Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні механізми активізації лізингової діяльності підприємств

Спеціальність: Економіка, організація і управління підприємствами

НАСТАСЬЄВ В'ЯЧЕСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ

Львів, 2006 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах необхідність забезпечення високого рівня ефективності господарювання посідає центральне місце в економічній політиці держави, формує стратегію діяльності виробничо-господарських структур. Разом з тим, сучасна економічна ситуація, в якій опинилася більшість вітчизняних господарюючих суб'єктів, призвела до того, що за останнє десятиріччя рівень зносу основних фондів на підприємствах досяг критичної позначки. Нагальна необхідність технічного переозброєння діючих промислових виробництв вимагає активного пошуку шляхів вирішення цієї проблеми.

В умовах обмеженого державного бюджетного фінансування, відсутності власних фінансових ресурсів та можливостей залучення банківських кредитів одним із ефективних напрямків довгострокового інвестування оновлення основних фондів промислових підприємств може стати лізинг.

Проблема лізингу є новою для України. Потреба її вирішення випливає з об'єктивної необхідності прискорення інвестиційних та відтворювальних процесів.

Лізинг зручний для всіх сторін лізингових відносин. Для виробників розширюються можливості збуту продукції, лізингу давши забезпечується швидке повернення інвестованого капіталу внаслідок застосування підвищених норм амортизації і надання державою податкових та інших пільг. Лізингу одержувач може оперативно оновити капітал, отримавши у користування сучасне устаткування без його негайної повної оплати, без значних разових витрат.

Питання регулювання та розвитку лізингових відносин в Україні як однієї з форм залучення інвестицій досліджували Амоша О.І., Андрійчук В.Г., Бєлєнький П.Ю., Бойко Є.І., Внукова Н.М., Галушко В.П., Германчук Г.М., Гриценко О.Ф., Дідур С.В., Дем'яненко М.Я., Кваша С.М., Кісіль М.І., Козоріз М.А., Кочеткова В.П., Лабас М.Г., Луб'яницький О.Г., Міщенко В.І., Ольховіков А.О., Побурко Я.О., Прилуцький Л.І., Слав'янська Н.Г., Стукало Н.В., Тимченко О.М., Точилін В.О., Трач В.П., Холодний Г.О. та інші вчені-економісти.

Серед російських вчених проблемами розвитку лізингу займаються: Газман В.Д., Горемикін В.А., Кабатова Е.В., Прилуцький Л.М., Чекмарьова Е.Н. та інші.

Віддаючи належне фахівцям, які працюють у теорії, методології та організації лізингу, слід зауважити, що до цього часу ряд питань, які стосуються практичного вирішення проблеми розвитку лізингової діяльності, залишаються остаточно не вирішеними. Зокрема, сьогодні актуальним є дослідження природи лізингу, визначення його сутності та місця серед інших, суміжних із ним явищ. Потребують вирішення питання правового регулювання лізингових відносин, у тому числі інвестиційні аспекти лізингу, правове забезпечення розвитку лізингу в сфері економіки України.

До цього часу не визначено роль банків, страхових компаній та інших операторів лізингової діяльності, не відпрацьовані методи оцінки ризиків та ефективності використання лізингових інструментів промисловими підприємствами. Практична значимість лізингу, недостатній рівень дослідження теоретичних, методологічних та прикладних питань розвитку лізингової діяльності промислових підприємств обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дисертаційного дослідження. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене у відповідності з планом науково-дослідних робіт Буковинського університету за темою “Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду” (№ державної реєстрації 0103U007831). В межах теми автором проведено дослідження організаційно-економічного забезпечення розвитку лізингових відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка нових наукових положень та пропозицій із вдосконалення організаційно-економічного механізму активізації лізингової діяльності промислових підприємств на основі системного аналізу існуючих науково-методичних підходів, законодавства та досвіду розвитку лізингових відносин у зарубіжних країнах.

Мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити економічну сутність та роль лізингу з метою виявлення його переваг над іншими формами інвестування промислового виробництва;

- провести дослідження видів та форм лізингу, які визначені у чинному законодавстві, а також тих, що застосовуються у зарубіжних країнах;

- охарактеризувати склад лізингових відносин і визначити правовий статус лізингодавця та лізингоодержувача;

- оцінити стан розвитку лізингових операцій в Україні;

- розкрити сучасні особливості державного регулювання лізингової діяльності з метою визначення напрямків його вдосконалення;

- обґрунтувати економічні та законодавчі важелі активізації лізингової діяльності підприємств;

- розробити пропозиції щодо покращення діяльності лізингових компаній на основі використання сучасних лізингових інструментів;

- узагальнити існуючі та розробити власні методичні підходи до оцінки ефективності лізингових операцій підприємств, ризиків лізингової діяльності.

Об'єктом дослідження виступає лізингова діяльність підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних та прикладних аспектів ефективного використання організаційно-економічних механізмів активізації лізингової діяльності підприємств.

Методи дослідження.

Методологічною основою дослідження є об'єктивні економічні закони, сучасні теорії ринкової економіки, методи економічних досліджень:

- аналізу і синтезу (при визначенні основних напрямків формування і розвитку лізингових компаній);

- причинно-наслідкового зв'язку та абстрактно-логічний (при формуванні вихідних принципів і висновків, при узагальненні та критичному аналізі досліджень інших авторів), порівняння (при встановленні відмінностей лізингової діяльності в Україні та за кордоном, при вивченні особливостей надання лізингових послуг підприємствам різних галузей промисловості);

- економіко-математичні (при визначенні ефективності лізингових операцій, комплексній оцінці доцільності використання лізингової угоди);

- монографічний та інші загальноприйняті методи дослідження.

У процесі дослідження вивчено відповідні законодавчі та нормативно-правові акти України, теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела за темою дисертаційної роботи.

Використані аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики, офіційні дані Всеукраїнської асоціації “Укрлізинг”, звіти провідних лізингових компаній, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців у періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше обґрунтовано:

- методи розмежування між фінансовим і оперативним лізингом, в основі якого повинні лежати: строк окупності вкладень в об'єкт лізингу;

- розподіл ризиків, пов'язаних з випадковим знищенням чи пошкодженням об'єкта лізингу;

- перехід права власності після закінчення терміну лізингової угоди.

Розроблено методичні рекомендації з:

- комплексної оцінки доцільності використання підприємством лізингових угод, які враховують очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій, розширення обсягів виробництва.

Удосконалено:

- визначення поняття лізингу як фінансово-економічної категорії, зокрема, пропонується трактувати його як сукупність взаємообумовлених майново-правових відносин з приводу надання лізингодавцем лізингоодержувачу майна, за вибором останнього, у виняткове користування на умовах, визначених лізинговим договором.

Отримали подальший розвиток:

- методичні підходи до вдосконалення механізму державного регулювання лізингової діяльності, які передбачають уточнення положень Законів України “Про лізинг”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість” з метою розширення кола суб'єктів лізингу, введення механізму сублізингу, запровадження реєстрації об'єктів лізингу, зменшення оподаткування авансових платежів лізингодавцю, вирішення проблеми оподаткування лізингодавця у разі дострокового повернення об'єкта лізингу, зняття умов щодо прив'язки строку лізингу та розміру лізингових платежів до амортизації;

- рекомендації з вдосконалення діяльності вітчизняних лізингових компаній, суть яких полягає в розширенні сфери діяльності; використання нових фінансових інструментів: простих векселів, форфейтингу, співпраці з західними лізинговими компаніями на засадах товарного кредиту;

- методи порівняльної характеристики лізингу, оренди та банківського кредиту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання розроблених в процесі дослідження рекомендацій та методичних підходів безпосередньо промисловими підприємствами при проведенні лізингових операцій.

Теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи можуть використовуватись в процесі нормотворчої діяльності з метою розвитку та вдосконалення законодавства України про лізинг, в навчальному процесі вищих навчальних закладів, у науково-дослідницькій роботі.

