Управління розвитком гнучкості підприємства

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГНУЧКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

ГРАЧОВ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 658. 012. 3

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і

управління підприємствами

ХАРКІВ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному економічному

університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Отенко Ірина Павлівна,

Харківський національний економічний

університет,

доцент кафедри економічного аналізу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гончаров Валентин Миколайович,

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля,

керівник департаменту міжнародних зв'язків

кандидат економічних наук, доцент

Раєвнєва Олена Валентинівна,

Харківський національний економічний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет,

кафедра економіки та маркетингу,

Міністерство освіти і науки України,

м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “06” липня 2006р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському національному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пров. Інженерний, 1-а.

Автореферат розісланий “02” червня 2006р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Ястремська

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вітчизняна економіка поступово інтегрується в світове співтовариство й на неї починають впливати чинники, характерні для ринкової економічної системи: різкі коливання ринкової кон'юнктури, короткотривалий життєвий цикл продукції, поява принципово нових сучасних товарів і ринків, зміни в державному регулюванні економікою. У таких умовах життєдіяльність промислового підприємства істотно залежить від його здатності оперативно задовольняти потреби споживачів. Це змушує виробника знаходити механізми швидкого пристосування до вимог ринку, тобто підвищувати гнучкість виробництва.

Вирішенню проблем гнучкості виробничих систем на основі положень виробничого й фінансового менеджменту присвячені роботи І. Бланка, В. Васильєва, В.Гончарова, А. Градова, В.Гриньової, М. Дороніної, В. Забродського, М. Кизима, Т. Клебанової, В. Козловського, З. Митрафанова, В. Пономаренка, В. Петрова, В. Самочкіна, Р. Сатановського, Дж. Гелбрейта, Д. Келлога та інших. У них представлені визначення основних понять, сформульовано методологічні принципи й підходи до оцінки технічного й організаційного розвитку виробничих систем, їх гнучкості. Віддаючи належне розробкам названих авторів, слід зауважити, що подальшого дослідження й обґрунтування вимагають такі завдання, як уточнення змісту поняття “гнучкість підприємства”, класифікація факторів, що визначають особливості управління розвитком гнучкості підприємства, кількісно-якісна оцінка рівня її розвитку тощо. Результати досліджень у таких напрямках створюють основу якісного управління діяльністю підприємств в умовах слабко передбачуваної поведінки суб'єктів ринкового середовища.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає основним напрямкам Концепції державної промислової політики, схваленої Указом Президента України від 12.02.2003р. № 102/2003 та Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011рр., схваленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2003р. № 1174 (довідка Головного управління промисловості, транспорту і зв'язку Харківської обласної державної адміністрації № 2684 від 04.11.2005р.). Окремі положення дисертації увійшли до госпдоговірних та держбюджетних науково-дослідних робіт Харківського національного економічного університету: “Аналіз фінансового стану підприємства з метою визначення його привабливості” (№ ДР 0101U000564), у межах якої здобувачем здійснено розрахунок та проведено аналіз показників фінансового стану підприємства; “Управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємстві” (№ ДР 0102U005568), за якою здобувачем виконано два розділи “Оцінка інвестиційної привабливості ВАТ “Турбоатом” і “Організаційно-економічний механізм підвищення інвестиційної привабливості підприємства”; “Управління ефективністю фінансово-господарської діяльності підприємства” (№ ДР 0104U000927), у якій здобувачеві належать два розділи “Розробка методичного забезпечення оцінки фінансового стану підприємства з урахуванням ризику його діяльності” і “Методика визначення оптимальних параметрів діяльності підприємства”; “Розроблення механізму управління потенціалом підприємства” (№ ДР 0104U007501), у якій здобувачеві належіть розділ “Дослідження потенціалу машинобудівних підприємств”; “Теоретичне обґрунтування стратегії корпоративного управління” (№ ДР 0101U003157), у межах якої здобувачем виконано розділ “Теоретичні засади формування капіталу акціонерного товариства в системі корпоративного управління”; “Система раннього інформування та управління кризовими ситуаціями ” (№ ДР 0105U006401), у який здобувачеві належить розділ “Розробка механізмів системи раннього інформування та управління кризовими ситуаціями”.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичного забезпечення управління розвитком гнучкості підприємств машинобудування. Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені й вирішені такі завдання:

- обґрунтувати необхідність управління розвитком гнучкості підприємства на основі аналізу тенденцій і суперечностей вітчизняного виробництва;

- уточнити сутність і зміст понятійно-категоріального забезпечення управління гнучкістю підприємства;

- виділити чинники, які визначають особливості управління розвитком гнучкості підприємства;

- обґрунтувати показник для комплексної оцінки організаційної й технологічної гнучкості виробництва;

- визначити показники для прийняття управлінських рішень щодо фінансового забезпечення оновлення продукції підприємства;

- проаналізувати та узагальнити методичні підходи до оцінки гнучкості підприємства;

- розробити систему показників для характеристики гнучкості виробничого потенціалу підприємства й пропозиції з її кількісної оцінки;

- проаналізувати гнучкість групи підприємств Харківського регіону для виявлення резервів їх розвитку;

- розробити методичний підхід щодо обґрунтування організаційних напрямків розвитку гнучкості підприємства;

- обґрунтувати економічну доцільність застосування аутсорсингу або диверсифікації видів діяльності підприємства для розвитку його гнучкості;

- розробити інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень щодо розвитку гнучкості підприємства.

