Економічний механізм регулювання пропозиції пшениці в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Гладиш Роман Олександрович

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 08.02.03. - організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ-2006



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінет Міністрів України (м. Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Кваша Сергій Миколайович, Національний аграрний університет (м. Київ), декан економічного факультету.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Дем'яненко Сергій Іванович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедрою агропромислових формувань;

кандидат економічних наук, Давиденко Сергій Васильович, Національний інститут стратегічних досліджень (м. Київ), старший консультант відділу економічної та соціальної стратегії.

Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, Українська академія аграрних наук (м. Київ).

Захист відбудеться “ ” березня 2006 р. о 1400 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “____” лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Фукс А.Е.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зернове господарство є важливою складовою сільськогосподарської галузі України. Вирощування зернових має виняткове значення не лише для сільськогосподарських виробників (як одне із основних джерел формування їх доходів), а й для розвитку виробництва борошномельної, круп'яної, комбікормової, хлібобулочної, кондитерської, макаронної та лікеро-горілчаної промисловостей.

Питання державного регулювання ринку зерна на сучасному етапі розвитку сільського господарства набуває особливого значення. У період 2001-2004 рр. в Україні спостерігалися різкі зміни обсягів валового виробництва пшениці, експорту та імпорту, коливання внутрішньої ціни. Дисбаланс обсягів попиту і пропозиції завдав економіці країни значних економічних втрат:

надлишок пропозиції пшениці в умовах недосконалої ринкової інфраструктури призвів до падіння внутрішньої ціни, що негативно позначилося на доходах сільськогосподарських товаровиробників;

недовиробництво пшениці в 2003 р. поставило під загрозу продовольчу безпеку країни і призвело до імпорту зерна за світовими цінами.

Існуючі проблеми свідчать про недостатність та недієвість регуляторних заходів, відсутність ефективної державної стратегії розвитку ринку пшениці.

Питанням аграрної політики та формування ринку зерна приділяють значну увагу в своїх працях сучасні ведучі українські науковці В.І. Бойко, О.В. Олійник, В.П. Ситник, І.І. Лукінов, П.Т. Саблук, С.І. Дем'яненко, В.Г Андрійчук, І.В. Кобута, О.М. Шпичак, О.А. Онищенко, Б.М. Пасхавер, М.І. Нетяжук.

Основи теоретико-методологічної бази для дослідження проблем регулювання ринку закладені такими зарубіжними вченими, як Дж. Хук, Р. Боадвей, Р. Піндайк, Х. Варіан, А. Мас-Колел А. Маршалл, Дж. Хікс, Л. Валрас.

Разом з тим, актуальними залишаються питання оцінки наслідків державного регулювання українського ринку пшениці, прогнозування необхідних обсягів товарних та фінансових інтервенцій, економічного обґрунтування рівня заставної ціни та цін підтримки, ефективного використання бюджетних коштів на підтримку сільського господарства. Особливої уваги ці проблеми набувають у зв'язку із прийняттям нового Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” .

Тому дослідження напрямів, механізмів, доцільності та ефективності державного регулювання ринку пшениці в Україні є актуальним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі державного управління Національного аграрного університету згідно з планом науково-дослідних робіт за темою “Розробка основних напрямків та інструментів удосконалення системи державного управління аграрним сектором в сучасних умовах його реформування та розвитку” (номер державної реєстрації 0103U002502). Особисто автором були здійснені дослідження по Розділу 2 параграф 4 “Аналіз сильних і слабких сторін системи управління аграрним сектором економіки України”.

Мета і завдання дослідження. Метою винесеної на розгляд дисертаційної роботи є дослідження впливу передбачених діючим законодавством інструментів державного регулювання на стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні. Відповідно до мети поставлені такі завдання:

дослідити та узагальнити сучасні науково-теоретичні засади державного регулювання економіки;

розглянути сучасні науково-теоретичні та практичні підходи до оцінки економічних наслідків від застосування інструментів державного регулювання та обґрунтувати доцільність їх використання для досягнення поставленої мети;

вивчити та застосувати на практиці теорію і методологію економіко-математичного моделювання для побудови моделі ринку пшениці;

дослідити стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні та в світі;

на основі розробленої моделі дослідити економічні наслідки від застосування передбачених законодавством інструментів державного регулювання та спрогнозувати їх вплив на стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні.

Об'єктом дослідження є процес формування та регулювання ринкової пропозиції.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, організаційно-економічних і прикладних аспектів регулювання пропозиції пшениці в Україні.