Окремі положення дисертації заслуговують на використання лізинговими компаніями, органами з питань ліцензування лізингової діяльності.

Розроблені в процесі дослідження рекомендації та пропозиції використані: Чернівецькою обласною державною адміністрацією (довідка № 02-32 від 31.03.2006 р.) для вибору варіантів економічного розвитку підприємств, розробки пропозицій щодо внесення змін і доповнень у вітчизняне законодавство про лізинг; виконавчим комітетом Чернівецької міської ради (довідка №01-25/213 від 29.03.2006 р.) при підготовці програм соціально-економічного розвитку, плануванні діяльності комунальних підприємств на 2006 рік; товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Молодий буковинець” (довідка №35 від 23.03.2006 р.) при розробці та реалізації лізингового проекту підприємства.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинського університету Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Економіка і організація виробництва”, “Економіка підприємства”, “Фінанси підприємств”, а також у курсовому та дипломному проектуванні (довідка № 01-235 від 03.04.2006 р.).

Особистий внесок автора.

Основні положення і висновки дисертації є самостійним доробком автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та розробки, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати проведених досліджень доповідались і були схвалені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях:

- “Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації” (м. Чернівці, 2000 р.);

- “Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине” (г. Донецк, 2000 г.);

- “Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону” (м. Чернівці, 2001 р.);

- “Проблемы обеспечения экономической безопасности” (г. Донецк, 2001г.);

- “Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (м. Чернівці, 2002 р.);

- “ECONOMICS: CURRENT AFFAIR AND DEVELOPMENT PROSPECTS” (м. Київ, 2004 р.);

- “Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації”(м. Чернівці, 2004 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 наукових робіт загальним обсягом 5,53 д.а., з них особисто авторові належить 5,29 д.а. 8 наукових праць опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 193 сторінках, включає 12 таблиць та 21 малюнок, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел включає 118 позицій на 11 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

В першому розділі “Теоретико-методологічні засади лізингової діяльності підприємств” розкрито економічну сутність і роль лізингу, розглянуто суб'єкти й об'єкти лізингових відносин, досліджено види та форми лізингу.

Автор виходить із концептуального положення, що для постійного системного оновлення спожитих у процесі виробничої діяльності матеріально-речових засобів на якісно новій основі потрібно залучати ефективні фінансові інструменти, серед яких важливе місце займає лізинг.

Економічна сутність лізингу ще не зовсім з'ясована. Його зміст та роль трактуються по-різному, а часто навіть і суперечливо. На нашу думку, різноманітний характер лізингу потребує впорядкування накопичених знань, виявлення в ньому загальних та особливих ознак і властивостей, що відрізняють його від суміжних економічних явищ і процесів.

У роботі виділено два основні теоретичні підходи вітчизняних вчених до трактування поняття лізингу.

Перший підхід полягає у характеристиці лізингу за допомогою традиційних інструментів нормативно-правових відносин: договорів оренди, фінансування капітальних вкладень, кредиту, інвестицій тощо.

Другий підхід характеризує лізинг як комплекс специфічних відносин, які виникають при передачі за відповідну плату, на визначений термін і на відповідних умовах, що обумовлені договором, лізингодавцем у тимчасове користування майна, придбаного спеціально для лізингоодержувача, з правом викупу.

Деякі вчені ототожнюють лізинг з орендою, відносинами купівлі-продажу і кредиту.

Ми вважаємо, що лізинг можна розглядати як сукупність взаємообумовлених майново-правових відносин з приводу надання лізингодавцем лізингоодержувачу майна, за вибором останнього, у виняткове користування на умовах, визначених лізинговим договором.

У роботі наведені порівняльні характеристики лізингу, оренди та банківського кредиту. Обґрунтовано положення про те, що лізинг як окрема самостійна економічна категорія повинна керуватися спеціальним законодавством.

