Співробітництво України з Світовим банком

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Необхідність створення, цілі і завдання Світового банку

Штаб-квартира Світового банку в Вашингтоні

Цілі діяльності Світового банку - сприяти стійкої глобалізації в інтересах усіх верств населення, скорочення масштабів бідності, прискоренню економічного зростання без шкоди для навколишнього середовища, а також створювати для людей нові можливості і вселяти в них надію. Роберт Б. Зеллік, президент Світового банку.

В даний час відповідно до Декларацією тисячоліття Всесвітній банк зосередив свою діяльність на досягнення цілей розвитку тисячоліття. [6] У перехідний період до третього тисячоліття під егідою ООН були сформульовані вісім цілей, на досягнення яких повинні бути спрямовані зусилля міжнародних організацій. Цілі розвитку тисячоліття повинні бути досягнуті до 2015 і включають в себе наступні:

ліквідація злиднів і голоду;

забезпечення загальної початкової освіти;

заохочення рівності чоловіків і жінок та розширення прав і можливостей жінок;

скорочення дитячої смертності;

поліпшення охорони материнства;

боротьба з ВІЛ / СНІД, малярією та іншими захворюваннями;

забезпечення сталого розвитку навколишнього середовища;

формування глобального партнерства в цілях розвитку.

Вирішуючи глобальні завдання розвитку людства, Світовий банк, використовуючи механізм надання кредитів МБРР, кредитує країни з середнім рівнем доходу по процентним ставкам, відповідним рівнем ринку цих країн. Інша фінансова організація Всесвітнього банку МАР кредитує країни з низьким рівнем доходу за мінімальними відсотковими ставками або без відсотків.

Два тісно пов'язані між собою установи в складі Світового банку - Міжнародний банк реконструкції та розвитку ( МБРР) і Міжнародна асоціація розвитку ( МАР) - надають позики за низькими процентним ставкам, під нульовий відсоток або у вигляді грантів країнам, які не мають доступу до міжнародних ринків капіталу або мають такий доступ на невигідних умовах. На відміну від інших фінансових установ, Світовий банк не прагне до отримання прибутку. МБРР діє на ринковій основі, користується своїм високим кредитним рейтингом, що дозволяє йому отримувати кошти під низький відсоток, для того щоб надавати кредити своїм клієнтам з числа країн, що розвиваються також за низькими відсотковими ставками. Операційні витрати, пов'язані з цією діяльністю, Банк покриває самостійно, не використовуючи для цього зовнішні джерела фінансування.

Кожні три роки Група Світового банку розробляє рамковий документ: "Стратегія діяльності Групи Світового банку", який використовується як основа співробітництва з країною. Стратегія допомагає пов'язати програми банку як з надання позик, так і аналітичних і консультаційних послуг, з конкретними цілями розвитку кожної країни-позичальника. У стратегію входять проекти і програми, які можуть максимально вплинути на вирішення проблеми бідності та сприяти динамічному соціально-економічному розвитку. До подання на розгляд ради директорів Світового банку стратегія обговорюється з урядом країни-позичальника і з іншими зацікавленими структурами.

Позики, надані МБРР країнам, що розвиваються, фінансуються в основному за рахунок продажу облігацій, що мають найвищий рейтинг надійності " AAA "на світових фінансових ринках. Отримуючи невеликий прибуток від кредитування, МБРР більш значний дохід отримує від власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених протягом багатьох років, та коштів, одержуваних у вигляді внесків від 184 держав-членів Світового банку. Отриманий прибуток МБРР використовує для покриття операційних витрат, частково перераховує МАР і використовує для полегшення тягаря заборгованості країн.

Ресурси МАР, яка є найбільшим у світі джерелом фінансування найбідніших країн світу у вигляді безвідсоткових позик і грантів, поповнюються кожні три роки 40 країнами- донорами. Додаткові кошти МАР отримує в міру погашення країнами надаються на термін від 35 до 40 років безпроцентних позик. Ці кошти потім знову використовуються для надання кредитів. На частку МАР припадає майже 40 відсотків загального обсягу кредитних операцій Світового банку.

Діючи через МБРР і МАР, Світовий банк надає кредити двох основних видів: інвестиційні кредити і кредити на цілі розвитку.

Інвестиційні кредити надаються для фінансування виробництва товарів, робіт і послуг в рамках проектів соціально-економічного розвитку в самих різних секторах.

Кредити на цілі розвитку (раніше називалися кредитами для структурних перетворень) надаються шляхом виділення фінансових ресурсів з метою підтримки політичних та інституціональних реформ.

Отримана від позичальника заявка на фінансування проекту оцінюється, з тим щоб переконатися в тому, що даний проект є прийнятним в економічному, фінансовому, соціальному та екологічному відношеннях. На стадії переговорів по кредиту Банк і позичальник погоджують завдання розвитку, які вирішуються в рамках проекту, компоненти проекту, очікувані результати, контрольні показники ефективності реалізації проекту та план його реалізації, а також графік виділення коштів позики. Під час реалізації проекту Банк спостерігає за використанням коштів та оцінює результати реалізації проектів. Три чверті коштів непогашених позик управляються директорами по країнах, що працюють в постійних представництвах Банку в державах-членах. Близько 30 відсотків персоналу Банку працюють в постійних представництвах, яких по всьому світу налічується майже 100.

Довгострокові кредити МАР є безвідсотковими, проте за ним стягується невеликий комісійний збір у розмірі 0,75 відсотка наданих коштів. Стягується МАР збір за резервування коштів становить від нуля до 0,5 відсотків невикористаної суми кредиту; в 2006 фінансовому році ставка цього збору була встановлена на рівні 0,33 відсотка. Повну інформацію про фінансові продукти, послуги, процентних ставках і збори МБРР можна отримати на сторінці Казначейського департаменту Світового банку. Казначейство керує всіма здійснюваними МБРР операціями запозичення і кредитування, а також виконує функції скарбника, обслуговуючи інші установи в складі Групи Всесвітнього банку.

