Економічний механізм кредитування виробничої діяльності агроформувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

КРЕДИТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОФОРМУВАНЬ

Мироненко Віктор Петрович

Київ - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Державна фінансово-кредитна політика щодо аграрного комплексу починаючи з 2000 р. була спрямована на стимулювання надходження кредитних коштів через компенсацію сільськогосподарським виробникам частини процентної ставки кредитів, виданих банками. З 2003 р. в програму здешевлення кредитів були включені також кредитні спілки. Передбачені заходи стимулювали надходження кредитів у сільське господарство. Так, у 2001 р. обсяг кредитів становив 5,9 млрд грн, у 2002 р. - 6,2 млрд грн, у 2003 р. - 7,7 млрд грн. У 2004 р. обсяг наданих аграріям кредитів досяг 9,8 млрд грн, що в 4,7 рази більше рівня 2000 року.

Станом на 30 березня 2007 р. аграрії залучили кредитів на загальну суму 2,141 млрд грн, із них короткострокових - 1523,9 млн грн, середньострокових - 617,5 млн грн.

У середньому кредити залучаються під 15-20 % у національній валюті та під 9-10 % - в іноземній валюті. Але, незважаючи на суттєве збільшення кредитів, потреби виробників у позикових коштах не забезпечуються в необхідному обсязі. Короткостроковими ресурсами сільгоспвиробники забезпечені лише на 50 відсотків. Надзвичайно актуальною є проблема забезпечення селян довгостроковими кредитами, яка вирішена тільки на 3 відсотки.

Недостатній обсяг необхідних обігових коштів у сільськогосподарських виробників для придбання техніки, мінеральних добрив, насіння, пально-мастильних матеріалів, хімічних засобів захисту рослин від бур'янів і шкідників, а також кормів для тваринництва є одним з основних чинників низької урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин в Україні. Основною причиною нестачі обігових коштів у сільськогосподарському виробництві є недостатній доступ сільськогосподарських виробників до фінансових джерел і, насамперед, до кредитів банків.

Теоретико-методологічні аспекти розробки ефективного механізму регулювання фінансово-кредитних відносин в АПК розглядаються у працях В.М. Алексійчука, В.Г. Андрійчука, А.В. Благодатного, Ю.Д. Білика, В.А. Борисової, А.Г. Борщ, О.Д. Гудзинського, О.Є. Ґудзь, М.Я. Дем'яненка, П.А. Лайка, В.Я. Месель-Веселяка, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, О.М. Шпичака, Г.В. Беспахотного, І.Є. Буздалової, А.І. Воропаєва, А.В. Гордєєва, В.В. Милосердова, Є.С. Строєва, Є.В. Сєрової, А.Ф. Сєркова, І.Г. Ушачова, Л.І. Холод та інших авторів. Проблемам організації фінансування і кредитування підприємств аграрного сектору присвячені роботи Ю.П. Авдіянц, П.А. Бебутова, І.О. Бланка, В.А. Зайденварг, К.Н. Кашкіна, О.І. Лаврушина, І.А.Маслової, Л.Н. Павлової, Є.І. Шохіна та ін.

Аналіз ступеня розробленості проблеми формування ефективної системи фінансово-кредитних відносин в АПК у сучасних умовах свідчить, що, незважаючи на велику увагу вітчизняних і зарубіжних учених, багато аспектів досліджено недостатньо. Це стосується таких питань, як оцінка забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективності використання кредиту в АПК, оптимізації їх структури, підвищення віддачі кредитних коштів, способів та ін. Потреба в систематизації накопиченого досвіду, аналізу й оцінки ефективної системи фінансово-кредитних відносин в АПК визначила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Національного аграрного університету, зокрема з виконанням науково-дослідної теми: „Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації” (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо формування ефективного механізму кредитування сільськогосподарського виробництва.

