Оцінка рівня та наслідків концентрації суб’єктів господарювання в промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Копачинська Інна Григорівна

УДК 330:005.591.45

Оцінка рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання в промисловості

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса - 2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті кораблебудування ім. адмірала Макрова (м. Миколаїв)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Простяков Михайло Григорович,

Національний університет кораблебудування Міністерства освіти і науки України, професор кафедри основ економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Орлов Олівер Олексійович,

Хмельницький національний університет

Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки і менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Лисюк Володимир Митрофанович

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник завідувача відділу ринкових механізмів та структур.

Провідна установа - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ секторальних перетворень та розвитку інфраструктури, м. Київ.

Захист відбудеться „15” грудня 2006р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий „14” листопада 2006р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Створення конкурентного середовища у промисловості є необхідною умовою для забезпечення стійкого розвитку національної економіки. Серйозною перешкодою, що протистоїть здоровим силам ринкової конкуренції є значний рівень монополізації окремих товарних ринків та концентрації виробництва. Монополізованими залишаються такі базові галузі промисловості як електроенергетика, машинобудування, паливна промисловість, металообробка, хімічна промисловість і т. ін.

Достатньо високий рівень концентрації українських промислових підприємств у поєднанні зі значними бар'єрами для нових учасників ринку тягнуть за собою низку негативних наслідків, як то: високий рівень цін, скорочення обсягів виробництва та зниження якості товарів тощо. У зв'язку з цим виникає потреба у розробці методичних рекомендацій та проведенні організаційно-економічних заходів, які б сприяли підтримці динамічного балансу монопольної організації виробництва та конкуренції, формуванню конкурентного середовища.

Оцінюючи ступінь наукової розробки теми, слід відзначити, що вивченню проблем концентрації та монополізації, взаємодії монополії та конкуренції, дослідженню теорії структур ринку, визначенню джерел ринкової влади підприємств, форм її прояву та наслідків для ринків та суспільства значну увагу в різні періоди часу приділяли зарубіжні науковці, такі як Дж.Бейн, М.Бредлі, О.Курно, Д.Морріс, Д.Норт, Дж.Робінсон, Р.Ролл, А.Сміт, Д.Хей, Е.Чемберлен, Ф.Шерер. Істотний внесок у дослідження сутності монополії зробили радянські вчені Є.Варга, М.Мохов, С.Нікітін, М.Расков, І.Рудакова. У цьому ж напрямку багато було зроблено такими вітчизняними дослідниками як М.Баранова, З.Борисенко, Б.Буркинський, А.Бутенко, Б.Валуєв, О.Єтокова, В.Захарченко, О.Костусєв, О.Михайленко, В.Осипов, Т.Пасічник, Н.Саніахметова та ін.

В той же час, у сучасній вітчизняній економічній науці не виявилося достатніх розробок в теорії монополії, що стосується аналізу поведінки цих економічних утворень в умовах переходу від адміністративно-командної системи до ринку. Адже це явище є складним та багатоплановим щоб його можна було б осмислити на основі чужого досвіду. Не існує також і достатньої методичної бази для регулювання процесів концентрації суб'єктів господарювання на товарних ринках.

Актуальність дослідження і наявність великої кількості невирішених теоретичних і практичних питань, принципів, методів оцінки рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання обумовили мету, задачі і предмет дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах науково-дослідницьких робіт Національного університету кораблебудування Міністерства освіти і науки України за темою: „Методи оцінки рівня та наслідків економічної концентрації виробництва у промисловості” (2004 - 2005рр., номер державної реєстрації 0104U008669), в рамках якої автором доповнено методичні підходи до аналізу концентрації суб'єктів господарювання в промисловості, розроблено конкретні пропозиції щодо оцінки позитивних та негативних наслідків концентрації суб'єктів промисловості.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка та обґрунтування методичних рекомендацій щодо поглибленого аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання та формування конкурентного середовища на товарних ринках. Досягнення зазначеної мети обумовило вирішення таких основних задач:

уточнити зміст економічних категорій: „концентрація”, „монополізація”, „злиття”, „приєднання” та обґрунтувати їх роль в раціональному функціонуванні ринкових відносин;

розробити класифікацію факторів, що визначають концентрацію суб'єктів господарювання в промисловості;

дослідити сучасні методи визначення рівня концентрації виробництва та ринкової концентрації суб'єктів господарювання;

здійснити аналіз рівня і динаміки концентрації виробництва та ринкової концентрації суб'єктів господарювання в промисловості України;

виконати аналіз основних напрямків і способів підвищення рівня концентрації і монополізму;

обґрунтувати та розробити рекомендації щодо удосконалення методичної бази аналізу та оцінки доцільності концентрації суб'єктів промисловості;

розробити систему заходів щодо обмеження монополізму та розвитку конкурентного середовища.

Об'єктом дослідження є процеси концентрації суб'єктів господарювання в промисловості України.

