Розвиток соціальної інфраструктури села в умовах аграрних трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток соціальної інфраструктури села в умовах аграрних трансформацій

Круковський Анатолій Миколайович

Миколаїв - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України та в Українській академії бізнесу та підприємництва Міністерства освіти і науки України.

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор

Поліщук Микола Петрович,

Державний агроекологічний університет (м. Житомир),

завідувач кафедри менеджменту організацій;

доктор економічних наук, професор

Єрмаков Олександр Юхимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, член-кореспондент УААН

Прокопа Ігор Васильович,

Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”,

головний науковий співробітник

відділу економіки і політики аграрних перетворень;

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Булавка Олексій Гаврилович,

Національний науковий центр

„Інститут аграрної економіки” УААН,

завідувач відділу аграрної політики та

сільського розвитку.

Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

кафедра менеджменту організацій, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “13” жовтня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “ 07 ” вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективне господарювання на селі визначається багатьма складовими, однією з яких є соціальна інфраструктура. Як відомо, на соціальну інфраструктуру покладається завдання задоволення життєво необхідних потреб провідної продуктивної сили суспільства - людини, а через неї сприяти розвитку виробництва, в тому числі й аграрного. Але, чомусь завжди селянин розглядався лише як сільський трудівник, а його інтереси, життєві потреби, як людини, залишалися поза увагою.

Враховуючи даний факт свого часу був прийнятий Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України”. Проте, життя показало, на превеликий жаль, що пріоритетності соціального розвитку села як такої не відбувалося раніше і не відбувається на сучасному етапі розвитку незалежної української держави. Перш за все, це пов'язано з соціально-економічною ситуацією, яка склалася в Україні внаслідок здійснених аграрних трансформацій щодо форм власності, земельних і майнових відносин.

На це звертають увагу в своїх дослідженнях такі економісти-аграрії як В.Я. Амбросов, О.А. Бугуцький, О.Д. Гудзинський, О.Ю. Єрмаков, П.М. Макаренко, Л.О. Мармуль, М.П. Поліщук, П.Т. Саблук, М.П. Сахацький, В.К. Терещенко, І.Н. Топіха, І.І. Червен, В.В. Юрчишин та ін.

Проблеми функціонування і розвитку, визначення об'єктів і галузей соціальної інфраструктури, в тому числі й сільських територій, досліджували вітчизняні економісти: Є.А. Агабаб'ян, О.Г. Булавка, М.Х. Вдовиченко, Н.М. Вітренко, В.Г. Кобзар, А.І. Кочерга, М.К. Орлатий, С.І. Пампуха, І.В. Прокопа, Л.О. Шепотько та інші, а серед зарубіжних економістів - Д.Ф. Баттен, Т. Ганслі, А.Ельхансе, Д.Кларк,Т. Лаксманен, А. Маршалл, П. Самуельсон тощо.

Важливість даної соціально-економічної проблеми полягає в тому, що в умовах сучасного стану аграрної економіки України наявність ефективно функціонуючої соціальної інфраструктури сільських територій є одним із визначальних факторів не лише соціальної стабільності, але й ефективного господарювання. Відсутність структурних елементів даної інфраструктури в місцях організації сільськогосподарського виробництва є причиною масового відтоку робочої сили з сільської місцевості в місто і, перш за все, найбільш енергійної і продуктивної частини суспільства - молоді.

Поглибленого дослідження потребує й вивчення місця, ролі, значення і впливу соціальної інфраструктури на ефективність господарювання в аграрній сфері сільських територій. Актуальність відзначеної проблеми, недостатній ступінь її дослідження в умовах аграрних перетворень останніх років зумовили вибір теми, мету і завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора північно-західного регіону України”(номер державної реєстрації 0104U008697) та програми наукових досліджень Української академії бізнесу та підприємництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є: обґрунтування теоретичних і методичних підходів та розробка науково-практичних пропозицій щодо розвитку сільської соціальної інфраструктури як складової ефективного господарювання в аграрному секторі економіки.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

здійснити узагальнення теоретичних та обґрунтування методичних основ розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень в період ринкових трансформацій аграрного сектору економіки;

сформулювати визначення поняття “соціальна інфраструктура сільського поселення”;

провести аналіз сучасного стану і основних тенденцій розвитку сільської соціальної інфраструктури та здійснити економічну оцінку її впливу на ефективність господарювання в аграрному виробництві;

розробити кореляційну модель виявлення причинно-наслідкового зв'язку між питомою вагою основних фондів соціальної інфраструктури в загальному обсязі основних засобів підприємств і показниками економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції;

виявити міру впливу соціальної інфраструктури на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва;

обґрунтувати перелік послуг і структурних елементів соціальної інфраструктури, соціальну значущість і визначити їх вплив на ефективність аграрного виробництва;

розробити організаційно-економічні моделі структур сільського обслуговування різних форм власності;

провести анкетування сільських мешканців з метою виявлення залежності ефективності праці від комплексу соціально-економічних умов;

опрацювати механізм впливу соціальної інфраструктури на ефективність виробництва та механізм взаємозв'язку між ефективністю виробництва та соціальною інфраструктурою за різних форм власності.

Об'єктом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних аспектів розвитку соціальної інфраструктури села як складової господарювання в аграрній сфері.

Предметом дослідження є процес розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень в період аграрних трансформацій економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є система економічних законів, законодавчі акти, урядові рішення і постанови, діалектичний метод пізнання економічних явищ.

