Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу

Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Житомир - 2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир).

Наукові керівники: доктор економічних наук, професор Поліщук Микола Петрович

доктор економічних наук

Ходаківський Євгеній Іванович, Державний агроекологічний університет, професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України

Шпичак Олександр Михайлович

директор НДІ економіки та менеджменту агропромислового виробництва

Національного аграрного університету кандидат економічних наук, доцент Соловйов Ігор Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою менеджменту організацій

Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, відділ підприємництва

Захист дисертації відбудеться “ 10 ” травня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий “ 7 ” квітня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Ефективне функціонування ринкової економіки як неврівноваженої дисипативної системи об'єктивно вимагає структуризації її провідних елементів. В стабілізації національної економіки пріоритетне значення належить хлібопродуктовому підкомплексу, оскільки через нього здійснюється мультиплікативний вплив на стан галузей економіки і соціальної сфери.

Сучасна структура хлібопродуктового підкомплексу не повною мірою відповідає його раціональній побудові, оскільки не синхронізується з вимогами макродинаміки економічного зростання в ринкових умовах. Координація інтеграційних процесів в підкомплексі є логічною необхідністю підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності на рівні галузевих підприємств.

Методологічні та практичні аспекти проблеми ефективності функціонування аграрного сектора в умовах ринкової економіки досліджували відомі вітчизняні вчені В. Амбросов, В. Андрійчук, П. Березівський, П. Борщевський, О. Бугуцький, П. Гайдуцький, В. Галушко, П. Гарасим, М. Дем'яненко, Т. Дудар, Ф. Зінов'єв, В. Зіновчук, М. Калінчик, М. Кропивко, І. Лукінов, П. Макаренко, М. Малік, В. Месель-Веселяк, О. Могильний, О. Онищенко, Б. Пасхавер, Г. Підлісецький, М. Поліщук, П. Руснак, П. Саблук, В. Ситник, А. Стельмащук, В. Терещенко, В. Трегобчук, Є. Ходаківський, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін. Питання структури виробництва в хлібопродуктовому підкомплексі, трансформаційних процесів в зерновій галузі, взаємовідносин його ланок, методологічні основи формування ринку зерна поглиблено вивчали вчені-економісти С. Бакай, В. Бойко, М. Гладій, Л. Дейнека, М. Калінчик, М. Лобас, З. Ніколаєва, В. Савчук, І. Соловйов, С. Тютюнник, М. Федоров, Л. Худолій, С. Чмир, М. Щур та ін.

Однак, орієнтація на динамічний розвиток АПК потребує продовження комплексних досліджень щодо підвищення ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу в середовищі локального, регіонального та світового ринку зерна. Важливість розв'язання проблеми дає підстави стверджувати про необхідність поглиблення системних досліджень в цьому напрямі. Дослідження дисертанта стосуються пошуку найбільш дієвих засобів досягнення ринкового оптимуму функціонування різногосподарських суб'єктів в зерновій галузі та одержання синергійного ефекту від структуризації на основі створення корпоративних формувань холдингового типу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри менеджменту організацій Державного агроекологічного університету (м. Житомир) згідно з планом науково-дослідних робіт на 2004-2006 рр. за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та практичних аспектів підвищення економічної ефективності хлібопродуктового підкомплексу внаслідок оптимізації його структури на прикладі підприємств Житомирської області. Відповідно до визначеної мети вирішувались такі теоретико-методичні та науково-практичні завдання:

– дослідити економічну сутність категорії структуризації хлібопродуктового підкомплексу, ефективність та фактори, що її визначають;

– виявити особливості розвитку, основні тенденції, структуру та динамічні зміни в хлібопродуктовому підкомплексі;

– визначити чинники економічної ефективності виробництва в хлібопродуктовому підкомплексі та їх вплив на кінцеві результати господарської діяльності;

– вивчити методичні підходи до визначення економічної ефективності виробництва на підприємствах хлібопродуктового підкомплексу;

– дослідити економічний механізм взаємовідносин між виробниками сировини та переробними підприємствами та шляхи його удосконалення;

– обґрунтувати стратегію зростання ефективності підприємств хлібопродуктового підкомплексу;

– розробити методичні та практичні підходи до структуризації хлібопродуктового підкомплексу в контексті змін аграрної економіки.

Об'єктом дослідження є процес формування раціональної структури хлібопродуктового підкомплексу, економічні відносини між суб'єктами господарювання, підвищення економічної ефективності функціонування хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти підвищення економічної ефективності структуризації хлібопродуктового підкомплексу на рівні регіонального АПК в Житомирській області.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційної роботи є сучасна методологія пізнання, що ґрунтується на системно-синергетичному підході до вивчення економічних процесів.

В ході виконання дисертаційної роботи використовувалися наступні методи загальнонаукового дослідження: - абстрактно-логічний - проведені теоретичні узагальнення та сформовані висновки і пропозиції; системно-синергетичний метод - для уточнення структурної сутності хлібопродуктового підкомплексу як складної відкритої агропромислової системи та побудови проектної структури хлібопродуктового підкомплексу, - соціометричне опитування для вивчення мотиваційного механізму працюючих в аграрній сфері.

