Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Організаційно-економічні засади продовольчого забезпечення та напрями його удосконалення в регіоні

Романюк Ірина Михайлівна

АНОТАЦІЯ

продовольчий економічний забезпечення

Романюк І.М. Організаційно-економічні засади продовольчого забезпечення та напрями його удосконалення в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2007.

В дисертації розкрито теоретико-методологічні основи формування організаційно-економічних засад продовольчого забезпечення в регіоні в ринкових умовах господарювання. Досліджено структурно-динамічні зрушення в сфері продовольчого забезпечення Чернівецької області. Висвітлено шляхи та напрями підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням регіону.

В роботі запропоновано новий підхід до визначення поняття “продовольче забезпечення”. Запропоновано критерії оцінювання ефективності управління продовольчим забезпеченням в регіоні. Визначено основні концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону.

Ключові слова: продовольче забезпечення; управління; регіон; продовольчий ринок; споживання; безпека та якість харчових продуктів; стратегія.

АННОТАЦИЯ

Романюк И.М. Организационно-экономические основы продовольственного обеспечения и пути его совершенствования в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2007.

В диссертации раскрыты теоретико-методологические походы к формированию организационно-экономического механизма продовольственного обеспечения в регионе в рыночных условиях хозяйствования, оопределены сущность и содержание продовольственного обеспечения в рыночных условиях хозяйствования. В работе предложен новый подход к определению понятия “продовольственное обеспечение”, которое трактуется как комплекс экономических, технологических и организационных мероприятий, осуществляемых государством и другими участниками рынка на уровне страны и отдельных ее регионов с целью удовлетворения потребностей населения в продуктах питания и включают стимулирование производства сельскохозяйственной продукции и ее обработки, обеспечение надлежащего качества пищевых продуктов и их ценовой доступности. Предложены теоретико-методологические подходы к исследованию оранизационно-экономического механизма продовольственного обеспечения в разрезе его подсистем: индикативное планирование, экономическое стимулирование, управление, регулирование межрегиональных и внешних продовльственных и сырьевых связей, решение социальных проблем, каждая из которых выполняет определенные функции с помощью специфических экономических методов и инструментов.

Исследовано структурно-динамические сдвиги в сфере продовольственного обеспечения Черновицкой области. Определены актуальные проблемы развития аграрного сектора, пищевой и перерабатывающей промышленности и продовольственного рынка, решение которых качественно повлияет на уровень продовольственного обеспечения в регионе. Освещены пути и направления повышения эффективности управления продовольственным обеспечением региона на основе усовершенствования системы сертификации и стандартизации качества и безопасности продовольственных товаров, совершенствования механизма взаимодействия сельского хозяйства, пищевой промышленности и продовольственного рынка с целью эффективного функционирования продовольственного обеспечения в регионе. Обоснованы основные концептуальные подходы к формированию стратегии продовольственного обеспечения региона, которые базируются на сбалансированной системе управления развитием в регионе сельского хозяйства, пищевой промышленности переработке сельскохозяйственной продукции, обеспечении физической, экономической, территориальной доступности, качества и безопасности продуктов питания для населения, а также системе государственного управления продовольственным обеспечением.

Ключевые слова: продовольственное обеспечение; управление; регион; продовольственный рынок; потребление; безопасность и качество пищевых продуктов; стратегия.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим чинником сталого соціально-економічного розвитку регіону є його належне продовольче забезпечення. Як важлива складова частина державної політики, продовольче забезпечення зачіпає різнобічні аспекти життєдіяльності окремої людини, родини, села, міста, області й держави в цілому. Тут перетинаються вузлові проблеми макроекономічного росту й розвитку з питаннями розвитку економіки країни, регіону, муніципального утворення. Тому продовольче забезпечення - це проблема, яка має вирішуватися як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні, вона пов'язана із забезпеченням життєдіяльності людини, що робить її дослідження особливо актуальним.

Значний внесок у розробку теоретичних та прикладних аспектів управління аграрним сектором економіки, регулювання ринків продовольства, продовольчої безпеки країни та її регіонів, визначення та задоволення населення в продовольчих товарах зробили Алтухов А., Алимбеков С.С., Борщевський П.П., Балабанов В.С., Балабанов Г.В., Білик Ю.Д., Гордєєв А.В., Данилишин Б.М., Дейнеко Л.В., Жигалов А.М., Колесняк А.А., Копитко В.І., Крисанов Д.Ф., Кукса І.М., Лисецький А.С., Овчинніков О.Г., Пасхавер Б.Й., Прядко В.В., Саблук П.Т., Трегобчук В.М., Трейсі М., Ушачов І.Г., Чернюк Л.Г., Євдокименко В.К. та ін. Водночас питання продовольчого забезпечення в сучасних умовах розглядались переважно в контексті продовольчої безпеки, функціонування агропромислового комплексу і ринків продовольчих товарів, тоді як спеціальні системи досліджень питань продовольчого забезпечення за роки незалежності практично не проводилися, хоча актуальність його постійно зростає як в умовах економічного, адміністративного реформування, так і в умовах інтеграції до світових економічних структур.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження одержані відповідно до наукових тем, які виконувались у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України: Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року, номер державної реєстрації 0104U003168 (автором запропоновано шляхи вдосконалення сучасної просторової організації харчової промисловості Чернівецької області); Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України (комплексне фундаментальне дослідження), номер державної реєстрації 0101U007882 (автором досліджено стан матеріально-технічної бази, інвестиційного забезпечення та розвитку підприємництва в продовольчому комплексі Буковини); Розробка наукових засад розвитку продовольчого комплексу України на довготривалу перспективу, номер державної реєстрації 0101U007876 (автором визначено стратегічні завдання в сфері виробництва продовольства регіону); Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України, номер державної реєстрації 0106U000774 (автором досліджені тенденції та закономірності розвитку сільського господарства та харчової промисловості Чернівецької області за період 1990- 2005 рр.); Дослідження модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій розвитку, номер державної реєстрації 0105U008892 (автором узагальнено шляхи вдосконалення механізму управління безпечністю та якістю продовольчих товарів в контексті вимог ЄС). Також дисертаційне дослідження пов'язане з науковою темою Буковинської державної фінансової академії “Удосконалення механізму формульного розрахунку місцевих бюджетів області та проведення їх експертизи”, номер державної реєстрації 0107U004148 (автором визначено значення та завдання прогнозування продовольчого забезпечення при розробці стратегій соціально-економічного розвитку регіону).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій з підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням на регіональному рівні.