При проведенні досліджень поряд із системним підходом до аналізу суспільних процесів і явищ були використані такі методи сучасного економічного і статистичного аналізу: абстрактно-логічний, із застосуванням якого здійснювалося концептуальне осмислення опосередкованого впливу структурних елементів соціальної інфраструктури на ефективність господарювання через сільськогосподарського виробника; статистико-економічний, зокрема його прийоми - групування (групування підприємств регіону за питомою вагою фондів соціальної інфраструктури в загальному їх обсязі сільськогосподарських підприємств), кореляційно-регресійний аналіз - при виявленні зв'язку між забезпеченістю об'єктами соціальної інфраструктури сільськогосподарських підприємств та показниками ефективності їх господарювання; розрахунково-конструктивний (при розрахунку фактичних показників економічної ефективності); графічний (при зображенні тенденції розвитку соціально-економічних явищ); економіко-математичний з використанням ПЕОМ і прикладних пакетів програми Microsoft Excel, соціологічний при опитуванні респондентів та метод інтерв'ю. соціальна інфраструктура село аграрний

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

сформульовано авторське визначення поняття “соціальна інфраструктура сільського поселення”, виходячи з його наукової сутності, складу та призначення в умовах аграрних трансформацій;

проведена комплексна оцінка соціальної інфраструктури як складової ефективного господарювання на селі, на основі якої було розроблено п'ятирівневу схему опосередкованого впливу об'єктів соціальної інфраструктури на ефективність господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, за рахунок створення належних умов життя, праці і відпочинку їх працівників;

вдосконалено:

модель прямолінійного кореляційного зв'язку між питомою вагою основних фондів соціальної інфраструктури в загальному їх обсязі аграрних підприємств і показниками економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а саме: між рівнем рентабельності при простій (парній) кореляції та показниками продуктивності праці (виходу валової продукції сільського господарства в розрахунку на одного середньорічного працівника) і рівнем інтенсивності виробництва (виходу валової продукції сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь) при множинній (сукупній) кореляції;

механізм впливу соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва та механізм взаємозв'язку між ефективністю виробництва і соціальною інфраструктурою за різних форм власності, сутність яких полягає в забезпеченні належних соціально-економічних умов для сільського товаровиробника та підвищенні ефективності аграрного виробництва;

знайшли подальший розвиток:

- узагальнення теоретичних засад та обґрунтування методичних підходів щодо розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень в умовах аграрних трансформацій;

обґрунтування раціональних параметрів питомої ваги соціальної інфраструктури в основних засобах аграрних підприємств, яка позитивно впливає на ефективність їх господарювання (продуктивність праці, рівень використання виробничих ресурсів тощо);

визначення переліку послуг і об'єктів соціальної інфраструктури з урахуванням їх соціальної значущості та впливу на результативність виробничої діяльності, що сприяє належному забезпеченню працівників сільського господарства життєво необхідними послугами та підвищенню рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах господарювання;

обґрунтування організаційно-економічних моделей структур сільського обслуговування - комунальних підприємств, обслуговуючих кооперативів, приватних підприємців - фізичних осіб, які в умовах подальших ринкових перетворень будуть здійснювати забезпечення життєво важливих потреб сільських мешканців.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони спрямовані на створення сприятливих соціально-економічних умов життя сільських мешканців та підвищення на цій основі економічної ефективності аграрного виробництва.

Результати дослідження щодо напрямів вдосконалення соціальної інфраструктури села впроваджуються Управлінням сільського господарства і продовольства Овруцької райдержадміністрації (довідка № 145 від 12.05.2005р.), фермерським господарством „Великофоснянське” (довідка № 70 від 19.05.2005р.) та ПСП „Велідницьке” (довідка № 28 від 17.05.2005р.).

Вони також використовуються Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації в програмах соціально-економічного розвитку сільських поселень, зокрема стосовно формування організаційних структур обслуговування в сільській місцевості (довідка № 1543/1 від 30.06.2006р.).

Одержані в дисертаційній роботі результати досліджень можуть бути використані як при складанні відповідних програм, планів і проектів соціального розвитку сільських територій, так і при викладанні економічних дисциплін у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на ІІІ-ій міжнародній науково-практичній конференції Державної агроекологічної академії України “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції на межі 3-го тисячоліття” (м. Житомир, 26-27 жовтня 2000р.) та на ІV-ій міжнародній науково-практичній конференції Державного агроекологічного університету “Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС “ (м. Житомир, 19 -21 червня 2003 р.)

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом - 2,45 д.а., із них 8 одноосібних, 7 статей опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 219 найменувань та 14 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 201 сторінку. Робота містить 43 таблиці і 21 рисунок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні і методичні основи формування і розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень” розкрито наукову сутність, склад і призначення соціальної інфраструктури, визначено її роль в господарській діяльності сільських товаровиробників в умовах аграрних трансформацій. Значну увагу приділено методичним основам розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень.

Інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва за багатоманіття форм власності, збільшення кількості міжгалузевих і просторових зв`язків, структурне ускладнення аграрної економіки, яке обумовлене досягненнями науково-технічного прогресу, зростання ролі людського фактора у суспільному виробництві посилили значимість і розширили характер впливу таких елементів сільських територій, які безпосередньо не приймають участі в процесі виробництва, але визначають економічне становище підприємств, впливають на хід виробництва та на відновлення робочої сили. В науковій літературі ці елементи одержали назву “інфраструктура”. Особливий інтерес в цьому плані являє соціальна інфраструктура, яка є об'єктом нашого дослідження. Це поняття формувалось на межі тих областей соціально-економічних знань, які вивчали та аналізували сферу обслуговування. Його поява в дореформений період пояснювалась різними причинами. Однією з них було реагування суспільної свідомості на погіршення умов життя, коли розвиток сфери послуг і обсяги виробництва предметів споживання за даними офіційної статистики постійно зростали. Цього ж потребувала і необхідність пошуку конкретизації об`єктів соціального планування та соціальної політики.

Визначення змісту і специфіки соціальної інфраструктури, як економічної категорії, припускає її співставлення із вказаними поняттями. Це пояснюється тим, що розкриття сутності відповідних соціально-економічних процесів велося в інших категоріях, а саме: “сфера обслуговування”, “невиробнича сфера” та “сфера послуг”, які знаходяться в різних площинах стосовно відносин економічного характеру.

Як свідчать результати проведеного нами дослідження поки що не існує єдиної точки зору щодо сутності та основних складових частин соціальної інфраструктури. Зокрема, окремими вченими вона практично не розглядається і вводиться в обіг як дещо само собою розуміюче, а іншими - навпаки, дається визначення соціальної інфраструктури, розкривається її специфіка та зміст.

На підставі теоретичних узагальнень вважаємо, що соціальна інфраструктура - це сукупність галузей народного господарства, які в тій чи іншій мірі беруть участь у процесі задоволення потреб населення і, опосередковано, суспільного виробництва, в цілому та на певній території.

Оскільки об'єкти, заклади та послуги соціальної інфраструктури мають місце як в міській місцевості, так і в сільській, то потрібно розрізнити соціальну інфраструктуру міста і села. Відповідно до цього й запропоновано у дисертації авторське визначення поняття “соціальна інфраструктура сільського поселення”, під яким розуміється певна сукупність об'єктів і закладів соціальної інфраструктури, що знаходяться на території даного сільського поселення і надають послуги у задоволенні життєвих потреб мешканцям, працюючим як в аграрному виробництві, так і в інших сферах економіки, які розташовані на цій території.

Соціально-економічний розвиток села є однією з головних проблем української соціологічної та аграрно-економічної науки сьогодення. Це обумовлене зростаючим значенням людського фактору для сільськогосподарського виробництва країни, що закономірне в умовах науково-технічного прогресу. Хоча в аграрному секторі, де природні явища і процеси тісно переплетені із господарською діяльністю, а виробництво сільськогосподарської продукції носить чітко виражений сезонний характер, роль цього фактору завжди була великою.

В період становлення ринкової економіки в аграрному секторі України виникли значні ускладнення, які були пов`язані саме з переходом галузей народного господарства до функціонування в умовах ринку. Як відомо, економічні негаразди вплинули на переважну частину суспільства і, особливо на сільських жителів, оскільки в результаті здійснених перетворень відбувся істотний спад виробництва сільськогосподарської продукції та занепад аграрних підприємств, які здійснювали соціально-економічне забезпечення розвитку села. Більшість із реформованих господарств не може надати необхідну допомогу сільським працівникам, а саме: забезпечити паливом, транспортувати хворих до медичних закладів і дітей до дитсадків та шкіл, створити належні умови культурно-освітнього характеру та відпочинку, побутові умови тощо. Це, в свою чергу, призвело до різкого погіршення соціального середовища на селі: закриваються дільничні лікарні, будинки культури клубного типу, бібліотеки, дитсадки та школи. В результаті цього виникла проблема “старіння” сільського населення, обумовлена відтоком молодої робочої сили в місто, оскільки соціально-культурні й побутові умови сільських поселень не відповідають вимогам сьогодення.

Тому, на основі опрацювання нами наукових положень, методичних підходів та практичного досвіду стосовно функціонування соціальної інфраструктури, її місця, ролі та значення в суспільстві і в виробництві матеріальних благ можна стверджувати, що вона належить до провідних сфер народногосподарського комплексу в повному її розумінні. Забезпечення сільських трудівників засобами і послугами соціального призначення відіграє важливу роль в господарській діяльності аграрних підприємств в період ринкової трансформації економіки України.

На цій основі у дисертації передбачено обгрунтування методичних принципів оцінки розвитку соціальної інфраструктури та ефективності господарювання в аграрній сфері регіону. З цією метою, по-перше, обгрунтовані способи визначення витрат, які пов'язані з розвитком галузей соціальної інфраструктури сільських поселень; по-друге, визначені способи встановлення ефекту від функціонування цих галузей. При дослідженні розвитку і функціонування сутності соціальної інфраструктури села нами було застосовано системний підхід, що передбачає вивчення сутності явища, розробки системи показників кількісно-якісної характеристики соціально-економічних процесів, закономірностей їх розвитку тощо.

У другому розділі “Стан і тенденції розвитку соціальної інфраструктури в контексті ефективності ведення аграрного виробництва регіону” проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку сільської соціальної інфраструктури Житомирської області, досліджено рівень забезпеченості об'єктами соціальної інфраструктури і динаміку розвитку аграрного виробництва регіону, розкрито вплив структурних елементів соціальної інфраструктури на економічні показники сільськогосподарського виробництва.