Галузеві аспекти розвитку підприємств хлібопродуктового підкомплексу вивчались за допомогою наступних методів: монографічного - при дослідженні механізму формування та ефективності функціонування суб'єктів хлібопродуктового підкомплексу аналіз та оцінка виробничої діяльності окремих підприємств, аналізу і синтезу - при поділі хлібопродуктового підкомплексу у процесі аналізу на галузі та оцінці сукупного економічного ефекту від господарської діяльності; статистико-економічного - для аналізу розвитку агропромислового виробництва в динаміці; системного і порівняльного аналізу - для оцінки організаційно-виробничої структури, яка розглядається як система; економіко-математичного - для аналізу впливу витрат виробничих ресурсів на валовий дохід при їх оптимізації. Дані оброблялись за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel.

Прикладні аспекти досліджуваної проблеми знайшли вирішення за допомогою графічного методу, який зокрема, використовувався для наочного зображення отриманих результатів та схем взаємозв'язків та розвитку умов, процесів і механізмів формування та ефективності розвитку хлібопродуктового підкомплексу; розрахунково-конструктивного - для визначення економічної ефективності виробництва на підприємствах хлібопродуктового підкомплексу. Це дало можливість на основі використаних методів провести комплексні економіко-статистичні дослідження.

При виконанні дисертаційної роботи використані матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Житомирській області, Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації, звітність сільськогосподарських підприємств Житомирської області, матеріали Міністерства аграрної політики України, розробки наукових установ, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, інформація із всесвітньої мережі Internet, матеріали періодичного друку, оглядова та довідкова інформація, власні емпіричні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

– визначено поняття структуризації хлібопродуктового підкомплексу як системоутворюючого інтегратора у формуванні господарських та галузевих пропорцій у виробничих сферах підкомплексу з метою гармонізації взаємодії виробників зерна та продуктів його переробки на корпоративних засадах, що забезпечує підвищення економічної ефективності виробництва внаслідок одержання синергійного ефекту;

– обґрунтовано систему показників економічної ефективності структуризації, до яких віднесено ступені освоєння ринку, продаж конкурентоспроможної продукції, рівні рентабельності, технічного забезпечення, продуктивності праці, а також показники, що характеризують фінансову стійкість та раціональне використання всіх видів ресурсів;

удосконалено:

– методичні підходи до визначення результативності функціонування хлібопродуктового підкомплексу на основі використання узагальнюючого критерію ефективності виробництва, коефіцієнту оптимальності виробництва та індексу ефективності виробництва внаслідок структуризації;

– порядок врегулювання економічних відносин у сфері виробництва зерна та продуктів його переробки, зокрема запропоновано стратегію посилення інтеграційних процесів в хлібопродуктовому підкомплексі на основі забезпечення рівномірного розподілу доходів у сферах АПК, застосування противитратного механізму та створення замкнутої системи “виробництво-переробка-реалізація-споживання”;

одержали подальший розвиток:

– пропозиції щодо підвищення прибутковості підприємств хлібопродуктового підкомплексу за рахунок раціонального використання матеріально-технічної бази підприємств, вдосконалення міжгалузевих відносин з урахуванням екологічних аспектів, спеціалізації і концентрації, підвищенні конкурентоспроможності підприємств, удосконаленні асортименту продукції, соціального захисту працюючих тощо;

– пропозиції щодо розвитку ринку зерна та продуктів його переробки з урахуванням регіонального виробничого потенціалу та сукупного попиту на продукцію хлібопродуктового підкомплексу шляхом застосування маркетингового інструментарію, залучення венчурних інвестицій та повної завантаженості виробничих потужностей галузевих підприємств;

– обґрунтування економічного механізму взаємодії виробників сировини та переробних підприємств на основі їх спільної участі в управлінні материнською компанією (холдингом) за рахунок формування і дольового поділу її акціонерного капіталу;

– методичні підходи щодо аналізу економічної ефективності господарської діяльності підприємств хлібопродуктового підкомплексу на основі алгоритму, суть якого полягає в комплексній оцінці результативності на кожному етапі виробничого циклу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційного дослідження, які отримані в результаті аналізу процесів формування раціональної структури хлібопродуктового підкомплексу в регіоні, виявили динамічні зміни в розвитку підприємств цієї сфери. Практична цінність роботи полягає в тому, що узагальнені та доповнені теоретичні аспекти економічної ефективності структуризації хлібопродуктового підкомплексу, вдосконалений підхід до визначення економічних відносин при виробництві зерна та продуктів з нього; розроблені напрями удосконалення соціально-економічного механізму господарювання. Результати методичних та практичних наробок дисертанта можуть бути використані спеціалістами при визначенні регіональної стратегії економічного розвитку хлібопродуктового підкомплексу. Все це дасть можливість створити в регіоні потужний конкурентоспроможний хлібопродуктовий підкомплекс.

