Лізинг у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Лізинг у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств

Гринчук Юлія Сергіївна

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Ільєнко Анатолій Андрійович, Білоцерківський державний аграрний університет, декан економічного факультету

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Осецький Валерій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Саблук Ростислав Петрович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних зв'язків

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра фінансів, м. Київ

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Біттер О.А.

Анотація

сільськогосподарський лізинг економічний

Гринчук Ю.С. Лізинг у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства та АПК. - Львівський державний аграрний університет, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено питанням розробки теоретико-методологічних і практичних засад лізингу та підвищення його ролі у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічної сутності поняття лізинг, класифікація його видів та систематизація принципів; формулювання методологічних підходів до вивчення лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств; виявлення та кількісний вимір факторів впливу на розвиток лізингу та технічне переоснащення господарств; розробка прогнозу лізингових поставок сільськогосподарської техніки аграріям; а також визначення основних напрямів активізації лізингової діяльності на селі.

Здійснено впровадження основних результатів дисертації у практику, що сприяє створенню сучасної матеріально-технічної бази, використанню прогресивних ресурсозберігаючих технологій, підвищенню ефективності виробництва та доходів сільськогосподарських підприємств, поліпшенню умов праці, зайнятості, а також добробуту селян.

Ключові слова: лізинг, майно, ефективність, лізингові платежі, амортизація, оподаткування, оренда.

Аннотация

Гринчук Ю.С. Лизинг в техническом обеспечении сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Львовский государственный аграрный университет, Львов, 2007.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретико-методологических и практических основ лизинга и повышения его роли в техническом обеспечении сельскохозяйственных предприятий.

На основании изучения, критического рассмотрения и обобщения современной терминологии углублено социально-экономическую сущность понятия “лизинг”. Его следует рассматривать не только как систему функционирующих и потенциальных финансовых, имущественных, технических органически взаимосвязанных ресурсов, а и как выразителя общественных отношений по поводу их собственности, формирования, размещения, использования и развития в интересах отдельного индивидуума, хозяйственной структуры и общества в целом.

В диссертации проведена классификация видов лизинга по таким основным признакам: количество участников, территориальное размещение и сектор рынка, целевое приобретение, тип, состояние имущества, уровень его окупаемости, объем обслуживания, экономико-технологическая роль, функциональное, производственное назначение лизинга, степень экономической активности, сложности, отношение к сфере и виду экономической деятельности, источники, форма организации расчетов, срок лизинга, предоставление льгот при осуществлении лизинговых операций и степень риска.

Доказано, что лизинговые отношения должны базироваться на таких обобщенных, упорядоченных и дополненных диссертантом научных принципах: государственный подход, научность, мотивация, предприимчивость, территориальность, ответственность, доверие, комплексность, системность, объективность, равноправие, конкретность, точность, действенность, плановость, оперативность, гибкость, демократизм, срочность, возвратность, собственность, платность, экономичность, инновационность. Сделан также вывод о том, что исследование лизинговой деятельности сельскохозяйственных предприятий должно осуществляться по таким этапам: подготовительный (технические мероприятия), основной (аналитические, прогнозные мероприятия) и заключительный (конструктивные мероприятия) с использованием систематизированных диссертантом три группы показателей анализа и оценки лизинга: уровень развития, динамика и экономическая эффективность.

В результате проведенного исследования установлено, что в Украине слабо развита лизинговая деятельность, ,невысокая эффективность работы лизинговых кампаний и, следовательно, недостаточная их роль в техническом обеспечении сельскохозяйственных предприятий. На это влияют производственные, социально-экономические, организационные, нормативно-правовые, психологические, политические, информационные факторы. С их учетом сделан прогноз объема поставок техники хозяйствам по лизингу до 2015 г. Он показал, что в перспективе ожидается увеличение объема поставок техники сельскохозяйственным предприятиям в 5,5 раза по сравнению с 2004 г. Однако эти темпы роста признаны недостаточными, поскольку они не будут удовлетворять возрастающие потребности аграрных предприятий в техническом перевооружении.

В диссертации предложены пути повышения роли лизинга в техническом обеспечении сельскохозяйственных предприятий путем усовершенствования государственного регулирования, законодательства, создания благоприятной экономической среды и надлежащего информационного обеспечения.

Осуществлено внедрение основных результатов диссертации в практику, что способствует созданию современной материально-технической базы, использованию прогрессивных энергосберегающих технологий, повышению эффективности производства и доходов сельскохозяйственных предприятий, улучшению условий труда, занятости, а также благосостоянию крестьян.

Ключевые слова: лизинг, имущество, эффективность, лизинговые платежи, амортизация, налогообложение, аренда.

Summary

Grinchuk Y. S. Leasing In Technical Provision Of Agricultural Enterprises.- Manuscript.

The dissertation for the Degree of Candidate of Economic science in the speciality 08.07.02- agrarian economics and agricultural complex.- Lviv State Agrarian University, Lviv, 2007.

This dissertation is dedicated to the development of theoretical, methodological and practical base of leasing and rising of its role in the technical provision of agricultural enterprises. The result of the research that have been carried out is deepening socio - economical essence of leasing classification of its types and systematization of the principles, methodical approach formulation to leasing activities studying of agricultural enterprises, revealing and quantitative measuring of factors of effection on leasing development and economics technical over rigging leasing deliveries prognostication of agricultural equipment to agrarians, and determination of main directions of leasing activities in the country.