Результати дисертаційного дослідження свідчать про досить складну ситуацію, яка склалася на сучасному етапі в соціально-економічному розвитку Житомирської області. Так, за період 1985-2004 рр. тут помітно скоротилася кількість об'єктів соціально-культурного призначення, введених в експлуатацію (табл. 1). Це, в першу чергу, стосується сільської місцевості регіону, де в останні роки відсутні капітальне будівництво і введення в дію середніх навчальних і дошкільних закладів, лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів. Як бачимо, з наведених даних у 2004 р. взагалі було відсутнє поповнення населених пунктів області об'єктами соціальної інфраструктури, що в решті решт може привести до її повного занепаду на селі.

Таблиця 1

Динаміка введення в експлуатацію об'єктів соціально-культурного призначення в Житомирській області

Показники	Роки
	1985	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004
Всього по області
Середні навчальні заклади, учнівських місць	5328	3478	3229	720	696	604	160	-
Дошкільні заклади, місць	1985	2865	290	-	25	-	-	-
Лікарні, ліжок	250	290	75	75	20	6	-	-
Амбулаторно-поліклінічні заклади, відвідувань за зміну	1238	860	378	450	-	300	-	-
У тому числі в сільській місцевості
Середні навчальні заклади, учнівських місць	2584	3478	1430	670	696	-	160	-
Дошкільні заклади, місць	1090	1735	290	-	25	-	-	-
Лікарні, ліжок	50	50	-	-	-	-	-	-
Амбулаторно-поліклінічні заклади, відвідувань за зміну	1238	360	50	30	-	-	-	-

Проведені дослідження дають підставу стверджувати, що умови життя та рівень соціального обслуговування сільського населення не відповідають вимогам сьогодення і значно відстають від забезпечення жителів міста. Якщо в місті практично кожний житель має змогу отримувати послуги соціального спрямування на близькому до оптималь-ного рівні, то в сільській місцевості ситуація в цьому відношенні є значно гіршою.

Так, динаміка забезпеченості об'єктами соціальної інфраструктури сільських населених пунктів та селищ міського типу Житомирщини показує, що за період 1990-2004 рр. кількість селищ міського типу, які мають водопровід, становила 35-38 од., а для сільських населених пунктів вона коливалася в межах 137-156 од.; забезпеченість каналізацією селищ міського типу становила - 30-35 од. і від 43 до 24 од. у сільських населених пунктах, тобто мала скорочення на 44,2 % за досліджуваний період. Щодо постачання зрідженим газом селищ міського типу, то воно залишилося майже без змін, а сільських населених пунктів - збільшилася на 132 од. (або на 8,8%), в тому числі постачання природним газом в селищах міського типу зросло з 14 од. (1990 р.) до 32 од. (2004 р.), тобто в 2,3 рази, а сільських населених пунктів - майже у 10 разів. Але, наведені дані не свідчать про повний благоустрій населених пунктів Житомирської області, оскільки потреба в них є значно вищою, ніж фактично існуюча на сучасному етапі.

Аналіз наявності дошкільних закладів у сільській місцевості свідчить про значне їх зменшення в період 1985-2004 рр. з 593 до 438 од. До того ж 124 із них не працювали на кінець 2004 року. Причиною цього є руйнівний стан даних об'єктів, можливість належного функціонування або закриття їх взагалі. Дані також показують тенденцію зниження числа дітей в таких закладах, що пов'язане з низькими демографічними показниками народжуваності в сільських поселеннях, наявністю переважної більшості людей похилого віку, “вимиранням”, та “старінням” сіл області, тощо.

Соціальна інфраструктура села, як сукупність структурних елементів сільського населення, покликана забезпечувати населення сіл належними умовами праці й відпочинку, створювати сприятливе, комфортне життєве середовище. В той же час за період ринкових перетворень в Україні в цілому та Житомирщині зокрема маємо скорочення в сільській місцевості магазинів, закладів громадського харчування, дитячих садків і шкіл, будинків культури, лікувальних установ тощо. Багато із функціонуючих складових сільської інфраструктури села знаходяться в аварійному стані, оскільки в бюджетах населених пуктів відсутні достатні кошти на їх ремонт.

У дисертації встановлено, що між розвитком соціальної інфраструктури і ефективністю господарювання сільськогосподарських підприємств Житомирської області існує відповідний зв'язок (табл. 2). З наведених даних видно, що сільськогосподарські підприємства з низьким і дуже високим рівнем забезпеченості структурними елементами соціальної інфраструктури мають гірші результати господарської діяльності, ніж підприємства з регіональною їх забезпеченістю. Отже, коли присутній надлишок об`єктів соціальної інфраструктури, або їх не вистачає для нормальної життєдіяльності працівників сільського господарства - це призводить до зниження ефективності виробництва.

