Напрямки ресурсозбереження в аграрних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрямки ресурсозбереження в аграрних підприємствах

І.О. Банєва

Постановка проблеми. Основними факторами поліпшення використання фондів як ресурсу є: збільшення потужності машин і механізмів, що підвищує продуктивність і тим самим дозволяє виконати необхідний обсяг робіт з меншою кількістю техніки; зміна нормативних термінів служби засобів праці; підвищення продуктивності основних фондів; якість застосовуваних предметів праці; ціна на засоби виробництва, що поставляються сільському господарству; розширення масштабів виробництва; підвищення надійності техніки і подовження міжремонтних періодів; місце розташування сільгосппідприємства; родючість земельних угідь.

Значні резерви ресурсів існують в організації праці сільськогосподарських працівників; спеціалізації сівозміни, робіт і продукції; використанні науково обґрунтованих систем землеробства; розширенні площ засушеного ґрунту; зрошенні земель, раціональному використанні органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів.

Аналіз досліджень і публікацій. Організація та стадії процесу визначення резервів виробництва пов'язані як з формуванням облікових резервів, так і з організацією технологічних процесів рослинництва та тваринництва з використанням сучасних регламентів, операцій процедур та рецептури. Формування облікових резервів здійснюється на розсуд конкретного підприємства і не регламентується бухгалтерським обліком резервів в Україні. Питання організації обліку і виявлення резервів присвячено праці таких вчених, як: Е. Ю. Добровольський, Б. М. Карабанов, П. С. Боровков, Є. В. Глухів, О. П. Борислав [1], В. Г. Дорогостайський [2], А. А. Єфремова [3].

Облік резервів, як визначає Іваницька Т.О. [4] - певна послідовність дій, завданням яких є забезпечення доступності достатньої кількості необхідних ресурсів у момент настання певної події в майбутньому.

Метою дослідження є окреслення остаточно не встановлених резервів або резервів ресурсоспоживання, які складно визначаються, а також визначення їх зв'язку з процесами управління підприємством.

Результати досліджень та їх обговорення. Загальний процес виявлення виробничих резервів має такі функціональні процеси:

* аналіз ресурсоспоживання в господарському процесі (закупівля - виробництво - збут);

* виявлення можливості раціонального використання шляхом заміни техніки, нової технології, підвищення кваліфікації кадрів, нових видів добрив и хімічних речовин тощо;

* формування регламентних документів процесів ресурсо-використання (режими, рецепти, технологічні схеми і т. п.);

* побудова «технології майбутнього» в конкретному сільськогосподарському підприємстві з чітким визначенням функціональних процесів та їх обслуговуванням;

* передбачення і визначення можливостей використання виявлених «вузьких місць» у використанні ресурсів як джерела підвищення доходності виробництва; резерв ресурс споживання економія

* оцінка ефективності заходів щодо впровадження нових процесів з метою організації безвідходного та ресурсозберігаючого виробництва.

Безпосередній зв'язок процесу виявлення резервів і їх використання з управлінням економним використанням ресурсів випливає з того, що він є невід'ємною частиною всієї операційної аграрної системи. Умовно процес комплексного управління підприємством можна представити як сукупність підсистем управління потоками ресурсів: персоналом, фінансами, інформацією, матеріальними запасами, технологією виробництва та ін. Причому, як у цілому система управління виробництвом, так і її підсистемам притаманні функції планування, організації, використання та контролю.

Процес виявлення резервів внутрішнього споживання ресурсів можна трактувати як процес визначення відхилень постачання і використання ресурсів у натуральному і вартісному значенні відповідно до нормативного (проектного чи планового) розміру ресурсів.

Додаючи проблемі ефективного ресурсовикористання важливого значення, необхідно нормування ресурсів в агровиробнцтві поставити на наукову основу, розробити науково обґрунтовану стратегію і тактику ресурсозбереження. Виявлення позаоблікових резервів та ресурсозбереження - процеси взаємозалежні. Але вони мають різні економічні природи. Ресурсозбереження характеризує ступінь зниження кількості упредметненої праці, що входить у продукцію в процесі її виготовлення і споживання. Ресурсозбереження характеризується такими ознаками:

* постійна поточна робота з поліпшення використання ресурсів;

* перспективні розробки, пов'язані з ресурсоспоживанням, орієнтовані на результати розвитку підприємства.