The main results of the dissertation have been applied to practice, which favours the creation of modern material and technical basis, the usage of progressive technologies, the increasing of production effectiveness, agricultural enterprises incomes, the conditions of work improvement and peasant`s prosperity.

Key words: leasing, property, effectiveness, agriculture, amortization, taxation, rent.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна зовнішня економічна політика зорієнтована на побудову соціально-орієнтованої ринкової економіки та інтеграцію України у світовий економічний простір. Проте без забезпечення інноваційного шляху розвитку, створення міцної матеріально-технічної бази, застосування сучасних енергозберігаючих систем і прогресивних технологій досягнути поставлену мету неможливо. В першу чергу це стосується однієї з найважливіших сфер економічної діяльності - сільського господарства, на долю якого припадає до 10 відсотків випуску валового внутрішнього продукту і де зайнято майже 20% населення. Однак тут нині склалася катастрофічна ситуація щодо технічного оснащення господарських структур основними засобами, їх складу та якісних характеристик. Рівень забезпечення сільськогосподарських підприємств основними видами техніки складає від половини до двох третин від загальної потреби, а майже 90% із них відпрацювали один і більше строків експлуатації за нормативом.

В цих складних умовах важливу роль повинен відігравати лізинг, який призваний створити прийнятні умови для впровадження, ефективного використання сучасної прогресивної техніки і технології, поповнення й оновлення наявного парку машин і механізмів господарств. Не дивлячись на значні переваги і позитивні сторони, лізинг в Україні ще не набув широкого розповсюдження як в цілому по економіці, так і в сільському господарстві зокрема. Донині, за експертними оцінками, лізингом скористалися не більше 3-х відсотків підприємців, тим часом як у розвинених зарубіжних країнах за лізингом надходить 90% промислового обладнання. Однією з причин такого стану є відсутність ефективного державного регулювання лізингових відносин, насамперед, в сільському господарстві, несприятливе економічне середовище, недосконалі законодавча та інформаційна бази для розвитку лізингу. Це зумовлює необхідність дослідження лізингової діяльності та обґрунтування напрямів її подальшої активізації, що є надзвичайно складною проблемою.

Враховуючи важливість проблем формування матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, оснащення їх сучасною технікою, впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, вирішенню їх присвячені наукові праці багатьох учених і практиків. Так, вагомий вклад у їх розробку внесли такі зарубіжні і вітчизняні учені-економісти: А.М. Абашина, В.Г. Андрійчук, Л.Н. Братнікова, Н.М. Внукова, В.Д. Газман, П.І. Гайдуцький, О.Ф. Гриценко, М.Я. Дем'яненко, Є.В. Кабатова, М.І. Кісіль, М.Г. Лобас, П.О. Мосіюк, Г.М. Підлісецький, Л.Н. Прилуцький, П.Т. Саблук, Р.П. Саблук, І.К. Тальє, А.М. Турило та інші.

Проте питання поповнення, оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств при дефіциті вільних обігових коштів за допомогою ефективної системи лізингу в сучасних умовах трансформації економіки, формування інноваційної моделі розвитку суспільства вивчені недостатньо. Це стосується, зокрема, висвітлення соціально-економічної сутності, основних форм, видів і принципів лізингу, методологічних засад дослідження лізингової діяльності, прогнозування поставок техніки господарствам на умовах лізингу, а також створення ефективного механізму стимулювання розвитку лізингової діяльності в аграрному секторі економіки.

Актуальність, теоретична і практична значимість дослідження вказаних проблем, недостатнє їх вивчення, а також необхідність пошуку дієвих шляхів підвищення ролі лізингу у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств на новому етапі аграрної політики - забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах відкритого конкурентного середовища, функціонування прозорого аграрного ринку, вступу України до Сот та ЄС і визначили вибір теми даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Білоцерківського державного аграрного університету і здійснювалося згідно з планом держбюджетної науково-дослідної роботи за темою: “Розробка механізму стимулювання і підтримки експорту продукції АПК в умовах інтеграції до Європейського союзу” (№ державної реєстрації 0104V004943). В межах цієї теми особисто дисертантом розроблено методичні засади аналізу та оцінки ефективності лізингової діяльності, а також обґрунтовано шляхи підвищення ролі лізингу у технічному переоснащенні і підвищенні ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств в умовах інтеграції України до Європейського Союзу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств за допомогою лізингу.

Відповідно до цієї мети в дисертації поставлені і розв'язувалися такі задачі:

ѕ визначення соціально-економічної сутності, основних форм, видів та принципів лізингу;

ѕ розробка методологічних підходів до вивчення лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств;

ѕ аналіз і комплексна оцінка стану та основних тенденцій розвитку лізингу в сільському господарстві;

ѕ виявлення факторів впливу на розвиток лізингу та технічне забезпечення сільськогосподарських підприємств;

ѕ дослідження соціально-психологічних аспектів здійснення лізингових операцій сільськогосподарськими підприємствами;

ѕ розробка прогнозу поставок сільськогосподарської техніки господарствам на умовах лізингу;

ѕ визначення основних напрямів підвищення ролі лізингу в технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств і розробка рекомендацій щодо їх практичної реалізації.