Таблиця 2

Вплив питомої ваги об'єктів внутрішньогосподарської соціальної інфраструктури в основних засобах на ефективність виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств Житомирської області

Валова продукція (в порівняльних цінах 2000 р.)	Групи господарств та їх кількість в групі по питомій вазі об'єктів соціальної інфраструктури в основних засобах, %	В середньому по сукупності	Відхилення показників ІІІ групи від І групи (+,-)
	98	132	112
	І група (до 7,5)	ІІ група (7,5-15,5)	ІІі група (понад 15,5)
В середньому на 1-го середньорічного працівника, тис.грн.:
2002 р.	4,6	6,7	6,2	5,9	+1,6
2003 р.	5,7	8,2	7,9	5,3	+2,2
2004 р.	6,1	8,5	8,1	7,7	+2,0
На 100 га сільськогос-подарських угідь,тис.грн.:
2002 р.	46,5	53,9	50,5	50,7	+4,0
2003 р.	57,7	64,9	60,9	61,5	+3,2
2004 р.	59,1	66,7	62,2	63,0	+3,1
На 1 грн. основних виробничих фондів, грн..:
2002 р.	0,1031	0,1206	0,1039	0,1101	+0,0008
2003 р.	0,1284	0,1467	0,1287	0,1356	+0,0003
2004 р.	0,1370	0,1488	0,1375	0,1417	+0,0005

Таким чином, найбільш високий рівень ефективності господарювання забезпечується за наявності питомої ваги 7,5 - 15,5% фондів соціальної інфраструктури в основних засобах сільськогосподарських підприємств регіону, яка й буде раціональною межею останніх.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення соціальної інфраструктури на селі” обгрунтовано організаційно-економічні засади розвитку соціальної інфраструктури села, здійснено моделювання залежності між основними фондами соціальної інфраструктури і ефективності сільськогосподарського виробництва, визначено раціональні параметри забезпечення сільських поселень соціальною інфраструктурою, запропоновано організаційно-економічні моделі структур обслуговування сільського населення.

Проведені нами дослідження дають цілковиту підставу стверджувати, що розвиток і ефективне функціонування соціальної інфраструктури сільських поселень має забезпечуватись спільними зусиллями держави, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та населення, з чітко визначеними функціями учасників даного процесу.

Враховуючи складну економічну ситуацію сільськогосподарських підприємств, керівництвом держави (Указ Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 та Постанови уряду від 19 лютого 1996 року № 222 і 5 вересня 1996 року № 1060) була ініційована передача об'єктів соціальної інфраструктури аграрних виробників в комунальну власність територіальних громад. Вона стосується всіх об'єктів соціально-культурної сфери згідно законодавчих та нормативних актів. У дисертації доведено, що об'єкти сільської місцевості Житомирщини, які підлягають передачі, функціонують не на належному рівні, або взагалі зруйновані. Тому цей процес затримується, оскільки сільські ради не хочуть приймати на свій баланс зруйновану соціальну інфраструктуру і її об'єкти в такому випадку знову залишаються на утриманні сільськогосподарських підприємств.

Нами визначено й запропоновано такі джерела фінансування на утримання об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості, а саме:

асигнування з Державного і місцевих бюджетів;

спонсорство;

власні кошти сільськогосподарських підприємств, агропромислових об'єднань, агрофірм, міжгосподарських та інших інтегрованих формувань;

довгострокові кредити банків;

кошти інвесторів (юридичних і фізичних осіб);

доходи від експлуатації функціонуючої соціальної інфраструктури.

Розв'язання даної проблеми передбачає прийняття та впровадження цільових державних, комплексних, регіональних програм соціально-економічного розвитку сільських територій та річних планів і відповідних бюджетів соціального розвитку сільських громад. Окрім бюджетів, сільським територіальним громадам має бути надано право встановлення місцевих (комунальних) податків, а також формування позабюджетних фондів для акумулювання коштів за іншими зобов'язаннями розміщених на території підприємницьких структур, спонсорських внесків, відрахувань від прибутків комунальних підприємств тощо.

В умовах аграрних трансформацій та створення нових організаційно-правових форм сільськогосподарського виробництва при плануванні розвитку їх соціальної інфраструктури надзвичайно важливо враховувати достатність забезпеченості її об'єктами та ефективність господарювання. З цією метою у дисертаційній роботі вдосконалено кореляційну модель залежності між основними фондами соціальної інфраструктури і ефективності аграрного виробництва. В ній рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств фондами соціальної інфраструктури розглядається з таких позицій (факторів):

1) за питомою вагою в основних засобах підприємств;

2) за обсягом з розрахунку на середньорічного працівника;

3) за обсягом з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь.

У формалізованому вигляді дана модель може бути представлена таким чином (формула (1)):

у = 1702,2843 + 55,8462 х1 + 0,0793 х2 + 11,0039 х3. (1)

Наведене рівняння свідчить, що у 2004 р. при зміні на одиницю виміру кожного фактору в напрямі зростання вихід валової продукції підвищується відповідно на 55,8462; 0,0793 і 11,0039 грн. з розрахунку на середньорічного працівника.

На підставі проведених з допомогою кореляційної моделі розрахунків обґрунтовано і розроблено п'ятирівневу схему опосередкованого впливу структурних елементів соціальної інфраструктури на ефективність аграрного виробництва (рис.1).



Рис.1. П`ятирівнева схема опосередкованого впливу структурних елементів соціальної інфраструктури на ефективність виробництва

Встановлений у дисертації рівень засобів соціальної інфраструктури до загального обсягу основних фондів (7,5 - 15,5 %), як відзначено вище, є раціональною межею забезпеченості соціальної інфраструктури сільськогосподарських підприємств Житомирської області, що позитивно впливає на результативність виробництва. За такого рівня спрацьовуватиме механізм опосередкованого впливу соціальної інфраструктури на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки в центрі уваги тут знаходиться людина, з її життєво необхідними запитами щодо умов життя, праці, відпочинку. Обґрунтування оптимального переліку об`єктів соціальної інфраструктури сільського спрямування передбачає виділення трьох її відповідних рівнів (вищий рівень - область, середній рівень - район, нижчий рівень - сільськогосподарське підприємство). Таке ранжування, на нашу думку, сприятиме необхідному забезпеченню сільських жителів життєво важливими соціальними і побутовими послугами та підвищенню ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.

