Характеристика підприємства ПАТ "Київхліб"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна характеристика підприємства

1.1 Історія створення і розвитку підприємства

ПАТ «Київхліб» - сучасний представник хлібопекарної галузі України. Підприємства компанії оснащені високотехнологічним обладнанням для виробництва хліба і булочних виробів на будь-який смак. Секрет смачного та корисного продукту полягає у злагодженій роботі багатьох фахівців, які відмінно управляються з технікою і професійно виконують свою ділянку роботи.

Юридична адреса ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінату №12»: Україна м. Київ, вул. Чаадаєва, 5.

Розмір статутного фонду підприємства - 1358 тис. грн.

Публічне акціонерне товариство «Київхліб» - визнаний лідер хлібопекарного ринку України.

Виробничі потужності дозволяють випускати до 1200 т хлібобулочних і 65 т кондитерських виробів на добу. На сьогоднішній день асортимент продукції налічує близько 600 найменувань.

Київський хлібокомбінат №12 споруджений за проектом Київського інституту «Укрдіпхарчопром». Хлібобулочний цех введено в дію в 1976 р., а кондитерський-через чотири роки. Проектна потужність хлібокомбінату становить 112 тн хлібобулочних і 12 тн кондитерських виробів на добу.

У 1979 році на підприємстві споруджено та введено в дію вперше в країні механізоване хлібосховище з контейнерним перевезенням продукції. На сьогодні це сучасне підприємство, на якому постійно проводяться реконструкції, монтується нове устаткування, підвищується технічний рівень, постійно ведеться робота над оригінальними рецептурами, розширенням асортименту та поліпшенням якості продукції.

Асортимент солодкої продукції налічує біля 100 найменувань - це торти, фото-торти, кекси, рулети, тістечка, торти на замовлення, печиво, а асортимент хлібобулочних виробів налічує більше 35 найменувань, в тому числі короваї, хліб «Обрядовий», дієтичні вироби.

Киянам і жителям інших міст, як у Київській області, так і за її межами добре знайомі хлібобулочні та здобні вироби хлібокомбінату №12: хліб чумацький, богданівський, на хмелю, на хмелю гречаний, що зовсім не містить дріжджів, батони софіївські, величезне різноманіття тортів і тістечок: торти «Вітальний», «Хрещатий яр», «Пікантний», «Подарунок», «Горіхово-Ізюмний» та інші.

Сьогодні на комбінаті здійснюється системна реконструкція, постійно удосконалюється і модернізується парк технологічного устаткування, запускаються нові виробничі потужності. Завдяки висококваліфікованим спеціалістам та вдалій реалізації нових рецептур динамічно нарощується випуск нової продукції, розширюється асортимент.

Питанням якості продукції та дотриманню технології її виготовлення компанія приділяє першочергового значення. Хліб виготовляється з натуральної високоякісної сировини, без використання консервантів і поліпшувачів. Продукція не містить ГМО.

З метою підвищення ефективності управління виробництвом і конкурентоспроможності продукції, на всіх підприємствах сертифіковані і функціонують системи управління якістю згідно з вимогами стандарту ISO 9001, на хлібокомбінаті №12 впроваджено систему безпечності продукції HACCP.

Основними виробничими цехами (дільницями), витрати яких безпосередньо беруть участь у формуванні собівартості виробленої продукції по рахунку 23 «Виробництво» є:

Хлібобулочний цех;

Кондитерський цех;

Картонажна дільниця;

Обслуговуюче господарство (гуртожиток).

Допоміжними і обслуговуючими виробничими підрозділами є6

Котельня;

Компресорна;

Компресорні бригади хлібобулочного та кондитерського цехів з технічного обслуговування устаткування;

Виробнича служба;

Відділ головного енергетика;

Відділ головного механіка;

Фізико-хімічна лабораторія - відділ технічного контролю;

Санітарно-бактеріологічна лабораторія;

Відділ головного технолога;

Відділ матеріально-технічного постачання.

Підрозділами, безпосередньо пов'язаними зі збутом продукції підприємства, є:

Відділ маркетингу;

Відділ збуту;

Автотранспортна ділянка (в частині витрат підприємства, що займається перевезенням готової продукції);

Фірмова торгівельна мережа.

