Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Книш Данило Ярославович

УДК 334.012.64:330.341.1(477.83)

Малий бізнес регіону в умовах стратегії інноваційного розвитку України (на матеріалах Львівської області)

Спцеіальність: 08.10.01 -Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Садова Уляна Ярославівна,

Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач сектору (м. Львів)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Інститут економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, директор

кандидат економічних наук

Пшик Богдан Іванович,

Львівський банківський інститут НБУ,

доцент кафедри банківської справи

Провідна установа: Тернопільський державний економічний університет, кафедра управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил (м. тернопіль)

Захист відбудеться 7 квітня 2006 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 6 березня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наукЖовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Інтеграція України у світову спільноту вимагає кардинально нового погляду на роль малого бізнесу (МБ) у розв'язанні проблем підвищення добробуту людей. МБ сприяє розвитку конкурентоспроможності продукції національної економіки на світових ринках, забезпечує зростання валового продукту, приводить до насичення внутрішнього товарного ринку і наповнення державного бюджету, розширює сферу зайнятості населення. В регіональному вимірі діяльність суб'єктів МБ позначається на раціоналізації використання всіх видів ресурсів, активізації накопичення людського капіталу й акумулюванні наукового-технічного потенціалу.

Розвиток МБ становить одну з чільних ніш інтересу світової економічної думки. Перші теоретичні дослідження його ролі та функцій в економічних процесах зробили такі західноєвропейські вчені, як Р.Кантильон, С.Сісмонді, Ж.-Б.Сей та ін. Велика заслуга у формуванні сучасної теорії МБ належить австрійському економістові Й.Шумпетеру, котрий вбачає суть підприємництва в тому, щоб впроваджувати у виробництво нововведення, втілювати в життя інновації. З-поміж українських вчених у цьому сенсі відома плеяда таких імен, як М.Туган-Барановський (основоположник інноваційної теорії економічного розвитку), Є.Слуцький, С.Подолинський. Серед вагомого доробку представників сучасної вітчизняної науки вирізняються дослідження О.Барановського, З.Варналія, Л.Воротіної, І.Жиляєва, А.Кисельова, Ю.Клочко, М.Козоріз, Т.Ковальчука, В.Кредісова, О.Кузьміна, І.Михасюка, С.Реверчука, С.Соболя, О.Титаренка, В.Черняка. Багато проблемних питань розвитку підприємництва висвітлено в працях Л.Безчасного, В.Бородюка, Є.Бойка, В.Гейця, А.Грищенка, М.Долішнього, С.Злупка, С.Мочерного, Ю.Ніколаєнка, В.Новікова, Ю.Палкіна, Ю.Пахомова, В.Рибалкіна, В.Савчука, В.Степаненко та ін.

Незважаючи на значну кількість публікацій, вивчення сучасних питань розвитку МБ потребує подальших досліджень. Так, предметом дискусій залишається визначення економічної сутності цього феномена, пошук критеріїв і методик оцінок розвитку МБ. На сучасному етапі в Україні особливо актуальним є дослідження питання регіональної специфіки дії нових чинників розвитку і розміщення суб'єктів МБ, розроблення пріоритетних напрямів підтримки підприємництва. Актуальність і необхідність своєчасного вирішення названих проблем і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація становить складову частину науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема планової теми “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№ державної реєстрації 0102U000424). Автор провів комплексний аналіз сучасних тенденцій розвитку МБ Львівщини, визначив основні фактори його детермінації, і типологію регіонального розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення науково-методичних підходів і практичних рекомендацій до розвитку МБ в умовах формування інноваційної моделі економіки регіону. У зв'язку з цим висунуто такі завдання:

§ розкрити економічну сутність і визначити функцію МБ в активізації формування інноваційної моделі економіки регіону;

§ з'ясувати та вивчити вплив регіональних чинників на формування МБ;

§ запропонувати методику інтегральної оцінки МБ регіону;

§ провести просторовий соціально-економічний аналіз МБ Львівської області в умовах розвитку ринкових відносин економіки;

§ розробити типологію одиниць адміністративно-територіального поділу Львівської області за рівнем і особливостями розвитку МБ як інструменту формування й реалізації ефективної регуляторної політики органами влади;

§ розробити основні положення стратегії розвитку МБ Львівської області з урахуванням її особливостей у контексті формування в регіоні інноваційного типу економіки;

§ обгрунтувати потребу створення в регіоні мережі бізнес інкубаторів, діяльність яких спрямована на підтримання суб'єктів МБ;

§ визначити підходи до формування кластерів як інноваційної форми організації МБ й інструменту реалізації регіональної політики підтримки МБ регіону.

Об'єкт дослідження - соціально-економічні процеси становлення, розвитку і підтримки МБ регіону.

Предмет дослідження - регіональні особливості розвитку та підтримки МБ регіону в контексті формування інноваційного типу економіки.

Методологія та методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, чинне законодавство України, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку МБ.

У процесі наукового дослідження використовувалася низка методів, з-поміж яких найважливіші: системно-структурний аналіз - для дослідження структури МБ; порівняльний - для виявлення місця адміністративних районів і міст обласного значення у регіональній системі МБ; статистико-математичні методи, зокрема регресійний аналіз - для оцінки впливу чинників на становлення та розвиток МБ у регіоні; таксономічні методи - для типології одиниць територіального поділу Львівської області за рівнем і особливостями розвитку МБ; картографічний - для вивчення територіальної організації МБ.