Досягнення мети реалізується через розв'язання наступних задач:

- уточнити сутнісні характеристики продовольчої безпеки, продовольчого самозабезпечення, продовольчого забезпечення як економічних категорій й виявити їх особливості на регіональному рівні;

- визначити основні критерії оцінки рівня продовольчого забезпечення регіону;

- обґрунтувати необхідність поєднання державних і ринкових важелів управління продовольчим забезпеченням;

- здійснити оцінку структурно-динамічних тенденцій розвитку основних елементів системи продовольчого забезпечення досліджуваного регіону;

- дослідити проблеми формування ефективної організаційно-управлінської структури продовольчого забезпечення регіону;

- розглянути проблеми підвищення якості та безпечності продовольчих товарів для здоров'я і життя населення;

- запропонувати комплекс організаційноекономічних заходів щодо удосконалення продовольчого забезпечення на регіональному рівні.

Об'єкт дослідження - процес формування та управління продовольчим забезпеченням населення.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та практичні аспекти формування організаційно-економічних засад продовольчого забезпечення регіону на прикладі Чернівецької області.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що в ринкових умовах господарювання специфіка діяльності суб'єктів агропромислової сфери і продовольчого ринку вимагає пошуку ефективного поєднання методів ринкового саморегулювання і державного регулювання з метою побудови та функціонування дієвого організаційно-економічного механізму управління продовольчим забезпеченням.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які взаємопов'язані між собою та застосовувалися у роботі у послідовному і логічному зв'язку: порівняльно-історичний метод - для вивчення еволюції теоретичних і методичних основ продовольчого забезпечення, метод структурно-логічного аналізу та методи аналізу і синтезу - при побудові структури роботи в логічному взаємозв'язку і вивчення предмету в цілісності, єдності та взаємозв'язку його окремих складових частин, методи економіко-статистичного та факторного аналізу - для аналізу та характеристики сучасного рівня розвитку продовольчого забезпечення в регіоні, балансовий та нормативний методи - для вивчення та виявлення регіональних особливостей виробництва та споживання продуктів харчування населенням, графічний - для наочного відображення динаміки абсолютних і відносних показників розвитку предмету дисертаційного дослідження, економіко-математичний та економетричний методи - для визначення перспектив розвитку та концептуальних засад формування стратегії продовольчого забезпечення регіону.

Інформаційну базу дослідження складали: статистичні матеріали Державного комітету статистики України і Міністерства аграрної політики України, інформаційні звіти інших міністерств та відомств, науково-дослідних інститутів, центрів і фондів, підприємств сільського господарства та харчової промисловості, які оприлюднені і не становлять службової чи комерційної таємниці, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем соціально-економічного розвитку, а також матеріали відділу проблем розвитку продовольчого комплексу та споживчого ринку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результаті, що характеризують наукову новизну, є наступні:

вперше:

- запропоновано авторське тлумачення терміну “продовольче забезпечення” як комплексу економічних, технологічних та організаційних заходів, які здійснюються державою та іншими суб'єктами ринку на рівні країни та окремих регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продуктах і включають стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової доступності;

- обґрунтовані концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону, що ґрунтуються на програмних документах державної політики в сфері соціально-економічного розвитку та державної аграрної політики, і включають комплекс заходів, спрямований на забезпечення збалансованого розвитку в регіоні сільського господарства, харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції, забезпечення фізичної, економічної, територіальної доступності та якості і безпеки продуктів харчування для населення;

удосконалено:

- теоретико-методологічні підходи до визначення цілей та задач формування системи продовольчого забезпечення, зокрема автором пропонується, на відміну від існуючих, застосування системного підходу при управлінні продовольчим забезпеченням регіону “виробництво-переробка-збут”;

- систему критеріїв оцінювання рівня продовольчого забезпечення регіону, яка на відміну від існуючих сформована на основі оцінки ефективності продовольчого забезпечення зі сторони виробників, споживачів продовольчих товарів та регіональних органів влади;