Результати досліджень можуть бути використані при розробці регіональних програм комплексного розвитку територій, прогнозуванні рівня продовольчої безпеки, визначенні ефективності агропромислового виробництва. Зокрема, Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної адміністрації (довідка № 3420 від 28.10.2005 р.) використані пропозиції щодо трансформації існуючих організаційно-правових форм підприємств у нові формування, зміни внутрішньогосподарських відносин, структуризації підприємств, підвищенні конкурентоспроможності аграрних формувань, що забезпечує їх ефективне функціонування.

На базі відділу економіки Інституту сільського господарства Полісся УААН розроблений проект Програми комплексного розвитку хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області, в якому використані розробки дисертанта про напрями удосконалення маркетингової діяльності на підприємствах та створення власної торговельної мережі, механізм зміцнення матеріально-технічної бази шляхом створення міжгосподарських формувань, пропозиції щодо вдосконалення внутрішньогалузевих та внутрішньогосподарських виробничих відносин в аграрних формуваннях і стратегії їх розвитку, холдингову форму структуризації підприємств хлібопродуктового підкомплексу (довідка № 56 від 17.01.2006 р.).

Практичні напрацювання використані для здійснення соціально-економічного аналізу ефективності господарської діяльності та розробки бізнес-плану СТОВ ім. Б. Хмельницького Новоград-Волинського району Житомирської області (довідка № 265 від 21.04.2005 р.). Впровадження заходів щодо функціонування відділу маркетингу та венчурного інвестування активно використовувалися в практичній діяльності ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод” м. Новоград-Волинський Житомирської області (довідка № 26 від 21.11.2005 р.).

Результати теоретичних наукових досліджень автора використовуються в навчальному процесі Державного агроекологічного університету (м. Житомир) при викладанні курсу “Організація виробництва в аграрних формуваннях”, зокрема для статистичного аналізу виробничогосподарської діяльності сільськогосподарських виробничих структур різного організаційно-правового статусу та визначення економічної ефективності господарської діяльності суб'єктів аграрного ринку (довідка № 849 від 17.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, є самостійною науковою працею автора і мають наукове та практичне значення. Всі основні положення, висновки і пропозиції виконані і опубліковані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались і обговорювались на Регіональній міжвузівській конференції “Корпоративне управління в Україні”, (м. Житомир, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки” (м. Полтава, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ефективне використання природноресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів” (м. Луцьк, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний соціокультурний простір 2004” (м. Київ, 2004 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (м. Житомир, 2005 р.), Міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених (м. Житомир, 2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 19 наукових праць (з них 10 статей у наукових фахових виданнях, 9 - в інших) загальним обсягом 5,4 друкованих аркуші.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 177 сторінках комп'ютерного тесту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 44 таблиці, 30 рисунків, 12 додатків. Бібліографічний список складається зі 135 літературних джерел.

зерно структуризація хлібопродуктовий ринок

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, а також особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань. Наводяться дані про апробацію отриманих результатів і їх публікацію.

У першому розділі “Теоретико-методичні основи економічної ефективності структуризації в хлібопродуктовому підкомплексі” розглянуті теоретичні основи формування та ефективного функціонування підкомплексу, обґрунтовані теоретичні та методичні засади категорії “економічна ефективність структуризації”, уточнено і доповнено методику визначення економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання, структуровано і систематизовано поняття “економічної ефективності структуризації хлібопродуктового підкомплексу”.

Структуризація розглядається як інструмент підвищення економічної ефективності господарської діяльності суб'єктів господарювання. Метою структуризації є забезпечення збалансованого розвитку об'єкту структурування, його технічного вдосконалення, соціального захисту працюючих, отримання прибутку. Економічний спад в економіці України негативно вплинув на розвиток хлібопродуктового підкомплексу, що зумовило необхідність радикальних змін в галузях, які входять до його складу. До складу підкомплексу входять борошномельна та хлібопекарська промисловість і зерновиробництво. Встановлено, що під хлібопродуктовим підкомплексом слід розуміти структуровану за функціональними, організаційними, ресурсними і технологічними ознаками систему взаємопов'язаних підсистем, головна мета якої надійне (безперебійне) і достатнє (за раціональними нормами) постачання населення хлібом та хлібопродуктами (рис.1).

Ряд авторів до складу хлібопродуктового підкомплексу включає такі галузі харчової промисловості, як макаронна, кондитерська, для яких первинною сировиною є не тільки зерно, а й інші ресурси. Перевагами запропонованого підходу є зосередження уваги на визначенні ефективності функціонування галузей підкомплексу, вивченні замкненого виробничого циклу та акцентуванні уваги на виробництві зерна або продуктів його переробки.