Підрозділи, здійснюють управління підприємством в цілому є:

Заводоуправління;

Бухгалтерсько-фінансовий відділ;

Відділ головного енергетика;

Відділ головного механіка;

Фізико-хімічна лабораторія - відділ технічного контролю;

Відділ організації праці, заробітної плати та соціального розвитку;

Відділ кадрів та підготовку кадрів;

Відділ охорони праці та техніки безпеки;

Юридична служба;

Відділ АСУВ;

Автотранспортна ділянка (в частині витрат на автотранспорт, що займається перевезенням працівників адміністрації);

Господарський відділ.

Організаційна структура підприємства наведена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Організаційна структура хлібокомбінату №12 на 2010 рік

Директор регулює діяльність підприємства в цілому. Головному інженеру та заступникам директора безпосередньо підпорядковуються інші цехи, відділи та служби хлібокомбінату.

Свою виробничо-господарську діяльність Хлібокомбінат №12 спрямовує на виконання стратегічних планів ПАТ «Київхліб» в цілому, а також керуючись, насамперед, інтересами колективу підприємства.

Основним напрямком діяльності підприємства є виробництво та реалізація хлібобулочних та кондитерських виробів.

Споживачі продукції підприємства - населення м. Києва, області та окремих регіонів (Черкаська, Житомирська, Харківська, Полтавська, обл.).

1.2 Характеристика технології виробництва продукції

В ринкових відносинах, які існують на Україні, підприємство змушене саме шукати собі матеріали та сировину, використовуючи власні інформацію та можливості. Вся сировина поділяється на основну й додаткову. До основної сировини відносяться: борошно, вода, дріжджі, сіль, до додаткової - цукор, жири, молочні продукти, яйця та ін. [10]

Пшеничне та житнє борошно різних сортів є основною сировиною.

Пшеничне борошно виробляють п'яти сортів: крупчатка, вищий, І, II, обійне; житнє борошно - трьох сортів: сіяне, обдирне й обійне. Випускають також борошно обійного помелу житньо-пшеничне (60% жита та 40% пшениці) і пшенично-житнє (70% пшениці та 30% жита).

При виготовленні хліба, хлібобулочних та здобних виробів замість пресованих дріжджів використовують рідке дріжджове молоко. Завдяки більш високій бродильній активності дріжджового молока в порівнянні з еквівалентною кількістю пресованих дріжджів можливе зменшення витрат дріжджів на 10-13% без зміни якості хлібобулочних виробів.

Крім основної сировини для виготовлення хлібних виробів використовується різноманітна додаткова сировина: цукор, солод, жири, молочні продукти, яйця, харчові кислоти, барвники та ін. Додаткову сировину хлібозавод отримує від підприємств цукрової, масложирової, сольової, дріжджової і молочної галузей харчової промисловості.

В цілому в 2010-2011 рр. підприємство було практично повністю забезпечено сировиною й матеріалами.

Головним завданням відділу постачання на хлібокомбінаті є забезпечення безперебійного постачання сировиною та матеріалами виробництво, основною сировиною для виробництва хлібобулочних виробів, як зазначалося вище, є борошно, а головний його постачальник ОП «Київмлин». Це надійний партнер хлібокомбінату, який продає борошно по твердим, затвердженим державою цінам. Завдяки стабільним цінам на борошно на хлібокомбінаті є можливість тримати стабільні ціни на хлібобулочні вироби.

Періодичність заводу відіграє значну роль. Так, при її порушенні, коли запаси борошна підходять до закінчення, виникає негайна потреба завезення великої кількості сировини на склад, що приводить до накопичення автомашин, які перевозять борошно на території хлібокомбінату. Виникають простої автомашин, що чекають своєї черги на розвантаження, а для хлібокомбінату це додаткові втрати коштів.

Постачання сировини за розробленим графіком дуже важливе для хлібокомбінату і ті постачальники, які не порушують його, є найкращими. До них відноситься і мелькомбінат ОП «Київмлин». Інші постачальники постачають борошно за трішки нижчими цінами, але знаходяться географічно дальше ніж київські мелькомбінати, тому транспортні витрати на доставку цього борошна більші та й невчасні поставки трапляються частіше, їх можна скоротити за рахунок уникання поверх нормативних простоїв транспорту на території хлібокомбінату, які трапляються внаслідок чекання автомашинами, що перевозять борошно, відкриття сировинного складу, для того щоб, нарешті, почати розвантажуватись. Також затримки автомашин з борошном бувають на прохідній, де машина двічі зважується: до розвантаження і після нього, коли на місці немає спеціальної людини, яка відмічає вагу машини. Усе це викликає додаткові витрати часу, і оскільки тільки 10% власного транспорту, а 90% належить АТП, - додаткові витрачення коштів.