Всесвітній банк здійснює фінансову підтримку у формі грантів. [8] Метою грантів є сприяння розробці проектів шляхом стимулювання нововведень, співпраці між організаціями та участі місцевих зацікавлених сторін у роботі над проектами. В останні роки гранти МАР, що фінансуються безпосередньо, або керовані в рамках партнерських відносин, використовувалися для таких цілей:

Полегшення боргового тягаря країн з високим рівнем заборгованості

Підвищення ефективності служб каналізації та водопостачання

Підтримка програм імунізації та вакцинації з цілю зниження захворюваності інфекційними хворобами, такими як малярія

Боротьба з пандемією ВІЛ / СНІДу

Підтримка організацій громадянського суспільства

Створення стимулів для скорочення викидів парникових газів.

Всесвітній банк здійснює не тільки фінансову підтримку країнам-членам. Його діяльність направлена ??також на надання аналітичних і консультаційних послуг, яких потребують країни, що розвиваються. [8] Аналіз проведеної країнами політики та розробка відповідних рекомендацій з метою поліпшення соціально-економічної ситуації в країнах і поліпшення умов життя населення - частина діяльності Світового банку. Банк займається дослідницькою роботою з широкого кола питань, таких як навколишнє середовище, бідність, торгівля і глобалізація, і економічними та галузевими дослідженнями в конкретних секторах. Банк аналізує перспективи економічного розвитку країн, у тому числі, наприклад, банківського та / або фінансового сектора, торгівлі, проблеми бідності та системи соціального захисту.

Значна частина зусиль також спрямована на освітню діяльність та розповсюдження знань, які допомагають вирішувати проблеми розвитку країни.

Інститут Світового банку ІВБ ( англ. World Bank Institute ) - Один з інструментів реалізації політики з поширення знань, які сприяють вирішенню завдань Світового банку. ІВБ працює з політиками, бізнесменами, технічними фахівцями, іншими категоріями громадян, а також з університетами, навчальними центрами з різних країн.

Служба Інтернет-трансляцій B-SPAN - це Інтернет-портал, за допомогою якого Світовий банк проводить семінари і конференції на такі теми, як стійкий розвиток і скорочення масштабів бідності.

2. Структура групи організацій Світового банку та характер їх діяльності

Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає різноманітні міжнародні організації. Особливе місце у структурі світового ринку позичкових капіталів посідають міждержавні банки та валютні фонди.

Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації (далі -- міжнародні організації) -- це організації, які створені державами-членами і отримують кошти безпосередньо від країн-членів. У них є спільна мета -- розвиток співробітництва та забезпечення цілісності, а також стабілізація складної світової економічної ситуації. Міжнародні фінансові організації безпосередньо займаються регулюванням світових фінансових і ваіютних ринків.

Виникнення міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій обумовлене розвитком інтернаціоналізації господарювання (в тому числі виникненням транснаціональних корпорацій), розвитком міждержавного регулювання, необхідністю спільного вирішення проблем розвитку світової економіки.

До основних міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій належать:

Група Світового банку;

Міжнародний валютний фонд (МВФ);

Банк міжнародних розрахунків (БМР);

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Ці інститути надають країнам кредити, розробляють принципи функціонування світової валютної системи та здійснюють міждержавне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.

Багатосторонні установи відіграють значну роль у вирішенні проблем заборгованості шляхом забезпечення вагомого зовнішнього фінансування програм змін. Головна роль міжнародних банків розвитку (таких як Світовий банк та інші регіональні установи) пов'язана з концесійним та неконцесійним фінансуванням із метою розвитку. Поряд зі світовими існують ше й регіональні та міжурядові банки; Європейський інвестиційний банк, Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та ін.

Чимало країн спираються на багатосторонні джерела для отримання коштів на розвиток і залучення додаткових коштів. Основними багатосторонніми джерелами надання коштів є МВФ та Світовий банк.

Для упраатіння світовою валютною системою, що грунтується на стабільних курсах вільно конвертованих валют, учасники Бреттон-Вудської конференції створили МВФ. котрий надає короткотермінове фінансування державам-членам, які мають проблеми з платіжним балансом. Міжнародний банк реконструкції та розвитку доповнює орієнтацію МВФ з допомогою розвитку інфраструктури окремих країн.

У сфері міжнародного регулювання світових валютних і фінансових ринків перебудовується і модернізується інституційна структура регулювання, посилюються вимоги до інформаційної прозорості валютних та фінансових політик, шо проводяться урядами держав. Виникають нові інструменти попередження криз, такі як "'цільові кредитні лінії"'. Збільшується вплив та відповідальність країн, що розвиваються, і приватних інвесторів у подоланні й непоширенні кризових явищ.

Група Світового банку складається з п'яти юридично відокремлених підрозділів:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) -- надає позики безпосередньо країнам-учасницям або іншим позичальникам під гарантію держави-учасниці;

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) -- надає кредити для розвитку найбіднішим країнам;

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) -- сприяє розвитку і забезпеченню фінансування приватних підприємств у державах, що формують ринкову економіку на основі надання позик та випуску нових акцій;

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) -- арбітражний інститут, де слухаються справи іноземних інвесторів і країн-реципієнтів;

Багатостороннє інвестиційно-гарантійне агентство -- страхує іноземних інвесторів від визначених категорій некомершйних ризиків і сприяє отриманню іноземних інвестицій державами-членами.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку -- міжнародна урядова організація для довготермінового кредитування економіки країн-членів.