Предметом дослідження є система методичного забезпечення аналізу стану конкуренції на товарних ринках, оцінки рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають методи і прийоми наукового дослідження, а також сучасні теорії ринкової економіки. Системний підхід використано при аналізі чинників концентрації суб'єктів господарювання, дослідженні напрямків та способів підвищення рівня концентрації та при визначенні напрямків аналізу конкурентного середовища на товарних ринках. Для оцінки рівня та динаміки показників концентрації виробництва та ринкової концентрації використовувалися економіко-статистичні методи (порівняння, аналіз динамічних рядів, екстраполяції даних та графічний метод). З метою дослідження впливу концентрації на конкурентне середовище використано порівняльний аналіз позитивних та негативних наслідків концентрації суб'єктів господарювання.

Як джерела інформації використовувалися матеріали Державного комітету статистики та Антимонопольного комітету України, статистична інформація та звітність підприємств промисловості, законодавчі акти та нормативно - правові документи органів державної влади України, а також періодичні видання та публікації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нового підходу до оцінки наслідків концентрації суб'єктів господарювання та аналізі конкурентного середовища на товарних ринках, а саме:

вперше:

- розроблено методичні положення щодо якісної оцінки концентрації, яка враховує позитивні та негативні наслідки концентрації суб'єктів господарювання на товарних ринках, що дасть змогу прийняти рішення про дозвіл або заборону на неї;

- запропоновано прогнозування рівня концентрації суб'єктів господарювання на основі життєвого циклу товарного ринку, що дає можливість врахувати загальні тенденції попиту на ньому;

удосконалено:

- поняття „концентрація суб'єктів господарювання” з точки зору системності і комплексності;

- систему показників оцінки стану конкуренції на товарних ринках;

дістало подальший розвиток:

- систематизація факторів, що стимулюють процеси концентрації суб'єктів господарювання;

- напрямки аналізу структури ринку та конкурентів;

- організаційно-економічні заходи щодо обмеження монополізму та розвитку конкурентного середовища на товарних ринках.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані розробки є методичною базою, яка може бути використана для оцінки наслідків концентрації суб'єктів господарювання та аналізу стану конкуренції на товарних ринках. На основі результатів дослідження розроблено методичні рекомендації щодо проведення поглибленого аналізу концентрації суб'єктів господарювання та запропоновано шляхи щодо обмеження монополізму і розвитку конкурентного середовища на товарних ринках. Практичне застосування запропонованих рекомендацій може дозволити більш повно та всебічно провести аналіз структури ринку та визначити наявність монопольної влади за рахунок комплексного підходу до цієї проблеми, підвищити об'єктивність оцінки позитивного ефекту від концентрації суб'єктів господарювання, більш обґрунтовано визначити негативні наслідки передбачуваної концентрації та проводити прогностичну оцінку рівня концентрації на основі часових рядів з використанням трендових моделей.

Розроблені автором в результаті дисертаційного дослідження „Методичні рекомендації щодо аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання на товарних ринках” використовуються Центром комплексних досліджень з питань антимонопольної політики Антимонопольного комітету України (довідка №156/06 від 23.10.06р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Основи економічної теорії”, „Мікроекономіка” у Національному університеті кораблебудування (акт впровадження від 15.02.06р.)

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати проведених досліджень, висновки та рекомендації, які викладено в дисертації, доповідались на: міжнародній конференції „Кораблебудування: освіта, наука, виробництво” (Миколаїв, 2002), міжнародній науково-практичній конференції „Соціальні та економічні проблеми мотивації праці в умовах ринкової економіки” (Миколаїв, 2003), міжнародній науково-практичній конференції „Фондовий ринок і його роль у розвитку економіки держави” (Миколаїв, 2004), міжвузівській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіону” (Миколаїв, 2006), науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу НУК (Миколаїв,1999-2006).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 9 наукових праць, з яких 6 статей у збірниках наукових праць, 3 у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт - 3,5 др. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 209 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі: основного тексту 176 сторінок; таблиць 22 і 12 рисунків, обсяг яких займає 23 сторінки; 3 додатки обсягом 67 сторінок; список використаних джерел містить 153 найменування на 10 сторінках.

концентрація монополізація ринковий злиття

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність розробки наукової задачі, сформульовано об'єкт, предмет, мету і задачі дослідження, наведено основні результати дисертаційної роботи та рівень її наукової новизни, подане теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертації „Теоретико-методичні питання регулювання концентрації і монополізму” досліджено природу, роль та особливості монополій у функціонуванні національного господарства і сутність концентрації як економічної категорії; напрямки і способи підвищення рівня концентрації і монополізму та організаційно-правові засади і методи щодо регулювання концентрації суб'єктів господарювання.

Однією з основних гарантій державної незалежності України є розбудова ефективного національного господарства. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання про співвідношення конкуренції, як основи ринкового господарства, і монополії, яка є характерною ознакою сучасної економіки.