- принципи побудови системи продовольчого забезпечення, зокрема, запропоновано авторське визначення принципу адекватності та гнучкості суб'єктів продовольчого забезпечення на зміни ринкових умов господарювання та напрямків соціально-економічної державної політики;

дістало подальший розвиток:

- система показників розвитку агропродовольчої сфери регіону, яка доповнена показниками, стимулювання яких забезпечить взаємопов'язаність інтересів виробників сировинної і переробної сфери та торгівлі, з метою ефективного функціонування продовольчого забезпечення в регіоні;

- шляхи та напрями підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням, зокрема автором запропоновано створення в регіоні оптового продовольчого ринку та організацій підтримки і розвитку підприємств галузей агропромислового виробництва;

- напрями вдосконалення діючої системи сертифікації і стандартизації якості та безпечності продовольчих товарів в Україні, що сформовані на основі аналізу та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду і зорієнтовані на поліпшення рівня продовольчого забезпечення у відповідності з вимогами здорового харчування, розширення можливостей експорту для національних товаровиробників і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості практичного використання запропонованих підходів та положень для формування ефективної системи управління продовольчим забезпеченням на макро- та мезорівнях. Пропозиції, запропоновані в дисертації, щодо взаємодії структурних складових агропромислового та продовольчого комплексів дають можливість встановити фактори удосконалення територіального продовольчого забезпечення і розробки стратегії його подальшого розвитку. Теоретичні результати дисертаційної роботи отримали відображення в розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відповідно до планових фундаментальних науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/276 від 03.04.2007 р.). Ряд наукових результатів дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Буковинської державної фінансової академії, а також використовуються при розробці наукового дослідження академії “Удосконалення механізму формульного розрахунку місцевих бюджетів області та проведення їх експертизи” (довідка № 01-08/346 від 07.06.2007 р.). Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування в роботі ДП “Екосир” (довідка № 25/2 від 15.02.2007 р.) та ВАТ “Роси Буковини” (довідка № 18-1 від 30.01.2007 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використані Головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 06/1826 від 08.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи, представлені до захисту, а також публікації автора за темою дисертації отримані ним особисто у результаті власних досліджень. Із наукових праць, виконаних у співавторстві використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень, внесок автора конкретизовнао в списку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані в доповідях і повідомленнях на міжнародних, національних та регіональних наукових і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема на: міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 18-19 березня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 5-6 грудня 2002 р.); науково-практичній конференції “Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби в Україні” (м. Ірпінь, 19-20 грудня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в Україні (регіональний аспект)” (м. Чернівці, 17-18 квітня 2003 р.); міжнародному симпозіумі “Міжрегіональні проблеми екологічної безпеки” (м. Суми, 17-20 вересня 2003 р.); третій всеукраїнській науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (20-21 квітня 2004 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку підприємництва в Україні” (м. Житомир, 7-6 жовтня 2005 р.); науковій конференції молодих вчених РВПС України НАН України “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м. Київ, 1 листопада 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки” (м. Чернівці, 16-17 березня 2006 р.); наукових читаннях “Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 12 травня 2006 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 15 опублікованих наукових працях, загальним обсягом 7,8 друк. аркуша, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, 8 - у матеріалах і тезах конференцій. Особисто авторові належить 3,7 друк. аркуша.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації викладено на 190 сторінках, у тому числі 30 таблиць, 18 рисунків, з яких 8 таблиць і 1 рисунок займають всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 242 найменування на 24 сторінках, додатків - на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування сучасної парадигми продовольчого забезпечення регіону” розкриті сутність і зміст продовольчого забезпечення, методологічні засади формування його організаційно-економічного механізму, запропоновано критерії оцінки ефективності управління продовольчим забезпеченням в регіоні.

Автором запропоновано новий підхід до визначення терміну “продовольче забезпечення”, який в ринкових умовах господарювання набув нового змісту і потребує розкриття сутності як економічної категорії ринкової економіки. На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого визначення самого поняття “продовольче забезпечення”. Більшість дослідників, як правило, чітко не розмежовують категорії “продовольче забезпечення” і “продовольча безпека”. В процесі дослідження було встановлено і доведено, що “продовольче забезпечення” є самостійною економічною категорією, що не повинна змішуватися з іншими категоріями в аналізі продовольчої проблеми та зміцнення продовольчої безпеки і визначенні шляхів їх вирішення. Рівень продовольчого забезпечення багато в чому визначається співвідношенням попиту і пропозиції товарів на продовольчому ринку, причому основними чинниками, які впливають на формування попиту є чисельність населення, його віковий склад, рівень доходів населення, територіальні та національні особливості в споживанні продуктів харчування, рівень цін на продукти харчування на продовольчому ринку, а до головних чинників, що формують пропозицію - рівень розвитку сільського господарства, харчової і переробної промисловості, продовольчого ринку та його інфраструктури, рівень розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів продовольчого ринку. При всій важливості ринкових відносин у системі відносин продовольчого забезпечення очевидно те, що процес нормалізації продовольчого забезпечення безперервний і вимагає активного управління, регулювання, стимулювання в організації й функціонуванні механізму продовольчого забезпечення, які ґрунтуються на законодавчій і нормативно-правовій базі.