Об'єкт дослідження - процес розвитку гнучкості промислових підприємств.

Предмет дослідження - теоретичне та методичне забезпечення управління розвитком

гнучкості підприємств машинобудування масового, крупносерійного й серійного типу виробництва.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є закономірності та принципи управління економічними об'єктами й процесами, а також системний підхід, відповідно до якого об'єкт дослідження розглядається як складна система, що функціонує під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Для вирішення поставлених у роботі завдань використані: системний підхід - для обґрунтування теоретичних основ процесу управління розвитком гнучкості підприємства, логічний та історичний підходи - для вивчення генезису категорії “гнучкість підприємства”; наукові методи: аналізу й синтезу, індукції і дедукції - для деталізації та уточнення предмета дослідження; кластерного аналізу - для групування підприємств за подібністю їх фінансового потенціалу; регресійного аналізу - для відбору показників оцінки фінансової спроможності підприємства до оновлення продукції; метод аналізу ієрархій - для розробки ієрархічної моделі оцінки пріоритетів можливих напрямів управління розвитком гнучкості підприємства за інноваційно-інвестиційними крітеріями, графічний - для ілюстрації результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці й обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і методик щодо управління розвитком гнучкості підприємства.

Вперше:

обґрунтовано доцільність використання й розрахунок комплексного показника оцінювання гнучкості підприємства, що враховує організаційно-технологічні можливості створення гнучкого виробництва й фінансову спроможність підприємства до оновлення продукції.

Удосконалено:

класифікацію релевантних чинників впливу на управління розвитком гнучкості підприємства за двома групами: внутрішнє середовище (гнучкість техніки, технології, організації виробництва та фінансових ресурсів) і зовнішнє оточення (вільні сегменті ринку; купівельна спроможність покупців; нові технології, що визначають стратегію розвитку підприємства; рівень прогресивності досліджень і розробок у галузі; умови для впровадження аутсорсингу або диверсифікації видів діяльності);

методичний підхід до економічного обґрунтування доцільності використання організаційних напрямків розвитку гнучкості підприємства (аутсорсингу або диверсифікації видів діяльності) на основі порівняння зміни величин технологічної собівартості продукції та капітальних витрат на впровадження нових технологій.

Дістали подальший розвиток:

сутність і зміст поняття “гнучкість підприємства”, яку визначено як спроможність суб'єкта

господарювання оновлювати номенклатуру продукції через організаційно-технологічні зміни у

виробництві й управлінні, для забезпечення прибутковості й конкурентоспроможності діяльності;

методика використання коефіцієнта закріплення операцій для визначення економічно ефективного рівня організаційно-технологічної гнучкості виробництва;

методичний підхід до вибору організаційних напрямків управління розвитком гнучкості підприємства з урахуванням пріоритету інноваційно-інвестиційних критеріїв на основі використання методу аналізу ієрархій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в управлінні розвитком гнучкості підприємства в якості конкретних науково-практичних пропозицій. До основних практичних результатів належать: пропозиція оцінювання гнучкості підприємства; вироблення підхіду до вибору організаційних напрямків управління розвитком гнучкості підприємства; економічне обґрунтування доцільності їх упровадження й інформаційне забезпечення процесу прийняття рішень, що дозволяють створити систему управління розвитком гнучкості підприємства.

Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації мають прикладний характер і впроваджені на підприємствах промисловості Харківської області: ВАТ “Турбоатом” (довідка про використання № 1 - 40/22 -166 від 19.10.2004р.), ДП Харківський радіозавод “Протон” (довідка про використання № 1-276/16 - 04 від 07.10.2004р.), ДП “Харківський машинобудівний завод ФЕД” (довідка про використання № 214 - 015 /50 від 20.10.2004р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження й положення дисертації, винесені на захист, є результатом самостійної роботи здобувача. У роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантові належить: [7] - базова методика кількісної оцінки гнучкості підприємства на основі комплексного показника; [12] - методика формування фінансової стратегії розвитку підприємства на основі прогнозування грошового потоку; [14] - ієрархічна модель оцінки пріоритетів можливих напрямів інноваційно-інвестиційного розвитку ВАТ “Турбоатом” і запропоновано метод її обґрунтування.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки, викладені у дисертації, висвітлено у доповідях на 8-ми науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція “Технічний прогрес та ефективність виробництва” (Харків, Харківський національний технічний університет “ХПІ”, 16-17 листопада 2001р.); Перша Всеукраїнська науково-практична конференція “Україна наукова 2001” (Дніпропетровськ - Харків - Одеса, 5-7 листопада 2001р.); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті” (Дніпропетровськ, ДНУ, 28 лютого 2003р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах” (Донецьк, ДНТУ, 18-19 квітня 2003р.); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми та перспективи інноваційного розвитку підприємств” (Харків, ХДЕУ, 22-24 квітня 2004р.); Міжнародна наукова конференція молодих вчених і студентів “Молодь України і соціально-орієнтована економіка” (Харків, ХНАДУ, 23-24 листопада 2004р.); Міжнародна наукова конференція “Науковій потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, ДНУ, 20 вересня 2005р.); Міжнародна науково-практична конференції “Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, ХНЕУ, 7-8 жовтня 2005р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в 14-ти наукових працях загальним обсягом 4,3 ум.-друк.арк., у тому числі особисто автору належить 3,1 ум.-друк.арк. Десять статей опубліковано в наукових виданнях, визначених ВАК України як фахові з економічних наук, тези доповідей - 3, препринт - 1.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури й додатків. Загальний обсяг дисертації - 266 сторінок машинописного тексту, в тому числі основний текст - 158 сторінок. Робота містить 9 таблиць на 6 сторінках (2 таблиці займають 2 повні сторінки), 27 рисунків на 17 сторінках (10 рисунків займають 10 повних сторінок). Список використаних літературних джерел із 173 найменувань подано на 15 сторінках, 7 додатків - на 81 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його мета та завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкриті наукова новизна й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи розвитку гнучкості підприємства” обґрунтована необхідність управління розвитком гнучкості підприємства, виділені чинники, які визначають особливості управління гнучкістю підприємства, уточнена сутність поняття “гнучкість підприємства”.