Програмою досліджень дисертації передбачалося й анкетування сільських мешканців з метою виявлення залежності ефективності праці від комплексу соціально-економічних умов. В процесі цього було виявлено, що при постановці головного питання “Від чого залежить ефективність Вашої праці?” (табл. 3) 370 респондентів надали перевагу умові “підвищення і своєчасність виплат заробітної плати”. Причиною цього послужило те, що довгий час перехідного періоду до ринкової економіки виплата заробітної плати не завжди проводилася вчасно. Невідповідність оцінки ефективності праці аграрного товаровиробника та оцінки ефективності праці виробників промислової продукції і затримка в заробітній платі спонукали респондентів до вибору даної умови як першочергової. Але, слід відзначити, що більшість опитуваних, які обрали дану відповідь, не перевищує 50% і переважна більшість голосів належить іншим відповідям: друге місце - поліпшення умов праці (68%), третє - поліпшення медичного обслуговування (59%) і шосте місце - забезпечення житла газом, водопостачанням і поліпшення шляхів сполучення (71%).

Таблиця 3

Залежність ефективності праці від поставлених умов (за підсумками анкетування 370 респондентів Житомирської області у 2004 р.)

Відповіді	Відсоток опитуваних, %	Ранг
Поліпшення умов праці	68	2
Поліпшення побутового обслуговування	44	7
Підвищення культурно-освітнього рівня	48	5
Поліпшення медичного обслуговування	59	3
Забезпечення газом, водопостачанням житла і поліпшення шляхів сполучення	71	6
Функціонування дитячих дошкільних закладів (ясел, дитячих садків)	38	8
Харчування працюючих на пільгових умовах	42	4
Підвищення і своєчасність виплат заробітної плати	45	1

Доведено, що належний рівень забезпеченості та функціонування фондів соціальної інфраструктури сприятиме спрацьовуванню механізму впливу на результат аграрного виробництва. У свою чергу, для забезпечення підтримки дієздатності об'єктів соціально-культурної сфери на селі необхідні кошти, одержані від ефективної праці, тому ефективність виробництва теж відповідним чином впливає на функціонування об'єктів соціальної інфраструктури.



Рис.2. Організаційно-економічна модель структури сільського обслуговування „Комунальне підприємство” (КП)

Для піднесення ролі органів місцевого самоврядування, пов'язаної з утриманням та управлінням об'єктами соціальної сфери, а також забезпечення головного їх функціонального призначення - задоволення життєво важливих потреб сільських мешканців, у дисертації запропоновані моделі нових організаційно-економічних структур сільського обслуговування.

Моделі таких організаційних структур по обслуговуванню сільської громади вбачаємо в найбільш дієвих й ефективних формах управління об'єктами соціальної інфраструктури села, якими можуть бути такі: комунальне підприємство, обслуговуючий кооператив, приватний підприємець - фізична особа. Виходячи з переваг та недоліків запропонованих моделей, найбільш більш ефективною, на наш погляд, є модель „КП” , що наведена на рисунку 2. Хоча, слід зазначити, що кожна з моделей має „право на життя”, беручи й до уваги ті обставини й умови, які можуть цьому сприяти.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теоретичних засад та обґрунтовано методичні і організаційно-практичні основи розвитку соціальної інфраструктури сільських поселень в період ринкових трансформацій аграрного сектору економіки України. На основі теоретичних узагальнень і практичного вивчення досліджуваної проблеми нами визначено, що соціальна інфраструктура - це сукупність галузей народного господарства, які в тій чи іншій мірі беруть участь у процесі задоволення потреб населення і, опосередковано, виробництва в цілому та на певній території. Стосовно авторського розуміння поняття “соціальна інфраструктура сільського поселення”, то - це певна сукупність об'єктів і закладів, що знаходяться на території даного сільського поселення і надають послуги у задоволенні життєвих потреб мешканцям, працюючих як в аграрному виробництві, так і в інших сферах, що розташовано на цій території.

В результаті проведеного аналізу сучасного стану і основних тенденцій розвитку сільської соціальної інфраструктури та здійснення економічної оцінки її впливу на ефективність господарювання в аграрному виробництві в дисертації обґрунтована й розроблена п'ятирівнева схема опосередкованого впливу структурних елементів соціальної інфраструктури на ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств, яка забезпечує підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом створення належних умов життя та трудової діяльності товаровиробникам.

Запропоновано кореляційну модель, на основі якої встановлено прямолінійний зв'язок між фондами соціальної інфраструктури і показниками виробничої діяльності; розраховано питомий приріст виходу валової продукції сільського господарства з розрахунку на середньорічного працівника і на 100 га сільськогосподарських угідь, а також встановлено, що найбільш впливовими факторами підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є обсяг фондів внутрішньогосподарської соціальної інфраструктури поєднанні з ресурсним потенціалом аграрних товаровиробників.

4. В дисертації розраховано раціональну межу питомої ваги фондів соціальної інфраструктури в основних засобах аграрних підприємств, яка позитивно впливає на ефективність господарювання, що становить 7,5-15,5 %.