В основі укрупнення підприємств та виникнення монопольних утворень є процеси концентрації та централізації виробництва і капіталу. Враховуючи неоднозначність думок щодо сутності поняття „концентрація”, проведено критичний аналіз поглядів, що визначають трактування цієї категорії. На нашу думку, термін „концентрація”, що використовується у вітчизняному антимонопольному законодавстві, за змістом відповідає терміну „централізація” у традиційному значенні. За відсутністю безпосереднього визначення терміну концентрація в антимонопольному законодавстві запропоновано таке: це об'єктивний процес зосередження виробництва, капіталу та ринкової влади у окремих суб'єктів господарювання.

Дослідження різноманітних гіпотез щодо процесів концентрації дозволили визначити основні чинники концентрації та розробити їх класифікацію (рис.1). Проведений аналіз надав підстави зробити висновок, що найвпливовішими є внутрішні чинники, які обумовлені синергетичним ефектом. Істотний вплив на процеси концентрації здійснюють і зовнішні чинники: всесвітня лібералізація економічних відносин, лібералізація міжнародного руху капіталу та активізація діяльності транснаціональних компаній, пом'якшення антимонопольного законодавства тощо.

Здійснений огляд законодавчої бази свідчить про наявність достатньо широкого спектру організаційно-правових форм, за якими можливе утворення великих корпоративних структур в Україні. Важливим напрямком попередження появи на товарних ринках монопольних утворень, здатних зловживати своїм становищем, є контрольована державою концентрація. В той же час антимонопольні органи, на нашу думку, не повинні заважати інтеграції суб'єктів господарювання, об'єднання яких не матиме негативних наслідків для конкуренції на товарних ринках.



У роботі обґрунтовано думку про доцільність надання згоди антимонопольними органами на утворення великих структур у випадках, якщо концентрація сприятиме оновленню науково-технічного та зростанню експортного потенціалу, мобілізації зусиль з метою розвитку імпортозаміщуючого виробництва, коли в цілому позитивний ефект від передбачуваної концентрації буде вище ніж негативні наслідки для суспільства та економіки в цілому.

Охарактеризовані основні нормативні акти України, що регулюють процеси концентрації суб'єктів господарювання, є методологічною основою для подальших розробок в частині заходів щодо контролю концентрації, розвитку та захисту конкуренції.

У другому розділі „Дослідження рівня та динаміки концентрації у промисловості України та її наслідків” охарактеризовано основні методи оцінки рівня концентрації та відзначено особливості застосування розглянутих показників; проаналізовано рівень концентрації виробництва окремих галузей промисловості та ринкової концентрації в Україні; досліджено діяльність монопольних утворень та наслідки зловживань монопольним становищем.

Здійснений у даному розділі дисертації огляд робіт з проблем оцінки рівня концентрації дозволив виявити дві основні групи показників концентрації. Показники першої групи оцінюють розміри суб'єкту господарювання відносно галузі, як частки господарського комплексу та не враховують процеси конкуренції як в межах певної галузі, так і між галузями, та вплив міжнародної конкуренції. Дослідити реальне місце суб'єктів господарювання на ринку дозволяють показники другої групи, що оцінюють розміри суб'єкту господарювання відносно певного товарного ринку. Як показали дослідження, основним таким показником є частка підприємства на ринку.

Досить поширеним при визначенні рівня ринкової концентрації суб'єктів господарювання є використання індексів концентрації. Встановлено, що індекс Херфиндала-Хиршмана представляє в багатьох випадках найкращий компроміс. Індекс Лінда доцільно використовувати у випадках, коли на ринку діє невелика кількість фірм. Такі показники як індекс ентропії, дисперсія логарифмів ринкових часток фірм, коефіцієнт Джинні можуть використовуватися як допоміжний інструмент аналізу. На нашу думку, не можна віддати перевагу одному із індексів, і лише використання наведених аналітичних показників у сукупності може сформувати більш повну уяву про структуру ринку.

Розглянуті показники рівня концентрації дозволили провести аналіз рівня та динаміки концентрації виробництва і ринкової концентрації в Україні. Незважаючи на заходи антимонопольних органів, дотепер порівняно високим залишається в Україні рівень монополізації виробництва та спеціалізації окремих підприємств. Такі тенденції є наслідком існування тривалий час жорсткої взаємозалежності двох рівнів монополізму: макромонополізму та мікромонополізму.

Проведений аналіз динаміки концентрації суб'єктів господарювання в Україні за згодою АМКУ (табл. 1) показав, що якщо у другій половині 90-х рр. концентрація суб'єктів господарювання відбувалася переважно шляхом створення об'єднань підприємств та створення суб'єктів господарювання у процесі злиття, то протягом 2000-2001рр. найпоширенішою формою концентрації було створення холдингових компаній. Основним напрямком діяльності Антимонопольного комітету України протягом всього досліджуваного періоду (1996-2005рр.) при здійсненні контролю за концентрацією був розгляд заяв (справ), пов'язаних із придбанням або одержанням в управління пакетів акцій підприємств.