З 1947 р. МБРР набув статусу спеціалізованої організації ООН. Відповідно до статуту банку, його членами можуть бути лише держави-члени МВФ. МБРР -- відокремлений від МВФ інститут, що доповнює приватний інвестиційний капітал. Кожна країна-член МВФ зобов'язана вступити в МБРР, що надає їй право позичати кошти з фондів, отримувати допомогу з метою розвитку банку та брати участь у справах банку й конкурсах на одержання контрактів за всіма проектами, що фінансуються банком.

Основні цілі функціонування МБРР:

сприяння розвиткові продуктивних сил та ресурсів у менш розвинутих країнах;

доповнення приватних інвестицій на забезпечення фінансування у виробничих цілях, коли приватний капітал недосяжний;

сприяння міжнародній торгівлі та підтримці рівноваги платіжного балансу, а через сприяння інвестуванню -- підвищення продуктивності, рівня життя та умов праці в державах-членах;

надання позик під необхідні проекти;

здійснення своєї діяльності з урахуванням впливу міжнародних інвестицій на умови ділової активності на території країн-членів.

Капітал МБРР організований у формі акцій. Початкове число акцій банку було 100 000 із номінальною вартістю 100 тис. доларів США кожна. Найбільшу участь у капіталі МБРР узяли промислово розвинуті країни. За перші десять років діяльності банку Сполучені Штати Америки отримати 34,1% акцій, Велика Британія -- 14%, Франція -- 5,6% від загальної суми підписки.

МБРР використовує різні джерела фінансування. Дохід банку формується в результаті його кредитних операцій, надання послуг, здійснення технічної допомоги країнам-членам й інвестицій у фінансові активи. МБРР утворює та підтримує резервний капітал, що фінансується за рахунок:

резервів, створених безпосередньо із загального доходу (до вирахування чистого прибутку);

додаткових резервів, створених зі спеціальних щорічних відрахувань банку з чистого прибутку;

спеціальних резервів, фінансованих через спеціальні комісійні, що перебувають у високоліквідній формі.

Позики МБРР обмежені 100% його первинного підписного капіталу, резервів та прибутку.

Головним органом управління МБРР є Рада керуючих, яка складається з представників всіх країн-членів. До її компетенції входить вирішення всіх питань стосовно розвитку банку.

Рада керуючих збирається один раз на рік. Кожна держава -- член банку -- має у своєму розпорядженні 250 голосів плюс один голос за кожну акцію, якою вона володіє.

Виконавчий орган МБРР -- Директорат, до якого входять двадцять чотири директори-розпорядники: п'ятеро з них призначаються державами, що мають більшу частину акцій, а дев'ятнадцятеро обираються Радою керуючих із числа представників інших країн-членів. Директорат обирає президента банку, який здійснює оперативне керівництво діяльністю банку.

Міжнародна асоціація розвитку -- створена 1960 р. Це міжнародна спеціалізована урядова організація, метою якої є підтримка економічного розвитку, збільшення продуктивності й стандартів життя у менш розвинутих країнах світу, які є членами асоціації, зокрема, -- запровадження фінансування дня задоволення важливих потреб їх розвитку. Як спеціалізована установа, належить до системи ООН.

МАР надає країнам безпроцентні кредити на 35-40 років. Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. За використання кредитів МАР стягує 0,75% комісійних. Членами асоціації можуть бути лише члени МБРР.

Обидві організації (МАР та МБРР) здійснюють фінансування проектів розвитку, мають однаковий штат, а президент банку є одночасно керівником МАР. До складу МАР входять 159 країн, 26 із яких належать до розвинутих.

Головною відмінністю між цими двома організаціями є шлях заїїучення фінансових ресурсів для кредитування та умови, на яких вони надають позики державам із перехідною економікою. Якщо МБРР більшу частину своїх фінансових коштів отримує на світових фінансових ринках і надає позики під більш низький відсоток і на більші терміни погашення, то МАР надає країнам безвідсоткові кредити. Джерелом фінансування МАР є внески держав-донорів.

Головним напрямом діяльності МАР є кредитування проектів у найменш кредитоспроможних країнах із метою їх економічного розвитку, підвищення продуктивності праці й рівня життя.

МАР за організаційною структурою та методами управління побудована аналогічно до МБРР і має Раду керуючих, виконавчих директорів, президента і персонал для виконання визначених зобов'язань.

Міжнародна фінансова корпорація -- створена в 1956 р. Членами МФК є 170 держав. Фактично МФК -- філія МБРР та спеціалізується на таких напрямках:

фінансування підприємництва в країнах-членах шляхом надання позик безпосередньо приватним компаніям та інвестування в них власних коштів без вимог гарантій із боку уряду. Позики надаються терміном на 6-12 років в основних валютах за фіксованими або плаваючими курсами;

здійснення інвестицій за рахунок власних коштів в обробну та видобувну промисловість, сільське господарство, комунальні підприємства, туризм;

залучення приватних фінансових коштів для інвестицій у проекти з розвитку інфраструктури, охорони довкілля.

Вищою радою МФК є Рада керуючих. До її складу входять ті самі особи, що й до складу МБРР. Виконавчі директори теж суміщають свої посади в МБРР та МФК.

Ресурси МФК складаються з внесків держав-членів, кредитів МБРР, відсотків від наданих позик, фінансових зборів, дивідендів та участі у прибутках, доходів від продажу акцій, плати за послуги, депозитів та операцій із цінними паперами, а також із коштів. зароблених на міжнародній ринках капіталу.