Практика свідчить, що ринкові механізми не є самодостатніми і потребують організованих дій як зі сторони учасників ринку, так і з боку держави. При створенні ефективного організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення в ринкових умовах господарювання необхідним є створення та вдосконалення системи продовольчого забезпечення шляхом досягнення необхідної рівноваги між виробництвом, споживанням і реалізацією продовольчих товарів, забезпечення узгодженості та ефективної взаємодії всіх учасників системи продовольчого забезпечення, орієнтації на визначення пріоритетів розвитку продовольчого ринку згідно потреб.

Функції державних органів управління в сфері продовольчого забезпечення представлені на рис.1. Водночас аналіз діючої системи управління продовольчим забезпеченням населення регіону свідчить про те, що в більшості випадків державні органи влади діють автономно, орієнтуючись на вирішення своїх тактичних завдань, взаємодія між різними гілками державної влади в даній сфері управління продовольчим забезпеченням досить часто носить стихійний характер.

Таким чином нами пропонується розглядати продовольче забезпечення регіону як комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, які здійснюються державою та іншими суб'єктами ринку на рівні країни та регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продуктах і включають стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової доступності.

При проведенні оцінки ефективності продовольчого забезпечення регіону особливого значення набуває визначення складу системи критеріїв оцінки ефективності. Критерії оцінки ефективності продовольчого забезпечення в регіоні можна розглядати з позицій суб'єктів оцінювання. Так, наприклад, з боку споживачів в якості останніх можуть виступати: виробництво високоякісних продуктів харчування в достатніх обсягах, розвиток мережі дрібнооптової і роздрібної торгівлі; з боку товаровиробників продовольчих товарів: умови збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, оновлення матеріально-технічного забезпечення переробних підприємств, регулювання цін між різними ланками виробництва продукції, розвинена інфраструктура продовольчого ринку; з боку регіональних органів влади: захист внутрішнього товаровиробника харчової продукції і підвищення його зацікавленості у збільшенні обсягів виробництва, підвищення рівня еквівалентності у економічних відносинах між сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами агропромислового комплексу, рівень життя населення, захист малозабезпечених категорій населення регіону і надання їм допомоги з метою забезпечення споживання ними продовольства у відповідності до раціональних норм споживання, створення ефективної системи захисту споживачів продовольства, підвищення ефективності розвитку регіонального продовольчого ринку і створення його розгалуженої інфраструктури, підвищення інвестиційної привабливості всіх сфер агропромислового комплексу регіону з метою підвищення рівня їх розвитку, а також підвищення рівня продовольчого самозабезпечення регіону. Систематизація показників ефективності продовольчого забезпечення регіону дозволяє підвищити рівень достовірності оцінки як системи в цілому, так і її підсистем, а також приймати раціональні управлінські рішення щодо формування організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення населення.



Рис. 1. Функції державних органів влади в управлінні продовольчим забезпеченням

У другому розділі “Структурно-динамічні зрушення в сфері продовольчого забезпечення Чернівецької області” проведений аналіз стану аграрного виробництва, харчової і переробної промисловості, сфери роздрібної торгівлі продуктами харчування та споживання продовольства, визначені тенденції та закономірності розвитку продовольчого ринку Чернівецької області, рівень задоволення потреб населення в основних продовольчих товарах, виявлено ключові проблеми продовольчого забезпечення регіону в сучасних умовах та запропоновано заходи по їх розв'язанню.

Розвиток сільського господарства є визначальним для економіки області. За час становлення державності України в агропромисловому комплексі закладені основи соціально-економічних змін у відносинах власності, формування багатоукладної економіки, переходу до соціально орієнтовної ринкової економіки, створена відповідна законодавча та нормативна база здійснення аграрної реформи.

З метою комплексної характеристики аграрного потенціалу Чернівецької області було досліджено галузеву структуру та її динаміку, структуру посівних площ, динаміку виробництва сільськогосподарської продукції за категоріями господарств і в розрізі районів області, інституційну структуру сільськогосподарських підприємств, проведений аналіз рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції і основних економічних показників роботи сільськогосподарських підприємств, що дозволило виявити основні проблеми в цій сфері та обґрунтувати шляхи їх усунення.

Рис 2. Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в розрахунку на одну особу у Чернівецькій області

Одним із узагальнюючих показників, які характеризують розвиток сільського господарства в регіоні з позицій продовольчого забезпечення, є показник виробництва продукції сільського господарства на душу населення. На рис. 2 наведено дані, що характеризують динаміку середньодушових обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Показник виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу у Чернівецькій області в 2005 р. є найвищим за роки незалежності України і становить 1411 грн. на одну особу (або 72,8% рівня виробництва сільськогосподарської продукції докризового 1990 р.). За період 2001-2005 рр. у Чернівецькій області виробництво сільськогосподарських продуктів на одну особу зросло на 14,5 відсоткових пунктів (зокрема виробництво продукції рослинництва - на 12,7 відсоткових пункти і становило у 2005 р. 789 грн. на одну особу, а продукції тваринництва - на 16,9 відсоткових пункти і становило 622 грн. на одну особу), порівняно з 2000 р.

Харчова промисловість відіграє вагому роль в промисловості Чернівецької області і відноситься до провідних галузей господарства регіону. В структурі реалізованої продукції промисловості її частка в 2000-2005 рр. складала третину всього обсягу реалізації області. Наведені в табл. 1 дані свідчать про тенденцію щодо зростання обсягів виробництва продукції харчової промисловості Чернівецької області у 2000-2005 рр. Проте слід відмітити, що в зазначених роках не досягнуто рівня виробництва продуктів харчування докризового 1990 р.