Водопостачання Київського хлібокомбінату №12 відбувається шляхом підключення до міської мережі, що знаходиться у веденні Київ-водоканалу. Газозабезпечення підприємства здійснюється шляхом підключення заводського газопроводу до міської газової мережі. Постачальник - АТ «Київгаз». Пару хлібокомбінат отримує із власних котельних, а стисле повітря - від компресорних. Електроенергія - із міської мережі («Київенерго» та «Енергобут»), її напруга регулюється трансформаторними підстанціями.

Забезпечення Київського хлібокомбінату №12 запасними частинами здійснюється власними ремонтно-механічними майстернями та комерційними структурами. Устаткування на заводі вітчизняне та імпортне з Чехії та Югославії.

Серед матеріалів, які необхідні для нормального проходження виробничого процесу, слід відмітити різні миючі засоби, металовироби, спецодяг. Важливе значення мають лотки для укладки хлібобулочних виробів та різне нестандартне обладнання, їх випускає ремонтно-монтажний комбінат (РМК).

Для того щоб постачальницька робота була ефективною, головними критеріями при укладенні договорів з постачальниками повинні бути: якість сировини й матеріалів, оптимальні ціни, умови поставок, дотримання графіків поставок.

Для скорочення транспортних витрат потрібно вибирати постачальників, якщо це можливо, якомога ближче розташованих до хлібокомбінату. А для того, щоб ціни були найкращими, потрібно заключати договори без посередників.

Хліб - це виріб із житнього, пшеничного борошна різних сортів чи їх суміші, масою понад 500 гр. Залежно від рецептури буває простих видів та поліпшених.

Всі хлібобулочні вироби виготовляють за рецептурою, яка показує кількість сировини в перерахунку на 100 кг. борошна. В середньому хлібобулочні вироби містять від 40% до 70% вуглеводів, 5%-10% білків та 0,5%-1,5% жирів. Порівняно з пшеничними виробами житній хліб має збалансованіший склад незамінних амінокислот, мінеральних речовин та вітамінів. При добовій потребі людини в енергії 2850 кал. добова норма хліба забезпечує близько 30% калорійності, 25% потреби в білках, 40% у вуглеводах, 45% у залізі, 30% у вітаміні В1.

Стадії виготовлення хліба:

1. Замішування тіста - це коротка (5-10 хв.) технологічна операція, що проводиться з метою отримання тіста з необхідними структурно механічними властивостями. Під час замішування проходять фізико-хімічні та колоїдні процеси;

2. Бродіння (дозрівання) - охоплює період часу від замішування тіста до поділу його на шматки. При бродінні відбувається розпушення тіста, а також накопичення речовин, що зумовлюють характерний смак, аромат та колір хліба.

3. Поділ на шматки - проводиться з метою забезпечення заданої маси хліба. Допустиме відхилення у масі не повинно перевищувати 1,5%.

4. Округлення - проходить на тістоокруглюваних машинах, з метою надання шматкам тіста округлої форми, а також утворення на поверхні плівки, що забезпечує затримку вуглекислого газу і рівномірну пористість.

5. Попереднє вистоювання - це процес відхилення шматків тіста протягом 5-8 хв. з метою зменшення внутрішніх напруг у тісті. Крім цього частково відновлюється структурний каркас.

6. Формування - процес надання тістовим заготовкам певної форми, що відповідає даному виду виробів.

7. Кінцеве вистоювання - проводиться при температурі 35-40 градусів Цельсія і відносній вологості 75-80% протягом 25-120 хв. Забезпечує накопиченню втраченого вуглекислого газу в процесі поділу, округлості т а формування. Формується структура пористості майбутнього виробу, а також стан поверхні.

8. Випікання - характеризується переходом тістової заготовки у хліб під впливом прогрівання у пекарній камері. Режим випікання залежить від сорту хліба, його вологості і особливо маси. Тривалість випікання коливається від 8-12 хв до 1 год. (житній хліб). Для більшості виробів випікання протікає у 3 етапи: 1) температура 110-120 градусів тривалість 1-2 хв., вологість повітря 80%. На цьому етапі тістова заготовка збільшується в об'ємі і набуває форми хліба. 2) температура 200-220 градусів - проходить утворенням шкоринки, яка закріплює форму і об'єм. 3) температура близько 180 градусів - використовується для зниження упікання.