Об'єктом дослідження є процеси здійснення лізингових операцій аграрними підприємствами, лізинговими компаніями, виробниками сільськогосподарської техніки та обладнання України.

Предмет дослідження - проблеми лізингової діяльності щодо технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств різних форм власності і господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи стали загальновизнані наукові методи фундаментальної, загальнонаукової і конкретно наукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Зокрема, дослідження соціально-економічної сутності, основних форм, видів та принципів лізингу здійснено за допомогою діалектичного, історичного, системного методів. У розробці методологічних засад дослідження лізингової діяльності використані методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції. Методи економіко-математичного моделювання, кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяції, графічний, соціологічний застосовані у факторному аналізі, дослідженні соціально-психологічних аспектів здійснення лізингових операцій, а також у прогнозуванні обсягу поставок сільськогосподарської техніки господарствам на умовах лізингу. Характеристика сучасного стану та виявлення основних тенденцій розвитку лізингу в сільському господарстві здійснені із використанням статистико-економічних методів: вибіркового спостереження, монографічного, порівняння, групування, рядів динаміки, середніх величин, індексного, експертних оцінок та інших.

Науковим підґрунтям слугували також основні положення економічної теорії, зокрема щодо інвестицій, капіталу, матеріально-технічної бази, ефективності виробництва та обслуговування аграрного сектора, зайнятості, доходів населення тощо. Дослідження ґрунтувалося на ідеях міжнародних конвенцій з лізингу, нормативно-правових і господарських документах, розробках науково-дослідних установ та окремих учених.

Джерелами інформації були матеріали: Державного комітету статистики України; Національного банку України, Рахункової палати України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства аграрної політики України, Всеукраїнської асоціації лізингу „Укрлізинг”, НАК “Украгролізинг” та її органів на місцях; розробки науково-дослідних інститутів; дані річних звітів підприємств та організацій, вибіркових монографічних та соціологічних обстежень, наукові праці тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

ѕ поглиблено соціально-економічну сутність поняття „лізинг”, яке, на відміну від наявних трактувань і визначень, більш повне, оскільки характеризує лізинг не лише як систему функціонуючих і потенційних фінансових, майнових, технічних органічно взаємопов'язаних ресурсів, а й як виразника суспільних відносин з приводу їх власності, формування, розміщення (розподілу, перерозподілу), використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума, господарської структури і суспільства в цілому;

ѕ дістала подальший розвиток класифікація основних видів лізингу, яка, на відміну від існуючої, ґрунтуються на комплексному підході і передбачає розподіл всіх видів на три основні групи з більш повним їх складом за визначеними ознаками по таких блоках: суб'єкт лізингу, об'єкт лізингу та лізингові відносини, що дасть можливість запровадити системний підхід у вивченні лізингу з урахуванням специфіки та особливостей різних його видів;

ѕ доповнено існуючі наукові принципи функціонування лізингових відносин за рахунок додаткового включення до них таких як: державний підхід, науковість, мотивація, підприємливість, відповідальність, довіра, дієвість, плановість, демократизм, ефективність, врахування яких дозволить удосконалити систему управління лізинговою діяльністю;

ѕ набули подальшого розвитку методологічні підходи до вивчення лізингу за рахунок доповнення їх розробленою автором логічною схемою проведення основних етапів та складових дослідження, серед яких виділені: підготовчий (технічні заходи), основний (аналітичні і прогнозні заходи) та заключний (конструктивні заходи) етапи. Систематизовані показники аналізу та оцінки лізингової діяльності за такими групами: рівень розвитку, динаміка та економічна ефективність. Використання цих підходів, на відміну від традиційних, дозволяє зробити всебічний комплексний аналіз, а не окремих аспектів лізингу, як це, здебільшого, має місце;

ѕ визначено, обґрунтовано та вперше згруповано чинники розвитку лізингу в частині технічного забезпечення аграрних підприємств з урахуванням основних тенденцій, особливостей, процесів та явищ, що відбуваються на сучасному етапі в економіці, сільському господарстві, суспільному та політичному житті країни і світу. Вони розбиті на такі групи: виробничі (технічні і технологічні), соціально-економічні, організаційні, нормативно-правові, психологічні, політичні, інформаційні;

ѕ вперше з урахуванням результатів комплексної оцінки сучасного стану й тенденцій розвитку лізингу в сільському господарстві України розроблено основні методичні підходи до прогнозування та складений поваріантний прогноз (кризовий, стабілізаційний, період піднесення) обсягів поставок техніки господарствам у лізинг з 2006 до 2015 рр. у розрізі адміністративних областей та України в цілому;

ѕ вперше складено та обґрунтовано систему заходів держаного регулювання лізингової діяльності, яка містить такі підсистеми: антимонопольна політика та контроль за операціями з лізингу; поліпшення організації та удосконалення мотиваційного механізму лізингової діяльності;

ѕ запропоновано основні напрями підвищення ролі лізингу у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств, які передбачають систему заходів щодо удосконалення порядку нарахування амортизації та систем оподаткування лізингових операцій, існуючої законодавчої бази з питань лізингу, створення належного інформаційного забезпечення.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових підходів і розробок полягає також у системному вирішенні важливого наукового завдання - удосконалення теоретико-методологічних засад і практичних основ розвитку лізингу та підвищення його ролі у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для дослідження і практичного вирішення проблем оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств на основі застосування та удосконалення існуючого лізингового механізму за умов трансформації економіки, забезпечення сталого розвитку сільського господарства, вступу України до СОТ та ЄС. Наукові розробки автора мають практичне значення та адресну спрямованість. Результати дисертаційної роботи викладені у 5 наукових доповідях-аналізах, доповідних записках, пропозиціях, які були направлені державним органам різних рівнів управління та використані ними у практичній діяльності.