Діяльність МФК грунтується на таких головних принципах:

каталізатора, що означає залучення до участі в проектах приватних інвесторів;

рентабельності -- для обгрунтування співпраці з приватним сектором;

участі МФК як важеля, що доповнює природний ринковий прогрес.

Міжнародна фінансова корпорація є інвестиційним банком Групи Світового банку для країн, що розвиваються.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів -- міжнародна організація, головною метою якої є посередництво й вирішення інвестиційних спорів між урядами та приватними іноземними інвесторами. МЦІУС було створено 1966 р. Головою організації є президент Світового банку.

Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій -- міжнародна спеціалізована урядова організація, метою якої є підтримка заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, зокрема в країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій, включаючи спільне перестрахування від некомерційних ризиків; здійснення допоміжних заходів для сприяння надходженням інвестицій у країни, що розвиваються, та між ними.

БАГІ було створено 1988 р. як філію Світового банку. До йото складу входять 154 країни. Членами БАГІ можуть бути лише члени МБРР.

Основними напрямками діяльності агентства є збільшення можливостей для страховиків шляхом спільного страхування та перестрахування, страхування інвестицій у державах, що мають підвищені ризики, обслуговування інвесторів, які не мають доступу до офіційно визнаних страховиків, тощо.

БАГІ за організаційною структурою й методами управління побудоване аналогічно до Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Агентство має Раду керуючих; Раду директорів, президента і персонал для виконання своїх зобов'язань.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) створено за рішенням Бреттон-Вудської конференції 1944 р. На сьогоднішній день членами МВФ є 181 держава. Країни колишнього СРСР були прийняті до МВФ у 1992 р.

Метою створення МВФ було закріплення Бреттон-Вудської валютної системи для встановлення і коригування курсів валют, із переходом до Ямайської системи вільних курсів фонд здійснює лише нагляд за світовою валютною системою та станом валютних курсів.

МВФ регулює валютно-розрахункові відносини між державами-членами та надає їм фінансову допомогу, в разі виникнення валютних труднощів, у вигляді позичок у іноземній валюті.

МВФ організовано за принципом акціонерного товариства, і кількість голосів країн-учасниць є їхньою часткою в капіталі фонду. На частку США припадає 18,2% капіталу, Європейського Союзу -- 26,7%. Частка інших 22 країн становить 60,3 % капіталу фонду.

Оперативною діяльністю МВФ керує Виконавча рада (Рада директорів), яка призначає розпорядчого директора. Рада директорів складається з керуючих та їхніх заступників, що обираються кожною країною терміном на п'ять років.

П'ять держав, які здійснюють найбільші внески, є постійними членами Виконавчої ради. Це США, Німеччина. Японія, Велика Британія і Франція.

Фінансові ресурси фонду формуються із членських внесків країн-учасниць. Це так звані квоти, що виражені в одиницях СПЗ (спеціальні права запозичення). Квота є ключовим елементом у системі взаємовідносин держав-членів МВФ. За квотами визначаються не тільки голоси щодо управління фондом, а й можливості позичати кошти. Капітал МВФ може бути збільшений у разі:

прийняття нових країн-членів;

збільшення квот країн-членів;

накопичення коштів у результаті діяльності фонду.

Відповідно до статуту МВФ держави-члени мають внести 25% квоти або 10% від своїх золотовалютних резервів золотом, залежно від того, яка з цих сум менша. Інша частина квоти депонується в національній валюті та використовується державою в разі потреби.

Основним джерелом кредитів, що надає МВФ, є власний капітал фонду та кошти, які ним мобілізуються. Всі вони перебувають на рахунку загальних ресурсів, через який проводяться всі фінансові операції фонду.

Залежно від мети й умов кредитування, МВФ використовує різноманітні механізми. Як правило, країна, що потребує позички, купує в МВФ необхідні їй валютні кошти за національну валюту. Після закінчення терміну позички відбувається зворотний обмін (під 0,5% комісійних).

Зазвичай фонд використовує такі механізми:

механізм резервування. Передбачає, що країна на певний час бере свої кошти з фонду. При цьому виплата комісійних та нарахування відсотків не здійснюються;

механізм кредитування. Дуже важливий канат використання загальних ресурсів фонду: кошти в іноземній валюті, що становлять 100% квоти держави, можуть бути нею отримані за чотири транші по 25% квоти. Кожен транш відповідає кредитній частці. Надання кожної кредитної частки здійснюється на певних умовах. Причому жорсткість умов при переході від перших до наступних кредитних часток зростає;

механізм угоди за резервними кредитами (або угода стенд-бай). Передбачає: якщо країна відповідає макроекономічним показникам фонду, вона може отримати визначену в угоді суму будь-коли упродовж дії угоди;

механізм розширеного і додаткового фінансування. Передбачає кредитування середньотермінових програм із метою вирішення проблем із платіжними балансами, що викликані макроекономічними чинниками. При зверненні по такі кредити країна має надати детальну програму подолання труднощів і виходу з кризи.

Крім звичайних механізмів застосовуються спеціальні компенсаційні механізми фінансування. Вони спрямовуються на підтримку реформ, перехід до ринкової економіки тощо.

МВФ проводить свою політику з метою:

сприяння міжнародному валютному співробітництву шляхом консультацій і спільної роботи з державами-членами;

підтримки міжнародної торгівлі й економічного зростання країн-членів;

сприяння встановленню багатосторонньої системи розрахунків задля усунення обмежень у зовнішній торгівлі, що заважають міжнародному обміну;

підтримки регулярного обміну й укладання угод між країнами-членами;

робити ресурси МВФ "тимчасово доступними" членам під відповідну гарантію для врегулювання проблем платіжного балансу.