Для досягнення поставленої мети було визначено до розв'язання такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади кредитування, уточнити економічну сутність і визначити ефективний економічний механізм кредитування аграрних формувань;

- визначити роль кредиту у фінансовому забезпеченні діяльності господарюючих суб'єктів та оцінити організацію кредитних відносин суб'єктів господарювання з банківськими установами в умовах трансформації економіки України;

- проаналізувати зарубіжний досвід кредитування суб'єктів господарювання та його вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва з метою запозичення позитивного досвіду;

- дослідити сучасний стан, основні тенденції розвитку аграрного сектору Чернігівської області та економічну ефективність сільськогосподарського виробництва в агроформуваннях регіону;

- оцінити стан платоспроможності та ефективність використання позичкових коштів в агроформуваннях на прикладі Чернігівської області;

- узагальнити методичні засади удосконалення економічного механізму кредитування товаровиробників і формування кредитних відносин в умовах розвитку ринку сільськогосподарських земель та іпотеки;

- розробити методичні підходи та економіко-математичні моделі оптимізації кредитозабезпечення великих і дрібнотоварних аграрних формувань.

Об'єктом дослідження є економічний механізм кредитування підприємницької діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання.

Предметом дослідження визначено сукупність теоретичних, методичних і прикладних засад формування економічного механізму кредитування підприємницької діяльності агроформувань за умов розвитку ринкових відносин у сільськогосподарському виробництві.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи були праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених, методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень. Із спеціальних методів дослідження в дисертації використані: монографічний, теоретичного узагальнення, економіко-статистичний із застосуванням аналітичних групувань, розрахунково-конструктивний, графічний, абстрактно-логічний, пропорційних залежностей показників - при дослідженні основних тенденцій розвитку аграрного сектору регіону й оцінці платоспроможності та використання позичкових коштів; економіко-математичного моделювання - при оптимізації кредитозабезпечення великих товарних агроформувань і фермерських господарств.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених, статистичні дані Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичних видань; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, звітність виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств України, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті системного дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних аспектів кредитних відносин сільськогосподарських підприємств із комерційними банками одержано наступні результати, які визначають його наукову новизну:

вперше:

- на основі застосування методів лінійного програмування розроблено методику оптимізації виробничої діяльності агроформувань з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення технологічних процесів, яка дає можливість формувати варіантну стратегію розвитку сільськогосподарських підприємств і підвищення ефективності виробництва (С. 12-13);

дістали подальший розвиток:

- методологічні підходи до формування економічного механізму банківського кредитування аграрних формувань, які базуються на ефективному використанні позичкових коштів, у контексті розвитку ринкових відносин (С. 6);

- система оцінки факторів формування та забезпечення ефективного механізму кредитування агроформувань, які дають можливість визначити найперспективніші моделі організації сільськогосподарського виробництва (С. 10-12);

- напрями розвитку банківського кредитування сільськогосподарських товаровиробників в умовах розвитку ринку землі та ринкових відносин, що дасть можливість застосовувати прогресивні технології та підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва (С. 10-11);

-теоретико-методологічні підходи удосконалення економічного механізму кредитування товаровиробників і формування фінансово-кредитних відносин в умовах розвитку ринку сільськогосподарських земель та іпотеки, що дає можливість визначити створення та реалізації потенціалу агроформувань (С. 6-7);

удосконалено:

- методику економіко-математичного моделювання оптимізації кредитозабезпечення великих і дрібних аграрних формувань залежно від їх ресурсного потенціалу та фінансово-кредитного забезпечення (С. 12-13);

- методику оцінки впливу факторів під заставу з метою створення ефективного механізму фінансово-кредитного забезпечення товаровиробників, що є передумовою сталого й ефективного сільськогосподарського виробництва (С. 11).

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання результатів досліджень як наукової основи для вирішення проблеми банківського кредитування агроформувань, які дають змогу створити ефективний економічний механізм фінансово-кредитного забезпечення товаровиробників в умовах розвитку ринкових відносин. Результати досліджень рекомендовані до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами та впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка №18-13/1981 від 07.09.2007 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Кредитування і контроль”, „Банківські операції”, „Фінансовий менеджмент у банку” в Чернігівському державному інституті економіки і управління (акт впровадження від 29.06.2007 р.) і можуть використовуватись у вищих і спеціальних навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретичних, організаційно-методичних засад і розробці пропозицій щодо окремих напрямів визначення кредитоздатності агроформувань та їх потреби у фінансово-кредитному забезпеченні. У дисертаційній роботі та публікаціях автора викладені результати, одержані ним особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати проведених досліджень доповідались на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України” (м. Київ, НАУ, 8-9 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України”( м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях загальним обсягом 1,7 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 176 найменувань. Робота містить 37 таблиць, 27 рисунків і 25 додатків. Основний зміст викладено на 162 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст

кредитування виробничий агроформування фінансовий

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію.

