Порівняння короткострокового прогнозу заробітної плати працівника на 2005-2006 рік з реальною ситуацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Контрольна робота

на тему:

«Порівняння короткострокового прогнозу заробітної плати працівника на 2005-2006 рік з реальною ситуацією»

Виконала:

студентка 3-го курсу

групи БС 10.06/1

Пецух А.Г.

Перевірив:

Семяновський В.М.

Київ - 2012

Зміст

Вступ

1. Актуальність проблеми підвищення заробітної плати в Україні. Способи підвищення заробітної плати

2. Аналіз розподілу кількості працівників за розмірами заробітної плати 2003-2004 рр. Прожитковий мінімум

3. Оцінка фонду та припущення на 2005-2006 рр

4. Основні результати дослідження

5. Порівняння прогнозу з дійсним станом

Висновки

Список джерел

Вступ

Короткостроковий прогноз заробітної прати в Україні був необхідний для підвищення заробітної плати зайнятим в економіці і бюджетній сфері у 2005-2006 рр. при поступовому наближенні мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму.

При орієнтації України до Європейської спільноти потрібно підвищувати вартість висококваліфікованої праці та ціну на робочу силу на ринку праці. Тому що зростання середньомісячної заробітної плати не дуже сприятливі для реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, оскільки висококваліфікована праця залишається низькооплачуваною.

Очікувалось значне підвищення мінімальної заробітної плати, її поступове наближення впродовж 2005-2006 рр. до прожиткового мінімуму що вплинуло на величину середньомісячної заробітної плати, але які мали як позитивні, так і негативні наслідки для розвитку економіки.

В короткостроковому прогнозі заробітної плати М.П. Соколик визначає припущення, сценарії та умови реалізації прогнозу. Наводить прогнозні оцінки збільшення фонду заробітної плати для працівників бюджетної сфери. Сформулював межі, умови і наслідки такого підвищення у макроекономічній ситуації в Україні. Обґрунтував шляхи підвищення заробітної плати як внутрішнього фактора економічного зростання.

Мета дослідження полягала в тому, щоб змоделювати і оцінити обсяг коштів, необхідних для підвищення заробітної плати до прожиткового мінімуму, визначити їх вплив на оплату праці по економіці в цілому і, зокрема, зайнятих у бюджетній сфері та у корпоративному секторі, обґрунтувати заходи щодо подальшого підвищення заробітної плати в Україні.

1. Актуальність проблеми підвищення заробітної плати в Україні. Способи підвищення заробітної плати

У сучасних умовах розвитку економіки України серед науковців і управлінців розвіялися ілюзії щодо переваг дешевої робочої сили у забезпеченні конкурентоспроможності національного виробництва товарів і послуг. Підвищення оплати праці в Україні є центральним у Програмі діяльності Уряду і розглядається як важливий внутрішній фактор економічного зростання. Багатогранне вирішення цієї проблеми як на мікро-, так і на макрорівні розглянуто у наукових працях багатьох учених. Питанням удосконалення і підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери значну увагу приділено у нормативно-правовому забезпеченні з оплати цих працівників.

Актуальність проблеми підвищення заробітної плати в Україні, зумовлена такими причинами.

По-перше, заробітну плату в Україні необхідно підвищувати, щоб відновити її реальну вартість, враховуючи значний спад середньомісячної заробітної плати за трансформаційний період. Оскільки співвідношення між кумулятивними індексами споживчих цін і номінальної середньомісячної заробітної плати у 2004 р. порівняно з 1990 р. по економіці в цілому залишилося високим: 1,37, то для компенсації зростання споживчих цін за 1991-2004 рр. середньомісячну заробітну плату в 2005-2006 рр. доцільно підвищити на 37% і більше, враховуючи зміни у структурі споживчих цін.

По-друге, порівняно з попередніми роками, коли спостерігалося значне зростання ВВП, праця, починаючи з 2005 р., стала лімітуючим фактором потенційного зростання ВВП. Резерви зростання, що пов'язані з дешевою робочою силою, починаючи з 2005 р., було практично вичерпано. Про це свідчили порівняно незначні відмінності між рівнями реальної середньомісячної заробітної плати у 2004 р. до 1990 р. і продуктивності праці за цей період (73,7% проти 72,3% у 2004), тобто для економічного зростання, становлення мотивацій до високопродуктивної праці необхідно забезпечити зростання продуктивності праці як основного джерела для подальшого підвищення оплати праці.