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Вперше:

§ категорію МБ запропоновано розглядати як складну ринкову соціально-економічну систему (з центральною, напівпериферійною і периферійною підсистемами), для якої характерні високий динамізм проходження внутрішніх процесів, просторово-детермінований доступ до ринку того чи іншого виду ресурсу або ж збуту продукції, взаємодія з іншими підсистемами регіону. Елементами такої системи є МП (юридичні особи) різних форм власності, індивідуальні підприємці (фізичні особи), а їхня діяльність спрямована на реалізацію власного економічного інтересу з метою отримання прибутку або особистого доходу з дотриманням певних територіальних меж;

§ запропоновано методику розрахунку інтегрального індексу рівня розвитку () МБ у регіоні, що дає змогу проводити комплексну оцінку його розвитку за групами спеціальних показників;

§ розроблено типологію одиниць територіального поділу Львівської області за рівнем і регіональними особливостями розвитку МБ як важливого інструменту, що забезпечує формування й реалізацію органами влади диференційованої регуляторної політики.

2. Удосконалено:

§ методику дослідження регіональних особливостей динаміки розвитку МП за допомогою коефіцієнта дивергенції ();

§ методологію побудови стратегії розвитку МБ з урахуванням ресурсних можливостей і потенційних потреб регіону;

§ підходи до розробки кластерної моделі малих і середніх підприємств харчової промисловості як важливої інноваційної форми організації МБ у регіоні.

3. Знайшли подальший розвиток:

§ методика дослідження впливу регіональних чинників на розвиток МБ за допомогою побудови багатофакторної моделі регресії;

§ пропозиції стосовно комерціалізації науково-технічних розробок і виробництва конкурентноспроможної продукції спеціально створюваними спеціалізованими МП у контексті реалізації інноваційної моделі регіону;

§ пропозиції щодо створення мережі бізнес-інкубаторів як інноваційних елементів ринкової інфраструктури, діяльність яких спрямована на підтримку суб'єктів МБ.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні конкретних рекомендацій і заходів, спрямованих на пріоритетні напрями вдосконалення розвитку МБ у контексті формування інноваційної моделі економіки регіону.

Результати дослідження використані Асоціацією роботодавців Львівської області при підготовці матеріалів до П'ятого міжнародного економічного форуму „Україна-ЄС” (лист №149 від 7.10.2005р.), Об'єднанням профспілок Львівщини при підготовці питань на засідання Колегії при держадміністрації Львівської області для прийняття оперативних рішень у процесі погодження регіональних програм зайнятості (лист №01-28(399) від 11.10.2005р.), Західно-українською регіональною асоціацією інноваційних фірм „Львівтехнополіс” при підготовці круглих столів, конференцій (лист №19 від 12.10.2005р.).

Теоретико-методичні та прикладні результати дослідження можуть бути використані науковцями для вивчення проблем МБ і викладачами для підготовки спецкурсів із МБ.

Особистий внесок здобувача. Подані в роботі результати досліджень здобувач отримав у процесі наукового пошуку. В дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до розробки пріоритетних напрямів вдосконалення розвитку і підтримки МБ Львівської області в контексті формування інноваційної моделі економіки регіону. Використано також статистичну інформацію Головного управління статистики у Львівській області й інших джерел, а також результати досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених, на що зроблені відповідні посилання у тексті дисертаційної роботи.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском автора в розвиток економічної науки, зокрема в таку її галузь, як розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й опубліковані в матеріалах наукових конференцій: „Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (Чернівці, 2003), „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (Львів, 2005), „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (Львів, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у семи публікаціях: у п'яти статтях, опублікованих у фахових виданнях, внесених до переліку ВАКу України, решта - у вигляді тез конференцій. Усі положення, викладені у публікаціях - інтелектуальна власність автора. Загальний обсяг опублікованих за темою дисертації наукових праць - 2,7 друк.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 170 сторінках тексту комп'ютерного набору, містить 15 таблиць, 24 рисунки, 15 додатків. Список використаної літератури - 197 найменувань.

Основний зміст роботи

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади розвитку малого бізнесу регіону” подано ретроспективний огляд теорій МБ, розкрито його економічну сутність, обґрунтовано роль і місце МБ в економічній системі регіону, визначено функції в активізації формування інноваційної моделі економіки, запропоновано методику інтегральної оцінки рівня його розвитку.

В дисертації суть МБ пропонується вивчати з позиції теорії інституціалізму на засадах системного підходу. Такий підхід дає змогу визначити гносеологічні межі дослідження ролі та місця суб'єктів МБ як однієї з рушійних сил економічної системи регіону, його організаційну структуру, традиційні та специфічні чинники розвитку.

На наш погляд, МБ регіону доцільно розглядати як складну ринкову систему (з центральною, напівпериферійною і периферійною підсистемами), для якої характерні високий динамізм проходження внутрішніх процесів, просторово- детермінований доступ до ринку того чи іншого виду ресурсу або ж збуту продукції, взаємодія з іншими підсистемами регіону. Елементами такої системи є МП (юридичні особи) різних форм власності, індивідуальні підприємці (фізичні особи), а їхня діяльність спрямована на реалізацію власного економічного інтересу з метою одержання прибутку або особистого доходу з дотриманням певних територіальних меж. Критеріями виокремлення підсистем МБ регіону є масштаби легальної діяльності їхніх суб'єктів (зайнятість, виробництво продукції та послуг, сплата податків), рівень зв'язку з тіньовою економікою (наявність суб'єктів, які функціонують у неформальному секторі економіки). Ядро МБ утворює центральна підсистема. Вона складається з МП регіону трьох категорій (активних МП, що швидко ростуть і можуть перейти до категорії середніх; стабільних МП, які функціонують впродовж тривалого часу, і нестабільних МП, котрі можуть частково або повністю перейти у неформальний сектор або збанкротувати). Напівпериферійну підсистему утворюють індивідуальні підприємці (фізичні особи) та фермерські господарства формального сектора економіки регіону, периферійну підсистему - суб'єкти неформального сектора економіки регіону, що не зареєстровані як підприємці у відповідних органах влади і не сплачують податки.

