Управління якістю продукції молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління якістю продукції молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Київ - 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В аспекті міжнародних і національних трансформаційних процесів одним із найважливіших стратегічних питань реформування економіки та поступального розвитку Української держави є визначення перспективних напрямів управління виробництвом, зокрема управління якістю продукції.

У сучасних умовах успіх підприємств багато в чому залежить від виваженої політики їх керівництва, адже вже давно залишились у минулому часи, коли держава дотувала виробників. Ринкова економіка ставить підприємства в досить жорсткі умови конкурентної боротьби, в якій переможуть ті, у кого продукція за якісними характеристиками переважатиме продукцію конкурентів. У цих умовах управління якістю стає одним із визначальних аспектів загального управління підприємством. Для задоволення споживчого попиту, налагодження планомірного випуску продукції в обумовлені строки, зниження її собівартості, визначення прийнятної для покупців ціни, яка б відшкодовувала витрати виробників, сприяючи одержанню максимальних прибутків, необхідно досягти належного рівня якості продукції, підтримувати та постійно працювати над його підвищенням.

Питання теорії і практики управління якістю продукції досліджували багато іноземних вчених, серед них важливе місце посідають Г.Г. Азгальдов, А.В. Глічев, Е. Демінг, Дж. Джуран, Дж. Етінгер, С.Д. Ільєнкова, Й. Кондо, Ф. Кросбі, В.А. Лапідус, Х. Митаг, В.Ю. Огвоздін, В.В. Окрепілов, Н.Ф. Прокопенко, Н.І. Рижков, Є.І. Тавер, А. Фейгенбаум, Дж. Харінгтон, В.Є. Швець та інші. У розробку важливих проблем якості продукції істотний внесок зробили і вітчизняні науковці, зокрема, В.Г. Андрійчук, Р.В. Бичківський, О.В. Богуслаєв, Л.І. Боженко, М.С. Бриль, О.І. Гойчук, О.Д. Гудзинський, Т.Г. Дудар, П.Я. Калита, С.М. Коваленко, В.І. Кривощоков, П.А. Лайко, Є.А. Молчанов, Ю.Д. Морозов, Т.Г. Ровенчак, С.К. Фомічов, О.Б. Чернега, М.І. Шаповал, В.В. Юрчишин та ін.

Висвітленню проблем якості й ефективності виробництва молока відведено також важливе місце, що підтверджено наявністю наукових робіт таких вітчизняних вчених, як В.І. Бойка, Р.В. Глібова, В.Н. Зимовця, М.М. Ільчука, М.В. Калінчика, С.Р. Камілової, О.А. Козак, Т.Л. Мостенської, В.О. Пабата, М.К. Пархомця, П.Т. Саблука, В.І. Топіхи, О.М. Шпичака та багатьох інших.

Проблеми управління якістю розглянуто в кандидатських дисертаціях. Останніми роками значну увагу системному управлінню якістю та сертифікації приділено А.О. Калининою (2001 р.), Ю.В. Бібік (2003 р.), О.Г. Лищенко (2006 р.), Н.М. Лисьонковою (2006 р.), Н.І. Перкіною (2007 р.); управління якістю у сфері торгівлі розглядалось Л.Л. Стасюк (2003 р.), Л.Є. Калиновською (2005 р.); управлінню якістю праці присвячено наукові роботи О.О. Третьяк (2005 р.), В.П. Кравченко (2005 р.). Обгрунтовано необхідність управління якістю в окремих галузях економіки у дисертаціях Ю.О. Джерелюк (2002 р.), Р.І. Буряка (2003 р.), Р.О. Толпежнікова (2004 р.), В.А. Рафальської (2006 р.), О.Х. Давлетханової (2006 р.), Т.Є Василенко (2006 р.), І.О. Сидоренко (2006 р.), Т.Б. Харченко (2006 р.) та інших. Провідними вітчизняними та зарубіжними вченими розкрито широкий спектр теоретико-методичних питань управління якістю продукції, проте за сучасних умов розвитку економіки, зокрема аграрної сфери, окремі напрями цієї діяльності залишаються недостатньо дослідженими. Тому постає потреба у вирішенні проблем, пов'язаних із удосконаленням існуючого механізму управління якістю продукції з урахуванням специфічних особливостей розвитку галузі молочного скотарства. Об'єктивна необхідність вирішення окремих питань щодо розробки систем управління якістю продукції у цій сфері та їх важливість для практики аграрних підприємств зумовили вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання та логіко-структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного аграрного університету, зокрема теми «Розробка організаційно-економічних та технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК» (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо поліпшення системи управління якістю продукції молочного скотарства, підпорядкованої підвищенню конкурентоспроможності продукції й ефективності розвитку галузі.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати теоретичні аспекти управління якістю з метою уточнення, систематизації й узагальнення основних понять у цій сфері;

