Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецька академія автомобільного транспорту

Коледж

Кафедра "Менеджмент і логістика"

Курсова робота

з "Економіки підприємства"

на тему: "Цінні папери та напрямки їх використання в процесі приватизації підприємств автотранспорту"

Студентки 3 курсу 1-ООТ-10 групи

Данченко Г.Е.

Керівник старший викладач

Ляхова Л.С.

Донецьк 2012

Реферат

Курсова робота: 46 с., 2 рис., 9 табл., 14 джерел.

Об'єкт дослідження - фінансово-господарська діяльність підприємства автотранспорту.

Мета курсової роботи - оцінити фінансовий стан підприємства і визначити економічну ефективності проектних рішень на підприємстві.

У роботі за допомогою розрахунків встановлено тип фінансової усталеності підприємства на початок і на кінець звітного періоду, а також проаналізовані фінансово-економічні показники діяльності підприємства.

Методи дослідження - фінансовий аналіз на базі визначення показників фінансової стійкості, порівняльний аналіз з метою розрахунку економічної ефективності проектних рішень.

Порівняння фінансових показників у динаміці дали змогу оцінити фінансове становище підприємства. На базі одержаних результатів стало можливим визначити напрямки подальшої роботи на підприємстві по його фінансовому оздоровленню та джерела фінансування. На основі проектних і фактичних техніко-економічних показників були проведені розрахунки матеріальних витрат, фонду заробітної плати, витрат на експлуатацію і утримання устаткування, цехових витрат.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Цінні папери та напрямки їх використання в процесі приватизації підприємств автотранспорту

1.1 Поняття про цінні папери, їх значення та роль в процесі інвестиційної діяльності в Україні

1.2 Використання цінних паперів в процесі приватизації. Основні види цінних паперів

Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства автотранспорту

2.1 Оцінка фінансової стійкості підприємства автотранспорту

Розділ 3. Розрахунок економічної ефективності впровадження проектного рішення

3.1 Розрахунок економії фонду заробітної плати основних і допоміжних робочих підприємства автотранспорту

3.2 Розрахунок економії матеріальних витрат у будь-якому структурному підрозділі підприємства автотранспорту

3.3 Розрахунок калькуляції собівартості послуг до і після впровадження проектного рішення

3.4 Розрахунок зниження собівартості і збільшення прибутку від впровадження проектного рішення на підприємствах автотранспорту

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Перехід до ринкових відносин, проголошений як кінцева мета реформ, проведених в Україні, проходить на базі економіки особливого роду, окремі елементи і підсистеми якої утворюють, хоча і недостатньо ефективну, систему, що розвивається. Вплив несистемних, а часом і просто суперечливих заходів останнього десятиліття породив специфічну економічну систему, що не має аналогів у світовій історії. Економічна специфіка, що склалася в Україні, близька до ситуації, характерної і для сусідньої Росії. До загальних рис можна віднести такі особливості:

1. Відстала технологічна структура цивільного сектора економіки.

2. Висока (близько 25% від загальної кількості) частка великих і надвеликих промислових підприємств.

3. Продукція більшості підприємств виявилася неконкурентоспроможною на світовому ринку.

4. Низька ціна робочої сили.

5. Нерозвиненість горизонтальної інфраструктури ринку.

6. Висока інерційність економічного середовища.

7. Та інші риси.

Але незалежно від цих негативних показників Україна має реальні перспективи щодо посилення своєї ролі як транзитної держави. Цьому сприяють об'єктивні фактори - геополітичне становище нашої країни і наявність у ній потужного транспортного комплексу. Завдяки своєму географічному положенню Україна впродовж цілого тисячоліття слугує містком між Європою і Азією, між Північчю та Півднем. Крім того, вона вкрита густою сіткою транспортних шляхів і має розвинутий сучасний рухомий склад усіх видів транспорту.

Відомо, що транспорт поєднує час і простір, які розділяють виробників, покупців і продавців. В економічному плані він послаблює часовий та просторовий розриви між виробництвом і споживанням. Транспортний фактор займає важливе місце у теорії розміщення, у регіональній, у міжнародній економіці та теорії зовнішньої торгівлі.

В цілому формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефективного державного регулювання діяльності транспортних підприємств за такими напрямами: створення ринку транспортних послуг; забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту; активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств. Процес реформування транспортного комплексу України передбачає посилення контролю з боку держави за використанням І вантажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон'юнктури світового фрахтового ринку.

У сучасних умовах особливо зростає значення об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства. Фінансовий стан підприємства відображає всі аспекти його виробничо-господарської діяльності. За допомогою аналізу фінансового стану підприємства зацікавлені особи (інвестори, кредитори, менеджери тощо) можуть оцінити минулий, поточний та перспективний стан підприємства в ринковому середовищі і прийняти рішення, які можуть впливати на його подальшу виробничо-господарську діяльність.

Аналіз фінансового стану - необхідна складова процесу управління підприємством. Головним напрямком його практичної реалізації є виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства, визначення перспектив його розвитку.

Аналіз фінансового стану підприємства показує, за якими конкретними напрямами потрібно проводити аналітичну роботу, дає можливість виявити найважливіші аспекти та найслабкіші позиції у фінансовому стані певного підприємства.

Згідно з цим результати фінансового аналізу дають відповіді на запитання, які найважливіші засоби слід застосовувати для поліпшення фінансового стану конкретного підприємства в конкретний період його діяльності.

