Економічні засади забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Крилова Ірина Георгіївна

УДК 331.5:631.15

Економічні засади забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні

08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв - 2006г.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор ТОПІХА Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту;

кандидат економічних наук, професор

Булавка Олексій Гаврилович,

Національний науковий цетр

“Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу аграрної та соціальної політики.

Провідна установа - Південна філія “Кримський агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, кафедра економіки, м.Сімферополь.

Захист відбудеться “27” квітня 2006 року о 09.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “27” березня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Позитивні зрушення в сільському господарстві поки ще не забезпечили належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення, майже не зростають реальні доходи населення, не відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилось оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Внаслідок звуження сфери прикладання праці на сільськогосподарських підприємствах, зменшення обсягів виробництва скорочується чисельність робочих місць в сільській місцевості. Так, наприклад, рівень безробіття сільського населення зріс з 7,0% у 2003 р. до 8,4% у 2004р.

Загострення протиріч у сфері аграрної праці, особливо проблем соціальної політики на селі, вимагає всебічного наукового осмислення проблеми забезпечення зайнятості сільського населення.

Дослідження проблеми формування зайнятості сільського населення обумовлюється ще й тим, що держава і місцеві органи в умовах тривалої економічної кризи і перебудови всієї економічної системи недостатньо приділяли уваги регулюванню цих процесів.

Дослідження проблеми зайнятості займає одне з провідних місць у наукових працях вітчизняних вчених: Д.П.Богині, О.А.Бугуцького, Ф.Гнібіденки, О.А.Грішновой, В.С.Дієсперова, М.І. Долішного, Ю.М.Краснова, Г.І.Купалової, Е. Лібанової, П.П.Мазурка, М.Й.Маліка, Л.О.Мармуль, І.Н.Топіхи, А.А.Нікіфорової, Н.Павловської, І.Л.Петрової, В.М.Петюх, К.І. Якуби та ін.

Але економічна наука та практика України сьогодні ще не мають моделі дієвого механізму впливу на формування зайнятості на селі, адекватного сучасного стану ринкових перетворень. Комплексний та системний підхід до цієї проблеми майже відсутній. Невирішеність проблеми та відсутність належних умов ефективного формування зайнятості зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету по темі "Економічна ефективність виробництва в реформованих господарських формуваннях", яка входить до науково-технічної програми УААН на 2001-2005 роки "Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу" (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад і розробка економічних заходів, спрямованих на забезпечення зайнятості на селі. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні завдання:

* узагальнення теоретико-методологічних основ сутності сільської зайнятості та її видів;

* оцінка основних принципів регулювання зайнятості;

* виявлення особливостей сільської зайнятості та основних факторів її формування на селі;

* дослідження і оцінка сучасного стану та основних тенденцій сільського ринку праці;

* визначення впливу соціальної інфраструктури на регулювання сільської зайнятості;

* дослідження поведінки селян на ринку праці;

* визначення основних напрямів стабілізації сільського ринку праці.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення стабільної зайнятості сільського населення з врахуванням особливостей аграрного виробництва.

Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних зв'язків та відносин, які складаються з приводу забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа дослідження ґрунтується на діалектичному методі пізнання, загальновизнаних наукових методах фундаментальної і конкретно наукової методології пізнання досліджуваних процесів та явищ, наукових праць провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем зайнятості та безробіття населення.

Із спеціальних методів дослідження в роботі були використані такі методи: абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності сільської зайнятості), на основі класифікаційного підходу та групування визначені основні види зайнятості населення - перший і другий розділи роботи.

Оцінка та аналіз сучасного стану сільської зайнятості та вимір впливу основних факторів на її формування здійснене за допомогою статистико-економічних методів: регресії, кореляції, аналізу рядів динаміки, індексного аналізу, графічного.

Дослідження суб'єктивних чинників, що впливають на поведінку селян на ринку праці було проведено за допомогою евристичного методу (експертні оцінки, анкетування).

Для розробки прогнозу потреби робочої сили використані методи: економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, порівняння.

Науковим підґрунтям слугували також основні положення економічної теорії, зокрема щодо зайнятості, доходів та соціального захисту населення.

Дослідження ґрунтувались на ідеях та конвенціях Міжнародної організації праці, нормативно-правових документах, розробках науково-дослідних установ та окремих вчених.