2. Аналіз виробничо-господарської діяльності

2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ДП ПАТ «Київхліб» хлібокомбінат №12

Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12

№ п/g	Показники	Рік	Абсолютне відхилення, +/-	Темп зростання (зниження), %
		2 010 р.	2 011 р.
1	2	3	4	5	6
1	Випуск продукції в діючих цінах, тис. грн.	190556,5	223211,6	32655,1	17,14
2	Випуск продукції в порівняльних цінах, тис. грн.	183895,3	231046,0	47150,7	25,64
3	Випуск продукції в натуральному виразі, в т.ч. в асортименті, тис. тонн	44054,2	44682	627,8	1,425
4	Чистий доход від реалізації продукції, тис. грн.	258077	316562	58485	22,66
5	Кількість промислово-виробничого персоналу, осіб	1063	1050	-13	-
6	Фонд оплати праці, тис. грн.	41669,6	44711	3041,4	7,30
7	Продуктивність праці на одного працівника ПВП, тис. грн./особу	173,00	220,00	47	27,17
8	Середньорічна оплата праці, тис. грн./особу	39,20	42,58	3,38	8,62
9	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн…	58182,8	59220,5	1037,7	1,78
10	Фондовіддача, грн./грн.	3,16	3,90	0,74	23,42
11	Середньорічні залишки обігових коштів, тис. грн.	30562,45	36377,5	5815,05	19,03
12	Коефіцієнт оборотності обігових коштів,	8,44	8,70	0,26	3,08
13	Середньорічна вартість активів, тис. грн….	68174,60	71717,5	3542,9	5,20
14	Власний капітал, тис. грн.	3840,10	1429	-2411,1	-62,79
15	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	208135,3	256564	48428,7	23,27
16	В т.ч. прямі матеріальні витрати, тис. грн.	105714	91801	-13913	-13,16
17	Частка прямих матеріальних витрат в собівартості, %	50,79	35,78	-15,01	-29,55
18	Витрати на 1 грн реалізованої продукції, грн.	0,806	-0,810	-1,616	-200,5
19	Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	49942,30	59998	10055,7	20,13
20	Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис. грн.	3501,90	707	-2794,9	-79,81
21	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	-68,20	-2411	-2342,8	3435,19
22	Рентабельність продукції, %	23,995	23,385	-0,61	-
23	Рентабельність капіталу, %	-	-	-	-
24	Рентабельність активів, %	1,397	-	-	-

Аналізуючи дану таблицю можна побачити, що в більшості показників діяльності підприємства спостерігається позитивна динаміка за 2010-2011 роки. Випуск продукції збільшився протягом 2011 року на 32655,1 тис грн. Чистий дохід від реалізації збільшився на 58485 тис. грн. спостерігається збільшення коефіцієнту оборотності обігових коштів - на 0,26 тис. грн,

зменшення власного капіталу - на 2411,1 тис. грн, витрат на 1 грн реалізованої продукції у 2011 році. Прибуток від основної діяльності, рентабельність продукції, активів зменшалась в порівнянні з 2010 роком.

Майно підприємства складається з основних засобів та оборотних коштів, які є власністю ПАТ «Київхліб» і знаходяться у ДП «Хлібокомбінат №12» на правах господарського відання. Підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє, користується і розпоряджається наділеним власником майна згідно з чинним законодавством, Статутом ПАТ та відповідно до мети своєї діяльності.

Приріст майна підприємства здійснюється внаслідок його господарської діяльності за рахунок одержання доходів.

Асортимент продукції складає понад 140 найменувань. Кондитерський цех спеціалізується на випуску тортів, тістечок, кексів, в тому числі тортів на замовлення до різноманітних святкових дат вагою від 1,5 до 20 кг. Керівними службами підприємства комбінату забезпечується суворий вхідний контроль сировини та вихідний контроль продукції, за що продукція хлібокомбінату має численні нагороди.

Таблиця 2.2. Виробництво продукції підприємства, т.

Види продукції	2010 р	2011 р
Хлібобулочні вироби, всього	42759,1	43392,7
В т ч. Булочні	16566,1	17432,2
В т ч. Здобні	695,6	593,5
В т ч. Хліб	6103,7	5977,8
Кондитерські вироби, всього	1295,1	1289,3
В т.ч. торти та тістечка	1117,0	1146,9
кекси, рулети	156,5	127,8
Печиво	5,0	4,1

Продукція хлібокомбінату реалізується понад 700 торгівельним організаціям м. Києва, області та іншим областям України.