Методи дослідження. Для оцінки впливу інструментів державного регулювання на стан та тенденції розвитку ринку була використана теорія надлишків виробників і споживачів. На основі положень мікроекономічної теорії та зібраних статистичних даних розроблена модель часткової рівноваги ринку пшениці. Для моделювання кривої пропозиції використано поліноміальну функцію шостого ступеню.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене автором дослідження дозволяє сформулювати окремі теоретичні та практичні наукові положення, а саме, вперше:

розроблена економіко-математична модель ринку пшениці з використанням поліноміальної функції шостого ступеню для моделювання кривої пропозиції та лінійної функції для моделювання кривої попиту;

на основі теорії надлишків виробників і споживачів зроблено прогноз економічних наслідків від застосування інструментів регулювання, а саме: механізмів підтримки ціни, здешевлення кредитних ресурсів, пільгового оподаткування;

проведена оцінка економічних втрат сільськогосподарських підприємств від виробництва збиткового надлишку та падіння ціни внаслідок цінової невизначеності на ринку пшениці;

обґрунтована ідея, що головною метою державного регулювання на ринку пшениці має бути стабілізація її пропозиції шляхом регулювання обсягів виробництва у відповідності з обсягами внутрішнього попиту та із врахуванням експортного потенціалу країни. Доведено економічну доцільність і перевагу регулювання обсягів виробництва над регулюванням і підтримкою ціни;

удосконалено:

методику оцінки заставної ціни, яку пропонується визначати на основі рівноваги попиту і пропозиції, на противагу існуючій, що ґрунтується на показнику середньої виробничої собівартості;

набула подальшого розвитку:

методологія математичного моделювання кривої пропозиції на основі даних про розподіл обсягів валового виробництва пшениці за ознакою собівартості.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи рекомендується використовувати при формуванні стратегії розвитку зернової галузі, розробці законодавчих актів по регулюванню ринків аграрної продукції, складанні державного бюджету.

Зокрема, положення дисертаційної роботи були використані Міністерством аграрної політики при розробці Національної програми “Добробут через аграрний розвиток України” (акт впровадження № 19-2/57 від 18.02.05), а також у навчальному процесі в Національному аграрному університеті при викладанні курсу “Державне регулювання економікою” (довідка №613/1 від 22.09.2005).

На основі побудованої економіко-математичної моделі ринку пшениці можна економічно обґрунтувати необхідний рівень втручання держави при здійсненні фінансових та товарних інтервенцій, розрахувати рівень заставних та інтервенційних цін, при яких обсяги попиту і пропозиції будуть збалансовані. Застосування теорії надлишків виробників і споживачів дає змогу порівняти ефективність використання різних інструментів державного регулювання і оптимізувати витрати державного бюджету на підтримку сільського господарства.

Запропонована автором методологія дослідження може бути застосована для моделювання ситуації на інших ринках продукції сільського господарства.

Особистий внесок здобувача. Отримані наукові результати дослідження теоретичного, методологічного та практичного характеру є особистими розробками автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи апробовані на міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека” (м. Київ, НАУ, 2003р.) та на всеукраїнській науково-практичній конференції “Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України”(м. Київ, НАУ, 2005р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 одноосібних наукових статей загальним обсягом 1,4 д.а. у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 209 сторінках основного комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел - 159 найменувань, містить 39 рисунків на 21 сторінці , 25 таблиць на 14 сторінках, 5 додатків на 24 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована роль і місце зернової галузі у сільському господарстві України, актуальність теми, поставлена мета та задачі дослідження, відображена наукова новизна та практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1 “Теоретичні основи регулювання пропозиції пшениці” присвячений аналізу теорії та методології, на основі яких було проведено дослідження. Розглянута історія формування різноманітних теорій, підходів і принципів державного регулювання ринкової економіки на різних етапах її становлення. Зокрема, висвітлені концептуальні засади теорій ринкової форми регулювання економікою А. Сміта, державного регулювання попиту Дж. Кейнса та монетаристської теорії Фрідмена. Встановлено, що державне регулювання галузі сільського господарства може здійснюватися одночасно в декількох економічних сферах: ціноутворення, оподаткування, кредитування та зовнішня торгівля. Для цього держава може використовувати цілий набір інструментів, найбільш уживаними із яких є встановлення гарантованих цін, виплата прямих платежів та премій, квотування, субсидування, введення експортних та імпортних тарифів. Для вивчення наслідків від впровадження інструментів регулювання застосована теорія сукупних надлишків Маршалла. Сукупний надлишок складається із надлишків виробників, надлишків споживачів, втрат чи надходжень до бюджету і, у випадку зовнішньої торгівлі, зміни торгівельного балансу країни. Надлишки споживачів у економічній теорії розглядаються як різниця між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за товар, і тією ціною, яку він фактично платить. На рис. 1 чисті надлишки споживачів зображені площею фігури СS, що знаходиться під кривою попиту D, але над лінією ринкової ціни рівноваги r3. На практиці їх розраховують за допомогою методу інтегрального числення:



де, CS- чистий надлишок споживачів; p - ціна попиту; х - обсяг попиту; f(x) - функція попиту;

Чисті надлишки виробників є різницею між доходом та змінними валовими витратами на виробництво певного обсягу q. Графічно вони відображені як площа фігури PS ( рис. 2.), що обмежена зверху рівнем ціни P, а знизу кривою пропозиції S для обсягу виробництва q. Розрахунок валових надлишків виробників здійснюється за допомогою операції інтегрування:

де, PS- чистий надлишок виробників; p - ціна пропозиції; x - обсяг пропозиції; s(x)- функція пропозиції.

Для застосування теорії на практиці з метою оцінки впливу інструментів державного регулювання, побудована економіко-математична модель ринку. Процес моделювання розбитий на три частини: моделювання кривої попиту, кривої пропозиції та експортно-імпортних операцій (або зовнішньої торгівлі).

Поведінку виробників на ринку відображено за допомогою кривої пропозиції, що встановлює взаємовідношення між ціною та відповідним їй рівнем виробництва. Розглянута методологія моделювання кривої пропозиції з використанням функції із постійним ефектом заміщення (CES function). Показаний математичний взаємозв'язок між виробничою функцією із постійним ефектом заміщення



,

відповідною їй функцією витрат

та умовними функціями попиту на ресурси, що приймають участь у процесі виробництва

Поведінку споживачів на ринку можна охарактеризувати за допомогою кривої попиту, що встановлює співвідношення між ціною та обсягами споживання і є трансформованою функцією споживчої корисності. Загальна зміна обсягу попиту при зміні ціни (за умови, що бюджет споживача є незмінним) дорівнює зміні попиту від ефекту заміщення та ефекту доходу. Це співвідношення відоме в економічній науці як рівняння Слатського.

Виходячи із вищевикладеного, існує два різних типи кривих попиту: 1) компенсовані по Хіксу; 2) некомпенсовані по Валрасу. Попит по Валрасу називають некомпенсованим тому, що він враховує лише ефект заміщення, у той час як попит по Хіксу враховує обидва ефекти.

Для моделювання кривої попиту розглянуто три різноманітні методології із використанням функції з постійним ефектом заміщення, функції Кобба-Дугласа та лінійної функції.

Досліджено вплив світової ціни на обсяги попиту та пропозиції, експорту та імпорту і ціну на внутрішньому ринку. Зокрема, пояснено наслідки зміни світової ціни для внутрішнього ринку в залежності від еластичності кривих попиту та пропозиції. Дано визначення “великим” і “малим” країнам та розглянуті типові правила їх поведінки на світовому ринку.

У розділі 2 “Сучасний стан та тенденції розвитку зернового господарства в Україні” висвітлено стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні й у світі.

Ситуація на світовому ринку пшениці є динамічною. Протягом останніх семи років світове виробництво пшениці знизилось на 10,2%, або із 609,2 млн. т. в 1997/98 М.Р. до 547,0 млн. т. в 2003/04 М.Р. в той час як обсяги споживання залишились на сталому рівні 582,22-597,29 млн. т. Покриття від'ємної різниці між валовим світовим споживанням та виробництвом відбулось за рахунок світових запасів, що призвело до їх скорочення з 171,4 млн. т. в 1997/98 М.Р. до 129,0 млн. т. в 2003/04 М.Р. У майбутньому очікується подальше зростання світового попиту у зв'язку зі збільшенням кількості населення на 1,2% щорічно та підвищенням рівня його життя. Рівень світового виробництва буде зменшуватись внаслідок зменшення посівних площ, виснаження запасів прісної води, глобального потепління, що призводить до зниження врожайності зернових, та переходу виробників на вирощування більш прибуткових культур. Тому в найближчому майбутньому очікується зростання світової ціни на пшеницю.