Матеріали аналітичної записки “Підвищення ролі лізингу в технічному переоснащенні і забезпеченні доходів працівників сільськогосподарських підприємств”, які відображають результати дисертаційної роботи, використані Міністерством праці та соціальної політики України у доопрацюванні проекту Закону України “Про державну програму економічного та соціального розвитку України на 2005 рік” (лист Міністерства праці та соціальної політики України №2/0/09-05 від 10.02.05).

Дані доповіді-аналізу “Стан та перспективи розвитку лізингу в сільському господарстві” використані Національною акціонерною компанією “Украгролізинг” у розробці Програми розвитку лізингу в Україні на 2006-2010 роки (Лист НАК “Украгролізинг” №08-1-1-2346 від 22.12.05).

Пропозиції дисертанта щодо покращення та розвитку лізингової діяльності в аграрному секторі впроваджені у практиці роботи структурних підрозділів Білоцерківської районної державної адміністрації у складанні Плану економічного розвитку сільського господарства Білоцерківського району на 2004-2005 роки (довідка Білоцерківської районної державної адміністрації №24-17-1846 від 15.04.04), а також Іванківської районної державної адміністрації у формуванні Плану соціально-економічного розвитку і складанні Програми розвитку малого бізнесу Іванківського району на 2005-2006 роки (довідка Іванківської районної державної адміністрації №12-18-641 від 20.03.05).

Крім того, матеріали доповідної записки “Основні напрями активізації розвитку лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств Київської області” використані Київською обласною аграрною дорадчою службою у наданні консультаційних послуг сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам щодо їх технічного забезпечення за допомогою лізингу (Лист Київської обласної аграрної дорадчої служби №12-6 від 2.06.06).

Результати дисертаційної роботи використовуються також у навчальному процесі Білоцерківського державного аграрного університету при викладанні дисципліни “Фінанси” (довідка Білоцерківського державного аграрного університету № 01-12/753 від 7.09.06).

Результати дисертації також можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання лекційних курсів: “Аналіз господарської діяльності”, “Фінансовий аналіз”, “Стратегічний аналіз”, “Актуальні проблеми фінансів”, “Організація аналітичної роботи”, “Облікова політика підприємств” та інших.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - удосконалення теоретико-методологічних засад і практичних основ забезпечення технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств за допомогою лізингу. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. Обсяг особистого внеску здобувача у наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у їх списку. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на: Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, червень, 2005 р.); науковій конференції „Удосконалення фінансово-кредитної системи та бухгалтерського обліку в контексті європейської інтеграції” (м. Київ, червень 2005 р.); Четвертій та п'ятій державних науково-практичних конференціях аспірантів і докторантів „Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, травень 2005, 2006 рр.); Всеукраїнській студентській науковій конференції „Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності” (м. Умань, січень 2006 р.); Четвертій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми й перспективи розвитку” (м. Київ, березень 2006 р.); Четвертій науковій конференції, присвячена пам'яті професора О.С. Бородіна „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (м. Київ, березень 2006 р.); Науково-практичній конференції “Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції” (м. Луцьк, червень, 2006 р.).

Вони також пройшли апробацію на засіданнях вченої ради економічного факультету Білоцерківського державного аграрного університету Міністерства освіти і науки України.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 4,9 умовних друкованих аркушів, у тому числі 8 статей у наукових журналах, збірниках наукових праць загальним обсягом 3,6 умовних друкованих аркушів, що входять до переліку наукових фахових видань.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 248 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація має 28 таблиць на 25 сторінках, 14 рисунків на 10 сторінках, список використаних джерел, що включає 159 найменувань на 15 сторінках і 17 додатків на 25 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи дослідження лізингу” поглиблено соціально-економічну сутність поняття „лізинг”; розкриті основні його форми, види та принципи, набули подальшого розвитку методологічні підходи дослідження лізингової діяльності щодо їх технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств.

Шляхом системного вивчення, критичного розгляду, порівняння й узагальнення існуючого понятійного апарату встановлено, що лізинг як соціально-економічна категорія, це - система функціонуючих і потенційних фінансових, майнових, технічних органічно взаємопов'язаних ресурсів; лізинг виражає суспільні відносини з приводу їх власності, формування, розміщення (розподілу, перерозподілу), використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума, господарської структури й суспільства в цілому.

Лізинг доцільно досліджувати по видах, систематизованих і розподілених на окремі класи за такими основними ознаками: кількість учасників; територіальне розміщення та сектор ринку; цільове придбання; тип майна; рівень окупності, стан майна; обсяг його обслуговування; економіко-технологічна роль; функціональне, виробниче призначення лізингу; ступінь економічної активності, складності; належність до сфери та виду економічної діяльності; джерела, форма організації, розрахунків, строк лізингу; надання пільг при здійсненні лізингових операцій і рівень ризику. Це полегшить розуміння економічної природи лізингу і дозволить виробити ефективні заходи по регулюванню лізингових операцій з урахуванням його різновидів, що має як важливе науково-теоретичне, так і практичне значення.