По-третє,у 2000-2004 рр. спостерігалися відносно високі темпи зростання середньомісячної заробітної плати порівняно з темпами ВВП в Україні. Зростання реальної середньомісячної заробітної плати за рік по економіці в цілому у 2001 р. - на 21%, у 2002 р. - на 20%, у 2003 р. - на 16,7% і у 2004 р. - на 17% призвело до зменшення чисельності працівників із низькою заробітною платою (до прожиткового мінімуму 365 грн) на 8,1% від загальної чисельності працівників у 2002 р., на 10,5% - 1003 р. і на 16,6% у 2004 р. порівняно з попереднім роком, але суттєво не впливало на зростання частки працівників із високою заробітною платою (понад 2000 грн за місяць).

По-четверте,згідно з діючим законодавством про освіту, охорону здоров'я, культуру передбачено підвищення середньомісячної заробітної плати цих працівників до рівня середньої по народному господарству або промисловості.

На думку економістів, для підвищення оплати праці уряду необхідно накласти мораторій на виплату заборгованості із заробітної плати. На суму цього боргу слід було б випустити державні облігації з 10-річним терміном їх погашення і щорічним нарахуванням на них відсотків по банківських ставках, що діють для грошових вкладів населення.

Оскільки в короткостроковій перспективі можливості збільшення фонду зарплати в економіці обмежені, головним завданням є підвищення рівня середньої заробітної плати працівників. Таке зростання можливе за рахунок легалізації зарплати, що отримується нині у вигляді додаткових виплат(наприклад, депозити, неврахована готівка грошові суми), зростання ефективності праці, застосування ресурсозберігаючих технологій, оптимізації чисельності працівників.

При нинішній напруженій ситуації на ринку праці, коли пропозиція перевищує попит на працівників майже усіх професійно кваліфікаційних груп, працедавці не зацікавлені у збільшенні витрат на оплату праці.

Необхідно розробити механізм збільшення зарплати з урахуванням перегляду тарифів, страхових внесків, що дозволило б зберегти реальний рівень отримуваної працівником зарплати. Серед таких заходів може бути збереження для працедавців колишніх розмірів тарифів відрахувань до позабюджетних соціальних фондів у разі недотримання вимог по підвищенню заробітної плати, адекватному перерозподілу тарифного навантаження з працедавця на працівника.

2. Аналіз розподілу кількості працівників за розмірами заробітної плати 2003-2004 рр

Зростання чисельності працівників по економіці із заробітною платою понад два прожиткових мінімуми (730 грн за місяць) змінювалося непропорційно зменшенню чисельності низькооплачуваних і становило за цей період 3,7% у 2002 р., 20,1 - у 2003 р. і 2,3% - у 2004 р. порівняно з попереднім роком. Як показує розподіл кількості працівників за розмірами заробітної плати по економіці в цілому і бюджетній сфері, зокрема у грудні 2003-2004 рр., значна частка низькооплачуваних працівників у бюджетній сфері мала заробітну плату 400 грн, а частка високооплачуваних у цій сфері - понад 500 грн - залишалася, як і раніше, нижчою за таку ж по економіці і у 2003-2004 рр. (рис 1).

Прожитковий мінімум -- вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини. Яка складається з вартісного виміру мінімального необхідного набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

В Україні прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу. Крім того, прожитковий мінімум визначається диференційовано залежно від вікового критерію або ж залежно від соціальної та демографічної групи особи: для дітей віком до 6 років; для дітей віком від 6 до 18 років; для працездатних осіб; для осіб, які втратили працездатність.Розмір прожиткового мінімуму затверджується щорічно Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зареєстрований загальний показник прожиткового мінімуму 2003 р. - 342 грн (згідно ст. 1 Закону від 15.11.2001 № 2780-III), а 2004 р. - 362, 23 (згідно до ст. 1 Закону від 11.05.2004 № 1704-IV). До загального показника, входять особливі показники на прожитковий мінімум: для дітей віком до 6 років, 2003 р. - 307 грн, 2004 р. - 324,49; для дітей віком від 6 до 18 років, 2003 р. - 384 грн, 2004 р. - 404,79 грн; для працездатних осіб, 2003 р. - 365 грн, 2004 р. - 386,73 грн; для осіб, які втратили працездатність, 2003 р. - 268 грн, 2004 р. - 284,69 грн. Середня заробітна плата у 2003 р. дорівнювала 462 грн, а 2004 - 590 грн.

Отже, дивлячись на рисунок 1, можливо зрозуміти, що не на багато менше половини заробітних плат не перевищують прожиткового мінімуму, а отже майже половина праці знецінена. Заробітну плату в Україні необхідно підвищувати, щоб відновити її реальну вартість, враховуючи значний спад середньомісячної заробітної плати за трансформаційний період.