На підставі результатів аналізу наукових підходів до вирішення проблеми гнучкості підприємства в дисертації сформульовано визначення “гнучкість підприємства” з позицій використання прогресивних технологічних процесів, сучасних методів управління й організації виробництва. Гнучкість підприємства - це спроможність суб'єкта господарювання оновлювати номенклатуру продукції через організаційно-технологічні зміни у виробництві й управлінні підприємством, для забезпечення прибутковості й конкурентоспроможності своєї діяльності. Уточнене поняття обґрунтовує значущість наявності організаційно-технологічних передумов створення гнучкого виробництва для розвитку гнучкості підприємства. У дисертації обґрунтована система внутрішніх і зовнішніх чинників, які визначають особливості управління розвитком гнучкості підприємства (рис.1).

Рис. 1.Чинники, що визначають особливості управління розвитком гнучкості підприємства

Аналіз наукових підходів до управління гнучкістю підприємства дозволив визначити принципову відмінність між поняттями “гнучкий розвиток підприємства” і “розвиток гнучкості підприємства”. У дисертації доведено, що розвиток гнучкості підприємства передбачає перехід через розвиток гнучкого виробництва до гнучкого маркетингу, менеджменту та гнучкого управління фінансовими, інвестиційними й матеріальними ресурсами. Гнучкий розвиток підприємства, навпаки, здійснюється через гнучке маневрування фінансовими ресурсами, гнучкий маркетинг і менеджмент, але без докорінної зміни основних виробничих фондів

Відсутність державного стандарту та наявність великої кількості досліджень і публікацій з організації виробництва свідчить про те, що загально прийнята теорія організації виробничих систем остаточно не сформована й вимагає проведення наукових досліджень у галузі організації виробничих процесів для подолання протиріч, що виникають у сучасному виробництві. Це зумовлює необхідність виділення організаційних особливостей, які забезпечують ефективне управління розвитком гнучкості підприємства.

Аналіз публікацій та методичних матеріалів з питань організації масового, крупносерійного та серійного типу виробництва й економічного обґрунтування рівня його автоматизації показав, що організаційна гнучкість визначається кількістю видів однорідної продукції та часом безперервної зайнятості виконанням однієї виробничої роботи; технологічна гнучкість пов'язана з частотністю зміни інструмента й оснащення. Ці обставини дають змогу стверджувати, що, при визначенні гнучкості підприємства, організаційну гнучкість необхідно розглядати у взаємозв'язку з технологічною. Синтез цих двох аспектів гнучкості знаходить своє відображення в коефіцієнті закріплення операцій (Kзо), оптимальне значення якого характеризує ефективний рівень організаційно-технологічної гнучкості виробництва. Виявлені організаційні особливості гнучкості виробництва й показник Kз.о., який її характеризує, стали важливою складовою для розробки методичного забезпечення кількісної оцінки гнучкості підприємства.

У другому розділі дисертації “Аналіз і удосконалення методичного забезпечення оцінки гнучкості підприємства” проаналізовані відомі науково-методичні підходи до оцінки гнучкості підприємства; розроблені пропозиції до комплексного кількісного виміру гнучкості підприємства; практично перевірена методика оцінки гнучкості на групі підприємств машинобудування Харківського регіону з порівнянням кінцевих результатів дослідження.

У роботах вітчизняних і зарубіжних вчених не існує єдності у поглядах на питання вибору методу оцінки гнучкості підприємства. Гнучкість як економічна характеристика розглядалася донедавна як здатність підприємства оновлювати продукцію, але без урахування необхідності оновлення основних виробничих фондів, зміни наявних технологій та організації виробництва. У той же час гнучкість і ефективність взаємопов'язані, й у їх діалектичному зв'язку гнучкість зумовлює ефективність виробництва, а ефективність забезпечує ресурси для розвитку гнучкості виробничого потенціалу.