На балансі підприємства знаходяться тільки власні основні засоби. На теперішній час всі основні засоби є діючими і повністю забезпечують стабільну виробничу діяльність. Залишкова балансова вартість основних засобів на кінець 2011 року складає 33750 тис. грн., в порівнянні з початком звітного періоду зменшилась на 1164 тис. грн. Введена в експлуатацію нова лінія по виготовленню кондитерських виробів типу «кошики» з різноманітними на чинками. Постійно проводиться модернізація, реконструкція та придбання нових основних засобів.

За підсумками роботи 2010 р х/к отримав збитки в сумі 16824 тис. грн., а за 2011 рік збиток становив 19214 тис. грн. Збитковість збільшилась за рахунок підвищення цін на окремі види продукції за регульованими цінами (х/б Український, Батони,) та кондитерські вироби.

Завданням підприємства є виживання в умовах ринкової економіки, утримання та збільшення частки ринку, збільшення обсягів виробництва та реалізації, оновлення асортименту продукції для задоволення попиту покупців та збільшення прибутків.

Підприємство повністю виконує запити клієнтів щодо постачання продукції. Вся продукція, яка виготовляється на підприємстві, конкурентоспроможна.

Виробничі потужності хлібокомбінату №12 використовуються по хлібобулочному цеху на 63,4%, а по кондитерському цеху - на 44,9%, цех №3 32,2%. Тож існують реальні можливості збільшення обсягів виробництва та продажу продукції. Це збільшення обсягів виробництва буде забезпечене платоспроможним попитом.

В перспективі планується розширення ринків збуту територіально та по соціальних сферах.

Основними конкурентами є інші дочірні підприємства ПАТ «Київхліб» та, Кондитерська корпорація «ROSHEN» (ПрАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса»), «Нивки», «Маріам».

Для конкурентної боротьби підприємство займається пошуком шляхів

підвищення якості продукції та розширення асортименту, впровадження нової упаковки, поліпшення дизайну, зниження собівартості продукції, надійність постачання, створення більш сприятливих умов для покупців.

2.2 Аналіз використання трудових ресурсів і заробітної плати

Для розгляду даного питання спочатку дослідимо фонд оплати праці який представлений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Фонд оплати праці, тис. грн.

Роки	Всього	В т.ч.
		ПВП	Із ПВП	Непромисловий персонал
			Робітники	Керівники та спеціалісти
2010	41397,4	40595,8	31778,7	8817,1	908,0
2011	45381,7	44473,7	34557,5	9916,2	801,6

За 2011 рік в порівнянні з 2010 р. Фонд оплати праці всього персоналу хлібокомбінату збільшилася на 3984,3 тис. грн. або на 9,6% в т.ч.

Середньооблікова чисельність працівників представлена в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Середньооблікова чисельність працівників за 2010-2011 рр., чол.

Роки	Всього	В т.ч.
		ПВП	Із ПВП	Непромисловий Персонал
			Робітники	Керівники та спеціалісти
2010	1063	1039	884	155	24
2011	1050	1026	869	157	24
+ збільшення зменшення	-13	-13	-15	+2

Середньооблікова чисельність всього персоналу зменшилася в 2011 році порівняно з 2010 роком на 13 чол., в т.ч. промислово-виробничих робітників на 15 чол.

Таблиця 2.5. Середньомісячна заробітна плата за 2010-2011 рр.

Роки	Всього	В т.ч.
		ПВП	Із ПВП	Непромисловий Персонал
			Робітники
2010	3433	3455	3159	2545
2011	3729	3757	3421	2803
Темп росту, %	108,6	108,7	108,3	110,1

Середньомісячна заробітна плата всього персоналу збільшилася на 8,6% а робітників - на 8,3%.

Таблиця 2.6. Невиходи на роботу протягом 2011 року

Причини невиходів на роботу і простоїв	Кількість людино-днів	% до номінального фонду
Невиходи з дозволу адміністрації	3636,4	1,5
Прогули	_	_
Масові невиходи на роботу (страйки)	_	_
Тимчасова непрацездатність	195	0,08
Виконання державних зобов'язань	_	_
Відпустки з ініціативи адміністрації	2476,6	1,0
Неявки у зв'язку з переведенням нескорочений робочий день (тиждень)	1755	0,7
Разом	6483,5	2,6

Інформаційне забезпечення аналізу використання робочого часу протягом робочого дня, що міститься в офіційній статистичній звітності, недостатнє, бо в ній є дані лише про документовані (офіційно зафіксовані) внутрішньозмінні простої працівників, у тому числі робітників, а вони фіксуються далеко не завжди. Тому на підприємстві для виявлення реальної кількості внутрішньозмінних втрат робочого часу доцільно було б провести разові спостереження, фотографування і самофотографування робочого дня. Зафіксовані в офіційному обліку, і виявлені методом вибіркових спостережень внутрішньозмінні простої повинні групуватися за причинами, що дасть змогу намічати шляхи їх скорочення.