Серед різномаїття економічних і соціальних функцій МБ, чільне місце посідає інноваційна. Її суть полягає у формуванні якісних структурних змін регіональної спеціалізації, характеру господарських зв'язків, культури виробництва благ і послуг, підвищенні конкурентоспроможності продукції, виході на зовнішні ринки.

Автор виокремив такі основні складові інноваційної функції МБ:

§ забезпечення зайнятості висококваліфікованих спеціалістів у сфері науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

§ сприяння технічному переозброєнню традиційних галузей економіки;

§ мобілізація науково-технічних ресурсів;

§ підвищення якості трудового потенціалу;

§ комерційна реалізація науково-технічних розробок;

§ впровадження нових технологій і освоєння нових видів продукції;

§ сприяння розвитку наукомістких галузей.

У роботі визначаються різновидності малого інноваційного бізнесу (МІБ). В умовах реалізації стратегії інноваційного розвитку економіки регіону вирішальна роль належить такому різновидові МІБ, як венчурний бізнес. Малі венчурні підприємства (комерційні вузько спеціалізовані науково-технічні організації, що займаються розробленням нових ідей і перетворенням їх у нові технології та продукти, відносяться до прогресивних у технологічному сенсі галузей економіки) створюються з метою апробації, доробки і доведення до промислової реалізації особливо ризикових інновацій. В Україні становлення і розвиток МІБ сприятиме ефективній реалізації інноваційного потенціалу і забезпечать перехід і регіональної, і національної економіки на інноваційний тип розвитку. Це вимагає забезпечення належного рівня бюджетного фінансування, досконалої інфраструктури, сприятливого інноваційного клімату.

У другому розділі „Просторовий аналіз становлення і розвитку малого бізнесу Львівської області” розглянуто чинники, які визначають розвиток МБ, наведено результати просторового соціально-економічного та регіонального аналізу особливостей функціонування його суб'єктів.

Аналіз проблем розвитку МБ Львівщини засвідчує наявність широкого кола чинників його детермінації. До них належать як загальнонаціональні, котрі впливають на розвиток МБ у всіх регіонах країни (правова база підприємницької діяльності, економічна стабільність у країні), так і регіональні (природно-ресурсний, працересурсний, науково-технічний потенціали, підприємницька активність населення, рівень розвитку інфраструктури тощо). Сукупна дія цих чинників позначається на формуванні зовнішнього середовища функціонування МБ. Внутрішнє середовище МБ охоплює умови виробництва й реалізації продукції (послуг) на малих підприємствах. Одним з визначальних чинників діяльності та розвитку МБ є підприємницька активність населення - ініціатива у започаткуванні власної справи. Виявити її можна опосередковано на підставі показників, що стосуються діяльності МП, індивідуальних підприємців (фізичних осіб) і фермерських господарств. За статистичними оцінками, в регіоні підприємницьку активність, пов'язану з діяльністю МБ, виявляє приблизно третина населення (31,9%, або 74,0 тис. осіб): 1,1 тис. осіб - роботодавці; 71,7 тис. осіб - індивідуальні підприємці (фізичні особи); 1,2 тис. осіб - фермери. Стосовно науково-технічного потенціалу як чинника розвитку МБ Львівщини, то, незважаючи на кризовий період втрат, він продовжує концентруватися в науково-дослідних інститутах і вищих навчальних закладах, виступає потужним атрактором залучення вітчизняної інтелектуальної еліти до бізнес-структур інноваційного типу. Особливу увагу привертає такий чинник розвитку МБ регіону як недостатній рівень розвитку інституціональної та ринкової інфраструктури, зокрема складових, зорієнтованих на підтримку його суб'єктів. В цьому сенсі оцінки детермінуються специфікою системи розселення і територіальної організації господарського комплексу регіону, сформованого на попередніх етапах його розвитку.

При вивченні чинників регіональної специфіки розвитку МБ Львівщини цікаві результати отримані з допомогою побудови кореляційно-регресійних моделей. Наприклад, для отримання рівняння множинної регресії

Y=2,6359*X1+ 1,4043*X7+ 0,00441*X10 + 3,38161 (1)

були відібрані факторні ознаки, що мали найбільшу тісноту зв'язку з результативною ознакою Y (кількістю малих підприємств), а саме: Х1 - обсяги чисельності населення; Х7 - обсяги виробництва товарів народного споживання; Х10 - видатки місцевих бюджетів на розвиток МБ. Водночас невеликим виявився зв'язок із такими ознаками як обсяги офіційної реєстрації в регіоні безробіття, розмір середньомісячної заробітної плати, обсяги промислового, сільськогосподарського виробництва та роздрібного товарообороту, інвестиції в основний капітал. Це дає підстави дійти висновку про потребу поглиблення проведеного аналізу, а також вказує на неефективність належної державної політики у цій сфері.

Застосування системного підходу до аналізу МБ регіону допомогло виявити деформації між центральною та напівпериферійною його підсистемами: 16,2 тис. осіб, зайнятих на малих підприємствах зі статусом юридичної особи, проти 71,8 тис. підприємців зі статусом фізичної особи та 1,2 тис. осіб працюючих у фермерських господарствах (за даними 2004р.). Гіпертрофований розвиток напівпериферійної підсистеми (частка у загальній кількості суб'єктів МБ становить 82,3%, а в загальній кількості зайнятих - 55%) засвідчує відсутність пропорції, яка б відповідала вимогам цивілізованості ринкових відносин.