Спираючись на виявленні чинники управління розвитком гнучкості підприємства (рис.1), в дисертації запропоновано комплексний показник її оцінки (Гnj), який розраховується як геометрична середня оцінки фінансової спроможності підприємства до оновлення продукції (Kfsj) й оцінки наявності організаційно-технологічних передумов створення гнучкого виробництва (Kзоj)

( 1 )

Вибір методу геометричної середньої обґрунтовано такими перевагами: чітка межа виміру показника від 0 до 1; простота пояснення отриманого результату значення комплексного показника; врахування ступеня впливу часткових показників на зміну результативного показника.

Запропонований у дисертації комплексний показник оцінки гнучкості підприємства перевірений на фінансових і виробничо-технологічних даних, що характеризують результати діяльності групи підприємств машинобудівного комплексу Харківського регіону за 2001 - 2004 роки. У результаті поетапних перетворень масиву даних, пов'язаних з групуванням підприємств за подібністю їх фінансового потенціалу методом кластерного аналізу та відбором необхідної й достатньої кількості показників, які найбільшою мірою характеризують фінансовий стан підприємства, за допомогою методу покрокової регресії послідовного виключення несуттєвих факторів, була одержана наступна багатофакторна регресійна модель:

(2)

де: y - рентабельність продукції; x2 - коефіцієнт поточної ліквідності; x6 - рентабельність основної діяльності; x8 - коефіцієнт оборотності обігових коштів.

Виконана статистична перевірка параметрів та моделі в цілому (за критеріями Ст'юдента, Фішера, Дарбіна-Уотсона) свідчать, що всі вони значущі а модель адекватна реальному фінансовому стану підприємств.

Результати проведених досліджень дозволили представити комплексний показник оцінки гнучкості підприємства у вигляді взаємозалежних фінансових та організаційно-технологічних показників розвитку:

Гnj = f (Kfsj , Kзоj ) = f [( Х2 , Х6 , Х8 ) ; ] , (3)

де: Кв - коефіцієнт виконання норм часу; Ф - місячний фонд часу робітника при роботі в одну зміну; - сумарне число операцій; - сумарна трудомісткість програми випуску виробів.

У дисертації розроблено методику використання коефіцієнта закріплення операцій для визначення рівня організаційно-технологічної гнучккості виробництва, що синтезує в собі багато параметрів продукції й елементів виробництва. Зокрема, величина сумарної трудомісткості випуску виробів характеризує програму випуску конкретної продукції, її конструктивно-технологічні особливості та повторюваність; сумарне число операцій характеризує систему оперативно-виробничого планування й метод комплектування виробів; коефіцієнт виконання норм часу відображає рівень нормування й складність виконуваних робіт; місячний фонд часу робітника є характеристикою рівня організації праці.

Схема розрахунку комплексного показника оцінювання гнучкості підприємства представлена на рис.2. У табл.1 наведені дані результатів розрахунку показника гнучкості групи підприємств м. Харкова.

Таблиця 1

Результати комплексної кількісної оцінки гнучкості підприємств

Назва підприємства	Показник Kfsj	Показник	Комплексний показник гнучкості підприємства Гnj
ЗАТ “Х В З”	0,922	0,64	0,76
ВАТ “Х Е Л З”	0,343	0,5	0,41
ВАТ “Х З А В”	0,333	0,2	0,25
ВАТ “Х З Ш П”	0,441	0,17	0,26
ВАТ “Х Е А З”	0,306	0,07	0,14

Аналіз значень комплексного показника гнучкості дозволяє зробити висновок, що найбільш гнучким у досліджуваній групі підприємств є ЗАТ “ХВЗ”. Значення коефіцієнта закріплення операцій, подане у таблиці 1, показує, що на ВАТ “ХЕАЗ”, ВАТ “ХЗШП”, ВАТ “ХЗАВ” доцільно розвивати гнучке виробництво на принципах організації групових технологічних процесів. На ВАТ “ХВЗ” і ВАТ “ХЕЛЗ” найбільш ефективним варіантом організації виробництва є впровадження багатономенклатурних змінно-потокових ліній.



Рис. 2. Схема розрахунку комплексного показника гнучкості підприємства

Запропонована методика дає змогу порівняти рівень показника гнучкості цих підприємств і визначити для кожного з них резерви його розвитку.

У третьому розділі “Методичні положення щодо формування системи управління розвитком гнучкості підприємства” розроблено методичний підхід до вибору організаційного напрямку управління розвитком гнучкості підприємства з урахуванням іноваційно-інвестиційних критеріїв; обґрунтовано використання аутсорсингу для управління розвитком гнучкості підприємства; запропоновано методичні рекомендації щодо формування інформаційного забезпечення управління гнучкістю підприємства з використанням сучасних інформаційних технологій.

Розроблений у дисертації методичний підхід до вибору організаційного напрямку управління розвитком гнучкості підприємства з урахуванням іноваційно-інвестиційних критеріїв ґрунтується на таких передумовах:

сучасне підприємство слід розглядати як складну систему, яка характеризується великою кількістю елементів різної природи й властивостей, більшість яких неможливо представити у формалізованому вигляді;

традиційна декомпозиційна модель підприємства не дозволяє однозначно встановити елементний склад підсистем підприємства й стійкі зв'язки між ними;

на момент початку реалізації проекту інноваційно-інвестиційних робіт, діагностичну інформацію, достатню для прийняття рішень, досить важко зібрати й формалізувати;

нечіткість визначення проблем, які мають бути вирішеними в процесі реалізації розробленої стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства, створює проблему вибору цілей розвитку гнучкості підприємства.