У своїх рекомендаціях, які мають для країн-позичальників обов'язковий характер, МВФ дотримується жорсткої монетаристської політики, що вимагає:

забезпечення активного сальдо платіжного балансу як головного фактора виплати основної частини боргу і відсотків;

стабілізації внутрішнього попиту за рахунок обмеження державних видатків;

використання позик на фінансування виробничої сфери, виплати основної частини боргу і відсотків за рахунок прибутку від виробничої сфери;

забезпечення бездефіцитності державного бюджету за рахунок скорочення невиправданих державних видатків та стримування інфляції;

проведення ефективної податкової політики, яка сприяє розвитку інвестування й підприємництва та забезпечує збір податків для покриття державних видатків;

стабілізації грошового обігу, що передбачає проведення девальвації, а в окремих випадках -- грошових реформ;

забезпечення максимального використання ринкових механізмів конкуренції як засобу підвищення конкурентоспроможності економіки, скасування контролю за цінами та заробітною платою, вільного доступу на внутрішній ринок і конкуренції з боку імпорту;

здійснення структурної перебудови економіки як основи довгострокового розвитку, включаючи роздержавлення промислових підприємств, розвитку експортних галузей за рахунок податкових стимулів і девальвації, що підвищує ефективність експорту, сприяння припливу прямих іноземних інвестицій шляхом зниження рівня оподаткування і надання гарантій на вивіз прибутків;

забезпечення стабільності політичної влади, оскільки зміна влади тягне за собою передачу зовнішніх зобов'язань, включаючи державні позики.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) -- кредитна організація, що була заснована центральними банками Бельгії, Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини та Японії (а також групою банків США) з метою проведення спільних фінансових операций на світовому ринку, розробки нормативів та консультацій із фінансових проблем задля забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій.

Акціонерами БМР стали банки та приватні особи понад 30 країн. БМР було засновано 1930 р. Штаб-квартира розташована в Базелі (Швейцарія). Розрахунки з акціонерами здійснюються в золотих швейцарських франках, дивіденди виплачуються щорічно в доларах США за курсом валютного ринку в Цюріху.

Головним органом управління БМР є Загальні збори керівників центральних банків країн-акціонерів БМР. Фізичні та юридичні особи -- держателі акцій БМР -- не мають права брати участі у зборах. Загальні збори відбуваються зазвичай раз на рік для затвердження доповіді про діяльність банку, його балансу, розрахунків про доходи та збитки.

Специфікою БМР є конфіденційний характер його діяльності, що визначає місце БМР як допоміжної структури МВФ та МБРР, з якими вщ має тісні зв'язки. Крім того, БМР -- провідний інформаційно-дослідний центр. Його річні звіти -- авторитетні економічні видання.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) -- регіональний міждержавний банк з довготермінового кредитування країн Центральної та Східної Європи. Цю фінансову установу було створено 1991 р. Штаб-квартира розташована в Лондоні (Велика Британія).

Акціонерами ЄБРР виступають 60 країн та дві міжнародні організації. Члени ЄБРР відповідно до встановлених квот зобов'язані викупляти акції банку.

Структуру ЄБРР становлять Рада керуючих., Рада директорів, президент, а також інші посадові особи та співробітники.

ЄБРР є найбільшим інвестором у Східній Європі, але крім інвестування власних коштів, залучає значні обсяги прямих іноземних інвестицій. ЄБРР здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, працює з державними компаніями з метою підтримки процесів приватизації і структурної реорганізації.

Статут ЄБРР передбачає його діяльність тільки в тих країнах, що дотримуються принципів демократії. Питання охорони довкілля є важливим елементом системи корпоративного управління й фігурує в усіх інвестиційних операціях ЄБРР.

При здійсненні інвестиційних операцій головними завданнями ЄБРР є:

сприяння розвитку ринкової економіки;

зменшення ризиків для приватних інвесторів;

застосування раціональних принципів ведення банківської діяльності;

проведення структурних і галузевих реформ;

розвиток конкуренції, приватизації і підприємництва;

зміцнення фінансових організацій і правових систем;

розвиток необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектора;

запровадження системи корпоративного управління.

3. Аналіз проблеми співробітництва України з Світовим банком

До 2008 року співробітництво України з Світовим банком здійснювалося в рамках прийнятої банком в жовтні 2003 року Стратегії з питань допомоги Україні на період 2004-2007 років. Ця Стратегія враховувала пріоритетні завдання Уряду України, відображені в його програмних документах, і ґрунтувалася на широкому колі потреб і думок громадянського суспільства в Україні.

Головним завданням Стратегії допомоги Україні на період 2004-2007 років було підтримати європейський курс України, надалі сприяючи її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності, та ширше залучення громадськості до роботи органів влади, а також своєчасне реагування владних структур на потреби населення. У цій стратегії також велика увага приділялася необхідності формування європейських прагнень як згори - за допомогою реформування інституцій та політики, так і знизу - шляхом зміцнення підвалин громадянського суспільства та відповідного посилення підзвітності посадових осіб державних органів влади.

У грудні 2007 року Світовим банком було затверджено нову стратегію «Стратегію партнерства з Україною на період 2008-2011 pp.». Стратегія партнерства має на меті сприяти сталому економічному зростанню та посиленню конкурентоспроможності України, реформуванню державних фінансів та державного управління, а також поліпшенню державних послуг в сфері охорони здоров'я та освіти. Стратегія визначає пріоритети діяльності Групи Світового банку в Україні, включаючи кредитування та інвестиції, надання аналітичних і консультаційних послуг і технічної допомоги.

