3. комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні надаватися послуги.

4. присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг. [4, c. 204-211].

Загальна кількість послуг, якими торгують останніми двома способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компанії надавати послуги в режимі транс кордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортера. Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватися не один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами. Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:

-місце виробництва і споживання послуг співпадає -- експорт послуг обов'язково передбачає їх виробництво за кордоном; -тісний зв'язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили; Ш ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів; -національна сфера послуг захищена більш сильно; -ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу. Міжнародний ринок послуг складається з: послуг фрахту; інших транспортних послуг; туризму; інших послуг, що надають державні організації (банківські, страхові, біржові, посередницькі, експорт технологій тощо); інших послуг, що надаються приватним сектором. Основну роль в міжнародній торгівлі послуг грають туризм та транспортні послуги.

Оцінку розвиненості країни часто зводять до оцінки дохідності сектору послуг. Є країни, в яких сфера послуг дає до 60% ВНП і вище. Наприклад, в США -- 67%, у Франції -- 63%, в Японії -- 56%, в Англії -- 56,5%, в Германії -- 58%, в Італії -- 56%. Фінансово-кредитна сфера виступає провідною для всіх розвинених країн. Рух капіталів і його обслуговування стоїть завжди на першому місці. По цьому показнику виділяють три центри: США, Японія, Західну Європу.

Задача 3

Визначити економічний прибуток від імпорту продукції. Вихідні дані для рішення задачі подані в табл.1.

Таблиця 1- Вихідні дані по варіанту № 2

Рішення

Імпортна операція буде ефективна, якщо українська торгова фірма, реалізувавши імпортні товари в Україні, отримає прибуток. Визначимо прибуток, який планувала одержати українська торгова фірма.

,

де ПДВ_отр. - сума ПДВ, отриманого при реалізації одиниці товару на внутрішньому ринку.

Q- кількість одиниць імпортної продукції.

=

Отже ПРпл дорівнюватиме:

Прибуток, що підприємство одержить у результаті реалізації імпортного товару в Україні буде дорівнювати:

де В _імп. - повні витрати на імпорт.

ПДВ _упл. - сума ПДВ, сплачена при ввозі імпортних товарів в Україну.

В _імп.=ВК*ОК _дол.=400000*5.2=2080000(грн.)

=346666.67(грн..)

Отже ПРф дорівнюватиме:

=(2200-366.67)*4000-(2080000-346666.67)=7333320-1733333.33=5599986.67(грн..)

У випадку імпорту товарів для реалізації всередині країни підприємство сплачує вартість закупленого товару відповідно до його ціни, що відповідає показнику витрат на одиницю продукції. Доходом від імпорту у цьому випадку є виручка від реалізації товару на внутрішньому ринку країни. Імпорт є вигідним тоді, коли прибуток, що підприємство одержить у результаті реалізації імпортного товару в Україні (ефект) перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно.

Методика порівняння прибутку від імпорту та внутрішнього прибутку така: ціни на імпортний товар та вітчизняний аналог приймаються як рівні, тоді дохід від імпорту та внутрішній дохід дорівнюють один одному, а внутрішньою вартістю є оптова ціна на певний товар всередині країни.

Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів, призначених для реалізації всередині країни визначається за формулою:

K==5599986.67/2200000=2.5> 1

Імпорт ефективний, якщо К(реаліз.) > 1

Задача 6

Використовуючи дані табл. 3, охарактеризувати міграційні процеси в державах і регіонах світу за допомогою наступних показників:

економічно активне населення;

економічно неактивне населення;

рівень безробіття;

коефіцієнти міграції;

міграційний приріст населення;

коефіцієнт оберту міграції.

Результати розрахунку оформити у вигляді таблиці. Зробити висновки.

Вибір варіанта здійснюється по табл. 2.

Таблиця 2 - Країни світу по варіантах

Таблиця 3 - Показники руху населення по державах світу

2) Економічно неактивне населення складається із суми учнів та студентів, пенсіонерів, сезонних робітників та осіб, зайнятих домашнім господарством.

Бразилія 5+41+36+5=87 (млн.люд.)

Індія 42+12+58+18=130 (млн.люд.)

США 48+52+1+2.5=103.5 (млн.люд.)

Японія 29+39+0.2+1.1=69.3 (млн.люд.)

1) Економічно активне населення розраховується різницею між чисельністю населення в країні та кількістю економічно неактивного населення.

Бразилія 164-87=77 (млн.люд.)

Індія 1002-130=872 (млн.люд.)

США 265-103.5=161.5 (млн.люд.)

Японія 138-69.3=68.7 (млн.люд.)

3) Рівень безробіття визначається співвідношенням чисельності безробітних та чисельності населення, може бути розраховано як у долевому, так і у відсотковому визначенні.

Бразилія 10/164=0.061=6.1%

Індія 49/1002=0.049=4.9%

США 8/265=0.03=3%

Японія 3.1/138=0.02=2%

4) Коефіцієнт міграції: а) по прибуттю визначається співвідношенням чисельності населення, що переселилося на дану територію до середньорічної чисельності країни; б) по вибуттю визначається співвідношенням чисельності населення, що виселилося до середньорічної чисельності країни.

А) Бразилія 2.8/164=0.02

Індія 2.4/1002=0.002

США 4.8/265=0.02

Японія 0.8/138=0.01

Б) Бразилія 4.9/164=0.03

Індія 31.6/1002=0.03

США 1.5/265=0.006

Японія 0.2/138=0.001

5) Міграційний приріст населення це різність між чисельністю населення, що переселилося та що виселилося.

Бразилія 2.8-4.9=-2.1 (млн.люд.)

Індія 2.4-31.6=-29.2 (млн.люд.)

США 4.8-1.5=3.3 (млн.люд.)

Японія 0.8-0.2=0.6 (млн.люд.)

6) Коефіцієнт оберту міграції визначається співвідношенням міграційного приросту та чисельності населення країни.

Бразилія -2.1/164=-0.013

Індія -29.2/1002=-0.03

США 3.3/265=0.012

Японія 0.6/138=0.004

Результати розрахунку оформимо у вигляді таблиці.

Таблиця 3 - Показники міграції населення по державах світу

Як бачимо з розрахунків, в країнах з мало розвинутою економікою та великим рівнем безробіття (Бразилія та Індія) коефіцієнт оберту та міграційний приріст зі знаком мінус. Це свідчить про вибуття населення за кордон переважно на працю.

Найменший рівень безробіття в США та Японії,де коефіцієнт оберту з плюсом та, завдяки високому рівню економіки, відбувається приріст населення за рахунок імігрантів.

Список використаної літератури

1. Акопов Е.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая економика и международные экономические отношения. Серия «Учебники, учебные пособия» Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000.

2. Буглай В. Д., Лівенцев Н. Н. Міжнародні економічні відносини. Навчальний підручник. - М.: Фінанси і статистика, 1999. - 160с. 3. Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2002. - 216с.

4. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. - К.: Знання-прес,2003. - 406с. 5. Рибалкін В. Е., Щербанін Ю. Н, Балдід Л. В. та ін. Міжнародні економічні віднониси. Підручник для вузів. - М.: ЮНІТІ-ДАНА, 1999. -503с. 6. Рибалкін В. Е., Щербанін Ю. Н, Балдід Л. В. та ін. Міжнародні економічні віднониси. Підручник для вузів. - М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2001. - 591 с. 7. Семенов К. А. Міжнародні економічні відносини. Підручник для вузів. - М.: ЮНІТІ-ДАНА, 2003. - 544с.

8. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

Размещено на Allbest.ru