У зв'язку зі складністю врахування перелічених вище передумов у дисертації обґрунтовано можливість і доцільність використання методу аналізу ієрархій, який дозволяє виконати якісний аналіз процесів діяльності й розвитку підприємств у нестабільному навколишньому середовищі. Єдиної моделі з урахуванням критеріїв інноваційно-інвестиційного розвитку гнучкості підприємства не існує, тому кожне підприємство повинне обрати власну інноваційну стратегію й розробити механізм її реалізації. Запропонована ієрархічна модель оцінки пріоритетів напрямків інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства (на прикладі ВАТ “Турбоатом”, рис.3) враховує специфіку діяльності машинобудівних підприємств, адаптована до майбутніх змін у внутрішньому та зовнішньому ринковому середовищі й дає можливість прийняття стратегічних рішень на основі альтернативи вибору.

Прийняття рішення для забезпечення гнучкості інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства за інноваційно-інвестиційними критеріями здійснюється з орієнтацією на найбільші значення координат векторів пріоритетів альтернатів, що обчислювалися для кожного рівня ієрархії та найбільшого значення координат результуючого вектору пріоритетів альтернатив (рис.3). Горизонтально в кожному блоці схеми проставлені значення координат векторів пріоритетів альтернатив відповідного рівня ієрархії. Виділена лінія (рис.3) показує напрям руху при виборі організаційної альтернативи управління розвитком гнучкості підприємства.

Рис. 3. Ієрархічна модель оцінки пріоритетів організаційних напрямків управління розвитком гнучкості підприємства за інноваційно-інвестиційними критеріями

Складність завдань щодо розвитку гнучкості спонукує підприємства до пошуку альтернативи власному опануванню повним комплексом технологій при оновленні продукції, яка виявляється через аутсорсинг.

Аналіз наукових праць, присвячених визначенню економічної сутності та ефективності використання аутсорсингу, дозволив виділити характерні ознаки цього поняття й сформулювати уточнене визначення категорії аутсорсинг як: передача на договірних засадах зовнішньому виконавцю, який володіє відповідним устаткуванням, технологіями й знаннями, замовлення на виконання робіт для підвищення ефективності діяльності власного підприємства. У сконцентрованому вигляді на рис.4 подано аналіз недоліків і переваг використання аутсорсингу, що впливають на розробку заходів щодо ефективності його використання.

Для прийняття остаточного рішення щодо доцільності використання аутсорсингу необхідно порівняти його переваги з можливістю диверсифікації видів діяльності. У дисертації запропоновано й розроблено відповідний методичний підхід, де у якості критерію, що оцінює ефективність обґрунтування вибору організаційних напрямків розвитку гнучкості підприємства, використовується порівняння зміни величин технологічної собівартості продукції та капітальних витрат на впровадження нових технологій. За умови, коли величина зниження технологічної собівартості продукції випереджає величину зростання капітальних витрат на впровадження нових технологій, доцільно впроваджувати проект диверсифікації виробництва, коли навпаки - використовувати аутсорсинг.

Методичній підход до економічного обґрунтування доцільності використання організаційних напрямів розвитку гнучкості підприємства у формалізованому вигляді подано на рис.5.



Рис.4. Схема забезпечення заходів щодо ефективності використання аутсорсингу



Рис.5. Схема обґрунтування доцільності використання аутсорсингу або диверсифікації видів діяльності

де: N0 - базова технологічна собівартість операцій технологічного процесу продукції, що випускається, грн.; К0 - базові капітальні витрати, грн.; Sq - вартість д-го обладнання, грн.; Кр - витрати на ремонт обладнання за рік, %; Тiq - річна трудомісткість і-ої операції на д-ом обладнані, н-год; На - річна норма амортизації, % ; Nq - потужність д-го обладнання, кВт; Fq - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год; R - вартість 1 квт-години електроенергії, грн.; n - кількість операцій у технологічному процесі виробу продукції, що випускається; Еосн - вартість оснащення на і-ую операцію, грн.; Едоп - вартість допоміжного обладнання на і-ую операцію, грн.; М - вартість матеріалів на технологічний процес продукції, що випускається грн.; Z0 - основна заробітна плата робітників на технологічний процес продукції, що випускається, грн.; Zд - додаткова заробітна плата робітників на технологічний процес продукції, що випускається, грн.; Qст - відрахування від заробітної плати робітників на соцстрах, грн.