Протягом останніх п'ятнадцяти років порівняно високі валові збори пшениці досягалися за рахунок значних площ посівів, що коливалися в межах 5,5-7,6 млн. га, у той час як урожайність пшениці знизилася з 40,2 ц/га в 1990 р. до 31 ц/га в 2000-2004 рр. Зниження врожайності сталося внаслідок деіндустріалізації сільського господарства. Ознаками цього є катастрофічний темп зносу і вибуття основних засобів виробництва, зменшення обсягів матеріально-технічних затрат і одночасне збільшення трудовитрат на одиницю посівної площі. У такий спосіб сільськогосподарським підприємствам вдалося втримати собівартість вирощування пшениці на відносно сталому рівні протягом 1999-2002 рр. Внаслідок різких коливань ціни на пшеницю рівень рентабельності її виробництва змінювався від 12,0 до 64,8%. На ринку утворилася ситуація цінової невизначеності, що унеможливила прогнозоване рентабельне виробництво.

Встановлено, що цінові коливання протягом 2000-2004 рр. були спричинені різкими змінами обсягів виробництва пшениці за умови відносно сталого внутрішнього попиту. Дослідженням доведено, що на ринку пшениці існує тісний обернений взаємозв'язок між ціною та обсягами виробництва: в урожайні роки ціна значно знижувалася, а у кризові - зростала (рис. 3). Враховуючи значні обсяги виробництва пшениці, навіть незначне падіння ціни (на декілька відсотків) призводить до недоотримання виробниками прибутку у розмірі сотень мільйонів гривень.

З іншого боку, процес формування ціни на ринку значною мірою визначається структурою попиту та пропозиції. Сьогодні основу попиту формують 76 фірм, які, будучи об'єднані в одну асоціацію, контролюють 80% ринку зерна. У 2003 р. трейдери закупили 72% загального обсягу продукції, у той час як частка безпосередньої реалізації переробним підприємствам сягала лише 4%. Така структура попиту призводить до того, що трейдери мають значно більше важелів впливу на формування ціни, аніж близько 12 тис. сільськогосподарських підприємств. Державні суб'єкти регулювання ринку в особі ДАК “Хліб України”, Держкомрезерву та Аграрного фонду на сьогоднішній день не справляються з покладеними на них діючим законодавством функціями регулювання ринку і не мають впливу на процес формування цін у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Регулювання ринку зерна в Україні здійснюється на основі Законів України “Про державну підтримку сільського господарства України, “Про фіксований сільськогосподарський податок”, “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, „Про зерно та ринок зерна в Україні”. В основу аграрної політики на ринку зерна покладена концепція підтримки національного сільськогосподарського виробника за допомогою механізму регулювання ціни (шляхом здійснення інтервенцій та заставних закупівель аграрної продукції), часткової компенсації ставок за кредитами та пільгового оподаткування.

Зокрема, у період з 1999 р. по 2004 р. загальний розмір річної державної підтримки від зниження прямого податкового навантаження збільшився майже у 4 рази - з 1675,6 млн. грн. до 6366,3 млн. грн. Причому середній розмір підтримки за рахунок податкових пільг майже у 2 рази перевищував розмір підтримки від прямого бюджетного фінансування.

Механізм пільгового кредитування виявився надзвичайно ефективним інструментом залучення коштів у сільськогосподарське виробництво. Якщо у 2000 р. комерційні банки надали сільгоспвиробникам кредитів на суму 1,8 млрд. грн., у тому числі 818 млн. грн. на пільгових умовах, то в 2004 р. ці показники сягнули 4,5 і 2,8 млрд. відповідно.

Встановлений законодавством механізм заставних закупівель у 2001-2004 рр. майже не діяв через відсутність відповідних коштів у державному бюджеті України. Лише в 2003 р. було виділено 70 млн. грн., на які уповноваженим агентом із здійснення заставних операцій ДАК “Хліб України” було закуплено лише 90,1 тис. т. зерна, що не мало суттєвого впливу на баланс попиту і пропозиції на ринку.

У розділі 3 “Дослідження впливу інструментів регулювання на стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні” для оцінки наслідків від застосування інструментів державного регулювання була розроблена модель часткової рівноваги ринку пшениці. Для побудови кривої пропозиції використовувалася інформація про собівартість і обсяги валового виробництва пшениці по 11 633 господарствах. Було проведено групування обсягів валового виробництва за інтервалами собівартості, які потім відобразили кумулятивним підсумком. Встановлену взаємозалежність між обсягами валового виробництва і собівартістю відобразили графічно на рис. 4. За допомогою програми EXСEL по заданих на графіку точках була підібрана математична функція, що найбільше співпадає із лінією тренду. У результаті визначено поліноміальну функцію шостого ступеню, яка і є функцією пропозиції:

де, х - обсяг пропозиції, а f(x) - ціна, яку фактично отримує виробник.