Загалом про стан розвитку МБ прийнято судити за даними офіційної статистки (кількістю підприємств, зайнятістю на них, фінансовими результами роботи). Так, за кількістю МП частка Львівщини на фоні України є достатньо стабільна і становить вже тривалий час (1991-2004 рр.) 5,7% їх загальної кількості у державі. В розрахунку на 10 тис. осіб населення за даним показником Львівщина посідає п'яте місце серед інших областей України (62 проти 60 одиниць). Стосовно діючих МП, то їх кількість в аналізований період зросла в 16,9 рази, із 959 до 16191 одиниць (по Україні - 13,9 рази). Структура розподілу за видами економічної діяльності практично не змінилась. Більшість суб'єктів зосереджена у сфері торгівлі, що пов'язано з відносно незначними витратами на створення таких підприємств і швидким обігом вкладеного капіталу (за останні роки кількість торговельних підприємств зменшується внаслідок активізації діяльності підприємців - фізичних осіб). Набувають розвитку МП з надання транспортних, колективних і громадських послуг. У виробничій сфері найбільше МП зосереджено у промисловості, зокрема в харчовій і легкій. У сільській місцевості (крім фермерських господарств) створюються МП з перероблення сільськогосподарської сировини, а також з надання послуг у цій сфері. Частка працюючих на МП регіону в 2004р. сягнула 17,5% загальної кількості зайнятих, а частка регіону в загальному виробництві продукції (робіт, послуг) становила 10,9% (проти 14,5% і 7,7% по Україні). Якщо ж взяти опосередковані оцінки масштабів діяльності суб'єктів МБ за сумою сплачених податків, то такі платежі становили п'яту частину загальних надходжень до бюджету області (понад 21%), у тому числі від підприємців-фізичних осіб - 4%. Загалом, розвитку більшості МП регіону притаманні ті самі тенденції, що й у державі, деякі усереднені показники навіть кращі, ніж по Україні. Водночас мають місце й негативні прояви. З 1999р. починається згортання підприємницької активності жителів, а процес кількісного зростання МП не відповідає прогнозованим очікуванням.

На цьому тлі вирізняються актуальністю проблеми інноваційності підприємств МБ. Наприклад, у регіоні внаслідок впровадження інновацій кожне десяте промислове МП поставляє на ринок нову продукцію (2004р.). Третина загального обсягу інноваційної продукції реалізувалася ними за межами України. Основна частка інноваційноактивних МП Львівщини зосереджена в промисловості (зокрема легкій і харчовій, які й стали найбільшими експортерами інноваційної продукції). Основний напрям інноваційних витрат підприємств - придбання і впровадження у виробництво машин, обладнання, устаткування й іншої техніки (72% витрат інноваційного характеру). На протилежному полюсі - незначна частка витрат, пов'язаних з виконанням наукових досліджень і розроблень (лише 5,4%). В останні роки зростає частка маркетингових досліджень і реклами (7,5% загальної суми інноваційних витрат).

Основне джерело фінансування витрат на здійснення технологічних інновацій становлять власні кошти МП (58,8%). Ще чверть припадає на кошти іноземних інвесторів (25,5%). Кредитні кошти становлять 13,7%. Зазначимо, однак, що частка бюджетних коштів у створенні нових видів продукції та технологічному оновленні виробництва зменшилася до 0,5%. Насторожує також негативний тренд інноваційної активності, який виник у Львівській області впродовж 1998-2004рр.

На жаль, в Україні незалежно від регіону відсутня достовірна інформація, що б повноцінно відображала економічні результати діяльності МБ. Такі масштаби можна визначити з допомогою спеціальних досліджень, беручи до уваги методики оцінки тіньового сегменту їх діяльності. Наприклад, у Львівщині (розраховано за методикою З.Варналія) рівень тінізації на МП становить 22%, коливаючись у межах від 10% у Жидачівському районі до 63% - у Старосамбірському.

В територіальному плані більше половини кількості МП (55,3%) зосереджено у м.Львові (місто акумулює 28,9% населення області), в інших містах обласного значення - 13,9% (частка жителів 13,7% населення області), водночас на території 20 адміністративних районів менше третини - 30,5% (відповідна частка жителів 57,4% населення області). Це засвідчує високий рівень територіальної концентрації МП навколо обласного центру, формування моноцентричної територіальної структури бізнесу з ядром у м. Львові, значні внутрішньорегіональні диспропорції за кількістю МП на 10 тис. осіб населення (рис. 1).

Аналіз територіального поділу МП всередині області за видами економічної діяльності виявляє різний рівень їх концентрації і невелику диференціацію по районах (найвищим рівнем територіальної концентрації характеризуються такі види діяльності, як операції з нерухомістю і здавання під найм, та послуги юридичним особам, а найнижчим - сільське господарство).

Для інтегральної оцінки рівня розвитку МП автор пропонує розраховувати індекс рівня розвитку МП (ІРмп), компонентна структура якого складається з індексу кількості МП, індексу зайнятості на МП та індексу обсягів виробленої МП продукції (). Проведені розрахунки засвідчують, що Львівська область надзвичайно строката за значеннями індексу (значення змінюється від 0,1448 у Перемишлянскому районі - максимум, до 0,0032 у Кам'янко-Бузькому районі - мінімум.

