваленти, які не обмежені в використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або вживання протягом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу.

Згідно П(С)БО №9 «Запаси», запаси - активи, котрі:

утримуються задля подальшого продажу в умовах звичайної господарської діяльності;

знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для вживання при виробництві продукції, виконання робіт та надавання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - сподівана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за винятком сподіваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектувальні вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та зборкою деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), з яких підприємством ще не визнано дохід;

- готову продукцію, виготовлену на підприємстві, що призначена для продажу та відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, котрі придбані (отримані) і утримуються підприємством з мето. подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються згідно з П(С)БО №9 «Запаси», а також сільськогосподарська продукція та продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Дебітори, згідно П(С)О №10 «Дебіторська заборгованість» - юридичні та фізичні особи, котрі внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових засобів, їх еквівалентів або інших активів

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, за якою мається впевненість в її неповерненні або за якою минув термін позовної давності.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довготермінова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в процесі нормального операційного циклу і буде сплачена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, котра виникає в процесі нормального операційного циклу та буде сплачена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, з якої мається невпевненість в її сплаті боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за винятком резерву сумнівних боргів.

Розділ 3. Стисла організаційно-економічна характеристика підприємства

ВАТ «АК Південтрансенерго» здійснює фінансово-господарчу діяльність на основі статуту, який було зареєстровано розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів від 19 листопада 2001 року №0020140. Форма власності - колективна.

Компанія працює на основі повного державного розрахунку, забезпечує повну самооплатність, фінансування витрат на покращення діяльності, соціальному розвитку та матеріальному стимулюванню, в цілому відповідає за наслідки своєї діяльності.

Статутний фонд підприємства дорівнює 147 880 грн. І розділений на 14 788 000 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,01 гривні кожна. Статутний фонд сформовано повністю і відповідає затвердженому Статутом Товариства.

Підприємство структурних підрозділів не має.

АТ має самостійний баланс, розрахункові, валютні та інші рахунки в банках; товарний знак, печать, штамп, фірмові бланки та інші атрибути.

Основним видом діяльності підприємства являються:

ремонт (спеціалізований) залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого потягу;

виробництво двигунів, генераторів і трансформаторів;

виробництво нагріваючих котлів;

монтування та встановлення двигунів, генераторів та трансформаторів електричного струму;

монтування систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря;

оптова торгівля іншим промисловим обладнанням.

Підприємство організовано в 1947 році. В 1965 році включено в склад Московського тресту пересувних електростанцій. В наш час здійснює комплектацію, поставку та експлуатацію паротурбінних енергопотягів 2,5 та 4 МВт. З 1970 року було започатковано виробництво та експлуатація газотурбінних електростанцій 2,5; 5; 10; 12 МВт та блоків з них потужністю до 72 МВт. В 1980 році проведена реконструкція підприємства, створені виробничі потужності для виробництва електростанцій, ремонту ГТД та тепловозів. З 1991 року, в результаті співпраці з проектними та науково-дослідницькими інститутами м. Києва та Москви, опановано виробництво водогрійних котлів та блокових котелень.

До теперішнього часу компанія набула великого досвіду в проектуванні, виробництві, монтуванні та налагодженні енергетичного обладнання, постійно освоює нові види енергетичного устаткування, що ґрунтуються на передових світових технологіях.

ВАТ «АК Південтрансенерго» виробляє когенераційні установки, на базі газотурбінних електростанцій та котлів-утилізаторів. призначених для спільної виробітки електроенергії та тепла (перегрітої пари, гарячої води), які використовують різноманітні види палива: природний газ, шахтовий метан, коксовий газ, газ малодебітних свердловин, попутний нафтовий газ, дізельне паливо, гас.

Компанія здійснює:

- будівництво "під ключ" енергетичних об'єктів "малої енергетики" (на базі газотурбінних та газопоршневих двигунів) одиничної потужності від 500 до 30000 кВт;

- компанія здійснює капітальний ремонт маневрових тепловозів серії ТГМ-6, ТГМ-4, ТГМ-23, ТГК-2 та дизелів ЗА6Д49 (8ЧН26/26), 211ДЗ (6ЧН21/21), Д6,Д12,К661.