- оцінити сучасний стан управління виробництвом, реалізацією і переробкою молока та значення якості для ефективного розвитку галузі;

- визначити основні критерії результативності управлінських рішень щодо формування якості продукції молочного скотарства, систематизувати та оцінити вплив основних чинників на підвищення якості;

- обґрунтувати методичні підходи щодо поліпшення управління якістю продукції молочного скотарства та підвищення ефективності її виробництва;

- розробити рекомендації з удосконалення системи управління якістю продукції молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах;

- обґрунтувати перспективні напрями розвитку молочного скотарства з використанням переваг удосконаленої системи управління якістю молокосировини.

Об'єктом дослідження є процес управління якістю продукції молочного скотарства. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах сільськогосподарських підприємств Хмельницької області.

Предметом дослідження визначено сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів управління якістю продукції молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, а також роботи вітчизняних та іноземних вчених щодо управління якістю продукції. Дослідження проводилося з використанням історичного методу - при вивченні еволюції управління якістю продукції; абстрактно-логічного - у процесі теоретичного узагальнення та формулювання висновків; статистико-економічного - при аналізі якості продукції молочного скотарства та ефективності роботи сільськогосподарських підприємств; групування - при визначенні ефективності господарської діяльності підприємств і виявленні взаємозв'язку показників, які характеризують сучасний механізм управління якістю продукції; порівняльного і графічного - для порівняння показників якості продукції молочного скотарства та наочного їх зображення; методу економіко-математичного моделювання - для моделювання системи управління якістю; кореляційно-регресійного - при розробці статистичної моделі впливу ряду факторів на рівень рентабельності виробництва молока.

Інформаційна база дослідження: законодавчі акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Головного управління статистики у Хмельницькій області, Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації, Управління агропромислового розвитку Полонської райдержадміністрації Хмельницької області, поточна звітність сільськогосподарських підприємств Хмельницької області, довідкові та інструктивні матеріали, результати наукових розробок.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження, які характеризують його новизну і виносяться на захист, полягають в таких наукових положеннях:

вперше:

- запропоновано методику визначення прогнозованої середньої ціни реалізації молока з врахуванням показників його якості, в основу якої покладено метод штучного інтелекту, зокрема апарат нечіткої логіки, що є передумовою прийняття ефективніших управлінських рішень (С. 12-14);

удосконалено:

- систему управління якістю продукції молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах, яка є синтезом сукупності організаційних, економічних і технологічних заходів, забезпечує постійну підтримку та підвищення якості продукції молочного скотарства і сприяє формуванню ефективної державної політики в контексті сучасного державотворення та євроінтеграції (С. 12);

- методику оцінки залежності рівня рентабельності молока від співвідношення обсягів його реалізації різними ґатунками, витратами кормів та середньорічним надоєм на корову, яка ґрунтується на економетричній моделі і дає змогу поліпшити управлінські процеси в аспекті формування високоякісної, конкурентоспроможної молокосировини у сільськогосподарських підприємствах (С. 10);

дістали подальший розвиток:

- тлумачення якості, що відображає чисельну кількість специфічних властивостей явищ і предметів, об'єктивно оцінюється та має мінливий характер. Якість продукції трактується як певний набір властивостей продукції або ступінь, до якого сукупність характеристик продукції виробників/постачальників, задовольняє визначені й очікувані потреби споживачів/замовників, при цьому акцентуючи увагу на формуванні необхідних характеристик продукції ще до етапу її виготовлення (С. 5);

- методичні підходи до ранжування регіонів України за показниками якості реалізованого молока, які дають змогу визначити регіони-лідери з виробництва високоякісного молока та відстаючі регіони, що сприятиме прийняттю аргументованих управлінських рішень з поліпшення якості молока залежно від спеціалізації і концентрації молочного скотарства різних регіонів України та визначення розміру державної підтримки його розвитку (С. 8);