Таблиця 1. Динаміка концентрації суб'єктів господарювання в Україні у 1996-2005рр.

Основні напрями економічної концентрації	Кількість випадків концентрації за згодою АМКУ
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005
Створення холдингових компаній	42	79	0	0	250	275	15	10	8	2
Створення об'єднань підприємств	193	270	84	19	5	19	6	7	9	5
Створення суб'єктів господарювання у процесі злиття підприємств	295	492	103	122	109	95	53	49	54	33
Придбання активів або часток підприємств	144	319	532	275	5	13	232	113	106	156
Приєднання і поглинання підприємств у процесі приватизації	68	51	12	10	10	11	9	12	4	3
Інші випадки концентрації	43	317	30	47	57	103	81	216	207	142
Разом	785	1528	761	473	436	516	396	407	388	350

Досліджена динаміка трансграничних злиттів та приєднань за участю вітчизняних підприємств переконливо засвідчує про пожвавлення цих процесів починаючи з 1999 року. У 2004 році кількість розглянутих АМКУ випадків концентрації за участю іноземних учасників становила 35,7% від усіх розглянутих справ про концентрацію (у 1999 році - 23,5%). Такі тенденції обумовлюють необхідність розробки збалансованих заходів щодо збереження ефективної конкуренції на національних ринках і у зовнішньоекономічній діяльності.

Як показав проведений аналіз рівня концентрації виробництва сучасної промисловості України, майже 100 найкрупніших суб'єктів господарювання зосередили у своїх руках практично половину виробництва промислової продукції (47,8%) та близько 20% зайнятих у промисловості. Істотною залишається різниця між самими великими компаніями - частка найкрупніших десяти підприємств, що складає 18,9%, приблизно дорівнює частці 150 промислових підприємств, які займають 51-200 місця (18,7%).

Дослідження рівня концентрації та монополізації виробництва за галузевою належністю суб'єктів господарювання дозволяють зробити висновок, що рівень концентрації виробництва в основних галузях промисловості продовжує залишатися високим. Загальний аналіз у галузевому розрізі виявив, що виробництво алюмінію, глинозему, феросплавів, автомобільних шин, турбобудування, виробництво підшипників акумуляторних батарей є висококонцентрованими галузями. На частку перших чотирьох компаній вищезазначених галузей припадає 100% усього обсягу випуску. У той же час такі галузі як лікеро-горілчана, пивоваріння, виробництво м'яса і м'ясопродуктів є слабкоконцентрованими, де даний показник концентрації не перевищує 55%.

Проведений аналіз даних Держкомстату та Антимонопольного комітету України щодо концентрації ринків дозволив встановити, що питома вага агрегованих загальнодержавних та регіональних ринків України у 2004 році із структурними ознаками індивідуального домінування (коли >35%) становила відповідно 40,3% та 39,6% до загальної кількості. 18,6% загальнодержавних та 14,5% регіональних агрегованих українських ринків мають ознаки колективного домінування (коли >50 та/або >70). Наявна частка монопольного сектора в економіці України зберігається суттєвою і виступає одним із чинників, що гальмують економічний поступ держави.

Зловживання монопольним становищем залишаються одним із найпоширеніших порушень антимонопольного законодавства (46,2% у 2004р.), при цьому, у їх структурі найбільшу частку (59,1%) становлять цінові порушення у вигляді встановлення дискримінаційних та монопольно високих цін на товари. Досліджена сукупність заходів адміністративно-правової та громадсько-правової відповідальності не дозволяє повною мірою попередити та обмежити даний вид правопорушення антимонопольного законодавства.

Отримані результати аналізу рівня і динаміки концентрації виробництва та ринкової концентрації суб'єктів господарювання підтвердили необхідність проведення всебічного контролю антимонопольними органами процесів інтеграції з метою протидії використанню концентрації для зловживання домінуючим становищем та обумовили необхідність розробки методичних рекомендацій щодо поглибленої оцінки рівня і наслідків концентрації суб'єктів господарювання на відповідних товарних ринках.

У третьому розділі дисертації „Організаційно-економічні та методичні рекомендації щодо аналізу та оцінки концентрації у промисловості” обґрунтовано та розроблено підхід до проведення поглибленого аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання, наведено напрямки дослідження доцільності концентрації суб'єктів підприємництва та запропоновано заходи щодо розвитку конкуренції на товарних ринках.

Державне регулювання концентрації є однією з найважливіших умов функціонування ринкової економіки, забезпечення її стабільності, а також національної безпеки. Загальна постановка проблеми контролю концентрації зводиться до того, щоб визначити суспільно небезпечні види концентрації, які призводять до негативного ефекту як для економіки окремої галузі, регіону, так й для національної економіки в цілому.