Капітальний ремонт тепловозів включає в себе виконання наступних ремонтних робіт:

Капітальний ремонт дизеля: повна заміна вкладишів, втулок циліндрів, поршнів, зубчастого вінця, РТІ, електропроводки, трубок високого тиску, навісного обладнання. При необхідності - шліфовка та поліровка колінчатого валу під ремонтний розмір. Після ремонту поводиться гаряча обкатка та 72-ч годинні випробування дизеля під навантаженням, його регулювання.

Капітальний ремонт гідропередачі (УГП) включає в себе ремонт головного валу, заміну усіх підшипників, РТІ, ремонт насосів і т.д.

Капітальний ремонт візків ходу з заміно. центрів на колісних парах (при необхідності заміна цільнокатаних коліс).

Табл. 3.1 Основні показники господарчо-фінансової діяльності підприємства (економічний паспорт підприємства)

№ п/п	Показники	Од. вимір.	2010 рік	2011 рік	2011 рік в % до 2009
1	Об'єм товарної продукції в діючих цінах підприємства	Тис. грн	16324	35324	216.4
2	Об'єм чистої реалізованої продукції	Тис. грн	16324	26559.4	162.7
3	Чисельність ПВП	Тис. грн	362	296	81,77
4	Об'єм товарної продукції на одного працівника	Тис. грн	12,43	66,9	538,214
5	Фонд оплати праці	Тис. грн	4103	5155	125,64
6	Середньорічна заробітна платня	Тис. грн	11,33	17,42	153,75
7	Собівартість реалізованої продукції	Тис. грн	11013	27035	245,48
8	Валовий прибуток	Тис. грн	4414	7806	176,84
9	Операційні витрати	Тис. грн	45932	15646	34,06
10	Фінансовий результат від операційної діяльності	Тис. грн	634	1475	232,65
11	Рентабельність продукції	%	30,23	24,15	79,89
12	Рентабельність виробництва (капіталу)	%	2,72	3,85	141,5

Розглянувши економічний паспорт ВАТ «Південтрансенерго», можна прийти до наступних висновків:

підприємство розширює виробництво. Про це свідчить значне підвищення об'єму товарної продукції, об'єму чистої реалізованої продукції та фінансового результату від операційної діяльності;

значне підвищення продуктивності праці, про що свідчить підвищення об'єму товарної продукції при зниженні чисельності промислово-виробничого персоналу;

приріст собівартості реалізованої продукції менший за приріст об'єму чистої реалізованої продукції, що свідчить про значне покращення підприємством цінової політики, або про те, що підприємство знайшло нові ринки збуту/ресурсів.

Загалом діяльність підприємства можна характеризувати як позитивну.

Розділ 4. Оцінка стану оборотних засобів та ефективності їх використання

4.1 Оцінка складу, динаміки й структури оборотних засобів

Структура оборотних коштів - це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Структура оборотних засобів на підприємстві в певній мірі характеризує фінансовий стан підприємства на той чи інший момент його існування. Структура оборотних коштів має значні коливання в окремих галузях господарства. В промисловій галузі для нормального функціонування підприємства 82% оборотних засобів мають складати виробничі фонди, інші 18% - фонди обігу.

Структура залежить від безлічі факторів, в тому числі:

специфіки підприємства;

якості готової продукції;

умов збуту та постачання;

рівнів концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва та ін.

Для оцінки складу, динаміки та структури оборотних засобів сформуємо таблицю на основі даних з другого та третього розділів Балансу за 2010-2011 роки. Таблицю умовно поділимо на 2 частини: виробничих фондів та структуру обігових коштів. Вона вкаже, які зміни і в якій мірі вплинули на структуру оборотних коштів. З таблиці 4.1 добре видно, що структура оборотних засобів на «Південтрансенерго» не є оптимальною, так як фонди обігу не те що займають меншу питому вагу, а навіть перевищують виробничі запаси.

Табл. 4.1 Склад оборотних засобів, їх динаміка і структура в 2010-2011 рр.