- система критеріїв якості продукції молочного скотарства, що дозволяє оцінювати їх вплив та управляти поліпшенням якості в сучасних умовах господарювання (С. 10-11);

- пропозиції щодо необхідності вдосконалення економічних відносин між товаровиробниками молока та переробними підприємствами, що сприятиме спрощенню і поліпшенню ряду організаційних взаємовідносин між ними. Результатом такої взаємодії є підвищення ефективності функціонування усіх учасників процесу: повніше задоволення потреб споживачів та підвищення прибутковості товаровиробників (С. 7).

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що науково-прикладні розробки створюють базу для формування ефективного механізму управління якістю продукції молочного скотарства. Результати дослідження, викладені в роботі, можуть використовуватися при розробці та впровадженні систем управління якістю продукції молочного скотарства в практику господарювання сільськогосподарських підприємств, а також у навчальному процесі при підготовці магістрів спеціальності «Менеджмент організацій» спеціалізації «Управління якістю».

Деякі результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність Департаментом ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України (довідка №14-2-3-17/397 від 04.04.2007 р.), Управлінням агропромислового розвитку Полонської районної державної адміністрації (довідка №99 від 06.04.2007 р.), використані СВК «Зоря» Полонського району Хмельницької області (довідка №52 від 12.04.2007 р.), СТОВ «Агрофірма «Маяк» Золотоніського району Черкаської області (довідка №114 від 03.07.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідались на: Міжнародній науково-практичній студентській конференції «Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України» (м. Київ, Національний аграрний університет, 27 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток аграрного ринку та продовольча безпека України» (м. Київ, Національний аграрний університет, 8-9 квітня 2005 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного менеджменту» (м. Київ, ІПК ДСЗУ, 18 травня 2005 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України» (м. Київ, ІПК ДСЗУ, 7 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі науково-практичні результати, одержані в дисертаційній роботі, є особистими розробками автора.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в 11 наукових працях обсягом 3,13 друк. арк., зокрема 8 (з них 7 одноосібні) - у спеціальних фахових виданнях обсягом 2,62 друк. арк., 3 - у матеріалах конференцій обсягом 0,51 друк. аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 181 сторінці комп`ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 271 найменування. Робота містить 36 таблиць, 38 рисунків, 18 додатків.

Основний зміст

виробництво молочний якість управлінський

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, завдання, об`єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні аспекти управління якістю продукції» проаналізовано сутність процесу управління якістю продукції, розглянуто підходи вчених-економістів щодо визначення та характеристики основних понять у цій галузі. Виявлено позитивний вплив якості на різні складові суспільного життя, узагальнено класифікацію показників якості продукції та методичні підходи до їх визначення. Доведено, що в сучасних умовах господарювання та зростаючої конкуренції, необхідність застосування інструментів системного управління якістю продукції є першочерговим завданням керівництва підприємств.

В роботі зазначено, що залежно від історичного періоду, рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин поняття «якість» змінювалось та доповнювалось новим змістом. Тому нинішній спектр еволюційного розвитку даного поняття характеризується великою кількістю різноманітних тлумачень. За сучасних умов якість виступає одним із чинників розвитку економіки кожного підприємства, а також економічної і продовольчої безпеки держави, підвищення життєвого рівня населення.

Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду управління якістю продукції в сільськогосподарських підприємствах дає підстави стверджувати, що саме від виробництва високоякісної продукції залежить повніше задоволення потреб споживачів, підвищення ефекту діяльності підприємств, раціональне використання матеріалів і сировини, підвищення продуктивності праці, формування позитивного іміджу та поліпшення соціального розвитку підприємств, а також підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. Отож, питання, пов`язані з характеристикою критеріїв рівня якості виробленої продукції та всебічного сприяння його поліпшення, повинні носити загальнонаціональний характер, а зусилля керівників підприємств і безпосередніх виконавців мають бути постійно спрямовані на покращання параметрів якості сільськогосподарської продукції.

На основі комплексного дослідження специфічних ознак і складових якості сільськогосподарської продукції наголошено, що вона повинна формуватись на етапах планування виробництва (враховуючи закони генетики, селекції, об`єктами дослідження яких є біологічні процеси), оскільки неврахування особливостей сільськогосподарського виробництва, зберігання, транспортування продукції може призвести до її швидкого псування та не підлягатиме відновленню.