Метою цієї курсової роботи є розгляд питання щодо цінних паперів та напрямку їх приватизації на автотранспорті, а також отримати практичні навики при аналізі фінансового стану підприємства. Ці навики допоможуть зрозуміти та виявити роль проведення аналізу на підприємствах.

Основними методами, що використовуються в даній курсовій роботі є індукції і дедукції, абстрагування, аналізу та синтезу.

За рахунок розгляду законодавства України, а саме статті щодо цінних паперів, шляхів їх приватизації, а також використання цінних паперів на автотранспорті буде досягнуте розкриття теми курсової роботи - "Цінні папери та напрямки їх використання в процесі приватизації підприємств автотранспорту".

Розділ 1. Цінні папери та напрямки їх використання в процесі приватизації підприємств автотранспорту

1.1 Поняття про цінні папери, їх значення та роль в процесі інвестиційної діяльності в Україні

Таблиця 1.1. Поняття "цінні папери"

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.	[4]
Цінні папери (як інвестиції) - це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання певного доходу (прибутку).	[5, 109с.]
Цінний папір є представником капіталу, що реально функціонує в економіці : товарного, грошового або продуктивного.	[6, 5 с.]
Цінні папери - особливий товар, існуючий у формі, відмінній від натурально-речової або грошової.	[7, 4с.]
Цінний папір - титул власності, що дає його власникові право на отримання доходу у вигляді дивідендів та відсотків.	[10, 6с.]

Цінні папери є капіталом, тому що їх власники одержують доходи. Проте, капітал цей фіктивний, оскільки цінні папери не мають вартості, хоча продаються та купуються на ринку; їх ціни мають ірраціональний характер. В обіг випускається (емітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх можна поділити на три види: акції, облігації та похідні від них (вторинні) цінні папери. Широкий діапазон цінних паперів, що емітуються, пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати цінні папери і купувати їх, також дуже різноманітні. Для кожної країни характерна своя специфіка в емісії та розповсюдженні державних цінних паперів, що зумовлена особливостями історичного та економічного розвитку країни і ринку позикових капіталів, повноваженнями різних рівнів державного управління тощо.

Інвестиції, у тому числі фінансові інвестиції - необхідна умова створення підприємства. Вони грають важливу роль в складі трьох першочергових умов вдалого розвитку підприємства, до яких прийнято також відносити інновації та ефективну стратегію, які в сучасних умовах виступають безальтернативними шляхами виходу підприємства на ринок і подальшого закріплення його ринкових позицій. Без інвестування відповідних засобів неможливо проводити підвищення кваліфікації персоналу, покращення умов праці, розвиток соціальної сфери підприємства (громадське харчування, освіта, спорт, охорона здоров'я та ін.). На основі інвестицій здійснюються заходи щодо оновлення основних фондів, залучення нової техніки та нових технологій, в тому числі інформаційних, покращення структури підприємства, реконструкція та реінжирінг, диверсифікація та конверсія на підприємстві, підвищення виробництва підприємства та його підрозділів.

Завдяки росту інвестицій підвищуються темпи росту виробництва, розширюється зайнятість населення, ростуть його доходи, покращується демографічна ситуація, зростають надходження до державних та місцевих бюджетів та інші фонди.

Оцінка інвестицій в Україні (додаток 2)

За січень-вересень 2012 р. в Україну надійшло 4,3 млрд. дол. чистих інвестицій. Приріст до початку року склав 5,2%. На фоні спаду інвестицій (-8%) це все таки приріст. Цей факт уряд та НБУ використовують для підтвердження успіхів в економічних реформах. Однак характер, структура і походження інвестицій, які надходять в Україну, свідчать, що не все так добре, що не всі ці інвестиції іноземні, і не так їх уже й багато.

v Майже 29% інвестицій в 2012 р. надходило з Кіпру. Це майже втричі більше, ніж у 2003 р. Цілком очевидно, що за кіпрськими інвестиціями стоять офшорні (неоподатковані) та вивезені капітали українських компаній. Практично по всіх інших країнах (основних інвесторах) надходження інвестицій скоротилось, і найбільше із США та ЄС. Отже, інвестиції з Кіпру - це лише невелика частина капіталу, яка повернулась в Україну із раніше вивезеного (загалом біля 167 млрд. дол.).

v В останні роки прямі іноземні інвестиції в Україні все більше надходять у сферу фінансів та нерухомість, а в інноваційні проекти - все менше. Так, у 2003 р. на фінансовий сектор припадало всього 7% інвестицій, у 2012 р. - вже 31%, тобто в 4 рази більше. Аналогічно частка інвестицій в придбання нерухомості зросла з 5,2% у 2003 р. до 16% - у 2012 р.

v Україна продовжує відставати за обсягом залучених прямих іноземних інвестицій від інших пострадянських країн і досить суттєво: від Естонії - у 8 разів, Казахстану і Латвії - у 4 рази, від Литви, Росії, Туркменістану - у 2-3 рази.

v Протягом останніх трьох років в Україні за участі іноземних інвесторів було створено всього 57 інвестиційних проектів. Тим часом у Росії - 740, Польщі - 719 проектів, Румунії - 572, Угорщині - 495 та Чехії - 416. Завдяки іноземним інвесторам в Україні створено лише 7,5 тисячі робочих місць. Тим часом у Польщі - понад 85 тис., у Румунії та Угорщині - близько 50 тисяч.

Основна причина низьких інвестиційних позицій України полягає в тому, що іноземні інвестори не відчувають тут захищеності свого бізнесу. Взяти хоча б часті зміни законодавства, яке регулює підприємницьку діяльність. Так, не дивлячись на обіцяну стабільність Податкового кодексу, кон'юнктура податкових норм набрала нечуваних масштабів. У 2011 р. ухвалено аж 16 законів, за 9 міс. 2012 р. ще 10 законів зі змінами до Податкового кодексу. Не кращі справи і з Митним кодексом.