Таблиця 1. Виробництво основних видів продукції харчової промисловості Чернівецької області

Показники	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005
М'ясо, включаючи субпродукти І категорії, тис. т	38,6	15,9	4,3	3,0	1,2	14,6	12,3	10,2
Ковбасні вироби, тис. т	8,7	4,1	3,0	3,2	4,3	6,8	5,5	6,6
Олія соняшникова, нерафінована, тис. т	21,6	22,6	10,6	22,7	14,8	35,9	35,9	15,7
Борошно, тис. т	206,5	114,5	48,2	47,7	43,4	33,0	37,6	34,3
Крупи, тис. т	2,9	3,5	1,2	0,8	0,6	0,6	0,6	0,9
Вироби хлібобулочні, тис. т	151,9	62,4	23,4	25,9	25,6	26,3	27,1	27,1
Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню, тис. т	-	1,5	1,2	1,0	1,3	0,9	0,6	0,2
Напої безалкогольні, млн. дал	2,6	0,8	2,2	2,2	1,7	1,6	1,8	2,2
Води, включаючи природні та штучні мінеральні та води газовані інші, непідсоложені і неароматизовані, тис. дал	898	503	503	337	314	376	351	371

З метою визначення ролі харчової і переробної промисловості в системі продовольчого забезпечення регіону в роботі проведений аналіз динаміки обсягів виробництва продукції даної галузі в регіоні, досліджено матеріально-технічну базу підприємств харчової промисловості, їх інвестиційну та інноваційну діяльність, основні фінансові і економічні показники роботи підприємств харчової промисловості області.

Встановлено, що основними проблемами, які залишаються сьогодні невирішеними і перешкоджають ефективному розвитку аграрного виробництва та харчової і переробної промисловості як основних галузей, що визначають пропозицію на продовольчому ринку, є: відсутність належних потужностей для первинної і глибокої переробки сільськогосподарської продукції на місцях; відсутність дистриб'юторів сільськогосподарської продукції; неврегульованість механізмів збуту сільськогосподарської продукції, виробленої у фермерських та індивідуальних господарствах; незначна частина продукції, вироблена сільськогосподарськими господарствами, у тому числі фермерськими; диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію; відсутність необхідних коштів на закупку сільськогосподарської техніки, добрив тощо; погіршення фінансового стану підприємств, збитковість значної їх частини, недостатність обігових коштів, великі борги окремих підприємств; прогресуюче старіння основних виробничих фондів і деградація наукового виробничого потенціалу; зниження попиту на вітчизняну продовольчу продукцію, що зумовлено, перш за все, низьким рівнем купівельної спроможності населення, втратою позицій на зовнішніх ринках продовольства; відсутність підтримки з боку держави.

З метою комплексної оцінки стану і визначення тенденцій функціонування продовольчого ринку регіону в дисертаційні роботі проведений аналіз динаміки і структури реалізації сільськогосподарської продукції сільгоспвиробниками області, оптового і роздрібного товарообороту продуктів харчування, досліджено мережу продовольчих магазинів та ринків регіону, товарну структуру зовнішньої і міжрегіональної торгівлі продовольчими товарами в області, виявлено вплив зміни цін виробників і споживчих цін на структуру споживання населенням продуктів харчування. Зокрема, у 2002-2005 рр. спостерігалось випереджаюче зростання доходів населення Чернівецької області над зростанням цін на продовольчі товари в аналізованому періоді (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка цін на основні продукти харчування та доходів населення Чернівецької області, %

Проте, в зазначений період витрати на придбання продуктів харчування все ще залишаються на першому місці в структурі грошових витрат населення (в середньому до 56,0%). Основними причинами високої частки витрат на придбання продуктів харчування є, з одного боку, поступове зростання цін на продовольчі товари, а з іншого, недостатній рівень доходів і купівельної спроможності населення області.

Проведений аналіз споживання продовольчих товарів населенням Чернівецької області засвідчив, що по більшості основних видів продуктів харчування (картоплі, хлібних продуктів, цукру) фактичне споживання населенням Чернівецької області у 2005 р. було менше норми, рекомендованої НДІ гігієни харчування на 2000-2010 рр. Такий стан споживання основних продуктів харчування характеризує низьку якість структури харчування населення області. Крім того, по більшості їх видів Чернівецька область залишається незабезпеченою власними виробами, що зумовлює розвиток міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків в цій сфері. Аналіз торгівлі продовольчими товарами в Чернівецькій області показав, що в регіоні діє розгалужена система продовольчих магазинів, ринків, які здійснюють торгівлю продуктами харчування для населення. Проте, оцінюючи найважливіші проблеми збуту продуктів харчування у Чернівецькій області, слід відзначити недостатність у суб'єктів ринку обігових коштів, відсутність достатньої інформації про стан продовольчого ринку, обмежений попит більшої кількості населення області, зумовлений існуючим рівнем доходів домогосподарств.