Джерелами інформації слугували нормативно-правові акти з питань розвитку аграрного ринку, статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Державного центру зайнятості, Міністерства праці та соціальної політики України, а також Миколаївського обласного центру зайнятості, Миколаївського обласного управління статистики, розробки науково дослідних інститутів, дані річних звітів підприємств та організацій, вибіркових соціальних обстежень.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомими результатами, що характеризуються новизною та розкривають глибину, складність, масштабність, повноту та суть дисертаційного дослідження, є такі положення, трактування та ідеї:

вперше:

* виділено та систематизовано основні причини, що знижують рівень сільської зайнятості в умовах півдня України, зокрема: згортання виробництва та зниження продуктивності праці; низький рівень економічних інтересів, депопуляція та старіння сільського населення, погіршення соціальної інфраструктури села;

* розроблено кореляційно-регресійну модель оцінки впливу основних факторів на рівень сільської зайнятості, а саме: земленавантаженості, продуктивності праці, розвитку соціальної інфраструктури, питомої ваги міського населення та середньої людності сільського населеного пункту;

* проведено моніторинг сільського ринку праці Миколаївської області за допомогою соціально-економічних та демографічних показників;

удосконалено:

* методологію визначення показника рівня розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості (передбачається визначення середнього балу за рейтинговою оцінкою);

набули подальшого розвитку:

* теоретичні положення щодо сутності сільської зайнятості (в контексті її місця в умовах реструктуризації аграрного сектору), а також методичні підходи до застосування і розрахунку окремих показників зайнятого сільського населення (запропоновано застосування інтегрального показника для визначення рівня сільськогосподарської зайнятості);

* напрями зменшення безробіття на селі шляхом розширення підприємницької діяльності внаслідок отримання безробітними одноразової допомоги для відкриття індивідуальної трудової діяльності;

* пропозиції щодо шляхів подальшого зростання сільської зайнятості та її регулювання на селі. Вони включають заходи щодо створення сприятливих соціально-економічних умов для розвитку підприємництва, розвитку малого та середнього бізнесу, розвитку кооперації, нарощування обсягів виробництва, покращення соціальної інфраструктури та демографічної ситуації на селі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони формують основу для дослідження і практичного вирішення проблеми подальшого розвитку й регулювання сільської зайнятості та розробки нової стратегії зайнятості селян.

Одержанні в дисертаційній роботі результати щодо шляхів удосконалення сільської зайнятості використовуються у практиці роботи Миколаївського обласного центру зайнятості (довідка № 02-3380/10 від 02.12.2005 р.), Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської облдержадміністрації (довідка № 1-2208 від 02.12.2005 р.), Миколаївського обласного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу (довідка №212 від 02.09.2005р.).

Результати дисертаційної роботи з демографії, ринку робочої сили та зайнятості населення використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні дисципліни "Економіка праці і соціально трудових відносин" для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка № 2408 від 22.12.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, отримані і обґрунтовані автором особисто.

Особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих в співавторстві, відображено в списку опублікованих праць, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати роботи пройшли апробацію у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях у Дніпропетровському національному університеті в 2004 р. та Таврійській державній агротехнічній академії в 2005 р., науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету в 2003, 2004 та в 2005 рр.

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дослідження опубліковані у 7 наукових працях у фахових виданнях, з яких 2 у співавторстві. Загальний обсяг публікацій становить 2,4 друк.арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи 179 сторінок комп'ютерного тексту, де 6 рисунків, 66 таблиць, список використаних джерел (210 найменувань) - 17 сторінок, додатків - 32 сторінки.

безробіття сільський зайнятість населення

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретичні і методологічні аспекти зайнятості сільського населення в Україні" досліджено сутність соціально-економічної категорії "зайнятість" та її основні складові, характеристики і форми. Визначені основні напрями державної політики у вирішенні питань зайнятості сільського населення. Дістали подальший розвиток методологічні підходи до визначення показників зайнятості.

На основі критичного огляду й узагальнення існуючої термінології у роботі розвинуто визначену сутність категорії "зайнятість". За автором зайнятість: "це процес залучення робочої сили у виробництво матеріальних благ з метою задоволення особистих та суспільних потреб й одержання доходу у грошовій чи іншій формі на основі попиту і пропозиції, а також конкуренції на ринку праці" . Визначені такі основні види зайнятості: повна, ефективна та оптимальна. В результаті проведеного дослідження ми схильні вважати, що повна зайнятість не заперечує існуванню природної норми безробіття і може існувати за умови повного забезпечення робочими місцями всіх бажаючих у рамках рівноважної і працедефіцитної кон'юнктури ринку праці. Досягнення повної зайнятості повинно бути функцією держави, а ефективної - господарських одиниць. Ми дійшли до висновку, що ефективною є зайнятість, яка дає змогу досягти максимального кінцевого результату при мінімальних витратах за рахунок підвищення продуктивності праці. На нашу думку оптимальна зайнятість повинна забезпечувати її повноту і ефективність, а саме: оптимальне співвідношення між кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників; повне задоволення потреб в суспільно корисній діяльності; економічну доцільність робочих місць, що без шкоди для здоров'я дозволяє працівникові досягти високої продуктивності праці та мати заробіток, який забезпечує нормальне життя.