Проведений у дисертації аналіз наукових робіт і практики моделювання роботи підприємств промисловості доводить, що інформаційне забезпечення систем управління гнучкістю, яке складається: зі стратегічних завдань підприємства; сукупності зведень оперативного обліку й звітності підприємства; карт технологічних процесів; портфеля замовлень; чинників гнучкості підприємства; розміщення й форм існування інформації, що застосовується при прийнятті управлінських рішень щодо розвитку гнучкості підприємства, не відповідає цілям і вимогам умов сьогодення. Існуюче інформаційне забезпечення не дозволяє оперативно управляти гнучкістю підприємства, формулювати цілі та ідентифікувати фактори його розвитку, здійснювати комплексну оцінку гнучкості підприємства, динамічно змінювати управління бізнес-процесами відповідно до обраних інноваційно-інвестиційних напрямків розвитку.

Інформація, як специфічний ресурс системи управління, дозволяє оперативно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі підприємства, а її значні обсяги пов'язані з забезпеченням гнучкості його діяльності.

Перехід вітчизняних підприємств на нові концепції управління своєю діяльністю через виділення ключових бізнес процесів викликає необхідність розвитку та оптимізації інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень щодо розвитку гнучкості підприємства. Розроблені в дисертації методичні рекомендації щодо інформаційного забезпечення управління гнучкістю підприємства на основі IDEF-технологій дозволяють не тільки аналізувати й моделювати процес прийняття рішень, але й вивчати особливості управління гнучкістю підприємства з метою удосконалення системи інформаційного забезпечення, що розглядається як сукупність інформаційної бази та засобів і методів її побудови.

Сутність структурного підходу до розроблення системи управління гнучкістю підприємства полягає в її декомпозиції на функції, що автоматизуються: система розбивається на функціональні підсистеми, які в свою чергу поділяються на підфункції, що підрозділяються на задачі й так далі. Процес розбиття триває аж до конкретних процедур. Система, що автоматизується, зберігає цілісне уявлення, в якому всі компоненти взаємопов'язані.

На цих засадах, з використанням висновків, отриманих у попередніх розділах, у дисертації розроблена програма впровадження реінжинірингу інформаційного забезпечення в системі управління розвитком гнучкості підприємства.

ВИСНОВКИ

аутсорсинг управління гнучкість

У дисертації набули подальшого розвитку теоретичні положення й методичні підходи, які у сукупності забезпечують нове вирішення науково-практичного завдання розвитку теоретичних та методичних основ управління розвитком гнучкості машинобудівних підприємств масового, крупносерійного й серійного типів виробництва, що працюють в умовах мінливого конкурентного середовища. Основні висновки та рекомендації за результатами виконаного дослідження полягають у наступному:

1. Аналіз тенденцій і протиріч у розвитку вітчизняного виробництва показав, що його ефективний розвиток можливий за рахунок розширення номенклатури продукції, що випускається, прискорення темпів її оновлення, скорочення економічних циклів життя виробів, зниження серійності випуску. Головним фактором, який забезпечує вирішення вказаних проблем, є розвиток гнучкості підприємства. Управління ним розв'язує протиріччя між вимогами швидкого переходу до випуску нової продукції й значними витратами на її освоєння, високою трудомісткістю та швидкістю реагування на кон'юнктуру ринку, спеціалізацією й необхідністю диверсифікації виробництва, стандартизацією й патентоспроможністю процесів та виробів. Як результат цих змін у економічній науці виникає поняття “гнучкість підприємства”.

2. Аналіз відомих підходів до визначення сутності поняття “гнучкість” та чинників, що її зумовлюють, показав необхідність систематизації чинників, які визначають особливості управління процесом розвитку гнучкості підприємства. Виділені в дисертації дві групи чинників дають змогу впроваджувати внутрішні й зовнішні резерви удосконалення управління розвитком гнучкості підприємства. До внутрішніх чинників належать показники рівня гнучкості: техніки, технології, організації виробництва, фінансових ресурсів і персоналу. Групу чинників зовнішньої гнучкості підприємства формують: наявність технологій, що визначають стратегію підприємства; рівень прогресивності досліджень і розробок в галузі; умови для розвитку аутсорсингу; наявність вільних сегментів ринку; купівельна спроможність покупців; умови для диверсифікації видів діяльності підприємства.

3. Послідовний аналіз і узагальнення наведених у науковій літературі визначень категорій “розвиток”, “гнучкість”, “підприємство” дозволив сформулювати уточнене визначення поняття “гнучкість підприємства” як: здатність суб'єкта господарювання оновлювати номенклатуру продукції через організаційно-технологічні зміни у виробництві й управлінні підприємством, для забезпечення прибутковості й конкурентоспроможності своєї діяльності. Уточнене поняття обґрунтовує значущість наявності організаційно-технологічних передумов створення гнучкого виробництва в розвитку гнучкості підприємства.

4. У процесі дослідження було встановлено, що організаційна гнучкість визначається концентрацією однорідної продукції й часом безперервної зайнятості виконанням однієї виробничої роботи, технологічна гнучкість пов'язана з концентрацією інструмента й оснащення. Це дозволяє стверджувати, що при вирішенні проблеми розвитку гнучкості підприємства організаційна гнучкість повинна розглядатися у взаємозв'язку з технологічною гнучкістю. Тому показник гнучкості можна охарактеризувати кількістю витраченого часу й необхідних витрат при переході на випуск нової продукції, а також різноманітністю номенклатури виготовлених виробів. Зважаючи на це, обґрунтовано доцільність використання коефіцієнта закріплення операцій для характеристики ефективності рівня гнучкості виробництва, який синтезує в собі “організаційну гнучкість” і “технологічну гнучкість”.