У першому розділі - „Економічна сутність та особливості кредитування в умовах трансформації економіки” - узагальнено роль кредиту у фінансовому забезпеченні діяльності господарюючих суб'єктів, розглянуто особливості банківського кредитування аграрних підприємств в умовах трансформації економіки та розвитку ринкових відносин, досліджено зарубіжний досвід кредитування суб'єктів господарювання в сільськогосподарському виробництві. Кредит як економічна категорія виражає відносини між кредитором і позичальником стосовно передачі позиченої вартості на основі зворотності, забезпеченості, платності, терміновості, цільового використання і диференційованого підходу.

Головним інструментом у кредитній системі є банківські установи - фінансові посередники, які надають комплекс кредитних послуг, і саме від їхнього кредитного забезпечення обсягів кредитних вкладень залежить ділова активність сільськогосподарських підприємств.

Економічний механізм кредитування - це сукупність організаційно-економічних прийомів надання і повернення кредиту, що складається з певних етапів, кожний з яких забезпечує розв'язання кредитних завдань, а в сукупності вони спрямовані на досягнення мети кредитора і позичальника - одержання прибутку.

Поки що банки не відіграють належної ролі в системі фінансового забезпечення сільськогосподарського виробництва з причин відсутності напрацьованих механізмів надання кредитів, високої ризикованості, високих вимог до позичальників, слабкого розвитку реалізації прав на заставу, майно, слабкої заінтересованості у кредитуванні саме сільського господарства.

Одним із інструментів державної підтримки стала впроваджена з 2000 р. цільова програма часткової компенсації з державного бюджету сільськогосподарським та іншим підприємствам АПК відсоткової ставки за кредитами комерційних банків. За досліджуваний період сільськогосподарськими підприємствами було одержано 10 104 млн грн кредитних коштів на умовах часткової компенсації відсоткової ставки, тобто у середньому 38,6 % від загального обсягу банківських кредитів.

Проте, незважаючи на позитивні тенденції, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників кредитами комерційних банків не відповідає потребам економічного зростання галузі. Питома вага кредитних ресурсів, спрямованих комерційними банками в сільське господарство, становила у 2004 р. 2,6 % від валового внутрішнього продукту країни, тоді як частка продукції сільського господарства у структурі ВВП - близько 25 відсотків. Очевидним є те, що розв'язати проблему впровадженням лише механізму кредитної субсидії буде неможливим. Крім того, зниження щорічних темпів приросту банківських кредитних вкладень у сільське господарство з 232 % у 2001 р. до 111 % у 2005р. свідчить про те, що потенціал цієї державної програми щодо підвищення доступності кредитів сільськогосподарським товаровиробникам і нарощування їх обсягів вичерпується. З огляду на це невідкладним завданням є використання нових інструментів і заходів держави щодо стимулювання кредитної активності комерційних банків у сільському господарстві. Державне регулювання повинно бути спрямовано на:

- кредитний ринок і кредитні відносини у галузі агропромислового виробництва;

- іпотечні операції;

- координації та регулювання всіх кредитів, які надаються сільськогосподарським товаровиробникам з боку держави та міжнародних кредитних установ.

Водночас кредитоспроможність товаровиробників у розвинених країнах, враховуючи високу ціну землі, в декілька разів вища, порівняно з українськими. Це свідчить про те, що передчасний перехід до вільної купівлі-продажу землі, не враховуючи її потенціалу, призведе до концентрації великих земельних масивів у олігархічних структурах, або продажі землі за дуже заниженими цінами через підставних осіб іноземним громадянам.

У другому розділі - „Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва та платоспроможність агроформувань Чернігівської області” - досліджуються основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Чернігівській області, визначається економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні, проведена оцінка платоспроможності та напрями використання позичкових коштів в агроформуваннях регіону.

За результатами дослідження встановлено, що сільськогосподарське виробництво в Чернігівській області поступово виходить з кризового стану.

У 2005 р. питома вага прибуткових підприємств становила 69,0 %, а загальна сума прибутків досягла 111,4 млн грн. Поштовхом до підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва була система кредитування товаровиробників, обсяг якого з 2001 до 2005 року збільшився майже у 7 разів (табл. 1).