Ринок лізингових послуг характеризується різноманітністю видів та форм лізингу, а також юридичних норм, які їх регулюють. Існує декілька критеріїв класифікації лізингових відносин:

- за ступенем окупності лізингового майна;

- за типом фінансування лізингових відносин;

- залежно від складу учасників лізингової угоди;

- за типом лізингового майна;

- за сектором ринку, де здійснюються лізингові операції;

- за порядком здійснення лізингових платежів.

Головними видами лізингу у світовій практиці і в Україні прийнято вважати фінансовий та оперативний.

В основі поділу лізингу на оперативний і фінансовий повинні лежати: термін дії лізингової угоди, строк окупності предмета лізингу та характер його використання.

Досліджено і проведено порівняльну характеристику фінансового та оперативного лізингу.

Лізингу притаманний трьохсторонній характер взаємовідносин і тому більшість вчених-економістів виділяють трьох основних суб'єктів лізингових відносин: лізингодавця, лізингоодержувача та постачальника лізингового майна. Роль та функції лізингодавців виконують фінансово-кредитні установи, фінансово-лізингові компанії, філії та підрозділи виробників лізингового майна, державні та місцеві органи (комітети з управління майном, відділи маркетингу, комерційні банки).

Попит на ринку лізингу формують лізингоодержувачі: юридичні особи всіх галузей народного господарства, а також окремі громадяни.

Серед постачальників лізингового майна виділяють ряд професійно спеціалізованих підприємств з різноманітним колом прав та обов'язків, які в сучасних умовах можуть відіграти важливу роль в активізації лізингової діяльності.

У роботі акцентується увага на тому, що предмет лізингу має двояку природу, подвійний економічний зміст. Для лізингодавця затрати на придбання предмета лізингу є затратами оборотного капіталу, які необхідні для здійснення лізингової діяльності. У лізингоодержувача предмет лізингу використовується як засіб праці, як основний капітал.

На наш погляд, до цього часу відсутнє належне науково-методологічне та методичне обґрунтування основних параметрів лізингової угоди, до яких належать:

- строк дії угоди; розмір авансового внеску;

- розмір лізингових платежів.

Нами розглянуті існуючі в економічній практиці методи класифікації лізингових платежів та розрахунку їх загальної суми відповідно до періодичності сплати, форми платежу, способу оплати, методу нарахування лізингових платежів.

У другому розділі “Сучасний стан та особливості розвитку лізингової діяльності” досліджено стан розвитку лізингової діяльності в Україні; проведено оцінку особливостей державного регулювання лізингових відносин в умовах перехідної економіки; розглянуто зарубіжний досвід розвитку лізингової діяльності.

У роботі досліджено основні етапи розвитку лізингової діяльності в Україні.

На початку 70-х - в кінці 80-х років лізинг використовувався лише у міжнародній торгівлі. З 1989 року підприємства спеціалізувалися на “компенсаційному” лізингу, тобто розрахунки за обладнання проводилися товарними поставками. Активізація лізингової діяльності почалася з прийняттям в грудні 1997 року Закону України “Про лізинг”. Пік розвитку ринку лізингу мав місце в 1999 році, коли частка лізингових операцій в інвестиціях склала близько 8%. В табл. наведені дані про обсяги лізингових операцій у 1998-2004 роках.

Таблиця - Обсяги лізингових операцій у 1998-2004 роках:

Показники	Роки
	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Обсяг лізингових операцій, млн. грн.	380	1812	1750	1500	1348	504	1005
Обсяг лізингових операцій, % ВВП	0,37	1,39	1,03	0,73	0,61	0,19	0,29
Обсяг лізингових операцій, % валових інвестицій	1,79	7,98	5,53	3,60	3,21	0,95	0,02
Джерело: Всеукраїнська асоціація лізингу “Укрлізинг”, Держкомстат України

В процесі дослідження встановлено, що важливою проблемою вітчизняної лізингової діяльності та регулювання ринку лізингу є відсутність офіційної статистики щодо обсягів проведення лізингових операцій суб'єктами господарювання як в цілому в економіці і в окремих галузях, так і на регіональному рівні.