5. Аналіз діяльності групи підприємств машинобудівного комплексу показав, що на фінансову спроможність підприємств до оновлення продукції найбільше впливають показники оборотності обігових коштів, рентабельності основної діяльності, поточної ліквідності.

6. Аналіз підходів до кількісної оцінки гнучкості підприємства показав, що всі відомі підходи обмежені тим, що вони орієнтуються або на оцінку організаційно-технологічних показників гнучкості виробництва, або на оцінку фінансової спроможності підприємства до оновлення продукції. У дисертації ці обмеження знімаються обґрунтуванням комплексного показника, який об'єднує зазначені два підходи, завдяки чому зростає достовірність оцінки. Розроблений комплексний показник оцінювання гнучкості перевірений на даних діяльності машинобудівних підприємств, що дає змогу стверджувати про можливість його використання для визначення інструментів і важелів управління розвитком гнучкості суб'єктів господарювання.

7. Розроблений методичний інструментарій щодо обґрунтування напрямків інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства на підґрунті використання метода аналізу ієрархій дозволяє оцінити експертним шляхом найбільш ймовірний організаційний напрямок забезпечення розвитку гнучкості підприємства на основі вибору альтернативи, в якості якої запропоновано аутсорсинг або диверсифікацію видів діяльності.

8. Обґрунтований у дисертації критерій співвідношення темпів зниження технологічної собівартості випуску нової продукції з темпами зміни капітальних витрат на впровадження нових технологій дає змогу економічно обґрунтувати організаційний напрямок розвитку гнучкості підприємства.

9. Розроблені методичні рекомендації щодо розвитку інформаційного забезпечення управління гнучкістю підприємства на основі IDEF-технологій дозволяють формалізувати й автоматизувати процес прийняття рішень та його подальший моніторинг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грачов О.В. Ефективність гнучкого виробництва // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірник наукових праць. Випуск 24. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. - С. 15-18 .

2. Грачев А.В. Влияние региональной экономики на формирование инвестиционной привлекательности предприятия // Управління розвитком. - 2002. - №2. - С. 45- 48.

3. Грачов О.В. Управління інноваційно-інвестиційним процесом на ВАТ “Турбоатом”// Управління розвитком. - 2004. - № 2. - С. 78-80.

4. Грачев А.В. Теоретические предпосылки развития гибкости предприятия // Управління розвитком. - 2005. - № 1. - C.101-106.

5. Грачов О.В. Організаційні особливості розвитку гнучкості підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 206: В 4 т. Том 3.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - С.825-834.

6. Грачев А.В. Методические предпосылки количественной оценки гибкости предприятия // Економіка розвитку. - 2005. - № 1 (33). - С.78-82.

7. Отенко І.П., Грачов О.В. Оцінка гнучкості підприємства для виявлення резервів його розвитку // Економіка розвитку. - 2005. - № 3 (35). - С.77-80.

8. Грачов О.В. Інформаційне забезпечення управління гнучкістю підприємства // Економіка розвитку. - 2005. - № 4 (36). - C. 69-72.

9. Грачов О.В. Ефективність використання аутсорсингу для розвитку гнучкості підприємства // Управління розвитком. - 2005. - № 3. - С. 122-124.

10. Грачов О.В. Діалектика розвитку виробничих сил як джерело інвестиційного процесу // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Економічна серія: “Еволюція наукових знань і сучасні проблеми економічної теорії”. Випуск 663. - 2005. - С. 38 - 41.

11. Грачев А.В. Оценка инвестиционной привлекательности предпрятия // Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції "Україна наукова 2001". Збірник наукових праць. Том 10. Економічні науки.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. - С. 45-46.

12. Грачов О.В., Проноза П.В. Формування фінансової та інвестиційної стратегії підприємства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах”. - Донецьк: Донецький національний технічний університет, 18-19 квітня 2003. - С. 256-262.

13. Грачов О.В. Протиріччя економічного розвитку суспільства як джерело інвестиційного процесу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній пільноті”, - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 44 - 47.

14. Внукова Н.М., Грачов О.В., Громика Р.П., Калишенко В.О., Смоляк В.А. Вибір стратегії інноваційного розвитку підприємства: Науково-методичні рекомендації: Препринт . - Харків: ХДЕУ, 2003. - 19с.

АНОТАЦІЯ

Грачов О.В. Управління розвитком гнучкості підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Харківський національний економічний університет, Харків, 2006.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню й розробці методичного забезпечення управління розвитком гнучкості підприємства. У дисертації на основі аналізу тенденцій і протиріч у розвитку вітчизняного виробництва обґрунтована необхідність управління розвитком гнучкості підприємств. Уточнено визначення сутності поняття “гнучкість підприємства” і досліджено її генезис. Виявлено чинники, що визначають особливості управління гнучкістю підприємства. Розроблено комплексний кількісний показник оцінки гнучкості підприємства, що відображає фінансову здатність підприємства до оновлення продукції й наявність організаційно-технологічних передумов створення гнучкого виробництва. Досліджена гнучкість групи підприємств Харківського регіону, виявлені резерви їх розвитку. Запропоновано методичний підхід до обґрунтування вибору організаційних напрямків управління розвитком гнучкості підприємства з урахуванням пріоритету інноваційно-інвестиційних критеріїв на основі використання методу аналізу ієрархій. Обґрунтовано показник економічної оцінки доцільності вибору аутсорсингу або диверсифікації видів діяльності підприємства в умовах оновлення продукції. Розроблені методичні рекомендації з формування інформаційного забезпечення управління гнучкістю підприємства.