З метою дослідження впливу концентрації на конкурентне середовище, запропоновано використати порівняльний аналіз позитивних та негативних наслідків концентрації суб'єктів господарювання на товарному ринку, який дає можливість зробити висновки про доцільність дозволу на концентрацію. Дослідження ефектів очікуваної концентрації представлено у загальній блок-схемі, суть якої полягає у вирішенні послідовних завдань (рис.2).

Розроблена блок-схема покладена в основу методичних рекомендацій щодо аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання на товарному ринку.

У роботі аргументовано важливість першого кроку дослідження наслідків концентрації суб'єктів господарювання (встановлення умов конкуренції та становища суб'єктів господарювання на ринку) для отримання коректних подальших висновків. Фундаментальною основою для дослідження стану конкуренції на ринку є ідентифікація основних структурних характеристик ринку, які визначають ступінь впливу чинників конкуренції. Чинники, що визначають стан розвитку конкурентного середовища, поділяються на зовнішні та внутрішні відносно певного товарного ринку. Вивчення внутрішніх чинників конкуренції надає можливість виявити основні конкурентні сили ринку, проаналізувати їх взаємний вплив, дослідити рівень інтенсивності конкуренції. Аналіз зовнішніх чинників надає можливість визначити тип ринкової структури, рівень концентрації та монополізації ринку.

Визначення основних напрямків аналізу конкурентного середовища дозволило сформувати систему кількісних та якісних показників, які надають можливість всебічно проаналізувати стан конкурентного середовища, диференціювати ринки за рівнем концентрації та в загальній сукупності економічних суб'єктів ринку виділити такі, що найбільш ймовірно володіють значною ринковою владою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Загальна схема дослідження доцільності концентрації

Відзначено основні принципи визначення суб'єктів товарного ринку. Зокрема, вказано, що при прогнозуванні стану конкуренції на ринку на майбутні періоди, важливим є виявлення та включення потенційних виробників товару до переліку суб'єктів товарного ринку.

Обґрунтовано важливість ідентифікації такої характеристики ринкової структури як бар'єри входу на ринок, оскільки тільки при наявності досить серйозних перешкод вступу концентрація продавців зможе реалізуватися у ринковій владі. Встановлено, що основними екзогенними бар'єрами є: економічні та організаційні, адміністративні, громадські, а також бар'єри організованого ринку і пов'язані зі станом розвитку інфраструктури. До визначальних ендогенних бар'єрів належать рівень вертикальної та горизонтальної інтеграції, наявність ліцензій, патентів, товарних знаків, цінова та збутова стратегія конкурентів, ексклюзивні довгострокові угоди з постачальниками сировини та матеріалів, використання стратегій диверсифікації суб'єктами господарювання.

На основі вивчення існуючих моделей прогнозування обгрунтовано та запропоновано механізм діагностики рівня концентрації з використанням S- подібних кривих зросту, серед яких, безпосередньо, наведено криву Гомперца. Крива Гомперца має такий аналітичний вигляд:

де , - параметри регресії, 0< < <1; - асимптота функції.

Даний метод дозволяє прогнозувати місця кожного найкрупнішого суб'єкту ринку у наступні роки за допомогою екстраполяції за кривою зростання.

В межах другого кроку дослідження, на основі отриманих результатів аналізу стану конкуренції та становища суб'єктів господарювання на товарних ринках (до та після концентрації), з'ясовуються найбільш імовірні негативні наслідки концентрації. Третім кроком аналізу наслідків концентрації суб'єктів промисловості є встановлення та аналіз позитивних ефектів від передбачуваної концентрації. Поглиблене дослідження дозволило встановити основні очікувані різновиди суспільного виграшу у ефективності від концентрації.

Останній етап аналізу доцільності концентрації передбачає проведення порівняльного аналізу позитивних та негативних наслідків концентрації. У випадку, якщо очікуваний позитивний ефект буде переважати над негативними наслідками очікуваної концентрації, робиться висновок про доцільність здійснення концентрації, на підставі якого може бути прийнято рішення про дозвіл (заборону) на концентрацію.

На основі запропонованих методичних рекомендацій в дисертаційній роботі проведено аналіз умов конкуренції та наслідків концентрації на ринку цементу в України. Зокрема встановлено, що протягом 2001-2005рр. внаслідок процесів концентрації зменшилася кількість суб'єктів ринку цементу та спостерігалося підвищення рівня концентрації ринку (за показником концентрації трьох найкрупніших суб'єктів ринку () з 44,6% у 2001р. до 62, 9% у 2005р., за показником концентрації п'яти найкрупніших суб'єктів господарювання () з 64,2% до 83,5% відповідно). Процеси концентрації супроводжувалися підвищенням інтенсивності конкуренції, незважаючи на достатньо високі показники динаміки ринку. Приріст обсягів продаж цементу на внутрішньому ринку становив 192%. В цілому спостерігався бездефіцитний баланс виробництва та споживання цементу в Україні.