Основними напрямами діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку регіонального продовольчого ринку повинні бути: координація напрямків державного і міжгалузевого регулювання в сфері раціонального використання, вивчення, зберігання і відтворення природно-ресурсного потенціалу області; забезпечення проведення аграрної політики і функціонування агропромислового комплексу Чернівецької області; розробка та реалізація заходів державної підтримки виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції; вирішення питання продовольчого забезпечення населення, функціонування товарного ринку, підтримки необхідного стратегічного запасу продовольства та регулювання цін на життєвоважливі продукти харчування для населення області.

У третьому розділі “Шляхи та напрями підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням регіону” автором розкрито соціально-економічні аспекти вирішення проблеми продовольчого забезпечення, визначено шляхи формування інтеграційних процесів у сфері виробництва і реалізації продовольчих товарів, визначено шляхи вдосконалення механізму управління безпечністю і якістю харчових продуктів, запропоновано концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону. Виходячи із значущості якісних характеристик харчових продуктів для здоров`я населення країни в ринкових умовах господарювання великої ролі набуває діяльність державних органів влади щодо управління та контролю за якістю і безпечністю продукції, створення відповідної законодавчої і нормативно-правової бази з регулювання і взаємодії різних органів державної влади щодо розробки відповідних стандартів якості та здійснення контролю за їх дотриманням суб'єктами господарювання при виробництві та реалізації продукції харчової і переробної промисловості. В дисертаційній роботі визначено комплекс заходів щодо удосконалення системи сертифікації та стандартизації в Україні, реалізація яких надасть можливість національним товаровиробникам та експортерам продовольчої продукції здійснювати свою діяльність на продовольчому ринку як вітчизняному, так і на зарубіжних ринках, забезпечити споживачів якісними та екологічно чистими і безпечними продуктами харчування, що у свою чергу підвищить рівень продовольчого забезпечення та продовольчої безпеки (табл. 2).

Таблиця 2. Комплекс заходів удосконалення системи сертифікації та стандартизації якості та безпечності продовольчих товарів в Україні

Напрямки удосконалення	Шляхи удосконалення
Законодавча та нормативно-правова база	впорядкування складу нормативних документів зі стандартизації і встановлення пріоритетів в їх застосуванні; удосконалення процедур розробки стандартів з метою всебічного врахування інтересів держави, суб'єктів господарювання і споживачів продуктів харчування; активізація впровадження в Україні галузевих стандартів у менеджменті якості; законодавче закріплення відповідальності виробника, постачальника, імпортера за введення в обіг неякісної та небезпечної продовольчої продукції; запровадження в Україні закону про ринковий нагляд; чіткий розподіл обов'язкової і добровільної сертифікації видів продовольчих товарів
Інфраструктура органів сертифікації та стандартизації	перегляд та перерозподіл повноважень і функцій державних органів влади у сфері сертифікації та стандартизації з метою усунення подвійного контролю за якістю та безпечністю продовольчої продукції; збільшення видатків держави на утримання державних органів сертифікації і стандартизації з метою зниження вартості послуг на сертифікацію продовольчих товарів; створення системи інформаційного забезпечення суб'єктів господарської діяльності та споживачів продуктів харчування про рівень якості та безпечності продовольчих товарів
Технічні нормативи безпеки і якості продуктів харчування	удосконалення вимог до етикетування і маркування продукції; удосконалення вимог до пакування продукції харчової промисловості, визначення вимог до упаковки, тари, їх якості та складу; оцінка безпечності та якості продуктів харчування як за вмістом поживних речовин, так і за вмістом небезпечно шкідливих речовин; постійний перегляд нормативів вмісту різних речовин, добавок у продуктах харчування у зв'язку із появою новітніх даних завдяки застосуванню нових методів визначення вмісту речовин; підвищення вимог до сертифікації технологій виробництва, зберігання і переробки сільськогосподарської сировини, проведення моніторингу технічних засобів виробництва
Регулювання імпорту продовольчих товарів	введення обов'язкової сертифікації і стандартизації всіх імпортованих продовольчих товарів
Гармонізація національних та міжнародних нормативів якості та безпечності продуктів харчування	гармонізація вимог державних стандартів з вимогами міжнародних, європейських та інших регіональних стандартів; розширення участі України в розробці міжнародних стандартів; досягнення визнання української сертифікації та стандартизації закордоном

На сучасному етапі розвитку економічних відносин в сфері продовольчого забезпечення актуальним залишається питання розробки системи стимулів ефективної взаємодії сільськогосподарських товаровиробників, підприємств переробної сфери та сфери торгівлі з метою підвищення результатів їх діяльності, встановлення рівноправних відносин в агропродовольчій сфері, усунення диспаритету цін та досягнення балансу між попитом і пропозицією на продовольчі товари. На думку автора основними показниками, стимулювання яких може забезпечити взаємопов'язаність інтересів виробників сировинної і переробної сфери, торгівлі, є: в сільському господарстві - підвищення показників урожайності сільськогосподарських культур, показників продуктивності та якості сільськогосподарської продукції, зменшення виробничих витрат; у сфері переробки - своєчасна і поглиблена переробка сільськогосподарської сировини, мінімізація виробничих витрат і поліпшення якісних характеристик готової продукції; у сфері торгівлі - вчасна реалізація, зберігання якості продукції, мінімізація витрат.

