Освоєння нового обладнання з програмним керуванням та його налагодження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

обладнання програмний робототехнічний

Освоєння нового обладнання з програмним керуванням та його налагодження потребують від обслуговуючого персоналу широкого кола знань у різних областях техніки. Особливо відповідальна роль наладчика в сучасному високоавтоматизованому виробництві. Наладчик повинний уміти виявляти недоліки в керуючих програмах і корегувати їх, домагаючись при мінімальних витратах часу найкращих результатів по продуктивності і точності обробки. Наладчик повинний у найкоротший термін відшукати причину несправності і вжити заходів до її усунення самотужки чи з залученням фахівців з відповідних служб.

Варто враховувати, що верстати з програмним керуванням і промисловими роботами безупинно удосконалюють шляхом розширення технічних можливостей електронних пристроїв програмного керування і електроавтоматики, при цьому істотно змінюються методи експлуатації і настроювання верстатів та роботів.

Верстати з ЧПК розвиваються в двох напрямках:

- верстати з оперативним керуванням, пристосовані для роботи в одиничному і дрібносерійному виробництві;

- гнучкі виробничі модулі, призначені для вбудовування в гнучкі виробничі системи автоматизованих виробництв.

Пристрій числового програмного керування 2С42-65 призначений для керування складними верстатами різних типів.

Пристрій не призначений для роботи в умовах наявності агресивного середовища, тряски та поштовхів.

Технічний прогрес сьогодні нерозривно пов'язаний із широким впровадженням у виробництво засобів обчислювальної техніки. На машинобудівних заводах працюють десятки тисяч верстатів з ЧПК. На їх основі створюються виробничі системи і ділянки, керовані від ЕОМ. Життя вимагає переходу від автономно працюючих верстатів з ЧПК до роботизованих технологічних комплексів, гнучких виробничих систем та гнучкого автоматизованого виробництва.

Сучасний технічний прогрес пов'язаний з широким використанням у виробництві засобів обчислювальної техніки та верстатів з ЧПУ. Для їх нормальної роботи необхідно забезпечити своєчасне і якісне технічне обслуговування і ремонт електричної та електронної частини.

Обладнання потребує технічного обслуговування, в яке входить: огляд, контроль технічного стану верстата і системи керування, перевірка і налагодження гідроприводів і системи керування, а також роботи з усунення несправностей.

Налагодження будь-якої плати здійснюється спочатку детальним візуальним оглядом, адже більшість неполадок супроводжуються зміненням форми, кольору елементів. Також слід звертати увагу на струмоведучі доріжки, які в процесі експлуатації можуть бути пошкодженні різними факторами. Якщо при детальному огляді не виявлено жодних змін в платі, то налагодження необхідно проводити, враховуючи всі функції, що виконує плата. Наладку як правило починають з огляду блока живлення та виміру напруги живлення. Якщо це не є причиною неполадки, то тоді слід, використовуючи вимірювальні прилади, почергово перевіряти елементи, котрі входять в алгоритм налагодження. Алгоритм може бути створено як по вихідним даним, так і по вхідним, в залежності від неполадки.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ

Характеризуємо проектне обладнання та оснастку, які були обрані на технічному рівні у основній частині ПЗ. Сучасний технічний прогрес пов'язаний з широким використанням у виробництві засобів обчислювальної техніки та верстатів з ЧПУ. Для їх нормальної роботи необхідно забезпечити своєчасне і якісне технічне обслуговування і ремонт електричної та електронної частини.

Обладнання потребує технічного обслуговування, в яке входить: огляд, контроль технічного стану верстата і системи керування, перевірка і налагодження гідроприводів і системи керування, а також роботи з усунення несправностей, щоб виконати данні вимоги:

- зниження витрат на ремонт та технічне обслуговування обладнання;

- економія робочого часу;

- економія чисельності персоналу;

- зміни та поширення функціональних можливостей ремонтних та

технічних обслуговуючих робіт;

- інші позитивні моменти.

При воконанні цієї роботи ми досягнемо якісного та щвидкого вирішення проблем пов'язаних з обслуговуванням данного приводу.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ТРУДОМІСКОСТІ РОБІТ

Монтаж та налагоджування обладнання потребують певних трудових витрат. Показником цих витрат являється трудомісткість.

Основним економічним показником, що характеризує ефективність витрат праці персоналу підприємства, є продуктивність праці. Під продуктивністю праці розуміють ефективність живої праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або витратами живої праці виготовлення одиниці продукції.

Рівень продуктивності праці характеризується показниками виробітку та трудомісткості продукції. Виробіток (В) - це кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу або припадає на одного середньоблікового працівника промислово-виробничого персоналу підприємства. Трудомісткість (t) - є оберненим до виробітку і відображає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.