На сучасному етапі, враховуючи економічний стан України, формування прожиткового мінімуму доцільніше здійснювати за статистичним, комбінованим або ресурсним методом. Але перевагу в Законі „Про прожитковий мінімум” надано нормативному методу, який використовується в країнах з досить високим рівнем життя.

Для того, щоб прожитковий мінімум став для переважної частини не розчаруванням, а надією на краще життя, необхідно змінити методологічний підхід до прогнозу макропоказників. В основу розрахунків ВВП та такої його складової, як оплата праці, має бути покладено прожитковий мінімум. Це принципове положення закладає новий методологічний підхід до прогнозування ВВП та вироблення на його основі стратегії соціальної політики на коротко -- та довгострокову перспективу. При такому методологічному підході економіка держави спрямовується на підвищення добробуту населення, а економічні служби здійснюють заходи щодо забезпечення зростання ВВП в передбачених параметрах підвищення рівня життя.

3. Оцінка фонду та припущення на 2005-2006 рр

Очікувалось значне підвищення мінімальної заробітної плати, її поступове наближення впродовж 2005-2006 рр. до прожиткового мінімуму, що вплинуло б на величину середньомісячної заробітної плати, але мало б як позитивні, так і негативні наслідки для розвитку економіка. Активізуючи платоспроможний попит, воно водночас вносить певний дисбаланс між макропоказниками, зокрема, між оплатою праці та прибутком у структурі ВВП, у розкручування інфляційної спіралі «заробітна лата - ціни», породжує неузгодженість між платоспроможним попитом і товарним забезпеченням споживчого ринку, а також вимагає попередньої акумуляції коштів у Державному бюджеті для підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери. Перешкодою для підвищення середньомісячної заробітної плати працівникам є значна диференціація заробітної плати за видами економічної діяльності, оскільки заробітна плата зайнятих фінансовою діяльністю у 2,1, у промисловості - у 1,3 рази перевищує середню по економіці, у сільському господарстві залишається у 2 рази нижчою за середню. Заробітна плата працівників бюджетної сфери протягом тривалого часу становила 60-73% середньої по економіці, а відносно її рівня у промисловості - 47-59%. При зростанні мінімальної заробітної плати необхідно підвищити заробітну плату для 4,1 млн працівників бюджетної сфери.

У оцінках фонду і середньомісячної заробітної плати на 2005-2006 рр. прийнято такі припущення:

1) Про поступове підвищення розміру мінімальної заробітної плати у 2005-2006 рр.;

2) При зростанні заробітної плати на величину зростання мінімальної заробітної плати (із заданим коефіцієнтом порівняно з існуючою) додаткова заробітна плата працівника змінюється аналогічно основній. Це припущення може певною мірою завищити очікуваний (розрахунковий) фонд заробітної плати працівників бюджетної сфери, тобто непряме врахування надбавок і доплат до тарифних ставок і посадових окладів і премій за виробничі результати обумовлено тим, що порядок їх нарахування не зміниться порівняно з існуючим, а вплив цього фактора залишається незмінним. Фонд оплати праці і середньомісячну заробітну плату розраховано при припущенні, що зростання мінімальної заробітної плати впливає на нараховану додаткову заробітну плату, зокрема надбавки, доплати, премії, працівникам бюджетної сфери пропорційно посадовому окладу.

На думку Соколика М.П., при зміні мінімальної заробітної плати залежно від виду діяльності можуть застосовуватися різні сценарії її запровадження:

I. Збільшувати заробітну плату тільки тим працівникам, посадовий оклад яких є меншим за мінімальну заробітну плату;

II. Заробітна плата всіх працівників може збільшуватись тільки на приріст мінімальної заробітної плати.

III. Мінімальна заробітна плата є нижнім розрядом єдиної тарифної сітки. При зміні її із заданим коефіцієнтом пропорційно зростає і посадовий оклад працівника, на який відповідно нараховуються додаткові виплати і премії, що також пропорційно залежать від коефіцієнта зростання мінімальної заробітної плати порівняно з базовим роком.

Автор допускає, що у 2005-2006 рр. за III сценарієм реалізовано підвищення заробітної плати для працівників бюджетної сфери; для корпоративного сектора залежно від виду економічної діяльності, форм застосування і нарахування заробітної плати можливі також І і ІІ сценарії.