В результаті проведеного аналізу законодавства України про зайнятість населення, встановлено, що на сьогодні окремі положення і вимоги не відповідають сучасному етапу розвитку ринку праці. Це обумовлює необхідність удосконалення діючої нормативно-правової бази регулювання зайнятості населення. Автор вважає за необхідне врахувати в Законі "Про зайнятість населення" активність безробітних у пошуку роботи, завдяки чому більш конкретно окреслиться статус безробітного. Можливо слід нижню вікову межу при визначенні осіб безробітними знизити, включаючи 15-річних до складу робочої сили, як вимагає КЗПП, у виняткових випадках (при згоді на прийом на роботу одного з батьків або особи, що його заміняє). Необхідно в правовому полі вирішити питання соціальної захищеності осіб, які мають у приватній власності або користуванні земельну ділянку. Ми вважаємо, що при наданні статусу безробітного у ролі критерію для селян повинен виступати не розмір земельної ділянки, а доходи, що отримують з неї, розміри й тривалість сплати внесків у фонд зайнятості.

Визначено, що сільськогосподарська зайнятість є складовою частиною сільської зайнятості. Для її характеристики автором запропоновано інтегральний показник - як процентне відношення чисельності зайнятих осіб у сільськогосподарському виробництві до чисельності сільського населення. Цей показник залежить від рівня зайнятості сільського населення та частки працюючих в сільському господарстві в чисельності зайнятого сільського населення.

Взаємозв'язок між даними показниками можна виразити формулою:

,

де ЧЗСН - чисельність зайнятого сільського населення, осіб;

ЧСН - чисельність сільського населення, осіб;

ЧЗСГ - чисельність зайнятих у сільському господарстві.

У другому розділі "Стан зайнятості в аграрному секторі Миколаївської області" визначені особливості зайнятості сільського населення і попиту на робочу силу на селі, проаналізована динаміка зайнятого населення за статусами зайнятості та формами власності, встановлено основні причини зниження зайнятості, вплив основних форм самозайнятості на зменшення безробіття на селі, здійснено статистико-економічний аналіз та вимір впливу основних факторів на стан та рівень сільської зайнятості.

Встановлено, що починаючи з 1990 року спостерігається зростання частки зайнятих у сільському господарстві як в Миколаївській області, так і в цілому по Україні, в основному за рахунок зайнятих в особистих селянських та фермерських господарствах.

Найбільша питома вага зайнятих за 1985-1994 роки мала місце в промисловості, а починаючи з 1995 року максимальна питома вага перемістилась в сільське господарство. Це пов'язано в першу чергу з реструктуризацією підприємств народного господарства та згортанням виробництва. Таким чином, за цей період відбувся значний галузевий перерозподіл трудових ресурсів.

Дослідження показали, що за 2001-2004 роки найбільшу питому вагу в чисельності зайнятого населення Миколаївської області займає категорія найманих працівників (в середньому 64%). Частина вивільнених працівників переходить або до лав безробітних, або поповнює такі категорії: роботодавців, самозайнятих та осіб, працюючих в особистих селянських господарствах.

Виявлено, що формування українського ринку праці супроводжується серйозними суперечностями між попитом і пропозицією на ринку праці, галузевими і територіальними диспропорціями в розміщенні трудових ресурсів, невідповідністю регулюючих механізмів потребам збалансованого розвитку ринку праці. Кількісно-якісна неузгодженість робочих місць і робочої сили утворює дисбаланс ринку праці. Чисельність працівників сільського господарства, що перебувають на обліку в службі зайнятості, збільшується. На одну вакансію на початок 2003 року припадало 25 осіб, у 2005 - 30 осіб. За 2000-2005 роки найбільша питома вага зайнятого сільського населення на підприємствах із приватною формою власності.