5. В умовах ринкових трансформацій аграрного сектора вважаємо необхідним створювати на рівні діючих господарських формувань (ТОВ, АТ, ПП, фермерські господарства тощо) умови для задоволення основних життєвих потреб сільських трудівників у послугах соціальної інфраструктури (забезпечення житла газом, водою, отримання медичних, культурних та освітніх, побутових послуг тощо). Задоволення запитів сільських мешканців понад даних меж повинно відбуватися згідно платоспроможного попиту.

6. Обґрунтування оптимального переліку об`єктів соціальної інфраструктури аграрного виробництва передбачає виділення трьох її рівнів (вищий рівень - область, середній рівень - район, нижчий рівень - сільськогосподарське підприємство), що сприятиме необхідному забезпеченню сільських жителів життєво важливими послугами та підвищенню ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.

7. Визначено й розроблено організаційно-економічні моделі структур сільського обслуговування різних форм власності і господарювання (комунальне підприємство, обслуговуючий кооператив, приватний підприємець - фізична особа тощо), які в умовах аграрних трансформацій і поглиблення сільськогосподарського виробництва будуть забезпечувати життєві потреби мешканців села. На сучасному етапі найбільш ефективною організаційною формою сільського обслуговування видається комунальне підприємство територіальної громади.

8. На основі дослідження процесу приймання-передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність територіальних громад запропоновано організаційно-економічний механізм його вдосконалення, який дає можливість забезпечити позитивний вплив соціальної інфраструктури сільських поселень на ефективність аграрного виробництва через виробника сільськогосподарської продукції при різних формах власності.

Список наукових праць за темою дисертації

У фахових наукових виданнях:

Круковський А.М. Соціальна інфраструктура та ефективність сільськогосподарського виробництва області // Економіка АПК. - 2000. - №1. - С. 76-78.

Круковський А.М. Про стан соціальної інфраструктури в сільськогосподарських підприємствах на Житомирщині // Економіка АПК. - 2000. - № 6. - С. 89-91.

Круковський А.М. Напрями поліпшення умов проживання сільського населення Житомирщини // Економіка АПК. - 2001. - № 6. - С.86-88.

Круковський А.М. Вплив економічної ефективності виробництва на стан об'єктів соціальної інфраструктури // Вісник Державного агроекологічного університету, - 2002. - № 1. - С. 146-151.

Круковський А.М. Вплив соціальної інфраструктури на ефективність сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. - 2001. - № 10. - С. 119-120.

Круковський А.М. Сучасний стан соціально-культурної сфери Житомирщини // Агроінком - 2006. - № 2. - С. 103-106.

Єрмаков О.Ю., Круковський А.М. Соціальна інфраструктура у розвитку сільських поселень // Економіка АПК. - 2006. - № 1. - С. 129-133 (особисто автором проведено збір та обробка даних, обґрунтування сучасного стану розвитку соціальної сфери села на Житомирщині).

В інших наукових виданнях:

Круковський А.М. Соціальна інфраструктура та ефективність виробництва екологічно чистої продукції сільського господарства // Вісник Державної агроекологічної академії України: Матер. наук. - практ. конф. 26-27 жовтня 2000 р. - Житомир, 2000. - С.270-271.

Круковський А.М. Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник Державного агроекологічного університету: Матер. наук. - практ. конф. 19-21 червня 2003 р. - Житомир, 2003. - С.171-175.

Анотації

Круковський А.М. Розвиток соціальної інфраструктури села в умовах аграрних трансформацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо розвитку соціальної інфраструктури села в контексті ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств Житомирської області в умовах ринкових перетворень.

У результаті проведеного дослідження розкрито наукову сутність, склад і призначення інфраструктури в цілому та її складової - соціальної інфраструктури. Визначено роль останньої в господарській діяльності сільськогосподарських підприємств в період ринкової трансформації аграрного сектору України.

Обґрунтовано методичні особливості дослідження взаємозв'язку і взаємовпливу соціальної інфраструктури сільських поселень та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва регіону.

Вивчено стан та тенденції розвитку соціальної інфраструктури на селі, забезпеченість об'єктами якої сприяє позитивному впливу на динаміку показників аграрного виробництва опосередковано через сільського трудівника. Визначено ступінь та міру впливу структурних елементів соціальної інфраструктури на результативність господарювання сільськогосподарських підприємств з раціональною часткою їх забезпеченості у загальному обсязі основних засобів аграрних підприємств (7,5 - 15,5 %). Розроблено багатофакторну кореляційну модель залежності показників ефективності аграрних формувань від рівня забезпеченості їх об'єктами соціально-культурної сфери.

Досліджено процес передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність територіальних громад.

Здійснено комплексну оцінку розвитку соціальної інфраструктури села, на основі якої розроблено п'ятирівневу схему опосередкованого впливу об'єктів соціальної інфраструктури на економічну ефективність аграрного виробництва, зокрема на підвищення рівня прибутку, одержаного сільськогосподарськими підприємствами від їх господарської діяльності за рахунок належних умов життя, праці, відпочинку працюючих.

Обґрунтовано організаційно-економічні моделі структур сільського обслуговування, які в умовах ринкових перетворень задовольнятимуть потреби сільського населення.

Ключові слова: соціальна інфраструктура, економічна ефективність, сільська місцевість, сільськогосподарське підприємство, сільський трудівник, аграрний сектор.

Круковский А.М. Развитие социальной инфраструктуры села в условиях аграрных трансформаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2006.