У процесі дослідження вивчено етапи виникнення та розвитку систем управління якістю продукції. Відмічено здобутки та недоліки комплексних систем управління якістю праці і продукції в сільськогосподарських підприємствах країни. Основною метою запровадження таких систем було ефективне управління якістю, зменшення витрат на виробництво, зберігання та реалізацію продукції. Важливим принципом стабільного планомірного функціонування був системний підхід, що передбачав розгляд усіх елементів системи й економічних явищ у тісному взаємозв'язку. Тому раціональне впровадження і подальший розвиток систем управління якістю продукції, враховуючи переваги накопиченого досвіду, забезпечили ефективне функціонування всього механізму управління якістю продукції.

Визначено роль управління якістю продукції в загальній системі управління підприємством, проаналізовано етапи впровадження системи управління якістю в підприємстві відповідно до вимог ISO 9000. Зважаючи на сучасну практику діяльності сільськогосподарських підприємств та неоднозначне сприйняття таких систем керівниками господарств в роботі відмічено, що одним з основних їхніх завдань має стати відмова від консервативних методів управління якістю та розробка дієвих заходів з впровадження сертифікованих систем якості, які забезпечуватимуть високий ступінь довіри у споживачів і підвищуватимуть ефективність діяльності самих підприємств.

Результати дослідження довели важливість твердження про необхідність запозичення й впровадження передового досвіду зарубіжних країн, зокрема Японії, США та європейських держав, для поліпшення якості продукції вітчизняного виробництва. В контексті сучасних інтеграційних процесів України, враховуючи світові здобутки у сфері управління якістю продукції, найважливішими постулатами є: участь усіх працівників в поліпшенні якості, створення гуртків якості, всеосяжне управління якістю продукції, застосування статистичних методів контролю, аналіз витрат на розробку нових видів продукції, впровадження систем управління якістю на основі стандартів ISO 9000, забезпечення якості, концепція гармонізації стандартів.

Кожний вид продукції має особливі властивості, що передбачають існування відповідного набору показників якості продукції та зумовлюють необхідність їх кількісного вимірювання. У дисертаційній роботі на базі існуючих наукових підходів здійснено систематизацію визначальних ознак, за якими класифікують показники якості. Застосування такої класифікації дасть змогу раціонально оптимізувати процеси управління, планування та забезпечення якості продукції молочного скотарства, координувати діяльність суб'єктів управління.

Наголошено на важливості стандартизації і сертифікації продукції, встановлено, що перспективними напрямами їх розвитку має стати прискорення гармонізації національних стандартів до вимог міжнародних та європейських стандартів, розробка ефективних систем моніторингу за виробництвом, реалізацією продукції, сприяння інформаційної забезпеченості сільськогосподарських підприємств щодо впровадження передових біотехнологій, підготовка висококваліфікованих спеціалістів у галузі якості та стандартизації, а також державна підтримка.

У другому розділі «Діагностика управління якістю продукції молочного скотарства у сільськогосподарських підприємствах» здійснено аналіз тенденцій виробництва, реалізації та переробки молока в Україні, оцінку систем управління якістю продукції молочного скотарства сільськогосподарських виробників і визначено фактори, які впливають на якість та ефективність виробництва молока.

У сільськогосподарських підприємствах з розвиненим молочним скотарством вироблена продукція поділяється на основну (молоко), супутню (приплід телят), побічну (гній, шкури тварин). Як окремий вид продукції виділяють ще й яловичину та телятину. Відмічено, що виробництво молока приносить найбільші прибутки порівняно з іншими видами продукції молочного скотарства.

Наслідки докорінних перетворень в аграрній сфері України останніх років (кардинальні зміни відносин власності, роздержавлення та приватизація сільськогосподарських підприємств, становлення приватних організаційно-правових господарських структур ринкового спрямування, земельна реформа,) вплинули на процеси виробництва сільськогосподарської продукції. Аналіз сучасних тенденцій у розвитку молочного скотарства свідчить про перерозподіл основного обсягу виробництва молока в бік особистих селянських господарств.