Переважна частина кредитів (86%), наданих сільськогосподарським підприємствам за останні п'ять років (2001-2005 рр.), припадає на частку короткострокових. Основне їх призначення - фінансування виробничих оборотних фондів і фондів обігу.

Кругообіг оборотних засобів у сільському господарстві триває протягом одного виробничого циклу, тому і кредити на ці цілі мають короткостроковий характер. Наприклад, у рослинництві кругообіг капіталу відбувається один раз на рік. Тому для сільськогосподарського сектору найбільш поширеним є короткостроковий кредит (9-12 місяців). В умовах переходу до ринкової економіки форми і методи короткострокового кредитування повинні максимально враховувати специфіку кругообігу коштів сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 1. Динаміка кредитування сільськогосподарських підприємств Чернігівської області

Тенденція до поліпшення кредитних відносин з банками добре простежується у СТОВ “Десна” Борзнянського району Чернігівської області. Воно спеціалізується на виробництві тваринницької продукції, частка якої в товарній структурі протягом останніх трьох років становила 87-90 відсотків. Виробничий напрям можна визначити як молочно-м'ясний з виробництвом зернових. Нормальне функціонування кредитних відносин сприяло досягненню сталих темпів економічного зростання цього підприємства. Зокрема, валова продукція у 2005 р. порівняно до 2001 р. зросла на 5%, товарна - на 18,8, площі ріллі - на 21 відсоток. Фінансові показники також зросли, наприклад, показники ліквідності перевищують нормативні значення, що для сільськогосподарських підприємств майже не спостерігається. Усе це свідчить про підвищення конкурентоспроможності СТОВ “Десна” й адаптації до ринкових умов господарювання.

Обмеженість підприємств у коштах примушує спрямовувати їх на купівлю необхідних оборотних засобів, розв'язання інших поточних проблем, звужує можливості оновлення основних засобів і впровадження у виробництво продуктивніших технологій.

У третьому розділі - „Формування ефективного економічного механізму кредитування господарюючих суб'єктів у сільськогосподарському виробництві” - запропонований економічний механізм кредитування виробничої діяльності агроформувань на основі розвитку ринку землі, застави врожаю, оптимізації кредитозабезпечення великих товарних підприємств і фермерських господарств.

В умовах кризового стану сільського господарства реформування власності на селі одним із головних шляхів досягнення стабілізації є державна підтримка агропромислового комплексу із залученням в агросектор додаткових фінансових ресурсів. Тому формування правильного бюджетного фінансування і кредитного механізму є визначальними проблемами розвитку агропромислового виробництва. Одним із шляхів створення економічного механізму в перспективі може бути залучення землі як застави для надання кредитів (табл.2).

Таблиця 2. Кредитоспроможність господарюючих суб'єктів у сільськогосподарському виробництві залежно від природно-економічних умов господарювання

З даних табл. 2 видно, що при реалізації потенціалу землі в умовах виходу України з кризового стану її ціна може коливатись від 3000 до 13000 доларів США за 1 га ріллі. Це значним чином вплине на кредитоспроможність власників землі, яка зможе бути заставою при наданні кредитів банками.

Таким чином, із створенням ринку землі в період аграрної кризи, коли ефективність вирощування стратегічних культур низька, а банківська відсоткова ставка висока, ціна землі буде в декілька разів меншою, порівняно з її товарним потенціалом.

Цей фактор слід враховувати при переході до вільної купівлі-продажу землі, визначенні стартової ціни під час аукціонних торгів і передачі землі під заставу при одержанні кредитів у земельних та інших банках.

За песимістичним прогнозом вартість кредитів на 1 га ріллі може становити 2585,0 грн.

Вихід українського аграрного сектору з кризового стану дасть змогу підвищити урожайність культур, яка може бути заставою для отримання кредитів, що стане передумовою застосування прогресивних технологій і підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

В умовах розвитку ринкових відносин важливим є не тільки доступ до кредитів, а й визначення ефективних шляхів їх використання. Із застосуванням методів лінійного програмування нами розроблено економіко-матиматичну модель, яка дозволяє оптимізувати рішення щодо визначення пріоритетності розвитку галузей залежно від кредитоспроможності товаровиробників. Основними умовами економіко-математичної моделі були такі: на основі моделі розрахунки проводились для СТОВ „Хмельницьке” і СВК „Полісся” Чернігівського району Чернігівської області та для модельного господарства в розрахунку на 1 000 га ріллі і 200 га ріллі (фермерське господарство).