Стимулювання інтеграційних процесів в сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів дозволить адекватно реагувати на зміни ринкових умов, дасть можливість підвищити стійкість та адаптаційну можливість споживчого попиту, подолати відставання в розвитку техніки, забезпечити високу якість продовольчих товарів та є одним із шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення країни в цілому та її регіонів зокрема.

Автором запропоновано концептуальні засади формування стратегії продовольчого забезпечення регіону, в якій серед першочергових завдань передбачено: удосконалення та підвищення розвитку сільського господарства як галузі, що забезпечує необхідною сировиною для виробництва продуктів переробні підприємства; розробка комплексу заходів підвищення ефективності розвитку харчової і переробної промисловості; розв'язання продовольчої проблеми й забезпечення доступності кожної людини до продуктів харчування; удосконалення управління продовольчим забезпеченням. Важливими елементами при цьому повинні бути наступні: моніторинг підприємств АПК, продовольчого ринку, системи харчування і здоров'я населення; нормативно-правове регулювання діяльності підприємств; удосконалення фінансово-економічного механізму управління системи продовольчим забезпеченням; інформаційне забезпечення діяльності підприємств АПК, громадського харчування, продовольчого ринку; інноваційна діяльність для підтримки конкурентоспроможності товару, поглиблення процесу переробки продукції та створення нової споживчої якості; впровадження між народних систем менеджменту якості продовольчих товарів; удосконалення системи контролю якості продовольчої сировини і харчових продуктів на всіх стадіях (від поля і ферми до виробника) через створення в регіоні системи контролю якості і безпечності харчових продуктів і сировини; підготовка і перепідготовка кадрів.

ВИСНОВКИ

Одержані результати в сукупності дозволили розв'язати наукове завдання, що має важливе значення для розвитку досліджень продовольчого забезпечення в регіональному вимірі, а саме: розроблено теоретико-методологічні та прикладні підходи до управління продовольчим забезпеченням та шляхи підвищення його ефективності.

Узагальнення отриманих результатів дає змогу сформувати наступні висновки і пропозиції теоретичного і практичного характеру:

1. В умовах розвитку ринкової економіки проблема продовольчого забезпечення регіону потребує якісно нового вирішення як з точки зору сутності як економічної категорії ринкової економіки, так і методології дослідження. Під продовольчим забезпеченням регіону слід розуміти комплекс економічних, технологічних та організаційних заходів, які здійснюються державою та іншими суб'єктами ринку на рівні країни та регіонів з метою задоволення потреб населення у харчових продуктах і включають стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки, забезпечення належної якості й безпеки харчових продуктів і їх цінової доступності.

2. Побудова ефективного і дієвого організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення в умовах розвитку ринкової економіки неможлива без його управління та регулювання з боку держави. Державне регулювання продовольчого забезпечення - це система економічних, фінансових, юридично-правових, організаційних і соціальних заходів, що здійснюються з метою забезпечення стабільного і ефективного розвитку сільськогосподарського виробництва та продуктів його переробки, а також задоволення населення якісними продуктами харчування в достатніх обсягах і за доступними цінами.

3. У ринкових умовах держава є активним учасником продовольчого ринку і як покупець сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки (формування державних резервів, забезпечення потреб бюджетних споживачів тощо), і як регулятор балансу обсягів виробництва і споживання та підтримання повноцінного рівня дохідності галузі, достатнього для її самофінансування.

4. Проведений аналіз розвитку аграрного виробництва, харчової і переробної промисловості, сфери роздрібної торгівлі продуктами харчування у Чернівецькій області засвідчив, що в 2000-2005 роках відбулося зростання обсягів виробництва та реалізації продовольства в регіоні, що, у свою чергу, позначилося на збільшенні рівня споживання населенням регіону основних продуктів харчування.

5. Рівень споживання харчових продуктів характеризує платоспроможний попит населення. Різниця в споживанні продуктів харчування малозабезпечених груп населення і з високими доходами особливо помітна у витратах на купівлю м'ясних продуктів, кондитерських виробів і фруктів. В області у структурі витрат на харчування малозабезпечені сім'ї особливо виділяють хліб, хлібні продукти, макаронні вироби. Забезпечені верстви населення крім делікатесних і дорогих продуктів надають перевагу пшеничному хлібу, новим видам елітного хліба і кондитерських виробів. У Чернівецькій області в 2005 році витрати на кондитерські вироби складали 9,7% продуктового бюджету малозабезпеченої сім'ї і 15,6% бюджету населення з вищими доходами, а витрати на придбання хліба і хлібних продуктів - відповідно 21,2% і 12,8%. Тому проведення виконавчими органами державної влади заходів щодо подолання бідності і підвищення реальних доходів громадян є передумовою ефективного їх продовольчого забезпечення.

6. Запропоновано основні напрямки роботи державних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо побудови ефективної системи продовольчого забезпечення Чернівецької області в сучасних умовах формування ринкових відносин, які включають: координацію напрямків державного і міжгалузевого регулювання в сфері раціонального використання, вивчення, зберігання і відтворення природно-ресурсного потенціалу області; забезпечення проведення аграрної політики і функціонування агропромислового комплексу Чернівецької області; розробку та реалізацію заходів державної підтримки виробництва, переробки і реалізації агропромислової продукції; підтримки необхідного стратегічного запасу продовольства та регулювання цін на життєвоважливі продукти харчування для населення області.