У 2005р. підприємства, із переважаючою часткою зарубіжних акціонерів, контролювали більш 85% українського цементного ринку. Незважаючи на цінові переваги та вільні виробничі потужності (більш ніж 40%), вони зацікавлені перш за все у розвитку українського внутрішнього ринку цементу, лише 12% виготовленої продукції експортується.

Встановлено, що зростання відпускних цін на цемент протягом 2001-2005 років більшою частиною обумовлено зростанням тарифів на електроенергію, газ, використання надр та транспортні перевезення, а також підвищенням попиту на цемент з боку підприємств будіндустрії. В той же час в окремих випадках спостерігалося необґрунтоване підвищення цін на даний товар.

З'ясовано, що на ринку цементу існують значні бар'єри вступу, обумовлені великим розміром інвестицій, необхідних для придбання нових потужностей з виробництва цементу, високим ввізним митом та встановленими квотами на імпорт цементу. Наявність високих бар'єрів виходу з ринку пов'язана з низькою ліквідною вартістю основних виробничих фондів при великій початковій вартості.

Здійснений прогноз рівня концентрації суб'єктів ринку цементу до 2010 дозволив встановити, що у 2006 році слід очікувати подальше підвищення рівня ринкової концентрації (до =74%, та до 99%). Протягом 2007-2010рр. спостерігатиметься зниження рівня концентрації (до =67%та до =93 у 2010), що обумовлено швидкими темпи зростання місткості вітчизняного ринку, з одного боку, та досягненням майже повного рівня завантаження потужностей більшості підприємств-виробників, з іншого. Крім того, зниженню рівня концентрації сприятиме введення в експлуатацію нового підприємства з виробництва цементу в Луганській області з 2008р. Проте рівень концентрації та буде перевищувати граничні показники - 50% та 70% відповідно.

Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання є важливим, але не єдиним, напрямком у попередженні та подоланні монополізації економіки. Проблема усунення монополізму у промисловості не може бути вирішена без подолання монополізму в усьому різноманітті його форм: інституційного, підприємницького, інфраструктурного, тіньового тощо.

В дисертаційній роботі відзначено, що основною особливістю, яка приводить ринки до конкурентного результату та обмежує прояви монополізму, є відсутність бар'єрів входу на ринок, виходу з ринку. Тому загальною метою конкурентно-антимонопольної політики держави на сучасному етапі має бути цілеспрямоване формування квазиконкурентних ринків.

Проведені дослідження дозволили встановити основні види бар'єрів, що перешкоджають входу-виходу та поточній діяльності суб'єктів господарювання і запропонувати заходи щодо їх усунення або обмеження.

З точки зору основних завдань подолання бар'єрів, утворювальних державою, подальшого реформування потребує податкове регулювання; невідпрацьованою дотепер виявляється система фінансово-кредитної підтримки малих та середніх суб'єктів господарювання; важливим фактором формування конкурентного середовища є дієвий механізм забезпечення права власності, тощо.

Важливим фактором, що перешкоджає формуванню конкурентного середовища, є адміністративні бар'єри. Як форма самообмеження суб'єктів ринку при усуненні переважної більшості адміністративних бар'єрів, обґрунтовано необхідність стимулювання створення громадських бар'єрів у вигляді організацій саморегулювання. В той же час відзначено, що організації саморегулювання можуть суттєво обмежувати конкуренцію, створюючи бар'єри входу на ринок та ігноруючи інтереси аутсайдерів.

В межах розробки рекомендацій щодо усунення факторів, обумовлених поведінкою учасників ринку, основну увагу зосереджено на заходах щодо удосконалення антимонопольного регулювання довготривалих контрактних відносин та агресивного ціноутворення.

З метою удосконалення роботи антимонопольних органів у подоланні ендогенних бар'єрів, запропоновано удосконалити систему моніторингу товарних ринків та умов підприємницької діяльності; активізувати діяльність у сфері антимонопольних розслідувань із звернень учасників ринку; створити систему інформування учасників ринку про їх можливості у використанні антимонопольного законодавства для захисту своїх прав; створити механізм контролю перехресного володіння капіталом в різних галузях економіки, а також розширити міжнародний інформаційний обмін з даного питання.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо оцінки рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати дозволяють узагальнити основні підсумки, сформулювати певні теоретичні та практичні рекомендації, а саме:

1. В ході дослідження здобувачем встановлено, що на межі ХХ-ХХІ століть суттєво змінюється баланс між монопольною організацією виробництва та конкуренцією. Нові тенденції полягають у підвищенні рівня ринкової концентрації та загостренні реальної конкуренції; переважаючими типами ринкових структур є монополістична конкуренція та олігополія; порівняно невеликі залишки вільної конкуренції; спостерігається суперництво між великими монополіями на національному та світовому ринках.