1.2 Використання цінних паперів в процесі приватизації. Основні види цінних паперів

фінанси автотранспорт інвестиція приватизація

В березні 1995 року був ухвалений закон "Про приватизаційні папери", що визначив порядок використання та обігу на території України приватизаційних цінних паперів.

Приватизаційні сертифікати є іменними цінними паперами, які підтверджують право власності на придбані об'єкти приватизації. Закон забороняє вільний обіг, продаж або інше відчуження приватизаційних паперів. Це обмежує участь в приватизації професійних учасників ринку цінних паперів. Проте недосконалість законодавства дозволяє в окремих випадках обходити обмеження.

До 1995 року основним засобом розрахунку за об'єкти приватизації служили засоби зі спеціального приватизаційного рахунку, використання якого було незручним як для фінансових посередників, так і громадян. З 1995 року приватизаційні цінні папери випускаються в матеріалізованій формі, і порядок їх використання дещо спростився. В той же час використання матеріалізованого приватизаційного сертифікату, який є неділимим, стало незручним для громадян України, що беруть участь в приватизації без використання послуг фінансових посередників. Річ у тому, що, якщо на сертифікатному аукціоні вартість акції буде встановлена на рівні вартості, що відрізняється або не кратної вартості приватизаційного сертифікату фізичній особі буде непросто здійснити оплату придбаних ним акцій. Для фінансових посередників це питання стоїть не так гостро.

Відповідно до програм приватизації за приватизаційні сертифікати передбачається реалізувати близько 70% майна, що знаходиться у власності держави. Близько 30% буде реалізовано з використанням ощадних сертифікатів. Ці сертифікати є іменними цінними паперами, які видаються громадянам України, що мали рахунки в установах ощадного банку України, і призначені для компенсації втрат від інфляції власникам цих засобів. На відміну від приватизаційних паперів ощадні сертифікати будуть вільно задіяні в обігу та використовуватимуться для розрахунку за об'єкти приватизації. Крім того, з розвитком процесу приватизації пов'язано збільшення об'єму роботи Української фондової біржі. Саме на ній брокерська контора Фонду державного майна України виставляє цінні папери приватизованих підприємств. Усі акції прості іменні, виставляється доля держави, тобто біля 30% статутного фонду. Приватизація майна підприємств автомобільного транспорту, що виконують міські та приміські пасажирські перевезення, здійснюється із збереженням у державній власності 25,1 відсотка акцій.[9] Для багатьох підприємств цей пакет є контрольним.

Згідно з Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006: Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватизаційні папери - це вид державних цінних паперів, які випускаються з метою забезпечення процесу приватизації державної власності.

В Україні приватизаційні папери виключно іменні. Вони мають такі реквізити:

- запис про приналежність паперу Україні;

- найменування органу, який випустив папір;

- позначення виду цінного паперу, серії і порядкового номера;

- дата випуску і термін використання;

- номінальне значення приватизаційного паперу у вартісному, вичисленому, виходячи з вартості майна, яке приватизується, і(чи) натуральному вираженні або в умовних одиницях;

- прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання власника, відомості про документ, який засвідчує його особу;

- підпис емітента, що управляє, друк установи, яка видала папір;

У приватизаційних паперах також міститься інформація про умови і порядок їх використання і про права власника.

Основні види цінних паперів

З розвитком ринкових відносин у практиці господарської діяльності підприємств усіх форм власності постійно збільшується обсяг використання цінних паперів. Отже, аналізуючи фінансові результати, особливу увагу треба звернути на доходи від цінних паперів. Основними видами цінних паперів, що використовуються підприємствами, є акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі.

Акції випускаються підприємствами та багатьма іншими суб'єктами господарювання. Класифікують акції за видами власності - іменні, на пред'явника, прості та привілейовані.

Іменні акції належать власнику, прізвище та ім'я якого зазначається на них. Власниками іменних акцій можуть бути як громадяни, так і підприємства.

Акції на пред'явника не містять вказівок на їхнього власника.

Привілейовані акції мають право першочергового одержання фіксованих дивідендів і участі в розподілі активів підприємства за умови його ліквідації, але не дають права голосу.

Прості акції дають їхнім власникам право голосу, але дивіденди за ними не фіксуються, а виплачуються залежно від розміру прибутку, отже, за невеликого прибутку дивіденди можуть бути незначними, і навпаки.

Облігації випускаються центральними і місцевими державними органами, підприємствами. Власнику в установлений строк обов'язково відшкодовують номінальну вартість облігацій з виплатою фіксованого відсотка.

Ощадні сертифікати - це цінний папір банківських установ. Видаються підприємству або громадянину як свідоцтво про здачу ними певної суми грошей на тимчасове зберігання. Вкладники, мають право на одержання по закінченні цього строку всієї вкладеної суми і відсотків.

Вексель використовується в основному для оформлення комерційного кредиту, який надається в товарній формі покупцям як відстрочка обов'язкової виплати за продані товари, надані послуги. За надання відстрочки покупці сплачують заздалегідь визначений відсоток.

Головним фактором пожвавлення ринку цінних паперів, особливо протягом останнього часу, є масова приватизація державних підприємств і переведення їх у акціонерні товариства з випуском акцій. За ринкових умов цінні папери є головним інструментом залучення коштів, без чого розширення виробництва, зростання прибутковості є практично неможливим.