7. При всій важливості ринкових відносин у системі відносин продовольчого забезпечення очевидно те, що процес нормалізації продовольчого забезпечення безперервний і вимагає активного управління, регулювання, стимулювання в організації й функціонуванні механізму продовольчого забезпечення. Організація й управління продовольчим забезпеченням ґрунтуються на нормативно-правовій базі, на використанні системи кількісних і якісних показників, що включає обсяги виробництва й імпорту продовольства, його структуру, показники якості продовольства, показники розвитку інфраструктури - зберігання, транспорт, торговельну мережу, розвиток маркетингових технологій, які досліджують товар, споживача, ринок.

8. Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що об'єднання зусиль сільськогосподарських і переробних підприємств - найбільш ефективний шлях подолання кризових явищ та реалізації завдань у сфері виробництва продовольства. Сучасна економічна наука визначила різні форми вертикальної та горизонтальної інтеграції, які можуть бути застосовані у сфері виробництва та реалізації продовольчих товарів. На думку автора, сьогодні необхідне стимулювання з боку держави розвитку в країні форм інтеграційних зв'язків у сфері виробництва та реалізації продуктів харчування для населення.

9. З метою підвищення ефективності управління продовольчим забезпеченням регіону необхідна розробка стратегії продовольчого забезпечення, основними концептуальними засадами якої повинні бути: підвищення рівня розвитку галузей виробництва продовольчих товарів в регіоні; удосконалення системи оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами в регіоні; підвищення якісного рівня продуктів харчування, контроль з боку держави за рівнем якості та безпечності продовольчих товарів; удосконалення управління продовольчим забезпеченням в регіоні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Дейнеко Л.В., Цимбалюк А.В., Романюк І.М. Розвиток харчової промисловості в контексті забезпечення продовольчої безпеки // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - С. 123-130 (особистий внесок: здійснено аналіз виробництва продукції підприємствами харчової промисловості України з метою оцінки продовольчого самозабезпечення країни - 0,09друк. арк.).

2. Романюк І.М. Теоретичні основи управління розвитком харчової промисловості в регіоні // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 101-104

3. Романюк І.М. Проблеми забезпечення інноваційного розвитку малих підприємств харчової промисловості // Науковий вісник БДФЕІ. Випуск 4. - Чернівці, 2003. - С. 132-134

4. Романюк І.М. Сутність організаційно-економічного механізму управління харчовою промисловістю// Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 135-141

5. Дейнеко Л.В., Купчак П.М., Романюк І.М. Природно-ресурсний потенціал харчової промисловості та ефективність його використання // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: Зб. наук. пр. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2004. - Вип. 2 (XLVI). - С. 161-166 (особистий внесок: висвітлено значення ефективного використання природно-ресурсного потенціалу у розвитку харчової промисловості - 0,009 друк. арк.)

6. Романюк І.М. Місце харчової індустрії в промисловості Чернівецької області // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 206-212

7. Романюк І.М. Розвиток продовольчого ринку як основа формування продовольчого забезпечення регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - Ч. 1. - С. 246-254

Тези доповідей

Дейнеко Л.В., Романюк І.М. Проблеми забезпечення інноваційного розвитку харчової промисловості // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення: ІІ Міжнародна науково-практична конференція. Київ, 18-19 березня 2002 р. - К.: “Стафед-2”, 2002. - С. 29-30 (особистий внесок: визначено та узагальнено причини низького рівня розвитку інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості - 0,02 друк. арк.)

Борщевський П.П., Дейнеко Л.В., Романюк І.М. Проблеми розвитку системи маркетингу в харчовій і переробній промисловості України // Ринкова трансформація економіки АПК: Міжнародна науково-практична конференція. Харків, 5-6 грудня 2002 р. - Харків, 2002. - С. 32-35 (особистий внесок: визначено та узагальнено причини низького рівня розвитку системи маркетингу на підприємствах харчової промисловості України - 0,01 друк. арк.)

Романюк І.М. Податкове середовище як фактор розвитку підприємств харчової промисловості // Розвиток податкових відносин та модернізація податкової служби в Україні: Науково-практична конференція. Ірпінь, 19-20 грудня 2002 р. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 406 - 408

Дейнеко Л.В., Романюк І.М. Еколого-економічні проблеми регіонального розвитку продовольчого комплексу // Межрегиональные проблемы экологической безопасности “МПЭБ - 2003”: Сборник трудов симпозиума. Сумы, 17-20 сентября 2003 г. - Сумы, 2003. - С. 17-21 (надано пропозиції щодо підвищення рівня якості та безпечності продовольчих товарів на споживчому ринку - 0,02 друк. арк.)

Дейнеко Л.В., Романюк І.М. Сучасний стан та перспективи розвитку харчової промисловості Чернівецької області // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. Київ, 20-21 квітня 2004 р. - К.: ВГЛ Обрії, 2004. - С. 77-78 (особистий внесок: здійснено аналіз розвитку харчової промисловості Чернівецької області, запропоновано шляхи прискорення її розвитку - 0,007 друк. арк.)

Романюк І.М. Шляхи реформування інтегрованих структур у харчовій промисловості // Актуальні проблеми економічного розвитку України: Наукова конференція молодих вчених РВПС України НАН України. Київ, 1 листопада 2005 р. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 77-79

...