На основі цієї функції розрахована цінова еластичність кривої пропозиції на всіх цінових проміжках. Встановлено математичне співвідношення між коефіцієнтом цінової еластичності та рівнем ціни:

,

де х - коефіцієнт цінової еластичності, Y - ціна пропозиції.

Знаючи фактичну ринкову ціну за певний проміжок часу, відповідний їй обсяг попиту та початкову цінову еластичність, була обчислена лінійна функція попиту:

пшениця пропозиція ринок інтервенція

,

де, Y - обсяг попиту, X - ціна попиту.

Як свідчить досвід Європейського Союзу, політика підтримки ціни на ринках сільськогосподарської продукції є неефективною із-за багатьох причин. По-перше, вона стимулює неконкурентноспроможне виробництво і перевиробництво, по-друге, - є надзвичайно затратною для бюджету, по-третє, - призводить до нерівномірного розподілу підтримки між великими та малими виробниками, по-четверте, - не враховує структуру попиту та пропозиції і, по-п'яте, - є соціально несправедливою, тому що встановлює єдину ціну підтримки для сільськогосподарських підприємств, які знаходяться в різних природнокліматичних умовах і мають різну виробничу собівартість. Але на сьогоднішній день діюче законодавство України передбачає використання механізмів підтримки ціни. Тому досліджено три можливі варіанти регулювання ціни на ринку пшениці:

підтримка відсутня, але виробники перебувають у ситуації цінової невизначеності;

введення в дію механізму заставних цін і ліквідація цінової невизначеності;

здійснення фінансових та товарних інтервенцій.

У базовому році в умовах цінової невизначеності підприємства всіх типів та форм власності зібрали врожай пшениці в обсязі 18 млн. т., який у середньому було реалізовано по 385 грн./т. Дослідженнями установлено, що близько 1 млн. 675 тис. т. (Q1-Q2) зерна пшениці було вироблено із собівартістю, що перевищувала ринкову ціну, тобто зі збитком (рис. 4.).

Графічно ці збитки зображені трикутником “асе” і становлять 103 млн. 279 тис. грн.

Розраховуються вони за формулою:

,

де (Q1- Q2)P2 - дохід від реалізації збиткового зерна.

Збитковий надлишок також потрапив на ринок і призвів до зниження ринкової ціни рівноваги з 430,5 до 385,0 грн/т., або на 45,5 грн. Це призвело до втрат сільськогосподарськими підприємствами близько 760 млн. 242 тис. грн. чистого прибутку. На рис.4 ці втрати графічно відображаються чотирикутником “р0baр2”:



Таким чином, загальні збитки виробників від цінової невизначеності в базовому році склали 863 млн. 527 тис. грн.

Якби перед початком посівної кампанії уряд увів у дію механізм заставних цін і гарантував виробникам купівлю пшениці за мінімальною ціною 430 грн./т., то виробництва збиткового надлишку вдалося б уникнути. При цьому доходи сільгоспвиробників від реалізації пшениці зростуть на 5,83%, прибуток на 38,75%, валові витрати зменшаться на 9,77%, а обсяги попиту і пропозиції залишаться збалансованим і, теоретично, витрати державного бюджету на заставні закупівлі наблизяться до нуля.

У третьому сценарії були спрогнозовані можливі наслідки від здійснення фінансових інтервенцій у базовому році, припускаючи, що ціна ринкової рівноваги знизилася до критично допустимого рівня Рmin-20%=340,73 грн./т (рис. 5). У такій ситуації, щоб підвищити ціну до мінімального рівня Рmin=425,91 грн./т., Аграрний фонд зобов'язаний здійснити фінансову інтервенцію і закупити до резервного фонду (Q2 - Q1)= 1млн. 961 тис. т. пшениці. Це призведе до перерозподілу доходів, у результаті чого надлишки виробників збільшаться на 1 млрд. 613 млн. 126 тис. грн. за рахунок витрат із бюджету у розмірі 835 млн. 209 тис. грн. та зменшення надлишків споживачів на 1 млрд. 526 млн. 290 тис. грн. Загальні втрати для економіки країни складуть близько 757 млн. грн. Коефіцієнт ефективності інтервенції складе К=ДPS/(ДG+ДСS)=0,682. Тобто кожна забрана у споживачів та з бюджету гривня збільшить надлишки виробників лише на 68,2 коп. Решту 31,8 коп. становитимуть втрати на здійснення такого перерозподілу.