Переконливими аргументами з приводу амплітуди коливань рівня розвитку МБ регіону є значення коефіцієнта дивергенції, розраховані як відношення приросту виробництва продукції (робіт, послуг) МП на жителя регіону за певний період до аналогічного показника в області за цей період. Так, за період 1999-2004рр. у Львівській області спостерігалися особливо великі розбіжності в динаміці рівнів його розвитку між одиницями територіального поділу, тобто мало місце явище внурішньорегіональної дивергенції МБ. За результатом групування коефіцієнта дивергенції автор виділив п'ять типів одиниць територіального поділу: дуже активні, активні, проблемні, депресивні, дуже депресивні.

Для проведення типології одиниць адміністративно-територіального поділу Львівської області за рівнем та особливостями розвитку МБ було використано таксономічні методи. Для цього відібрано 17 показників, що характеризують: рівень розвитку МБ, активність у різних видах діяльності, виробничу, фінансово-економічну й інвестиційну діяльність. Внаслідок таксономічного аналізу рівня та особливостей розвитку МБ автор виокремив п'ять типів регіонів (рис. 2). Для кожного типу регіону запропоновано пріоритетні напрями розвитку МБ. Така внутрішньорегіональна типологія МБ корисна при розробленні диференційованих підходів щодо підтримки МБ. Так, перший тип МБ характеризується середнім рівнем розвитку, високою активністю у промисловій, сільськогосподарській діяльності та будівництві, середньою активністю в гуртовій і роздрібній торгівлі, готельному та ресторанному бізнесі й низькою активністю в операціях з нерухомістю, низьким рівнем рентабельності та високою часткою збиткових МП, середнім рівнем інвестиційної діяльності. Другий тип МБ - низьким рівнем розвитку МБ, пониженою активністю у всіх видах економічної діяльності, низьким рівнем рентабельності та високою часткою збиткових підприємств, низьким рівнем інвестиційної діяльності. Третій тип МБ - низьким рівнем розвитку, високою активністю у промисловості та сільськогосподарській діяльності та низькою активністю у всіх інших видах діяльності, низьким рівнем рентабельності та високою часткою збиткових підприємств, низькою інвестиційною діяльністю. Четвертий - середнім рівнем розвитку, високою активністю у промисловій і торговельній діяльності, середньою активністю у сільськогосподарській діяльності та низькою активністю у інших видах діяльності, середнім рівнем рентабельності та низькою часткою збиткових МП, середнім рівнем інвестиційної діяльності. П'ятий - високим рівнем розвитку, високою активністю в гуртовій і роздрібній торгівлі, операціях з нерухомістю, відсутністю сільськогосподарської діяльності та середньою активністю у решті видів діяльності, середнім рівнем рентабельності та низькою часткою збиткових підприємств, середнім рівнем інвестиційної діяльності.



Рис. 2. „Дерево поєднань” малого бізнесу Львівської області

Як засвідчили дослідження, в регіоні існує нагальна потреба у стимулюванні інноваційної діяльності. Враховуючи інтелектуальний потенціал регіону рівень впровадження інноваційних технологій у сферу виробництва та послуг є недостатнім. Підприємці регіону не готові вкладати кошти у розвиток інновацій, а небажання фінансово-кредитних установ фінансувати інноваційну діяльність зумовлене тим, що інвестиції в інноваційну діяльність характеризуються значним ризиком і забезпечують дохід лишечерез 5-10 років.

Високий рівень заповнення внутрішнього споживчого ринку імпортними товарами вимагає підвищення конкурентноздатності вітчизняної продукції. Однак цілеспрямованою інноваційною діяльністю в регіоні займається невелика кількість МП.

Третій розділ „Пріоритетні напрями розвитку малого бізнесу в контексті формування інноваційної моделі економіки Львівської області” присвячений пошуку шляхів активізації діяльності суб'єктів МБ у регіоні. Автор запропонував концепцію регіональної стратегії його розвитку, стратегічні цілі якої орієнтовані на поєднання інтересів МП із соціально-економічними інтересами регіону. Зауважуючи реальні та потенційні потреби регіону, автор встановив, що пріоритетними напрямами розвитку МБ у Львівській області мають стати вдосконалення ринкової інфраструктури, активізація інноваційної діяльності, формування кластерної моделі розвитку МП.

Один з головних висновків дослідження полягає в тому, що виявлено низьку ефективність функціонування суб'єктів МБ внаслідок відсутності виваженої довгострокової стратегії їх розвитку. Зміст стратегії розвитку МБ регіону залежить від того, наскільки її використовують, як важіль позитивних структурних змін у формуванні конкурентного середовища, мобілізації ресурсного потенціалу регіону. Така стратегія має стати одним з головних інструментів державної політики підтримки МБ. Розроблена авторська концепція регіональної стратегії розвитку МБ визначає основні вектори його розвитку в Львівській області, які зазначені у семи стратегічних цілях: забезпечення зайнятості населення; насичення внутрішнього ринку продовольчими і непродовольчими товарами і вихід на зовнішні ринки; розширення внутрішнього регіонального ринку за рахунок розвитку торгівлі та послуг; розвиток туристичної діяльності; формування ринкової інфраструктури підтримки МБ;досягнення внутрішніх територіальних пропорцій розвитку МБ; активна участь у формуванні інноваційної моделі економіки регіону.

Для реалізації цієї мети необхідно створити сприятливе бізнес-середовище для розвитку МБ. Аналіз МБ у регіоні засвідчив, що для його формування потрібно, насамперед, реформувати регуляторне середовище і тим самим усунути перешкоди для входження на ринок нових суб'єктів МБ. У зв'язку з цим необхідно створити мережу інформаційно-консультаційних офісів для надання безкоштовних консультацій стосовно процедури реєстрації, прийняти закон, який би регулював кількість перевірок на МП, реформувати й адаптувати до законів ЄС і стандартів ВТО дозвільну систему діяльності суб'єктів МБ, охоплювати спрощеною системою оподаткування лише ті категорії суб'єктів, які потребують державної підтримки.