На нашу думку, хлібопродуктовий підкомплекс доцільно розглядати і визначати як елемент економічної системи, що сприяє повнішому розкриттю економічних взаємовідносин суб'єктів господарювання та факторів підвищення економічної ефективності їх виробництва. Поділ підкомплексу на галузі здійснюється за характером виробленої продукції, наданих послуг чи виконуваних функцій. Так, галузі залежно від характеру кінцевої продукції, поділяються на зерновиробництво та переробну промисловість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Місце хлібопродуктового підкомплексу в системі продовольчого комплексу

Економічна ефективність хлібопродуктового підкомплексу - це досягнення синхронізації роботи зерновиробничих та зернопереробних підприємств, в основі якої забезпечення прибутковості їх виробництва, повного задоволення економічних потреб, продовольчої та економічної безпеки регіону за умови збереження та екологічної безпеки навколишнього середовища. Узагальнюючим показником ефективності може виступати співвідношення прибутку і понесених витрат із врахуванням соціальної та екологічної складової, що гарантує безперебійне функціонування суб'єктів хлібопродуктового підкомплексу та можливість розширеного відтворення.

Оцінку економічної ефективності підприємств підкомплексу доцільно проводити поетапно в ході роботи підприємства як системи. Тому пропонуємо алгоритм оцінки економічної ефективності, відповідно до якого аналіз економічних показників здійснюється на кожному етапі виробничого циклу.

В основу методики оцінки ефективності зернової галузі підприємства покладено коефіцієнтний метод, який ґрунтується на класифікації чинників формування ефективності, використанні факторного аналізу, витратного і результативного методів. Оцінку рівня використання потенціалу галузі пропонуємо здійснювати на основі встановлення її аналога. Іншим показником, що характеризує економічну ефективність галузевого виробництва є індекс ефективності виробництва внаслідок структуризації (Ід) пропонуємо визначати за формулою

де Ід - індекс ефективності виробництва внаслідок структуризації;

- критерій економічної ефективності, отриманої в результаті структуризації;

- критерій економічної ефективності до структуризації.

За останні роки внаслідок подрібнення підприємств хлібопродуктового підкомплексу великого значення набуває визначення оптимального співвідношення між обсягами виробництва продукції, її реалізацією та оптимальною структурою виробничої сфери підприємства тощо. Одним з показників відповідності наявної структури виробництва і реалізації продукції оптимальному рівню в галузі може бути коефіцієнт оптимальності виробництва:

де КТ - коефіцієнт оптимальності виробництва; Т - рівень товарності, %; Тн - нормативний рівень товарності в регіоні, за якого досягаються максимальні показники ефективності на основі середніх багаторічних даних в регіоні, %. Іншим показником, що характеризує економічну ефективність галузевого виробництва є коефіцієнт прибутковості (КП), який дозволяє визначити прибуток в розрахунку на 1 грн. виробленої продукції в галузі.

де КП - коефіцієнт прибутковості; ВП - вартість валової продукції, тис. грн.; П - прибуток від реалізації, тис. грн. (П=В-С), де В - виручка від реалізації, тис. грн., С - повна собівартість виробленої продукції, тис. грн.;

Розрахунки узагальнюючого критерію ефективності функціонування (Кф) у формуванні, галузі та підкомплексі в цілому визначимо за формулою:

де Ед - вартість продукції, отриманої з 1 гектара посіву (в розрахунку на одного працюючого), тис. грн.; Ті - фактичні витрати і-го виду ресурсу на 1 гектар (одного працюючого), тис. грн.; n є N.

Галузева економічна ефективність є функцією багатьох змінних і аналізується у певному часовому проміжку. Кожен з параметрів характеризується функціональною залежністю і потребує оптимізації. Таким чином, моделювання передбачає розгляд багатофакторної оптимізаційної задачі на заданій площині можливих планів. Ця система має ієрархічну, багаторівневу структуру, що включає внутрішні залежності між її елементами.

Отже, структуризація розглядається як сукупність організаційно-економічних інструментів, важелів і механізмів, застосування яких здатне забезпечити стійкий розвиток хлібопродуктового підкомплексу як системи взаємозв'язаних елементів з врахуванням соціально орієнтованого механізму розподілу доходів. Концепція структуризації підкомплексу, побудована на формуванні та посиленні інтеграційних процесів в аграрному секторі, доводить доцільність її поширення в умовах ринкової економіки.

У другому розділі “Сучасний стан та структура хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області” оцінюється економічна ефективність зерновиробництва та зернопереробки в громадському секторі економіки, охарактеризовано ресурсний потенціал Житомирської області, виявлено вплив основних факторів на виробництво зерна в умовах ринку.