На наш погляд, особливого значення та раціональних підходів нині потребує інтеграційна система виробництва і заготівлі молока. Зазначено, що при ефективній інтегрованій системі заготівлі переваги отримують як споживачі, так і виробники молока. Налагоджена й досконала система заготівлі забезпечує отримання якісного молока населенням країни, збільшує прибутковість виробників і підвищує рентабельність галузі, а узгодженість їхніх дій на ринку надає кращі можливості формування ціни, розподілу доходу та державної підтримки.

Забезпечення високої якості молока і молокопродукції - одне з важливих і складних завдань, яке постає перед виробниками та переробниками. З 2002 р. молоко на переробку надходить за ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі». Із введенням в дію ДСТУ 3662 - 97 оплата за молоко здійснюється не лише з врахуванням жирності, а й вмісту білка, норми для яких встановлюються урядом. Дані рис. 1 свідчать про негативні зміни у гатунковій структурі молока, що надійшло на переробку за ДСТУ 3662 - 97. Ситуація потребує запровадження нагальних заходів щодо її покращання, адже в європейських країнах близько 90% молокосировини закуповується за цінами класу екстра, вимоги до показників якості якого наближаються до вимог вітчизняного вищого ґатунку.

Адаптуючи методику ранжування регіонів України за показниками якості реалізованого молока до сучасних умов, виявлено регіон-лідер з виробництва високоякісного молока (Миколаївська область) і відстаючі регіони (Запорізька та Житомирська області) (табл. 1).

Таблиця 1. Ранжування областей України за показниками якості реалізованого молока, 2006 р.

За результатами дослідження визначена необхідність розробки державних програм і виділення коштів для сільськогосподарських підприємств регіонів, які мають сприятливі виробничі можливості та потужний потенціал поліпшення якісних параметрів молокосировини, що дасть змогу підвищити її якість і забезпечить ефективний розвиток галузі молочного скотарства.

Зазначимо, що сільськогосподарські виробники недоотримують великі суми коштів внаслідок низької якості молока, оскільки на молоко вищого ґатунку встановлюється надбавка в розмірі 15% до закупівельної ціни на молоко першого ґатунку з урахуванням фактичної масової частки жиру та білка (згідно галузевих рекомендацій «Порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру та білка відповідно до вимог ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі»). Варіант 1 (рис. 3) відображає ситуацію, коли молоко вищого ґатунку (344,4 тис. т), першого (1256,2 тис. т), другого (184,5 тис. т), негатункового (45,3 тис. т) надійшло на переробку за цінами відповідно до надбавок та знижок за ґатунки молока. Прибуток у такому випадку становитиме 2225,6 млн грн. Варіант 2 показує ситуацію, коли б усе молоко реалізовувалося за ціною вищого ґатунку, при цьому потенційно прибуток від реалізації може складати 2526,1 млн грн. Звичайно, практика діяльності сільськогосподарських підприємств свідчить про неможливість одержання таких результатів. Але потенційна можливість досягнення такої межі існує. Таким чином, при невідповідності молока вимогам вищого ґатунку недоотримання прибутку сільськогосподарськими підприємствами України потенційно становить 300,5 млн грн.

Рис. 3. Діаграма варіантів отримання прибутку від реалізації молока сільськогосподарськими підприємствами України, 2006 р.

У забезпеченні виробництва високоякісної продукції молочного скотарства важливе місце відведено плануванню, контролю та поліпшенню її якості. Планування якості здійснюється ще на етапах розробки планування виробництва продукції, вирощування племінного поголів'я, введення збалансованих раціонів годівлі, механізації та автоматизації виробничих процесів тощо. Контролю якості продукції молочного скотарства підлягають усі стадії передвиробничого, виробничого та післявиробничого циклу. Контроль показників якості молока здійснюється централізовано та децентралізовано (в лабораторіях переробних підприємств або ж лабораторіях сільськогосподарських підприємств). Раціональнішому контролю якості продукції молочного скотарства сприяє петля якості, розроблена відповідно до етапів формування її якості.