У площині розширення доступу суб'єктів МБ до фінансових ресурсів найактуальнішим залишається питання отримання невеликих кредитів і довгострокове кредитування. Місцеві органи влади повинні відшукати альтернативні засоби спрощення доступу до банківських кредитних ресурсів, зокрема внаслідок часткової компенсації відсотків на банківські кредити з місцевих бюджетів. Необхідно прискорити розвиток небанківських форм кредитування й освоїти такий важливий інструмент підтримки МБ, як лізинг, що може забезпечити суб'єктам МБ доступ до техніки й обладнання.

Малі підприємства як найважливіша складова МБ не виконують належно функцію забезпечення зайнятості населення. Зменшенню соціальної напруги в регіоні, зокрема в сфері зайнятості сприяє насамперед зростання кількості підприємців-фізичних осіб, чисельність яких суттєво зросла після введення спрощеної системи оподаткування. Формування сприятливих умов для створення нових робочих місць на МП у регіоні значною мірою залежить від комплексу дій і заходів місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

Інфраструктура підтримки МБ у регіоні перебуває на етапі становлення. У Львівській області діють окремі її елементи, такі як бізнес-інкубатори у Львові, Дрогобичі та Жовкві. Особливо слід відзначити перший в Україні бізнес-інкубатор „Львівська політехніка”, який за час діяльності особливо сприяв становленню інноваційних МП. За наявності належного фінансування він може стати основною інноваційною структурою для впровадження моделі інкубатора при університетах та інших навчальних закладах України.

Беручи до уваги середньоєвропейські нормативи (один бізнес-інкубатор на 50-75 тис. населення), автор дисертації визначив мінімальну потребу регіону в бізнес-інкубаторах на рівні 35 (максимальна - 50) одиниць.

Як засвідчили дослідження, в перспективі на території Львівської області найбільшого поширення можуть набути бізнес-інкубатори трьох видів:

На базі існуючих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, що мають високоосвічених спеціалістів і можуть реалізувати інноваційні проекти.

На базі великих підприємств, у тому числі конверсійних, які змушені внаслідок структурної перебудови та диверсифікації діяльності скорочувати обсяги виробництва.

На базі виробничих і житлово-комунальних утворень (будівель та споруд) у межах реструктуризації з використанням коштів, які виділяються з державного і місцевих бюджетів.

Окрім бізнес-інкубаторів, у Львівській області функціонує низка громадських організацій, діяльність яких спрямована на підтримку МБ. Останнім часом робота таких організацій активізувалась, посилилась їх роль у формуванні та реалізації державної політики в сфері МБ. Ці об'єднання представляють інтереси підприємців в органах виконавчої влади при формуванні та реалізації політики у сфері МБ.

Створення інфраструктури підтримки МБ неможливе без фінансового сприяння держави й участі органів місцевого самоврядування. Адже такі об'єкти зазвичай характеризуються капіталоємкістю, тривалим терміном окупності або зовсім не приносять прибутку. На нашу думку, створення цієї інфраструктури має стати пріоритетним завданням місцевої влади, підприємницьких і ділових кіл, громадських організацій.

Для усунення територіальних диспропорцій і формування поліцентричної територіальної структури МБ у регіоні на сучасному етапі існує два шляхи розв'язання цієї проблеми. Перший шлях полягає у створенні рівних умов розвитку МБ на всій території регіону, а другий передбачає стимулювання і підтримку розвинених районів, які в перспективі будуть поширювати вплив на інші райони.

Як важливий інноваційний організаційний механізм вдосконалення розвитку МБ у регіоні автор запропонував кластерну модель. У процесі її розробки були розраховані коефіцієнти локалізації галузей промисловості Львівської області. Вони дали змогу виділити перспективні, з погляду підтримки кластерної моделі, галузі (харчова і легка промисловість). Наявність в регіоні розгалуженої наукової інфраструктури (університети, науково-дослідні інститути) також становлять важливу передумову створення кластерів. У роботі запропонована організація кластеру в харчовій промисловості (рис.3), яка має потужну виробничу базу, близьке розташування до сировинних ресурсів, а також великий внутрішній ринок збуту. Орієнтація малих і середніх підприємств харчової промисловості на кластерну модель розвитку дасть змогу збільшити обсяги виробництва продукції, поліпшити її якість, оновити асортимент та розширити ринки збуту.

Позитивні зміни у формуванні інституцій інноваційного розвитку (технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів) загалом незначною мірою впливають на інноваційну активність через їх недостатнє поширення у регіоні. У зв'язку з цим у регіоні потрібно створити передумови для подальшого посилення стимуляторів і послаблення дестимуляторів інноваційної діяльності:

§ підтримувати науково-дослідні й освітні установи, діяльність яких пов'язана з пріоритетними секторами економіки;

§ стимулювати передання результатів наукових досліджень для потреб виробництва продукції і послуг;

§ переорієнтувати потоки інвестиційних ресурсів на інноваційну сферу;

§ підвищити інноваційну активність на МП усіх видів діяльності;

§ розробити програму інноваційного розвитку МП.