2. Автором доведено, що поняття “концентрація суб'єктів господарювання” доцільно розглядати з точки зору об'єктивного процесу зосередження виробництва, капіталу та ринкової влади у окремих суб'єктів господарювання. Удосконалена класифікація факторів, що визначають концентрацію суб'єктів господарювання, дозволяє антимонопольних органам з'ясувати мотиви інтеграції, встановити джерело виграшу від концентрації та оцінити ефект концентрації для суспільства та національної економіки.

3. В дисертації встановлено, що процеси концентрації суб'єктів господарювання мають неоднозначний вплив на стан конкуренції на ринку. Для виявлення наслідків концентрації запропоновано використання методу порівняльного аналізу позитивних та негативних наслідків очікуваної концентрації, який ґрунтується на встановленні суспільно позитивного ефекту від концентрації та виявленні можливих антиконкурентних наслідків.

4. В результаті дослідження встановлено, що важливим напрямком попередження появи на товарних ринках монопольних утворень, здатних зловживати своїм становищем, є контрольована державою концентрація. В роботі обґрунтована доцільність надання згоди антимонопольними органами на концентрацію, яка сприятиме оновленню науково-технічного та зростанню експортного потенціалу, мобілізації зусиль з метою розвитку імпортозаміщуючого виробництва, коли в цілому позитивний ефект від передбачуваної концентрації буде вище ніж негативні наслідки для суспільства.

5. В Україні дотепер високим залишається рівень монополізації виробництва та рівень спеціалізації окремих підприємств, що є наслідком існування тривалий час жорсткої взаємозалежності двох рівнів монополізму: макромонополізму та мікромонополізму. Питома вага агрегованих загальнодержавних та регіональних товарних ринків України із структурними ознаками індивідуального домінування становить відповідно 40,3% та 39,6%. Крім того, 18,6% загальнодержавних та 14,5% регіональних агрегованих ринків мають ознаки колективного домінування. Отримані результати підтвердили доцільність проведення всебічного контролю антимонопольними органами процесів концентрації та обумовили необхідність розробки методичних рекомендацій щодо поглибленого аналізу рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання на товарних ринках.

6. У ході аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання на ринку цементу було виявлено такі позитивні результати концентрації як залучення інвестицій для технічного переоснащення окремих підприємств, підвищення якості товарної продукції, задоволення зростаючого попиту на цемент. В той же час встановлено деякі негативні наслідки, а саме: обмеження експорту, необґрунтоване підвищення цін на цемент в окремі періоди часу.

7. Здійснений автором прогноз рівня концентрації суб'єктів ринку цементу до 2010 дозволив встановити, що у 2006рр. слід очікувати подальше підвищення рівня ринкової концентрації. Починаючи з 2007р. спостерігатиметься зниження рівня концентрації, що обумовлено введенням в експлуатацію нового підприємства з виробництва цементу (м.Луганськ); швидкими темпи зростання місткості вітчизняного ринку та досягнення майже повного рівня завантаження потужностей більшості підприємств-виробників.

8. Проблема усунення монополізму у промисловості не може бути вирішена без подолання монополізму в усьому розмаїтті його форм: інституціонального, підприємницького, інфраструктурного, тіньового тощо. Як загальну мету конкурентно-антимонопольної політики держави на сучасному етапі визначено цілеспрямоване формування квазиконкурентних ринків.

9. Визначено основні напрямки подолання ендогенних бар'єрів у сфері оподаткування, розподілу та залучення факторів виробництва (трудових, науково-технічних, інфраструктури, інформаційного забезпечення). Відзначено необхідність сприяння з боку держави у створенні системи кредитно-фінансової підтримки нових підприємств та запропоновано заходи щодо більш вільного доступу малого підприємництва до фінансових ресурсів. Серед важливих факторів формування конкурентного середовища визначено необхідність створення дієвого механізму захисту прав власності. Основна увага щодо зняття ендогенних бар'єрів була зосереджена на заходах, спрямованих на удосконалення антимонопольного регулювання горизонтальної та вертикальної концентрації, довготривалих контрактних відносин та обмеження зловживань монопольним становищем.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Копачинская И.Г. Анализ факторов, определяющих экономическую концентрацию производства и капитала // Збірник наукових праць. - Миколаїв: УДМТУ, 2003.- №7 (393). - С.57 - 63.

2. Копачинська І.Г. Проблеми визначення граничних показників економічної концентрації // Таврійський науковий вісник. - 2004.- № 27.- С.56-60.

3. Копачинська І.Г. Проблеми контролю економічної концентрації в умовах глобалізації світової економіки // Вісник технологічного університету Поділля. - 2005. - №3 (66). - Том 1. - С.168-171.

4. Копачинська І.Г. Правове забезпечення оформлення корпоративного капіталу в Україні // Таврійський науковий вісник. - 2006.- №42.- С.285-294.