Підприємства - власники цінних паперів одержують певні доходи. У звіті про фінансові результати їх відображують у складі доходів від фінансових операцій. Доходи від фінансових операцій (за мінусом фінансових виплат) формують прибуток від фінансових операцій, коли однією з частин прибутку є прибуток від цінних паперів. Головним завданням аналізу доходів і витрат є вивчення складу, структури та динаміки цінних паперів та доходів від них.

Висновки за розділом: Цінні папери є грошовими документами, які засвідчують стосунки позики між організаціями і власниками або підтверджувальні майнові права. За допомогою цінних паперів відбувається залучення грошових коштів, вони є об'єктом вкладення фінансових ресурсів, а сфери, в яких вони обертаються, є дуже рентабельними видами діяльності(консультаційна, клірингова, трастова, реєстраторська, депозитна, брокерська). Таким чином, цінні папери є необхідним інструментом ринкового господарства, з їх допомогою зацікавлена сторона(нею може бути держава, приватна особа або акціонерне товариство) може вирішити свої фінансові, інвестиційні або інші питання.

Ще одним визначення цінного паперу є - форма існування капіталу, яка відрізняється від грошової, продуктивної або товарної форм, може передаватися замість капіталу, звертатися як товар на ринку і приносити доход. Іншими словами, власник цінних паперів власне капіталом не володіє.

Також особливістю ринку цінних паперів в Україні є його участь в приватизації. Так, у березні 1995 року був ухвалений закон "Про приватизаційні папери", що визначив порядок використання і звернення на території України приватизаційних цінних паперів. Приватизаційні сертифікати є іменними цінними паперами, які підтверджують право власності на придбані об'єкти приватизації. Закон забороняє вільне звернення, продаж або інше відчуження приватизаційних паперів.

Щодо інвестицій, то невисокий рівень прямих інвестицій свідчить не тільки про значні проблеми у роботі державних органів, але й про недовіру з боку іноземних інвесторів. Це може мати лише два пояснення: або влада не хоче мати конкурентів у власній економіці, або вона просто не в змозі створити для інвесторів належних умов. Насамперед, формально Україна має національне законодавство, яке адаптоване до норм ЄС. Крім того, в Україні діють 50 міжнародних угод, предметом яких є захист та сприяння інвестиціям. Однак така законодавча база нівелюється неадекватним застосуванням законів. Наслідком цього є негативна двохстандартна ситуація у сфері економіки та фінансів, зниження суверенних рейтингів.

Але все ж таки торгівля цінними паперами на фондових біржах є досить ефективною, що зумовлюється підвищеною надійністю вкладення капіталу завдяки жорсткому контролю за угодами і глибокою перевіркою фінансового стану емітента.

Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства автотранспорту

2.1 Оцінка фінансової стійкості підприємства автотранспорту

У сучасних умовах особливо зростає значення об'єктивної оцінки фінансового стану підприємств. Упровадження різного заходів щодо оптимізації діяльності підприємства вимагає виявляти потенційні можливості нарощування прибутків (доходів), які можна винайти тільки завдяки своєчасному аналізу фінансової усталеності підприємства.

Основним джерелом інформації аналізу фінансової стійкості підприємства є Ф. №1 - "Баланс підприємства" (додаток 1). Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства варто починати зі складання зведеної таблиці вихідних даних, яка має наступний вид.

Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку економічних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства

Найменування показника	Умовні позначення	Джерело інформації	Рівень показника	Абс. відх., (5-4)
			на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
Необоротні активи - сума по першому розділу активу балансу, грн.	1А	Ф. №1 р. 080	10250	10150	-100
Виробничі запаси, грн.	А 100	Ф. №1 р. 100	1600	1500	-100
Тварини на вирощуванні і підкормі, грн.	А 110	Ф. №1 р. 110	-	-	-
Незавершене виробництво, грн.	А 120	Ф. №1 р. 120	800	600	-200
Готова продукція, грн.	А 130	Ф. №1 р. 130	600	700	100
Товари, грн.	А 140	Ф. №1 р. 140	-	-	-
Власний капітал, грн. - сума по першому розділу пасиву балансу, грн.	1П	Ф. №1 р. 380	9800	10440	640
Довгострокові зобов'язання - сума по третьому розділу пасиву балансу, грн.	3П	Ф. №1 р. 480	1900	900	-1000
Короткострокові кредити банків, грн.	П 500	Ф. №1 р. 500	600	450	-150
Валюта балансу, грн.	Б	Ф. №1 р. 640	14580	14580	0

Фінансову стійкість підприємства характеризують показники джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства - це запаси, вартість яких відбивається в другому розділі активу балансу (Ф. №1). Кількісне значення даного показника визначається за допомогою формул (2.1). Воно повинно бути розраховано на початок і на кінець звітного року:

грн. (2.1)

З 0 = 1600 + 800 + 600 = 3000, грн.

З 1 = 1500 + 600 + 700 = 2800, грн.

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних запасів використовуються три показники. Усі вони повинні бути розраховані на початок і на кінець звітного року.

Вартість власних оборотних засобів визначається за формулою (2.2):

грн. (2.2)

Квл.об. 0= 9800 - 10250 = - 450, грн.

Квл.об. 1 = 10440 - 10150 = 290, грн.

Вартість функціонуючого капіталу визначається за формулою (2.3):

грн. (2.3)

Кф. 0 = -450 + 1900 =1450, грн.

Кф. 1 = 290 + 900 = 1190, грн.