У рамках Стратегії передбачається надання позик на загальну суму від 2 до 6 мільярдів доларів США протягом чотирьох років. Головні програми нової Стратегії передбачають низку механізмів, включаючи інвестиційне кредитування та позики на структурну перебудову, а також аналітично-дорадчу допомогу в рамках програми реформ Уряду. Основними секторами впровадження Стратегії партнерства є: муніципальна інфраструктура, енергетичний сектор, земельна реформа, державні фінанси, державний сектор, управління соціальним страхуванням, охорона здоров'я, охорона навколишнього середовища, доступ до якісної середньої освіти.

З метою розвитку державного сектору у співробітництві зі Світовим банком здійснюється реалізація проекту «Модернізація державної податкової служби України-1» (сума позики - 40,0 млн.дол. США). Головною метою реалізації проекту є забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства^' платниками податків та забезпечення повного, своєчасного збору всіх законодавче встановлених в Україні податків і зборів; завоювання довіри суспільства України шляхом поліпшення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності ДПС; створення високопрофесійної інформаційно-розвиненої ДПС шляхом розробки та впровадження програми повної автоматизації всіх процесів адміністрування податків. Також, здійснюється реалізація проекту «Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень»(сума позики - 32 млн.дол.США) метою якого є створення сталої системи державної статистики України шляхом її комплексного та системного реформування для більш повного задоволення потреб органів державного управління та інших користувачів в об'єктивній статистичній інформації щодо соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, галузей та секторів економіки. У січні 2008 року Радою директорів Світового банку схвалено, а у березні 2008 року між Україною та МБРР підписано Угоду про позику (Проект модернізації державних фінансів) обсягом 50,0 млн.дол. США головною метою якого є покращання інституційної спроможності Мінфіну та посилення Системи Управління Державними Фінансами.

В секторі сільського господарства було затверджено три позики для розвитку сільського господарства: Проект розвитку насінництва (32 млн. дол. США) розроблений для підвищення продуктивності аграрного виробництва і збільшення експорту сільськогосподарської продукції на основі розширення приватного виробництва комерційного насіння високої якості. Повністю виконаний Проект структурної перебудови сільського господарства (300 млн. дол. США), яким підтримувались лібералізація торгівлі, приватизація землі та сільськогосподарських підприємств і реструктуризація селянських господарств.

Здійснюється реалізація проекту «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» (сума позики 121,1 млн. дол. США). Головним завданням проекту являється запровадження ефективної системи демаркації земельних ділянок, які належать фізичним особам, та видача державних актів на право приватної власності на землю, а також реєстрація земельних ділянок в єдиній базі даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. У межах Проекту планується розробка законодавчих та нормативно-правових актів, у розвиток Земельного кодексу України.

За підтримки МБРР у 2005 році укладено Угоду про позику на впровадження проекту «Реабілітація гідроелектростанцій» загальним обсягом 106 млн. дол. США. В рамках проекту планується збільшити виробничі потужності гідроенергетики, підвищити надійність і ефективність роботи ГЕС та покращити технічні параметри їх функціонування, підвищити рівень безпечної експлуатації гідротехнічних споруд ГЕС, привести існуючий режим роботи ГЕС у відповідність із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища для мінімізації негативного впливу на екологічний стан басейну Дніпра, покращити екологічну ситуацію довкілля за рахунок вироблення екологічно чистої електроенергії. З метою підвищення рівня надійності постачання електроенергії за допомогою реабілітації передавальних станцій та оновлення мережі передавання електроенергії в 2007 році Радою директорів Світового банку схвалено проект «Передача електроенергії», сума позики за цим проектом складає 200,0 млн. дол. США. Цей проект буде спрямовано також на посилення інституційних можливостей оператора передавальної системи - НЕК«Укренерго» та гарантування безпеки і надійності постачання електроенергії.

В 2007 році Радою директорів Світового банку також схвалено проект «Розвиток міської інфраструктури», головною метою якого є надання комунальним підприємствам допомоги в забезпеченні їх стабільної діяльності щодо надійного забезпечення населення України якісними комунальними послугами. Сума позики Світового банку складає 140,0 млн. дол. США. За допомогою проекту буде реалізовано низку інвестиційних проектів у галузі житлово-комунального господарства в окремих регіонах України.

З метою приведення до європейського рівня транспортно-експлуатаційного стану автомобільної дороги М-03 Київ-Харків на ділянці від м. Бориспіль до м. Лубни та покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг загального користування на аварійно-небезпечних ділянках і місцях концентрації ДТП ведеться підготовка проекту«Покращення автомобільних доріг та безпеки руху» (сума позики 400,0 млн. дол. США). Обговорюється можливість підготовки проекту «Модернізація залізниць» (сума позики 500,0 млн. дол. США) з метою модернізації залізничної лінії Харків-Полтава-Миколаїв-Джанкой.

У 2010 році Світовим банком спільно з Урядом України проведено черговий перегляд портфеля проектів з метою підвищення ефективності та збільшення вибірки коштів. Проведення перегляду портфеля також передбачає більш тісну координацію діяльності банку згідно з урядовими пріоритетами та напрямками економічних реформ.

Серед міжнародних фінансових організацій найбільші кредити Україні надає Міжнародний валютний фонд (МВФ). На частку МВФ на 1 січня 2010 р. припадало 11,3 млрд. дол. США державного боргу (прямого та гарантованого) за зовнішніми запозиченнями, що становить 10,2% відносно ВВП, 31,4% відносно загального обсягу державного боргу та 74% відносно заборгованості держави перед міжнародними фінансовими організаціями.

Остання програма кредитування МВФ України (програма «stand-by»), підписана в кінці 2008 р., має наступні параметри:

1. Обсяг кредитування - 11 млрд. СДР (16,2 млрд. дол. США);

2. Кількість траншів - 8 (з листопада 2008 р. по жовтень 2010 р.);

3. Строк повернення основної суми боргу - 2012-2014 рр.;

4. Відсотки за кредитами - 298 млн. СДР або 466 млн. дол. США (2,7% відносно обсягу основної суми).