Дослідження рівня зайнятості та частки зайнятих у сільському господарстві показало, що збільшення чисельності зайнятих у сільгоспвиробництві та чисельності зайнятого сільського населення відбувалось майже однаковими темпами до 2002 року. В 2004 році в порівнянні з 2002 роком ці показники знизились (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка рівня зайнятості сільського населення Миколаївської області, %

Зниження як питомої ваги зайнятих у сільському господарстві в чисельності зайнятого сільського населення, так і рівня зайнятості сільського населення негативно вплинуло на рівень сільськогосподарської зайнятості.

Вивчення впливу рівня самозайнятості на безробіття показало, що розширення самостійної зайнятості сільського населення не дає змогу остаточно вирішити проблему безробіття на селі, а лише може пом'якшити його.

Продовжується зменшення чисельності сільського населення. Його скорочення за 1980 - 2004 роки становило близько 3 тис. осіб щороку. Воно обумовлене, в основному, звуженим демографічним процесом відтворення населення.

Визначення залежності рівня сільської зайнятості показало прямий зв'язок її з рівнем зайнятості у сільському господарстві і обернений зв'язок із часткою найманих працівників у кожній з інших галузей народного господарства.

При збільшенні частки зайнятих працівників галузі тваринництва рівень сільської зайнятості збільшується. Встановлено, що із зростанням сільської зайнятості від'ємне сальдо міграції значно зменшується та зростає виробництво валової продукції сільського господарства на душу сільського населення.

Головним соціально-економічним чинником, під дією якого формується зайнятість у сільському господарстві, є рівень життя. Дослідження показали, що найменш оплачуваною категорією були й залишаються працівники сільськогосподарських підприємств. Так, якщо середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників сільського господарства Миколаївської області в 2002 році становила 207 грн., то в промисловості - 645 грн., в 2004 році відповідно 320 грн. та 847 грн.

Слід відмітити, що в жодному з 19 районів Миколаївської області розмір середньомісячної заробітної плати не перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи як в 2002 році ( 331,05 грн.), так і в 2004 році (386 грн.). Це негативно впливає перш за все на харчування населення та загрожує погіршенням здоров'я, зниженням трудової активності і якості робочої сили (табл. 1). В результаті відбувається висока плинність кадрів, зниження зайнятості сільського населення і, відповідно, підвищується рівень безробіття.

Результати проведеного дослідження показують, що рівень сільської зайнятості населення має середній обернений зв'язок із середньою людністю сільського населеного пункту, прямий середній зв'язок із питомою вагою міського населення, обернений середній зв'язок із земленавантаженістю (розміром сільськогосподарських угідь, що припадає на одного зайнятого в сільському господарстві) а також обернений середній зв'язок із рівнем продуктивності праці (припадає валової продукції сільського господарства на одного зайнятого в сільському господарстві) та обернений середній зв'язок із середнім балом за рейтингом розвитку соціальної інфраструктури. Погіршення на один бал рейтингу розвитку соціальної інфраструктури рівень сільської зайнятості знижується на 0,49%.

Таким чином, формування зайнятості на селі відбувається під впливом цілої низки факторів: демографічних, виробничо-економічних, соціально-економічних та ін. Для забезпечення стабільної зайнятості сільського населення необхідно обов'язкове їх врахування.

Рівень сільської зайнятості можна підвищити за рахунок розвитку переробних виробництв, зростання частки зайнятих в особистих селянських господарствах та розвитку соціальної інфраструктури господарств.

У третьому розділі "Основні напрямки підвищення зайнятості сільського населення" досліджено ступінь впливу соціальної інфраструктури на сільську зайнятість; оцінено рівень розвитку соціальної інфраструктури по районах Миколаївської області; визначені суб'єктивні чинники, що визначають поведінку селян на ринку праці; проведено моніторинг сільського ринку праці області та її районів, виявлені ті, в яких найбільш кризова ситуація; обґрунтовані шляхи зменшення безробіття та забезпечення зайнятості на селі; зроблено прогноз чисельності зайнятого населення у тваринництві Миколаївської області.

Встановлено, що рівень розвитку всієї сукупності об'єктів і послуг соціальної інфраструктури справляє визначальний вплив не лише на умови життя, а й на мотиваційну силу аграрної праці та її продуктивність, самореалізацію в суспільному житті аграрних підприємств.