В роботі висвітлено проблеми, пов'язані з виробництвом супутньої (приплоду телят) та побічної (гною) продукції молочного скотарства: зменшення протягом 1990-2006 рр. показника виходу приплоду телят на 100 корів в Україні на 11,4%, недосконалість вітчизняних стандартів на худобу, м'ясо. Відсутність законів і стандартів на гній призводить до нехтування його якісними показниками та правилами технології одержання і зберігання у господарствах. З метою покращання даної ситуації необхідно законодавчо врегулювати в Україні вимоги щодо зберігання, використання та переробки гною для ефективного збереження його органічних речовин, визначення забрудненості, нешкідливого впливу на навколишнє середовище, економії коштів на придбання інших добрив. Доведено необхідність заміни існуючих стандартів на м'ясо та худобу новими, які б враховували сучасні особливості розвитку галузі і ліквідували дискусійні прогалини, які стосуються державної підтримки, пільгового кредитування господарств.

В ході дослідження встановлено, що якість не може бути гарантованою лише завдяки контролю якості отриманої молокосировини і молокопродукції, адже на її формування впливає велика кількість факторів. На основі статистичного групування виявлено залежність і тісний зв'язок між показниками якості, економічної ефективності виробництва молока та рівнем годівлі, способами доїння, рівнем спеціалізації, концентрації молочного скотарства, способами транспортування молокосировини на переробку.

За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено залежність між рівнем рентабельності та обсягами реалізованого молока першим ґатунком, другим, негатунковим, витратами кормів на 1 ц молока, середньорічним надоєм на 1 корову. Дослідження проводилось на матеріалах сільськогосподарських підприємств Полонського, Старокостянтинівського, Шепетівського районів Хмельницької області. Розрахунок багатофакторної кореляційно-регресійної моделі здійснювався за допомогою табличного процесора Excel.

Одержано формулу (1) лінійного рівняння множинної регресії:

y_хі = 5,353 + 0,0036•x₁ - 0,0154•x₂ - 0,1117•x₃ -11,2939•x₄ + 0,6477•x₅, (1)

де у_хі - рівень рентабельності виробництва молока, %; х₁ - обсяг реалізованого молока першим ґатунком, ц; х₂ - обсяг реалізованого молока другим ґатунком, ц; х₃ - обсяг реалізованого негатункового молока, ц; х₄ - витрати кормів на 1ц молока, ц корм. од.; х₅ - середньорічний надій на 1 корову, ц.

Достовірність отриманих результатів підтверджується аналізом парних коефіцієнтів кореляції, які свідчать про те, що рівень рентабельності знаходиться в тісному зв'язку із середньорічним надоєм на 1 корову (r_yx5 = 0,643) та з обсягом реалізації першим ґатунком (r_yx1 = 0,49). Модель з надійністю 0,95 є адекватною досліджуваним даним. Розрахунковий F-критерій Фішера становить 17,144, що є більшим табличного значення 2,37. Розрахований коефіцієнт детермінації (0,6) свідчить про тісний зв`язок рівня рентабельності та вхідних факторів. Розроблена модель сприятиме прийняттю ефективних управлінських рішень щодо розробки заходів з підвищення якості та надоїв молока, оптимізації витрат кормів.

На основі аналізу різних факторів, які впливають на якість молока, запропоновано їх діаграму у вигляді дерева. Поділ кожного фактора на підфактори створює сприятливі умови для забезпечення високої якості молока. На практиці це сприятиме визначенню індивідуальних підходів до формування якості молока сільськогосподарських підприємств, що в свою чергу позначиться на підвищенні прибутковості та збільшенні рентабельності молочного скотарства.

Вирішення нових виробничих питань (розробка стратегій і планів, координація діяльності підприємства, налагодження ділових стосунків з партнерами, прийняття раціональних рішень, вибір відповідного стилю управління, формування високої культури організації) доцільно покладати на керівництво.

Тому й розв'язання завдань щодо створення ефективного механізму якості в сільськогосподарському підприємстві можливе за умов поєднання інтересів та тісної співпраці органів державної влади з керівництвом підприємств, підтримки на належному рівні раціоналізаторських пропозицій, розробок, нововведень з метою підвищення якості, всебічного сприяння з боку податково-бюджетної сфери, пільгового кредитування, створення стійкого законодавчого підґрунтя.

У третьому розділі «Вдосконалення управління якістю продукції молочного скотарства» обґрунтовано доцільність удосконалення системи управління якістю продукції молочного скотарства, запропоновано модель системи управління якістю з використанням апарату нечіткої логіки та визначено основні напрями державного регулювання якості молока і молочної продукції за сучасних умов господарювання.