Такі заходи допоможуть подолати інноваційну інертність суб'єктів МБ, забезпечити підвищення конкурентноздатності товарів, послуг і зростання якості трудового потенціалу, збереження довкілля внаслідок використання енергозберігаючих та екологічно чистих технологій, розвиток наукомістких галузей. Адже, незважаючи на те, що у Львівській області стан розвитку МБ кращий порівняно із середнім рівнем по Україні, він недостатній порівняно з розвиненими європейськими країнами. Рівень зайнятості на МП регіону становить лише 22,6% (нижньої межі 50%) і 18,8% (верхньої межі 60%), а кількість МП на 10 тис. осіб населення - 12,5% (нижньої межі 500 одиниць) і 10,3% (верхньої межі 600 одиниць) рівня розвинутих європейських країн. Для досягнення прогнозованих стратегічних показників розвитку МП у Львівській області на рівні розвинутих країн необхідно істотно поліпшити нормативно-правові й економічні умови через впровадження нових ефективних фінансово-кредитних технологій, майнової підтримки, пошуку нових джерел фінансування діяльності у сфері МБ.

Висновки

У дисертаційній роботі виконано дослідження найважливішого сегмента регіональної економіки - малого бізнесу, який почав формуватися в Україні у процесі ринкових реформ. На підставі проведених досліджень автор отримав такі висновки і зробив свої рекомендації:

1. Обґрунтовано, що в умовах ринкової економіки МБ повинен стати важливим структурним елементом і дійовим чинником розвитку регіональної економіки. Дослідження засвідчили необхідність системного підходу до аналізу стану розвитку МБ у регіоні та розроблення відповідної політики в цій царині, що дає змогу виявити деформації між центральною, напівпериферійною та периферійною його підсистемами. Оцінка масштабів діяльності суб'єктів МБ засвідчує розширення цього сектора економіки, однак воно відбувається за рахунок напівпериферійної і периферійної підсистем МБ. Це детермінує цілі й можливості проведення відповідної регіональної політики держави. Адже її основу стосовно названого сектора економіки визначають лише економічні цілі (його суб'єкти розглядаються передусім як розширення бази оподаткування). Водночас цілі соціального характеру - сфера зайнятості, засіб створення нових робочих місць, альтернатива безробіттю - беруться до уваги як другорядні. Наголосимо, однак, що гіпертрофований розвиток суб'єктів МБ периферійних підсистем не є ознакою розвитку цивілізованого МБ. Відтак існує гостра потреба моніторингу особливостей функціонування та розвитку МБ. Фахова діагностика позитивних і негативних чинників, що визначають динаміку МБ, становить одну з передумов вироблення та втілення у життя ефективної регіональної політики.

2. Встановлено, що у Львівській області, регіоні, який геополітично, економічно, соціокультурно, історично вирізняється з-поміж інших областей України, існують специфічні умови розвитку МБ. Однак тут ще не сформувалося сприятливе бізнес-середовище, необхідне для ефективного розвитку його суб'єктів. Економічні інтереси суб'єктів МБ реалізовані, завдячуючи сфері обігу і цінових чинників, що не гарантує стійкого економічного зростання.

3. Серед різномаїття економічних і соціальних функцій, які покликаний виконувати МБ, чільне місце посідає інноваційна. Завдяки їй відбуваються якісні структурні зміни в спеціалізації виробництва, характері господарських зв'язків, культурі виробництва благ і послуг, підвищенні конкурентоспроможності продукції, виході на зовнішні ринки. Як наслідок у структурі регіональної економіки виокремлюється сфера МІБ, яка вирізняється характером діяльності суб'єктів, унікальністю орієнтації на інтелектуальні ресурси, рівнем інвестиційного ризику, порядком сум отримуваних прибутків. Ступінь присутності цієї сфери в економіці регіону доцільно розглядати як один з визначальних чинників його економічного зростання та забезпечення добробуту громадян.

4. Головним інструментом політики активізації МБ в регіоні мають стати спеціалізовані елементи ринкової інфраструктури. Об'єкти ринкової інфраструктури, які функціонують в регіоні, надають послуги з однаковими правилами і великим підприємствам, і суб'єктам МБ. У зв'язку з цим, суб'єкти МБ перебувають у нерівних економічних умовах порівняно з великими та середніми підприємствами. Це виявляється в обмеженості можливостей суб'єктів МБ щодо залучення позичкових і власних коштів, придбання сировини, матеріалів, устаткування, об'єктів нерухомості, використання передових технологій тощо. З метою поліпшення ситуації необхідно створити елементи інфраструктури, які будуть зорієнтовані на сектор МБ. У регіоні необхідно створити мережу бізнес-інкубаторів, з використанням зарубіжного досвіду.

5. Важливий інструмент розвитку МБ регіону - впровадження інноваційних форм його організації, зокрема створення кластерів. Автор запропонував кластерну модель на базі харчової промисловості як територіальне поєднання суб'єктів МБ, де вдало поєднуються співпраця і конкуренція, створюються можливості у сфері спільного використання інфраструктури або переробних потужностей, інформації, технологій в межах кластеру.

6. Вибір Україною інноваційної моделі розвитку робить пріоритетним інструментом підвищення добробуту громадян спроможність МП активно використовувати досягнення науково-технічного прогресу для виробництва конкурентноспроможної продукції, наповнення бюджетів усіх рівнів достатніми коштами. В регіоні існують великі можливості для вирівнювання ситуації з іншими (більш передовими в інноваційному плані) областями України. Розвиток інноваційної діяльності має стати одним з пріоритетних напрямів регіональної політики розвитку МП регіону, визначальним вектором стратегії розвитку його економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Книш Д.Я. До питання про підприємницьку активність у сфері малого бізнесу регіону // Наук. вісн. Чернівецьк. торговельно-економічн. ін-ту КНТЕУ: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. 15-16 квіт. 2003 р. - Чернівці: АНТ Лтд., 2003. - Вип.1. - С.349-352.