Обґрунтовано, що лізингові відносини повинні базуватися на таких узагальнених та упорядкованих існуючих та запропонованих автором окремих нових наукових принципах: державний підхід; науковість; мотивація; підприємливість; територіальність; відповідальність; довіра; комплексність; системність; об'єктивність; рівноправність; конкретність; точність; дієвість; плановість; оперативність; гнучкість; демократизм; строковість; зворотність; власність; платність; економічність, інноваційність.

Проблема дослідження лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств є багатогранною, оскільки передбачає розв'язання комплексу різноманітних взаємопов'язаних питань: організаційних, методичних, конструктивно-логічних, аналітичних, інформаційних та інших. Тому, на відміну від існуючого підходу, при якому розкриваються окремі боки лізингових операцій, здебільшого, обмежуючись аналізом їх стану та динаміки, пропонується застосовувати системний підхід. У зв'язку з цим обґрунтовано, що вивчення лізингових операцій господарств повинно здійснюватися за такими визначеними автором етапами: підготовчий (технічні заходи: визначення: мети, задач, об'єкту і предмету дослідження, складання його плану, вибір методів і прийомів, показників, послідовності і періодичності аналізу, джерел інформації та засобів її обробки); основний (аналітичні і прогнозні заходи: збирання, обробка та узагальнення інформації, факторний, соціологічний аналіз, оцінка розвитку, ефективності, прогнозування лізингової діяльності господарств) та заключний (конструктивні заходи: визначення шляхів подальшого розвитку лізингу, апробація та провадження результатів дослідження у практику, розповсюдження передового досвіду з лізингової діяльності тощо).

Для забезпечення комплексного підходу у дослідженні доцільно використовувати систематизовані автором три групи показників аналізу та оцінки лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств щодо їх технічного переоснащення: рівень розвитку, динаміка та економічна ефективність лізингу.

У другому розділі “Аналіз, оцінка та прогноз розвитку лізингу в сільському господарстві” дана оцінка рівня, тенденцій розвитку та ролі лізингу в технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств; визначені основні чинники, які впливають на ці процеси; висвітлені соціально-психологічні аспекти здійснення лізингових операцій та складений прогноз поставок техніки господарствам на умовах лізингу.

Встановлено, що, не дивлячись на активний розвиток лізингу у світі, в Україні він не набув ще значного поширення. За даними асоціації „Укрлізинг”, в 2003 р. в Україні було здійснено лізингових операцій на суму 1200 млн. грн., або 2 млрд. дол. США, що становило 0,5% у ВВП. Це надзвичайно низькі показники, оскільки аналогічні показники у США дорівнювали відповідно 208,0 млрд. дол. США (1,9% у ВВП), Японії - 68,8 (1,6%), Німеччині - 48,3 (2,1%), Франції - 26,4 (1,6%), Італії - 24,0 (1,7%), Великобританії - 18,9 (1,1%), Канаді - 14,1 (1,7%) млрд. дол. США. На початок 2005 р. в Україні нараховувалося 163 зареєстрованих суб'єкти господарювання з основним видом діяльності „Фінансовий лізинг” і 268 суб'єктів господарської діяльності, у яких у назві було слово „лізинг”. Проте, за експертними оцінками, тільки 15-20% із зазначених вище структур реально надавали лізингові послуги.

Починаючи з 1999 р. в Україні відбувається негативна тенденція спадання темпів розвитку лізингової діяльності. Так, за 1999-2003 рр. обсяг лізингових операцій скоротився у національній валюті з 1812 до 1200 млн. грн., або на третину, а в доларах США - з 0,4 до 0,2 млрд., тобто удвічі. Питома вага його у ВВП зменшилася з 1,4 до 0,5%, майже вдвічі, а в інвестиціях відповідно - з 7,9 до 2,7%, або у 2,9 рази. Це призвело до значного відставання України порівняно з іншими країнами, навіть з країнами СНД, насамперед, з Російською Федерацією. Крім того, ефективність роботи лізингових компаній невисока. На початок 2005 р. у розрахунку на одну компанію припадало в середньому лише 21 лізингова угода, з них 5 новоукладених, з вартістю 420 тис. грн. однієї, а вартість невиконаних договорів сягнула 78 млн. грн.

Аналіз структури лізингових операцій за галузями економіки в Україні показує, що основна їх частка припадає на промисловість - 40%, потім йде сільське господарство - 29, транспорт - 22, будівництво - 4, зв'язок, інформаційні системи - 1%. Проте протягом останніх років відбувається різке переміщення лізингових операцій з аграрного сектора економіки у промисловий.

Основним постачальником техніки у лізинг для сільськогосподарських підприємств є НАК Украгролізинг”, яка за 1998 - 2005 рр. закупила і передала у лізинг 17,2 тис. одиниць техніки вартістю 1178 млн. грн. Однак ця компанія працює нестабільно, що підтверджують різкі коливання темпів приросту основних показників її діяльності - кількості та вартості поставленої аграрним товаровиробникам техніки у лізинг, особливо у 2000 та 2005 рр. Це свідчить про несприятливі умови для функціонування лізингового бізнесу (табл. 1).