Загальна величина основних джерел формування запасів визначається за формулою (2.4):

грн. (2.4)

Ко.0 = 9800 + 1900 + 600 - 10250 = 2050, грн.

Ко.1 = 10440 + 900 +450 - 10150 = 1640, грн.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідає три показника забезпеченості запасів джерелами формування, які також розраховуються на початок і на кінець звітного періоду:

1 Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних засобів визначається за формулою (2.5):

грн. (2.5)

= -450 - 3000 = - 3450, грн.

= 290 - 2800 = - 2510, грн.

2 Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних засобів і довгострокових позикових джерел формування запасів визначається за формулою (2.6):

грн. (2.6)

= 1450 - 3000 = - 1550, грн.

= 1190 - 2800 = - 1610, грн.

3 Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів визначається за формулою (2.7):

грн. (2.7)

 = 2050 - 3000 = - 950, грн.

= 1640 - 2800 = - 1160, грн.

Результати розрахунків за вище наданими формулами слід звести до табл. 2.2. За допомогою цих показників визначається тип фінансової усталеності підприємства.

Таблиця 2.2

№ п/п	Показники	Умовні позначення	Значення показників	Абс. відх. (5 -4)
			на початок року	на кінець року
1	2	3	4	5	6
1	Загальна величина запасів, грн.	З	3000	2800	-200
2	Наявність власних оборотних коштів, грн.	Квл. об.	-450	290	740
3	Величина функціонуючого капіталу, грн.	Кф	1450	1190	-260
4	Загальна величина джерел, грн.	Ко	2050	1640	-410
5	, грн.	-	-3450	-2510	-
6	, грн.	-	-1550	-1610	-
7	, грн.	-	-950	-1160	-
8	Трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості	-	(0;0;0)	(0;0;0)

Аналіз зміни показників.

Загальна величина запасів на підприємстві знизилась на 200 грн., через спад обсягу виробництва на кінець року.

Власні оборотні кошти навпаки зросли з від'ємних одиниць до позитивних, цьому посприяло збільшення власного капіталу підприємства на кінець року.

Величина функціонуючого капіталу впала на 260 грн. порівняно з попереднім періодом хоча довгострокові зобов'язання зменшились

Загальна величина джерел також має негативну тенденцію до спаду через нестачу необоротних активів підприємства.

Недолік за усіма джерелами формування запасів, як на початок, так і на кінець року.

Т

блиця 2.3 - Узагальнена таблиця показників визначення типу фінансової усталеності підприємства.

Показники	Тип фінансової стійкості
	Абсолютна стійкість	Нормальна стійкість	Нестійкий стан	Кризовий стан

Кризовий фінансовий стан (S= {0, 0, 0}) характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в термін, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованості. В цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

Розділ 3. Розрахунок економічної ефективності впровадження проектного рішення

Розвиток виробничо-технічної бази підприємств автомобільного транспорту тісно пов'язано з розширенням, реконструкцією, технічним переозброєнням ділянок чи постів підприємств автотранспорту.

При цьому варто пам'ятати, що розширення ділянок - це будівництво нового чи розширення існуючого спорудження за рахунок об'єднання дільниць, пов'язане зі зміною організаційної структури підприємства.

Реконструкція ділянок (постів) - переустаткування чи будівництво спорудження основного виробництва, пов'язане з ліквідацією існуючого спорудження через його старість або знос, а також у зв'язку з необхідністю капітального ремонту вузлів і агрегатів нових типів рухомого складу.

До технологічного переозброєння ділянок (постів) відносяться роботи, пов'язані з установкою нових типів технологічного устаткування без розширення виробничих площ. До технічного переозброєння також відносяться заходи щодо охороні природи, поліпшенню умов і організації праці.

Усе вище відзначене дало можливість скласти схему розрахунків економічної ефективності проектних рішень на підприємствах автотранспорту (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Схема розрахунку економічного ефекту від впровадження проектних рішень.

Таблиця 3.1 - Вихідні данні для розрахунку економічної ефективності проектних рішень на підприємствах автотранспорту

Показники	Умовні позначення	Значення показників
		до впровадження проектного рішення (0)	після впровадження проектного рішення (1)
1	2	3	4
1 Кількість автомобілів, що обслуговуються на підприємстві, авт.	АСТО	1374	1312
2 Річна трудомісткість робіт на дільниці (у зоні), чол.-год.	Т	6631	6129
3 Кількість постів	ХР	18	13
4 Вартість однієї нормо-години послуг надаваємих на пості (дільниці), грн.	СН-Г	181	181
5 Площа поста (дільниці), м 2	S	22	19
6 Обсяг приміщення, мі	V	65	57
7 Капіталовкладення в устаткування, грн.	Кдод	-	1391
8 Середня заробітна плата ремонтних робочих, грн.	СЗП	256	256
9 Кількість робочих днів роботи СТО, дн.	ДРР	298	298
10 Тривалість роботи устаткування протягом доби, год.	Тс	6,3	6,3
11 Тривалість освітлення протягом доби, год.	Тосв	6,5	6,5

Нормативні показники для розрахунку матеріальних витрат до і після впровадження проектних рішень залишаються незмінними і зведені до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Питомі норми витрат на утримання і експлуатацію устаткування на підприємстві автотранспорту.