Трудомісткість обчислюється за формулою:

t =

Показник трудомісткості має переваги порівняно з показником виробітку:

1) він відображає прямий зв'язок між обсягом виробництва та витратами праці;

2) застосування показника трудомісткості дає змогу виявити фактори та резерви зростання продуктивності праці;

3) він дає змогу порівнювати витрати праці на однакові вироби у різних цехах та дільницях підприємства.

Залежно від складу трудових витрат, що включають у трудомісткість, розрізняють :

- технологічну трудомісткість(відображає всі витрати праці основних робітників - відрядників та погодинників),

- трудомісткість обслуговування виробництва(витрати праці допоміжних робітників, що обслуговують обладнання та робочі місця у виробничих цехах, а також працюють у допоміжних цехах та службах),

- виробничу трудомісткість(включає в себе витрати праці основних та допоміжних робітників),

- трудомісткість управління виробництвом(відображає витрати праці керівників, спеціалістів, службовців, учнів, працівників охорони підприємства,

- повну трудомісткість (витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства).

Розрізняють трудомісткість:

- Нормативну(витрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт, що обчислюються за діючими на підприємстві нормами

- фактичну (визначається, виходячи з фактичних витрат праці на підприємстві),

- планову ( витрати праці на виробництво продукції або на виконання певного обсягу робіт, що встановлено з урахуванням змін норм у плановому періоді в результаті впровадження організаційно-технічних заходів).

Виконання конструкторських робіт радіоелектронних приладів здійснюється поетапно. Ці етапи регламентуються Єдиною Системою Конструкторської Документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях промисловості. Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити трудомісткість цих етапів, яка надається в таблиці 2.1:

Виконання конструкторських робіт радіоелектронних приладів здійснюється поетапно. Ці етапи регламентуються Єдиною Системою Конструкторської Документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях промисловості. Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити трудомісткість цих етапів, яка надається в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 - Розрахунок загальної трудомісткості робіт

Назва етапів роботи	Трудомісткість Тшт., н-год.	Виконавець (спеціальність)
Ознайомлення з функціона-льними особливостями блоку	16	інженер- електронік
Виявлення ймовірних причин несправностей блоку	24	інженер- електронік
Складання алгоритму діагностики для виявлення причин несправностей	16	програміст
Розробка програми для діагностики	32	програміст
Перевірка програми та її коригування	24	програміст
Випробування програм на верстаті з ЧПУ	16	інженер- електронік
Оформлення методичних вказівок	24	інженер- електронік
Загальна трудомісткість Тзаг, н-год.	152	х

3. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ВИКОНАВЦІВ

Чисельність виконавців визначається виходячи з нормативів часу на розробку, монтаж, налагоджування та інших робіт. Розрахунок чисельності ведеться окремо по кожній спеціальності за наступною формулою(3.1):

(чол.) (3.1)

де Тшт.і - трудомісткість виконання етапу робіт;

Фд - дійсний фонд робочого часу виконавця.

Запланований дійсний фонд часу на виконання робіт з монтажу та впровадженню нового обладнання на підприємстві визначається нормативно.

4. РОЗПОДІЛЕННЯ ТРУДОМІСКОСТІ ЗА ВИКОНАВЦЯМИ

Щоб розрахувати заробітну плату виконавців, необхідно визначити - скільки праці витратить кожний з виконавців на даний проект.

До обернених показників продуктивності праці належать показники трудомісткості продукції, що визначається витратами робочого часу на одиницю продукції або комплекс робіт.

Розподілення трудомісткості по етапах робіт приведено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Розподілення трудомісткості за виконавцями

Назва етапів	Трудомісткість Тшт., н-год.	Виконавець (спеціальність)	Необхідна кількість виконавців
Робота з	76	Інженер-електронік	1
Створення програми	76	Інженер-програміст	1

5. ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

Виконавці знаходяться на погодинно-преміальній системі оплати праці. Розрахунок проводиться за наведеною нижче методикою.

5.1 Основна заробітна плата виконавців

Основна годинна ставка розраховується за формулою (4.1):

=7,67( грн.)

=8,52 (грн.)

Основна заробітна плата спеціаліста визначається за формулою:

Зосн.роб. = (5.2)

Зосн.прогр. = = 647,73(грн.)

Зосн.інж. = = 582,95 (грн.)

де Окл. - розмір посадового окладу згідно штатному розкладу;

Фміс - місячний фонд робочого часу, який складає 176 годин.

Для визначення основної заробітної плати всіх виконавців проекту

складаємо суму заробітних плат усіх робітників та спеціалістів:

Зосн.заг.= 647,73+582,92=1230,68 (грн.)

