Інвестиційна політика як складовий елемент економічної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

За умов кризових явищ в економці України необхідна чітка і комплексна програма заходів, спрямована на загальну стабілізацію економіки, що включатиме в себе структуровану й цілісну інвестиційну політику за підтримки держави. Найважливішим напрямком державної інвестиційної політики повинно бути створення інституційно-правового і економічного середовища, що стимулюють інвестиції в реальний сектор економіки. Слабкість державної підтримки інвестиційних процесів зумовили актуальність і практичну значимість теми.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності переосмислення ролі держави в активізації інвестиційних процесів.

Проблемою дослідження інвестиційної діяльності на території України займається ряд вчених, а саме: Коваль О.А., Сардак А.Г., Череп А.В., Метельченко Л.Ю., Лакіш С.М., Федорук Л.Д., Карлюк Д.О., Борщ Л.М., Герасимова С.В. та інші. Кожен з них по-своєму трактує дану проблему, проте питання взаємодії державної влади та інвестиційної діяльності підприємств, в тому числі регіональні аспекти інвестиційної політики, часто розглядаються в досить відособлених один від одного аспектах. Проведені дослідження показують, що останнім часом розвиток більшості підприємств характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, скороченням обсягу і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних товарів з внутрішнього й зовнішнього ринків промислових товарів, зменшенням обсягу надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі тощо.

В умовах ринкової трансформації економіки необхідно переосмислити роль держави в активізації інвестиційних процесів, яка визначається завданнями інвестиційної політики даного етапу розвитку економіки. Інвестиційна політика - це комплекс цілеспрямованих економічних, політичних та організаційних заходів, рішень з метою цілеспрямованого впливу на інвестиційну діяльність. Інвестиційна політика є складовим елементом економічної політики держави. Вона визначає напрямки використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих та внутрігалузевих диспропорцій, досягнення максимального співвідношення між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери. Засобом реалізації інвестиційної політики є адекватний фінансовий механізм.

Слід розрізняти інвестиційну політику на макро-, мезота мікрорівнях. Інвестиційна політика на макрота мезорівнях включає систему загальнодержавних та регіональних рішень та заходів, що визначають інвестиційну діяльність на цих рівнях.

На рівні підприємства першим і найбільш важливим етапом інвестиційного процесу є вибір інвестиційної політики, тобто визначення мети інвестора, обсягу інвестованих коштів та джерел їх фінансового забезпечення. Інвестиційна політика підприємства є частиною його загальної фінансової політики, яка полягає у виборі та реалізації найвигідніших шляхів розширення й оновлення його активів задля забезпечення основних напрямів його економічного розвитку.

Інвестиційна політика підприємства передбачає:

- формування окремих напрямів інвестиційної діяльності підприємства відповідно до стратегії його економічного розвитку та реалізації інвестиційних програм;

- аналіз умов зовнішнього інвестиційного середовища та кон'юнктури інвестиційного ринку;

- пошук окремих об'єктів інвестування та оцінювання відповідності напрямам інвестиційної діяльності підприємства;

- забезпечення високої ефективності інвестицій, їх ліквідності та мінімізації фінансових ризиків, пов'язаних з інвестиційною діяльністю;

- визначення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, які можуть бути залучені в конкретні періоди часу та джерел їх формування;

- оптимізацію структури інвестиційних ресурсів;

- формування і оцінку інвестиційного портфеля підприємства;

- розрахунок ефективності інвестиційних проектів та обґрунтування інвестиційних пріоритетів.

Між загальнодержавною інвестиційною політикою та інвестиційною політикою підприємства існує тісний взаємозв'язок, оскільки загальнодержавна інвестиційна політика впливає і, значною мірою, визначає інвестиційну політику підприємства. Крім того, сприятлива інвестиційна політика на рівні держави створює об'єктивні передумови фінансування інвестиційної діяльності на мікрорівні.

Зрозуміло, що активність інвестиційної діяльності залежить не тільки від стану інвестиційної політики, а ще і від інвестиційного клімату.

Інвестиційний клімат - це сукупність політичних, соціальних та економічних чинників, які бере до уваги не лише іноземний, але і внутрішній інвестор, приймаючи рішення про здійснення інвестицій. Найвагомішим серед цих чинників є економічні параметри країни, котра залучає інвестиції. Перелік конкретних економічних показників, що характеризують інвестиційний клімат, залежить від форми інвестицій, самого інвестора, терміну та умов інвестування. Інакше кажучи, для стратегічного інвестора не будуть досить переконливими аргументи щодо інвестування коштів в певну галузь, якщо розвиток цієї галузі в масштабах міжнародної економіки знаходиться в кризовому стані. Також, не дивлячись на всю фінансову вигідність проекту, ризик політичної та економічної нестабільності в державі перешкодить усім зусиллям щодо залучення інвестора.