У ході дослідження встановлено, що хлібопродуктовий підкомплес має вирішальний вплив на розвиток аграрної економіки та продовольчу безпеку досліджуваного регіону. Зокрема переробні підприємства борошномельної та хлібопекарської галузей Житомирської області виробляють 11,8% продукції харчової промисловості, а сільськогосподарські - 16,1% валової продукції сільського господарства області. Обсяги виробництва зерна протягом 2000-2004 рр. зросли на 13,9% головним чином внаслідок підвищення урожайності зернових культур. Проте скоротилось виробництво хлібобулочних виробів та борошна (на 15,4% і 49,4%, відповідно). Це зумовлене зменшенням попиту на продукцію внаслідок скороченням чисельності населення - основних споживачів у Житомирській області. Протягом досліджуваного періоду спостерігалося зменшення кількості підприємств переробної сфери та чисельності працюючих. Спад виробництва в підкомплексі супроводжувався погіршенням забезпеченості підприємств матеріально-технічною базою та трудовими ресурсами. Зокрема спостерігалося підвищення фондовіддачі (в сільському господарстві та борошномельній галузі - на 73,3% та 6,7 рази відповідно), зниження прибутковості виробленої продукції та рентабельності виробництва (табл. 1).

Прибуток, отриманий в галузях протягом 2000-2004 рр. зменшився на 2,8 млн. грн., у т.ч. за рахунок зниження прибутковості зерновиробництва на - 27,5% та збитковості борошномельної галузі - у 4,4 раза в розрахунку на 1 т виробленої продукції. За досліджуваний період рівень рентабельності виробництва зернової галузі знизився від 83,1% до 40,7%, борошна - від -1,3% до -6,5%, хліба - від 6,5% до 3,9% у 2000р. та 2004 р., відповідно. Негативні процеси у розвитку цих галузей значною мірою спричинені відсутністю налагоджених зв'язків між виробничою та переробною сферами, відсутністю комплексної стратегії розвитку на регіональному та загальнодержавному рівнях, а також неструктурованою моделлю хлібопродуктового підкомплексу в регіоні.

Таблиця 1. Аналіз господарської діяльності підприємств хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області

Підприємства хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області представлені переважно такими організаційно-правовими формами як приватні підприємства та товариства з обмеженою відповідальністю. Однак, досвід передових господарств області засвідчив ефективність корпоративної форми управління, в основі успіху - інтеграція виробників сировини та переробних підприємств (рис. 2). Висока результативність кінцевої ланки забезпечується за рахунок кредитування аграрної сфери збоку промисловості та банків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2. Організаційна структура ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод”

Виробничо-організаційна структура ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод” є типовою для підприємств корпоративного типу, яка дозволяє раціонально використовувати всі види ресурсів і сприяє прибутковості господарської діяльності (табл. 2).

Таблиця 2. Основні показники виробничої діяльності ВАТ “Новоград-Волинський хлібозавод”

Високий рівень організації виробництва на підприємстві дозволив збільшити добову продуктивність заводу (хліба - на 2,2 т, здоби - на 0,04 т). Прибутковість господарської діяльності супроводжувалась зростанням продуктивності праці (на 1,2 тис. грн.) і її оплати (на 256,8 грн.), що стало додатковим стимулом для розвитку підприємства.

Отже, зниження ефективності в хлібопродуктовому підкомплексі в цілому спричинене збитковістю борошномельної, спадом виробництва в аграрній сфері, недостатнім матеріально-технічним забезпеченням та недосконалістю економічного механізму. Водночас системний підхід щодо розвитку підприємств шляхом запровадження корпоративної форми правління спрямований та об'єднання зусиль підприємств усіх галузей, що дає додатковий економічний ефект і сприяє підвищенню соціальної захищеності працюючих.

У третьому розділі “Формування раціональної структури хлібопродуктового підкомплексу” розглянуті перспективи розвитку галузей щодо виробництва та переробки зерна, обґрунтовано пріоритети виробництва зернопродукції в умовах становлення ринку зерна, розроблені пропозиції щодо оптимізації структури хлібопродуктового підкомплексу.

На сучасному етапі відносини між підприємствами підкомплексу регламентуються переважно господарськими договорами. Однак зниження ділової активності аграрних товаровиробників не створює передумови для підвищення ефективності господарювання та розвитку взаємовідносин, тому в хлібопродуктовому підкомплексі України доцільним є створення галузевих підприємств корпоративного типу (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 3. Проект організаційної структури ВАТ “Житомирзерно-холдинг”

Запропонована нами структуризація хлібопродуктового підкомплексу на основі корпоративної форми управління полягає в активізації діяльності підприємства на засадах господарського розрахунку. Передбачається розробка стратегічних планів на 3-5 років із замкненим циклом виробництва “виробництво-реалізація-споживання” - від вирощування зернових культур до реалізації готової продукції кінцевому споживачу, що забезпечить повне завантаження виробничих потужностей переробних підприємств.

Засновниками зазначених утворень можуть виступати економічно стійкі переробні підприємства, сільськогосподарські підприємства та фізичні особи в межах земельних та майнових паїв. Передбачається об'єднання сільськогосподарських та переробних підприємств, злиття їх капіталів і утворення єдиної юридичної особи. Однак ініціаторами інтеграційних утворень, на наш погляд, повинні стати підприємства - виробники кінцевої продукції внаслідок вищого рівня кредитоспроможності та зацікавленості в стабільності сировинної бази для своїх виробництв. Отже, сільськогосподарські підприємства стануть структурними підрозділами єдиного підприємства, які на 3 роки пропонується звільняти від податку на прибуток та виплат, що надходять в місцевий бюджет.