У даний час рівень розвитку сільської соціальної інфраструктури, що становить матеріальну і організаційну основу задоволення життєвих потреб сільського населення, є значно нижчим, ніж міської. Це надзвичайно негативно позначилось на розвитку сільського господарства і села взагалі. Розвиток соціальної сфери села безпосередньо залежить від капітальних вкладень і матеріальних ресурсів, обсяги яких протягом останніх років скорочуються. Внаслідок цього значно скоротилося введення в дію об'єктів соціальної інфраструктури. Так, будівництво житла в 2004 році в порівнянні з 1985 роком скоротилось на 88,6 %. У сільській місцевості лише 23,4% житлової площі у 2004 році було обладнано водопроводом та 14,8% каналізацією, у містах ці показники становлять відповідно 73,4% та 72,6%. Значна частина житла морально застаріла та фізично зношена.

З 1985 по 2004 рік у сільській місцевості області зменшилась кількість дошкільних закладів - на 191 одиницю, закладів культури клубного типу - на 123 одиниці, а лікарняних закладів - на 22 одиниці.

Для характеристики комплексного розвитку соціальної інфраструктури нами розроблена методика її оцінки, яка апробована на районах області. Суттю її є визначення середнього балу розвитку по кожному району на основі рейтингової оцінки кожного показника, що характеризує соціальну інфраструктуру області. Розрахунки показали, що в районах, які займають перші рейтингові місця в оцінці, рівень зайнятості сільського населення і рівень сільськогосподарської зайнятості найвищий (відповідно 61,0% та 54,5%). Також встановлено, що із погіршенням соціальної інфраструктури знижується рівень економічної активності сільського населення (з 64,2% до 47,3%) та коефіцієнт народжуваності - з 9,94 до 9,81.

Проведене нами соціологічне опитування показало, що селян не влаштовує рівень розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості. Переважна більшість респондентів зазначила, що їх не задовольняють житлові умови (56,8%) та медичне обслуговування (65,4%); частково робота дошкільних закладів (44,6%), рівень освіти в школі (52,1%); зовсім не задовольняє робота служби побуту та умови відпочинку (47,8% та 52,6%). Більшість респондентів (86,6%) незадоволені екологічною безпекою, 56,7% незадоволені своїм працевлаштуванням. Цілком очікувано, що значну питому вагу респондентів "дуже хвилює перспектива безробіття" (57,4%).

Разом з тим на думку опитаних респондентів посилити привабливість працевлаштування в сільському господарстві може забезпечення високого рівня заробітної плати (51,5%).

Серед причин, які заважають відкрити власну справу (48,3%) опитуваних назвали відсутність коштів, ресурсів, виробничих контактів; юридичних, економічних та інших навичок (14,8%); 13,4% - небажання ризикувати.

Встановлено, що демографічний стан сільського ринку праці в Миколаївській області, є високо кризовим. Тут рівень зареєстрованого безробіття нижче середнього рівня в 0,72 рази, що показує на високо динамічну ситуацію на ринку праці. Чисельність зайнятого сільського населення перевищує чисельність зареєстрованих безробітних Миколаївської області в 14,7 рази. Таким чином, з позицій рівня зайнятості та загального рівня безробіття ситуація на сільському ринку праці знаходиться в стагнаційному стані. В такому стані знаходиться і економіка регіону.

Найбільш напружена ситуація на ринку праці склалась у Врадієвському, Веселинівському та Єланецькому районах Миколаївської області. У Єланецькому районі чисельність сільського населення нижча усередненого рівня на 44,0%; чисельність економічно активного населення - на 47,0%; рівень сільської зайнятості - 21%; рівень зареєстрованого безробіття більше в 1,84 рази; обсяг валової продукції сільського господарства менший на 68%. Збитковість виробництва в районі збільшується. В 2002 р. збитковість рослинництва складала 11,1%, тваринництва - 53,2% і всього виробництва - 32,4%.

Ми провели розрахунки щодо можливого створення робочих місць в Єланецькому районі на ближню перспективу. Роботою можна забезпечити 224 особи, або 27,5% від обсягу зареєстрованих безробітних. В районі буде існувати 92 малих підприємства, їх кількість може зростати.

Внаслідок започаткування безробітними підприємницької діяльності в Миколаївській області можливо працевлаштувати близько 4040 осіб, що становить 30% від чисельності зареєстрованих безробітних в сільській місцевості.

Наші розрахунки потреби робочої сили на перспективу при виробництві продукції тваринництва в Миколаївській області показані в таблиці 2.



За прогнозні обсяги виробництва 2009 р. ми взяли фактичні рівні 1995 р., 2014р. - рівень 1990 р.