Величина кадрового потенціалу характеризується сукупним фондом робочого часу колективу, структурою - співвідношенням між категоріями промислового персоналу, цехами і службами, якості різних розрядів робіт і робітників як в цілому по підприємстві так і по видах робіт[7].

Відповідність трудового потенціалу, можливостям виробництва характеризується рядом показників, узагальнюючим показником є коефіцієнт змін.

Оцінка ступені і раціональності використання трудового потенціалу, впливу причин неповного або неефективного його використання і визначення сумарної величини прямих і закритих втрат живої праці, а також відхилення фактичного сукупного фонду робочого часу, від його потенціальної величини. Тому потрібно виявити всі нераціональні затрати, проведення причин втрат і національного робочого часу по визначаючих напрямках.

Показником руху кадрів є частка звільнених робітників у відношенні до основних[4]. Причини текучості кадрів можуть бути різні: мала зарплата, невідповідні умови праці, організація праці, хвороби працівників. В текучості кадрів переважно переважають молоді люди, які мають високі вимоги до умов праці. Аналіз текучості кадрів визначається величиною в цілому по підприємству, а також по дільницях і відділах.

Таблиця 2.7. Аналіз плинності персоналу

Роки	Текучість кадрів, %
	По підприємству	В кондитерському цеху
2010	17,9	12,8
2011	11,2	13,6

Для аналізу причин текучості кадрів використовуються матеріали анкетного дослідження всіх звільнених людей і розмова з ними. Для розрахунку величини втрат робочого часу використовують наступну формулу

(2.1)

де Ч - чисельність робітників звільнених по власному бажанню;

П₂ - втрати робочого часу з розрахунком на одне звільнення (днях);

0,5 - коефіцієнт, який показує що заходи здійснюються рівномірно на протязі року.

Одним із важливіших питань аналізу - визначення економічних втрат які приносить підприємству текучість кадрів, в тому числі і від незадоволення умовами праці [12].

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Почнемо наш розділ з дослідження капіталу підприємства.

Капітал - це економічна категорія, яка відома давно, але отримала новий зміст в умовах ринкових відносин. Як головна економічна база створення і розвитку підприємства, капітал у процесі свого функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу[18].

Капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які інвестуються у формування його активів.

На діючому підприємстві власний капітал має певні основні форми.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Він поділяється:

1. Статутний фонд характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. Для підприємств окремих сфер діяльності й організаційно-правових форм (акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством.

2. Резервний фонд (резервний капітал) є зарезервованою частиною власного капіталу підприємства, призначеного для внутрішнього страхування його господарської діяльності. Розмір даної резервної частини власного капіталу визначається установчими документами [12]. Формування резервного фонду здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством).

3. Спеціальні (цільові) фінансові фонди, до яких належать цілеспрямовано сформовані фонди власних фінансових засобів з метою їх наступних цільових витрат. У складі цих фінансових фондів виділяють звичайно амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд охорони праці, фонд спеціальних програм, фонд розвитку виробництва тощо.

4. Нерозподілений прибуток характеризує частину прибутку підприємства, що був отриманий у попередньому періоді та не використаний на споживання власниками (акціонерами, пайовиками) й персоналом. Ця частина прибутку призначена для реінвестування на розвиток виробництва.

5. Інші форми власного капіталу, до яких належать розрахунки за майно при передачі його в оренду, розрахунки з учасниками стосовно виплати їм прибутків у формі відсотків або дивідендів і деякі інші, відображені в першому розділі пасиву балансу.

Таблиця 2.8. Показники структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», тис. грн.