Вказані заходи сприятимуть зростанню прибутковості підприємств хлібопродуктового підкомплексу внаслідок підвищення інтенсивності використання основних і оборотних фондів, повнішому задоволенню попиту споживачів у продукції хлібопродуктового підкомплексу за рахунок регіональних виробників і комплексного підходу у вирішенні виробничих завдань. Таким чином, загальна сума одержаного прибутку за умови збереження вихідних параметрів на рівні 2004 р. в результаті структуризації складе 35,9 млн. грн., що у 4,5 раза більше, ніж в 2004 р. Досягнуті результати відповідають нормі прибутку 1,2%, що на 0,6% вище, ніж у 2004 р. (табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок прогнозованого рівня рентабельності ВАТ “Житомирзерно-холдинг”

Підвищення економічної ефективності господарської діяльності підприємств хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області зумовлене побудовою економічних відносин на базі механізму розподілу між всіма учасниками підкомплексу, суть якого полягає у використанні протизатратного підходу на всіх етапах виробничого циклу. Завдяки цьому досягається задоволення інтересів учасників об'єднання і спонукає до скорочення витрат на виробництві у кожній галузі, що спонукатиме до одержання вищого прибутку.

Побудова комплексної моделі розвитку регіону передбачає досягнення більшої ефективності і продуктивності наукової, виробничої і адміністративної діяльності в регіоні. Впровадження такої моделі дозволить розв'язувати цілий ряд завдань, які вимагають вищої продуктивності, порівняно з нинішнім етапом розвитку економіки. При такій ситуації з декількох потужних систем пропонуємо створити комплекс, який дозволить розподілити окремі функції між різними компонентами системи, не дублюючи їх. Метою такої моделі є розгляд регіону як цілісної системи з одночасним поглибленням функцій спеціалізації окремих його суб'єктів. Вирішення поточних завдань шляхом їх паралелізації та взаємодії потоків дозволить досягти більшої продуктивності, ніж продуктивність кожної ланки окремо.

Розроблена на прикладі Житомирської області модель спроможна охопити суспільні взаємовідносини виробників хлібопродуктового підкомплексу із іншими суб'єктами суспільно-політичного життя. Одним з провідних моментів даної моделі є спрямованість на зменшення кількості посередників та, як наслідок, зниження цінових надбавок, а також збільшення прибутковості як підкомплексу в цілому, так і галузевих підприємств зокрема. На підставі вищезазначеного нами розроблено комплекс, тобто об'єднання взаємодіючих між собою структур, кожна з яких зі своєї сторони сприяє розвитку аграрної сфери в Житомирській області і хлібопродуктового підкомплексу.

Отже, розвиток інтеграції агропромислового комплексу шляхом структуризації хлібопродукового підкомплексу і поєднання зусиль всіх учасників, створення ВАТ “Житомирзерно-холдинг” стабілізує економічну ситуацію в підкомплексі. Такий підхід до організації регіонального хлібопродуктового підкомплексу сприятиме поступовому підвищенню економічної ефективності галузей та прибутковості виробництва.

Висновки

1. Хлібопродуктовий підкомплекс України є базовою сферою економіки, діяльність якого сприяє раціональному використанню ґрунтово-кліматичного, економічного та соціального потенціалу країни. В системно-синергетичному розумінні хлібопродуктовий підкомплекс - це структурована за функціональними, організаційними, ресурсними і технологічними ознаками полікомпонентна міжгалузева система взаємопов'язаних підсистем (хлібопекарської, борошномельної промисловості і зерновиробництва), головна мета якої надійне і достатнє забезпечення населення і промисловості зерном та продуктами його переробки.

2. Структуризація хлібопродуктового підкомплексу розглядається в якості системоутворюючого інтегратора у формуванні господарських та галузевих пропорцій у виробничих сферах підкомплексу з метою гармонізації взаємодії виробників зерна та продуктів його переробки на корпоративних засадах. Це забезпечить підвищення економічної ефективності виробництва внаслідок одержання синергійного ефекту.

3. Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу передбачає процес формування внутрішньогосподарських, внутрішньогалузевих та міжгалузевих пропорцій, який за мінімальних витрат ресурсів забезпечує одержання максимального прибутку в умовах балансу внутрішнього потенціалу і факторів зовнішнього середовища, повне задоволення потреб в продуктах галузей, що входять до його складу, сприяє матеріальному добробуту населення, забезпеченню продовольчої та економічної безпеки регіону за умови збереження та відновлення екологічного стану навколишнього середовища. Показниками економічної ефективності структуризації є ступені освоєння ринку, продажу конкурентоспроможної продукції, рівні рентабельності, технічного забезпечення та продуктивності праці, а також показники, що характеризують фінансову стійкість та раціональне використання всіх видів ресурсів.