де Зосн.заг_i-j - заробітні плати усіх виконавців.

5.2 Додаткова заробітна плата виконавців

Додаткова заробітна плата виконавців розраховується за формулою:

Здод=Д?Зосн (5.4)

Здод = 1230?0,5 = 615,34 (грн.)

де Д - сума доплат, надбавок та інших виплат передбачених чинним законодавством (0,4...0,5).

Отже, витрати на оплату праці складають:

Воп =Зосн+Здод (5.5)

Воп =1230,68 + 615,34 = 1846,02 (грн.)

6. ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ

Відрахування на соціальні заходи включають: відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків. Величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці: пенсійний фонд 32%, фонд зайнятості 1,9%, фонд соціального страхування 2,9%, фонд страхування від нещасних випадків для галузі радіоелектроніки 1,7%. Отже, загальний відсоток відрахувань згідно чинного законодавства складає 38,5%.

Таким чином відрахування на соціальні заходи визначаються за формулою:

Всоц.з =0,385 ? Воп (6.1)

Всоц.з =0,385 ? 1846,02 = 710,72 (грн.)

7. ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ

При розробці програмного забезпечення витрати на утримання і експлуатацію обчислювального комплексу розраховуються за формулою:

Ву.е. = Sм.год.? Фм (7.1)

де Sм.год. - вартість одного машинного часу;

Фм - фонд часу роботи на ПЕОМ (дані беруться із таблиці 2.1; зазвичай фонд часу роботи на ПЕОМ складається з витрат часу на процес програмування та налагодження програмного продукту). Річні витрати на поточний ремонт ПК визначаються пропорційно до балансової вартості основних фондів і розраховуються за формулою:

Врем.р= Sб? Прем (7.2)

Врем.р= 4200?0,05=210 (грн.)

де Sб - балансова вартість основних фондів (ПК) на початок року беремо 4200 гр.;

Прем. - відсоток витрат на поточні ремонти від вартості основних фондів (для ПК Прем.=5%).

Річна амортизація розраховується як добуток балансової вартості основних фондів та встановленої для відповідної групи основних фондів норми амортизації і розраховується за формулою:

Ар = Sб ? На (7.3)

Ар = 4200?0,35=1470 (грн.)

де Sб- балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок року (ПЕОМ відноситься до IV групи);

На - річна норма амортизації (по ступеню зносу для ПК На=35%);

Річні відрахування за електроенергію, яку використовує один ПК, визначаються за формулою:

Вел.р= S ? Рc ?Фпк (7.4)

Вел.р= 0,75?0,35?1734=455,17 (грн.)

де S - вартість однієї квт/год. (0,75грн.);

Рс - споживча потужність ПК (0,35 квт./год.);

Фпк - дійсний фонд часу роботи ПК за рік.

Вартість машинного часу розраховується за наступною формулою:

Sм.год. = (Вел.р. + Ар. + Врем.р.) / Фпк, (7.5)

Sм.год. = (455,17 + 1470 + 210) / 1734=1,23

де Вел.р. - витрати на річні відрахування за електроенергію, яку використовує один персональний комп'ютер (ПК);

Ар. - витрати на річну амортизацію ПК;

Врем.р. - річні витрати на поточний ремонт ПК;

Фпк - річний дійсний фонд часу роботи ПК. Дійсний фонд часу роботи ПК за рік розраховується за формулою:

Фпк = Фном? Кпроф (7.6)

Фпк = 2040? 0,84=1734 (грн.)

де Фном. - номінальний фонд часу роботи одного ПК (за рік складає 2040 год.); Кпроф. - коефіцієнт витрат часу на профілактичні заходи (Кпроф. = 0,85);

Ву.е. = 1,23?76=93,48 (грн.)

8. ЗАГАЛЬНО-ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ

Загально-виробничі витрати визначаються аналогічно витратам на утримання та експлуатацію обладнання:

Взаг.вир = Зосн ? (8.1)

Взаг.вир = 1230,68 ? = 984,6 (грн.)

де Пзаг.вир - процент загально виробничих витрат (на базовому підприємстві близько 80%).

9. МАТЕРИАЛЬНІ ВИТРАТИ

До матеріальних витрат відносяться витрати на матеріали та комплектуючі. Витрати на матеріали розраховуються за формулою:

Вм = (9.1)

Вм. = 100

де Цмі - ціна за одиницю певного матеріалу;

Нмі - норма витрат цього матеріалу.

Всі розрахунки зводяться до таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Витрати на матеріали.