Показник	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відх., +/-	Відносне відхил%
1	2	3	4	5
Власний капітал	3840	1429	-2411	-0,63
Власні обігові кошти	-19804	- 20145	-341	0,02
Найбільш ліквідні активи	318	388	+70	0,22
Активи, що шв. реалізовуються	8497	8954,2	+ 457,2	0,05
Активи, що повільно реалізуються	6728,1	7256,2	+528,1	0,08
Активи, що реаліз. важко	29746,8	32118,6	+2371,8	0,08
Найбільш термінові зобов'язання	36112,4	38612	+2499,6	0,07
Короткострокові пасиви	3808	4471	+ 663	0,17
Довгострокові пасиви	7093	135	- 6958	-0,98

Аналіз таблиці 2.8 показує, що негативним є зменшення практично всіх показників в 2011 році. Це явище відбулося через зменшення власного капіталу на 2411 тис. грн.

Негативним моментом є велике зменшення довгострокових пасивів. Довгострокові зменшились на 6958 тис. грн, тоді як поточні зросли на 663 тис. грн. Таке зростання заборгованостей пояснюється, різким збільшенням суми кредитів банків та кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги.

Статті пасиву балансу дають змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, постійного і змінного, розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. У сучасних умовах структура капіталу є тим фактором, який безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства - його довгострокову платоспроможність, величину доходу, рентабельність.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Таблиця 2.9. Оцінка структури джерел фінансових ресурсів ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12».

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+ -)	Норматив
1	2	3	4	5
Коефіцієнт фінансової стабільності	28,28	26,4	-1,88	>0,8
Коефіцієнт фін. Незалежності	28,01	24,5	-3,51	>0,5
Коефіцієнт фінансової залежності	28,01	19,6	-8,41	<0,5
Коефіцієнт фінансової ризику	353,55	279,6	-73,95	<0,2

Коефіцієнт автономії протягом на кінець 2011 року зменшився з 28,28 до 24,5 однак як на початок, так і на кінець року цей коефіцієнт вище за оптимальне його значення. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 245 грн. складають власні кошти (власний капітал). Коефіцієнт фінансової стабільності дещо знизився протягом року (з 28,28 до 26,4). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 264 грн. власних коштів.

Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Для кредиторів та інвесторів бажана наявність значної частки власного капіталу, оскільки в цьому випадку менший фінансовий ризик і у них буде впевненість в поверненні своїх вкладень. Але на практиці ефективність використання позикового капіталу, як правило, вища, ніж власного.

Перш ніж планувати залучення капіталу шляхом одержання банківської позики, фінансові служби підприємства повинні оцінити можливості отримання кредиту. Для цього доцільно провести аналіз відповідності параметрів діяльності підприємства критеріям кредитоспроможності, які вимагаються тим чи іншим банком.

За допомогою кредиту тимчасово вільні капітали (а також заощадження населення) перетворюються в позичковий капітал, котрий втягується в новий кругообіг, забезпечує процес відтворення І прибуток його власникам.

Таблиця 2.10. Склад, структура і динаміка кредиторської заборгованості ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», тис. грн.

№	Розрахунки з кредиторами	2010 рік	2011рік	Відхилення
		тис. грн	Питома вага, %	тис. грн	питома вага, %	Абсолютне (+,-)	За питомою вагою
А	Б	1	2	3	4	5	6
1	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	30503	78,47	36203	86,27	+5700	+7,8
2	Поточні зобов'язання за розрахунками:
	з одержаних авансів	4452	11,45	2052	4,8	-2400	-6,65
3	З бюджетом	550	1,42	657	1,57	+107	+0,15
4	З позабюджетних платежів	51	0,13	-	-	-	-
5	зі страхування	1068	2,75	1027	2,45	- 41	-0,3
6	З оплати праці	2246	5,78	2026	4,82	- 220	-0,96
7	Усього	38870	100	41965	100	+ 3146	_

Результати розрахунків, наведені в табл. 2.10, свідчать про збільшення кредиторської заборгованості на 2011 року в порівнянні з цією датою попереднього року на 4167,7 тис. грн. Найбільшого зростання зазнала кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги (на 5700 тис. грн.). Збільшення також відбулося по поточним зобов'язанням з бюджетом (на 107 тис грн.). Зменшення відбулось зі страхування (на 41 тис. грн.) та з оплати праці (на 220). Зниження відбулося також з одержаних авансів (2400 тис. грн). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, як на 2010 рік так і на 2011 рік, мала найбільшу питому вагу в загальній сумі кредиторської заборгованості та збільшилась на 7,8% з 78,47% на 2010 року до 86,27% на 2011.

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Реалізація продукції (Т - Г') - це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г - Т… В… Т' - Г') [17], яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і покупцями. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців. На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції

а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), - метод нарахування;

б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію - касовий метод.