2. Книш Д.Я. Стан розвитку малого бізнесу у Львівській області // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики: Зб. наук. праць. - Вип. 2 / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2003. Ч.1. - С.182-187.

3. Книш Д.Я. Регіональні особливості зайнятості населення у малому бізнесі Львівської області // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи: Зб. наук. праць. - Вип. 3 / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2004. Ч.1. - С.135-141.

4. Книш Д.Я. Роль малого бізнесу у розбудові соціально-орієнтованої економіки регіону (на прикладі Львівської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Стратегічне планування регіонального розвитку: Зб. наук. праць. - Вип.5 / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів. 2004. - С.109-115.

5. Книш Д.Я. Інтегральна оцінка розвитку малого бізнесу регіону: методичні аспекти // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - Вип. 10. - 2005. - Тернопіль: Економічна думка.

У інших виданнях:

1. Книш Д.Я. Сучасні тенденції розвитку малого бізнесу у Львівській області // Матеріали Міжнародн. наук. конф. 13-14 трав. 2005 р. - Львів. - 2005. - С.150-152.

2. Книш Д.Я. Розробка регіональної стратегії як інструмент вдосконалення розвитку малого бізнесу Львівської області // Матеріали Міжнародн. наук. конф. 15-16 вер. 2005 р. - Львів. - 2005. - С.148-149.

малий бізнес регіон львівський

АНОТАЦІЯ

Книш Д.Я. Малий бізнес регіону в умовах стратегії інноваційного розвитку України (на матеріалах Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка - Національна академія наук України. Інститут регіональних досліджень, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад малого бізнесу, соціально-економічному аналізу становлення і розвитку малого бізнесу Львівської області в процесі трансформації регіональної економіки та розробці пріоритетних напрямів удосконалення його підтримки в умовах стратегії інноваційного розвитку України.

У дисертаційній роботі розкрита економічна сутність малого бізнесу, його функція в активізації формування інноваційної моделі регіону. Запропонована методика інтегральної оцінки розвитку малого бізнесу регіону. Розкрито дію регіональних чинників на функціонування і розвиток малого бізнесу в Львівській області. Проведено просторовий соціально-економічний аналіз динаміки малого бізнесу в Львівській області та типологію одиниць територіального поділу за рівнем і особливостями розвитку малого бізнесу для формування у регіоні диференційованої політики стосовно розвитку суб'єктів малого бізнесу.

Виходячи з реальних і потенційних потреб регіону, автор обгрунтував роль бізнес-інкубаторів і кластерної моделі організації в активізації інноваційної діяльності суб'єктів малого бізнесу. Розроблено основні стратегічні цілі розвитку малого бізнесу Львівської області в контексті формування інноваційного типу економіки в регіоні.

Ключові слова: малий бізнес, інновації, інфраструктура підтримки, бізнес-інкубатор, кластерна модель, стратегія розвитку.

АННОТАЦИЯ

Кныш Д.Я. Малый бизнес региона в условиях стратегии инновационного развития Украины (на материалах Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика - Национальная академия наук Украины. Институт региональных исследований, 2006.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретико-методологических основ малого бизнеса, социально-экономическому анализу становления и развития малого бизнеса Львовской области в процессе трансформации региональной экономики и разработке приоритетных направлений усовершенствования его поддержки в условиях стратегии инновационного развития Украины.

В диссертационной работе раскрыта экономическая сущность малого бизнеса и его функции в активизации формирования инновационной модели региона. Рассматривается методика интегральной оценки развития малого бизнеса региона. Раскрыто действия региональных факторов на функционирование и развитие малого бизнеса Львовской области. Проведено пространственный социально-экономический анализ динамики малого бизнеса Львовской области и типологию единиц территориального деления за уровнем и особенностями развития малого бизнеса для формирования дифференцированной политики по отношению развития субъектов малого бизнеса.

Исходя из реальных и потенциальных потребностей региона, автор обосновал роль бизнес-инкубаторов и кластерной модели организации в активизации инновационной деятельности субъектов малого бизнеса. Разработаны основные стратегические цели развития малого бизнеса Львовской области в контексте формирования инновационного типа экономики региона.

Ключевые слова: малый бизнес, инновации, инфраструктура поддержки, бизнес-инкубаторы, кластерная модель, стратегия развития.

SUMMARY

Knysh D. Ya. Regional small business under conditions of the innovation development strategy in Ukraine (under the records in Lviv region). - Manuscript.

The thesis is presented to get a degree of Philosophy Doctor in Economics in specialty 08.10.01 - Productive forces distribution and regional economy - National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Regional Researches, 2006.

The thesis is aimed at the research of theoretical and methodological bases of small business, social and economic analysis of establishment and development of small business in Lviv region in the process of regional economy transformation and elaboration of priority ways for its support improvement under conditions of the innovation development strategy in Ukraine.

In the thesis it is scrutinized an economic essence of small business and its functions in activation of a regional innovation model formation. There is a method suggested for an integral estimate of regional small business. It is scrutinized an action of regional factors on functioning and development of small business in Lviv region. It is made a profound social and economic analysis of small business dynamics in Lviv region as well as typology of territorial entities division under a level and peculiarities of small business development for esteblishment of differential policy concerning development of subjects of small business in the region.

Taking into consideration real and potential needs in the region, it is substantiated a role of business incubators and a cluster organization model for activation of innovation activity of small business subjects. It is elaborated the main strategic points of small business development in Lviv region in the context of an innovation type formation for economy in the region.

Keywords: small business, innovations, business incubators, claster model, strategy of development.

Размещено на Allbest.ru

...