На основі застосування методів лінійного програмування розроблено методику оптимізації виробничої діяльності агроформувань з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення технологічних процесів, яка дає можливість формувати варіантну стратегію розвитку сільськогосподарських підприємств і підвищення ефективності виробництва.

Нами було встановлено економічну пріоритетність виробництва залежно від фінансово-кредитного забезпечення господарства у розрахунку на 1000 га ріллі.

Цільова функція має вигляд:

де Z - функція прибутку, яка в результаті розв'язку задачі досягає максимуму при заданих умовах господарювання;

Ц _i - ціна i-ої продукції на ринку;

С _{i j} - собівартість i-ої продукції, яка вирощується за j - ою технологією;

Х _{i j} - кількісне значення (планова площа) i-ої культури, яка вирощується за j - ою технологією.

Запропонована економіко-математична модель враховує такі умови: фінансово-кредитне забезпечення товаровиробників; наявні площі ріллі; кон'юнктуру на ринку відповідної продукції; технології виробництва продукції; науково-обґрунтовані сівозміни; прибутковість культур залежно від технологій їх вирощування.

При цьому відзначимо, що при базовій стратегії вирощування товарних культур в умовах обмеженого доступу до фінансово-кредитного забезпечення повна перевага вирощування товарних культур проявляється при забезпеченні коштами на 90% і більше.

Основна частка у формуванні прибутку належить таким культурам: картопля, горох, цукрові буряки та тваринництва молочного напряму.

Загалом залежно від фінансування прибуток змінюється наступним чином: від 100%, 90%, 80%, 70%, 60% до 50% і становить відповідно 1826403; 1778240; 1712273; 1609057; 1493404; 1340915, грн.

У цілому в умовах обмеженого доступу до фінансово кредитного забезпечення при зменшенні фінансування на 2530292 грн - 50% (тобто удвічі), рівень прибутку зменшився на 485488 грн - 26,58 відсотків.

Висновки

Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки та пропозиції:

1. У сільськогосподарському виробництві кредит слід розглядати як економічні відносини між комерційними банками та аграрними формуваннями. Особливістю банківського кредиту є, по-перше, те, що в ролі однієї із сторін кредитних відносин, а саме в ролі кредитора, виступає банк; по-друге, економічні відносини з приводу користування тимчасово вільної вартості спрямовані на забезпечення потреб сільськогосподарських підприємств у кредитних ресурсах. Кредитні відносини, які виникають між банком та аграрним формуванням, включають чотири стадії: стадія, яка передує кредиту; надання кредиту; використання кредиту; повернення кредиту. На всіх стадіях, крім першої, триває кредитний моніторинг як з боку позичальника, так і з боку кредитодавця.

2. Кредити комерційних банків, що надаються підприємствам галузі доцільно класифікувати за: строком користування, валютою видачі, платіжною формою, цільовим використанням, розміром кредиту, кількістю кредиторів, забезпеченістю, ступенем ризику, порядком видачі, цілісністю виданої суми, інструментами кредитування, порядком погашення, видом процентної ставки, способом сплати відсотка, терміном використання зобов'язань. З урахуванням сучасної банківської практики пропонується виділити за ознакою режиму кредитування такі види кредитів: пільгові, компенсаційні та кредити на загальних умовах.

3. У країнах з розвинутою ринковою економікою досягнуто високий рівень державної підтримки аграрного сектору, створено спеціальні системи фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. Пільгове кредитування сільськогосподарських підприємств, як ефективний інструмент державної підтримки, поширене в країнах з розвинутою ринковою економікою, воно здійснюється по двох основних напрямах: надання коштів комерційним банкам для зниження процентних ставок по виданих ними кредитах і компенсація безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам частини відсотка за отриманий кредит.

4. З метою адекватного розгляду ринку банківських кредитів визначено основні форми банківського кредиту за такими ознаками, як термін користування, валюта кредитування, суб'єктний склад банківського кредитування, вид діяльності суб'єкта господарювання, вид забезпечення, ступінь ризику, цілі та механізми надання кредитів. Дослідження тенденцій розвитку окремих форм кредитів дозволило з'ясувати, що на сьогодні існує позитивна тенденція щодо збільшення обсягів довгострокового кредитування, лише за останні два роки - у 4 рази. Щодо валюти кредитування, то нині близько 60% припадає на національну валюту, і близько 40% - на іноземну.