№ п/п	Елементи оборотних засобів:	20010 рік	2011 рік	Відхилення, +-	Темп росту, %
		Тис. грн.	Пит. вага, %	Тис. грн.	Пит. вага, %	Тис. грн.	Пит. вага, %
1	Виробничі фонди		56,88		47,33		-9,55
1.1	Виробничі запаси	2168	20,00	2264	15,04	+96	-4,96	104,43
1.2	Незавершене виробництво	8657	79,86	12771	84,86	+4114	+5,00	147,52
1.3	Витрати майбутніх періодів	15	0,14	14	0,09	-1	-0,05	93,33
	Всього виробничих фондів	10840	100	15049	100	+4209	+38,83	138,83
2	Фонди обігу:		43,12		52,67	0	+9,55
2.1	Запаси готової продукції	101	1,23	0	0,00	-101	-1,23	0,00
2.2	Продукція, відвантажена споживачу	2323	28,26	1692	10,10	-631	-18,16	72,84
2.3	Засоби в розрахунках	3183	38,73	13426	80,16	+10243	+41,43	421,80
2.4	Інші оборотні активи	124	1,51	277	1,65	+153	+0,15	223,39
2.5	Грошові засоби	2488	30,27	1355	8,09	-1133	-22,18	54,46
	Усього фондів обігу	8219	100	16750	100	+8531	-	203,80
	Усього оборотних засобів	19059		31799		+12740	+66,85	166,85

Порівнюючи дані 2010 року з даними 2011 року, були виявлені наступні зміни в структурі оборотних засобів:

Виробничі фонди збільшили свою вартість на 4209 грн. На це вплинули, зокрема:

виробничі запаси збільшили свою вартість на 96 тис. грн., що є позитивною тенденцією;

незавершене виробництво зросло на 4114 тис. грн.

витрати майбутніх періодів зменшили свою вартість на 1 тис грн.

Фонди обігу збільшили свою вартість на 8531 тис грн., з них:

запаси готової продукції зменшились на 101 тис грн.;

продукція, відвантажена покупцю, зменшилась на 631 тис грн.;

кошти в розрахунках збільшились на 10243 тис грн.;

інші оборотні активи збільшились на 153 тис грн.;

грошові засоби зменшились на 1133 тис грн.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.1 Динаміка оборотних засобів в 2010-2011 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.2 Структура оборотних засобів в 2010 році

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.3 Структура оборотних засобів в 2011 році

З таблиці 4.1 ми дізналися, що оборотні засоби підприємства виросли на 12740 тис грн. Динаміка їх та їхніх складових показана на рисунку 4.1 - на ньому ми бачимо, що фонди обігу прирощуються швидше, аніж виробничі оборотні фонди. В звичайних умовах це неприпустимо, але в передкризовій економіці України 2011 року значне прирощування вартості дебіторської заборгованості є абсолютно доцільним, так як завдяки цьому збільшується ліквідність капіталу, а внаслідок цього - збільшується платоспроможність підприємства.

На рисунках 4.2 та 4.3 показано, як змінюється структура оборотних засобів підприємства, зокрема:

виробничі запаси знизились на 3%;

незавершене виробництво знизилось на 3%;

запаси готової продукції зменшились на 1 відсоток та зникли зовсім;

продукція, відвантажена споживачу, зменшилась на 7%;

засоби в розрахунках (дебіторська заборгованість) підвищились на 23%;

питома вага дохідних активів залишилася незмінною;

частка грошових засобів знизилась на 9%.

Загалом, усі зміни в структурі та в вартості оборотних засобів можна пояснити світовою економічною кризою: керівництво намагалося якнайскоріше позбутися засобів, які важко ліквідувати, для підвищення власної платоспроможності, від якої прямо залежать шанси підприємства на виживання в даних умовах.

4.2 Оцінка ефективності використання оборотних засобів

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефек­тивності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники (коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість обороту, рентабельність використання оборотних засобів), а для підвищення ефективності -- відповідні конкретні заходи.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показує, скільки обертів роблять оборотні кошти підприємства (за рік або квартал).

РП

Кобор. ---------- = (4.1)

ОЗсер

де Кобор - коефіцієнт оборотності;

РП - вартість реалізованої продукції, тис грн.;

ОЗсер - середньорічний залишок оборотних засобів, тис грн.;

В перспективі цей показник повинен збільшуватись. Отже, розрахуємо коефіцієнт оборотності в 2010 році:

15427

Кобор.2010 = ----------------------- = 1,05

Ѕ*(10406+19059)

Це значить, що в 2010 році оборотні засобі підприємства здійснили 1,05 оберта.