В дисертації проведено оцінку особливостей державного регулювання лізингової діяльності, обґрунтовано положення, що основною складовою механізму регулювання лізингової діяльності мають стати методи державного регулювання, під якими розуміємо способи впливу через законодавчі та виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.

Ефективність лізингу, як і будь-якого іншого фінансового інструменту, характеризується, насамперед, його впливом на розвиток базових та пріоритетних галузей народного господарства.

Використання лізингу в промисловості забезпечується загальними нормами лізингового законодавства, зокрема, положеннями Закону України “Про лізинг” та Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку реєстрації договорів лізингу”. Разом з тим, як свідчать дослідження, на протязі довгого часу була відсутня державна підтримка лізингу в промисловості. Використання лізингових операцій сьогодні ще не забезпечує належних економічних результатів у промисловому виробництві.

На наш погляд, розвиток лізингових відносин в Україні стримується відсутністю економічної стабільності та фінансових гарантій лізингових операцій, серед яких щільне місце займає їх страхування. В дисертації розглянуто існуючі в промисловому виробництві організаційні схеми лізингових операцій та їх страхування за участі трьох та більшої кількості учасників.

Договір страхування може укладатися згідно з одним із трьох варіантів. Перший передбачає відповідальність страховика лише протягом перших шести місяців платежів, другий - за три чергові платежі, не сплачені лізингоотримувачем протягом часу дії договору страхування, третій - за усі лізингові платежі впродовж часу дії договору страхування. Вибір варіанта значною мірою означає вибір ціни страхування.

Узагальнення досвіду країн з ринковою економікою дозволило зробити висновок, що важливим стимулом розвитку лізингу в них стало їх ефективне правове регулювання.

Ряд країн, як підтвердило проведене нами дослідження, успішно використовують для активізації лізингової діяльності такі важливі інструменти, як податки та амортизацію: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава формує сприятливе економічне середовище і спрямовує лізингову діяльність в потрібному напрямку.

У третьому розділі “Організаційні механізми та економічні важелі активізації лізингової діяльності підприємств” обгрунтовано економічні й законодавчі важелі активізації лізингової діяльності підприємств. Запропоновані підходи до створення лізингових компаній і реалізації лізингових проектів; розроблені методичні рекомендації з оцінки ефективності лізингових операцій підприємств та ризиків при використанні лізингових інструментів.

У роботі обґрунтовано економічні й законодавчі важелі, які доцільно використовувати для активізації лізингової діяльності (мал. 1).

Малюнок 1. - Важелі активізації лізингової діяльності:

Сьогоднішня ситуація у сфері лізингових відносин вимагає, щоб лізингові компанії набули статусу основної ланки в лізинговій діяльності.

Нами розглянуто структуру вітчизняних лізингових компаній (мал. 2), обґрунтовано ефективні напрямки їх формування.

Зокрема, ми вважаємо доцільним створення лізингових компаній при таких великих комерційних банках, як: АК “Укрсоцбанк”, АК “Укрсиббанк”, АКБ “Райффайзенбанк-Україна”, АКБ “Надра”, АТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк ВАБАНК”, АКБ “Правекс-банк”.

Малюнок 2. - Лізингові компанії за видами та формами лізингу (станом на 1 січня 2005 року):

В якості шляхів покращення діяльності існуючих вітчизняних лізингових компаній в роботі визначені:

- розширення сфери діяльності;

- використання нових фінансових інструментів: простих векселів;

- форфейтингу - співпраця із західними лізинговими компаніями на умовах товарного кредиту.

Прийняття рішень із лізингової діяльності повинно стати на даний час важливою складовою управлінського процесу.

Критерієм оцінки ефективності лізингової угоди та прийняття управлінських рішень про закупівлю або лізинг майна для керівництва підприємства має стати порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування оновлення активів. Ефективність грошових потоків порівнюється в теперішній вартості за такими основними варіантами господарських рішень:

придбання основних засобів за рахунок власних коштів;

придбання активів за рахунок довгострокового банківського кредиту;

фінансовий лізинг основних засобів.