Максимальний обсяг товарної інтервенції буде здійснено тоді, коли ціна на ринку збільшиться до максимально допустимого рівня Рmax+20%=570,12 грн./т. Щоб знизити ціну до передбаченого законодавством рівня Рmax= 475,1грн./т., Аграрний фонд повинен продати на ринку 2013 тис. т. пшениці. При цьому від зниження ціни надлишок споживачів збільшиться на 1 млрд. 433 млн. 614 тис. грн. Надлишок виробників, відповідно, зменшиться на 1млрд. 337млн. 977 тис. грн., а витрати Аграрного фонду складуть 956 млн. 376 тис. грн. Сумарні втрати для економіки країни в результаті такої інтервенції складуть 860 млн. 739 тис. грн.

При дослідженні механізму пільгового кредитування було встановлено, що воно має подвійний економічний ефект для виробників: по-перше, призводить до залучення додаткових фінансових ресурсів у сільськогосподарське виробництво, по-друге, впливає на рентабельність виробництва. Якби сільськогосподарські підприємства у базовому році для вирощування пшениці залучали лише власні кошти та кредитні ресурси, надані на звичайних умовах, то це призвело б до зменшення обсягів виробництва на 26% та недоотримання прибутку у розмірі близько 310 млн. грн. При такій ситуації на ринку могла виникнути недостача пшениці, що могло примусити державу імпортувати її за світовими цінами.

Кожна затрачена державою гривня на компенсацію вартості кредитних ресурсів теоретично може призвести до зростання добробуту виробників і споживачів на 2,23 грн.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у оцінці впливу передбачених діючим законодавством інструментів державного регулювання на стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні. Для вирішення поставленого завдання була побудована економіко-математична модель ринку та застосована теорія надлишків виробників і споживачів. На основі отриманих результатів дослідження сформульовані теоретичні та практичні висновки, надані рекомендації стосовно регулювання ринку зерна, а саме:

Доведена необхідність державного регулювання ринку пшениці в Україні з метою забезпечення продовольчої безпеки країни, подолання ситуації цінової невизначеності, запобігання різких щорічних коливань цін та обсягів валового виробництва, експорту й імпорту, що завдають економіці країни значних фінансових втрат.

В основі державного регулювання ринку зернових в Україні лежить концепція підтримки сільгоспвиробників за допомогою: а) механізму регулювання цін (заставні закупівлі, фінансові та товарні інтервенції), б) часткової компенсації ставки за кредитами, в) пільгового оподаткування сільськогосподарських підприємств.

Аналіз українського ринку пшениці свідчить, що в умовах недосконалої ринкової інфраструктури та відносно стабільного внутрішнього попиту існує тісний обернений взаємозв'язок між обсягами виробництва та ціною: із збільшенням обсягу виробництва ціна падає, а із зменшенням - зростає. Тому стабілізація внутрішньої пропозиції на основі регулювання обсягів виробництва є основою цінової стабільності на внутрішньому ринку.

Протягом останніх років в Україні відбувається деіндустріалізація сільського господарств, що характеризується швидкими темпами зносу основних засобів виробництва, скороченням рівня матеріально-технічних затрат та одночасним збільшенням частки трудовитрат на одиницю посівної площі. Ці заходи дозволили аграрним підприємствам утримати собівартість вирощування зернових на рівні 0,72-0,89 грн. у розрахунку на 1 грн. вирощеної продукції при підвищенні цін на виробничі ресурси протягом 1999-2002 рр.

За останні сім років на світовому ринку пшениці спостерігається позитивна для країн-експортерів тенденція до підвищення рівня ціни у зв'язку із зменшенням обсягів світового валового виробництва на 10,2%. Обсяги світової торгівлі коливаються у межах 95-112 млн. т., що дозволяє зробити висновок, що Україна не є, і за роки незалежності ніколи не була, великим експортером пшениці, а відтак суттєво не впливала на світову ціну, змінюючи обсяги власного виробництва.

Доведено, що механізм заставних закупівель має ряд недоліків. По-перше, методика розрахунку рівня заставної ціни, заснована на середньому арифметичному значенні собівартості виробництва, не враховує реального балансу обсягів попиту і пропозиції на ринку, а тому не відповідає принципам ринкової економіки. Розподіл підприємств за ознакою собівартості вирощування є неоднорідним, а тому не може бути охарактеризований середньою арифметичною величиною. По-друге, встановлення єдиної для всієї території України заставної ціни є несправедливим із точки зору підтримки доходів виробників, які знаходяться в різних природно-кліматичних умовах і мають різну собівартість вирощування пшениці.