5. Аналіз ефективності виробництва в аграрних формуваннях Чернігівської області показав, що розміри підприємств і галузей не можуть безпосередньо визначати рівень їх ефективності. Проте великі підприємства мають більше можливостей для максимального використання виробничого потенціалу та позичкових коштів у сільськогосподарському виробництві. Із підвищенням рівня концентрації виробництва зростає ефективність використання сільськогосподарських угідь та продуктивність праці, знижується собівартість продукції, ефективність виробництва значно зростає. Підприємства, які мають можливість залучати більші обсяги фінансово-кредитних ресурсів, у розрахунку як на 1 га сільськогосподарських угідь, так і на 1 працівника, використовують більш інтенсивні технології виробництва. Підприємства, що мають гірший фінансовий стан, змушені використовувати менше матеріальних ресурсів, тобто використовувати екстенсивні технології виробництва, що зменшує ефективність сільськогосподарського виробництва.

6. Дослідженнями встановлено, що понад 90% кредитів сільськогосподарські підприємства Чернігівської області одержували терміном до 1 року на виробничі витрати: закупівлю мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння, ремонт сільгосптехніки. Для купівлі сільськогосподарської техніки, закупівлі молодняку великої рогатої худоби та свиней господарства брали кредити терміном до 3 років, які становили 5,7-10,0 % загальної суми одержаних кредитів. Ефективність кредиту визначається на підставі приросту обсягу реалізації і зниження витрат на виробництво одиниці реалізованої продукції, обумовлених залученням кредиту.

7. Необхідними передумовами становлення й розвитку системи іпотеки земель сільськогосподарського призначення є: формування правового поля щодо оцінки, обліку, застави, відчуження земель сільськогосподарського призначення; формування загальнодержавної системи контролю за ефективним використанням сільськогосподарських земель і дотриманням природоохоронного законодавства.

8. Для зростання економічного механізму потенціалу місцевих банківських кредитів є створення і функціонування регіональних банків різних організаційно-правових форм, головним призначенням яких є консолідація грошових запасів бюджету фінансового сектору накопичень господарюючих суб'єктів і громадян для сприяння вирішення нагальних економічних проблем регіону.

9. Підвищення ефективності кредитування в економічному розвитку сільського господарства потребує комплексного підходу, який має ґрунтуватися на проведенні державної підтримки системних заходів, спрямованих на: поліпшення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників і підвищення на цій основі їхньої кредитоспроможності через дієвий ціновий механізм підтримки рівня доходів виробників сільськогосподарської продукції; стимулювання зміцнення й укрупнення банківської системи нарощування її капіталу та ресурсної бази; створення необхідної інфраструктури (аграрного ринку, фонду кредитної підтримки, систем реального страхового захисту виробників сільськогосподарської продукції та іпотечного кредитування під заставу землі, врожаю); податкове стимулювання довгострокового інвестиційного кредитування аграрного сектору.

10. Для велико- і дрібнотоварних агроформувань одним із шляхів підвищення ефективності використання позичкових коштів є оптимізація пріоритетів розвитку галузей з урахуванням фінансово-кредитного забезпечення товаровиробників. Запропонована методика оптимізації виробничої діяльності дозволяє оптимізувати економічні пріоритети розвитку галузей залежно від стану забезпеченості господарств власними та позичковими коштами (100%, 90%, 80%, 60%, 50%), що дає можливість визначити найбільш ефективну стратегію підприємницької діяльності на перспективу.

Література

1.Мироненко В.П. Кредитування аграрних підприємств в умовах трансформації економіки України // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. - 2006. - №4 (38).- С. 400-405.

2.Мироненко В.П., Москаленко А.М. Удосконалення економічного механізму кредитування сільськогосподарських товаровиробників // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №3.- С. 122-127. (Особистий внесок - обґрунтовані напрями економічного механізму кредитування виробничої діяльності агроформувань).

3.Мироненко В.П. Економічний механізм формування кредитних відносин в умовах розвитку ринку землі // Економіка АПК. - 2007. - №2 (148).- С. 97-100.

4.Мироненко В.П. Формування кредитних відносин в умовах розвитку ринку землі // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007.- Вип. 111.- С. 206-210.

Размещено на Allbest.ru