В ході дослідження поглиблено вивчено досвід діяльності СВК «Зоря» Полонського району Хмельницької області, яке в нинішніх умовах виробляє якісну продукцію молочного скотарства, спроможне постійно вдосконалювати досягнутий рівень її якості. Надано пропозиції щодо розробки і впровадження в підприємстві системи управління якістю продукції молочного скотарства як для модельного господарства. Така система являє собою сукупність науково обґрунтованих заходів, реалізація яких спрямована на забезпечення, постійну підтримку та підвищення якості продукції. Реалізація системи управління якістю в підприємстві передбачає розробку стандартів, якими нормовані основні види діяльності, доповнення посадових обов'язків та повноважень головних спеціалістів з приводу підвищення якості праці і продукції, введення до штатного розпису посади інспектора з якості, створення контрольно-наглядової комісії, вдосконалення системи мотивації працівників, присвоєння кваліфікаційних звань передовикам підприємства.

Запропонована система управління якістю продукції молочного скотарства в СВК «Зоря» дала вагомі результати в підвищенні економічної ефективності його функціонування та підвищенні якості молочної сировини.

Для оптимального управління виробничими процесами розроблено інтелектуальну систему управління, яка на основі вхідних параметрів сировини прогнозує ціну реалізації продукції підприємства. В основі даної системи використано метод штучного інтелекту (апарат нечіткої логіки). З огляду на актуальність запропоновано інтелектуальну систему управління, яка включає блоки прогнозування, оптимізації, прийняття рішень, що дозволяє враховувати особливості кожного параметра якості молока, розраховувати рівні прибутків залежно від цих показників, проводити адаптацію параметрів процесу.

Першою вхідною змінною визначено показник кількості реалізованого молока першого ґатунку, за яким безпосередньо оцінюється прибутковість підприємства. Друга вхідна змінна - кількість реалізованого молока другим ґатунком; третя - кількість реалізованого негатункового молока; четверта - вміст жиру в молоці; п'ята - вміст білка в молоці. Вихідною змінною визначено ціну реалізованого молока, яка є основою для прийняття рішення керівниками підприємств щодо реалізації заходів поліпшення якості. Використано математичну модель та розраховано середню ціну продажу молока кожного з підприємств Полонського району Хмельницької області та в цілому ціну по району.

Із зміною хоча б одного із вхідних параметрів будь-якого підприємства одразу ж отримується нове значення ціни. Звідси простежено вплив параметрів якості молока на середню ціну реалізації як по досліджуваному району, так і по окремому сільськогосподарському підприємству, що дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення з приводу планування якості молока, оптимізації витрат, поліпшення виробничих процесів.

При проведенні дисертаційного дослідження розглянуто питання підвищення дієвості державного контролю за якістю молока і молокопродуктів в Україні. В окремих випадках така підпорядкованість багатьом органам часто призводить до виникнення непорозумінь, непродуктивних витрат часу, пов'язаних із вирішенням однотипних питань. Тому доцільніше було б перекласти основні повноваження та виконання контролюючих функцій одному з розглянутих органів, що значною мірою сприяло б спрощенню взаємовідносин між ними з приводу координації діяльності суб'єктів ринку молока.

Визначено необхідність перегляду й удосконалення національних законодавчих актів і стандартів щодо якості та запропоновано створити єдину систему законодавчого регулювання, яка відповідатиме міжнародним, європейським вимогам і сприятиме підвищенню якості, безпеці, конкурентоспроможності продукції та послуг; забезпечить дієвий механізм захисту прав споживача, також необхідно уповноважити відповідні органи контролювати якість продукції на перед-виробничій, виробничій та післявиробничій стадіях. Встановлено, що перспективними напрямами вдосконалення й розвитку ринку молока і молокопродукції та підвищення її якості мають стати: залучення інвестицій та інновацій в систему годівлі, утримання тварин, розробка нової техніки та технології виробництва молока, реконструкція молочних комплексів, а також формування сприятливого державного клімату в галузі молочного скотарства.

Висновки

У дисертації запропоновано вирішення комплексу теоретично-практичних питань з удосконалення управління якістю продукції молочного скотарства, що дало змогу зробити такі висновки:

1. Насичення ринку високоякісною продукцією стає основним критерієм ефективного функціонування економіки країни та добробуту її народу. Нині якість є важливим орієнтиром для споживачів при виборі товарів, а також основною умовою посилення конкуренції на ринку. За результатами аналізу літературних джерел встановлено, що поняття «якість продукції» надзвичайно багатогранне і дискусійне, його тлумачення здійснюється залежно від кута зору, під яким воно розглядається із врахуванням специфічних особливостей планування і формування сукупності характеристик певного виду продукції.