Таблиця 1. Стан та динаміка основних показників поставок господарствам України техніки у лізинг НАК „Украгролізинг” у 1998-2005 рр.*

*Складено та розраховано автором за даними НАК „Украгролізинг”.

** За базу взято 1998 р. (1998 р. = 100,0%)

Основним джерелом фінансування державного агролізингу є кошти Державного бюджету - більше 140 млн. грн. щорічно, або майже третина у загальному обсязі фінансування. Проте, такі обсяги фінансування лізингових операцій для сільськогосподарських виробників незадовільні, оскільки через малий розмір не можуть задовольнити навіть найнеобхідніші потреби. Так, за останні 4 роки у розрахунку на одну область в середньому було використано 4,4 млн. грн. у рік, що дорівнювало вартості приблизно 28 колісних тракторів загального призначення або 8 комбайнів вітчизняного виробництва.

У результаті комплексного аналізу встановлено, що на розвиток та роль лізингу щодо технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств впливають ряд умов і чинників, які об'єднані автором у такі основні групи: виробничі (технічні і технологічні), соціально-економічні, організаційні, нормативно-правові, психологічні, політичні, інформаційні в контексті стану економіки, сільського господарства, суспільного та політичного життя країни тощо.

В результаті проведеного дисертантом множинного кореляційного та регресійного аналізу встановлено, що серед досліджених чинників більш суттєвий і достовірний середній по щільності зв'язок існує між вартістю отриманої у лізинг техніки в середньому на одне сільськогосподарське підприємство (результативна ознака) і двома чинниками - рентабельністю виробництва та часткою продукції сільського господарства у валовій продукції. Зміна вартості техніки, отриманої сільськогосподарськими підприємствами у лізинг, на 23,1% викликана впливом вказаних вище факторів. Причому виявлено існування зворотної залежності між вказаними вище вартістю отриманої у лізинг техніки та факторами, яка пояснюється тим, що лізинговим операціям надають перевагу в основному бідніші, з незадовільним економічним станом господарства, підтверджуючи цим самим основну місію лізингу - надання допомоги економічно слабким суб'єктам, у першу чергу сільськогосподарським товаровиробникам які мають низьку рентабельність і платоспроможність.

На думку дисертанта, основними причинами надто повільних темпів поширення лізингової діяльності в Україні є: недосконалі фінансово-кредитна політика, нормативно-правова база, завищені ставки лізингових платежів, низька платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, нерозвиненість ринку лізингових послуг, економічна та політична нестабільність, а також відсутність належного інформаційного забезпечення, психологічна неготовність керівників і спеціалістів господарств до здійснення лізингових операцій.

Дослідження показали, що навіть при всіх інших позитивних умовах психологічна непідготовленість людей не дозволяє скористатися можливостями отримання техніки у лізинг. Для цього потрібно мати бажання, уміння ризикувати і брати відповідальність, бути ініціатором, лідером і надіятися самому на себе, розуміти зміст і бути обізнаним з дією ринкового механізму. Так, результати проведеного автором у 2005 р. вибіркового соціологічного опитування 382 керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Макарівського, Білоцерківського та Іванківського районів Київської області показали, що вони і економічно і психологічно не готові до здійснення лізингових операцій через нестачу коштів у підприємств, економічну і політичну нестабільність, недосконалість законодавства, завищену ставку лізингових платежів, необізнаність з питань лізингу, нестачу досвіду із здійснення лізингових операцій, а також небажання ризикувати (табл. 2).

Таблиця 2. Основні причини, які заважать розвитку лізингу в сільському господарстві, по районах Київської області, в % до загальної кількості відповідей*

* Складено автором за результатами проведеного ним соціологічного обстеження керівників і спеціалістів господарств. Київської області.

На основі розроблених дисертантом основних методичних підходів до прогнозування розвитку лізингу з урахуванням перспективних потреб сільськогосподарського виробництва, соціально-економічного стану аграрного сектора і держави в цілому складений поваріантний прогноз (І - кризовий варіант, ІІ - стабілізаційний, ІІІ - період піднесення) обсягів поставок техніки господарствам у лізинг з 2006 до 2015 рр. у розрізі адміністративних областей та України в цілому. Очікується, що за умов розвитку подій згідно стабілізаційного варіанту прогнозу, який прийнятий за основу як найбільш оптимальний та вірогідний, сума переданої у лізинг господарствам техніки, складе у 2010 р. 1104,9 млн. грн., а в 2015 р. - 1776,3 млн. грн., що відповідно в 1,6 та у 5,5 разів більше порівняно з 2004 р. Проте, такі темпи зростання не можна визнати задовільними, оскільки наявна вихідна база для прогнозування надзвичайно низька і не відповідає потребам селян (табл. 3).

У третьому розділі “Основні шляхи підвищення ролі лізингу в технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств” визначено напрями поліпшення державного регулювання лізингової діяльності, сформульовані пропозиції щодо створення сприятливого економічного середовища та удосконалення нормативно-правової та інформаційної бази для розвитку лізингу.