34841

Кобор.2011 = ----------------------- = 1,37

Ѕ*(19059+31799)

З цих розрахунків видно, що оборотні засоби підприємства здійснюють на 0,22 оберти в рік більше, аніж в звітному році.

Наступним показником ефективності використання оборотних засобів являється коефіцієнт завантаження. Показує, який розмір оборотних засобів приймає участь в одній гривні обороту. В перспективі повинен бути менше одиниці та постійно зменшуватись.

ОЗсер

Кзав. = ---------- (4.2)

РП

де Кзав - коефіцієнт завантаження оборотних засобів.

Отже, розрахуємо даний коефіцієнт за 2010 рік:

Ѕ*(10406+19059)

Кзав.2010 = ------------------------ = 0,95

15427

Коефіцієнт завантаження за даний період показу, що для виробництва 1 грн. продукції підприємству необхідно залучити 0,95 грн. оборотних засобів.

Ѕ*(19059+31799)

Кзав.2011 = -------------------------- = 0,73

25429

В 2011 році підприємству довелося залучити для виробництва 1 грн. реалізованої продукції лише 0,73 грн. оборотних засобів, що на 0,22 грн. менше, ніж в базисному періоді.

Це свідчить про покращення використання підприємством власних оборотних коштів.

Також важливим показником ефективності використання оборотних коштів являється тривалість одного обороту.

Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту.

Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту. В перспективі даний показник повинен зменшуватися.

ДП ДП ДП*ОС

Тоб.= ------ або Тоб.= ---------------- = ----------------

Коб. РП/ОС РП

де ДП - тривалість періоду, дні;

Тоб - тривалість одного оберту, дні;

Ѕ*(10406+19059)*360

Тоб.2010 = ------------------------------- = 344

15427

Це означає, що тривалість одного оборотних засобів складає 344 дні.

Ѕ*(19059+31799)*360

Тоб.2011 = ----------------------------------- = 263

25429

В 2011 році тривалість оберту зменшилася на 81 день, що є позитивною тенденцією, і дозволить вивільнити деякі кошти з обороту.

Також для оцінки ефективності використання оборотних засобів використовується показник їхньою рентабельності. Він розраховується як відношення чистого прибутку (прибутку після оподаткування) до середньорічної вартості оборотних активів підприємства. Цей показник відображає можливості підприємства в забезпеченні достатнього об'єму прибутку у відношенні до використовуваних оборотних засобів компанії. Чим вище значення даного коефіцієнту, тим більш ефективно використовуються оборотні засоби.

ЧП*100

Роб.= ---------- (4.4)

ОЗсер

де ЧП - чистий прибуток після оподаткування.

Отже, розрахуємо рентабельності показник в 2010-2011 роках:

336*100

Роб.2010 = ---------------------- = 2,29%

Ѕ*(10406+19059)

69*100

Роб.2011 = --------------------------- = 0,27%

Ѕ*(19059+31799)

За 2010 рік кожна гривня, що була вкладена в оборотні засоби, принесла підприємству 2,29 копійки чистого прибутку, а 2011 році - лише 0,27 копійки чистого прибутку. Відповідно, можна зробити висновок, що в 2011 році підприємство «Південтрансенерго» недоотримало 2,02% чистого прибутку. Для наочності приведемо всі вищевказані показники в таблицю.

Табл. 4.2 Показники ефективності використання оборотних засобів на підприємстві «Південтрансенерго» в 2010-2011 роках

№ п\п	Показник	Од. вимірювання	2010 р.	2011 р.	Відхилення, +-
1.	К оборотності	Об.	1,05	1,37	+0,22
2.	К завантаження	Грн.	0,95	0,73	-0,22
3.	Т обороту	Дні	344	263	-81
4.	Рентабельність	%	2,29	0,27	-2,02

Загалом, використання оборотних засобів на «Південтрансенерго» в 2011 в порівнянні з 2010 стало набагато ефективнішим, а зниження рентабельності, скоріш за все, було пов'язане зі значним збільшенням дебіторської заборгованості.

4.3 Оцінка джерел формування оборотних засобів

Кожне підприємство формує своє майно, в тому числі й оборотні засоби, за рахунок зобов'язань. Вони відображаються в другій частині балансу - «Пасиви». Отже, ми проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз.