Найкращим шляхом розв'язанням проблеми зайнятості є розвиток трудомісткого виробництва. Однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства є тваринництво. До того ж розвиток тваринництва сприятиме послабленню характерного для аграрного сектора сезонного безробіття.

Слід нагадати, що в програмі дій Уряду на період 2005 - 2010 р.р. з перспективою до 2015 р. передбачається нарощування обсягів виробництва до рівня 1990 року основних видів продукції тваринництва і рослинництва.

Отже, відновлення обсягів виробництва продукції тваринництва на рівні 1995 та 1990 років при одночасному зростанні продуктивності праці дасть змогу створити робочі місця та залучити у виробництво у 2009 році 27419 осіб що в 3,45 разів більше ніж в 2004 році, в 2014 році - 52982 особи, що в 6,67 рази більше, ніж в 2004 році.

ВИСНОВКИ

1. Перетворення, які здійснюються в аграрному секторі економіки, загострили проблему зайнятості сільського населення. Зростання кількості безробітних відбулося, в основному, за рахунок скорочення або й повного закриття закладів соціально-культурного, побутового і оздоровчого призначення: будинків культури, дитячих садочків, фельдшерсько-акушерських пунктів, шкіл тощо. Самоусунення держави від підтримки сільськогосподарського товаровиробника, скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва, перетворення агропромислового комплексу в малоприбутковий сектор економіки створили вкрай несприятливу ситуацію щодо зайнятості сільського населення. У результаті в 2004 році рівень безробіття сільського населення склав 6,1%, що є найвищим серед інших галузей. У 2005 році на 1 вакансію в сільському господарстві припадало 30 осіб.

2. Зайнятість як соціально-економічна категорія синтезує сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і пов'язана з забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей в суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу і використання трудових ресурсів. Вона показує, наскільки працездатне населення забезпечене робочими місцями в системі кооперації суспільної праці, а також рівень соціального захисту в реалізації права людей на працю. Складовою частиною сільської зайнятості є сільськогосподарська зайнятість. Для її визначення нами запропоновано інтегральний показник сільськогосподарської зайнятості.

3. Так як багато безробітних зорієнтовано на пасивну поведінку щодо пошуку роботи, а пріоритетом обирають допомогу по безробіттю, то державному центру зайнятості необхідно розширити та покращити роботу служби зайнятості, широко рекламувати її послуги серед сільського населення з метою зміцнення довіри селян до її діяльності. Місцевим органам влади слід сприяти відкриттю приватних агентств зайнятості та удосконалення роботи вже діючих, згідно Конвенції міжнародної організації праці. Дієвим напрямком працевлаштування є використання матеріальної підтримки та ініціативи безробітних громадян. Необхідно сприяти організації безробітними власної підприємницької діяльності. Проведені нами розрахунки показали, що тільки використанням виділених коштів для започаткування індивідуальної трудової діяльності можна працевлаштувати близько 30% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.

4. З метою створення нових робочих міць і зміни структури зайнятості на селі необхідно сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Саме малі підприємства, не потребуючи великого стартового капіталу, спроможні швидко вирішувати проблему створення нових робочих місць. Особливу увагу необхідно приділити підтримці вже існуючих підприємств, що створюють додаткові робочі місця.

5. Зважаючи на сезонний характер сільськогосподарського виробництва сільським радам необхідно більш активно включатись в роботу по моніторингу сільського ринку праці, його всебічного аналізу та створення умов для зайнятості людей протягом року. В тих сільськогосподарських підприємствах, де існує переробка сільськогосподарської продукції, рівень сільської зайнятості найвищий. Тому одним з напрямків вирішення проблеми на селі може бути створення мережі переробних підприємств малої потужності: млинів, міні-пекарен, м'ясопереробних цехів, розвитку служб виробничого і соціального сервісу і т.ін.

6. Державним і місцевим органам влади слід сприяти розвитку соціальної інфраструктури на селі. Розширення мережі підприємств соціально-побутової сфери дало змогу значно знизити напруженість на ринку праці і збільшити доходну частину місцевого бюджету. Наші розрахунки на прикладі населених пунктів Єланецького району показали, що тільки доведення кількості наданих побутових послуг населенню до рівня середньо-обласного дасть змогу збільшити кількість робочих місць на 224. До того ж створення нових робочих місць у цій сфері не потребує значних інвестицій і має порівняно невеликі терміни окупності.