Диссертационная работа посвящена вопросам исследования развития социальной инфраструктуры сельских поселений и ее воздействия на экономическую эффективность хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий Житомирской области.

В результате проведенного научного исследования изучены виды инфраструктуры как экономической категории и раскрыто научную сущность, состав, научное и практическое назначение в целом, а также такой составной ее части - социальной инфраструктуры как основного объекта диссертационного исследования. Определено место, социальная сущность и роль социальной инфраструктуры как в реальной жизни сельских тружеников, так и в хозяйственном функционировании сельскохозяйственных предприятий региона в период рыночной трансформации аграрного сектора экономики Украины.

В диссертационной работе обоснованы теоретико-методические особенности исследования взаимосвязи и взаимовоздействия социальной инфраструктуры села с основными показателями экономической эффективности сельскохозяйственного производства Житомирской области.

Изучено динамику критического состояния уровня обеспеченности сельского населения объектами социально-культурного назначения, динамику колебаний экономической ситуации в регионе, а также дальнейшие пути и тенденции интенсивного развития социальной сферы на селе. Как показали исследования, обеспеченность сельской местности структурными элементами социальной инфраструктуры и ее нормальное функционирование приводят к позитивному влиянию на динамику роста показателей экономической эффективности аграрного производства, что осуществляется косвенно через производителя сельскохозяйственной продукции, тем самым создавая нормальные жизненно необходимые в сельских поселениях условия быта, труда и отдыха. В этом и состоит основное предназначение объектов социально-культурной сферы сельской местности. Определено характер степени и меры влияния уровня обеспеченности сельских производителей объектами непроизводственной сферы и необходимыми для жизни и деятельности услугами на показатели результативности ведения ими хозяйственной деятельности. Установлены рациональные параметры позитивного воздействия социальной инфраструктуры на экономические показатели сельскохозяйственного производства с учетом ее удельного веса в общем составе основных фондов предприятий в пределах 7,5 - 15,5%.

Разработана многофакторная корреляционная модель зависимости показателей экономической эффективности сельскохозяйственных формирований от уровня их обеспеченности основными объектами социально-культурной сферы.

Установлен перечень жизненно необходимых для крестьянина услуг и объектов их предоставляющих и составляющих социальную сферу, с учетом ее социального назначения и положительного влияния на результаты производственной деятельности сельскохозяйственных предприятий, исходя из специфики условий трансформационного процесса аграрного сектора Украины.

Предложены пути усовершенствования социальной инфраструктуры как фактора эффективного хозяйствования аграрных формирований региона.

Проведена комплексная оценка развития социальной инфраструктуры сельских поселений как составляющий эффективного хозяйствования на селе, на основании которой разработана пятиуровневая схема опосредованного влияния объектов социально-культурного назначения на показатели эффективности аграрного производства, в частности на повышение уровня прибыли сельскохозяйственных предприятий, за счет улучшения условий труда и жизни в целом в сельской местности их товаропроизводителям.

Исследован процесс приема-передачи объектов социальной инфраструктуры с баланса предприятий в коммунальную собственность сельских советов и разработаны предложения по совершенствованию организационно-экономического механизма проведения данного процесса на основании действующих законодательных и нормативных актов Украины.

Предложены организационно-экономические модели структур по обслуживанию сельского населения, а именно: коммунальных предприятий, обслуживающих кооперативов, частных предпринимателей - физических лиц, которые в условиях дальнейших рыночных преобразований будут предоставлять услуги социально-культурного характера сельским жителям.

Ключевые слова: социальная инфраструктура, экономическая эффективность, сельская местность, сельскохозяйственное предприятие, сельский труженик, аграрный сектор.

Krukovskyy A.M. The Development of Countryn's Social Infrastructure in the Conditions of Agricultural Transformations. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of economic sciences, specialty 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agrarian Industrial Complex - Mikolaiv State Agrarian University, Mikolaiv, 2006.

The dissertation researches the nature, extent and ways of influence produced by corporate social infrastructure on economic effectiveness of farming enterprises in Zhytomyr region.

As a result of the research done, the author has identified the scientific essence, composition and functions of the infrastructure as a whole and those of one of its components, the social infrastructure. The role of the latter in economic activities of farming enterprises has been specified at the stage of market transformations taking place in the agrarian sector of Ukraine.

The author substantiates methodological and technical peculiarities of researching the correlation and mutual influence of corporate social infrastructure and economic effectiveness the regional farming production.

The condition and tendencies of the development of the rural social infrastructure have been studied. Availability of social objects produces positive influence on dynamics of agrarian production indices indirectly, through people, working on farms. The author has determined the degree and extent of the influence of structural elements of social infrastructure on economic effectiveness of farming enterprises with their regional provision against total amount of key assets of enterprises amounting to 7,5 - 15,5%.

A multiple-factor correlation model has been developed showing the correlation between effectiveness indices of agrarian formations and the level of their provision with social-cultural objects.

The author has proposed ways to improve the social infrastructure as a factor facilitating effective farming business. The process of transfer of social objects to local municipal ownership has been researched.

The author has developed a mechanism of indirect influence of social infrastructure objects on effectiveness of production through farmers, based on their provision with proper conditions for living, work and rest in rural areas.

Key words: social infrastructure, economic effectiveness, rural areas, farming enterprise, farmer, agrarian sector.

Размещено на Allbest.ru

...