Найменування показника	Одиниці виміру	Умовні позначення	Значення показника
1 Питома норма витрат силової електроенергії на один робочий пост	кВт	НЕЛ.С.	30
2 Норма витрат освітлювальної електроенергії на 1 м 2 площини дільниці	Вт	НОСВ	15
3 Питома норма витрат пару на один робочий пост	ккал / год	НТЕХ	208000
4 Питома норма витрат пару на 1 мі опалення площини дільниці (посту)	ккал / год	НОП	25
5 Питома норма витрат води на технологічні цілі на один робочий пост	мі/сут	НТ. В	1,77
6 Питома норма витрат питної води на один робочий пост	мі/сут	НПИТ	1,22
7 Питома норма витрат обігової води на один робочий пост	мі/сут	НОБ	3,02
8 Питома норма витрат води на побутове споживання на один робочий пост	мі/сут	НПОБ	1,22
9 Питома норма виробничих стоків на один робочий пост	мі/сут	Нвир	0,48
10 Питома норма витрат стиснутого повітря на один робочий пост	мі/хв	Нстп	0,4
11 Тепловіддача технологічного випару	ккал / год	Ітех	540
12 Тепловіддача випару від опалення будинків	ккал / год	Іоп	550
13 Тривалість опалювального сезону	год	Фоп	2790
14 Коефіцієнт попиту		Кп	0,5

3.1 Розрахунок економії фонду заробітної плати основних і допоміжних робочих підприємства автотранспорту

Економія по фонду заробітної плати (ФЗП) виникає головним чином за рахунок зменшення кількості основних і допоміжних робочих на підприємстві. Це пов'язано з тим, що фонд заробітної плати інженерно-технічних робочих, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу належить до постійних витрат підприємства автотранспорту.

Кількість основних робочих до (NОС 0) і після (NОС 1) впровадження проектних рішень розраховується за формулами (3.1.1) і (3.1.2).

, чол. (3.1.1)

, чол. (3.1.2)

де Т 0, Т 1 - річна трудомісткість робіт на посту (дільниці) до і після впровадження проектного рішення, чол.-год. (табл. 3.1);

ФВ - річний фонд робочого часу основних робочих, годин ФВ = 1863 годин;

й - коефіцієнт зростання продуктивності праці, й =1,05.

, чол.

, чол.

Розмір фонду заробітної плати основних робочих до і після впровадження проектного рішення розраховується за формулами (3.1.3) і (3.1.4):

, грн. (3.1.3)

, грн. (3.1.4)

де СЗПРЕМ - середня заробітна плата ремонтних робочих, грн.

, грн.

, грн.

Розмір економії фонду заробітної основних робочих розраховується за формулою (3.1.5):

ДФЗПОС = ФЗПОС 1 - ФЗПОС О, грн. (3.1.5)

ДФЗПОС = 9216 - 9216 = 0, грн.

Кількість допоміжних робочих до і після впровадження проектних рішень розраховується за формулами (3.1.6) і (3.1.7). Їх кількість складає 20% від загальної кількості основних робочих на дільниці:

, чол. (3.1.6)

чол. (3.1.7)

, чол.

, чол.

Розмір фонду заробітної плати допоміжних робочих до і після впровадження проектного рішення розраховується за формулами (3.1.8) і (3.1.9):

, грн. (3.1.8)

, грн. (3.1.9)

, грн.

, грн.

Розмір економії фонду заробітної плата допоміжних робочих СТО розраховується по формулі (3.1.10):

ДФЗПДОП = ФЗП ДОП 1 - ФЗПДОП О, грн. (3.1.10)

де СЗПрем - середня заробітна плата ремонтних робочих, грн.

ДФЗПДОП = 3072 - 3072 = 0, грн.

Загальна економія ФЗП розраховується за формулою (3.1.11).

ДФЗП = ДФЗПОС +ДФЗПДОП, грн. (3.1.11)

де ДФЗПОСН - розмір економії фонду заробітної основних робочих, грн.;

ДФЗПДОП - розмір економії фонду заробітної плати допоміжних робочих, грн.

ДФЗП = 0 + 0 = 0, грн.

Розрахунок загального фонду заробітної плати розраховується за формулами (3.1.12) і (3.1.13):

ФЗПЗАГ О = ФЗПОС О + ФЗПДОП О, грн. (3.1.12)

ФЗПЗАГ 1 = ФЗПОС 1 + ФЗПДОП 1, грн. (3.1.13)

ФЗПЗАГ О = 9216 + 3072 = 12288, грн.

ФЗПЗАГ 1 = 9216 + 3072 = 12288, грн.

Відрахуванням у бюджет від фонду оплати праці до і після впровадження проектного рішення розраховуються за формулами (3.1.14) і (3.1.15):

, грн. (3.1.14)

, грн. (3.1.15)

37,5 - величина відрахувань у бюджет від фонду оплати праці ремонтних робочих.

, грн.

, грн.

Висновок: За прорахунками ми можемо зробити висновок, що ситуація після впровадження проектного рішення не змінилась. Фонд заробітної плати не збільшився але й не зменшився, тобто залишився тим, що й раніше.

Також відрахування у бюджет від фонду заробітної плати теж не змінилися - залишилися такими ж, що й до впровадження проектного рішення. Таким чином, економії фонду заробітної плати не сталося але через те, що показники не знизилися ми чітко можемо сказати, що ситуація на підприємстві стабільна.

3.2 Розрахунок економії матеріальних витрат у будь-якому структурному підрозділі підприємства автотранспорту

Розрахунок очікуваного економічного ефекту за результатами пропонуємих проектних рішень передбачає визначення відхилення основних результативних показників роботи структурного підрозділу підприємства. Вихідні данні для розрахунку ефекту студент частково розраховує в основній частині курсового проекту, а частково визначає за нормативами. Відповідно до впроваджуваних у курсовому проекті заходів зменшується потреба і розмір матеріальних витрат підприємства, до яких належать:

- загальні витрати на силову енергію;

- загальні витрати на освітлювання дільниці підприємства;

- витрати технологічного пару; витрати пару для опалення;

- річні витрати води;

- річні витрати стічної води;

- річні витрати стиснутого повітря.