У роботі обґрунтовано і наведено методи визначення грошового відтоку при різних варіантах фінансування оновлення активів підприємства:

а) купівлі основних засобів за рахунок власних коштів;

б) придбанні активів за рахунок довгострокового банківського кредиту;

в) використанні фінансового лізингу.

Де:

ГВ_п, ГВ_К, ГВ_Л - грошовий відтік при купівлі основних засобів, кредитному фінансуванні придбання активів, лізингу активів;

ВП - вартість покупки активу;

ЛВ - прогнозована ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів;

і - середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталів (за довгостроковим кредитуванням);

M - кількість років експлуатації основних фондів;

ПК - сума сплачених відсотків за кредит відповідно до річної ставки;

СК - сума кредиту, що підлягає періодичному погашенню наприкінці кожного року;

Сnn - ставка податку на прибуток;

N - кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів в обумовленому періоді часу;

n - порядковий номер розрахункового періоду;

АП_Л - сума авансового лізингового платежу;

ЛП - річна сума регулярних лізингових платежів;

ВВ - вартість викупу основних засобів після закінчення угоди;

С_пдв - ставка ПДВ.

Поряд з вищенаведеним, обґрунтовані методи комплексної оцінки доцільності використання підприємством лізингових операцій, які враховують очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій, розширення обсягів виробництва. Ризик розглядається нами як складова частина лізингових операцій. Тому для кожного підприємства важливе значення має формування ефективної системи прогнозів фінансових потоків і ризиків. Методологічною передумовою для вирішення цих питань є класифікація ризиків лізингової діяльності (мал. 3).

Малюнок 3. - Класифікація ризиків лізингової діяльності:

Найбільш імовірними є такі види ризиків: маркетинговий, ризик змін процентної ставки, валютний, юридичний, політичний.

Обґрунтовано два підходи до розрахунку ризиків лізингової діяльності: загальний (комплексний) і частковий. Розрахунок в обох випадках базується на знаходженні залежності між розмірами припустимого ризику і розміром очікуваних втрат. В роботі акцентується увага на двох способах зниження ризику:

1) розподіл ризику між учасниками лізингових операцій;

2) страхування лізингових ризиків, яке передбачає страхування майнових та фінансових ризиків.

Висновки

1. За своїм економічним змістом лізинг представляє собою сукупність взаємообумовлених майново-правових відносин з приводу надання лізингодавцем лізингоодержувачу майна, за вибором останнього, у виняткове користування на умовах, визначених лізингових договором.

2. В основі поділу лізингу на оперативний і фінансовий повинні лежати: термін дії лізингової угоди, строк окупності предмета лізингу та характер його використання. Лізинг як окрема самостійна економічна категорія, повинна керуватися спеціальним законодавством.

3. Економічне обґрунтування лізингових платежів повинно базуватися та має включати наступні складові: техніко-економічні показники предмета лізингу, термін його окупності, можливості використовувати методи нарахування амортизації (у тому числі і прискореної): процентну ставку банківського кредиту, податкові пільги, особливості формування фінансових потоків господарських суб'єктів.

4. Основною складовою механізму регулювання лізингової діяльності є методи державного регулювання, під якими потрібно розуміти способи впливу через законодавчі та виконавчі органи на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики.

5. Для активізації лізингової діяльності необхідно повніше використовувати такі важливі інструменти, як податки та амортизацію: змінюючи розміри податків, встановлюючи податкові пільги, збільшуючи або зменшуючи строки амортизації, держава формує сприятливе економічне середовище і спрямовує розвиток лізингу в потрібному напрямку.

6. До важелів, які слід використати для активізації лізингової діяльності, необхідно віднести:

- запровадження законодавчих умов для розширення кола суб'єктів лізингу; створення механізму лізингу;

- формування механізму реєстрації об'єктів лізингу;

- упорядкування законодавства, яке регулює лізингову діяльність;

- поширення пільгових умов проведення лізингових операцій для лізингових компаній у ВЕЗ та ТПР;

- вдосконалення системи оподаткування при проведенні лізингових операцій;

- зняття умови щодо прив'язки розміру лізингових платежів до амортизації;

- зняття умови щодо прив'язки строку лізингу до періоду амортизації.