4. Оцінку економічної ефективності підприємств хлібопродуктового підкомплексу пропонується проводити поетапно в ході роботи підприємства як системи. Тому вдосконалено алгоритм оцінки економічної ефективності, де аналіз економічних показників здійснюється на кожному етапі виробничого циклу - цілі підприємства, наявні ресурси, технологічні засоби досягнення мети, виробничий процес, результати виробництва, підведення підсумків. Додатково до загальновживаних показників економічної ефективності виробництва доцільно визначати результативність функціонування хлібопродуктового підкомплексу на основі використання узагальнюючого критерію ефективності виробництва, рівня використання потенціалу зернової галузі, коефіцієнтів оптимальності виробництва та прибутковості виробленої продукції.

5. Функціонування хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області в 2000-2004 рр. характеризувалось спадом виробництва. Зокрема виробничий потенціал хлібопродуктового підкомплексу області використовувався на 20-50%. Погіршення фінансового становища в підкомплексі супроводжувалося послабленням господарських зв'язків між підприємствами сировинної і переробної сфери. Домінуючими виробничими структурами в зерновиробництві залишаються реформовані сільськогосподарській підприємства, а в хлібопекарській та борошномельній промисловості - приватизовані великотоварні хлібозаводи та борошномельні підприємства. Однак спостерігається тенденція до зменшення розмірів підприємств і обсягів виробленої ними продукції внаслідок недосконалої диверсифікації суб'єктів господарювання. Нами встановлено, що переважає витратний спосіб виробництва, децентралізація, внутрішня деградація інтеграційних процесів, а структурна побудова підкомплексу не відповідає макроекономічному середовищу, що обумовлює необхідність інструментального структурування.

6. Негативні тенденції спаду виробництва посилюються внаслідок диспропорцій в каналах реалізації зерна. Основними споживачами зерна як в Україні в цілому, так і в Житомирській області зокрема, в 1990 р. були переробні підприємства (61,9%) та населення (в рахунок оплати праці і громадського харчування) - (37,4%). У 2000-2004 рр. структура каналів реалізації змінюється. Нині близько 58,4% продукції сільськогосподарські підприємства - основні виробники зерна - реалізують торговельним посередникам. Високою (23,3%) залишається частка реалізації зерна в рахунок оплати праці і громадського харчування, що негативно позначається як на фінансовому стані сільськогосподарських підприємств (ціна реалізації є нижчою порівняно з іншими каналами реалізації), так і підприємств переробної сфери (закупівельні ціни на сировину яких зростають). Стимулюючим чинником ефективності господарської діяльності на підприємствах хлібопродуктового підкомплексу є застосування маркетингового інструментарію та венчурного інвестування у відповідних складових структурних підрозділах підприємств хлібопродуктового підкомплексу.

7. Координація спільної діяльності суттєво підвищує ефективність господарювання, врівноважуючи економічні пропорції. Об'єднання зусиль шляхом технічної допомоги доповнює взаємодію та враховує спільні інтереси підприємств - учасників. Корпоративна модель хлібопродуктового підкомплексу в локальному масштабі є потужним інструментом для стимулювання його розвитку, яка може мати додатковий позитивний прояв завдяки збільшенню зайнятості та відрахувань в бюджетні фонди різних рівнів, підвищенню рівня оплати праці, забезпеченню стійкості та конкурентоспроможності національної економіки. Корпоративні виробничі системи дозволяють кожному підприємству вигравати від ефекту масштабу, узгодженості дій, але при цьому зберігається їх виробнича гнучкість та відносна самостійність. Об'єднання сприяють покращанню доступу усіх учасників до спеціалізованої інформації, зміцнюють зв'язки між постачальниками і споживачами, відкривають можливості для спільного впровадження інновацій. Проектну потужність сільськогосподарських та переробних підприємств - учасників холдингу планують з урахуванням регіонального виробничого потенціалу та сукупного попиту на продукцію.

8. Запропоновано створити регіональне організаційне утворення ВАТ “Житомирзерно-холдинг”, яке сприятиме досягненню синергійного ефекту внаслідок об'єднання капіталів, покращанню загального менеджменту, посиленню інтеграційних зв'язків, формуванню єдиної цінової політики, зниженню обсягів виробництва на давальницьких засадах, стабільності ринку збуту, зниженню впливу посередницької ланки, впровадженню інновацій та венчурного капіталу, формуванню та дотриманню стандартів якості, підвищенню можливостей вирішення соціальних проблем, залученню інвестицій, захищеності позицій вітчизняного товаровиробника на регіональному рівні. Узгодження дій підприємств - учасників холдингу (виробників сировини та переробних підприємств) досягатиметься внаслідок запровадження економічного механізму спільної участі в управлінні материнською компанією (холдингом) за рахунок формування і дольового поділу її акціонерного капіталу.