Обґрунтовано, що система державного регулювання лізингової діяльності повинна включати у себе такі підсистеми: антимонопольна політика та контроль за операціями з лізингу, поліпшення організації лізингової діяльності та удосконалення мотиваційного механізму лізингу. У свою чергу ці підсистеми складаються із сукупності першочергових заходів. Так, антимонопольна політика та контроль за операціями з лізингу передбачають здійснення таких дієвих кроків: антимонопольна діяльність держави, ліцензування лізингової діяльності, контроль та аналіз ефективності діяльності лізингових компаній, конкурсне розміщення бюджетних коштів лізингового фонду, контроль цін, якості лізингової техніки та сільськогосподарської продукції, ліквідація диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію (рисунок).

Таблиця 3. Фактичні та прогнозні обсяги поставок сільськогосподарської техніки в лізинг господарствам України у 2004-2015 рр., млн. грн.*

*Розраховано автором на основі оперативних даних НАК „Украгролізинг” за 1998-2004 рр.

Поліпшення організації лізингової діяльності потребує: перекладу фінансових ризиків з держави на лізингодавців, вилучення лізингової техніки у боржників, підвищення відповідальності до виконання лізингових угод, заборони відстрочки лізингових платежів, створення атмосфери партнерства і довіри, співпраці з органами влади, розробки та реалізації Національної і регіональних програм розвитку лізингу. Удосконалення мотиваційного механізму лізингу можливо за умови здійснення таких заходів: сприяння соціально важливим видам діяльності (сільське господарство та інші), компенсація частини лізингових платежів, участь держави у створенні інфраструктури з лізингу, пільгове кредитування, оподаткування лізингових операцій, нарахування пені за несвоєчасні платежі, підтримка виробників сільськогосподарської техніки та контроль її якості, стимулювання регіонів за виконання лізингових угод.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1. Система регулювання розвитку лізингу в аграрному секторі економіки України

Для кращого розвитку лізингу і зміцнення матеріально-технічної бази господарств пропонуємо здійснити систему заходів щодо створення сприятливого економічного середовища, зокрема удосконалення порядку нарахування амортизації, систем оподаткування та фінансування лізингових операцій. Цього можна досягти шляхом:

ѕ розробки, впровадження науково та економічно обґрунтованих норм прискореної амортизації для майна, що передається у фінансовий лізинг, враховуючи специфіку предмета лізингу, самих лізингових операцій, інтересів суб'єктів лізингових відносин, оскільки існуючий порядок нарахування амортизації дещо затягнутий і забезпечує переважно фіскальну функцію оподаткування;

ѕ звільнення лізингодавців від сплати податків на прибуток, отриманий ними від реалізації договорів фінансового лізингу зі строком дії не менше 3 років та податку на додану вартість при наданні лізингових послуг (із збереженням діючого порядку сплати податку на додану вартість при придбанні майна, що є об'єктом фінансового лізингу);

ѕ звільнення кредитних установ, у тому числі й банків від сплати податку на прибуток, отриманий ними від надання кредитів на строк 3 роки і більше для реалізації операцій фінансового лізингу (виконання лізингових договорів);

ѕ звільнення від сплати податку на додану вартість технологічного обладнання та запасних частин до нього, що ввозяться по імпорту (операції міжнародного лізингу).

Обґрунтовано, що активізація лізингової діяльності в умовах інтеграції України у світовий економічний простір неможлива без подальшого вдосконалення існуючої законодавчої бази, яка поки що відстає від сучасних потреб. У цьому зв'язку необхідно забезпечити в законодавчих актах єдину чітку термінологію, узгоджені підходи щодо лізингу, конкретизувати критерії у визначенні операцій з оперативного лізингу, вирішити питання права власності на лізингове майно, а також привести українське законодавство з лізингу у відповідність до міжнародного, насамперед, європейського.

У ході дослідження виявлено, що в Україні відсутня необхідна достовірна інформаційна база щодо лізингової діяльності. Державні статистичні органи не мають даних по обсягах лізингових послуг, кількості укладених, виконаних і невиконаних договорів, джерелах фінансування, вартості техніки і обладнання, переданого у лізинг у розрізі видів економічної діяльності, суб'єктів господарювання та економіки в цілому. Для створення належного інформаційного забезпечення необхідно здійснити комплекс заходів з таких напрямів: удосконалення статистичної звітності, формування інформаційного банку даних, пропаганда та розповсюдження інформації, надання дорадницьких, просвітницьких послуг з лізингу тощо.

Висновки

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв'язання науково-прикладного завдання щодо технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств за допомогою лізингу. Суть наукових здобутків автора полягає у: поглибленні соціально-економічного змісту поняття „лізинг”; висвітленні і характеристиці його основних форм, видів та принципів; розвитку методологічних підходів до вивчення лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств; виявленні та кількісному вимірі факторів впливу на розвиток лізингу та технічне переоснащення господарств; розробці прогнозу поставок сільськогосподарської техніки аграріям на умовах лізингу; визначенні основних напрямів активізації лізингової діяльності на селі.