4. Основні результати дослідження

Соколик М.П. розглянув варіанти підвищення мінімальної заробітної плати у 2005 р. до рівня 262, 290, 310, 332 грн, де цим варіантам підвищення мінімальної заробітної плати відповідає прожитковий мінімум на рівні 409 грн, що застосовувався для оцінки податкових надходжень з доходів фізичних осіб згідно з діючим у 2005 р. порядком їх нарахувань.

Автор допускає, що у 2006 р. мінімальна зарплата зросте, відповідно до 350, 378, 409 і 453 грн (тобто до тих рівнів прожиткового мінімуму для працездатних, що діяли у 2004-2005 рр.). Якщо у 2006 р. мінімальна заробітна плата наближатиметься до прожиткового мінімуму, що застосовувався у 2005 р., то профіцит фонду заробітної плати, порівняно з 2004 р., становив би 17,1-18,7 млрд грн. у бюджетному секторі і 46-49 млрд грн. - у корпоративному. Такі додаткові видатки як для державного бюджету, так і корпоративного сектора, враховуючи існуючу диференціацію в оплаті праці, стають не реальними у 2006 р., тому у проекті Державного бюджету на 2006 р., було передбачено нижчий рівень мінімальної заробітної плати, ніж у проголошених Урядом намірах наблизити його до рівня прожиткового мінімуму.

Підвищення середньомісячної заробітної плати працівників бюджетної сфери до 633-679 грн означає підвищення її у 2005 порівняно з 2004 р. на 44-63%. У 2006 р. середньомісячна заробітна плата в бюджетній сфері зросла б до 845-907 грн, що означало б її збільшення частки оплати праці у ВВП; остання тільки за рахунок цього фактора збільшилася б порівняно з її значенням у 2004 р., що дорівнювала 44% ВВП, ще на 1-2% (таб. 1, 2)

Таблиця 1. Оцінка очікуваної середньомісячної заробітної плати у 2005р.

Таблиця 2. Оцінка очікуваної середньомісячної заробітної плати у 2006р.

5. Порівняння прогнозу з дійсним станом

Дійсно, Соколик був правий, коли прогнозував, що у 2006 р. мінімальна зарплата зросте та приблизиться до прожиткового мінімуму. Якщо мінімальна заробітна плата у 2003 році дорівнювала - 185 грн, а прожитковий мінімум - 365 грн, то мінімальна заробітна плата у 2004 році = 237 грн, а прожитковий рівень = 387 грн, у 2005 році = 332 грн, та = 453 грн, у 2006 році = 400 грн, = 505 грн, відповідно.

Рисунок 2. Взаємозв'язок прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати стосовно років.

Як можна побачити з діаграми, що дійсно, як досліджено Соколиком, з 2003 року до 2006 року поступово мінімальна заробітна плата стала зближатися до прожиткового мінімуму.

Більш того, прогноз був настільки точним щодо підвищення мінімальної заробітної плати на 2006 рік:

Прогноз: Реальність:

350 грн з 01.01.2006 = 350 грн

378 грн з 01.07.2006 = 375 грн

409 грн з 01.12.2006 = 400 грн

Автор припускав, що очікувалось значне підвищення мінімальної заробітної плати, її поступове наближення впродовж 2005-2006 рр. до прожиткового мінімуму, що вплинуло б на величину середньомісячної заробітної плати, отже співставлення цих двох величин:

Мінімальна: Середньомісячна:

2005 рік = 332 грн 2005 рік = 806 грн

2006 рік = 400 грн 2006 рік = 1041 грн

Тобто в цьому припущення Соколика були не зовсім вірні.

Висновок

Отже, можна зробити висновок, що праця «Короткостроковий прогноз заробітної плати» Соколика М.П. на 2005-2006 роки, були вірні, з деякими відхиленнями.

Цей прогноз заробітної прати в Україні був необхідний для підвищення заробітної плати зайнятим в економіці і бюджетній сфері у 2005-2006 рр. при поступовому наближенні мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму.

Оскільки в короткостроковій перспективі можливості збільшення фонду зарплати в економіці обмежені, головним завданням автора, було прогнозування майбутнього підвищення рівня мінімальної заробітної плати працівників.

В праці «Короткостроковий прогноз заробітної плати», майже на 100% точно написано про залежність того, як з кожним роком, при прийнятті певних управлінських рішень уряду, мінімальна заробітна плата наближається до прожиткового мінімуму.

Список джерел

прогнозування заробітний плата прожитковий

1. Соколик М.П. «Короткостроковий прогноз заробітної плати в Україні»// Економіка і прогнозування. - 2006.-№1.-с 93-108

2. http://uk.wikipedia.org

3. http://www.ukrstat.gov.ua

4. http://books.br.com.ua/1162

Размещено на Allbest.ru