В 2010 і 2011 р. Україні необхідно сплачувати МВФ по 230 млн. дол. США відсотків за отриманими кредитами, а вже в 2012 р., коли розпочнеться виплата основної суми боргу, - близько 3,7 млрд. дол.

Черговий (четвертий) транш МВФ, який мав бути наданий в листопаді 2009 р., станом на кінець січня 2010 р. - не отримано. За словами колишнього

Голови місії МВФ в Україні Д. Пазарбазіоглу, основними перепонами для продовження кредитної програми є:

* прийняття Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”, яким передбачається різке підвищення соціальних виплат, що значно перевищує очікуваний рівень інфляції (реальне зростання соціальних виплат на думку МВФ має знаходитись в межах 10%);

* перевищення проектом Державного бюджету граничних обсягів дефіциту, встановленого Меморандумом України та МВФ (до 8,0% проти 4,5%)

* відсутність активності НБУ щодо операцій з депозитними сертифікатами НБУ (підвищення відсоткової ставки);

* прийняття Закону України про фінансування об'єктів Євро-2012 на суму 9,8 млрд. грн. за рахунок коштів НБУ.

Поряд з цим, МВФ відхилив прохання України про додатковий кредит в обсязі 2 млрд. доларів, за рахунок яких Уряд України планував розплатитися за заборгованістю перед бюджетними установами та “Газпромом”. МВФ обґрунтував відмову тим, що Україна не виконує узяті на себе зобов'язання в рамках погодженої з фондом програми, а керівники країни знаходяться у відкритій конфронтації напередодні президентських виборів.

Актуальність отримання четвертого траншу від МВФ досягла свого апогею в середині грудня 2009 року. Після візиту до Вашингтону української делегації на чолі з віце-прем'єр-міністром Г.Немирею за словами в.о. Міністра фінансів України І.Уманського було прийнято компромісне рішення, погоджене з радою директорів МВФ, щодо використання попередніх траншів МВФ, що надавались НБУ і наразі знаходяться в складі національних валютних резервів, для фінансування дефіциту бюджету.

Слід зауважити, що проти використання валютних резервів НБУ на фінансування дефіциту бюджету жорстко виступає Президент України В.Ющенко.

20 січня 2010 р. НБУ відмовив КМУ у виділенні 2 млрд. дол. із складу валютних резервів, обґрунтувавши відмову невідповідністю прийнятого рішення Закону України „Про Національний банк”, а також внутрішнім процедурам НБУ. За словами керівника групи радників голови НБУ В. Литвицького для здійснення передачі коштів з складу валютних резервів НБУ на потреби бюджету необхідне прийняття рішення МВФ про відзив з НБУ позики на відповідну суму. В той же час за повідомленням радіо „Свобода” МВФ вважає допустимою зазначену трансакцію: „Зобов'язання країни перед МВФ - це відповідальність країни, а не окремого органу чи організації. Керівництво країни може ухвалити рішення надати, перевести або розмістити такі зобов'язання серед різних внутрішніх організацій або органів”.

Чергова місія МВФ очікувалася в Україні в кінці січня 2010 року.

З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні.

ЄБРР залишається для України найефективнішим інвестором. Допомога, яку надає ЄБРР, сприяє економічному зростанню, реформуванню та модернізації транспортної галузі, енергетики, енергозбереженню та розвитку муніципальної інфраструктури. Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України.

В контексті розвитку подальшого співробітництва з ЄБРР та за результатами проведення у 2009 році перегляду портфелю проектів українською стороною та ЄБРР уточнено перелік пріоритетних проектів для підготовки на середньострокову перспективу.

Це передусім проекти у секторі транспорту, енергетики та енергозбереження.

Сьогодні за підтримки ЄБРР та ЄІБ на стадії реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими складає 494,9 млн. євро та 182 млн. дол. США та сума позик ЄІБ - 563,1 млн. євро.

Завершується реалізація ще двох проектів за підтримки ЄБРР: “Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя” та Другий проект «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп».

Станом на січень 2010 року проектний портфель ЄБРР розподілено наступним чином: транспорт (70%), енергетика та енергозбереження (17%), газотранспортна сфера (11%), фінанси (2%).

Портфель проектів ЄБРР сконцентрований переважно у приватному секторі - близько 73% від усього обсягу фінансування - порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% - операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні - сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).

На стадії реалізації знаходиться 9 інвестиційних проектів під державні гарантії, сума позик за якими складає понад 1 млн. дол. США.

28 лютого 2008 року були підписані Кредитна угода між Україною та ЄБРР та Проектна угода між ЄБРР та НЕК „Укренерго” за проектом „Будівництво повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська”. Фінансову угоду між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС - Київська) підписано 20 жовтня 2008 року. Угоду ратифіковано Законом України від 01.04.2009 № 1251-VI) Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС - Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС - Чорнобильська АЕС на ПС “Київська” довжиною 135 км, розширення ПС “Київська” та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС “Київська” становить 364 млн. євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ - 300 млн. євро (по 150 млн. євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту Українською Стороною (64 млн. євро) забезпечуватиметься за рахунок компанії НЕК “Укренерго”. Кредитна угода за проектом була ратифікована Верховною Радою України 29 жовтня 2008 року.

ЄБРР також є розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого у грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який має стати екологічно безпечною системою.

У 2010 році Банк сконцентрує свою допомогу на проектах з розвитку інфраструктури, конкурентоспроможності та підвищення енергоефективності.