В обох випадках усі розрахунково-платіжні документи мають бути оформлені відповідно до чинного положення.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних цін і розрахункової дисципліни.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

Прямий вплив на розмір виручки справляє й рівень відпускних цін[16]. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку. На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни. За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність). [2] Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції») і податок на додану вартість.

Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється посередникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку.

За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим фактором регулювання процесу виробництва та споживання і безпосередньо впливають на попит і пропозицію.

Таблиця 2.11. Структура виручки від реалізації на ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», тис. грн.

Показник	2010 рік	2011рік	Відхилення
			Абсолютне,+/-	Відносне, %
Дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	299291	369555	+70264	23,48
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	258077	316562	+58485	22,66
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	208135	256564	+48429	23,26

Аналізуючи виручку хлібокомбінату №12 можна зробити висновки, що обсяг виручки у 2011 році значно збільшився (23,48%) переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції є витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком [13].

Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали.

Функціонування підприємства супроводиться безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Таблиця 2.12. Динаміка витрат на ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», тис. грн.

Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення	Структура витрат, % до підсумку
			Абсолютне, +/-	Відносне, %	2010 р.	2011 р.
Матеріальні затрати	76224	91801	15577	20,44	56,22	55,01
Витрати на оплату праці	29216	32624	3408	11,66	21,55	19,55
Відрахування на соціальні заходи	10711	11918	1207	11,27	7,9	7,14
Амортизація	2471	2060	-411	-16,63	1,82	1,23
Інші операційні витрати	16957	28475	11518	67,93	12,51	17,07
Разом	135579	166878	31299	23,09	100	100

Найбільшу частку (55,01% в звітному та 56,22% в базовом) у складі поточних витрат підприємства за 2011 р. становлять матеріальні витрати, тобто певне підприємство можна віднести до матеріаломістких. Незначну частка (1,23% в звітному та 1,82% в базовом) припадає на амортизаційні відрахування, що пояснюється, напевно, використанням систем амортизації, які передбачають обчислення суми амортизаційних відрахувань на базі залишкової вартості основних засобів, а вона, внаслідок великої кількості застарілого устаткування, має не велике значення.

У сфері підприємницької діяльності визнано, що доход - це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних витрат. Таким чином у доході зарплата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

Доход - це загальна сума коштів, яка поступає підприємству за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання[17].

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. [6] Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Таблиця 2.13. Показники фінансових результатів витрат на ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», тис. грн.

Показник	2010 рік	2011 рік	Відхилення
			Абсолютне	Відносне, %
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	258077	316562	58485	22,66
Валовий прибуток	49942	59998	10056	20,14
Фінансові результати від операційної діяльності: збиток	3502	707	-2795	-79,8
Фінансові результати від звичайної діяльності: збиток	951	-1498	Х	Х

Аналізуючи виручку хлібокомбінату №12 можна зробити висновки, що обсяг виручки значно збільшився переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

Аналізуючи показники рентабельності можна зробити висновок, що всі показники дорівнюють нулю тому що чистий прибуток, прибуток від звичайної діяльності, прибуток від операційної діяльності має нульове значення. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації теж має незадовільне значення. Також необхідно відмітити що збільшився збиток від звичайної діяльності до 1498 тис. грн. у 2011 році у порівнянні з 2010 роком. Також зменшився прибуток від операційної діяльності.

Позитивним можна відзначити збільшення валового прибутку.

Обігові кошти підприємств у процесі виробничої діяльності перебувають у безперервному русі і постійно змінюють свою форму. Прискорення обігу обігових коштів скорочує потребу в матеріальних і фінансових ресурсах, що дозволяє вивільнити додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва.

Впровадження у виробництво нової техніки, більш досконалої технології, механізація і автоматизація виробничих процесів, раціональна організація матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції, здійснення інших заходів, які сприяють режиму дотримання економії у витратах на виробництво і скорочення тривалості виробничого циклу, забезпечують прискорення обігу оборотних коштів [8].

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства.

Аналіз сучасного стану економічного розвитку підприємства проведено за 3 звітні періоди (2009, 2010, 2011 рр.). Для проведення порівняльного аналізу основних фінансово-економічних показників вибрано за базу 2010 рік, відносно якого визначається відхилення основних показників господарської діяльності підприємства. Використовуючи дані фінансової річної звітності (форма №2) та балансу підприємства проведено аналіз основних показників господарської діяльності підприємства.

хлібокомбінат виробництво трудовий технологія

Размещено на Allbest.ru

...