В умовах, коли українські банки ще не відповідають західноєвропейським стандартам, а інвестиційна спроможність вітчизняних підприємств, за хронічної нестачі обігових коштів, близька до нульової, сподіватися на внутрішнього інвестора проблематично. Доцільно звернути увагу й на таку особливість: банківська система України має достатній капітал, однак він розпорошений серед численних банків і не в змозі кредитувати великі проекти. Таким чином, залучення іноземних інвесторів стає дієвим важелем підвищення конкурентоспроможності української економіки. У той же час дослідження підтверджують той факт, що привабливість економіки України для іноземних інвесторів досить низька і різноманітна для різних галузей. Це вказує на те, що для залучення в Україну іноземних інвестицій та стимулювання інвесторів необхідно ураховувати наступний механізм, що використовується в більшості держав і має такі особливості:

- сприятливе інвестиційне середовище (механізм державних гарантій захисту іноземних інвестицій; правовий режим; гарантії від зміни законодавства; скасування обмежень на розмір інвестицій);

- формування державної економічної політики щодо залучення іноземного капіталу (впровадження відкритої експортоорієнтованої моделі, розвитку економіки; визначення пріоритетних напрямів використання інвестицій; розширення можливостей участі іноземних інвесторів у приватизації через конкурси, аукціони; автоматичний дозвіл на створення підприємств із 100% іноземним капіталом в експортоорієнтованих галузях; координація діяльності щодо залучення іноземних та інвестицій з міжнародними організаціями);

- конкурентне ринкове середовище (блок централізованого забезпечення іноземних інвесторів; система державного контролю та проведення експертиз-проектів; відкриття іноземним інвесторам доступу до ринку капіталів);

- система пільгового оподаткування іноземних інвестицій (система стимулювання іноземних інвесторів у реальний сектор залежно від пріоритетності об'єктів інвестування, обсягу інвестицій та терміну її дії).

Розроблення та реалізація інвестиційної стратегії і тактики має базуватися на всебічно відпрацьованих економікоматематичних моделях і сценаріях, які мають важливе значення як на державному, так і на регіональному рівнях. Звичайно, ефективність регіональної інвестиційної політики багато в чому залежить від поліпшення інвестиційного клімату в державі в цілому. Щодо наближення інтересів держави і регіонів, важливо проводити розрахунки балансових моделей ресурсного забезпечення регіонального розвитку, особливо на рівні міжрегіональних зв'язків. Це дасть можливість підвищити інтегрованість регіонів України. Тому проблеми перепрофілювання, диверсифікації виробництва, кооперації на регіональному рівні повинні стати предметом досліджень нашої економічної науки.

Висновки

Для визнання світовою спільнотою України як держави з ринковою економікою необхідні прогресивні зміни орієнтирів економічних інтересів в галузі науки та інноваційних технологій шляхом залучення іноземних та повернення вітчизняних інвестицій у пріоритетні галузі регіону. Аналіз показує, що на сьогодні існує тенденція до зміни характеру, умов та визначальних факторів світових відносин, з'являються нові виклики державному управлінню. державний інвестиційний економіка

Особливої уваги має набути державна політики щодо забезпечення регіонального розвитку. Регіональна політика все більше набуває середовищного характеру, трансформуючись в так званий просторовий розвиток. Тому, насамперед необхідно створити єдину міжрегіональну інвестиційну систему, яка дасть змогу досягти стабільного економічного зростання й забезпечення відповідних високих показників господарського розвитку держави чи її окремого регіону, а саме, у підприємств, які перебувають на відповідній території, з'явиться можливість збільшувати обсяги виробництва продукції та надання послуг.

Література

1. Федорук Л.Д. Роль інвестиційної політики та клімату в активізації інвестиційного процесу в Україні / Л.Д. Федорук // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - № 4. - С. 61-65.

2. Борщ Л.М. Інвестування. Теорія і практика: навч. посіб. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. - К.: Знання, 2007. - 685 с.

3. Гетьман О.О. Економіка підприємства: навч. посіб. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. - К.: ЦНЛ, 2006. - 487 с.

4. Левандовський О.Т. Регіональні фактори ринкової рівноваги / О.Т. Левандовський // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - 2007. - № 3. - С. 41-45.

Размещено на Allbest.ru