Таким чинома, Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій, зокрема, вступила до МВФ та МБРР - у 1992 р., до МАР, МФК та ЄБРР - у 1993 р., до ЧБТР - у 1997 р.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іноземним кредитором України, його частка становить понад 60% всіх кредитів міжнародних організацій. За станом на 1999 рік МВФ виділив Україні 4,8 млрд. доларів, з них отримано 3,2 млрд. доларів. Кредити МВФ спрямовуються на економічну трансформацію в Україні. Перш за все, вони призначені для покриття дефіцитів платіжного балансу України та для погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного користування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.

Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР, умови якого менш обтяжливі для країни, за рахунок зменшення частки МВФ. Слід зазначити, що МБРР сьогодні є одним з провідних партнерів України.

Третім фінансовим донором України і також її провідним партнером є ЄБРР, який зокрема, є каталізатором розвитку ринкової економіки в Україні. Він є найбільшим інвестором в Україну - близько 10% від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій.

З огляду на майбутнє Україна має намір продовжувати стосунки з групою Світового банку, з ЄБРР та ЧБТР.

4. Перспективи співробітництва України з Світовим банком

співробітництво україна світовий банк

На першому етапі (1992 -- грудень 1994 рр.) було запроваджено перший інвестиційний проект обсягом близько 17 млн. дол. США. Це був, головним чином, підготовчий період, коли в Україну направлялись ознайомчі та дослідні місії СБ, результатами яких стали звіти про економічну та соціальну ситуацію в нашій державі.

Підготовка та реалізація СБ системних проектів, спрямованих на реформування окремих секторів економіки та соціальної сфери, розпочалася з кінця 1994 р. (другий етап, кінець 1994--1997 рр.) на основі реалізації Програмної системної позики (ПСП). Ці кошти використано для удосконалення пенсійної системи управління державними ресурсами, здійснення адміністративної реформи. Одночасно

Таблиця1

Фінансування економіки України Світовим банком, млн. дол. США

Рік	Усього отримано	Системні позики	Інвестиційні кредити
		сума	частка, %	сума	частка, %
1994	102,0	100,0	98,0	2,0	2,0
1995	401,0	395,0	98,5	6,0	1.5
1996	402,0	400,7	99,7	1,3	0,3
1997	309,0	200,0	64,7	109,0	35,3
1998	386,0	340,0	88,1	46,0	11,9
1999	422,0	355,0	84,1	67,0	15,9
2000	105,2	70,0	66,5	35,2	33,5
Разом	2127,2	1860,7	87,5	266,5	12,5

Поповнювався інвестиційний портфель СБ, зокрема проектами модернізації шляхової інфраструктури, систем тепло- і водопостачання тощо.

Початок погашення заборгованості Україною перед міжнародними фінансовими інституціями припадає на третій етап (з 1998 р. ). Цей період характеризується і збільшенням обсягів кредитування з боку СБ.

Щодо інвестиційної програми, то вона здійснювалася більш стримано внаслідок не лише неефективного використання можливостей співпраці українською стороною, а й змін у політиці підтримки Світовим банком енергетики, комунального господарства, транспорту. У зв'язку з тим, що ці галузі цікавлять СБ лише в контексті боротьби з бідністю й охорони навколишнього середовища, саме в цей період з інвестиційного портфеля було вилучено низку проектів, що стосувалися високих технологій (наприклад, продовження проекту "Морський старт"), фінансових послуг, модернізації систем водо- і теплопостачання в окремих регіонах.

Крім того, Празька (2000 р.) сесія МВФ та СБ визначила зміну пріоритетів міжнародних фінансових інституцій стосовно країн із перехідною економікою, у тому числі України. Відповідно на перший план вийшли питання економічної ефективності співробітництва та якості використання країнами-позичальницями отриманих кредитів. У цьому руслі у вересні 2000 р. було затверджено нову Стратегію співпраці СБ з Україною. Вона передбачає кредитну підтримку нашої держави залежно від практичних результатів, передбачених Програмною системною позикою (ПСП) -- головним трирічним системним інструментом реалізації Стратегії.

У липні 2003 р. було завершено офіційні переговори між Світовим банком та урядом України стосовно надання Програмної системної позики обсягом 250 млн. дол. США. ПСП було розроблено в рамках нової стратегії співпраці Світового банку з Україною задля підтримки досягнень реформ. Позика спрямована на вдосконалення фіскальної та фінансової дисциплін, нормативної бази, системи фінансового контролю в державному секторі, управління ризиками в соціальній та економічній сферах.

Програмну системну позику Україна отримала вже до кінця 2003 р. Виплату передбачено двома траншами. Перший -- у 75 млн. дол. США -- одразу після того, як позику ухвалила Рада директорів Світового банку, засідання якої з українського питання відбулося 9 грудня 2003 р.

Серед регіонів України активно співпрацює зі Світовим банком столиця нашої держави -- місто Київ. Так, на сьогодні у місті реалізуються два проекти СБ. Зокрема, 200 млн. дол. США Банк виділив під гарантії міста на реконструкцію "Київенерго" та 18,2 млн. дол. безпосередньо Київській міській держадміністрації на реалізацію проекту з тепло-енергозбереження в адміністративних будівлях. Крім того, Світовий банк розглядає пропозиції Києва щодо реалізації ще двох проектів. У першому з них ідеться про створення ефективної системи утилізації твердих побутових відходів у столиці; загальна вартість проекту оцінюється в суму близько 300 млн. дол. США. Другий проект стосується будівництва Подільського мостопереходу, вартість якого -- близько 250 млн. дол., з яких 30 % має про фінансувати українська сторона.

Загалом за весь час співпраці з СБ Україна отримала 2127,2 млн. дол. США.

Размещено на Allbest.ru

...