2. В контексті входження України до світового співтовариства та інтеграції в ЄС першочерговими об'єктивно необхідними заходами є гармонізація в галузі стандартизації й оцінки відповідності, а також активізація системного управління якістю на базі міжнародних стандартів ISO 9000. Розробка та впровадження системи управління якістю на основі цих стандартів є одним із важливих завдань менеджменту підприємства. Це гарант стабільності й успіху функціонування підприємства, що сприятиме завоюванню нових сегментів, виходу на міжнародні ринки, перспективним можливостям для бізнесу, усуненню торговельних бар'єрів, встановленню тісних взаємозв`язків між світовим виробництвом, торгівлею і споживанням.

3. Дослідження динаміки обсягів виробництва молока свідчить про їх зменшення на 46% протягом 1990-2006 рр. Суттєві зміни його обсягів характерні як для сільськогосподарських підприємств, так і особистих селянських господарств. Визначено основні причини, які їх обумовили (економічна криза, трансформація колективних господарств, поява нових господарських структур, необхідність самозабезпечення селян продуктами харчування в умовах переходу до ринку, менталітет сільського населення щодо постійної трудової діяльності) та наслідки цих змін (перерозподіл виробництва валової продукції й зміщення її основної частки в бік приватного сектору).

4. При оцінці систем управління якістю продукції молочного скотарства розроблено петлю якості, на основі якої визначено основні види діяльності, що впливають на якість продукції молочного скотарства. Це дозволяє полегшити прийняття управлінських рішень з врахуванням специфіки кожного етапу. Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження систем управління якістю продукції молочного скотарства в господарську діяльність сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням процесного підходу, участі керівництва в плануванні й контролю за процесами підвищення якості продукції, самооцінювання, оцінювання та зосередження уваги на постійному поліпшенні систем управління якістю продукції і праці.

5. В процесі аналізу якості молока протягом 2002-2006 рр. виявлено збільшення обсягів надходження молока на переробку, зокрема, вищим ґатунком - у 8, негатунковим - у 10 разів. За результатами ранжування регіонів України по показниках якості реалізованого молока встановлено, що перше місце посідає Миколаївська область, сільськогосподарські підприємства якої виробили найбільше у 2006 р. високогатункового молока, однак їхня частка у загальному обсязі виробництва молока України становить тільки 1,6 відсотків. Остання позиція належить Запорізькій області (лише 0,1% вищого ґатунку). Необхідність управління якістю молокосировини підтверджена розрахунком потенційно можливих прибутків сільськогосподарських підприємств від реалізації молока вищим ґатунком.

6. Проаналізовано вплив основних факторів на формування якості молока, а також визначено причини її низького рівня в сільськогосподарських підприємствах і особистих селянських господарствах та окреслено основні шляхи їх вирішення на основі використання інструментів системного управління якістю продукції в практиці аграрних підприємств.

7. Розроблено систему управління якістю продукції молочного скотарства та впроваджено її у виробничу діяльність СВК «Зоря» Полонського району Хмельницької області. Для підвищення ефективності виробництва розроблено стандарти підприємства, запропоновано введення до його штату посаду інспектора якості, створення наглядової комісії, основним завданням якої є сприяння проведенню заходів з підвищення якості праці та продукції молочного скотарства. Функціонування системи управління якістю продукції сприяло збільшенню обсягів реалізованого молока першим ґатунком при одночасному зменшенні обсягів другого і негатункового молока, підвищенні прибутковості підприємства, налагодженні ділових стосунків з партнерами.

8. В роботі рекомендовано підхід щодо формування середньої ціни реалізації молока залежно від параметрів його якості, який ґрунтується на апараті нечіткої логіки. Це дозволить удосконалити і спростити процеси прийняття раціональних управлінських рішень з метою оптимізації виробничої діяльності підприємств, поліпшення якісних характеристик молокосировини та прогнозування ціни реалізації молока навіть при незначних змінах показників його якості.

Размещено на Allbest.ru