Табл. 4.3 Динаміка й структура пасиву балансу «Південтрансенерго»

Найменування	2010 рік	2011 рік	Темп росту, %	Відхилення, +-
	тис.грн	пит. Вага, %	тис. Грн	пит вага, %		тис грн	пит вага, %
I. Власний капітал
Статутний капітал	148	0,65	400	1,13	270,27	+252	+0,48
Інший додатковий капітал	9046	39,49	7106	20,00	78,55	-1940	-19,49
Резервний капітал	108	0,47	108	0,30	100,00	0	-0,17
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	0	0,00	70	0,20	-	+70	+0,20
Усього за розділом I	9302	40,61	7684	21,62	82,61	-1618	-18,98
II. Забезпечення наступних виплат та платежів					-	0	0,00
Цільове фінансування	1	0,00	1	0,00	100,00	0	0,00
Усього за розділом II	1	0,00	1	0,00	100,00	0	0,00
ІV. Поточні зобов'язання					-	0	0,00
Короткострокові кредити банків	6475	28,27	10973	30,88	169,47	+4498	+2,61
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1339	5,85	2527	7,11	188,72	+1188	+1,27
Поточні зобов'язання за розрахунками:		0,00		0,00	-	0	0,00
з одержаних авансів	4842	21,14	12584	35,41	259,89	+7742	+14,27
з бюджетом	222	0,97	237	0,67	106,76	+15	-0,30
з позабюджетних платежів	0	0,00	0	0,00	-	0	0,00
зі страхування	168	0,73	132	0,37	78,57	-36	-0,36
з оплати праці	330	1,44	303	0,85	91,82	-27	-0,59
з учасниками	24	0,10	24	0,07	100,00	0	-0,04
Інші поточні зобов'язання	204	0,89	1071	3,01	525,00	+867	+2,12
Усього за розділом IV	13604	59,39	27851	78,37	204,73	+14247	+18,99
Баланс	22907	100,00	35536	100,00	155,13	+12629	0,00

Але, так як підприємство формує за рахунок пасивів не лише оборотні засоби, а й інше майно, то знайдемо кількість власних оборотних засобів за формулою:

К в. об = (стр. 260 ф. 1 + стр. 270 ф.1) - (стр. 430 ф. 1 + стр. 480 ф. 1 + стр. 620 ф. 1 + стр. 630 ф. 1)

де К в. об = кількість власних оборотних засобів.

Розрахуємо кількість власних оборотних засобів;

К в. об2010=(19044+15)-(1+0+13604+0)=5454 тис грн

К в. об2011=(31785+14)-(1+0+27851+0)=3947 тис грн

Задля наочності отримані дані систематизуємо в таблиці.

Табл. 4.4 Динаміка й структура власних та запозичених оборотних засобів в 2010-2011 роках на «Південтрансенерго»

№ п/п	Показник	2010 рік	2011 рік	Темп росту, %	Відхилення, +-
		тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %		тис грн	питома вага, %
1	Власні оборотні засоби	5454	28,62	3947	12,41	72,37	-1507	-16,20
2	Запозичені оборотні засоби	13605	71,38	27852	87,59	204,72	+14247	+16,20
3	Усього оборотних засобів	19059	100	31799	100	166,85	+12740	-

Розглянувши таблицю 4.4, можна зробити наступний висновок: підприємство з власних коштів формує незначну кількість оборотних засобів (28,62% в 2010 та 12,41% в 2011). Інша частина оборотних коштів - запозичена. При цьому підприємство знижує розмір власних оборотних коштів як загалом, так і в структурі => темп росту запозичених оборотних засобів складає 204,72%, тоді як власних - лише 72,37%. Хоча вже сам факт наявності власних оборотних активів являється позитивним - їх відсутність свідчить про значну залежність підприємства від сторонніх інвесторів.

Розділ 5. Шляхи покращення ефективності використання оборотних засобів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

Широке використання прямих тривалих зв'язків;

Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

Удосконалювання системи розрахунків;

Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів;

економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці;

економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства;

економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

Висновки і пропозиції

Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню.

Як відомо, критерієм ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.

Література

1. Бухгалтерский учет: Хрестоматия. Выпуск 1, январь 2007 года.

2. Ге...