Ключові слова: управління, гнучкість підприємства, комплексний кількісний показник, організаційні напрямки управління розвитком гнучкості підприємства, інноваційно-інвестиційні критерії, аутсорсинг, диверсифікація, інформаційне забезпечення управління гнучкістю підприємства.

АННОТАЦИЯ

Грачев А.В. Управление развитием гибкости предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Харьковский национальный экономический университет, Харьков, 2006.

Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию и разработке методического обеспечения управления развитием гибкости

предприятия.

В диссертации на основе анализа тенденций и противоречий в развитии отечественного производства обоснована необходимость управления развитием гибкости предприятий. Уточнено определение сущности понятия “гибкость предприятия” и исследован ее генезис. Выявленные факторы, определяющие особенности управления гибкостью предприятия и характеристики гибкого производства “организационная гибкость” и “технологическая гибкость” обусловили выбор показателя, который отображает экономически эффективный уровень организационно-технологической гибкости производства и является составляющей компонентой комплексной оценки гибкости предприятия.

В работе проанализированы и обобщены теоретические подходы к оценке гибкости предприятия, выделены их преимущества и недостатки, предложены методические рекомендации к комплексной количественной оценки гибкости предприятия. Комплексный показатель гибкости отражает в себе финансовую способность предприятия к обновлению продукции и наличие организационно- технологических предпосылок создания гибкого производства.

Разработка направлений обеспечения гибкости инновационно- инвестиционной стратегии развития предприятия принадлежит к классу слабо формализованных задач, связанных с необходимостью прогнозирования поведения сложных организационных систем в планируемом периоде. Современная методология решения таких задач базируется на системном анализе, который реализуется через совокупность методов, основанных на качественном анализе процессов и действий, которые происходят в рассматриваемой системе и окружающей ее среде. К числу таких методов принадлежит метод анализа иерархий. Разработанный в диссертации методический инструментарий обоснования направления инновационно-инвестиционного развития гибкости предприятия на основе использования метода анализа иерархий, позволяет экспертным путем оценить наиболее вероятные организационные направления управления развитием гибкости предприятия через выбор альтернативы.

Экономическое обоснование целесообразности выбора аутсорсинга или диверсификации видов деятельности предприятия предлагается проводить на основе сравнения изменений величин технологической себестоимости продукции и капитальных затрат на внедрение новых технологий.

В основе управления развитием гибкости предприятия наряду с количественной оценкой его гибкости, выбором организационного направления обеспечения его гибкости и экономического обоснования целесообразности выбранного направления лежит организация информационного обеспечения принятия управленческих решений. Сущность структурного подхода к разработке информационной системы управления гибкостью предприятия состоит в ее декомпозиции на функции которые автоматизируются, система разбивается на функциональные подсистемы, которые в свою очередь разделяются на подфункции, задачи и так далее. Процесс дробления длится до конкретных процедур. При этом система, которая автоматизируется, сохраняет целостное представление, в котором все компоненты взаимосвязаны. Разработанные методические рекомендации по формированию информационного обеспечения управления гибкостью предприятия позволяют оценивать и моделировать выбор экономически целесообразного организационного направления развития гибкости предприятия.

Ключевые слова: управление, гибкость предприятия, комплексный количественный показатель, организационные направления управления развитием гибкости предприятия, инновационно-инвестиционные критерии, аутсорсинг, диверсификация, информационное обеспечение управления гибкостью предприятия.

SUMMARY

Grachov O.V. Enterprise Flexibility Development Management. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Economics in speciality 08.06.01 -economy, organization and management of enterprises. - Kharkiv National University of Economics, Kharkiv, 2006.

The dissertation deals with theoretical substantiation and methodological support elaboration of the enterprise flexibility development management. The dissertation provided grounds for the necessity of enterprise flexibility development management upon the analysis of the domestic manufacture trends and contradictions unfolding. The concept of “enterprise flexibility” was refined and its genesis studied. The factors determining the characteristic features of enterprise flexibility management were revealed. An integrated quantitative index for enterprise flexibility assessment was determined. It reflects the financial potential of the enterprise to restore production, and certain organizational and technological prerequisites for flexible manufacture creation. Methodological tools to elaborate the choice of the way for enterprise flexibility innovative and investment development were presented. An economic assessment index of expedient choice of either the outsourcing or enterprise activity modes diversification was substantiated. A set of methodological instructions was developed to build up IT facilities to maintain any enterprise flexibility.

Key words: management, enterprise flexibility, quantitative assessment, organizational trends in managing the enterprise flexibility development, innovative and investment criteria, outsourcing, diversification, IT facilities to maintain enterprise flexibility.

Размещено на Allbest.ru

...