7. В практичній діяльності промислових підприємств при прийнятті управлінських рішень поряд з визначенням сумарних потоків платежів необхідно проводити комплексну оцінку доцільності використання підприємством лізингової операції, яка б враховувала очікувані економічні показники господарської діяльності при різних варіантах розвитку: виробництво принципово нових товарів, впровадження прогресивних технологій, розширення обсягів виробництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Настасьєв В.М. Лізинг - фактор залучення інвестицій в економіку регіону. // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ, Вип. ІІ. Економічні науки. У 2-х ч. - Чернівці: Ант Лтд., 2002. - Ч.ІІ. - С. 358-362.

Настасьєв В.М. Проблеми активізації лізингової діяльності в Україні. // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. - Тернопіль: Збруч, 2002. - С. 372-378.

Настасьєв В.М., Євдокименко В.K. Вплив лізингу на підвищення ефективності малого бізнесу. // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 162. Економіка. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 112-116. економічний ринок ціновий

Настасьєв В.М. Тенденції економічних перетворень шляхом впровадження лізингових відносин. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2003. - Вип. 11. - С. 299-301.

Настасьєв В.М. Алгоритми антикризового управління лізинговим підприємством. // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. IV. Економічні науки - Чернівці: АНТ Лтд, 2003.

Настасьєв В.М. Необхідність врахування та шляхи зниження ризиків інвестиційних лізингових проектів. // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. IІІ. - Економічні науки. - Чернівці: АНТ Лтд, 2004 р. - С. 255-264.

Настасьєв В.М. Оцінка ризиків лізингової діяльності: проблемний аспект. // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету, Вип. 12. - Кам'янець-Подільський, 2004. - С. 313-317.

Настасьєв В.М. Концептуальні засади підвищення ефективності лізингових відносин. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Конкурентний потенціал і євроінтеграція (регіональні аспекти). - Львів, 2006. - С. 120-124.

Настасьєв В.М. Впровадження лізингових відносин як фактор економічного розвитку. // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці, 2001. - Вип. ІІІ. - С. 223-225.

Настасьєв В.М. Розвиток лізингових відносин: проблеми та перспективи. // Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації. - Чернівці: МП “Юніверс Лтд”, 2000. - Т. ІІ. - С. 292-294.

Настасьєв В.М. Роль та місце лізингу в ринковій економіці. // Материалы всеукраинской научно-практической конференции “Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине”. 28-29 октября 2000 г. - Донецк: Донецкий институт рынка и социальной политики, 2000. - С. 154-155.

Настасьєв В.М. Сучасний стан та особливості розвитку лізингу: світовий аспект. // Материалы Международной научно-практической конференции “Проблемы обеспечения экономической безопасности”. - Донецк: РИА ДонНТУ, 2001. - С. 45-47.

Настасьєв В.М. Лізинг як фактор інноваційної моделі розвитку // Інноваційні фактори ресурсно-екологічної безпеки Карпатського регіону: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції 14-16 березня 2001 року. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 166-171.

Настасьєв В.М. Лізинг як фактор підвищення конкурентоспроможності продукції. // Україна в глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Чернівці, 17-19 квітня 2002року. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 424-430.

Настасьєв В.М., Сулима Т.Ф. Leasing in Ukraine: Prospects of Development. // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 18-19 берез. 2004 р. У 2-х т. - С. 112-114.

Настасьєв В.М. Лізинг інтелектуального капіталу. // Тези доповідей учасників міжнародної науково-практичної конференції “Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології (19-21 травня 2004 р., Чернівці). - Чернівці: Рута, 2004. - С. 138-139.

Настасьєв В.М. Розвиток лізингових відносин: регіональний аспект. // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: Матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції: В двох частинах. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 262 - 269.

Размещено на Allbest.ru

...