Найменування матеріалів	Одиниці виміру	Норма витрат	Ціна за одиницю	Вартість грн.
Бумага А-4	Стор.	100	0,09	9
Катрідж	Шт.	1	100	100
Ручки	Шт.	2	2,5	5
Витрати на матеріали Вм.	х	х	х	114

10. СОБІВАРТІСТЬ РОБІТ НА РОЗРОБКУ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОВВЕДЕНЬ

Собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з основною його діяльністю за певний вид роботи або витрати на певний проект, що необхідно для визначення витрат (обсягу капіталовкладень) на впровадження нововведень. Витрати на розробку, монтаж та налагоджування обладнання зводяться в табл. 10.1.

Таблиця 10.1 - Собівартість робіт на розробку та впровадження нововведень

Елементи витрат	Показники	Сума (грн.)
1. Матеріальні витрати	Вмат	114
2. Витрати на оплату праці	Воп	1846,02
3. Відрахування на соціальні заходи	Всоц.з	710,72
4. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання	Вуе	93,48
5. Загально-виробничі витрати	Взаг.вир.	984,6
Собівартість робіт	3748,82

11. ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ НАДАНИХ ПРОПОЗИЦІЙ

Якщо обґрунтування економічної доцільності техніко-організаційнйх нововведень; потребує більш повного визначення затрат, а також ціни на виконання даного виду робіт, то проводяться розрахунки показників повної собівартості, оптової та відпускної ціни.

Повна собівартість включає окрім виробничої собівартості адміністрації тивні витрати та витрати на збут і визначається за формулою:

С пов = С вир + Вадм + Взб (11.1)

С пов = 3748,82 + 984,6 + 187,44=4920,86 (грн.)

де Свир - виробнича собівартість;

Вадм - адміністративні витрати (непряма комплексна стаття витрат, яка включає витрати, пов'язані з утриманням апарату управління; утриманням транспортних мереж і мереж зв'язку і визначаютьсфа формулою:

Вад = Зосн?( %Вад /100) (11.2)

Вад = 1230,68?( ) =984,6 (грн.)

де Зосн - основна заробітна плата;

%Вадм - процент відрахувань на адміністративні витрати (близько 80% основної заробітної плати основних робітників).

Взб = Свир?(%Взб/100) (11.3)

Взб = 3748,82 ?() = 187,44 (грн.)

де Свир - виробнича собівартість; %Взб -- процент відрахувань на витрати на збут (близько 3 - 5% Свир).

Оптова ціна визначається за формулою:

Цопт = Спов + П (11.4)

Цопт = 4920,86 + 2460,43 =7381,29(грн.)

де Спов -- повна собівартість;

П - прибуток, який дорівнює:

П = 0,5 ?Спов (11.5)

П = 0,5 ?4920,86 =2460,43 (грн.)

5. Відпускна ціна визначається за формулою:

Цвідп = Цопт + ПДВ (11.6)

Цвідп = 7381,29 + 1476,26= 8857,55 (грн.)

де Цопт - оптова ціна; ПДВ - податок на додану вартість:

ПДВ=20% ? Цопт (11.7)

ПДВ=0,2 ? 7381,29= 1476,26 (грн.)

Обґрунтування економічної доцільності виконання даного виду робіт власними спеціалістами проводимо шляхом порівняння витрат на ці роботи (собівартості) із ринковою вартістю аналогічних робіт (послуг). При цьому економію розраховуємо за формулою:

Е = Ц-С (11.8)

Е = 8857,55-3748,82= 5108,73(грн.)

де Ц - ціна аналогічної роботи (послуги) на ринку;

С - виробнича собівартість на даний вид робіт (послуг).

Економічна доцільність доказана, вона складає 5108,73 грн.

ВИСНОВОК

обладнання програмний робототехнічний

В ході проведення курсової роботи було розраховано необхідну кількість виробничого персоналу для розробки методики ремонту та налагодження блоків верстата з програмним управлінням та робототехнічних комплексів.

Було виявлено що використання даної методики зменшить витрати часу на ремонт та налагодження що призведе до підвищення продуктивності праці та надасть поштовх для подальшого вдосконалення технологічної бази.

Також за допомогою розрахунку витрат на розробку методики та аналізу ринку було виявлено що отриманий розмір економії є підтвердженням економічної вигоди і доцільності виконання даних робіт власними спеціалістами.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про підприємства» (Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №24).

2. Закон України «Про оплату праці».

3. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч.пос. - К.: «Каравела», 2001.

4. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. пос. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.

5. Економіка підприємства: Навч. пос. /За ред.. А.В. Шегди. - К.; Знання, 2005.

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - К.; КНЕУ, 2003.

7. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Вікар,2006.

Размещено на Allbest.ru

...