Розрахунки показали, що в базовому році в умовах цінової невизначеності агропідприємства виробили 1674,88 тис. т. пшениці із собівартістю, яка перевищувала середню ринкову ціну, тобто зі збитком. Цей збитковий надлишок було реалізовано на ринку, що спричинило подальше зниження ціни на 45,5 грн./т. У результаті сукупні втрати агропідприємств в умовах цінової невизначеності склали 863 млн. 521 тис. грн.

Механізм часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків має подвійний економічний ефект. По-перше, він є ефективним інструментом залучення коштів, від обсягів яких значною мірою залежить рівень виробництва зернових. По-друге, здешевлення кредитних ресурсів призводить до зниження собівартості виробництва. Так, зменшення собівартості вирощування пшениці на 9,0% призведе до підвищення рівня рентабельності на 11,87%.

Пропонується відмовитися від високовитратних і неефективних методів підтримки максимальної та мінімальної цін шляхом здійснення товарних та фінансових інтервенцій. Згідно з проведеними розрахунками, для здійснення максимально можливих фінансових інтервенцій Агарний фонд повинен мати у розпорядженні не менше 835 млн. 209 тис. грн. грошових коштів, а для проведення максимально можливих товарних інтервенцій - 2013 тис. т. пшениці. Коефіцієнт ефективності здійснення інтервенцій з точки зору підтримки надлишків виробників та споживачів становить 68% та 62% відповідно. Решта 32% та 38% - чисті втрати від проведення інтервенцій. Тому такі втручання необхідно розглядати як винятковий захід державного регулювання, спрямований на усунення тимчасового дисбалансу обсягів попиту і пропозиції, а не як норму. З економічної точки зору доцільніше намагатися їх уникнути, аніж вдаватися до них.

Пропонується покласти в основу державного регулювання на ринку зерна ідею стабілізації його пропозиції шляхом регулювання обсягів виробництва у відповідності з внутрішніми потребами та із врахуванням експортного потенціалу країни. Регулювання обсягів пропозиції слід здійснювати за допомогою: а) усунення цінової невизначеності через встановлення гарантованої ціни до початку посівної кампанії; б) залучення достатньої кількості кредитних ресурсів через механізм часткової компенсації процентної ставки; в) видачі адресних прямих платежів; г) часткового фінансування посіву ярих зернових культур у кризові роки.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гладиш Р.О. Регулювання ринку зерна в країнах Європейського Союзу // Економіка АПК. - 2004.- №2. - С. 146-149, 0,24 д.а.

2. Гладиш Р.О., Статистичний підхід оцінки пропозиції зернових і зернобобових на ринку України // АгроІнКом. - 2004. - № 3-4. - С. 78-80, 0,24 д.а.

3. Гладиш Р.О. Оцінка впливу цінової невизначеності для сільськогосподарських виробників // АгроІнКом.- 2005.- № 1-2. - С. 74-76, 0,33 д.а.

4. Гладиш Р.О. Вплив пільгового кредитування на виробництво озимої пшениці // АгроІнКом. - 2005. - № 3-4. - С. 78-80, 0,33 д.а.

5. Гладиш Р.О. Економічний механізм регулювання пропозиції пшениці на ринку в Україні // Економіка АПК.- 2005. - №7. - С. 137-140, 0,24 д.а..



АНОТАЦІЯ

Гладиш Р.О., Економічний механізм регулювання пропозиції пшениці в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03.- організація управління, планування і регулювання економікою. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ, 2006

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні, методичні, організаційно-економічні і прикладні аспекти регулювання пропозиції пшениці в Україні.

Розглянуто економічний механізм сучасного держаного регулювання ринку пшениці, досліджено вплив передбачених новим законом “Про державну підтримку сільського господарства України” інструментів державного регулювання на стан та тенденції розвитку ринку пшениці в Україні.

На основі положень мікроекономічної теорії та зібраних статистичних даних розроблено економіко-математичну модель ринку пшениці. Запропонована власна методика моделювання кривої пропозиції на основі даних про розподіл обсягів валового виробництва за ознакою собівартості.

Для оцінки економічних наслідків від застосування інструментів регулювання використана теорія надлишків виробників та споживачів, які були розраховані за допомогою операції інтегрування знайдених функцій попиту та пропозиції.

Ключові слова: регулювання, пропозиція пшениці, інтервенції, цінова стабільність.



АННОТАЦИЯ

Гладыш Р.А. Экономический механизм регулирования предложения пшеницы в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, г. Киев, 2006.

В диссертационной работе исследовано теоретические, методические, организационно-экономические и прикладные аспекты регулирования предложения пшеницы в Украине.

Рассмотрен экономический механизм современного государственного регулирования на ринке пшеницы, исследовано влияние предписанных новым законом “О государственной поддержке сельского хозяйства Украины” инструментов государственного регулирования на состояние и тенденции развития рынка пшеницы в Украине.