Методика розрахунку матеріальних витрат надана у табл.3.2.1

Таблиця 3.2.1 - Розрахунок потреби у різного роду матеріальних ресурсів підприємства до і після впровадження проектного рішення.

№ п/п	Показники	Умовні познач.	Розрахункова формула	Значення показника
				до впровадження	після впровадження
1	2	3	4	6	7
1	Електроенергія, кВт:
	- силова	ПЕЛ. С		456208	329483
	- освітлення дільниць (постів)	ПЕЛ.ОС		639	552
2	Пар, ккал / год. :
	- на технологічні цілі	ПТЕХ		11064	7990
	- на опалення будинків	ПОП		8	7
3	Вода, мі			30947	22350
	- на технологічне споживання	ПТ. В		9114	6582
	- питної води	ППИТ		6282	4537
	- обігової води	ПОБ		15551	11231
4	Стоки, мі			8844	6387
	- побутове споживання	ППОБ		6347	4584
	- виробничі стоки	ПВИР		2497	1803
5	Стиснуте повітря, мі	ПСТ.П		1931	1394

Після розрахунку потреби у матеріальних ресурсах слід визначити суму матеріальних витрат за кожним їх видом за формулою (3.2.1) до і після впровадження пропонуємих заходів у дипломному проекті:

грн. (3.2.1)

де Ці - діюча ціна кожного виду матеріальних ресурсів (додаток А), грн.

Результати розрахунків суми перемінних витрат наведемо у табл. 3.2.2, на основі яких визначимо величину їх економії за кожним видом і взагалі.

Таблиця 3.2.2 - Розрахунок розміру економії за видами матеріальних витрат.

№ п/п	Перемінні витрати	Умовні познач.	Розрахункова формула витрат	Значення показника	Економ. (-) перевитрат (+) (7-6)
				до впровадж.	після впровадж.
1	2	3	4	5	6	7
1	Електроенергія, грн.
	- силова	ЗЕЛ. С		72993	52717	-20276
	- освітлення дільниць (постів)	ЗЕЛ. ОС		102	88	-14
2	Пар, грн.:
	- на технологічні цілі	ЗТЕХ		1062144	767040	-295104
	- на опалення будинків	ЗОП		768	672	-96
3	Вода, грн.	ЗВ		100268	72414	-27854
4	Стоки	ЗСТ. В	ЗСТ.В=	24851	17947	-6904
5	Стиснуте повітря	ЗСТ.П		33985	24534	-9451

Висновки: Підприємство помітно заощадило після впровадження проектного рішення, що дуже позитивно впливає на його загальне становище.

1. затрати на електроенергію загалом знизились на 20290 грн.

2. затрати на пар знизились на 295200 грн.

3. затрати на воду знизились на 27854 грн.

4. затрати на стоки також впали, хоча і не суттєво порівняно з іншими показниками, на 6904 грн.

5. затрати на стиснуте повітря також дали змогу заощадити на 9451 грн.

3.3 Розрахунок калькуляції собівартості послуг до і після впровадження проектного рішення

Калькуляція собівартості послуг на підприємстві включає наступні статті витрат:

- витрати на паливо технологічне;

- витрати на електроенергію силову;

- витрати на фонд заробітної плати;

- відрахування на соціальні заходи (37,5% від ФЗП);

- витрати по утриманню й експлуатації устаткування;

- цехові витрати.

Розрахунок витрат по статті "Утримання і експлуатація устаткування " проводяться за наступною схемою:

1 Визначення кошторисної вартості спорудження на якому розташована дільниця (зона) до і після впровадження проектного рішення виконується за формулами (3.3.1) і (3.3.2) :

, грн. (3.3.1)

, грн. (3.3.2)

де VО, 1 - обсяг спорудження на якому розташована дільниця (зона) до і після впровадження проектного рішення, мі;

ВСПОР - середня кошторисна вартість спорудження за 1 мі, грн. Студент повинен обрати її самостійно розміром від 300 до 500 грн./мі.

Обрано - 400 грн./мі

, грн.

, грн.

2 Вартість устаткування на дільниці (у зоні) СТО студент повинен обрати з інтервалу від 60% до 65% від вартості спорудження. Вона повинна розраховуватись до і після впровадження проектного рішення за формулою (3.3.3) і (3.3.4).

Обрано - 60%

, грн. (3.3.3)

, грн. (3.3.4)

, грн.

, грн.

3 Сума амортизаційних відрахувань до і після впровадження проектних рішень розраховується за формулою (3.3.5) і (3.3.6):

, грн. (3.3.5)

, грн. (3.3.6)

,грн.

,грн.

4. Витрати на відшкодування зносу інструменту розраховується до і після впровадження проектного рішення. Їх варто прийняти у розмірі від 100 до 200 грн. на одного ремонтного робочого на дільниці (у зоні) СТО. Вони розраховуються за формулою (3.3.7) і (3.3.8)

Обрано - 200 грн.

, грн. (3.3.7)

, грн. (3.3.8)

, грн.

, грн.

5. Загальні витрати по статті "Витрати по утриманню і експлуатації устаткування" розраховуються до і після впровадження проектного рішення за формулою (3.3.9) і (3.3.10):

, грн. (3.3.9)

, грн. (3.3.10)

, грн.

, грн.