9. Збереження негативних тенденцій розвитку хлібопродуктового підкомплексу Житомирської області потребуватиме додатково на закупівлю продовольчого зерна 46,2 млн. грн. Створення ВАТ “Житомирзерно-холдинг” сприятиме повному задоволенню потреби в зерні та продуктах його переробки та одержанню чистого прибутку у розмірі 42,0 млн. грн. Ця сума, вкладена в розвиток зернової та борошномельної галузей Житомирської області спонукатиме подальший розвиток економіки регіону та країни в цілому.

Список опублікованих праць за темою дослідження

У наукових фахових виданнях:

1. Новікова М.Ф. Економічний аналіз виробництва зерна на Житомирщині // Вісник ДАУ. - 2003. - № 1. - С. 306-313.

2. Новікова М.Ф. Теоретичні аспекти визначення економічної ефективності // Вісник ДАУ. - 2004. - № 1. - С. 313-319.

3. Новікова М.Ф. Територіальні аспекти виробництва зерна // Вісник ДАУ. - 2004. - № 2 - С. 273-278.

4. Новікова М.Ф. Економічні та екологічні проблеми зернового господарства в контексті сталого розвитку регіонів // Збірник наукових праць. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Вип. 2. - Львів: Інститут регіональних досліджень, 2004. - С. 200-204.

5. Новікова М.Ф. Особливості маркетингу на ринку зерна Полісся // Вісник ЖДТУ. - 2004. - № 4. - С. 358-363.

6. Плотнікова М.Ф. Особливості процесів спеціалізації та концентрації в зерновій галузі Житомирської області // Економіка АПК. - 2004. - № 12. - С. 58-63.

7. Плотнікова М.Ф. Особливості використання трудових ресурсів на виробництві зерна // Агроінком. - 2004. - № 11-12. - С. 94-98.

8. Плотнікова М.Ф. Місце і роль зернових культур в аграрному секторі Полісся // Таврійський науковий вісник. Вип. 37. - 2005. - С. 233-243.

9. Плотнікова М.Ф. Особливості структуризації в хлібопродуктовому підкомплексі // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2005. - Вип. 209. - С. 404-413.

10. Плотнікова М.Ф. Розвиток підприємств зернопродуктового підкомплексу в сучасних умовах // Вісник Сумського НАУ. - 2005. - № 3-4. - С. 344-351.

У інших виданнях:

1. Новікова М.Ф. Система корпоративного управління в сільськогосподарських підприємствах // Матеріали І Регіональної міжвузівської науково-практичної конференції. Корпоративне управління в Україні. - Житомир, 2002. - С. 24-27.

2. Новікова М.Ф. Трансформація ринку зерна на Поліссі // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених. Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи. Т. 2. - К. ІАЕ УААН, 2003. - C. 345-347.

3. Новікова М.Ф. Регіональні аспекти високоефективного виробництва продукції зернових культур // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки. Наукові праці полтавської державної аграрної академії. Т. 3 (22). Економічні науки. - Полтава, 2005 - С. 98-100.

4. Плотнікова М.Ф. Маркетинг як основа розвитку галузі // Матеріали VІ міжнародної наукової конференції молодих учених. Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі. - Донецьк, 2005. - С. 93-96.

5. Плотнікова М.Ф. Проблеми становлення зернової галузі Полісся // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Сучасний соціокультурний простір. Ч. 1 - Київ: ТОВ “ТК Меганом”, 2004. - 20-25 грудня. - С. 59-61.

6. Плотнікова М.Ф. Методичні основи оцінки ефективності зернової галузі // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича. Ч. 2 - Житомир: Видавництво “Державний агроекологічний університет”, 2005. - С. 45-49.

7. Плотнікова М.Ф. Особливості організації зернового господарства на забруднених територіях // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку. Ч. 1 - Київ: ТОВ “ТК Меганом”, 2005. - 20-25 квітня. - С. 51-55.

8. Плотнікова М.Ф. Еколого-економічні проблеми становлення зернової галузі в зоні, що зазнала техногенного навантаження // Матеріали міжфакультетської науково-практичної конференції молодих вчених - Житомир, 2005. - С. 83-85.

9. Плотнікова М.Ф. Стан і тенденції розвитку ринку зерна Полісся // Матеріали Міжнародного форуму молодих вчених. Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн. Т. 2 - Х: ХНТУСГ, 2005. - С. 253-254.

Анотація

Плотнікова М.Ф. Економічна ефективність структуризації хлібопродуктового підкомплексу - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет, Житомир, 2006.

Дисертація присвячена проблемам розвитку хлібопродуктового підкомплексу та системі організаційно-економічних заходів щодо підвищення ефективності його функціонування в умовах ринку, в т. ч. на регіональному рівні. Досліджено й узагальнено теоретичні, методологічні проблеми та організаційно-економічні основи ефективного функціонування хлібопродуктового підкомплексу АПК. Уточнено економічну сутність категорії “економічної ефективності в хлібопродуктовому підкомплексі”.