Результати дослідження дозволили дисертанту дійти таких висновків:

1. В сучасних складних економічних умовах сільськогосподарських підприємств при відсутності достатніх обігових коштів, катастрофічному моральному і матеріальному старінні матеріально-технічної бази, обмеженості доступу до кредитів велику роль відіграє лізинг. Тому проблема дослідження лізингової діяльності та обґрунтування напрямів її подальшої активізації набуває особливої актуальності. Однак поки що лізинг не став предметом комплексного дослідження, не відпрацьовані єдина термінологія, науково-методичні і практичні підходи до вирішення цілого кола питань в контексті здійснення нового етапу аграрної політики - забезпечення сталого розвитку сільського господарства в умовах відкритого конкурентного середовища, функціонування прозорого аграрного ринку, інтеграції України у світовий економічний простір. Це утруднює наукове пізнання та аналіз досліджуваної категорії і практичне використання отриманих аналітичних висновків в управлінні аграрним виробництвом.

2. Існуючі трактування і визначення лізингу як економічної категорії потребують уточнення за рахунок поглиблення їх соціально-економічної сутності. Виходячи з цього, лізинг слід розглядати не лише як систему функціонуючих і потенційних фінансових, майнових, технічних органічно взаємопов'язаних ресурсів, а й як виразника суспільних відносин з приводу їх власності, формування, розміщення (розподілу, перерозподілу), використання та розвитку в інтересах окремого індивідуума, господарської структури і суспільства в цілому.

3. Обґрунтовано необхідність систематизації та класифікації видів лізингу за такими основними ознаками: кількість учасників; територіальне розміщення та сектор ринку; цільове придбання; тип майна; рівень окупності, стан майна; обсяг його обслуговування; економіко-технологічна роль; функціональне, виробниче призначення лізингу; ступінь економічної активності, складності; належність до сфери та виду економічної діяльності; джерела, форма організації, розрахунків, строк лізингу; надання пільг при здійсненні лізингових операцій і рівень ризику. Це полегшить розуміння економічної природи лізингу і дозволить виробити ефективні заходи по регулюванню лізингових операцій з урахуванням його різновидів, що має як важливе науково-теоретичне, так і практичне значення.

4. Доведено, що лізингові відносини повинні базуватися на таких узагальнених, упорядкованих та доповнених дисертантом наукових принципах: державний підхід; науковість; мотивація; підприємливість; територіальність; відповідальність; довіра; комплексність; системність; об'єктивність; рівноправність; конкретність; точність; дієвість; плановість; оперативність; гнучкість; демократизм; строковість; зворотність; власність; платність; економічність, інноваційність.

5. Дослідження лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств повинно включати у себе з урахуванням специфіки аграрного виробництва організаційні, методичні, конструктивно-логічні, аналітичні, інформаційні та інші аспекти і здійснюватися за такими основними етапами: підготовчий (технічні заходи), основний (аналітичні і прогнозні заходи) та заключний (конструктивні заходи). Для цього доцільно використовувати систематизовані автором три групи показників аналізу та оцінки лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств щодо їх технічного переоснащення: рівень розвитку, динаміка та економічна ефективність лізингу.

6. Встановлено, що в Україні слабо розвинена лізингова діяльність, до того ж, починаючи з 1999 р. спостерігається негативна тенденція спадання її темпів. Це призвело до значного відставання України порівняно з іншими країнами, навіть з країнами СНД, насамперед, з Російською Федерацією. Невисока й ефективність роботи лізингових компаній та недостатня їх роль у технічному забезпеченні сільськогосподарських підприємств.

7. В результаті проведеного дослідження виявлено, що на розвиток та роль лізингу щодо технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств впливають такі групи чинників: виробничі (технічні і технологічні), соціально-економічні, організаційні, нормативно-правові, психологічні, політичні, інформаційні, які відрізняються тим, що враховують основні тенденції, особливості, процеси та явища, які відбуваються нині в економіці, сільському господарстві, суспільному та політичному житті країни.

8. Розрахунки дисертанта щодо прогнозування обсягів поставок техніки господарствам у лізинг до 2015 рр. свідчать, що в перспективі очікується збільшення обсягів поставок техніки господарствам до 1104,9 млн. грн. у 2010 р., та до 1776,3 млн. грн. у 2015 р., що відповідно в 1,6 та у 5,5 разів більше порівняно з 2004 р. Проте, такі темпи зростання незадовільні, оскільки не покриватимуть зростаючу потребу аграрних підприємств у модернізації їх матеріально-технічної бази.

9. Система державного регулювання лізингової діяльності повинна включати у себе такі підсистеми: антимонопольна політика та контроль за операціями з лізингу, поліпшення організації лізингової діяльності та удосконалення мотиваційного механізму лізингу. У свою чергу ці підсистеми складаються із сукупності першочергових заходів, зокрема: ліцензування лізингової діяльності, контроль цін та результатів роботи лізингових компаній, конкурсне розміщення бюджетних коштів лізингового фонду, зменшення фінансових ризиків, розробка, реалізація Національної і регіональних програм розвитку лізингу, участь держави у створенні інфраструктури ринку лізингових послуг, пільгове кредитування, оподаткування лізингових операцій тощо.

10. Подальший розвиток лізингу і технічне переоснащення господарств потребують створення сприятливого економічного середовища шляхом удосконалення існуючого порядку нарахування амортизації, впровадження пільгових умов оподаткування та фінансування лізингових операцій, а також удосконалення існуючої законодавчої бази з лізингу в частині забезпечення єдиної чіткої термінології, вирішення питання права власності на лізингове майно, а також гармонізації його до міжнародних правових норм і стандартів, насамперед, європейських.