7. Для збільшення зайнятості сільського населення у сфері його соціального захисту необхідно гарантувати виплату заробітної плати, яка повинна бути не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати (з 1 вересня 2005 року 332 грн.) та не допускання затримки з її виплати, для чого організувати постійний всебічний контроль з боку державних органів.

8. Встановлено, що серед загальної чисельності безробітних молодь становить майже третину. Особливо гостро проблема працевлаштування стоїть перед випускниками навчальних закладів, які отримавши освіту, не мають роботи. Отже, необхідно заохочувати роботодавців дотаціями для забезпечення молоді першим робочим місцем відповідно до Закону України "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю". Розширити співпрацю з організаціями роботодавців та їх об'єднаннями щодо створення умов для розвитку трудового потенціалу шляхом удосконалення освітньої та професійної підготовки населення відповідно до потреб економіки та сільського ринку праці.

9. Результати множинного кореляційно-регресивного аналізу показали, що між рівнем сільської зайнятості та такими показниками як: середня людність сільського населеного пункту, питома вага міського населення, земленавантаженість, продуктивність праці та рівень розвитку соціальної інфраструктури існує тісний зв'язок. На 86,9% вона залежить від включених в кореляційну модель факторів.

10. Повноцінна зайнятість може існувати при оптимальному поєднанні державного та ринкового регулювання трудових ресурсів, співвідношення попиту і пропозиції. Економічні та соціально-правові важелі повинні бути спрямовані на відновлення обсягів виробництва до рівнів 1990 року. Це створить передумови для відтворення робочих місць, а тим самим і підвищення зайнятості сільського населення. Однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства є тваринництво. Наші розрахунки показали, що відновлення обсягів виробництва тільки в скотарстві та свинарстві Миколаївської області до рівнів 1995 та 1990 років при одночасному зростанні продуктивності праці дасть змогу створити робочі місця та залучити у виробництво у 2009 році 27419 осіб, що в 3,45 разів більше ніж в 2004 році, в 2014 році - 52982 особи, що в 6,67 рази більше, ніж в 2004 році. До того ж переважний розвиток тваринництва сприятиме послабленню характерного для аграрного сектору сезонного безробіття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Крилова І.Г. Зайнятість населення на Миколаївщині // Вісник аграрної науки Причорномор'я МДАУ. - 2003. - № 4. - С. 111-114.

2. Крилова І.Г. Жінки та молодь - соціально вразливі категорії населення в сучасних умовах на ринку праці Миколаївської області // Вісник аграрної науки Причорномор'я МДАУ. - 2004. - № 2. - С. 165-170.

3. Крилова І.Г., Вершиніна Л.М. Стан та ефективність використання трудових ресурсів в Миколаївській області // Вісник аграрної науки Причорномор'я МДАУ. - 2004. - № 1. - С. 28 - 31. (Особисто автору належить: аналіз основних факторів, що знижують ефективність використання трудових ресурсів села).

4. Топіха І.Н., Крилова І.Г. Стан ринку праці в Миколаївській області // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 188: В 4 т. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ - 2004. - С. 546 - 550. (Особисто автору належить: співставний аналіз двох методик визначення безробіття та характеристика основних факторів, що сприяють поліпшенню активної політики зайнятості в області).

5. Крилова І. Г. Особисте селянське господарство як шлях розширення зайнятості сільського населення // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК.- 2004. - №32. - С. 146 -149.

6. Крилова І.Г. Аналіз самозайнятості сільського населення Миколаївської області в зменшенні безробіття на селі // Вісник аграрної науки Причорномор'я МДАУ. - 2005. - № 1 . - С. 71 - 75.

7. Крилова І.Г. Створення робочих місць на селі - гарантія забезпечення зайнятості сільського населення // Вісник аграрної науки Причорномор'я МДАУ. - 2006. - № 1.

анотація

Крилова І.Г. Економічні засади забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних та практичних засад забезпечення зайнятості сільського населення. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічного змісту категорії "сільська зайнятість"; оцінка сучасного стану зайнятості в регіоні на селі; виявлення особливостей сільської зайнятості та основних факторів її формування на селі; систематизація основних причин, які знижують рівень сільської зайнятості; моніторинг сільського ринку праці Миколаївської області за допомогою соціально-економічних та демографічних показників; визначення впливу соціальної інфраструктури на регулювання сільської зайнятості, а також основних напрямків зменшення безробіття та підвищення зайнятості сільського населення.

Здійснено впровадження основних результатів дисертаційної роботи у практику, що сприяє забезпеченню зайнятості та зменшенню безробіття на селі.