На основе законов микроэкономической теории и собранных статистических данных построена экономико-математическая модель рынка . При этом была предложена собственная методология моделирования кривой предложения на основе данных о распределении объемов валового производства за признаком себестоимости.

Для оценки экономических последствий от использования инструментов регулирования использована теория излишек производителей и потребителей, которые были рассчитаны с помощью операции интегрирования полученных функций спроса и предложения.

Ключевые слова: регулирование, предложение пшеницы, интервенции, ценовая стабильность.



SUMMARY

Gladysh R.O. Economic mechanism of wheat supply regulation in Ukraine.- Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the Candidate of Economical Sciences on specialty 08.02.03. Organization of Management, Planning and Regulation of Economics.- Vadim Getman Kyiv National Economical University, Kyiv 2006.

In this dissertation the research on theoretical, methodological, organizational and economical aspects of wheat supply regulation in Ukraine was made. The theory of Marshallian surpluses was used to asses the impact of different state regulations on wheat market. We investigated the economical meaning behind consumer and producer surpluses and revised modern methodologies of their estimation by using operation of integration. There were some concrete examples how to use the above mentioned welfare theory to evaluate economical consequences of the price support and taxation given.

In accordance with our research task we reviewed different types of market models, methodologies, their advantages and weaknesses for the modeling of wheat market. Some basic theoretical assumptions about the situation at the wheat market in Ukraine were made.

Constant elasticity of substitution function was used for construction of national supply curve of wheatе. Taking into account the property of duality and Sheppard's lemma we have shown the mathematical relation between the constant elasticity of substitution production function, cost function and conditional input demand functions. This relation is a cornerstone of our model.

In order to model the demand curve we investigated the possibilities of application of linear function, constant elasticity of substitution function and Cobb-Douglas function.

The study of the situation at the word wheat market has shown the trends leading for decrease in the volumes of the world wheat supply and increase in the volumes of the world wheat demand. It was also proven that Ukraine has never been big player, (neither importer nor exporter) on the world wheat market for the last 15 years. Taking into consideration the high potential for the development of grain sector in Ukraine we predict that this country can rapidly increase the volumes of wheat production and become a significant exporter at the world market. Today relatively high volumes of wheat production are achieved due to huge sowing areas, while the productivity per hectare has dropped down. This is the result of deindustrialization of Ukrainian agriculture. The level of depreciation of agricultural machinery and production means inevitably increases. The physical quantity of material resources and inputs per hectare of cereals goes down while the physical quantity of cheaper labor goes up.

The research of the quarterly dynamics of wheat sales in 2001-2004 has proven the existence of relation between the volumes and prices for each specific period of the year: the higher the sales volume - the lower the price at the domestic market. Based on that relation we can make a conclusion that the stability of production volume is the most crucial pre-condition for the stability of price.

Today the state regulations on the grain market are done under the following Laws of Ukraine: “On state support of agriculture in Ukraine”, “On fixed taxation of agricultural production”, “On state regulation of import of agricultural commodities”, “On grain market”. The analysis of the content of these laws shows that the state is trying to support national producers by: a) price support and regulation; b) partial compensation of the interest on credit resources; c) giving privileges in taxation.

To asses the impact of the above mentioned instruments of regulation we developed the partial equilibrium model of the wheat market in Ukraine. The supply curve was build based on the information about volumes and production costs for 11633 agricultural enterprises. The demand curve was built based on the information about the volume of demand, market price and elasticity of demand for the selected year.

That model allowed us to estimate the consequences of price uncertainty at the wheat market. At the selected year, around 1 ml. 675 th. t. of wheat were produces at the costs exceeding the actual market price. As a result the losses of agricultural enterprises amounted to 103 ml. 279 th. UAH. Moreover, this excessive quantity of product was sold at the market, which brought the market price down by 45 UAH/t. and caused additional losses of 760 ml. 242 th. UAH.

The study of the mechanism of price regulation disclosed its economical inefficiency and expensiveness. The efficiency of “financial” intervention at the market (to support the price and farmer incomes) was 68%, while the other 32% was the pure transaction loss.

According to our estimations government needs to create a stock of 2 ml. t. of wheat in order to be able to perform “commodity” interventions.

On the other hand, the mechanism of the partial compensation of the interest of credit resources proved to be quite efficient instrument of state regulations. By using this tool the government can effectively regulate both the profitability and volumes of production of wheat.

Key words: regulation, wheat supply, interventions, price stability.

Размещено на Allbest.ru

...