Поточне ресурсозбереження пов'язане з повсякденною діяльністю по встановленню жорстких норм споживання ресурсів, удосконаленню технологічних процесів, скороченню усіх видів втрат та ін.

Пошук резервів внутрішнього споживання ресурсів пов'язаний з пошуком умов і факторів ідеального споживання ресурсів у конкретний момент часу. Такий напрямок, пов'язаний з удосконаленням діючих (традиційних) методів ресурсоспоживання, має межі, обумовлені проектними характеристиками виробництва. Кардинальні зміни в процесі використання матеріальних ресурсів можна внести в рамках стратегічної роботи при радикальних технічних рішеннях.

Комплекс одночасних дій дозволить найбільш раціонально використовувати ресурси виробництва. Дії по ресурсозбереженню можна згрупувати в такий спосіб (табл. 1).

Таблиця 1 Основні напрямки ресурсозбереження в аграрному виробництві

Зміст робіт з виявлення резервів економії матеріальних ресурсів в основному пов'язаний з:

* встановленням можливості зниження діючих норм витрати матеріальних ресурсів;

* вишукуванням можливості введення у виробництво додаткових джерел ресурсів, що не використовуються або використовуються не цілком.

Роботи з удосконалення нормативної бази дозволяють знизити наявну потребу у сировині, матеріалах і паливі в результаті підвищення обґрунтованості норм щодо діючої величини. Економія ресурсу, що може бути отримана за рахунок зниження норм витрат, складається з економії за рахунок конструкційного, технологічного й організаційного факторів виробництва.

Резерви можливої економії нормованого ресурсу за рахунок залучення у виробництво додаткових джерел ресурсів прогнозуються в тому випадку, якщо їх наявність носить систематичний характер. Дії по виявленню такого типу резервів являють собою:

* усунення перевищення фактичної питомої витрати нормованих ресурсів рівня планованих норм витрати;

* усунення втрат ресурсів у результаті усунення втрат від браку через використання ресурсів не за цільовими призначенням, через нераціональну заміну ресурсу іншим;

* залучення у виробництво наднормативних запасів;

* використання відходів власного виробництва.

Суть цього резерву ресурсу полягає в тому, що якщо встановлена величина норми витрати ресурсу, що систематично за ряд років перевищується, то це перевищення являє собою величину нормованого ресурсу, що може бути зекономлений, хоча це не може служити підставою для зниження встановленої норми. Тому дана величина можливої економії є складовою загального резерву додаткової (крім зниження норм) економії.

Висновки

Виявлені резерви економії в кількісному відношенні є прогнозними й в одних випадках вони можуть бути мобілізовані цілком, в інших - частково, залежно від реальних умов. Тому обсяги реальної економії встановлюються на підставі ретельного аналізу можливостей агропідприємства по удосконаленню умов виробництва, що впливають на реалізацію резервів економії. Реальний обсяг резервів економії ресурсів, що підлягає мобілізації в планованому році, є основою для встановлення завдань підрозділам, ділянкам, бригадам. Оскільки не всі виявлені резерви економії ресурсів можуть бути мобілізовані в плині найближчого періоду і без значних витрат, то для цього необхідна тривала робота, а найчастіше й інвестиції.

Література

1. Бюджетирование шаг за шагом / [Е. Ю. Добровольський, Б. М. Карабанов, П. С. Боровков и др.]. -- СПб. : Питер, 2005. -- 448 с.

2. Дорогостайский В. Г. Бухгалтерский учет резервов в коммерческих организациях: дисс. на соискание научн. степени канд. экон. наук. / Дорогостайский В. Г. -- Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский государственный университет экономики и финансов. -- 196 с.

3. Ефремова А. А. Резервы / Ефремова А. А. // Бухгалтерский учет. -- 2004. -- № 24. -- С. 14--21.

4. Іваницька Т. О. Організація обліку резервів в аграрних підприємствах / Іваницька Т. О. // Економіка: Проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. -- Випуск 243, т. 11. --544 с.

Размещено на Allbest.ru