Ключові слова: зайнятість, сільське населення, безробіття, ринок праці, робочі місця.

АННОТАЦИЯ

Крылова И.Г. Економические принципы обеспечения занятости сельского населения в регионе. - Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата економических наук по специальности 08.07.02 - економика сельского хозяйства и АПК. - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2006.

Дисертация посвящена вопросам разроботки теоретико-методологических и практических принципов обеспечения занятости сельского населения. В результате проведенного исследования углублены теоретические положения социально-економической сущности понятия "сельская занятость". Определены основные направления государственной политики при решении вопросов занятости сельского населения. Считаем необходимым учитывать в Законе "Про занятость населения" активность безработных в поиске работы, что даст более конкретное определение статуса безработного.

Получили дальнейшее развитие методологические подходы к определению показателей занятости. Определено, что сельскохозяйственная занятость есть частью сельской занятости. Для её характеристики предложен интегральниый показатель - как процентное отношение численности занятого населения в сельскохозяйственном производстве к чиселенности сельского населения.

Исследованы особенности занятости сельского населения и спроса на робочую силу в селе, проанализирована динамика занятого населения по статусам занятости и формам собственности, определены основные причины снижения занятости. Изучение влияния уровня самозанятости на безработицу показало, что розширение самозанятости сельского населения не даёт возможности окончательно решить проблему безработицы в селе, а только может смягчить её.

Выявлено что формирование украинского рынка труда сопровождается серьезными противоречиями между спросом и предложением на рынке труда, отраслевыми и территориальными диспропорциями в размещении трудовых ресурсов. Количественно-качественная несогласованность рабочих мест и рабочей силы создает дисбаланс на рынке труда. Количество работников сельского хозяйства, которые находятся на учете в службе занятости увеличивается.

Проведён статистико-економический анализ и измерение влияния основних факторов на состояние и уровень сельской занятости. Среди основных факторов выделены и такие: демографические, производственно-економические, социально-економические. Определено, что при увеличении удельного веса занятых работников в отрасли животноводства уровень сельской занятости также увеличивается. Уровень сельской занятости можна повысить за счет развития перерабатывающих производств.

Проведено исследование степени влияния социальной инфраструктуры на сельскую занятость. Выяснено, что с ухудшением социальной инфраструктуры понижается уровень економической активности сельского населения и коефициент рождаемости. Для характеристики комплексного развития социальной инфраструктуры по районам Николаевской области нами разработана методика ее оценки. Расчеты показали, что в районах, которые занимают первые рейтинговые места в оценке социальной инфраструктуры, уровень занятости сельского населения и уровень сельскохозяйственной занятости наивысшие.

Определены субъективные факторы, которые определяют поведение сельского населения на рынке труда; проведён мониторинг сельского рынка труда Николаевской области и её районов, выявлены те, в которых наиболее кризисная ситуация; обоснованы пути уменьшения безработицы и обеспечения сельской занятости.

Осуществлён прогноз потребности рабочей силы в животноводстве до 2014 г. и произведён расчет влияния его на занятость сельского населения в Николаевской области. Сформулированы новые предложения по дальнейшому увеличению сельской занятости и её регулированию, которые включают систему мероприятий по созданию благоприятных социально-економических условий для развития предпринимательства, мелкого та среднего бизнеса, развития кооперации, наращивания объёмов производства, улучшению социальной инфраструктуры и демографической ситуации в селе.

Ключевые слова: занятость, сельское население, безработица, рынок труда, рабочие места.

Annotation

Krilova I.G. Economic principles of providing of employment of rural population in a region. - The manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.07.02 is agrarian economics and APK. it is the Mykolaiv state agrarian university, Mykolaiv, 2006.

Dissertation is devoted to development of theoretic-methodological and practical principles of providing of employment of rural population. The result of the conducted research is: deepening of socio-economic maintenance of category is "rural employment"; the estimation of modern busy status is in a region on a mud flow; the exposure of features of rural employment and basic factors of its forming is on a mud flow; systematization of principal reasons which reduce the level of rural employment; monitoring of rural labour-market the Mykolaiv region by socio-economic and demographic indicators; determination of influencing of social infrastructure on adjusting of rural employment, and also basic directions of diminishing of unemployment and increase of employment of rural population.

Introduction of basic dissertation job performances is carried out in practice which is instrumental in providing of employment and diminishing of unemployment on a mud flow.

Keywords: employment, rural population, unemployment, labour-market, workplaces.

Размещено на Allbest.ru

...