5. Копачинська І.Г. Напрямки обмеження монополізму та розвитку конкуренції на товарних ринках // Вісник технологічного університету Поділля. - 2006. - №2. - Ч1. - С.89-99.

6. Копачинська І.Г. Мотиви злиття та поглинання компаній // Таврійський науковий вісник. - 2006. - №45. - С. 156-160.

Тези доповідей:

7. Копачинская И.Г. Последствия экономической концентрации в промышленности // Тези доповідей міжнародної конференції „Кораблебудування: освіта, наука, виробництво”. Миколаїв, 24-25 вересня 2002р. - Миколаїв, 2002.- С. 286 - 287.

8. Копачинська І.Г. Особливості застосування антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції „Фондовий ринок і його роль у розвитку економіки депржави”. Миколаїв, 15-19 вересня 2004р. - Миколаїв, 2004. - С.57-59.

9. Копачинська І.Г. Удосконалення методики проведення аналізу концентрації суб'єктів господарювання // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів „Економічні проблеми розвитку регіону”. Миколаїв, 19-21 квітня 2006. - Миколаїв:НУК, 2006. - С.179-183.

АНОТАЦІЯ

Копачинська Інна Григорівна. Оцінка рівня та наслідків концентрації суб'єктів господарювання в промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена питанням теоретичного та методичного забезпечення регулювання процесів концентрації суб'єктів господарювання у промисловості.

У роботі охарактеризовано основні методи оцінки рівня концентрації та відзначено особливості застосування розглянутих показників. Проаналізовано рівень концентрації виробництва окремих галузей промисловості та ринкової концентрації.

Обґрунтовано та розроблено підхід до процесів проведення поглибленого аналізу наслідків концентрації суб'єктів господарювання. Запропоновано організаційно-економічні рекомендації щодо розвитку конкуренції на товарних ринках.

Ключові слова: концентрація суб'єктів господарювання, централізація, ринкова влада, монополізм, конкуренція, конкурентне середовище, товарний ринок.

АННОТАЦИЯ

Копачинская Инна Григорьевна. Оценка уровня и последствий концентрации субъектов хозяйствования в промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2006.

Диссертация посвящена вопросам теоретического и методического обеспечения регулирования процессов концентрации субъектов хозяйствования в промышленности.

В работе исследовано формирование взглядов на процессы монополизации и взаимодействия конкуренции и монополии разными школами и направлениями мировой экономической мысли. Отмечены новые тенденции, присущие развитию монополий и конкуренции во второй половине ХХ- начале ХХI вв. и проанализированы особенности взаимодействия субъектов рынка в этот период.

Проведен критический анализ различных взглядов на сущность термина „концентрация”. Рассмотрены факторы, которые стимулируют процессы концентрации и предложена их классификация. Охарактеризованы основные методы определения уровня концентрации, которые используются в отечественной и зарубежной антимонопольной практике.

Проанализированы исторические особенности развития и специфические черты монополизма в Украине. Исследования показали, уровень концентрации производства и рыночной концентрации остается в отдельных случаях на достаточно высоком уровне. Монополизированными остаются такие базовые отрасли промышленности как электроэнергетика, топливная промышленность, машиностроение, химическая промышленность и др. Злоупотребления монопольным положением являются одним из наиболее распространенных нарушений антимонопольного законодательства, при этом в их структуре набольшую долю составляют ценовые нарушения в виде установления дискриминационных и монопольно высоких цен на товары.

С целью углубленного анализа влияния концентрации на конкурентную среду, разработаны методические рекомендации для оценки позитивных и негативных последствий концентрации субъектов хозяйствования в промышленности. Обосновано использование метода прогнозирования уровня рыночной концентрации с учетом жизненного цикла рынка. Предложены организационно-экономические рекомендации по развитию конкуренции на товарных рынках.

Ключевые слова: концентрация субъектов хозяйствования, централизация, рыночная власть, монополизм, конкуренция, конкурентная среда, товарный рынок.

Annotation

Kopachinska I.G. Estimation of the level and consequences of the concentration of economic management subjects in industry. - Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on the specialty 08.07.01 - Industrial Economics. - Institute of Market Problems and Economic-ecological Researches National Academy of Science of Ukrainian, Odesa, 2006.

The thesis is devoted to the issues of theoretical and methodical support of the industrial subjects of economic management regulation processes.

In the dissertation the main method of the concentration level estimation is characterized, and features of application of the activities examined are given full attention to. The level of manufacturing density of particular industries, as well as market concentration level is studied.

The approach to the carrying out of the profound analyses of the economic management subjects concentration consequences is grounded and worked out. Managerial-economic guidelines about competition development in goods markets are suggested.

Key words: concentration of economic management subjects, centralization, market power, monopoly, business competition, competition environment, goods market.

Размещено на Allbest.ru

...