Розрахунок по статті "Цехові витрати" проводиться за схемою:

1. Витрати на утримання і амортизацію будинків і споруджень визначаються до і після впровадження проектного рішення визначаються за формулами (3.3.11) і (3.3.12). Вони становлять 7% від вартості спорудження на якому розташована дільниця (зона):

, грн. (3.3.11)

, грн. (3.3.12)

, грн.

, грн.

2. Витрати на освітлення виробничого приміщення - ЗЕЛ. ОС О, ЗЕЛ. ОС 1 (дивись табл. 3.2.2).

3. Витрати на опалення будинку - ЗОП О, ЗОП 1 (дивись табл. 3.2.2).

4. Витрати на водопостачання - ЗВ О, ЗВ 1 (дивись табл. 3.2.2).

5. Витрати на стоки - ЗСТ. В О, ЗСТ. В 1 (дивись табл. 3.2.2).

6. Інші цехові витрати становлять 3% від цехових витрат підприємства і розраховуються до і після впровадження проектного рішення за формулами (3.3.13) і (3.3.14):

, грн. (3.3.13)

, грн. (3.3.14)

,грн.

, грн.

7. Загальні цехові витрати до і після впровадження проектного рішення розраховуються за формулами (3.3.15) і (3.3.16):

,грн. (3.3.15)

, грн. (3.3.16)

, грн.

, грн.

На підставі розрахунків виконаних вище, складається калькуляція собівартості послуг щодо технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів до і після впровадження проектних рішень (табл. 3.3.1).

Таблиця 3.3.1 - Калькуляція собівартості реалізації послуг до і після впровадження проектного рішення

№ п/п	Статті витрат	Сума витрат, грн.	Рівень економії (-) (6-4)
		умовні познач.	до впровадж. проектного рішення	умовні познач.	після впровадж. проектного рішення
1	2	3	4	5	6	7
1	Паливо технологічне, грн.	ЗТЕХ О	1062144	ЗТЕХ 1	767040	-295104
2	Електроенергія силова, грн.	ЗЕЛ. С О	72993	ЗЕЛ. С 1	52717	-20276
3	Фонд заробітної плати, грн.	ФЗПЗАГ О	12288	ФЗПЗАГ 1	12288	0
4	Відрахування на соціальні заходи (37,5% від ФЗП) грн.	ВБ О	4608	ВБ 1	4608	0
5	Витрати по утриманню й експлуатації устаткування, грн.	ЗУСТ О	18740	ЗУСТ 1	16532	-2208
6	Цехові витрати, грн.	ЦО	166647	Ц 1	120768	-45879
	Разом, грн.	ЗО	1337420	З 1	973953	-363467

За показниками в табл. 3.3.1 можна визначити загальний рівень економії витрат на дільниці (у зоні) СТО легкових автомобілів за формулою (3.3.17):

, грн. (3.3.17)

, грн.

Висновки: Після впровадження проектного рішення підприємство заощадило.

Загальний рівень економії витрат склав 363467 грн. Економія відбулася за кожною статтею калькуляції:

1. Економія затрат на технологічне паливо склала 295104 грн.

2. Економія затрат на електроенергію склала 20276 грн.

3. Фонд заробітної плати залишився незмінним

4. Відрахування на соціальні заходи також залишилися без змін

5. Економія за витратами по утриманню й експлуатації устаткування склала 2208 грн.

6. Економія за цеховими витратами склала 45879грн.

3.4 Розрахунок зниження собівартості і збільшення прибутку від впровадження проектного рішення на підприємствах автотранспорту

Основними джерелами зниження собівартості одиниці послуг, які надаються підприємством (Р?С) є економія витрат на їх виконання (Р?З) за рахунок економії матеріальних витрат, фонду заробітної плати ремонтних робочих, цехових витрат.

Розмір зниження собівартості одиниці послуг, які надаються на СТО визначається за формулою (3.4.1):

, грн. (3.4.1)

де ЗО - собівартість послуг до впровадження проектного рішення, грн.;

Р?З - загальна економія витрат за рахунок впровадження проектного рішення, грн.;

КДОД - додаткові витрати, необхідні для освоєння резервів збільшення обсягу обслуговувань, грн.;

АСТО О - кількість автомобілів, які обслуговувались на СТО протягом року до впровадження проектного рішення, автомобілів;

Р?А - обсяг додатково обслуговуємих автомобілів на СТО в результаті впровадження проектного рішення, автомобілів.

, грн.

Збільшення рівня прибутку за рахунок скорочення собівартості продукції визначається за формулою (3.4.2):

, тис. грн. (3.4.2)

де Р?П - резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості одиниці послуг, які надаються на дільниці (у зоні) СТО грн.;

, грн.

Беззбитковий обсяг обслуговувань розраховується за формулою для показників, розрахованих після впровадження проектних рішень (3.4.3):

, од. (3.4.3)

де ЗПОСТ - сума постійних витрат складає 58% від загальних витрат підприємства, грн.;

КПОКР - коефіцієнт покриття.

, од.

Коефіцієнт покриття визначається за формулою (3.4.4):

, (3.4.4)

АСТО - кількість автомобілів які обслуговуються на АТП, од.;

СНГ - вартість обслуговування, грн.

Графічне зображення визначення беззбиткового обсягу обслуговувань визначається на рис 3.4.1

Рисунок 3.4.1

Висновки

В умовах ринкової економіки важливу роль у фінансовій діяльності відіграють цінні папери. З їх використанням вирішуються питання щодо залучення коштів для фінансування програм, проектів, підприємств; забезпечення обігу ресурсів; створення умов для залучення та використ...